У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бучацький У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Язловецьки

Щоправда, в статті про руського воєводу Анджея Одровонжа є твердження про те, що восени 1464 року він був висланий до Теодора Бучацького з метою викупу з рук останнього Кам'янця, зміцнення міста та замку через очікуваний напад турків.

Польський дослідник О. Залуський наводить наступну епітафію на його надгробку:
Theodoricus Buczacius, a Vladislao Jagellonidae, quod impiger militiae esset, Podoliae Toparcha constitutus; compressa seditione Michaelis Ducis Lithvaniae ad Dominationem adspirantis, caesisque sepius Barbaris Russiam incursantibus. Cum demum Dacae Regulum Alexandrum, jussu Casimiri in Patriam deducuret; parta de Bogdano, Polonis insigni victoria, in ipso felicitatis cursu, fato crudeli cecidit. Qui te amice lector, de hoc tumulo, plurimum salvere, et bene valerejubet. Tu vicissim, si pius es, ipsius animae Requiem precare.

Маєтності, фундації

У віно від дружини Катажини (сестри Ядвіґи, дочки Кщона (пол. Krzczon з Мартинова) отримав містечко Язлівець, яке обрав резиденцією; став підписуватись Теодорик на Бучачі та Язлівці.
Близько 3 лютого 1436 р. підписав дарчу грамоту (тобто виділив кошти, майно) для костелу в Язловці в присутності кам'янецького латинського єпископа Павела з Боянчиць (привілей написаний у Заліссі), яким село Незброди (нині Жнибороди) призначалося для утримання костелу й парафії. Біля 1448 р. надав кошти для розбудови замку в Язловці, яке, за даними тодішніх документів, уже користувалося правом маґдебурґії.
Був фундатором монастиря домініканів з костелом Внебовзяття Богородиці в Червоногороді 1444 р., якому в 1448 р. король надав маґдебурзьке право.
Великий князь Вітовт зробив 11 надань на Поділлі для Теодорика в період 1411—1430 рр.
Також володів Жванцем, який до нього перейшов від спадкоємців шляхтича Свичка з Ленчина, багатьма селами.

Шлюб, діти

Був одружений двічі. Перша дружина невідома, друга — Катажина з Язловця, Мартинова, Монастирища. У шлюбі (шлюбах) народилися:

Бартош (Бартоломей) (пом. 1457 р., разом з /1462^[]) — староста кам'янецький
Міхал (пом. 1511) — стольник і підкоморій галицький; підкоморій і староста кам'янецький
Ян — одружений з Барбарою на Олеську (Олеською; Олеські — тодішні власники міста — гілка роду Сененських)
Анна — дружина Менжика Порохницького
Ельжбета — виходила тричі заміж: за Станіслава з Ходороставу (нині — Ходорів), Єжи Ганда з Бартодзії, Яна . 30 січня 1470 р. в суді Галича зроблено запис: Ельжбета зі Жмиґроду — дочка Теодорика Бучацького-Язловецького — продала дві третини прав власності на Мартинів, третину подарувала Янові Ко́лі («Старшому», помер 1472 р.) з Далейова — «succamerario» (підкоморію) галицькому.
Малґожата — дружина НН. Ґневка.

Примітки

Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 215, 240.
Проф. д-р Никола Андрусяк. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 28.
Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 31.
Jazłowieccy (01) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
Dörflerówna A. Buczacki Teodoryk, h. Abdank (†1456)… — S. 85.
Akta grodskie i ziemskie z archiwum t. zw. bernardyńskiego… — Lwów, 1875. — Т. 5. — S. 30—31. (пол.), (лат.)
hr. Stadnicki Kazimierz. Wspomnienie o Abdankach-Konopkach, Buczackich i Jazłowieckich // Przewodnik naukowy i literacki. — S. 147. (пол.)
Проф. д-р Андрусяк Н. Минуле Бучаччини… — C. 27.
Długosz J. Dziejów polskich ksiąg dwanaście… — Т. 4. — S. 427.
Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 23 (прим.)
Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 42.
Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 25.
Грушевський М. Барське староство [ 2 лютого 2016 у Wayback Machine.]. — С. 285—286.
Капраль М. Подільська шляхта XIV—XVI століть… [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.] — С. 700.
Gąsiorowski A. Piotr Polak (zm. 1441/2) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1978. — T. XXVI/2, zeszyt 109. — S. 378—380. (пол.)
Długosz J. Dziejów polskich… — Т. 4. — S. 580.
Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 23.
Гулевич В. Кримське ханство й Північне Причорномор'я… — С. 5.
Тепер біля того місця розташоване місто Рашків (Молдова)
Грушевський М. Чорноморська торговельна дорога XIV—XV в. Замки Каравул, Чорний город і Качибей // Історія України-Руси. Т. VI. Примітки. — С. 607—609.
Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 240.
Długosz J. Dziejów polskich… — Т. 4. — S. 42.
Długosz J. Dziejów polskich… — T. 5. — S. 52—53.
Długosz J. Dziejów polskich… — T. 5. — S. 70.
Długosz J. Dziejów polskich… — T. 5. — S. 104.
Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 43.
Niesiecki K. Korona polska przy zlotej wolnosci… — T. 1. — S. 217.
Kiryk F. Odrowąż Andrzej // Polski Słownik Biograficzny. — 1978. — t. XXIII/3, zeszyt 98. — S. 542. (пол.)
Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 43—44.
Akta grodskie… — T. 12. — S. 400.
Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 26.
Капраль Мирон (Львів). Подільська шляхта XIV—XVI століть… [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.] — С. 699.
Żwaniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 872. (пол.) — S. 872. (пол.)
Kołowie [ 5 листопада 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
Akta grodskie i ziemskie… — T. 4. — S. 188—189.

Джерела

Банах І. Бучацькі на Підгайцях // Галицька брама. — № 135/36, 2006.
Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
Гулевич В. Кримське ханство й Північне Причорномор'я в період правління Гаджи Ґірея (1442—1466 рр.) // Український історичний журнал. — К. — 2014. — № 6 (519) (листопад—грудень). — С. 4—28. — ISSN 0130-5247.
Дуда І. Бучацькі // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 211. — .
Капраль М. (Львів). — С. 693—703.
Крикун М. . — С. 157—178.
Сіцінський Ю. Поділля під владою Литви. — Кам'янець-Подільський, 2009. — С. 79.
Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)
Barącz S. Pamiątki jazłowieckie. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1862. — 230 s. (пол.)
Boniecki A. Buczaccy — Jazłowieccy — Monasterscy // Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — Е. 2. — S. 218—221. (пол.)
Długosz J. Dziejów polskich ksiąg dwanaście… — Kraków : Drukarnia «Czasu», 1869. — Т. 4, 5. — 706 s. (пол.)
Dörflerówna A. Buczacki Teodoryk, h. Abdank (†1456) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1937. — T. 3. — 480 s. — S. 85—86. (репринт 1989 р.) . (пол.)

Посилання

Teodoryk Buczacki z Buczacza h. Awdaniec (ID: 2.578.6). (пол.)

Попередник

Староста генеральний подільський

Наступник
Давид Бучацький

[1] Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 215, 240.

[2] Проф. д-р Никола Андрусяк. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 28.

[3] Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 31.

[4] Jazłowieccy (01) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

[G5-5] Dörflerówna A. Buczacki Teodoryk, h. Abdank (†1456)… — S. 85.

[6] Akta grodskie i ziemskie z archiwum t. zw. bernardyńskiego… — Lwów, 1875. — Т. 5. — S. 30—31. (пол.), (лат.)

[7] hr. Stadnicki Kazimierz. Wspomnienie o Abdankach-Konopkach, Buczackich i Jazłowieckich // Przewodnik naukowy i literacki. — S. 147. (пол.)

[8] Проф. д-р Андрусяк Н. Минуле Бучаччини… — C. 27.

[9] Długosz J. Dziejów polskich ksiąg dwanaście… — Т. 4. — S. 427.

[10] Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 23 (прим.)

[Бар_ПБ_42-11] Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 42.

[12] Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 25.

[13] Грушевський М. Барське староство [ 2 лютого 2016 у Wayback Machine.]. — С. 285—286.

[14] Капраль М. Подільська шляхта XIV—XVI століть… [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.] — С. 700.

[15] Gąsiorowski A. Piotr Polak (zm. 1441/2) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1978. — T. XXVI/2, zeszyt 109. — S. 378—380. (пол.)

[16] Długosz J. Dziejów polskich… — Т. 4. — S. 580.

[17] Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 23.

[18] Гулевич В. Кримське ханство й Північне Причорномор'я… — С. 5.

[19] Тепер біля того місця розташоване місто Рашків (Молдова)

[20] Грушевський М. Чорноморська торговельна дорога XIV—XV в. Замки Каравул, Чорний город і Качибей // Історія України-Руси. Т. VI. Примітки. — С. 607—609.

[21] Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 240.

[22] Długosz J. Dziejów polskich… — Т. 4. — S. 42.

[23] Długosz J. Dziejów polskich… — T. 5. — S. 52—53.

[24] Długosz J. Dziejów polskich… — T. 5. — S. 70.

[25] Długosz J. Dziejów polskich… — T. 5. — S. 104.

[26] Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 43.

[27] Niesiecki K. Korona polska przy zlotej wolnosci… — T. 1. — S. 217.

[28] Kiryk F. Odrowąż Andrzej // Polski Słownik Biograficzny. — 1978. — t. XXIII/3, zeszyt 98. — S. 542. (пол.)

[29] Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 43—44.

[30] Akta grodskie… — T. 12. — S. 400.

[31] Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 26.

[32] Капраль Мирон (Львів). Подільська шляхта XIV—XVI століть… [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.] — С. 699.

[33] Żwaniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 872. (пол.) — S. 872. (пол.)

[34] Kołowie [ 5 листопада 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

[35] Akta grodskie i ziemskie… — T. 4. — S. 188—189.