Таш-Кумир (кирг. Таш-Көмүр) — місто обласного підпорядкування у Жалал-Абадській області Киргизької Республіки. В даний час до складу міста входять селища Шамалди-Сай, Кизилжар та село Тендік.
Таш-Кумир
Координати 41°21′00″ пн. ш. 72°13′00″ сх. д. / 41.350000000027776536626334° пн. ш. 72.2166666666947776320739649° сх. д.Координати: 41°21′00″ пн. ш. 72°13′00″ сх. д. / 41.350000000027776536626334° пн. ш. 72.2166666666947776320739649° сх. д.
|
Географія
Місто розташовано в північно-східній частині Ферганської долини. На північному заході межує з Аксийським районом, на північному сході — з містом Кара-Куль, а на сході — з Ноокенським районом.
Таш-Кумир розташований на правому березі річки Нарин поряд з автотрасою Бішкек — Ош. Відстань до міста Бішкек - 450 км, а до міста Джалал-Абад - 129 км. З'єднаний залізничною гілкою (33 км) зі станцією Уч-Курган (узб. Учқврғон) на лінії Андижан - Наманган.
Територія міста складає 48,3 км2 та знаходиться на висоті 585 метрів над рівнем моря.
Населення
За даними перепису населення Киргизії 2009 року, чисельність населення міста склала 34 756 жителів, у тому числі киргизи — 30 530 осіб (87,8 %), узбеки — 2 635 осіб (7,6 %), росіяни — 680 осіб. 1,9%), татари - 542 особи (1,6%).
Станом на 1 січня 2017 року чисельність населення становила 40 400 осіб.
У 1999 роцi киргизи становили 65 %, росіяни — 12 %, узбеки — 8 %, казахи — 1 %, татари — 7 %, українці — 1 %, таджики — 0,5 %, інші національності — 5 %.
Історія
Перші поселення на нинішньому розташуванні міста Таш-Кумир виникли ще дореволюційний період із початком відкриття вугільних родовищ.
Розвиток видобутку вугілля розпочався з 1930-х років після будівництва залізниці Таш-Кумир – Андижан. У 1933 роцi було засновано шахтоуправління.
У 1930 році, коли в цьому регіоні відкрився вугільний басейн, було засновано маленьке шахтарське селище, яке у 1943 році переросло до міста.
Постановою ВЦВК від 20 грудня 1935 року в Киргизькій АРСР утворено новий Ташкумирський район із центром у населеному пункті Нарин, перейменованим тим самим постановою на населений пункт Ташкумир.
У 1989 році було введено в експлуатацію Завод напівпровідникових матеріалів, призначений для виробництва трихлорсилану, тетрахлориду кремнію, полікристалічного кремнію та синтетичних кварцових тиглів.
Економіка
Поблизу міста знаходяться дві гідроелектростанції на річці Нарин – Таш-Кумирська та Шамалди-Сайська ГЕС.
Примітки
Джерела
- Таш-Кумыр // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
Це незавершена стаття з географії Киргизстану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tash Kumir kirg Tash Komүr misto oblasnogo pidporyadkuvannya u Zhalal Abadskij oblasti Kirgizkoyi Respubliki V danij chas do skladu mista vhodyat selisha Shamaldi Saj Kizilzhar ta selo Tendik Tash Kumir Koordinati 41 21 00 pn sh 72 13 00 sh d 41 350000000027776536626334 pn sh 72 2166666666947776320739649 sh d 41 350000000027776536626334 72 2166666666947776320739649 Koordinati 41 21 00 pn sh 72 13 00 sh d 41 350000000027776536626334 pn sh 72 2166666666947776320739649 sh d 41 350000000027776536626334 72 2166666666947776320739649 Krayina Kirgizstan KirgizstanAdminodinicya Dzhalal Abadska oblastPlosha 47 km Visota centru 585 mNaselennya 40400 osib 2017 Avtomobilnij kod D Dzhalal Abadska oblast GeoNames 1527260OSM 178024 R Dzhalal Abadska oblast Tash KumirTash Kumir Kirgizstan GeografiyaMisto roztashovano v pivnichno shidnij chastini Ferganskoyi dolini Na pivnichnomu zahodi mezhuye z Aksijskim rajonom na pivnichnomu shodi z mistom Kara Kul a na shodi z Nookenskim rajonom Tash Kumir roztashovanij na pravomu berezi richki Narin poryad z avtotrasoyu Bishkek Osh Vidstan do mista Bishkek 450 km a do mista Dzhalal Abad 129 km Z yednanij zaliznichnoyu gilkoyu 33 km zi stanciyeyu Uch Kurgan uzb Uchkvrgon na liniyi Andizhan Namangan Teritoriya mista skladaye 48 3 km2 ta znahoditsya na visoti 585 metriv nad rivnem morya NaselennyaZa danimi perepisu naselennya Kirgiziyi 2009 roku chiselnist naselennya mista sklala 34 756 zhiteliv u tomu chisli kirgizi 30 530 osib 87 8 uzbeki 2 635 osib 7 6 rosiyani 680 osib 1 9 tatari 542 osobi 1 6 Stanom na 1 sichnya 2017 roku chiselnist naselennya stanovila 40 400 osib U 1999 roci kirgizi stanovili 65 rosiyani 12 uzbeki 8 kazahi 1 tatari 7 ukrayinci 1 tadzhiki 0 5 inshi nacionalnosti 5 IstoriyaPershi poselennya na ninishnomu roztashuvanni mista Tash Kumir vinikli she dorevolyucijnij period iz pochatkom vidkrittya vugilnih rodovish Rozvitok vidobutku vugillya rozpochavsya z 1930 h rokiv pislya budivnictva zaliznici Tash Kumir Andizhan U 1933 roci bulo zasnovano shahtoupravlinnya U 1930 roci koli v comu regioni vidkrivsya vugilnij basejn bulo zasnovano malenke shahtarske selishe yake u 1943 roci pereroslo do mista Postanovoyu VCVK vid 20 grudnya 1935 roku v Kirgizkij ARSR utvoreno novij Tashkumirskij rajon iz centrom u naselenomu punkti Narin perejmenovanim tim samim postanovoyu na naselenij punkt Tashkumir U 1989 roci bulo vvedeno v ekspluataciyu Zavod napivprovidnikovih materialiv priznachenij dlya virobnictva trihlorsilanu tetrahloridu kremniyu polikristalichnogo kremniyu ta sintetichnih kvarcovih tigliv EkonomikaPoblizu mista znahodyatsya dvi gidroelektrostanciyi na richci Narin Tash Kumirska ta Shamaldi Sajska GES PrimitkiDzherelaTash Kumyr Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Kirgizstanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi