Театральна програмка специфічний друкований путівник і довідник про виставу в театрі Програмки друкують також до концерт

Театральна програмка — специфічний друкований путівник і довідник про виставу в театрі. Програмки друкують також до концертів, циркових вистав.

Історія і сучасність

Врубель М.О., «Орфей», дизайн театральної програмки, листопад 1897 р.

Леон Бакст, ескіз програмки з танцівником Ніжинським до балету «L'après-midi d'un faune», 1912 р.

Афіша на відкриття 1-го сезону театра Одеси, 1887 рік.

Театральна програмка — продукт прогресу в Європі, значного розповсюдження паперу і друкованої графіки, відбиток захвату суспільства оперою та театральними виставами. Вони підсилюють рекламу театральних вистав чи окремих акторів, виконавців і режисерів.

Звична театральна програмка — це аркуш паперу з назвою вистави чи концерту, з вказівками імені автора, режисера, головних виконавців, композитора, театрального художника тощо. За часів СРСР в театральну програмку вносили також звання та нагороди дійових осіб, як ознаки визнання державою діяльності творчої особи і її обов'язкової лояльності до тоталітарного режиму ( «лауреат Сталінської премії 2-го ступеня», «Герой Соціалістичної Праці», «Народний артист СРСР»). Цього не робилося в театральних програмках і афішах закордонних театрів, де розподіл іде по категорії - «надпопулярний» чи «популярний».

Театральні програмки оперних та балетних вистав мають також відомості про сюжет, уривки лібретто вистави з коротким описом сюжету.

Розповсюдження кіно і кіносеанси спонукали відмовитись від створення програмок, їх заміняють титри на початку чи в кінці кінострічки. Але театральний чи кінофестиваль може супроводжуватись програмкою з переліком кінострічок чи театральних вистав і їх назвами.

Відсутність імені автора театральної дії на афіші чи в театральній програмці розглядається як порушення авторських прав. Іноді автор сам знімає власне ім'я з афіші чи театральної пограмки з власних міркувань.

Театральна програмка може бути доповненням до афіші або мати самостійне значення. Іноді театральна програмка, виконана великими майстрами, має індивідуальні малюнки і складну друкарську технологію і стає справжнім твором друкованої графіки, несе ознаки панівного стилю доби.

До створення театральних програмок звертались провінційні і відомі столичні художники, серед яких Врубель Михайло Олександрович, Леон Бакст, Сомов Костянтин Андрійович та інші. Театральна програмка може бути як друкованою і зі значним накладом, так і виконаною власноруч і невеликим накладом. Останні іноді створюють аматоські колективи студентських театрів та товариств.

Театральні програмки і афіші минулого — вартісні артефакти театральної, циркової історії чи концертної діяльності. Вони давно експонати невеликих музейних експозицій при театрах чи державних музеїв, завдяки яким можна відтворити історію давно проведених вистав і концертів.

Галерея обраних фото

К. Сомов. Театральна програмка до вистави, ескіз 1900 р. Хромолітографія
К. Сомов. Театральна програмка до вистави «Горе з розуму», 1902 р. Хромолітографія
Галілео Кіні. Програмка вистави «Турандот», 1926 р., Мілан. Театр Ла Скала.
Програмка до вистави Калузького драматичного театра ДИКУН.
Гродненський драматичний театр. Фото театральної програмки 1947 р. до першої вистави театру.
Київський державний театр оперети. Театральна програмка до оперети «Баядера».
Маріупольський театр. Театральна програмка до вистави «Зірки на ранковому небі», 1989 р.
Маріупольський театр. Театральна програмка до вистави А.П. Чехова «ЧАЙКА»
Маріупольський театр. Театральна програмка до вистави «Наш Декамерон»

Джерела

http://www.krugosvet.ru/ [ 13 серпня 2009 у Wayback Machine.] довідка на енциклопедії «Кругосвет»
Чеботаревская Т. «Путешествие по театральной программке», М., «Просвещение», 1975

Театральна програмка специфічний друкований путівник і довідник про виставу в театрі Програмки друкують також до концерт