Тофаларія — місце проживання однієї з наймалочисельніших етнічних груп у Росії і в Україні — тофаларів. Тофаларія впродовж багатьох років була достатньо відокремленим регіоном, незважаючи на спроби асиміляції, таким і залишилася. До середини XX ст. була кордонним районом (межувала з Тувою на півдні). Тепер статусу прикордонного область не має, але все ж залишається відособленою частиною Російської Федерації. Тому Тофаларія не може слугувати місцем відпочинку для туристів.
Тофалари | |
---|---|
Кількість | бл. 837 осіб |
Мова | Тофаларська мова, російська мова |
Релігія | Переважно Православ'я, також поширені елементи Шаманізму, Анімізму, Тотемізму |
Адміністративно Тофаларія так і не стала окремим округом певної національності (про автономію навіть не може бути й мови). Існувала як Тофаларський район Іркутської області до 1951 р. Потім її приєднували частиною до інших районів. Із 1965 р. отримала постійне місце в Нижньоудинському районі, проте чітких меж не має.
Кліматичні особливості
Тофаларія досить нелегка місцевість для пішохідного туриста, адже аж 90 % її території займають середньогірські тайгові ландшафти. Інша територія — гірська тундра, яка майже не годиться для постійного проживання людей. Там є гірські хребти, висота яких досягає від 1600 до 2924 метрів, також є ущелини, каньйони та гольцеві тераси. Клімат — різко-континентальний. Більшу частину року опади випадають у вигляді снігу, але стійкий сніговий покрив утримується до 180 днів. У травні, серпні під час входження холодного повітря температура вночі досягає 5-8˚ вище нуля. Флора є типовою тайговою, де переважають гірсько-листяні та кедрові насадження.
Середньогірські тайгові ландшафти та гірська тундра створюють чудові умови для розвитку мисливського промислу. У Тофаларії розповсюджені білки, соболі, колонки, горностаї та північні олені та інші. У кедровиках багато кедрових горіхів, які є кормом для білок, соболів та інших тварин. Велика кількість лікарсько-технічної сировини (трави, камеді).
У Тофаларії багато природних ресурсів, майже всі елементи таблиці Мендєлеєва є в її надрах. Знайдені запаси золота, свинцю, урану, танталу, поліметалів та багато іншого.
У Тофаларії немає доріг, а з районним центром зв'язана за допомогою малої авіації — вертольотами. Зношеність літальних апаратів становить 80 %, а перевезеннями займається Нижньоудинський авіапідрозділ. Потреба в авіаперевезенні пасажирів відбувається один раз на тиждень. В усіх населених пунктах Тофаларії є клуби та бібліотеки, де поряд із книгами російською мовою є книги написані мовою тофаларів. У головному місті — Алигджер — є лікарня на п'ять місць. А в інших містечках — Гутарі та Нерхе — фельдшерсько-акушерських пунктах. У трьох населених пунктах Тофаларії проживають 1168 людей, із них саме тофаларів, корінних жителів, — 700 людей. Із них в Алигджері — 498, у селах Верхня Гутара — 448, Нерха — 222 людини.
Промислових підприємств на території Тофаларії немає. Робітниче населення займається мисливством, рибальством, діяльністю в бюджетній сфері.
У Тофаларії туристична інфраструктура зовсім не розвинута. Хоча називають її давно Сибірською Швейцарією. Тофаларія має величезний потенціал для розвитку рекреаційних ресурсів — ландшафти Східного Саяну, льодовики, водоспади та на гірських ріках, блакитні озера серед вічної мерзлоти та альпійських луків.
Основні географічні дані
Площа Тофаларії — 21,6 тисяч кв. км.
Найбільший населений пункт — поселення Алигджер. Також є села Нерха та Верхня Гутара. Вони були побудовані в кінці 20-х-40-х рр. XX ст. під час переходу тофаларі до осілого способу життя.
Кількість оленів — близько 200.
Найбільші ріки — Уда, Велика Бірюса, Мала Бірюса, Казир, Агул, Ія, Гутара.
Найвища точка — висота 2938 м, знаходиться на 20 км східніше від піку Піднебесного — 2872 м — у центрі Удинського хребта. Біля
Піднебесного є ще одна відома вершина — пік Триангуляторів (2881 м). У південно-західній частині Тофаларії — пік Грандіозний (2891 м).
Основні хребти району — Удинський, Агульські Білки, Гутарський, Ергак-Тарган-Тайга, Бірюсинський, Джуглимський.
Тофаларія в мистецтві
Красу Тофаларії та побут її мешканців змалював у своїх оповіданнях російський письменник [ru].
Посилання
- О. Савицький. Казкова Тофаларія // День, № 4, (2011).
- Тофалария // Иркипедия
Примітки
- [ru] Земля Батьківщини: Оповідання / К.: Веселка, 1987.
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (серпень 2013) |
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tofalariya misce prozhivannya odniyeyi z najmalochiselnishih etnichnih grup u Rosiyi i v Ukrayini tofalariv Tofalariya vprodovzh bagatoh rokiv bula dostatno vidokremlenim regionom nezvazhayuchi na sprobi asimilyaciyi takim i zalishilasya Do seredini XX st bula kordonnim rajonom mezhuvala z Tuvoyu na pivdni Teper statusu prikordonnogo oblast ne maye ale vse zh zalishayetsya vidosoblenoyu chastinoyu Rosijskoyi Federaciyi Tomu Tofalariya ne mozhe sluguvati miscem vidpochinku dlya turistiv TofalariKilkistbl 837 osibMovaTofalarska mova rosijska movaReligiyaPerevazhno Pravoslav ya takozh poshireni elementi Shamanizmu Animizmu Totemizmu Kordoni Tofalariyi Administrativno Tofalariya tak i ne stala okremim okrugom pevnoyi nacionalnosti pro avtonomiyu navit ne mozhe buti j movi Isnuvala yak Tofalarskij rajon Irkutskoyi oblasti do 1951 r Potim yiyi priyednuvali chastinoyu do inshih rajoniv Iz 1965 r otrimala postijne misce v Nizhnoudinskomu rajoni prote chitkih mezh ne maye Klimatichni osoblivostiTofalariya dosit nelegka miscevist dlya pishohidnogo turista adzhe azh 90 yiyi teritoriyi zajmayut serednogirski tajgovi landshafti Insha teritoriya girska tundra yaka majzhe ne goditsya dlya postijnogo prozhivannya lyudej Tam ye girski hrebti visota yakih dosyagaye vid 1600 do 2924 metriv takozh ye ushelini kanjoni ta golcevi terasi Klimat rizko kontinentalnij Bilshu chastinu roku opadi vipadayut u viglyadi snigu ale stijkij snigovij pokriv utrimuyetsya do 180 dniv U travni serpni pid chas vhodzhennya holodnogo povitrya temperatura vnochi dosyagaye 5 8 vishe nulya Flora ye tipovoyu tajgovoyu de perevazhayut girsko listyani ta kedrovi nasadzhennya Serednogirski tajgovi landshafti ta girska tundra stvoryuyut chudovi umovi dlya rozvitku mislivskogo promislu U Tofalariyi rozpovsyudzheni bilki soboli kolonki gornostayi ta pivnichni oleni ta inshi U kedrovikah bagato kedrovih gorihiv yaki ye kormom dlya bilok soboliv ta inshih tvarin Velika kilkist likarsko tehnichnoyi sirovini travi kamedi U Tofalariyi bagato prirodnih resursiv majzhe vsi elementi tablici Mendyeleyeva ye v yiyi nadrah Znajdeni zapasi zolota svincyu uranu tantalu polimetaliv ta bagato inshogo U Tofalariyi nemaye dorig a z rajonnim centrom zv yazana za dopomogoyu maloyi aviaciyi vertolotami Znoshenist litalnih aparativ stanovit 80 a perevezennyami zajmayetsya Nizhnoudinskij aviapidrozdil Potreba v aviaperevezenni pasazhiriv vidbuvayetsya odin raz na tizhden V usih naselenih punktah Tofalariyi ye klubi ta biblioteki de poryad iz knigami rosijskoyu movoyu ye knigi napisani movoyu tofalariv U golovnomu misti Aligdzher ye likarnya na p yat misc A v inshih mistechkah Gutari ta Nerhe feldshersko akusherskih punktah U troh naselenih punktah Tofalariyi prozhivayut 1168 lyudej iz nih same tofalariv korinnih zhiteliv 700 lyudej Iz nih v Aligdzheri 498 u selah Verhnya Gutara 448 Nerha 222 lyudini Promislovih pidpriyemstv na teritoriyi Tofalariyi nemaye Robitniche naselennya zajmayetsya mislivstvom ribalstvom diyalnistyu v byudzhetnij sferi U Tofalariyi turistichna infrastruktura zovsim ne rozvinuta Hocha nazivayut yiyi davno Sibirskoyu Shvejcariyeyu Tofalariya maye velicheznij potencial dlya rozvitku rekreacijnih resursiv landshafti Shidnogo Sayanu lodoviki vodospadi ta na girskih rikah blakitni ozera sered vichnoyi merzloti ta alpijskih lukiv Osnovni geografichni daniPlosha Tofalariyi 21 6 tisyach kv km Najbilshij naselenij punkt poselennya Aligdzher Takozh ye sela Nerha ta Verhnya Gutara Voni buli pobudovani v kinci 20 h 40 h rr XX st pid chas perehodu tofalari do osilogo sposobu zhittya Kilkist oleniv blizko 200 Najbilshi riki Uda Velika Biryusa Mala Biryusa Kazir Agul Iya Gutara Najvisha tochka visota 2938 m znahoditsya na 20 km shidnishe vid piku Pidnebesnogo 2872 m u centri Udinskogo hrebta Bilya Pidnebesnogo ye she odna vidoma vershina pik Triangulyatoriv 2881 m U pivdenno zahidnij chastini Tofalariyi pik Grandioznij 2891 m Osnovni hrebti rajonu Udinskij Agulski Bilki Gutarskij Ergak Targan Tajga Biryusinskij Dzhuglimskij Tofalariya v mistectviKrasu Tofalariyi ta pobut yiyi meshkanciv zmalyuvav u svoyih opovidannyah rosijskij pismennik ru PosilannyaO Savickij Kazkova Tofalariya Den 4 2011 Tofalariya IrkipediyaPrimitki ru Zemlya Batkivshini Opovidannya K Veselka 1987 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2013 Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi