Тепонацтль або тепонацтлі (науатль: teponāztli) — барабан, що використовувався індіанцями Месоамерики (ацтеками та іншими культурами). Є видовбаним з колоди горизонтальним циліндром з прорізами. Прорізи, розташовані у верхній частині барабану у вигляді букви «Н», формують два вібруючі «язички», які звучать в різних тонах через різну довжину або товщину. Іноді знизу барабану прорізався отвір, що збільшував його гучність. Звук утворювався палицями з каучуковими наконечниками.
Барабани тепонацтль, як правило, прикрашалися різьбленням із зображеннями богів або абстрактних предметів, їм інколи надавалася форма тварин або людей. Тепонацтлі культури міштеків, що мешкали (і мешкають) на території півдня Мексики (Чіапас, Оахака), відомі рельєфними зображеннями військових і міфологічних сцен.
Довжина цих барабанів варіюється від 30 до 120 см. Для крупних екземплярів створювалася підтримуюча конструкція, а дрібні барабани можна було повісити на плечі.
Монах-францисканець , що написав хроніку життя ацтеків після конкісти, стверджував, що тепонацтль (або як він його називав contrabajos — «контрабас») часто використовувався спільно з іншим типом барабану — . Тепонацтль використовувався при танцях і читанні віршів — ритм барабану можна відмітити в самих віршах: «totocoto tototo cototo tiquititi titiqui tiquito». Цез запис с стилі сольфеджіо дозволяє реконструвати ритми музики ацтеків.
Ці барабани також використовувалися в численних церемоніях (описаних у Флорентійському кодексі) та під час військових дій як засіб комунікації. Згідно з деякими джерелами, під час важливих церемоній у барабан заливалася кров принесених у жертву.
Ацтекські джерела описують музику як дар, принесений на Землю богами Тескатліпокою богом неба і Кетцалькоатлем богом вітру.
Посилання
- Coe, Michael D. (2002); Mexico: From the Olmecs to the Aztecs London: Thames and Hudson.
- Collier, Simon; Skidmore, Thomas E.; Blakemore, harold (1992) The Cambridge Encyclopedia of Latin America and the Caribbean, Cambridge World Encyclopedia, Cambridge University Press, p.404.
Ресурси Інтернету
- (рос.)
- (англ.)
- Опис і фото тепонацтля у вигляді сови [ 7 листопада 2008 у Wayback Machine.] в Британському музеї (англ.)
- Опис і фото тепонацтля [ 23 листопада 2008 у Wayback Machine.] міштеків в Британському музеї (англ.)
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teponactl abo teponactli nauatl teponaztli baraban sho vikoristovuvavsya indiancyami Mesoameriki actekami ta inshimi kulturami Ye vidovbanim z kolodi gorizontalnim cilindrom z prorizami Prorizi roztashovani u verhnij chastini barabanu u viglyadi bukvi N formuyut dva vibruyuchi yazichki yaki zvuchat v riznih tonah cherez riznu dovzhinu abo tovshinu Inodi znizu barabanu prorizavsya otvir sho zbilshuvav jogo guchnist Zvuk utvoryuvavsya palicyami z kauchukovimi nakonechnikami Malyunok 16 stolittya z Florentijskogo kodeksu sho zobrazhuye ceremoniyu v yakij vikoristovuyutsya barabani teponactl i Dva actekskih teponactlya vistavlenih v Amerikanskomu muzeyi prirodoznavstva Dovzhina cih barabaniv priblizno 60 sm Barabani teponactl yak pravilo prikrashalisya rizblennyam iz zobrazhennyami bogiv abo abstraktnih predmetiv yim inkoli nadavalasya forma tvarin abo lyudej Teponactli kulturi mishtekiv sho meshkali i meshkayut na teritoriyi pivdnya Meksiki Chiapas Oahaka vidomi relyefnimi zobrazhennyami vijskovih i mifologichnih scen Dovzhina cih barabaniv variyuyetsya vid 30 do 120 sm Dlya krupnih ekzemplyariv stvoryuvalasya pidtrimuyucha konstrukciya a dribni barabani mozhna bulo povisiti na plechi Monah franciskanec sho napisav hroniku zhittya actekiv pislya konkisti stverdzhuvav sho teponactl abo yak vin jogo nazivav contrabajos kontrabas chasto vikoristovuvavsya spilno z inshim tipom barabanu Teponactl vikoristovuvavsya pri tancyah i chitanni virshiv ritm barabanu mozhna vidmititi v samih virshah totocoto tototo cototo tiquititi titiqui tiquito Cez zapis s stili solfedzhio dozvolyaye rekonstruvati ritmi muziki actekiv Ci barabani takozh vikoristovuvalisya v chislennih ceremoniyah opisanih u Florentijskomu kodeksi ta pid chas vijskovih dij yak zasib komunikaciyi Zgidno z deyakimi dzherelami pid chas vazhlivih ceremonij u baraban zalivalasya krov prinesenih u zhertvu Actekski dzherela opisuyut muziku yak dar prinesenij na Zemlyu bogami Teskatlipokoyu bogom neba i Ketcalkoatlem bogom vitru PosilannyaCoe Michael D 2002 Mexico From the Olmecs to the Aztecs London Thames and Hudson Collier Simon Skidmore Thomas E Blakemore harold 1992 The Cambridge Encyclopedia of Latin America and the Caribbean Cambridge World Encyclopedia Cambridge University Press p 404 Resursi Internetu ros angl Opis i foto teponactlya u viglyadi sovi 7 listopada 2008 u Wayback Machine v Britanskomu muzeyi angl Opis i foto teponactlya 23 listopada 2008 u Wayback Machine mishtekiv v Britanskomu muzeyi angl Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi