Телепине́ — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Кам'янській міській громаді. Розташоване за 20 км на південний захід від центру громади — міста Кам'янки та за 9 км від залізничної станції Сердюківка. Населення 1630 чоловік (на 2009 рік).
село Телепине | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Черкаський район |
Громада | Кам'янська міська громада |
Облікова картка | Телепине |
Основні дані | |
Засноване | 16 століття |
Населення | 1630 (2009) |
Територія | 35,365 км² |
Поштовий індекс | 20842 |
Телефонний код | +380 4732 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°00′08″ пн. ш. 31°53′31″ сх. д. / 49.00222° пн. ш. 31.89194° сх. д.Координати: 49°00′08″ пн. ш. 31°53′31″ сх. д. / 49.00222° пн. ш. 31.89194° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 126 м |
Водойми | р. Гнилий Ташлик |
Відстань до обласного центру | 50,3 (фізична) км |
Відстань до районного центру | 20 км |
Найближча залізнична станція | Сердюківка |
Відстань до залізничної станції | 9 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | м. Кам'янка |
Карта | |
Телепине | |
Телепине | |
Мапа | |
Історія села
Село виникло в XVI столітті в нейтральній зоні між володіннями Польщі та Туреччини. Тут постійно перебувала сотня прикордонних козаків під командою посадського Телепая.
Інше джерело свідчить, що слобода Телепин заснована в 1766 році Пясковським на землях Станіслава Любомирського на таких засадах:
Із заснованої слободи дозволяється отримувати прибуток протягом 5 років зі звільненням селян, які поселилися в ній, протягом трьох років. Засновник має заселити слободу людьми з інших країв, якраз переселених не з володінь поміщика. Після перебігу трьох років заселені селяни будуть зобов'язані платити данину на користь поміщика, яка узвичаєна у всій смілянській волості. Також дозволяється корчемна оренда та її визначення із застереженням, щоби напої відпускалися за справедливими у всій смілянській волості мірками та ціною. Засновнику після перебігу п'яти років без всяких претензій щодо заснування передати слободу поміщику. |
Після розгрому турків і вигнання поляків селище Телепине, яке складалось із 40 хат і називалось Телепай, нараховувало в 1846 році 100 жителів і в 1846 році названо Телепни (за документальними даними уже як містечко).
Селище почало інтенсивно заселятись в XVII столітті. Поселення відбувалось на двох берегах річки Мокрий (або Гнилий) Ташлик, яка протікає з півдня на північ і розділяє поселення на дві частини. На північній частині (окраїні) селища розташоване урочище «Гамарня», яким володів громадянин Горбань. Південніше «Гамарні» розкинулись широкі луки, через які йшов шлях на Смілу. На місті сучасної ГЕС стояв постоялий двір і шинок баби Онищихи. «Гамарня» була віддана селянам по Таранову греблю (Таранова гребля зв'язувала східну і західну частину села). Назва греблі походить від прізвища селянина Тарана, який тут першим купив землю. В північно-західному напрямку селища, обабіч річки Мокрий Ташлик, проходить дорога «Смілянська». На відстані 300-х метрів від дороги було кладовище (було, тепер під садибами жителів вулиці Чередниківка, нині вулиця Шевченка). В північно-західній частині села в першій чверті XIX століття виникла вулиця «Чередниківка», де жили пастухи (чередники), яких населив поміщик генерал-лейтенант А. М. Бороздін. Поміщиця Катерина Миколаївна Давидова (до шлюбу Самойлова) по матері була небогою князя Потьомкіна і наділила цю землю зятеві Андрію Бороздіну, який вигнав панів Осінських та Жаботинських і заволодів їх помістями. У Телепині 17 квітня 1825 року донька поміщика Катерина взяла шлюб з декабристом В. М. Ліхарєвим. В селищі досі є ліс Осінський, в якому був розташований маєток графині Осінської. Графиня була закохана в музику і літературу. Великий композитор П. Чайковський свого часу гостював у маєтку Осінської, саме тут навколишня природа надихнула композитора на створення музичного шедевру «Пори року». З розповідей старожилів села дійшли відомості про те, що саме в маєтку Осінських під великим розлогим дубом і були написані «Пори року».
Після смерті Бороздіна володіння перейшло до сина Лева Бороздіна, пізніше предводителя Чигиринського дворянства в 1840–1857 роках. В 70-х роках XIX століття поміщик Бороздін маючи багато боргів продав землю поміщику Терещенку разом з економіями.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому містечку, центрі Телепинської волості Чигиринського повіту Київської губернії, мешкало 1796 осіб, налічувалось 283 дворових господарства, існували православна церква, 3 постоялих двори, 3 постоялих будинки, лавка, винокурний завод, базари по неділях. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3199 осіб (1608 чоловічої статі та 1591 — жіночої), з яких 2567 — православної віри, 632 — юдейської.
До Жовтневого перевороту в селі було дві економії, які належали поміщиці Фросині Сахновській. Перша економія називалась Олександрівська на південній окраїні села, по лівій стороні дороги Телепино-Лузанівка. Друга економія була на південно-східній окраїні села. Тут працювали селяни Довгалівки. Пізніше поміщицька економія перейшла до рук громади. Перші місяці керував народною економією Мельник Яків. В грудні 1917 року і по квітень 1918 року поміщицька земля була поділена між селянами. Дрібний інвентар, робоча худоба роздані селянам. Після Жовтневого перевороту маєток було розграбовано, але ще у 80-ті роки XX століття в лісі було видно руїни цього величного будинку.
В роки німецько-радянської війни 491 житель села пішов на фронт, 231 з них загинули в боях, 235 були нагороджені радянськими бойовими орденами і медалями. 25 січня 1944 року село було відвойоване у нацистів, при цьому загинули 34 особи 20-го Гвардійського корпусу 1-го Українського фронту.
Станом на 1972 рік в селі проживало 2464 мешканця, працював колгосп «30-річчя ВЛКСМ» за яким було закріплено 3,3 тисяч га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2,4 тисячі га орної землі. Основними напрямами господарства були вирощування зернових культур і цукових буряків, працював . На той час в селі працювали середня школа, будинок культури з залом на 400 місць, бібліотека з фондом 8 тисяч книг, дільнича лікарня на 25 ліжок.
Сучасність
У селі є Будинок культури, бібліотека, заклад дитячого дошкільного виховання, загальноосвітня школа, лікарня на 8 ліжко-місць, храм Архістратига Михаїла Української православної церкви Московського патріархату, відділення поштового зв’язку та філія Ощадного банку. Село газифіковано.
Джерела
Посилання
- maps.vlasenko.net(рос.)
- Стаття Smiła у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том X (Smio — Smi), Стор. 881, з 1895 року(пол.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-86. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Ресурси інтернету
- who-is-who.com.ua[недоступне посилання з травня 2019]
- Telepin albo Telepino // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 283. (пол.)
- Telepin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 655. (пол.)
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Telepine selo v Ukrayini u Cherkaskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti pidporyadkovane Kam yanskij miskij gromadi Roztashovane za 20 km na pivdennij zahid vid centru gromadi mista Kam yanki ta za 9 km vid zaliznichnoyi stanciyi Serdyukivka Naselennya 1630 cholovik na 2009 rik selo Telepine Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Cherkaskij rajon Gromada Kam yanska miska gromada Oblikova kartka Telepine Osnovni dani Zasnovane 16 stolittya Naselennya 1630 2009 Teritoriya 35 365 km Poshtovij indeks 20842 Telefonnij kod 380 4732 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 00 08 pn sh 31 53 31 sh d 49 00222 pn sh 31 89194 sh d 49 00222 31 89194 Koordinati 49 00 08 pn sh 31 53 31 sh d 49 00222 pn sh 31 89194 sh d 49 00222 31 89194 Serednya visota nad rivnem morya 126 m Vodojmi r Gnilij Tashlik Vidstan do oblasnogo centru 50 3 fizichna km Vidstan do rajonnogo centru 20 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Serdyukivka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 9 km Misceva vlada Adresa radi m Kam yanka Karta Telepine Telepine MapaIstoriya selaSelo viniklo v XVI stolitti v nejtralnij zoni mizh volodinnyami Polshi ta Turechchini Tut postijno perebuvala sotnya prikordonnih kozakiv pid komandoyu posadskogo Telepaya Inshe dzherelo svidchit sho sloboda Telepin zasnovana v 1766 roci Pyaskovskim na zemlyah Stanislava Lyubomirskogo na takih zasadah Iz zasnovanoyi slobodi dozvolyayetsya otrimuvati pributok protyagom 5 rokiv zi zvilnennyam selyan yaki poselilisya v nij protyagom troh rokiv Zasnovnik maye zaseliti slobodu lyudmi z inshih krayiv yakraz pereselenih ne z volodin pomishika Pislya perebigu troh rokiv zaseleni selyani budut zobov yazani platiti daninu na korist pomishika yaka uzvichayena u vsij smilyanskij volosti Takozh dozvolyayetsya korchemna orenda ta yiyi viznachennya iz zasterezhennyam shobi napoyi vidpuskalisya za spravedlivimi u vsij smilyanskij volosti mirkami ta cinoyu Zasnovniku pislya perebigu p yati rokiv bez vsyakih pretenzij shodo zasnuvannya peredati slobodu pomishiku Pislya rozgromu turkiv i vignannya polyakiv selishe Telepine yake skladalos iz 40 hat i nazivalos Telepaj narahovuvalo v 1846 roci 100 zhiteliv i v 1846 roci nazvano Telepni za dokumentalnimi danimi uzhe yak mistechko Selishe pochalo intensivno zaselyatis v XVII stolitti Poselennya vidbuvalos na dvoh beregah richki Mokrij abo Gnilij Tashlik yaka protikaye z pivdnya na pivnich i rozdilyaye poselennya na dvi