Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Татарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (рос. Татарская Автономная Советская Социалистическая Республика, тат. Татар Автоном Совет Социалистик Республика) , до 5 грудня 1936 — Автономна Татарська Соціалістична Радянська Республіка) — автономна республіка у складі РРФСР. Столиця — Казань, площа — 67,836 км². Є прямим попередником сьогоденного Татарстану.
| Татарская Автономная Советская Социалистическая Республика Татар Автоном Совет Социалистик Республика Татарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка | |||||
| |||||
| |||||
| Столиця | Казань | ||||
| Форма правління | Автономна Радянська Соціалістична Республіка | ||||
| Історія | |||||
| - Засновано | 23 березня 1919 | ||||
| - Ліквідовано | 1990 | ||||
| Площа | |||||
| - 1989 | 67 836 км2 | ||||
| Населення | |||||
| - 1989 | 3 640 000 осіб | ||||
| Густота | 53,7 осіб/км² | ||||
| Валюта | карбованець | ||||
| |||
| Велика Булгарія | |||
| Хозарський каганат | |||
| Волзька Булгарія | |||
| Половці | |||
| Золота Орда | |||
| Казанське ханство | |||
| Велике князівство Московське | |||
| Казанська губернія | |||
| Ідель-Урал | |||
| Татарська АРСР | |||
| Татарстан | |||
Історія
20 листопада 1917 на з'їзді (Миллэт Меджлиси) народів Поволжя було ухвалене рішення про проголошення на територіях Казанської та Уфимської губерній і частини територій прилеглих губерній Ідель-Уральської Республіки (Штату Ідель-Урал), для чого була сформована виконавча колегія. Заплановане на 1 березня 1918 проголошення не відбулося у зв'язку з протидією більшовицьких Рад і Революційного штабу Червоної Армії. Але національний уряд продовжував існувати якийсь час навесні 1918.
22 березня 1918, декретом ВЦВК РРФСР на цій же території проголошена автономна Татаро-Башкирська Радянська Республіка, яка реально не була організована через громадянську війну.
27 травня 1920, постановою ВЦВК і Раднаркому РРФСР проголошена і з 25 червня 1920, організована автономна на терені власне Татарстану (із застереженням про можливе подальше приєднання населеної татарами території сучасного Західного Башкортостану згідно з референдумами в Бірському і Белебеївському повітах, які згодом так і не були проведені).
30 грудня 1922 при заснуванні СРСР назвою автономії стало Татарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка.
В 1922 (при утворенні СРСР), в 1936 і 1977 (при прийнятті Конституції СРСР) і в 1952—1953 (при утворенні в ТАРСР , , областей) розглядалося, але не була прийнята пропозиція про перетворення ТАРСР в союзну республіку, через анклавний стан. За для унеможливлення створення ще однієї радянської республіки (об'єднаної Татарськоо-Башкирської РСР) у центрі Росії, Оренбурзька область була передана зі складу Казахстану () у склад РРФСР.
У повоєнні роки першим секретарем обкому партії ТАРСР був . У 1957, на його місце був призначений (1957—1960). З 1960 по 1979, першим секретарем обкому партії ТАРСР був , якого замінив (1979—1982). Після Мусіна першими секретарями були (1982—1989) і Мінтимєр Шаймієв (1989—1991).
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tatarska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika ros Tatarskaya Avtonomnaya Sovetskaya Socialisticheskaya Respublika tat Tatar Avtonom Sovet Socialistik Respublika do 5 grudnya 1936 Avtonomna Tatarska Socialistichna Radyanska Respublika avtonomna respublika u skladi RRFSR Stolicya Kazan plosha 67 836 km Ye pryamim poperednikom sogodennogo Tatarstanu Tatarskaya Avtonomnaya Sovetskaya Socialisticheskaya Respublika Tatar Avtonom Sovet Socialistik Respublika Tatarska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika1919 1990Prapor GerbStolicya KazanForma pravlinnya Avtonomna Radyanska Socialistichna RespublikaIstoriya Zasnovano 23 bereznya 1919 Likvidovano 1990Plosha 1989 67 836 km2Naselennya 1989 3 640 000 osib Gustota 53 7 osib km Valyuta karbovanecVelika BulgariyaHozarskij kaganatVolzka BulgariyaPolovciZolota OrdaKazanske hanstvoVelike knyazivstvo MoskovskeKazanska guberniyaIdel UralTatarska ARSRTatarstanCej shablon pereglyanutiredaguvatiIstoriya20 listopada 1917 na z yizdi Millet Medzhlisi narodiv Povolzhya bulo uhvalene rishennya pro progoloshennya na teritoriyah Kazanskoyi ta Ufimskoyi gubernij i chastini teritorij prileglih gubernij Idel Uralskoyi Respubliki Shtatu Idel Ural dlya chogo bula sformovana vikonavcha kolegiya Zaplanovane na 1 bereznya 1918 progoloshennya ne vidbulosya u zv yazku z protidiyeyu bilshovickih Rad i Revolyucijnogo shtabu Chervonoyi Armiyi Ale nacionalnij uryad prodovzhuvav isnuvati yakijs chas navesni 1918 22 bereznya 1918 dekretom VCVK RRFSR na cij zhe teritoriyi progoloshena avtonomna Tataro Bashkirska Radyanska Respublika yaka realno ne bula organizovana cherez gromadyansku vijnu 27 travnya 1920 postanovoyu VCVK i Radnarkomu RRFSR progoloshena i z 25 chervnya 1920 organizovana avtonomna na tereni vlasne Tatarstanu iz zasterezhennyam pro mozhlive podalshe priyednannya naselenoyi tatarami teritoriyi suchasnogo Zahidnogo Bashkortostanu zgidno z referendumami v Birskomu i Belebeyivskomu povitah yaki zgodom tak i ne buli provedeni 30 grudnya 1922 pri zasnuvanni SRSR nazvoyu avtonomiyi stalo Tatarska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika V 1922 pri utvorenni SRSR v 1936 i 1977 pri prijnyatti Konstituciyi SRSR i v 1952 1953 pri utvorenni v TARSR oblastej rozglyadalosya ale ne bula prijnyata propoziciya pro peretvorennya TARSR v soyuznu respubliku cherez anklavnij stan Za dlya unemozhlivlennya stvorennya she odniyeyi radyanskoyi respubliki ob yednanoyi Tatarskoo Bashkirskoyi RSR u centri Rosiyi Orenburzka oblast bula peredana zi skladu Kazahstanu u sklad RRFSR U povoyenni roki pershim sekretarem obkomu partiyi TARSR buv U 1957 na jogo misce buv priznachenij 1957 1960 Z 1960 po 1979 pershim sekretarem obkomu partiyi TARSR buv yakogo zaminiv 1979 1982 Pislya Musina pershimi sekretaryami buli 1982 1989 i Mintimyer Shajmiyev 1989 1991 LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985