Термідоріанський переворот

Термідоріанський переворот — державний переворот 27/28 липня 1794 (9 термідора 2-го року за республіканським календарем) у Франції, що призвів до повалення якобінської диктатури і встановлення Директорії (1795-1799).

Термідоріанський переворот
Поранення та арешт Робесп'єра 9 термідора
Дата 9 термідора II року Республіки ( 1794) Місце  Франція, Париж Результат Перемога повстанців
Сторони
Повстанці Національна гвардія	Народна міліція
Командувачі
Поль Баррас	Максиміліан Робесп'єр

Передумови

Терор якобінців виснажив Францію. Якобінцям не потрібні були ні промисловість, ні наука. Засуджуючи до страти Лавуазьє, голова трибуналу ^[ru] заявив: «Республіці не потрібні вчені». Культ Робесп'єра відштовхував. Невдоволені диктатурою були навіть ті, хто донедавна підтримували революцію. Заможна буржуазія прагнула повернутися до спокійного життя — адже усі її вимоги вже давно були виконані, і тепер вона лише ризикувала втратити здобуте. Простолюд обурювався дорожнечею і нестачею хліба. Ворогів у Робесп'єра вистачало навіть серед соратників-монтаньярів, які не хотіли чекати, коли і їх оголосять «ворогами революції» та засудять до страти.

Заколот

За іронією долі змову проти «Непідкупного» влаштували комісари, які відзначилися особливою жорстокістю в проведенні репресій на півдні Франції, — Поль Баррас, і Жозеф Фуше. Обіцянкою припинити терор вони перетягнули на свій бік депутатів. Початком перевороту вважається рішення Комітету громадського порятунку ув'язнити лідерів якобінців Максиміліана Робесп'єра, Сен-Жюста та їхніх спільників. 9 термідора II року Республіки за революційним календарем — тобто 27 липня 1794 року — просто під час виступу в Конвенті Робесп'єра заарештували, а на другий день, разом із найближчими спільниками, стратили. Гільйотина чекала також найненависніших суддів революційного трибуналу  — надалі столицею республіки керували ради окремих районів. Загалом було страчено 117 якобінців.

Якобін­ський клуб закрили, з монтаньярами просто на вулицях роз­правлялися зграї «золотої молоді» — заможних нероб, що відчули свою безкарність. Але терор Конвент і справді припинив — як і обіцяли змовники.

Час від перевороту до встановлення влади Директорії на чолі з Баррасом в літературі отримав назву «Термідоріанської реакції».

Примітки

1. М. А. Энгельгардт. Антуан Лоран Лавуазье. Его жизнь и научная деятельность / Жизнь замечательных людей. Биографическая библиотека Ф. Павленкова / Во время судебного разбирательства явился гражданин Галле с петицией от Совещательного бюро, в которой указывались научные заслуги Лавуазье. «Республика не нуждается в ученых, – отвечал ему Коффингаль, – не мешайте правосудию совершать свой ход». pdf page 32
2. Лавуазье, Антуан Лоран, на pdf стр. 19, в: Энциклопедия читателя / Под ред. Ф. А. Еремеева. — Т. 3: Л — М [ 2022-01-27 у Wayback Machine.]. — Екатеринбург: Изд-во Уральского университета, ИД «Сократ», 2001. — 792 с. Литературные, библейские, классические и исторические аллюзии, реминисценции, темы и сюжеты, мифологические и сказочные герои, литературные маски, персонажи и прототипы, реальные и вымышленные топонимы, краткие биографии и рекомендуемые библиографии
3. Мустафін О. Справжня історія пізнього нового часу. Х., 2017, с.28-29

Див. також

• Переворот 18 фрюктідора

Джерела

• Термідоріанський переворот у ВРЕ (рос.)
• (рос.)