chastini Na pivnichnij chastini okrayini selisha roztashovane urochishe Gamarnya yakim volodiv gromadyanin Gorban Pivdennishe Gamarni rozkinulis shiroki luki cherez yaki jshov shlyah na Smilu Na misti suchasnoyi GES stoyav postoyalij dvir i shinok babi Onishihi Gamarnya bula viddana selyanam po Taranovu greblyu Taranova greblya zv yazuvala shidnu i zahidnu chastinu sela Nazva grebli pohodit vid prizvisha selyanina Tarana yakij tut pershim kupiv zemlyu V pivnichno zahidnomu napryamku selisha obabich richki Mokrij Tashlik prohodit doroga Smilyanska Na vidstani 300 h metriv vid dorogi bulo kladovishe bulo teper pid sadibami zhiteliv vulici Cherednikivka nini vulicya Shevchenka V pivnichno zahidnij chastini sela v pershij chverti XIX stolittya vinikla vulicya Cherednikivka de zhili pastuhi cheredniki yakih naseliv pomishik general lejtenant A M Borozdin Pomishicya Katerina Mikolayivna Davidova do shlyubu Samojlova po materi bula nebogoyu knyazya Potomkina i nadilila cyu zemlyu zyatevi Andriyu Borozdinu yakij vignav paniv Osinskih ta Zhabotinskih i zavolodiv yih pomistyami U Telepini 17 kvitnya 1825 roku donka pomishika Katerina vzyala shlyub z dekabristom V M Liharyevim V selishi dosi ye lis Osinskij v yakomu buv roztashovanij mayetok grafini Osinskoyi Grafinya bula zakohana v muziku i literaturu Velikij kompozitor P Chajkovskij svogo chasu gostyuvav u mayetku Osinskoyi same tut navkolishnya priroda nadihnula kompozitora na stvorennya muzichnogo shedevru Pori roku Z rozpovidej starozhiliv sela dijshli vidomosti pro te sho same v mayetku Osinskih pid velikim rozlogim dubom i buli napisani Pori roku Pislya smerti Borozdina volodinnya perejshlo do sina Leva Borozdina piznishe predvoditelya Chigirinskogo dvoryanstva v 1840 1857 rokah V 70 h rokah XIX stolittya pomishik Borozdin mayuchi bagato borgiv prodav zemlyu pomishiku Tereshenku razom z ekonomiyami Stanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu mistechku centri Telepinskoyi volosti Chigirinskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi meshkalo 1796 osib nalichuvalos 283 dvorovih gospodarstva isnuvali pravoslavna cerkva 3 postoyalih dvori 3 postoyalih budinki lavka vinokurnij zavod bazari po nedilyah Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 3199 osib 1608 cholovichoyi stati ta 1591 zhinochoyi z yakih 2567 pravoslavnoyi viri 632 yudejskoyi Do Zhovtnevogo perevorotu v seli bulo dvi ekonomiyi yaki nalezhali pomishici Frosini Sahnovskij Persha ekonomiya nazivalas Oleksandrivska na pivdennij okrayini sela po livij storoni dorogi Telepino Luzanivka Druga ekonomiya bula na pivdenno shidnij okrayini sela Tut pracyuvali selyani Dovgalivki Piznishe pomishicka ekonomiya perejshla do ruk gromadi Pershi misyaci keruvav narodnoyu ekonomiyeyu Melnik Yakiv V grudni 1917 roku i po kviten 1918 roku pomishicka zemlya bula podilena mizh selyanami Dribnij inventar robocha hudoba rozdani selyanam Pislya Zhovtnevogo perevorotu mayetok bulo rozgrabovano ale she u 80 ti roki XX stolittya v lisi bulo vidno ruyini cogo velichnogo budinku V roki nimecko radyanskoyi vijni 491 zhitel sela pishov na front 231 z nih zaginuli v boyah 235 buli nagorodzheni radyanskimi bojovimi ordenami i medalyami 25 sichnya 1944 roku selo bulo vidvojovane u nacistiv pri comu zaginuli 34 osobi 20 go Gvardijskogo korpusu 1 go Ukrayinskogo frontu Stanom na 1972 rik v seli prozhivalo 2464 meshkancya pracyuvav kolgosp 30 richchya VLKSM za yakim bulo zakripleno 3 3 tisyach ga silskogospodarskih ugid v tomu chisli 2 4 tisyachi ga ornoyi zemli Osnovnimi napryamami gospodarstva buli viroshuvannya zernovih kultur i cukovih buryakiv pracyuvav Na toj chas v seli pracyuvali serednya shkola budinok kulturi z zalom na 400 misc biblioteka z fondom 8 tisyach knig dilnicha likarnya na 25 lizhok SuchasnistU seli ye Budinok kulturi biblioteka zaklad dityachogo doshkilnogo vihovannya zagalnoosvitnya shkola likarnya na 8 lizhko misc hram Arhistratiga Mihayila Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu viddilennya poshtovogo zv yazku ta filiya Oshadnogo banku Selo gazifikovano DzherelaTelepine u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Temi u Vikidzherelah Posilannya maps vlasenko net ros Stattya Smila u Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo ta inshih zemel slov yanskih tom X Smio Smi Stor 881 z 1895 roku pol Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 86 X 270 120 s ros doref Literatura Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Resursi internetu who is who com ua nedostupne posilannya z travnya 2019 Telepin albo Telepino Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 283 pol Telepin Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 655 pol Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi