Подача теплової енергії у приміщення для забезпечення в них комфортних параметрів внутрішнього повітря, приготування гарячої води для санітарно-гігієнічних потреб і для виконання технологічних процесів на промислових підприємствах потребує організації та функціювання спеціальних систем теплопостачання, які бувають місцевими, якщо вироблення теплоти відбувається в місці його споживання, або централізованими, якщо вироблення теплоти здійснюється спеціальними підприємствами.
В існуючому господарському механізмі України теплопостачання будівель здійснюється в основному від централізованих систем. Цьому сприяло краще використання палива, більші можливості впровадження заходів з боротьби з забрудненням атмосфери продуктами спалювання палива, зменшення питомих витрат на експлуатацію. Централізовані системи теплопостачання складаються з трьох основних елементів: джерело теплоти, теплові мережі, системи використання теплоти у споживачів.
Джерела теплопостачання призначені для перетворення в теплоту енергію, що міститься в органічному чи ядерному паливі і нагрівання теплоносія (вода, водяна пара), який транспортує теплоту до споживачів.
Джерелом теплопостачання в містах є теплоелектроцентралі (ТЕЦ) і котельні, а сільській місцевості — невеликі котельні й опалювальні печі. На відміну від ТЕЦ і великих котелень централізованого теплопостачання, вироблення теплоти в невеликих котельнях і опалювальних печах потребує значних витрат некваліфікованої праці й сприяє суттєвому забрудненню навколишнього середовища.
Систему трубопроводів і спеціального обладнання, призначених для організації руху теплоносія від джерела до споживача і повернення охолодженого теплоносія до джерела теплопостачання, називають тепловими мережами.
Системи використання теплоти у споживачів призначені для прийому теплоносія з теплових мереж для його розподілу, підтримання потрібних параметрів у абонентів, для обліку споживання теплоти.
Джерела теплопостачання
Котельні є основним джерелом теплопостачання для середніх (з чисельністю населення близько 100 тис.) і малих (до 50 тис.) міст. Залежно від величини теплового навантаження комунальні котельні, що призначені в основному для відпускання теплоти житловим і громадським будинкам, класифікують відповідно до структурних одиниць території міст: будинкові, групові, мікрорайонні, районні.
Домові котельні мають до 2 МВт і відпускають теплоту системам теплоспоживання окремої будівлі. Такі котельні розміщують, як правило, в межах будинку, який вони обслуговують.
Групові котельні здійснюють теплопостачання групи будинків із загальною кількістю населення до 3000 і сумарною витратою теплової енергії 2-9 МВт.
Мікрорайонні котельні забезпечують теплотою всі житлові й громадські будівлі мікрорайону з чисельністю населення 6-20 тис. і сумарною витратою теплоти 10-70 МВт. Такі котельні, як і групові, розміщують в окремій споруді.
Районні котельні можуть забезпечити теплотою житловий район (або невелике місто) з кількістю населення 25-80 тис. і тепловим навантаженням 50-300 МВт.
Котельні класифікують також за видом теплоносія (парові, водяні), за видом палива (газові, газомазутні, вугільні). Суттєво впливає на теплову схему й номенклатуру обладнання котельні, спосіб подачі води на гаряче водопостачання. За цією ознакою розрізняють відкриті й закриті системи.
Внаслідок збільшення відбору води з мереж котельні, що обслуговують відкриті системи теплопостачання, мають більшу потужність апаратів підготовки води для котлоустановок.
Теплові мережі можуть бути кільцевими і тупиковими.
Методи прокладання теплових мереж: 1 — роздільний, 2 — суміщений.
Розподільні теплові мережі прокладають по вулицяхміста від джерела до інженерних споруд: при роздільному методі прокладки — під тротуаром; при суміщеному методі прокладки в міському колекторі разом з В1, W1, V0 також під тротуаром.
Розвідні теплові мережі виходять із ЦТП до будинківмікрорайону при роздільному методі прокладки в непрохідних каналах, розташованих у землі, як правило, з боку дворових фасадів, на відстані не менше 2 м від фундаментів будинку, а при безканальній прокладці на відстані не менше 5 м. При суміщеному методі прокладки теплові мережі розміщують у прохідному каналі (мікрорайонному колекторі) під мікрорайонними проїздами або в технічних підпіллях будинків і «зчіпках» між ними.
Ввід і відгалуження при транзитному методі прокладки по технічних підпіллях закінчуються індивідуальним тепловим пунктом (ІТП), в якому відбувається зниження температури теплоносія від 1500 до 95-105 °C, використовуваного для опалення будинку. ІТП розміщують в технічних підпіллях будинку. Можлива установка одного ІТП на кілька секцій будинку або одного на весь будинок.
Теплопостачання в Україні
Екологічні та економічні аспекти
Основними споживачами теплової енергії є житлово-комунальний сектор (44%) та промисловість (35%), інші галузі економіки разом споживають близько 21% тепла. Приблизно четверта частина всього органічного палива витрачається на теплопостачання житлових будинків. Потреби споживачів у тепловій енергії в Україні забезпечується за допомогою 250 теплоелектроцентралей (ТЕЦ), 100 тис. опалювальних котелень, що працюють на органічному паливі з середнім коефіцієнтом корисної дії 80…84%, великої кількості електричних теплогенераторів, а також установок, які використовують вторинні теплові енергоресурси та відновлювані джерела енергії. Близько 80 % всього палива, яке використовують ТЕЦ, складає природний газ. Основним паливом для котелень є природний газ (~ 55%), вугілля та мазут. До систем централізованого теплопостачання підключено ~ 11 млн. квартир в містах. Близько 7 млн. домогосподарств мають індивідуальне опалення.
Питома теплота згорання характеризує кількість теплоти, що виділяється при повному згоранні палива масою (тоді питома теплота вимірюється у Дж/кг або кал/кг), чи об’ємом (тоді питома теплота вимірюється у Дж/м3 або кал/м3). При згоранні природного газу створює приблизно 8 кВт·год теплової енергії. Враховуючи те, що 1 кВт·год = 3,6 МДж, теплотворна спроможність природного газу складає 28,4 МДж теплової енергії. Теплотворна спроможність природного газу може також бути визначена у нестандартних теплових одиницях - 8 Мкал/кг або 31,8 МДж/кг. Для порівняння, теплота згорання одного кілограму умовного палива (у.п.) складає 29,3 МДж або 7 Мкал, що відповідає теплотворній спроможності низькокалорійного антрациту.
Теоретично для виробництва 1 Гкал тепла потрібно спалити умовного палива. З урахуванням втрат на виробництво 1 Гкал тепла в Україні витрачається приблизно у.п., тоді як у світі - всього у.п. Непродуктивні втрати теплової енергії при виробництві та транспортуванні сягають ~ 40 %. При цьому питомі втрати (інтенсивність втрат) теплової енергії у середньостатистичному будинку, звичайно, складають (50…100) Вт/м2. У результаті, на відновлення теплового балансу одиниці площі витрачається 780….1560 МДж теплової енергії на рік або 27…60 кг у.п. по країні, що у 2...2,5 рази перевищує показники економічно розвинених країн.
Теплопостачання – одна з найбільш енерговитратних галузей економіки.
Протяжність магістральних і розподільчих теплових мереж в Україні (за винятком власних тепломереж промислових підприємств) становить 24,3 тис. км у двотрубному обчисленні. Втрати тепла в теплових мережах коливаються в межах (5…32) %. інколи, навіть, перевищують 40 %.
Забруднення навколишнього середовища
Головними вадами існуючих систем теплопостачання населених пунктів є виробництво енергії з викопного органічного палива, викиди парникових газів, забруднення довкілля, віддаленість від споживачів, високі втрати теплової енергії при транспортуванні, висока вартість виробництва теплової енергії, низька енергоефективність виробництва теплової енергії.
Пріоритетними завданнями в тепловій енергетиці, до якої належать електростанції та котельні на органічному паливі, є зменшення викидів забруднювальних речовин (твердих частинок, двоокису сірки, оксидів азоту) та парникових газів в атмосферне повітря, запобігання забрудненню поверхневих і підземних вод, у тому числі і теплового, зменшення забруднення земель, угідь, що відводяться під енергооб’єкти, склади та відвали, рекультивація земель, зайнятих об’єктами, що вичерпали свій ресурс, для їх подальшого використання.
Політичні драйвери розвитку систем теплопостачання
Державна політика по мінімізації впливу технологій виробництва, транспортування і споживання теплової енергії на населення та навколишнє середовище урегульована законами України «Про теплопостачання» та «Про енергозбереження». Вона базується на наступних принципах: забезпечення енергетичної безпеки держави; оптимального поєднання систем централізованого, помірно-централізованого, децентралізованого та автономного теплопостачання; державної підтримки та стимулювання у сфері теплопостачання; використання нетрадиційних і поновлювальних джерел енергії; підвищення екологічної безпеки систем теплопостачання; створення умов для впровадження енергозберігаючих технологій; сприяння розвитку конкурентних відносин на ринку теплової енергії.
Стратегічними цілями розвитку систем теплозабезпечення є надійне, якісне та безпечне постачання теплової енергії соціальній сфері та галузям економіки країни на основі їх технологічної перебудови з переважним використанням комбінованого виробництва теплової та електричної енергії на базі твердих палив, теплових насосів, інших досягнень науково-технічного прогресу, підвищення енергетичної й економічної ефективності та забезпечення екологічних вимог.
Головним напрямом розвитку систем генерації, транспорту та розподілу тепла має стати зниження рівнів споживання природного газу за рахунок підвищення ефективності його використання, розвитку систем теплопостачання на базі електричної енергії, вугілля, позабалансових, нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії, вторинних енергетичних ресурсів, природних теплових ресурсів, тощо. Водночас прогнозоване відставання темпів зростання цін на електричну енергію від цін на природний газ та нафту створює економічні умови для використання електричної енергії замість природного газу та мазуту у системах промислового та побутового теплозабезпечення.
З метою оптимізації режимів виробництва електричної енергії та підвищення коефіцієнта використання потужностей атомних енергоблоків шляхом збільшення споживання електроенергії в години „нічного провалу” є можливість замінювати газовий нагрів системами акумуляційного електронагріву, забезпечивши оптимальне управління зонними та диференційованими тарифами на електричну енергію. Це дозволить суттєво знизити обсяги споживання природного газу на потреби опалення. Окрім використання акумуляційних систем електронагріву, масштабне витіснення вуглеводневого палива із систем низькотемпературного нагріву забезпечить використання електричних теплогенераторів. Заміна газових котелень на електричні теплогенератори може забезпечити витіснення більше половини природного газу, що використовується для теплопостачання у промисловості і побуті.
Важливими напрямками розвитку систем теплопостачання державою визначені наступні: реалізація схем теплопостачання міст та інших населених пунктів країни на основі оптимального поєднання централізованих та децентралізованих систем теплопостачання; пріоритетне використання нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії, у тому числі енергії Сонця, вітру, біогазу, геотермальних вод, відходів виробництва; впровадження високоефективного теплоенергетичного обладнання і матеріалів у новостворених та діючих системах теплопостачання; зниження втрат при транспортуванні теплової енергії в магістральних та розподільчих теплових мережах.
Системи виробництва теплової енергії є актуальним напрямком розвитку відновлюваної енергетики. При раціональному підході відновлювані джерела енергії (сонячне випромінювання, вітер, теплова енергія довкілля, енергія термальних вод) можуть бути використані в теплопостачанні набагато ефективніше, ніж в електропостачанні, так як виробництво теплової енергії, у порівнянні з виробництвом електричної енергії, хоча і потребує проміжного подвійного перетворення енергії, проте вимоги до якості отриманої електричної енергії, що використовується для отримання тепла не такі жорсткі. як при спрямуванні її в об'єднану електричну мережу. А з урахуванням екологічних факторів теплогенеруючі системи відновлюваної енергетики є, навіть, більш ефективними, ніж їх аналоги, які працюють на згоранні органічного палива.
Література
М. О. Шульга, І. Л. Деркач, О. О. Алексахін. Інженерне обладнання населених місць [ 14 травня 2014 у Wayback Machine.]: Підручник. — Харків: ХНАМГ, 2007. — 259 с.
А. О. Клімов, І. Л. Деркач, Д. О. Ковальов. Конспект лекцій з дисципліни «Експлуатація інженерних мереж [ 14 травня 2014 у Wayback Machine.]». — Харків: ХНАМГ, 2012. — 180 с.
Теплогазопостачання та вентиляція : навч. посіб. / О. Т. Возняк, О. О. Савченко, Х. В. Миронюк та ін. ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львів. політехніка". – Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2013. – 276 с. : іл. – Бібліогр. в кінці розділів. –
Сидоров В. І. Вітротурбінні технології та системи теплопостачання / у кн. Технології гідро- та вітроенергетики. — Черкаси: Вертикаль, видавець Кандич С. Г., 2016. — 166 с.
Сидоров В. І. Вітрові теплоелектростанції // Промислова електроенергетика та електротехніка. – 2018. – №1. – С. 28–36.
Посилання
Теплопостачання // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 189. — .
Примітки
. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 25 лютого 2010.
Teploposta channya postachannya teplovoyi energiyi sfera diyalnosti z virobnictva transportuvannya postachannya teplovoyi energiyi spozhivacham Teplopostachannya source source Protilezhned Teplopostachannya u VikishovishiTruboprovid centralizovanogo teplopostachannya vid Dyurnrora do Sankt Peltena protyazhnistyu 31 kmZagalna harakteristika sistem teplopostachannyaPodacha teplovoyi energiyi u primishennya dlya zabezpechennya v nih komfortnih parametriv vnutrishnogo povitrya prigotuvannya garyachoyi vodi dlya sanitarno gigiyenichnih potreb i dlya vikonannya tehnologichnih procesiv na promislovih pidpriyemstvah potrebuye organizaciyi ta funkciyuvannya specialnih sistem teplopostachannya yaki buvayut miscevimi yaksho viroblennya teploti vidbuvayetsya v misci jogo spozhivannya abo centralizovanimi yaksho viroblennya teploti zdijsnyuyetsya specialnimi pidpriyemstvami V isnuyuchomu gospodarskomu mehanizmi Ukrayini teplopostachannya budivel zdijsnyuyetsya v osnovnomu vid centralizovanih sistem Comu spriyalo krashe vikoristannya paliva bilshi mozhlivosti vprovadzhennya zahodiv z borotbi z zabrudnennyam atmosferi produktami spalyuvannya paliva zmenshennya pitomih vitrat na ekspluataciyu Centralizovani sistemi teplopostachannya skladayutsya z troh osnovnih elementiv dzherelo teploti teplovi merezhi sistemi vikoristannya teploti u spozhivachiv Dzherela teplopostachannya priznacheni dlya peretvorennya v teplotu energiyu sho mistitsya v organichnomu chi yadernomu palivi i nagrivannya teplonosiya voda vodyana para yakij transportuye teplotu do spozhivachiv Dzherelom teplopostachannya v mistah ye teploelektrocentrali TEC i kotelni a silskij miscevosti neveliki kotelni j opalyuvalni pechi Na vidminu vid TEC i velikih kotelen centralizovanogo teplopostachannya viroblennya teploti v nevelikih kotelnyah i opalyuvalnih pechah potrebuye znachnih vitrat nekvalifikovanoyi praci j spriyaye suttyevomu zabrudnennyu navkolishnogo seredovisha Sistemu truboprovodiv i specialnogo obladnannya priznachenih dlya organizaciyi ruhu teplonosiya vid dzherela do spozhivacha i povernennya oholodzhenogo teplonosiya do dzherela teplopostachannya nazivayut teplovimi merezhami Sistemi vikoristannya teploti u spozhivachiv priznacheni dlya prijomu teplonosiya z teplovih merezh dlya jogo rozpodilu pidtrimannya potribnih parametriv u abonentiv dlya obliku spozhivannya teploti Dzherela teplopostachannyaKotelni ye osnovnim dzherelom teplopostachannya dlya serednih z chiselnistyu naselennya blizko 100 tis i malih do 50 tis mist Zalezhno vid velichini teplovogo navantazhennya komunalni kotelni sho priznacheni v osnovnomu dlya vidpuskannya teploti zhitlovim i gromadskim budinkam klasifikuyut vidpovidno do strukturnih odinic teritoriyi mist budinkovi grupovi mikrorajonni rajonni Domovi kotelni mayut do 2 MVt i vidpuskayut teplotu sistemam teplospozhivannya okremoyi budivli Taki kotelni rozmishuyut yak pravilo v mezhah budinku yakij voni obslugovuyut Grupovi kotelni zdijsnyuyut teplopostachannya grupi budinkiv iz zagalnoyu kilkistyu naselennya do 3000 i sumarnoyu vitratoyu teplovoyi energiyi 2 9 MVt Mikrorajonni kotelni zabezpechuyut teplotoyu vsi zhitlovi j gromadski budivli mikrorajonu z chiselnistyu naselennya 6 20 tis i sumarnoyu vitratoyu teploti 10 70 MVt Taki kotelni yak i grupovi rozmishuyut v okremij sporudi Rajonni kotelni mozhut zabezpechiti teplotoyu zhitlovij rajon abo nevelike misto z kilkistyu naselennya 25 80 tis i teplovim navantazhennyam 50 300 MVt Kotelni klasifikuyut takozh za vidom teplonosiya parovi vodyani za vidom paliva gazovi gazomazutni vugilni Suttyevo vplivaye na teplovu shemu j nomenklaturu obladnannya kotelni sposib podachi vodi na garyache vodopostachannya Za ciyeyu oznakoyu rozriznyayut vidkriti j zakriti sistemi Vnaslidok zbilshennya vidboru vodi z merezh kotelni sho obslugovuyut vidkriti sistemi teplopostachannya mayut bilshu potuzhnist aparativ pidgotovki vodi dlya kotloustanovok Teplovi merezhiTeplovi merezhi priznacheni dlya transportuvannya tepla spozhivacham z metoyu zabezpechennya komunalno pobutovih potreb opalennya ventilyaciya garyache vodopostachannya i tehnologichnih potreb Teplovi merezhi mozhut buti kilcevimi i tupikovimi Metodi prokladannya teplovih merezh 1 rozdilnij 2 sumishenij Rozpodilni teplovi merezhi prokladayut po vulicyah mista vid dzherela do inzhenernih sporud pri rozdilnomu metodi prokladki pid trotuarom pri sumishenomu metodi prokladki v miskomu kolektori razom z V1 W1 V0 takozh pid trotuarom Rozvidni teplovi merezhi vihodyat iz CTP do budinkiv mikrorajonu pri rozdilnomu metodi prokladki v neprohidnih kanalah roztashovanih u zemli yak pravilo z boku dvorovih fasadiv na vidstani ne menshe 2 m vid fundamentiv budinku a pri bezkanalnij prokladci na vidstani ne menshe 5 m Pri sumishenomu metodi prokladki teplovi merezhi rozmishuyut u prohidnomu kanali mikrorajonnomu kolektori pid mikrorajonnimi proyizdami abo v tehnichnih pidpillyah budinkiv i zchipkah mizh nimi Vvid i vidgaluzhennya pri tranzitnomu metodi prokladki po tehnichnih pidpillyah zakinchuyutsya individualnim teplovim punktom ITP v yakomu vidbuvayetsya znizhennya temperaturi teplonosiya vid 1500 do 95 105 C vikoristovuvanogo dlya opalennya budinku ITP rozmishuyut v tehnichnih pidpillyah budinku Mozhliva ustanovka odnogo ITP na kilka sekcij budinku abo odnogo na ves budinok Teplopostachannya v UkrayiniEkologichni ta ekonomichni aspekti Osnovnimi spozhivachami teplovoyi energiyi ye zhitlovo komunalnij sektor 44 ta promislovist 35 inshi galuzi ekonomiki razom spozhivayut blizko 21 tepla Priblizno chetverta chastina vsogo organichnogo paliva vitrachayetsya na teplopostachannya zhitlovih budinkiv Potrebi spozhivachiv u teplovij energiyi v Ukrayini zabezpechuyetsya za dopomogoyu 250 teploelektrocentralej TEC 100 tis opalyuvalnih kotelen sho pracyuyut na organichnomu palivi z serednim koeficiyentom korisnoyi diyi 80 84 velikoyi kilkosti elektrichnih teplogeneratoriv a takozh ustanovok yaki vikoristovuyut vtorinni teplovi energoresursi ta vidnovlyuvani dzherela energiyi Blizko 80 vsogo paliva yake vikoristovuyut TEC skladaye prirodnij gaz Osnovnim palivom dlya kotelen ye prirodnij gaz 55 vugillya ta mazut Do sistem centralizovanogo teplopostachannya pidklyucheno 11 mln kvartir v mistah Blizko 7 mln domogospodarstv mayut individualne opalennya Pitoma teplota zgorannya harakterizuye kilkist teploti sho vidilyayetsya pri povnomu zgoranni paliva masoyu todi pitoma teplota vimiryuyetsya u Dzh kg abo kal kg chi ob yemom todi pitoma teplota vimiryuyetsya u Dzh m3 abo kal m3 Pri zgoranni prirodnogo gazu stvoryuye priblizno 8 kVt god teplovoyi energiyi Vrahovuyuchi te sho 1 kVt god 3 6 MDzh teplotvorna spromozhnist prirodnogo gazu skladaye 28 4 MDzh teplovoyi energiyi Teplotvorna spromozhnist prirodnogo gazu mozhe takozh buti viznachena u nestandartnih teplovih odinicyah 8 Mkal kg abo 31 8 MDzh kg Dlya porivnyannya teplota zgorannya odnogo kilogramu umovnogo paliva u p skladaye 29 3 MDzh abo 7 Mkal sho vidpovidaye teplotvornij spromozhnosti nizkokalorijnogo antracitu Teoretichno dlya virobnictva 1 Gkal tepla potribno spaliti umovnogo paliva Z urahuvannyam vtrat na virobnictvo 1 Gkal tepla v Ukrayini vitrachayetsya priblizno u p todi yak u sviti vsogo u p Neproduktivni vtrati teplovoyi energiyi pri virobnictvi ta transportuvanni syagayut 40 Pri comu pitomi vtrati intensivnist vtrat teplovoyi energiyi u serednostatistichnomu budinku zvichajno skladayut 50 100 Vt m2 U rezultati na vidnovlennya teplovogo balansu odinici ploshi vitrachayetsya 780 1560 MDzh teplovoyi energiyi na rik abo 27 60 kg u p po krayini sho u 2 2 5 razi perevishuye pokazniki ekonomichno rozvinenih krayin Teplopostachannya odna z najbilsh energovitratnih galuzej ekonomiki Protyazhnist magistralnih i rozpodilchih teplovih merezh v Ukrayini za vinyatkom vlasnih teplomerezh promislovih pidpriyemstv stanovit 24 3 tis km u dvotrubnomu obchislenni Vtrati tepla v teplovih merezhah kolivayutsya v mezhah 5 32 inkoli navit perevishuyut 40 Zabrudnennya navkolishnogo seredovisha Golovnimi vadami isnuyuchih sistem teplopostachannya naselenih punktiv ye virobnictvo energiyi z vikopnogo organichnogo paliva vikidi parnikovih gaziv zabrudnennya dovkillya viddalenist vid spozhivachiv visoki vtrati teplovoyi energiyi pri transportuvanni visoka vartist virobnictva teplovoyi energiyi nizka energoefektivnist virobnictva teplovoyi energiyi Prioritetnimi zavdannyami v teplovij energetici do yakoyi nalezhat elektrostanciyi ta kotelni na organichnomu palivi ye zmenshennya vikidiv zabrudnyuvalnih rechovin tverdih chastinok dvookisu sirki oksidiv azotu ta parnikovih gaziv v atmosferne povitrya zapobigannya zabrudnennyu poverhnevih i pidzemnih vod u tomu chisli i teplovogo zmenshennya zabrudnennya zemel ugid sho vidvodyatsya pid energoob yekti skladi ta vidvali rekultivaciya zemel zajnyatih ob yektami sho vicherpali svij resurs dlya yih podalshogo vikoristannya Politichni drajveri rozvitku sistem teplopostachannya Derzhavna politika po minimizaciyi vplivu tehnologij virobnictva transportuvannya i spozhivannya teplovoyi energiyi na naselennya ta navkolishnye seredovishe uregulovana zakonami Ukrayini Pro teplopostachannya ta Pro energozberezhennya Vona bazuyetsya na nastupnih principah zabezpechennya energetichnoyi bezpeki derzhavi optimalnogo poyednannya sistem centralizovanogo pomirno centralizovanogo decentralizovanogo ta avtonomnogo teplopostachannya derzhavnoyi pidtrimki ta stimulyuvannya u sferi teplopostachannya vikoristannya netradicijnih i ponovlyuvalnih dzherel energiyi pidvishennya ekologichnoyi bezpeki sistem teplopostachannya stvorennya umov dlya vprovadzhennya energozberigayuchih tehnologij spriyannya rozvitku konkurentnih vidnosin na rinku teplovoyi energiyi Strategichnimi cilyami rozvitku sistem teplozabezpechennya ye nadijne yakisne ta bezpechne postachannya teplovoyi energiyi socialnij sferi ta galuzyam ekonomiki krayini na osnovi yih tehnologichnoyi perebudovi z perevazhnim vikoristannyam kombinovanogo virobnictva teplovoyi ta elektrichnoyi energiyi na bazi tverdih paliv teplovih nasosiv inshih dosyagnen naukovo tehnichnogo progresu pidvishennya energetichnoyi j ekonomichnoyi efektivnosti ta zabezpechennya ekologichnih vimog Golovnim napryamom rozvitku sistem generaciyi transportu ta rozpodilu tepla maye stati znizhennya rivniv spozhivannya prirodnogo gazu za rahunok pidvishennya efektivnosti jogo vikoristannya rozvitku sistem teplopostachannya na bazi elektrichnoyi energiyi vugillya pozabalansovih netradicijnih ta vidnovlyuvanih dzherel energiyi vtorinnih energetichnih resursiv prirodnih teplovih resursiv tosho Vodnochas prognozovane vidstavannya tempiv zrostannya cin na elektrichnu energiyu vid cin na prirodnij gaz ta naftu stvoryuye ekonomichni umovi dlya vikoristannya elektrichnoyi energiyi zamist prirodnogo gazu ta mazutu u sistemah promislovogo ta pobutovogo teplozabezpechennya Z metoyu optimizaciyi rezhimiv virobnictva elektrichnoyi energiyi ta pidvishennya koeficiyenta vikoristannya potuzhnostej atomnih energoblokiv shlyahom zbilshennya spozhivannya elektroenergiyi v godini nichnogo provalu ye mozhlivist zaminyuvati gazovij nagriv sistemami akumulyacijnogo elektronagrivu zabezpechivshi optimalne upravlinnya zonnimi ta diferencijovanimi tarifami na elektrichnu energiyu Ce dozvolit suttyevo zniziti obsyagi spozhivannya prirodnogo gazu na potrebi opalennya Okrim vikoristannya akumulyacijnih sistem elektronagrivu masshtabne vitisnennya vuglevodnevogo paliva iz sistem nizkotemperaturnogo nagrivu zabezpechit vikoristannya elektrichnih teplogeneratoriv Zamina gazovih kotelen na elektrichni teplogeneratori mozhe zabezpechiti vitisnennya bilshe polovini prirodnogo gazu sho vikoristovuyetsya dlya teplopostachannya u promislovosti i pobuti Vazhlivimi napryamkami rozvitku sistem teplopostachannya derzhavoyu viznacheni nastupni realizaciya shem teplopostachannya mist ta inshih naselenih punktiv krayini na osnovi optimalnogo poyednannya centralizovanih ta decentralizovanih sistem teplopostachannya prioritetne vikoristannya netradicijnih i ponovlyuvanih dzherel energiyi u tomu chisli energiyi Soncya vitru biogazu geotermalnih vod vidhodiv virobnictva vprovadzhennya visokoefektivnogo teploenergetichnogo obladnannya i materialiv u novostvorenih ta diyuchih sistemah teplopostachannya znizhennya vtrat pri transportuvanni teplovoyi energiyi v magistralnih ta rozpodilchih teplovih merezhah Sistemi virobnictva teplovoyi energiyi ye aktualnim napryamkom rozvitku vidnovlyuvanoyi energetiki Pri racionalnomu pidhodi vidnovlyuvani dzherela energiyi sonyachne viprominyuvannya viter teplova energiya dovkillya energiya termalnih vod mozhut buti vikoristani v teplopostachanni nabagato efektivnishe nizh v elektropostachanni tak yak virobnictvo teplovoyi energiyi u porivnyanni z virobnictvom elektrichnoyi energiyi hocha i potrebuye promizhnogo podvijnogo peretvorennya energiyi prote vimogi do yakosti otrimanoyi elektrichnoyi energiyi sho vikoristovuyetsya dlya otrimannya tepla ne taki zhorstki yak pri spryamuvanni yiyi v ob yednanu elektrichnu merezhu A z urahuvannyam ekologichnih faktoriv teplogeneruyuchi sistemi vidnovlyuvanoyi energetiki ye navit bilsh efektivnimi nizh yih analogi yaki pracyuyut na zgoranni organichnogo paliva LiteraturaM O Shulga I L Derkach O O Aleksahin Inzhenerne obladnannya naselenih misc 14 travnya 2014 u Wayback Machine Pidruchnik Harkiv HNAMG 2007 259 s A O Klimov I L Derkach D O Kovalov Konspekt lekcij z disciplini Ekspluataciya inzhenernih merezh 14 travnya 2014 u Wayback Machine Harkiv HNAMG 2012 180 s Teplogazopostachannya ta ventilyaciya navch posib O T Voznyak O O Savchenko H V Mironyuk ta in M vo osviti i nauki Ukrayini Nac un t Lviv politehnika L Vid vo Lviv politehniki 2013 276 s il Bibliogr v kinci rozdiliv ISBN 978 617 607 436 6 Sidorov V I Vitroturbinni tehnologiyi ta sistemi teplopostachannya u kn Tehnologiyi gidro ta vitroenergetiki Cherkasi Vertikal vidavec Kandich S G 2016 166 s Sidorov V I Vitrovi teploelektrostanciyi Promislova elektroenergetika ta elektrotehnika 2018 1 S 28 36 PosilannyaTeplopostachannya Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 189 ISBN 978 966 7407 83 4 Primitki Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 25 lyutogo 2010