Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Телеекрани англ Telescreen також перекладається як монітор вигаданий пристрій представлений в романі Джорджа Орвелла 198

Телеекрани

Телеекрани

Телеекрани (англ. Telescreen; також перекладається як монітор) — вигаданий пристрій, представлений в романі Джорджа Орвелла «1984» і його екранізаціях. У романі та його адаптаціях телеекрани використовуються правлячою партією в тоталітарній вигаданій державі Океанії, як знаряддя пропаганди та щоб тримати своїх підданих під постійним наглядом, таким чином усуваючи ймовірність таємних змов проти Океанії.

Концепція телеекрану розглядалася як метафора чи алегорія руйнування конфіденційності в тоталітарних режимах, а також у сучасну епоху в контексті пристроїв на основі Інтернету та стільникового зв’язку, які дозволяють таємно збирати аудіовізуальні дані окремих осіб. даних, часто без їхньої явної згоди чи відома.

Опис і принцип роботи

Телекран — широка панель, що встановлюється на стінах, це пристрій, який працює одночасно як телевізор, камера спостереження та мікрофон. Незважаючи на те, що пристрій є одним з ключових технологій світу «1984», Орвелл вкрай мало пише про механізм його роботи, про те, яким чином здійснюється стеження і телерадіомовлення. Автор приділяє значну увагу історії держави Океанія, але практично нічого не повідомляє про те, хто керує телеекранами, змушує його видавати звуки (наприклад, свист).

Незважаючи на те, що в романі принципам роботи пристроїв приділено мало уваги, деякі дослідники вважають, що за роботою телеекранів стежить значна кількість людей, які, можливо, перебувають в поліції думок. Це робить роботу засобів стеження недосконалою, оскільки люди можуть забути чи не записати якусь інформацію.

Короткий опис застосування телеекранів в «1984»

Усі члени Внутрішньої Партії (вищий клас) і Зовнішньої Партії (середній клас) мають телеекрани у своїх домівках, але пролі (нижчий клас) зазвичай не контролюються, оскільки вони неважливі для Партії. Як пізніше пояснюється в книзі Еммануеля Ґолдштейна, з якої Вінстон Сміт зачитує деякі уривки, Партія не відчуває загрози з боку пролів, припускаючи, що вони ніколи не повстатимуть самі по собі, і тому не вважає за потрібне стежити за їхнім повсякденним життям. Телеекрани також розташовані на робочих місцях членів партії, а також інші розташовані в жвавих громадських районах Лондона. Незрозуміло, чи можна їх використовувати будь-де на Airstrip One (Великобританія), крім Лондона; у романі в одному місці є технічні обмеження, що змушує партію використовувати приховані мікрофони та патрулі для стеження в сільській місцевості.

Персонаж О'Брайен стверджує, що він, як член Внутрішньої партії, може вимкнути свій телеекран (хоча етикет вимагає лише на півгодини). Хоча програми більше не можна було побачити чи почути, екран усе ще функціонував як пристрій спостереження, оскільки після того, як Вінстона забрали до Міністерства Любові, аудіо його зустрічі з О'Брайеном із вимкненим телеекраном відтворюється на Вінстон. Цілком імовірно, що членам Внутрішньої партії дозволено повністю вимкнути свої телеекрани, але О'Брайен, швидше за все, залишив мікрофон увімкненим, щоб викрити Вінстона та Джулію як злочинців. Членам зовнішньої партії суворо заборонено вимикати свої телеекрани. Вінстон, член Зовнішньої партії, може лише зменшити гучність на телеекрані.

За екранами стежить поліція думок. Однак незрозуміло, скільки екранів відстежується одночасно, або які точні критерії (якщо такі є) для моніторингу певного екрана (хоча видно, що під час програми вправ, у якій Вінстон бере участь щоранку, інструктор може дивись на нього).

Телекранні камери не мають технології нічного бачення, тому вони не можуть стежити в темряві. Це компенсується тим фактом, що їхні мікрофони надзвичайно чутливі, і кажуть, що вони вловлюють серцебиття.

Крім приладів спостереження, телеекрани також є телевізорами. Вони транслюють пропаганду про військові перемоги Океанії, показники економічного виробництва, жваве виконання національного гімну для посилення патріотизму та Дві хвилини ненависті, що є двохвилинним фільмом про бажання Емануїла Ґолдштайна щодо свободи слова та свободи преси для того, щоб громадяни були навчені не погоджуватися з двоємисленням .

Походження терміну «телеекран»

Джефф Пручер перерахував перше використання терміну як «телеекран» у оповіданні «Після Армагеддону» у журналі «Wonder Stories» (укр. Дивовижні оповіді) у 1932 році. Слово «телеекран» іноді з’являється в ранніх науково-фантастичних романах Роберта Хайнлайна, опублікованих наприкінці 1940-х років — приблизно одночасно з книгою Орвелла. Як використовував Хайнлайн, «телеекран» позначав просто те, що зараз називається «телебаченням», без будь-яких зловісних конотацій Орвелла. До 1950-х років широкий розголос книги Орвелла виключив подальше таке використання.

Роман Орвелла був написаний у 1947–1948 роках. Створений ним телеекран базувався на деяких уже існуючих технологіях (див. історію телебачення), хоча перші камери спостереження почали продавати в США лише в 1949 році, незабаром після публікації роману.

На думку канадського літературознавця Томаса Ділворта, Орвелл, винаходячи телеекрани, міг бути натхненний фільмом «Сучасні часи» режисера Чарлі Чапліна, де було показано пристрій, що записує та приймає аудіовізуальний сигнал. Ділворт зауважив, що тема використання підсвідомих повідомлень через телеекран також нагадує тему використання гіпнопедії для дітей у «Дивному новому світі» Олдоса Хакслі.

Іншим джерелом натхнення для створення телеекрану може бути ідея паноптикуму 19-го століття – в’язниці, дизайн якої дозволяв би тюремним охоронцям спостерігати за всіма в’язнями, при цьому ув’язнені не знали, чи і коли за ними спостерігають.

Аналіз використання телеекранів в різних творах

Телеекран — єдиний значний футуристичний технологічний гаджет у книзі Орвелла. Телеекрани також з'являються в пізніших роботах, таких як фільм «Еквілібріум» Курта Віммера (2002), де їх використання вже не є технологічною новинкою, а радше «ретро-цитатою», що посилається на роботу Орвелла.

Телеекрани описуються як алегорія чи метафора інформаторів у комуністичних країнах або, ширше, втрати приватного життя в тоталітарних державах. У наш час телеекрани порівнюють, серед іншого, з системою телевізійного спостереження, телевізорами, керованими голосовими командами, які збирають дані (як фактичні команди, так і приватні розмови) для аналізу на серверах, сучасними мобільними телефонами та іншими пристроями, які дозволяють людям збирати аудіовізуальні дані, включаючи дані Інтернет.

Пітер Губер зазначає, що для Орвелла електронні ЗМІ є потворними, гнітючими та оглушливими, і що Орвел вірив, що вони значно розширять повноваження тих при владі, яким буде надано все більше можливостей шпигувати за громадянами. Губер, однак, вважає аргумент Орвелла помилковим, вказуючи на те, що прогрес у сфері комунікаційних технологій, включаючи Інтернет, є прогресом до технології свободи, а рівень свободи суспільства зростає з розвитком і популярністю цих технологій. Подібним чином Річард А. Познер пише, що Орвелл підходив до технологій надто песимістично – у його книзі телебачення (телеекран) є інструментом для шпигунства та індоктринації, тоді як насправді це середовище стало освітнім інструментом, що зменшує монополію влади еліти.

З іншого боку, Лоуренс Лессіг довіряє Орвеллу, стверджуючи, що фіктивний телеекран менш нав’язливий, ніж сьогоднішній Інтернет. Подібним чином Девід Брін пише, що процес руйнування конфіденційності неможливо зупинити, але його можна врівноважити моніторингом моніторів на подвійному телеекрані, де також можна контролювати тих, хто стежить за нами.


Література

  • Abbott Gleason, ‎Jack Goldsmith, ‎Martha C. Nussbaum. On "Nineteen Eighty-Four": Orwell and Our Future. — Princeton University Press, 2010.
  • Sebastien Lefait. Surveillance on Screen: Monitoring Contemporary Films and Television Programs. — Rowman & Littlefield, 2013.
  • Samuel L. Macey. Encyclopedia of Time. — 2013.

Примітки

  1. Prucher, Jeff (7 травня 2007). BRAVE NEW WORDS C: The Oxford Dictionary of Science Fiction (англ.). Oxford University Press. с. 233. ISBN .
  2. Orwell in times of facial recognition. CCCB LAB (амер.). 18 червня 2019. Процитовано 16 грудня 2022.
  3. Dilworth, Thomas (1 липня 2013). Erotic Dream to Nightmare: Ominous Problems and Subliminal Suggestion in Orwell's Nineteen Eighty-four. Papers on Language and Literature. 49 (3): 296—326.
  4. Rouyer, Marie-Claire; Roux, Louis (1996). Figures du souverain (фр.). Presses Univ de Bordeaux. с. 17, 243. ISBN .
  5. Posner, Richard A. (28 липня 2010). Orwell versus Huxley : economics, technology, privacy, and satire. У Gleason, Abbott (ред.). On Nineteen Eighty-Four: Orwell and Our Future (англ.). Princeton University Press. с. 197. ISBN .
  6. Rawska, Monika (2017). Media w światach dystopijnych. Postaci i funkcje technologii medialnych w powieściach R.U.R., Nowy wspaniały świat oraz Rok 1984. У Olkusz, Ksenia (ред.). Narracje fantastyczne (пол.) (вид. Wydanie pierwsze elektroniczne (referencyjne)). Kraków: Ośrodek Badawczy Facta Ficta. с. 360. ISBN . OCLC 1241602443.
  7. Makomaska, Sylwia (2017). Antyutopia w praktyce…(?) Inżynieria akustyczna we współczesnej przestrzeni komercyjnej (PDF). Polski Rocznik Muzykologiczny (пол.). XV: 130—147.
  8. Posner, Richard A. (28 липня 2010). Orwell versus Huxley : economics, technology, privacy, and satire. У Gleason, Abbott (ред.). On Nineteen Eighty-Four: Orwell and Our Future (англ.). Princeton University Press. с. 197. ISBN .
  9. Diglin, Greg (December 2014). Living the Orwellian Nightmare: New Media and Digital Dystopia. E-Learning and Digital Media (англ.). 11 (6): 608—618. doi:10.2304/elea.2014.11.6.608. ISSN 2042-7530.
  10. Wieczorek, Kamil (2015). Czy eugenika felicytologiczna jest w ogóle możliwa?. Amor Fati (PL) (1): 127—152. ISSN 2449-7819.
  11. Gleason, Abbott; Nussbaum, Martha C. (28 липня 2010). Introduction. У Gleason, Abbott (ред.). On Nineteen Eighty-Four: Orwell and Our Future (англ.). Princeton University Press. с. 8. ISBN .
  12. Jones, Matthew DeVoy (2019). Cell Phones Are Orwell's Telescreen: The Need for Fourth Amendment Protection in Real-Time Cell Phone Location Information. Cleveland State Law Review. 67: 523—558.
  13. Huber, Peter (30 червня 2015). Orwell's Revenge: The 1984 Palimpsest (англ.). Simon and Schuster. с. 35, 58. ISBN .
  14. Huber, Peter (5 травня 2015). Orwell's Revenge: The 1984 Palimpsest (англ.). Simon and Schuster. с. 217—240. ISBN .
  15. Posner, Richard A. (28 липня 2010). Orwell versus Huxley : economics, technology, privacy, and satire. У Gleason, Abbott (ред.). On Nineteen Eighty-Four: Orwell and Our Future (англ.). Princeton University Press. с. 197. ISBN .
  16. Gleason, Abbott; Nussbaum, Martha C. (28 липня 2010). Introduction. У Gleason, Abbott (ред.). On Nineteen Eighty-Four: Orwell and Our Future (англ.). Princeton University Press. с. 8. ISBN .
  17. Lessig, Lawrence (28 липня 2010). On the Internet and the benign invasions of Nineteen eighty-four. У Gleason, Abbott (ред.). On Nineteen Eighty-Four: Orwell and Our Future (англ.). Princeton University Press. с. 213—221. ISBN .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Teleekrani angl Telescreen takozh perekladayetsya yak monitor vigadanij pristrij predstavlenij v romani Dzhordzha Orvella 1984 i jogo ekranizaciyah U romani ta jogo adaptaciyah teleekrani vikoristovuyutsya pravlyachoyu partiyeyu v totalitarnij vigadanij derzhavi Okeaniyi yak znaryaddya propagandi ta shob trimati svoyih piddanih pid postijnim naglyadom takim chinom usuvayuchi jmovirnist tayemnih zmov proti Okeaniyi Koncepciya teleekranu rozglyadalasya yak metafora chi alegoriya rujnuvannya konfidencijnosti v totalitarnih rezhimah a takozh u suchasnu epohu v konteksti pristroyiv na osnovi Internetu ta stilnikovogo zv yazku yaki dozvolyayut tayemno zbirati audiovizualni dani okremih osib danih chasto bez yihnoyi yavnoyi zgodi chi vidoma Opis i princip robotiTelekran shiroka panel sho vstanovlyuyetsya na stinah ce pristrij yakij pracyuye odnochasno yak televizor kamera sposterezhennya ta mikrofon Nezvazhayuchi na te sho pristrij ye odnim z klyuchovih tehnologij svitu 1984 Orvell vkraj malo pishe pro mehanizm jogo roboti pro te yakim chinom zdijsnyuyetsya stezhennya i teleradiomovlennya Avtor pridilyaye znachnu uvagu istoriyi derzhavi Okeaniya ale praktichno nichogo ne povidomlyaye pro te hto keruye teleekranami zmushuye jogo vidavati zvuki napriklad svist Nezvazhayuchi na te sho v romani principam roboti pristroyiv pridileno malo uvagi deyaki doslidniki vvazhayut sho za robotoyu teleekraniv stezhit znachna kilkist lyudej yaki mozhlivo perebuvayut v policiyi dumok Ce robit robotu zasobiv stezhennya nedoskonaloyu oskilki lyudi mozhut zabuti chi ne zapisati yakus informaciyu Korotkij opis zastosuvannya teleekraniv v 1984 Usi chleni Vnutrishnoyi Partiyi vishij klas i Zovnishnoyi Partiyi serednij klas mayut teleekrani u svoyih domivkah ale proli nizhchij klas zazvichaj ne kontrolyuyutsya oskilki voni nevazhlivi dlya Partiyi Yak piznishe poyasnyuyetsya v knizi Emmanuelya Goldshtejna z yakoyi Vinston Smit zachituye deyaki urivki Partiya ne vidchuvaye zagrozi z boku proliv pripuskayuchi sho voni nikoli ne povstatimut sami po sobi i tomu ne vvazhaye za potribne stezhiti za yihnim povsyakdennim zhittyam Teleekrani takozh roztashovani na robochih miscyah chleniv partiyi a takozh inshi roztashovani v zhvavih gromadskih rajonah Londona Nezrozumilo chi mozhna yih vikoristovuvati bud de na Airstrip One Velikobritaniya krim Londona u romani v odnomu misci ye tehnichni obmezhennya sho zmushuye partiyu vikoristovuvati prihovani mikrofoni ta patruli dlya stezhennya v silskij miscevosti Personazh O Brajen stverdzhuye sho vin yak chlen Vnutrishnoyi partiyi mozhe vimknuti svij teleekran hocha etiket vimagaye lishe na pivgodini Hocha programi bilshe ne mozhna bulo pobachiti chi pochuti ekran use she funkcionuvav yak pristrij sposterezhennya oskilki pislya togo yak Vinstona zabrali do Ministerstva Lyubovi audio jogo zustrichi z O Brajenom iz vimknenim teleekranom vidtvoryuyetsya na Vinston Cilkom imovirno sho chlenam Vnutrishnoyi partiyi dozvoleno povnistyu vimknuti svoyi teleekrani ale O Brajen shvidshe za vse zalishiv mikrofon uvimknenim shob vikriti Vinstona ta Dzhuliyu yak zlochinciv Chlenam zovnishnoyi partiyi suvoro zaboroneno vimikati svoyi teleekrani Vinston chlen Zovnishnoyi partiyi mozhe lishe zmenshiti guchnist na teleekrani Za ekranami stezhit policiya dumok Odnak nezrozumilo skilki ekraniv vidstezhuyetsya odnochasno abo yaki tochni kriteriyi yaksho taki ye dlya monitoringu pevnogo ekrana hocha vidno sho pid chas programi vprav u yakij Vinston bere uchast shoranku instruktor mozhe divis na nogo Telekranni kameri ne mayut tehnologiyi nichnogo bachennya tomu voni ne mozhut stezhiti v temryavi Ce kompensuyetsya tim faktom sho yihni mikrofoni nadzvichajno chutlivi i kazhut sho voni vlovlyuyut sercebittya Krim priladiv sposterezhennya teleekrani takozh ye televizorami Voni translyuyut propagandu pro vijskovi peremogi Okeaniyi pokazniki ekonomichnogo virobnictva zhvave vikonannya nacionalnogo gimnu dlya posilennya patriotizmu ta Dvi hvilini nenavisti sho ye dvohvilinnim filmom pro bazhannya Emanuyila Goldshtajna shodo svobodi slova ta svobodi presi dlya togo shob gromadyani buli navcheni ne pogodzhuvatisya z dvoyemislennyam Pohodzhennya terminu teleekran Dzheff Prucher pererahuvav pershe vikoristannya terminu yak teleekran u opovidanni Pislya Armageddonu u zhurnali Wonder Stories ukr Divovizhni opovidi u 1932 roci Slovo teleekran inodi z yavlyayetsya v rannih naukovo fantastichnih romanah Roberta Hajnlajna opublikovanih naprikinci 1940 h rokiv priblizno odnochasno z knigoyu Orvella Yak vikoristovuvav Hajnlajn teleekran poznachav prosto te sho zaraz nazivayetsya telebachennyam bez bud yakih zlovisnih konotacij Orvella Do 1950 h rokiv shirokij rozgolos knigi Orvella viklyuchiv podalshe take vikoristannya Roman Orvella buv napisanij u 1947 1948 rokah Stvorenij nim teleekran bazuvavsya na deyakih uzhe isnuyuchih tehnologiyah div istoriyu telebachennya hocha pershi kameri sposterezhennya pochali prodavati v SShA lishe v 1949 roci nezabarom pislya publikaciyi romanu Na dumku kanadskogo literaturoznavcya Tomasa Dilvorta Orvell vinahodyachi teleekrani mig buti nathnennij filmom Suchasni chasi rezhisera Charli Chaplina de bulo pokazano pristrij sho zapisuye ta prijmaye audiovizualnij signal Dilvort zauvazhiv sho tema vikoristannya pidsvidomih povidomlen cherez teleekran takozh nagaduye temu vikoristannya gipnopediyi dlya ditej u Divnomu novomu sviti Oldosa Haksli Inshim dzherelom nathnennya dlya stvorennya teleekranu mozhe buti ideya panoptikumu 19 go stolittya v yaznici dizajn yakoyi dozvolyav bi tyuremnim ohoroncyam sposterigati za vsima v yaznyami pri comu uv yazneni ne znali chi i koli za nimi sposterigayut Analiz vikoristannya teleekraniv v riznih tvorahTeleekran yedinij znachnij futuristichnij tehnologichnij gadzhet u knizi Orvella Teleekrani takozh z yavlyayutsya v piznishih robotah takih yak film Ekvilibrium Kurta Vimmera 2002 de yih vikoristannya vzhe ne ye tehnologichnoyu novinkoyu a radshe retro citatoyu sho posilayetsya na robotu Orvella Teleekrani opisuyutsya yak alegoriya chi metafora informatoriv u komunistichnih krayinah abo shirshe vtrati privatnogo zhittya v totalitarnih derzhavah U nash chas teleekrani porivnyuyut sered inshogo z sistemoyu televizijnogo sposterezhennya televizorami kerovanimi golosovimi komandami yaki zbirayut dani yak faktichni komandi tak i privatni rozmovi dlya analizu na serverah suchasnimi mobilnimi telefonami ta inshimi pristroyami yaki dozvolyayut lyudyam zbirati audiovizualni dani vklyuchayuchi dani Internet Piter Guber zaznachaye sho dlya Orvella elektronni ZMI ye potvornimi gnityuchimi ta oglushlivimi i sho Orvel viriv sho voni znachno rozshiryat povnovazhennya tih pri vladi yakim bude nadano vse bilshe mozhlivostej shpiguvati za gromadyanami Guber odnak vvazhaye argument Orvella pomilkovim vkazuyuchi na te sho progres u sferi komunikacijnih tehnologij vklyuchayuchi Internet ye progresom do tehnologiyi svobodi a riven svobodi suspilstva zrostaye z rozvitkom i populyarnistyu cih tehnologij Podibnim chinom Richard A Pozner pishe sho Orvell pidhodiv do tehnologij nadto pesimistichno u jogo knizi telebachennya teleekran ye instrumentom dlya shpigunstva ta indoktrinaciyi todi yak naspravdi ce seredovishe stalo osvitnim instrumentom sho zmenshuye monopoliyu vladi eliti Z inshogo boku Lourens Lessig doviryaye Orvellu stverdzhuyuchi sho fiktivnij teleekran mensh nav yazlivij nizh sogodnishnij Internet Podibnim chinom Devid Brin pishe sho proces rujnuvannya konfidencijnosti nemozhlivo zupiniti ale jogo mozhna vrivnovazhiti monitoringom monitoriv na podvijnomu teleekrani de takozh mozhna kontrolyuvati tih hto stezhit za nami LiteraturaAbbott Gleason Jack Goldsmith Martha C Nussbaum On Nineteen Eighty Four Orwell and Our Future Princeton University Press 2010 Sebastien Lefait Surveillance on Screen Monitoring Contemporary Films and Television Programs Rowman amp Littlefield 2013 Samuel L Macey Encyclopedia of Time 2013 PrimitkiPrucher Jeff 7 travnya 2007 BRAVE NEW WORDS C The Oxford Dictionary of Science Fiction angl Oxford University Press s 233 ISBN 978 0 19 988552 7 Orwell in times of facial recognition CCCB LAB amer 18 chervnya 2019 Procitovano 16 grudnya 2022 Dilworth Thomas 1 lipnya 2013 Erotic Dream to Nightmare Ominous Problems and Subliminal Suggestion in Orwell s Nineteen Eighty four Papers on Language and Literature 49 3 296 326 Rouyer Marie Claire Roux Louis 1996 Figures du souverain fr Presses Univ de Bordeaux s 17 243 ISBN 978 2 86781 191 3 Posner Richard A 28 lipnya 2010 Orwell versus Huxley economics technology privacy and satire U Gleason Abbott red On Nineteen Eighty Four Orwell and Our Future angl Princeton University Press s 197 ISBN 978 1 4008 2664 3 Rawska Monika 2017 Media w swiatach dystopijnych Postaci i funkcje technologii medialnych w powiesciach R U R Nowy wspanialy swiat oraz Rok 1984 U Olkusz Ksenia red Narracje fantastyczne pol vid Wydanie pierwsze elektroniczne referencyjne Krakow Osrodek Badawczy Facta Ficta s 360 ISBN 978 83 942923 2 4 OCLC 1241602443 Makomaska Sylwia 2017 Antyutopia w praktyce Inzynieria akustyczna we wspolczesnej przestrzeni komercyjnej PDF Polski Rocznik Muzykologiczny pol XV 130 147 Posner Richard A 28 lipnya 2010 Orwell versus Huxley economics technology privacy and satire U Gleason Abbott red On Nineteen Eighty Four Orwell and Our Future angl Princeton University Press s 197 ISBN 978 1 4008 2664 3 Diglin Greg December 2014 Living the Orwellian Nightmare New Media and Digital Dystopia E Learning and Digital Media angl 11 6 608 618 doi 10 2304 elea 2014 11 6 608 ISSN 2042 7530 Wieczorek Kamil 2015 Czy eugenika felicytologiczna jest w ogole mozliwa Amor Fati PL 1 127 152 ISSN 2449 7819 Gleason Abbott Nussbaum Martha C 28 lipnya 2010 Introduction U Gleason Abbott red On Nineteen Eighty Four Orwell and Our Future angl Princeton University Press s 8 ISBN 978 1 4008 2664 3 Jones Matthew DeVoy 2019 Cell Phones Are Orwell s Telescreen The Need for Fourth Amendment Protection in Real Time Cell Phone Location Information Cleveland State Law Review 67 523 558 Huber Peter 30 chervnya 2015 Orwell s Revenge The 1984 Palimpsest angl Simon and Schuster s 35 58 ISBN 978 1 5011 2770 0 Huber Peter 5 travnya 2015 Orwell s Revenge The 1984 Palimpsest angl Simon and Schuster s 217 240 ISBN 978 1 5011 2773 1 Posner Richard A 28 lipnya 2010 Orwell versus Huxley economics technology privacy and satire U Gleason Abbott red On Nineteen Eighty Four Orwell and Our Future angl Princeton University Press s 197 ISBN 978 1 4008 2664 3 Gleason Abbott Nussbaum Martha C 28 lipnya 2010 Introduction U Gleason Abbott red On Nineteen Eighty Four Orwell and Our Future angl Princeton University Press s 8 ISBN 978 1 4008 2664 3 Lessig Lawrence 28 lipnya 2010 On the Internet and the benign invasions of Nineteen eighty four U Gleason Abbott red On Nineteen Eighty Four Orwell and Our Future angl Princeton University Press s 213 221 ISBN 978 1 4008 2664 3

Дата публікації:
Топ