Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Творчість діяльність людини спрямована на створення якісно нових невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей но

Творчість

Творчість

Творчість — діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо). Необхідними компонентами творчості є фантазія, уява, психічний зміст якої міститься у створенні образу кінцевого продукту (результату творчості).

Творчість
Досліджується в d
image
Частково збігається з d
Протилежне конформізм
image Творчість у Вікісховищі

Сутність терміну

Творчість можна розглядати у двох аспектах: психологічному й філософському. Психологія творчості досліджує процес, психологічний «механізм» протікання акту творчості як суб'єктивного акту індивіда. Філософія розглядає питання про сутність творчості, що по-різному ставилося в різні історичні епохи.

Філософські концепції в історичному розвитку

Одним із перших виділяє поняття творчості давньогрецький філософ Платон і ця творчість має універсальний характер. Так, у діалозі «Бенкет» зустрічається таке визначення творчості:

Усякий перехід з небуття в буття — це творчість, і, отже, створення будь-яких творів мистецтва й ремесла можна назвати творчістю, а всіх творців — їхніми творцями

Фундаментальні зміни прийшли з початком християнської епохи, з концепцією створення (лат. creatio) Богом світу з нічого. «Creatio» мало інше значення ніж «facere» («робити»), це творення розглядали як вольовий акт і вже не використовували щодо людської діяльності.

В епоху Ренесансу навпаки, просякнута вірою у безмежні творчі можливості людини. Поступово «творчість» дедалі більше усвідомлюється насамперед як художня творчість, виникає інтерес до постаті художника і самого акту творчості, все виразніше виступає і тенденція розглядати історію як продукт людської творчості. Польський поет Мацей Казімєж Сарбевський почав використовувати це слово щодо поезії. Проте тривалий час таке розуміння творчості наражалося на критику через тлумачення терміну як акту творення з нічого.

В епоху Просвітництва творчість пов'язується із здатністю людини до уявлення. Англійські емпіристи (Френсіс Бекон, Томас Гоббс, Джон Лок, Дейвід Х'юм) трактували творчість як певну комбінацію вже існуючих елементів, творчість таким чином була близька винахідництву. Завершену концепцію творчості у XVIII столітті створює Іммануїл Кант, що спеціально аналізує творчу діяльність у вченні про продуктивну здатність уяви, що виступає як сполучна ланка між розумом і почуттєвим досвідом. Вчення Канта продовжив Фрідріх Шеллінг, який розглядав творчу здібність в єдності свідомої й несвідомої діяльності людини. Погляд на художника як на генія, що творять із натхнення досяг своєї кульмінації в епоху Романтизма, творчість художника і філософа вважалася вищою формою людської життєдіяльності, в якому людина стикається з «абсолютом».

В ідеалістичній філософії кінця XIX—XX століть творчість розглядають переважно як протилежність до механічно-технічної діяльності. При цьому, якщо філософія життя протиставляє технічному раціоналізму творчий природний початок, то екзистенціалізм підкреслює духовно-особистісну природу творчості. У філософії життя найбільш розгорнуту концепцію творчості дав Анрі Бергсон («Творча еволюція», 1907): творчість як безперервне народження нового становить сутність життя. Усю дійсність філософ розглядає як «безперервний ріст і нескінченну творчість». Найадекватнішою формою існування вважають творчість і екзистенціалісти. Микола Бердяєв («Зміст творчості», 1916) розглядає творчість як «діло богоподібної свободи людини, розкриття в ньому образу Творця».

Філософія прагматизму і позитивізму навпаки, розглядає творчість як винахідництво, ціль якого — вирішувати завдання, поставлені певною ситуацією.

Природа творчості

Природа творчості може бути розкрита через певні показники, а саме:

  1. Істоти, у яких розвинутий пошуковий механізм, що є наріжним для процесу творчості, характеризуються мінімальною агресивністю щодо свого оточення та найчутливіші до закликів допомоги інших істот
  2. Творчість є основою розвитку емпатійних здібностей, здатності розуміти точку зору іншої людини, формування непрагматичної ціннісно-світоглядної орієнтації особистості.
  3. Творчість передбачає вихід за межі рольових установок особистості, вміння дистанціюватися від ситуації, готує умови для досягнення однієї з головних цілей розвитку людини — статусу творчої особистості, оскільки творчість є виходом у сферу багатозначного, багатомірного, парадоксального, бісоціативного розуміння реальності та її опанування; творчість передбачає актуалізацію надситуативності, як здатності суб'єкта виходити за межі однозначних конструкцій «зовнішньої доцільності».
  4. Творчість та альтруїзм позитивно взаємокорелюють та щільно пов'язані, що свідчить про відкритість творчої особистості світові.
  5. Творчість є однією з цілей розвитку особистості та може бути пов'язаною з такими категоріями, як самоактуалізація, самовдосконалення, самоздійснення, самовираження.
  6. Творчість є цілісним утворенням, вона не обмежується такими аспектами функціонування психіки людини, як образний, логічний, поведінковий та ін., а проявляється на всіх рівнях психічної активності людини.
  7. Творчості притаманні синергетичні риси, тому творча людина виявляє феномен творчої багатомірності, коли окремий талант людини складається із суми її талантів.
  8. Так звані творчі люди характеризуються гранично-біфукарційними, парадоксально-двоїстими, амбівалентними, взаємовиключаючими особливостями, наприклад, вони проявляють себе як одночасно екстраверти та інтроверти; вони скромні та горді одночасно; вони проявляють одночасно бунтарський дух та консерватизм. У цілому можна сказати, що творчі люди більш психопатологічні, психотичні.

Психологічні дослідження

Докладніше:

У психології творчість вивчається головним чином у двох аспектах: як психологічний процес творення нового і як сукупність властивостей особистості, які забезпечують її включеність у цей процес.

Творчість як процес розглядали спочатку, виходячи із самозвітів діячів мистецтва й науки (опис «натхнення», «мук творчості» тощо). Деякі великі натуралісти (Герман фон Гельмгольц, Анрі Пуанкаре, У. Кеннон й ін.) виділили кілька стадій у процесі від зародження задуму до моменту (який не можна передбачати), коли у свідомості виникає нова ідея.

Англійський учений Генрі Воллес (1924) розчленував творчий процес на 4 фази: підготовку, дозрівання (ідеї), осяяння (інсайт) й перевірку. Подібні стадії виділяв і Анрі Пуанкаре, описуючи процес здійснення їм декількох математичних відкриттів. На думку вченого творчий процес починався з постановки задачі, далі проходив процес несвідомої роботи, раптового знаходження ключа для розв'язання і, нарешті, заключної обробки результатів.

Оскільки головні ланки процесу (дозрівання й осяяння) не піддаються свідомому-вольовому контролю, це послужило доводом на користь концепцій, що відводили вирішальну роль у Творчість підсвідомому й ірраціональному факторам. Однак експериментальна психологія показала, що несвідоме й свідомому, інтуїтивному й розумове в процесі.

Сукупність психічних властивостей, характерних для творчої особистості, стала об'єктом конкретно-наукового вивчення з винаходом тестів і методик їхньої обробки й аналізу. Цей напрямок сходить до Ф. Гальтону. Положення Гальтона про спадкоємний характер творчих здібностей була піддана критиці в психологічній науці (роботи швейцарського вченого Альфонса Декандоля й ін.), як і зближення геніальності із психічним розладом у Чезаре Ломброзо й ін. Інтерес до дослідження психологічних аспектів Творчість (особливо наукового) поглибився в середині XX ст. під впливом науково-технічної революції. У статистичних обстеженнях учених вивчається співвідношення між утворенням і продуктивністю роботи, віком і динамікою творчості, розроблялися методики стимуляції групової творчості.

Творчість та інтелект

У психологічній літературі існує дискусія стосовно того, чи є творчість та інтелект ланками одного психічного процесу, чи це є різні процеси. Спроби встановити взаємозв'язок між інтелектом і творчістю почалися в 1950-х роках у роботах Джо Гілфорда, який дійшов висновку що цей взаємозв'язок достатньо низький, щоб розглядати ці процеси як окремі.

