Петро Пахомович Ткалун 1894 село Шарківщина Миргородського повіту Полтавської губернії 29 липня 1938 Москва радянський в

Петро Пахомович Ткалун (1894, село Шарківщина Миргородського повіту Полтавської губернії — 29 липня 1938, Москва) — радянський воєначальник, комдив РСЧА.

Петро Пахомович Ткалун

Народження

1894
Шарківщина, Миргородський повіт, Полтавська губернія

Смерть

29 липня 1938
Москва, СРСР, Розстрільний полігон «Комунарка»

Поховання

Розстрільний полігон «Комунарка»

Країна

Російська імперія,

СРСР

Освіта

^d

Роки служби

Російська імперія 1916 — 1917,

РРФСР 1918 — 1922,

СРСР 1922 — 1938

Партія

Російська соціал-демократична робітнича партія

Звання

Прапорщик (16.12.1916),

Комдив (21.11.1935)

Командування

воєнком 1-ї українськой радянської армії;
воєнком 44-ї сд;
командир 173-ї стр. бр. 58-ї сд;
воєнком 2-ї бр. ЧУГА;
воєнком 25-ї сд;
член РВР 12-ї армії;
воєнком штаба Київського ВО;
воєнком Школи червоних старшин;
воєнком 2-ї піхотної школи;
Військовий комендант Москви;
Комендант Кремля

Війни / битви

Перша світова війна
Громадянська війна в Росії:

Нагороди

Ткалун Петро Пахомович у Вікісховищі

Біографія

Народився в сім'ї жандарма управління залізниць. В одній з автобіографій вказав, що народився в сім'ї селянина. Українець. В 1906—1911 роках навчався у двокласному повітовому училищі та вчительській семінарії. На той час у вчительські семінарії приймалися особи з 16 років всіх станів православного віросповідання, які надали відгук про «гречну поведінку» і пройшли вступні випробування в обсязі програми 2-класних початкових училищ міністерства народної освіти з 5-6-річним терміном навчання. Випускники зобов'язані були «відпрацювати» в початкових школах протягом 4 років, що Ткалун аж до мобілізації в армію з якихось причин не виконував. З вересня 191. закінчив Курси удосконалення вищого начскладу РСЧА Військової академії імені М. В. Фрунзе (1932—1933).

Втративши батька, в 10-річному віці почав свою трудову діяльність (одночасно навчаючись) ремонтником служби колії на залізничній станції Ромодан Південних залізниць (08.1904-09.1911). 10.1915-06.1916 — репетитор у приватних осіб на станції Ромодан.

У червні 1916 р. мобілізований в армію. Відряджений у Віленське військове училище, евакуйоване на той час у Полтаву. 16.12.1916 отримав підвищення у званні — прапорщик, направлений в Кострому, в 202-й піхотний Горійський полк, в якому прослужив до травня 1917 р.

У травні 1917 р. призначений в 287-й Таруський піхотний полк, що знаходився на Південно-Західному фронті. Був обраний головою полкового комітету. У вересні 1917 рік а вступає в РКП (б). У жовтні 1917 р. — залишає полк і армію. Відбуває в Москву. 21.11.1935 присвоєно військове звання комдив

08.1919-09.1919 -в 44-ій Стрілецької дивізії
09.1919-10.1919 — заступник начальника ПУР
10.1919-01.1920 — командир 173-ї Стрілецької бригади 58-ї Стрілецької дивізії
01.1920-05.1920 — воєнком 2-ї бригади Червоної Української Галицької Армії
01.1920-04.1920 — начальник попередньої воєнно-політичної комісії 12-ї армії

Військова служба в мирний час

01.1921-12.1921 — Заступник начальника політуправління, воєнком штабу Київського військового округу
12.1921-04.1922 — воєнком Школи червоних старшин в Києві
04.1922-09.1924 — Центральної школи червоних старшин
09.1924-12.1926 — в Харкові нач.-воєнком 2-ї піхотної школи ім. Уншліхта
12.1929-10.1930 — військовий комендант Москви
10.1930-11.1935 — військовий комендант Москви голова правління Гарматно-арсенального тресту СРСР

Комендант Кремля

11.1935-28.01.1936 — Комендант Кремля.
Начальник Управління Комендатури Кремля НКВС СРСР (28.01.1936-25.09.1937)
У розпорядженні наркома оборони СРСР (09.1937-01.1938)

Смерть

У 1938 році репресований.

Пам'ять

Реабілітований рішенням Верховного суду СРСР від 12 травня 1956 року.

Нагороди

Орден Червоного Прапора (20.02.1928)

Посилання

Биография по материалам книги Кто руководил НКВД
Биография на сайте О Замоскворечье
Черушев Н. С. 1937 год: Элита Красной Армии на голгофе.