Толедська тайфа (ісп. Taifa de Toledo; араб. طائفة طليطلة) — в 1010–1085 роках ісламська монархічна держава на Піренейському півострові зі столицею в місті Толедо. Арабською — емірат Тулайтула.
Толедська тайфа | ||||
| ||||
Толедська тайфа в XI ст. | ||||
Столиця | Гранада | |||
Мови | арабська | |||
Релігії | суннізм | |||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засновано | 1010 | |||
- Ліквідовано | 1085 | |||
|
Історія
З початком боротьби за владу у 1009 році почався занепад Кордовського халіфата. Вже в 1010 році владу в Толедо захопили представники місцевої знаті. Але влада правителів Толедської тайфи не була міцною. До цього додалася боротьба в Кордовському халіфаті.
Спочатку еміром став , проте вже невдовзі повалений . який також протримався недовго на троні. Більше часу владу зберігала династія Бану-Кантир. Але її 1020 року було повалено Абд ар-Рахманом ібн Матіїдом. У 1031 року до влади прийшов Абу Бекір ібн Я'їс.
Зрештою знать запросила правити представника берберської династії Ді-л-Нун. Перший її представник Ісмаїл аз-Захір розпочав війну за підкорення Кордовської тайфи, але зазнав невдачі. Наступний емір — аль-Мамун — спирався на союз з Кастилією, з якою воював проти Сарагоської та Валенсійської тайф. Втім 1062 року емір Толедо визнав зверхність Кастилії. 1065 року було підкорено Валенсію.
У 1070-х роках відбувалася боротьба за Кордову з Севільською тайфою. Після смерті Аль-Мамуна починається занепад держави. 1076 року внаслідок повстання відкоремилася Валенсія. 1078 року було втрачено Кордову. 1080 року Толедо було захоплено військами Бадахоської тайфи. Лише 1081 року емір Ях'я аль-Кадір повернув собі трон. У 1082 році відбулося потужне повстання проти еміра, якого 1083 року відновили у владі кастильські війська. 1084 року було підтверджено залежність від Кастилії, а 1085 року Толедо було захоплено Альфонсо VI, імператором всієї Іспанії.
Територія
Охоплювала центральну частину Піренеїв відому як Аль-Тагр аль-Авсат (у христиня — середня марка). Тайфа розташовувалася на території сучасних іспанських провінцій Толедо, Сьюдад-Реал, Куенка, північних частинах Альбасете і Касерес, Гвадалахара (до Медінаселі) та Мадрид (до Сьєрра-де-Гвадаррама).
Державний устрій
Напочатку утворення тайфи на чолі стояв каді, який спирався на вищу раду з числа духівництва та знаті. Його влада обмежувалася. Тому до 1032 року не було сталості в передачі влади та міцності управління.
Зрештою 1032 року з запрошення до Толедо представника роду Ді-л-Нунідів тайфа перетворилася на повноцінну монархію. Правитель отримав титул еміра та верховну владу в політичних, військових і судовах справах. Усіма справами, що відносилися до армії, набором і спорядженням військ, підготовкою походів, займалися візирі меча і каламу.
Володарі
Я'їсиди
- Мухаммад ібн Я'їс (1010—?)
Масарриди
- Ібн Масарра
Кантіриди
- Саїд ібн Кантір
- Абу Омар Ахмад ібн Саїд (?—1020)
Матіїди
- Абд ар-Рахман ібн Матій (1020—1028)
- Абд аль-Малік ібн Матій (1028—1031)
Я'їсиди
- Абу Бакр Я'їс ібн Мухаммад (1031—1032)
Ді-л-Нуніди (Зу-л-Нуніди)
- Ісмаїл аз-Захір (1032—1043)
- Ях'я I аль-Мамун (1043—1075)
- Ях'я II аль-Кадір (1075—1080), вперше
- захоплено Бадахоською тайфою
- Ях'я II аль-Кадір (1081—1085), вдруге
Джерела
- Kennedy, Hugh (2014-06-11). Muslim Spain and Portugal: A Political History of Al-Andalus. Routledge. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Toledska tajfa isp Taifa de Toledo arab طائفة طليطلة v 1010 1085 rokah islamska monarhichna derzhava na Pirenejskomu pivostrovi zi stoliceyu v misti Toledo Arabskoyu emirat Tulajtula Toledska tajfa 1010 1085 Toledska tajfa istorichni kordoni na kartiToledska tajfa v XI st Stolicya Granada Movi arabska Religiyi sunnizm Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovano 1010 Likvidovano 1085 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Toledska tajfaIstoriyaZ pochatkom borotbi za vladu u 1009 roci pochavsya zanepad Kordovskogo halifata Vzhe v 1010 roci vladu v Toledo zahopili predstavniki miscevoyi znati Ale vlada praviteliv Toledskoyi tajfi ne bula micnoyu Do cogo dodalasya borotba v Kordovskomu halifati Spochatku emirom stav prote vzhe nevdovzi povalenij yakij takozh protrimavsya nedovgo na troni Bilshe chasu vladu zberigala dinastiya Banu Kantir Ale yiyi 1020 roku bulo povaleno Abd ar Rahmanom ibn Matiyidom U 1031 roku do vladi prijshov Abu Bekir ibn Ya yis Zreshtoyu znat zaprosila praviti predstavnika berberskoyi dinastiyi Di l Nun Pershij yiyi predstavnik Ismayil az Zahir rozpochav vijnu za pidkorennya Kordovskoyi tajfi ale zaznav nevdachi Nastupnij emir al Mamun spiravsya na soyuz z Kastiliyeyu z yakoyu voyuvav proti Saragoskoyi ta Valensijskoyi tajf Vtim 1062 roku emir Toledo viznav zverhnist Kastiliyi 1065 roku bulo pidkoreno Valensiyu U 1070 h rokah vidbuvalasya borotba za Kordovu z Sevilskoyu tajfoyu Pislya smerti Al Mamuna pochinayetsya zanepad derzhavi 1076 roku vnaslidok povstannya vidkoremilasya Valensiya 1078 roku bulo vtracheno Kordovu 1080 roku Toledo bulo zahopleno vijskami Badahoskoyi tajfi Lishe 1081 roku emir Yah ya al Kadir povernuv sobi tron U 1082 roci vidbulosya potuzhne povstannya proti emira yakogo 1083 roku vidnovili u vladi kastilski vijska 1084 roku bulo pidtverdzheno zalezhnist vid Kastiliyi a 1085 roku Toledo bulo zahopleno Alfonso VI imperatorom vsiyeyi Ispaniyi TeritoriyaOhoplyuvala centralnu chastinu Pireneyiv vidomu yak Al Tagr al Avsat u hristinya serednya marka Tajfa roztashovuvalasya na teritoriyi suchasnih ispanskih provincij Toledo Syudad Real Kuenka pivnichnih chastinah Albasete i Kaseres Gvadalahara do Medinaseli ta Madrid do Syerra de Gvadarrama Derzhavnij ustrijNapochatku utvorennya tajfi na choli stoyav kadi yakij spiravsya na vishu radu z chisla duhivnictva ta znati Jogo vlada obmezhuvalasya Tomu do 1032 roku ne bulo stalosti v peredachi vladi ta micnosti upravlinnya Zreshtoyu 1032 roku z zaproshennya do Toledo predstavnika rodu Di l Nunidiv tajfa peretvorilasya na povnocinnu monarhiyu Pravitel otrimav titul emira ta verhovnu vladu v politichnih vijskovih i sudovah spravah Usima spravami sho vidnosilisya do armiyi naborom i sporyadzhennyam vijsk pidgotovkoyu pohodiv zajmalisya viziri mecha i kalamu VolodariYa yisidi Muhammad ibn Ya yis 1010 Masarridi Ibn Masarra Kantiridi Sayid ibn Kantir Abu Omar Ahmad ibn Sayid 1020 Matiyidi Abd ar Rahman ibn Matij 1020 1028 Abd al Malik ibn Matij 1028 1031 Ya yisidi Abu Bakr Ya yis ibn Muhammad 1031 1032 Di l Nunidi Zu l Nunidi Ismayil az Zahir 1032 1043 Yah ya I al Mamun 1043 1075 Yah ya II al Kadir 1075 1080 vpershe zahopleno Badahoskoyu tajfoyu Yah ya II al Kadir 1081 1085 vdrugeDzherelaKennedy Hugh 2014 06 11 Muslim Spain and Portugal A Political History of Al Andalus Routledge ISBN 9781317870418