Інші вважають, що творчість є результатом тих же когнітивних процесів, що і інтелект, і розцінюється творчістю лише за наслідками, тобто коли цей результат відтворює щось нове, Перкінс назвав це погляд припущенням «нічого спеціального».

Популярною моделлю стала «порогова теорія», запропонована [en], який вважає, що високий ступінь інтелекту виглядає необхідною, але недостатньою умовою для високих творчих здібностей. У загальному випадку це означає, позитивний взаємозв'язок між творчими здібностями та інтелектом, але цей взаємозв'язок не проявлятиметься, якщо будуть оцінювані лише люди з найвищим інтелектом. Дослідження порогової теорії, однак, дістали різнорідні оцінки від ентузіастичного схвалення до категоричного заперечення.

Творчість та емоції

Ряд дослідників, зокрема Ганс Айзенк та Фредкінсон вважають, що позитивні емоції активують асоціативне мислення, а також, розфокусовуючи увагу, збільшують поле для добору фактів, що стосуються опрацьовуваної проблеми.

З іншого боку, ряд дослідників вважають, що і негативні емоції можуть підвищити креативність. Наприклад, Арнольд Людвіґ, вивчаючи діяльність 1005 особистостей XX століття знайшов слабкий, але значущий зв'язок між депресіями і творчими досягненнями.

Типи і склад творчості

Відповідно до різних підходів до визначення меж творчості визначають певні типи творчості, для наочності позначені як творчість «Артиста» (мистецтво), творчість «Мудреця» (наука та інженерія) та творчість «Блазня» (гумор).

Творчість складається з двох етапів:

  1. процесу мислення
  2. процесу втілення задуму

Див. також

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Творчість

Примітки

  1. Платон. Избранные диалоги. — М.: Художественная литература, 1965. — С. 161; 205 с.
  2. . Архів оригіналу за 25 грудня 2008. Процитовано 24 червня 2009.
  3. http://www.vehi.net/berdyaev/tvorch/03.html [ 16 червня 2010 у Wayback Machine.] Бердяев. Смысл творчества. Гл. ІІІ. Творчество и искупление.
  4. Машталір А. М. Проблемні питання формування творчої особистості
  5. Альтштуллер Г. С., Вертни Н. М. Как стать гением: жизненная стратегия творческой личности. — Минск: Беларусь, 1994. — 479 с.
    Холодная М. А. Психология интеллекта: парадоксы исследования. — Томск: Изд-во Томск, ун-та, 1997. — 392 с.
    Аркадин Л. И. Индикатор таланта. — М.: Молодая гвардия, 1968. — 208 с.
  6. Ротенберг В. С., Бондаренко С. М. Мозг. Обучение. Здоровье. — М.: Просвещение, 1989. — 239 с.
  7. Wallas G. The Art of Thought. N. Y., 1926; Див. також: Солсо Р. Когнитивная психология. 1996.
  8. Пуанкаре А. Математическое творчество // Адамар Ж. Исследование психологии процесса изобретения в области математики. М., 1970. Приложение III.
  9. (O'Hara & Sternberg, 1999)
  10. (Guilford, 1967)
  11. (Plucker & Renzulli, 1999)

Посилання

Джерела

  • Творчість — академічний тлумачний словник української мови [ 19 вересня 2016 у Wayback Machine.]

Література

  • Метод художній // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 376. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
  • Творчість // ФЕС, с. 630.
  • Психологія творчості: навч. посіб. / Н. А. Карпенко ; Львів. держ. ун-т внутр. справ. — Львів: ЛьвДУВС, 2016. — 155 с. — Бібліогр.: с. 120—122, в кінці розд. та тем. —
  • Грузенберг С. О. Гений и творчество, Л., 1924.
  • Кедров Б. М. День одного великого открытия, М., 1958.
  • Научное творчество, М., 1969.
  • Проблемы научного творчества в современной психологии, М., 1971.
  • Художественное и научное творчество, Л., 1972.
  • Wertheirner М. Productive thinking, N. Y., 1959.
  • Creativity and its cultivation, N. Y., 1959.
  • Scientific creativity, N. Y.-L., 1963.
  • Maslow A. H. Psychology of science, N. Y.-L., 1966.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tvorchist diyalnist lyudini spryamovana na stvorennya yakisno novih nevidomih ranishe duhovnih abo materialnih cinnostej novi tvori mistectva naukovi vidkrittya inzhenerno tehnologichni upravlinski chi inshi innovaciyi tosho Neobhidnimi komponentami tvorchosti ye fantaziya uyava psihichnij zmist yakoyi mistitsya u stvorenni obrazu kincevogo produktu rezultatu tvorchosti TvorchistDoslidzhuyetsya vdChastkovo zbigayetsya zdProtilezhnekonformizm Tvorchist u VikishovishiSutnist terminuTvorchist mozhna rozglyadati u dvoh aspektah psihologichnomu j filosofskomu Psihologiya tvorchosti doslidzhuye proces psihologichnij mehanizm protikannya aktu tvorchosti yak sub yektivnogo aktu individa Filosofiya rozglyadaye pitannya pro sutnist tvorchosti sho po riznomu stavilosya v rizni istorichni epohi Filosofski koncepciyi v istorichnomu rozvitkuOdnim iz pershih vidilyaye ponyattya tvorchosti davnogreckij filosof Platon i cya tvorchist maye universalnij harakter Tak u dialozi Benket zustrichayetsya take viznachennya tvorchosti Usyakij perehid z nebuttya v buttya ce tvorchist i otzhe stvorennya bud yakih tvoriv mistectva j remesla mozhna nazvati tvorchistyu a vsih tvorciv yihnimi tvorcyami Fundamentalni zmini prijshli z pochatkom hristiyanskoyi epohi z koncepciyeyu stvorennya lat creatio Bogom svitu z nichogo Creatio malo inshe znachennya nizh facere robiti ce tvorennya rozglyadali yak volovij akt i vzhe ne vikoristovuvali shodo lyudskoyi diyalnosti V epohu Renesansu navpaki prosyaknuta viroyu u bezmezhni tvorchi mozhlivosti lyudini Postupovo tvorchist dedali bilshe usvidomlyuyetsya nasampered yak hudozhnya tvorchist vinikaye interes do postati hudozhnika i samogo aktu tvorchosti vse viraznishe vistupaye i tendenciya rozglyadati istoriyu yak produkt lyudskoyi tvorchosti Polskij poet Macej Kazimyezh Sarbevskij pochav vikoristovuvati ce slovo shodo poeziyi Prote trivalij chas take rozuminnya tvorchosti narazhalosya na kritiku cherez tlumachennya terminu yak aktu tvorennya z nichogo V epohu Prosvitnictva tvorchist pov yazuyetsya iz zdatnistyu lyudini do uyavlennya Anglijski empiristi Frensis Bekon Tomas Gobbs Dzhon Lok Dejvid H yum traktuvali tvorchist yak pevnu kombinaciyu vzhe isnuyuchih elementiv tvorchist takim chinom bula blizka vinahidnictvu Zavershenu koncepciyu tvorchosti u XVIII stolitti stvoryuye Immanuyil Kant sho specialno analizuye tvorchu diyalnist u vchenni pro produktivnu zdatnist uyavi sho vistupaye yak spoluchna lanka mizh rozumom i pochuttyevim dosvidom Vchennya Kanta prodovzhiv Fridrih Shelling yakij rozglyadav tvorchu zdibnist v yednosti svidomoyi j nesvidomoyi diyalnosti lyudini Poglyad na hudozhnika yak na geniya sho tvoryat iz nathnennya dosyag svoyeyi kulminaciyi v epohu Romantizma tvorchist hudozhnika i filosofa vvazhalasya vishoyu formoyu lyudskoyi zhittyediyalnosti v yakomu lyudina stikayetsya z absolyutom V idealistichnij filosofiyi kincya XIX XX stolit tvorchist rozglyadayut perevazhno yak protilezhnist do mehanichno tehnichnoyi diyalnosti Pri comu yaksho filosofiya zhittya protistavlyaye tehnichnomu racionalizmu tvorchij prirodnij pochatok to ekzistencializm pidkreslyuye duhovno osobistisnu prirodu tvorchosti U filosofiyi zhittya najbilsh rozgornutu koncepciyu tvorchosti dav Anri Bergson Tvorcha evolyuciya 1907 tvorchist yak bezperervne narodzhennya novogo stanovit sutnist zhittya Usyu dijsnist filosof rozglyadaye yak bezperervnij rist i neskinchennu tvorchist Najadekvatnishoyu formoyu isnuvannya vvazhayut tvorchist i ekzistencialisti Mikola Berdyayev Zmist tvorchosti 1916 rozglyadaye tvorchist yak dilo bogopodibnoyi svobodi lyudini rozkrittya v nomu obrazu Tvorcya Filosofiya pragmatizmu i pozitivizmu navpaki rozglyadaye tvorchist yak vinahidnictvo cil yakogo virishuvati zavdannya postavleni pevnoyu situaciyeyu Priroda tvorchostiPriroda tvorchosti mozhe buti rozkrita cherez pevni pokazniki a same Istoti u yakih rozvinutij poshukovij mehanizm sho ye narizhnim dlya procesu tvorchosti harakterizuyutsya minimalnoyu agresivnistyu shodo svogo otochennya ta najchutlivishi do zaklikiv dopomogi inshih istot Tvorchist ye osnovoyu rozvitku empatijnih zdibnostej zdatnosti rozumiti tochku zoru inshoyi lyudini formuvannya nepragmatichnoyi cinnisno svitoglyadnoyi oriyentaciyi osobistosti Tvorchist peredbachaye vihid za mezhi rolovih ustanovok osobistosti vminnya distanciyuvatisya vid situaciyi gotuye umovi dlya dosyagnennya odniyeyi z golovnih cilej rozvitku lyudini statusu tvorchoyi osobistosti oskilki tvorchist ye vihodom u sferu bagatoznachnogo bagatomirnogo paradoksalnogo bisociativnogo rozuminnya realnosti ta yiyi opanuvannya tvorchist peredbachaye aktualizaciyu nadsituativnosti yak zdatnosti sub yekta vihoditi za mezhi odnoznachnih konstrukcij zovnishnoyi docilnosti Tvorchist ta altruyizm pozitivno vzayemokorelyuyut ta shilno pov yazani sho svidchit pro vidkritist tvorchoyi osobistosti svitovi Tvorchist ye odniyeyu z cilej rozvitku osobistosti ta mozhe buti pov yazanoyu z takimi kategoriyami yak samoaktualizaciya samovdoskonalennya samozdijsnennya samovirazhennya Tvorchist ye cilisnim utvorennyam vona ne obmezhuyetsya takimi aspektami funkcionuvannya psihiki lyudini yak obraznij logichnij povedinkovij ta in a proyavlyayetsya na vsih rivnyah psihichnoyi aktivnosti lyudini Tvorchosti pritamanni sinergetichni risi tomu tvorcha lyudina viyavlyaye fenomen tvorchoyi bagatomirnosti koli okremij talant lyudini skladayetsya iz sumi yiyi talantiv Tak zvani tvorchi lyudi harakterizuyutsya granichno bifukarcijnimi paradoksalno dvoyistimi ambivalentnimi vzayemoviklyuchayuchimi osoblivostyami napriklad voni proyavlyayut sebe yak odnochasno ekstraverti ta introverti voni skromni ta gordi odnochasno voni proyavlyayut odnochasno buntarskij duh ta konservatizm U cilomu mozhna skazati sho tvorchi lyudi bilsh psihopatologichni psihotichni Psihologichni doslidzhennyaDokladnishe U psihologiyi tvorchist vivchayetsya golovnim chinom u dvoh aspektah yak psihologichnij