Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Та́тська мо́ва — група діалектів татів, гірських євреїв і . Належать до південно-західної підгрупи іранських мов. Розповсюджена в Азербайджані та Росії (Південний Дагестан). Число мовців у Росії близько 3 тис. людей (2002 р., перепис). Число мовців у Азербайджані точно не відомо.
| Татська мова | |
|---|---|
| зуун таті, zuhun tati | |
 Розповсюдження татської мови (жовтим) | |
| Поширена в | Росія, Азербайджан |
| Регіон | Дагестан |
| Писемність | кирилиця, латиниця () |
| Класифікація |
|
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | ttt — татська мова jdt — діалект гірських євреїв |
Варіанти назв — «зуһун таті», «парсі», «фарсі» чи за назвою місцевості, напр. «лахиджи» від назви с. Лахидж. В Азербайджані розповсюджена в Апшеронському, , , , , Ісмаіллінському та Шамахинському районах; у Росії — в Південному Дагестані.
Деякі вчені вважають татську мову діалектом перської мови (лахджа-йе таті). Від сучасної перської вона відрізняється наявністю ротацизму (відповідністю у відомих положеннях звука «r» перському «d»), звичайною відсутністю ізафету, збереженням низки питомих середньоперських архаїзмів, збереженням іранського v- у початковій позиції. У граматиці — препозитивною якісною означальною конструкцією, відсутністю займенникових енклітик, наявністю низки вторинних особових і невідмінюваних форм дієслова, аналітичних за походженням. Має структурний і лексичний вплив азербайджанської мови. У своїй лексиці татська мова також вельми близька до перської, з відповідним урахуванням фонетичних змін. Із двох типів означальної конструкції, відомих іранським мовам, у татській мові розповсюдженіший тип із препозицією означення, що структурно збігається з аналогічною конструкцією в талиській мові.
Історично татська мова виходить до середньоперських говірок переселенців у Закавказзі, що відчули в подальшому могутній вплив із боку класичного фарсі.
Вивчення персомовних творів середньовічних авторів Закавказзя (Хагані) виявляє в них наявність низки особливостей, властивих татській мові. Це говорить про те, що прототип нинішньої татської мови почав складатися в Закавказзі у XI-XII ст.
Наразі татська мова вельми подріблена відносно говірок. Кожні два-три поселення мають свою говірку, відмінність якої від сусідніх добре усвідомлюється мовцями. Для визначення меж між групами говірок істотне значення має значна різниця між шиїтськими та суннітськими говірками. Значний пласт запозичень становлять тюркизми й арабізми. Російські запозичення у великій кількості надходять у післяреволюційний час. Запозичення з міських мов не ідентифіковані.
Мова поки ще недостатньо вивчена. В Азербайджанській Республіці офіційного статусу не має та не викладається. Писемність на основі азербайджанської латиниці. Як літературну мову таті використовують азербайджанську мову. Також висуваються пропозиції використовувати як літературну мову татів перську мову, яка була такою аж до кінця XIX ст.[]
Посилання
- Он-лайн словник гірсько-єврейської мови [ 19 червня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- Зуун джуурі, або гірсько-єврейська мова [ 9 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (немало відомостей про граматику, зокрема відмінювання неправильних дієслів)(рос.)
- Короткий розмовник гірсько-єврейської мови [ 17 липня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- Он-лайн бібліотека [ 3 грудня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Агарунов Я. М., Агарунов М. Я. Татско (еврейско)-русский словарь. — М., 1997.(рос.)
- Дадашев М. Б. Русско-татский (горско-еврейский) словарь. — М., 2006.(рос.)
- Грюнберг А. Л. Язык североазербайджанских татов. — Л., 1963.(рос.)
- Грюнберг А. Л., Давыдова Л. Х. Татский язык, в кн: Основы иранского языкознания. Новоиранские языки: западная группа, прикаспийские языки. — М., 1982.(рос.)
- Грюнберг А. Л. Татский язык. // Языки мира / РАН. Ин-т языкознания; Редкол.: В. Н. Ярцева (пред.) и др. — М.: Индрик, 1997. — Иранские языки. Ч. 1: Юго-западные иранские языки / Редкол.: В. С. Расторгуева (отв. ред.) и др. — 207 с.(рос.)
- Миллер Б. В. Таты, их расселение и говоры. — Баку, 1929.(рос.)
- Миллер Б. В. Материалы для изучения еврейско-татского языка. — СПб., 1892.(рос.)
- Миллер Б. В. Опыт грамматики татского языка. Ч. 2. — М., 1907.(рос.)
- Миллер Б. В. Очерки морфологии еврейско-татского наречия. — СПб., 1892.(рос.)
- Миллер Б. В. Татские этюды. Ч. 1. Тексты и татско-русский словарь. — М., 1905.(рос.)
- Соколова В. С. Очерки по фонетике иранских языков. Ч. 1. — М.—Л., 1953.(рос.)
- Ширвани Хагани Диван.(рос.)
Примітки
- Перепис населення Росії за 2002 р. [ 6 лютого 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- «Borhan-e qate’», т. I, Tehran, 1951, с. 41
- Грюнберг А. Л., Давидова Л. Х. Татська мова, в кн: Основи іранського мовознавство. Новоіранські мови: західна група, прикаспійські мови. М., 1982.(рос.)
- Соколова В. С. рос. Очерки по фонетике иранских языков. Ч. 1. М.-Л., 1953(рос.)
- Хагані. Диван
- Еврейско-татский язык // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ta tska mo va grupa dialektiv tativ girskih yevreyiv i Nalezhat do pivdenno zahidnoyi pidgrupi iranskih mov Rozpovsyudzhena v Azerbajdzhani ta Rosiyi Pivdennij Dagestan Chislo movciv u Rosiyi blizko 3 tis lyudej 2002 r perepis Chislo movciv u Azerbajdzhani tochno ne vidomo Tatska movazuun tati zuhun tatiRozpovsyudzhennya tatskoyi movi zhovtim Poshirena v Rosiya AzerbajdzhanRegion DagestanPisemnist kirilicya latinicya Klasifikaciya Indoyevropejska sim ya Iranska grupaZahidna pidgrupa dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 3 ttt tatska mova jdt dialekt girskih yevreyiv Varianti nazv zuһun tati parsi farsi chi za nazvoyu miscevosti napr lahidzhi vid nazvi s Lahidzh V Azerbajdzhani rozpovsyudzhena v Apsheronskomu Ismaillinskomu ta Shamahinskomu rajonah u Rosiyi v Pivdennomu Dagestani Rozpovsyudzhennya tatskoyi movi u 1887 roci Deyaki vcheni vvazhayut tatsku movu dialektom perskoyi movi lahdzha je tati Vid suchasnoyi perskoyi vona vidriznyayetsya nayavnistyu rotacizmu vidpovidnistyu u vidomih polozhennyah zvuka r perskomu d zvichajnoyu vidsutnistyu izafetu zberezhennyam nizki pitomih serednoperskih arhayizmiv zberezhennyam iranskogo v u pochatkovij poziciyi U gramatici prepozitivnoyu yakisnoyu oznachalnoyu konstrukciyeyu vidsutnistyu zajmennikovih enklitik nayavnistyu nizki vtorinnih osobovih i nevidminyuvanih form diyeslova analitichnih za pohodzhennyam Maye strukturnij i leksichnij vpliv azerbajdzhanskoyi movi U svoyij leksici tatska mova takozh velmi blizka do perskoyi z vidpovidnim urahuvannyam fonetichnih zmin Iz dvoh tipiv oznachalnoyi konstrukciyi vidomih iranskim movam u tatskij movi rozpovsyudzhenishij tip iz prepoziciyeyu oznachennya sho strukturno zbigayetsya z analogichnoyu konstrukciyeyu v taliskij movi Istorichno tatska mova vihodit do serednoperskih govirok pereselenciv u Zakavkazzi sho vidchuli v podalshomu mogutnij vpliv iz boku klasichnogo farsi Vivchennya persomovnih tvoriv serednovichnih avtoriv Zakavkazzya Hagani viyavlyaye v nih nayavnist nizki osoblivostej vlastivih tatskij movi Ce govorit pro te sho prototip ninishnoyi tatskoyi movi pochav skladatisya v Zakavkazzi u XI XII st Narazi tatska mova velmi podriblena vidnosno govirok Kozhni dva tri poselennya mayut svoyu govirku vidminnist yakoyi vid susidnih dobre usvidomlyuyetsya movcyami Dlya viznachennya mezh mizh grupami govirok istotne znachennya maye znachna riznicya mizh shiyitskimi ta sunnitskimi govirkami Znachnij plast zapozichen stanovlyat tyurkizmi j arabizmi Rosijski zapozichennya u velikij kilkosti nadhodyat u pislyarevolyucijnij chas Zapozichennya z miskih mov ne identifikovani Mova poki she nedostatno vivchena V Azerbajdzhanskij Respublici oficijnogo statusu ne maye ta ne vikladayetsya Pisemnist na osnovi azerbajdzhanskoyi latinici Yak literaturnu movu tati vikoristovuyut azerbajdzhansku movu Takozh visuvayutsya propoziciyi vikoristovuvati yak literaturnu movu tativ persku movu yaka bula takoyu azh do kincya XIX st dzherelo PosilannyaWikimedia Incubator V Inkubatori Wikimedia isnuye testovij rozdil Vikipediyi tatskoyu movoyu On lajn slovnik girsko yevrejskoyi movi 19 chervnya 2010 u Wayback Machine ros Zuun dzhuuri abo girsko yevrejska mova 9 zhovtnya 2011 u Wayback Machine nemalo vidomostej pro gramatiku zokrema vidminyuvannya nepravilnih diyesliv ros Korotkij rozmovnik girsko yevrejskoyi movi 17 lipnya 2011 u Wayback Machine ros On lajn biblioteka 3 grudnya 2009 u Wayback Machine ros LiteraturaAgarunov Ya M Agarunov M Ya Tatsko evrejsko russkij slovar M 1997 ros Dadashev M B Russko tatskij gorsko evrejskij slovar M 2006 ros Gryunberg A L Yazyk severoazerbajdzhanskih tatov L 1963 ros Gryunberg A L Davydova L H Tatskij yazyk v kn Osnovy iranskogo yazykoznaniya Novoiranskie yazyki zapadnaya gruppa prikaspijskie yazyki M 1982 ros Gryunberg A L Tatskij yazyk Yazyki mira RAN In t yazykoznaniya Redkol V N Yarceva pred i dr M Indrik 1997 Iranskie yazyki Ch 1 Yugo zapadnye iranskie yazyki Redkol V S Rastorgueva otv red i dr 207 s ros Miller B V Taty ih rasselenie i govory Baku 1929 ros Miller B V Materialy dlya izucheniya evrejsko tatskogo yazyka SPb 1892 ros Miller B V Opyt grammatiki tatskogo yazyka Ch 2 M 1907 ros Miller B V Ocherki morfologii evrejsko tatskogo narechiya SPb 1892 ros Miller B V Tatskie etyudy Ch 1 Teksty i tatsko russkij slovar M 1905 ros Sokolova V S Ocherki po fonetike iranskih yazykov Ch 1 M L 1953 ros Shirvani Hagani Divan ros PrimitkiPerepis naselennya Rosiyi za 2002 r 6 lyutogo 2009 u Wayback Machine ros Borhan e qate t I Tehran 1951 s 41 Gryunberg A L Davidova L H Tatska mova v kn Osnovi iranskogo movoznavstvo Novoiranski movi zahidna grupa prikaspijski movi M 1982 ros Sokolova V S ros Ocherki po fonetike iranskih yazykov Ch 1 M L 1953 ros Hagani Divan Evrejsko tatskij yazyk Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros