Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 9°07′05″ пд. ш. 171°51′38″ зх. д. / 9.11806° пд. ш. 171.86056° зх. д.
Токела́у (англ. Tokelau) — залежна територія під управлінням Нової Зеландії.
| Токелау | |||||
| |||||
| Девіз: "Tokelau mo te Atua" (Токелауська мова) «Токелау для Всевишнього» | |||||
| Гімн: Viki o Tokelau | |||||
 | |||||
| Столиця | Атафу | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Найбільше місто | Атафу | ||||
| Офіційні мови | мова Токелау англійська самоанська1 | ||||
| Форма правління | Конституційна монархія | ||||
| - Король | Карл III | ||||
| - Адміністратор | |||||
| - Голова уряду | |||||
| 1948 Акт Токелау (під управлінням Нової Зеландії) | |||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 10,12 км² (233-я) | ||||
| Населення | |||||
| - перепис 18.10.2016 | 1 499 | ||||
| - Густота | 148,12/км² (86-а) | ||||
| ВВП (ПКС) | 1993 р., оцінка | ||||
| - Повний | 1,5 млн $ (227) | ||||
| - На душу населення | 1035 $ ([[Список країн за ВВП (ПКС) на душу населення|]]) | ||||
| Валюта | Новозеландський долар (NZD) | ||||
| Часовий пояс | +13 | ||||
| Коди ISO 3166 | TK / TKL / 772 | ||||
| Домен | .tk | ||||
| Телефонний код | +690 | ||||
| |||||
До складу Токелау входять три невеликі острови однойменного архіпелагу, розміщені в Тихому океані між Новою Зеландією і Гавайськими островами. Назва «Токелау» в перекладі з полінезійського означає «Північний вітер». Дана територія була названа «Об'єднані Острови», коли була відкрита європейськими дослідниками. Назва Токелау була прийнята у 1946 році, а офіційно затверджена 9 грудня 1976 року.
Географічні дані
| Атол | Координати |
|---|---|
| Атафу | 8°33′06″ пд. ш. 172°30′03″ зх. д. / 8.55167° пд. ш. 172.50083° зх. д. |
| Нукунону | 9°10′06″ пд. ш. 171°48′35″ зх. д. / 9.16833° пд. ш. 171.80972° зх. д. |
| Факаофо | 9°21′55″ пд. ш. 171°12′54″ зх. д. / 9.36528° пд. ш. 171.21500° зх. д. |
Історія
Токелау був заселений полінезійцями, що мігрували із сусідніх островів Океанії. У 1889 році острови Токелау опинилися під протекторатом Британії, у 1916 році британською колонією стали також острови Гілберта і Елліс. У 1925 році Британія передала острови під управлінням Нової Зеландії. У 1926—1948 роках території входили до складу Західного Самоа, також залежної території Нової Зеландії. Згідно з Актом 1948 року Токелау залишились у підпорядкуванні Новій Зеландії.
На острови Токелау претендували також США, які ще в 1925 році анексували острів Суейнс, що також входить до архіпелагу Токелау. У 1979 році був підписаний договір між Новою Зеландією і США (цей договір Нова Зеландія ратифікувала в 1981 році, а Сполучені Штати в 1983), в рамках якого Сполучені Штати визнають належність до Нової Зеландії трьох островів, що входять до складу нинішньої території Токелау, а Нова Зеландія визнає анексію американцями острова Суейнс. Утім, цей документ не визнає місцева влада Токелау, яка вважає Суейнс частиною Токелау, і тому він знаходиться у віданні Сполучених Штатів незаконно (у пропонованій конституції 2006 усі чотири атоли належать до території).
З 2002 влада Токелау сумісно з і владою Нової Зеландії розробляли план зі створення незалежної держави на основі договору про співпрацю з Новою Зеландією. Парламент Токелау проголосував за незалежність, тоді як парламент Нової Зеландії і ООН відклали ухвалення рішення з цього питання до проведення референдуму серед населення островів.
15 лютого 2006 року відбувся референдум про надання широкої автономії островам (аналогічної до тієї, що мають новозеландські Острови Кука та Ніуе). Із 581 дійсного голосу 349 були за зміну статусу, і 232 проти, 3 голоси були визнані недійсними. Натомість для зміни статусу необхідно було набрати не менше 66 % голосів (тобто 384 голоси) і, таким чином, Токелау зберегло колишній статус під зовнішнім управлінням.
Повторний референдум, проведений 20-24 жовтня 2007 року, незважаючи на вищу явку (було визнано 697 голосів дійсними та 5 недійсними) також не набрав необхідної більшості голосів, за ширшу автономію висловилося лише 446 виборців (64,4 %).
Політичний устрій
Влада держави — Король Великої Британії Карл III, представлений адміністратором (у 2005 — Ніл Волтер (Neil Walter)).
Голова уряду (у 2005 — Піо Туя (англ. Pio Tuia)) очолює так звану раду Файпуле, до якої входять три виборні представники — по одному від кожного атолу. Рада виконує функції уряду.
Адміністратор призначається міністром закордонних справ і торгівлі Нової Зеландії, а голова уряду обирається з членів Ради на строк в один рік.
Законодавча влада належить однопалатному парламенту (45 місць) — головне Fono.
Парламент формується з членів Ради старійшин атолів (taupulega) 15 представників терміном — 3 роки.
Адміністративно-територіальний поділ
Токелау поділяється на три : Атафу, Нукунону та Факаофо. Кожен з них має однойменний адміністративний центр.
| № з/п | Атол | Адміністративний центр | Площа суші, км² | Площа лагуни, км² | Населення, осіб (2016-10-18)* | Густота, осіб/км² * |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Атафу | 2,03 | 17 | 541 / 513 | 266,50 / 252,71 | |
| 2 | Нукунону | 5,46 | 98 | 452 / 381 | 82,78 / 69,78 | |
| 3 | Факаофо | 2,63 | 50 | 506 / 391 | 192,40 / 148,67 | |
| Σ | Токелау | 10,12 | 165 | 1499 / 1285 | 148,12 / 126,98 | |
| Примітка: * Постійне населення / Наявне населення | ||||||
Населення
Чисельність населення — 1499 осіб (2016-10-18, перепис). Розмовляють місцевою мовою Токелау та англійською мовами.
Панівною релігією цих островів є християнство. Близько 63 % жителів острова — конгрегаціоналісти, католицизм сповідують 32 %. Інші конфесії — багаї (1 %), п'ятидесятники (1 %), та інші (3 %). Конгрегаціоналізм сповідують переважно жителі атола Атафу і значна частина населення Факаофо, жителі Нукунону є католиками.
Економіка
До експортних товарів належать: марки, копра, домотканні і різьбленні вироби. Імпорт становить $ 300,000, до нього належать: харчі, будівельні матеріали і паливо з Нової Зеландії. Нова Зеландія також оплачує вартість медичних та освітніх послуг жителів островів. Місцеві галузі промисловості складаються з малих підприємств виробників копри, дерев'яних, плетених виробів, марок, місцевих монет, а також рибальської промисловості. Сільське господарство і тваринництво зосереджене на заготівлі кокосів, копри, плодів хлібного дерева, папаї, бананів, інжиру, розпло́ду свиней, домашньої птиці та кіз. Багато жителів Токелау проживають у Новій Зеландії й утримують свої сім'ї в Токелау за допомогою грошових переказів.
Жителі островів живуть з рибальства і туризму.
Токелау збільшили щорічний ВВП на 1 % завдяки продажу прав на використання доменного імені .tk. У вересні 2003 року атол Факаофо першим був увімкнений до швидкісної мережі інтернету. Даний проєкт був профінансований урядом Токелау, а також передбачав безоплатне використання власного доменного імені нерезидентами території за умови розміщення реклами островів.
Примітки
- Перепис населення від 18.10.2016(англ.)
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Токелау |
Джерела та література
- «Україна і час» № 7 (191), 16 лютого 2006
- Tokelau: a historical ethnography by Judith Huntsman & Antony Hooper (1996, Auckland University Press)
- The Future of Tokelau: decolonising agendas by Judith Huntsman with Kelihiano Kalolo (2007, Auckland University Press)
- Tokelau: People, atolls, and history by Peter McQuarrie (2007, Peter McQuarrie Press)
Посилання
- Токелау // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
- Tokelau на сайті The World Factbook (англ.)
- from UCB Libraries GovPubs
- Токелау, каталог посилань Open Directory Project
![image]()
Вікісховище : Атлас Tokelau.
![image]()
Токелау у Вікімандрах- Ethnology of Tokelau Islands
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 9 07 05 pd sh 171 51 38 zh d 9 11806 pd sh 171 86056 zh d 9 11806 171 86056 Tokela u angl Tokelau zalezhna teritoriya pid upravlinnyam Novoyi Zelandiyi Tokelau Tokelau angl Prapor Emblema Deviz Tokelau mo te Atua Tokelauska mova Tokelau dlya Vsevishnogo Gimn Viki o Tokelau Roztashuvannya Tokelau Stolicya Atafu Najbilshe misto Atafu Oficijni movi mova Tokelau anglijska samoanska1 Forma pravlinnya Konstitucijna monarhiya Korol Karl III Administrator Golova uryadu 1948 Akt Tokelau pid upravlinnyam Novoyi Zelandiyi Plosha Zagalom 10 12 km 233 ya Naselennya perepis 18 10 2016 1 499 Gustota 148 12 km 86 a VVP PKS 1993 r ocinka Povnij 1 5 mln 227 Na dushu naselennya 1035 Spisok krayin za VVP PKS na dushu naselennya Valyuta Novozelandskij dolar a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 NZD a Chasovij poyas 13 Kodi ISO 3166 TK TKL 772 Domen tk Telefonnij kod 690 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tokelau Atol Fakaoto z grupi arhipelagu Tokelau Do skladu Tokelau vhodyat tri neveliki ostrovi odnojmennogo arhipelagu rozmisheni v Tihomu okeani mizh Novoyu Zelandiyeyu i Gavajskimi ostrovami Nazva Tokelau v perekladi z polinezijskogo oznachaye Pivnichnij viter Dana teritoriya bula nazvana Ob yednani Ostrovi koli bula vidkrita yevropejskimi doslidnikami Nazva Tokelau bula prijnyata u 1946 roci a oficijno zatverdzhena 9 grudnya 1976 roku Teritoriya regionu z praporom Geografichni daniDiv takozh Tokelau arhipelag Geografichne polozhennya ostroviv Atol Koordinati Atafu 8 33 06 pd sh 172 30 03 zh d 8 55167 pd sh 172 50083 zh d 8 55167 172 50083 Atafu Nukunonu 9 10 06 pd sh 171 48 35 zh d 9 16833 pd sh 171 80972 zh d 9 16833 171 80972 Nukunonu Fakaofo 9 21 55 pd sh 171 12 54 zh d 9 36528 pd sh 171 21500 zh d 9 36528 171 21500 Fakaofo IstoriyaTokelau buv zaselenij polinezijcyami sho migruvali iz susidnih ostroviv Okeaniyi U 1889 roci ostrovi Tokelau opinilisya pid protektoratom Britaniyi u 1916 roci britanskoyu koloniyeyu stali takozh ostrovi Gilberta i Ellis U 1925 roci Britaniya peredala ostrovi pid upravlinnyam Novoyi Zelandiyi U 1926 1948 rokah teritoriyi vhodili do skladu Zahidnogo Samoa takozh zalezhnoyi teritoriyi Novoyi Zelandiyi Zgidno z Aktom 1948 roku Tokelau zalishilis u pidporyadkuvanni Novij Zelandiyi Na ostrovi Tokelau pretenduvali takozh SShA yaki she v 1925 roci aneksuvali ostriv Suejns sho takozh vhodit do arhipelagu Tokelau U 1979 roci buv pidpisanij dogovir mizh Novoyu Zelandiyeyu i SShA cej dogovir Nova Zelandiya ratifikuvala v 1981 roci a Spolucheni Shtati v 1983 v ramkah yakogo Spolucheni Shtati viznayut nalezhnist do Novoyi Zelandiyi troh ostroviv sho vhodyat do skladu ninishnoyi teritoriyi Tokelau a Nova Zelandiya viznaye aneksiyu amerikancyami ostrova Suejns Utim cej dokument ne viznaye misceva vlada Tokelau yaka vvazhaye Suejns chastinoyu Tokelau i tomu vin znahoditsya u vidanni Spoluchenih Shtativ nezakonno u proponovanij konstituciyi 2006 usi chotiri atoli nalezhat do teritoriyi Z 2002 vlada Tokelau sumisno z i vladoyu Novoyi Zelandiyi rozroblyali plan zi stvorennya nezalezhnoyi derzhavi na osnovi dogovoru pro spivpracyu z Novoyu Zelandiyeyu Parlament Tokelau progolosuvav za nezalezhnist todi yak parlament Novoyi Zelandiyi i OON vidklali uhvalennya rishennya z cogo pitannya do provedennya referendumu sered naselennya ostroviv 15 lyutogo 2006 roku vidbuvsya referendum pro nadannya shirokoyi avtonomiyi ostrovam analogichnoyi do tiyeyi sho mayut novozelandski Ostrovi Kuka ta Niue Iz 581 dijsnogo golosu 349 buli za zminu statusu i 232 proti 3 golosi buli viznani nedijsnimi Natomist dlya zmini statusu neobhidno bulo nabrati ne menshe 66 golosiv tobto 384 golosi i takim chinom Tokelau zbereglo kolishnij status pid zovnishnim upravlinnyam Povtornij referendum provedenij 20 24 zhovtnya 2007 roku nezvazhayuchi na vishu yavku bulo viznano 697 golosiv dijsnimi ta 5 nedijsnimi takozh ne nabrav neobhidnoyi bilshosti golosiv za shirshu avtonomiyu vislovilosya lishe 446 viborciv 64 4 Politichnij ustrijVlada derzhavi Korol Velikoyi Britaniyi Karl III predstavlenij administratorom u 2005 Nil Volter Neil Walter Golova uryadu u 2005 Pio Tuya angl Pio Tuia ocholyuye tak zvanu radu Fajpule do yakoyi vhodyat tri viborni predstavniki po odnomu vid kozhnogo atolu Rada vikonuye funkciyi uryadu Administrator priznachayetsya ministrom zakordonnih sprav i torgivli Novoyi Zelandiyi a golova uryadu obirayetsya z chleniv Radi na strok v odin rik Zakonodavcha vlada nalezhit odnopalatnomu parlamentu 45 misc golovne Fono Parlament formuyetsya z chleniv Radi starijshin atoliv taupulega 15 predstavnikiv terminom 3 roki Administrativno teritorialnij podilTokelau podilyayetsya na tri Atafu Nukunonu ta Fakaofo Kozhen z nih maye odnojmennij administrativnij centr z p Atol Administrativnij centr Plosha sushi km Plosha laguni km Naselennya osib 2016 10 18 Gustota osib km 1 Atafu 2 03 17 541 513 266 50 252 71 2 Nukunonu 5 46 98 452 381 82 78 69 78 3 Fakaofo 2 63 50 506 391 192 40 148 67 S Tokelau 10 12 165 1499 1285 148 12 126 98 Primitka Postijne naselennya Nayavne naselennyaNaselennyaChiselnist naselennya 1499 osib 2016 10 18 perepis Rozmovlyayut miscevoyu movoyu Tokelau ta anglijskoyu movami Panivnoyu religiyeyu cih ostroviv ye hristiyanstvo Blizko 63 zhiteliv ostrova kongregacionalisti katolicizm spoviduyut 32 Inshi konfesiyi bagayi 1 p yatidesyatniki 1 ta inshi 3 Kongregacionalizm spoviduyut perevazhno zhiteli atola Atafu i znachna chastina naselennya Fakaofo zhiteli Nukunonu ye katolikami EkonomikaDokladnishe Do eksportnih tovariv nalezhat marki kopra domotkanni i rizblenni virobi Import stanovit 300 000 do nogo nalezhat harchi budivelni materiali i palivo z Novoyi Zelandiyi Nova Zelandiya takozh oplachuye vartist medichnih ta osvitnih poslug zhiteliv ostroviv Miscevi galuzi promislovosti skladayutsya z malih pidpriyemstv virobnikiv kopri derev yanih pletenih virobiv marok miscevih monet a takozh ribalskoyi promislovosti Silske gospodarstvo i tvarinnictvo zoseredzhene na zagotivli kokosiv kopri plodiv hlibnogo dereva papayi bananiv inzhiru rozplo du svinej domashnoyi ptici ta kiz Bagato zhiteliv Tokelau prozhivayut u Novij Zelandiyi j utrimuyut svoyi sim yi v Tokelau za dopomogoyu groshovih perekaziv Zhiteli ostroviv zhivut z ribalstva i turizmu Tokelau zbilshili shorichnij VVP na 1 zavdyaki prodazhu prav na vikoristannya domennogo imeni tk U veresni 2003 roku atol Fakaofo pershim buv uvimknenij do shvidkisnoyi merezhi internetu Danij proyekt buv profinansovanij uryadom Tokelau a takozh peredbachav bezoplatne vikoristannya vlasnogo domennogo imeni nerezidentami teritoriyi za umovi rozmishennya reklami ostroviv PrimitkiPerepis naselennya vid 18 10 2016 angl Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tokelau Tokelau arhipelag Dzherela ta literatura Ukrayina i chas 7 191 16 lyutogo 2006 Tokelau a historical ethnography by Judith Huntsman amp Antony Hooper 1996 Auckland University Press ISBN 1 86940 153 0 The Future of Tokelau decolonising agendas by Judith Huntsman with Kelihiano Kalolo 2007 Auckland University Press ISBN 978 1 86940 398 0 Tokelau People atolls and history by Peter McQuarrie 2007 Peter McQuarrie Press ISBN 978 1 877449 41 3PosilannyaTokelau Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Tokelau u sestrinskih Vikiproyektah Tokelau u Vikimandrah Tokelau u Vikishovishi Tokelau na sajti The World Factbook angl from UCB Libraries GovPubs Tokelau katalog posilan Open Directory Project Vikishovishe Atlas Tokelau Tokelau u Vikimandrah Ethnology of Tokelau Islands