proces tvorennya novogo i yak sukupnist vlastivostej osobistosti yaki zabezpechuyut yiyi vklyuchenist u cej proces Tvorchist yak proces rozglyadali spochatku vihodyachi iz samozvitiv diyachiv mistectva j nauki opis nathnennya muk tvorchosti tosho Deyaki veliki naturalisti German fon Gelmgolc Anri Puankare U Kennon j in vidilili kilka stadij u procesi vid zarodzhennya zadumu do momentu yakij ne mozhna peredbachati koli u svidomosti vinikaye nova ideya Anglijskij uchenij Genri Volles 1924 rozchlenuvav tvorchij proces na 4 fazi pidgotovku dozrivannya ideyi osyayannya insajt j perevirku Podibni stadiyi vidilyav i Anri Puankare opisuyuchi proces zdijsnennya yim dekilkoh matematichnih vidkrittiv Na dumku vchenogo tvorchij proces pochinavsya z postanovki zadachi dali prohodiv proces nesvidomoyi roboti raptovogo znahodzhennya klyucha dlya rozv yazannya i nareshti zaklyuchnoyi obrobki rezultativ Oskilki golovni lanki procesu dozrivannya j osyayannya ne piddayutsya svidomomu volovomu kontrolyu ce posluzhilo dovodom na korist koncepcij sho vidvodili virishalnu rol u Tvorchist pidsvidomomu j irracionalnomu faktoram Odnak eksperimentalna psihologiya pokazala sho nesvidome j svidomomu intuyitivnomu j rozumove v procesi Sukupnist psihichnih vlastivostej harakternih dlya tvorchoyi osobistosti stala ob yektom konkretno naukovogo vivchennya z vinahodom testiv i metodik yihnoyi obrobki j analizu Cej napryamok shodit do F Galtonu Polozhennya Galtona pro spadkoyemnij harakter tvorchih zdibnostej bula piddana kritici v psihologichnij nauci roboti shvejcarskogo vchenogo Alfonsa Dekandolya j in yak i zblizhennya genialnosti iz psihichnim rozladom u Chezare Lombrozo j in Interes do doslidzhennya psihologichnih aspektiv Tvorchist osoblivo naukovogo poglibivsya v seredini XX st pid vplivom naukovo tehnichnoyi revolyuciyi U statistichnih obstezhennyah uchenih vivchayetsya spivvidnoshennya mizh utvorennyam i produktivnistyu roboti vikom i dinamikoyu tvorchosti rozroblyalisya metodiki stimulyaciyi grupovoyi tvorchosti Tvorchist ta intelekt U psihologichnij literaturi isnuye diskusiya stosovno togo chi ye tvorchist ta intelekt lankami odnogo psihichnogo procesu chi ce ye rizni procesi Sprobi vstanoviti vzayemozv yazok mizh intelektom i tvorchistyu pochalisya v 1950 h rokah u robotah Dzho Gilforda yakij dijshov visnovku sho cej vzayemozv yazok dostatno nizkij shob rozglyadati ci procesi yak okremi Inshi vvazhayut sho tvorchist ye rezultatom tih zhe kognitivnih procesiv sho i intelekt i rozcinyuyetsya tvorchistyu lishe za naslidkami tobto koli cej rezultat vidtvoryuye shos nove Perkins nazvav ce poglyad pripushennyam nichogo specialnogo Populyarnoyu modellyu stala porogova teoriya zaproponovana en yakij vvazhaye sho visokij stupin intelektu viglyadaye neobhidnoyu ale nedostatnoyu umovoyu dlya visokih tvorchih zdibnostej U zagalnomu vipadku ce oznachaye pozitivnij vzayemozv yazok mizh tvorchimi zdibnostyami ta intelektom ale cej vzayemozv yazok ne proyavlyatimetsya yaksho budut ocinyuvani lishe lyudi z najvishim intelektom Doslidzhennya porogovoyi teoriyi odnak distali riznoridni ocinki vid entuziastichnogo shvalennya do kategorichnogo zaperechennya Tvorchist ta emociyi Ryad doslidnikiv zokrema Gans Ajzenk ta Fredkinson vvazhayut sho pozitivni emociyi aktivuyut asociativne mislennya a takozh rozfokusovuyuchi uvagu zbilshuyut pole dlya doboru faktiv sho stosuyutsya opracovuvanoyi problemi Z inshogo boku ryad doslidnikiv vvazhayut sho i negativni emociyi mozhut pidvishiti kreativnist Napriklad Arnold Lyudvig vivchayuchi diyalnist 1005 osobistostej XX stolittya znajshov slabkij ale znachushij zv yazok mizh depresiyami i tvorchimi dosyagnennyami Tipi i sklad tvorchostiVidpovidno do riznih pidhodiv do viznachennya mezh tvorchosti viznachayut pevni tipi tvorchosti dlya naochnosti poznacheni yak tvorchist Artista mistectvo tvorchist Mudrecya nauka ta inzheneriya ta tvorchist Blaznya gumor Tvorchist skladayetsya z dvoh etapiv procesu mislennya procesu vtilennya zadumuDiv takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu TvorchistMajbutnye Mriya Prognozuvannya Tvir Promislovij dizajn Stalij dizajn Rozrobka novih tovariv Gaazka ugoda pro mizhnarodnu reyestraciyu deponuvannya promislovih zrazkiv i korisnih modelej Inzhenerna tvorchistPrimitkiPlaton Izbrannye dialogi M Hudozhestvennaya literatura 1965 S 161 205 s Arhiv originalu za 25 grudnya 2008 Procitovano 24 chervnya 2009 http www vehi net berdyaev tvorch 03 html 16 chervnya 2010 u Wayback Machine Berdyaev Smysl tvorchestva Gl III Tvorchestvo i iskuplenie Mashtalir A M Problemni pitannya formuvannya tvorchoyi osobistosti Altshtuller G S Vertni N M Kak stat geniem zhiznennaya strategiya tvorcheskoj lichnosti Minsk Belarus 1994 479 s Holodnaya M A Psihologiya intellekta paradoksy issledovaniya Tomsk Izd vo Tomsk un ta 1997 392 s Arkadin L I Indikator talanta M Molodaya gvardiya 1968 208 s Rotenberg V S Bondarenko S M Mozg Obuchenie Zdorove M Prosveshenie 1989 239 s Wallas G The Art of Thought N Y 1926 Div takozh Solso R Kognitivnaya psihologiya 1996 Puankare A Matematicheskoe tvorchestvo Adamar Zh Issledovanie psihologii processa izobreteniya v oblasti matematiki M 1970 Prilozhenie III O Hara amp Sternberg 1999 Guilford 1967 Plucker amp Renzulli 1999 PosilannyaTvorchist Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1884 1885 1000 ekz 378 mode 1up view theater Vtilennya zadumu pismennika Zadum Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 205 378 374 462 463 mode 1up view theater Psihologiya tvorchosti Svoboda tvorchosti Tvorcha istoriya Tvorcha laboratoriya pismennika Tvorchist Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 295 296 374 462 463 Tvorchij proces Shevchenka pismennika Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 54 60 angl ukr Elizabet Gilbert Vash nevlovimij tvorchij genij 26 veresnya 2016 u Wayback Machine videodopovid na konferenciyi TED Anatolij Solov yanenko Pro vazhlivist shirosti u tvorchosti na YouTubeDzherelaTvorchist akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi 19 veresnya 2016 u Wayback Machine LiteraturaMetod hudozhnij Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 376 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Tvorchist FES s 630 Psihologiya tvorchosti navch posib N A Karpenko Lviv derzh un t vnutr sprav Lviv LvDUVS 2016 155 s Bibliogr s 120 122 v kinci rozd ta tem ISBN 978 617 511 221 2 Gruzenberg S O Genij i tvorchestvo L 1924 Kedrov B M Den odnogo velikogo otkrytiya M 1958 Nauchnoe tvorchestvo M 1969 Problemy nauchnogo tvorchestva v sovremennoj psihologii M 1971 Hudozhestvennoe i nauchnoe tvorchestvo L 1972 Wertheirner M Productive thinking N Y 1959 Creativity and its cultivation N Y 1959 Scientific creativity N Y L 1963 Maslow A H Psychology of science N Y L 1966

Дата публікації:
Топ