Тарнавський Микола Дмитрович (*6 серпня 1906 — 13 липня 1953) — український радянський біолог, генетик.
Микола Дмитрович Тарнавський | |
---|---|
Народився | 6 серпня 1906 Довжоцький район |
Помер | 13 липня 1953 (46 років) |
Країна | Російська імперія → СРСР |
Діяльність | науково-педагогічний працівник |
Галузь | генетика |
Заклад | Інститут зоології АН УРСР |
Біографія
М. Д. Тарнавський народився у селі Мукша Китайгородська (з 7 березня 1946 по 2016 рр. — село Жовтневе) Кам'янець-Подільського району Кам'янець-Подільської (з 16 січня 1954 р. — Хмельницької) області у родині каменяра. Рано став сиротою — батько загинув у 1914 р. під час Першої світової війни.
Після здобуття середньої освіти працював садовим робітником у радгоспі «Осламів» (1924–1926 р.).
У 1927 р. вступив до Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту, успішно його закінчив у лютому 1931 р., отримавши диплом агронома та рекомендацію до аспірантури. Відразу ж після отримання диплома М. Д. Тарнавського було зараховано на посаду наукового співробітника Кам'янець-Подільської філії Всесоюзного інституту тютюнництва, де він працював упродовж року.
Восени 1931 р. Микола Дмитрович вступив до аспірантури Кам'янець-Подільського зоотехнічного інституту (кафедра розведення тварин та генетики і селекції). Наприкінці 1934 р. закінчив аспірантуру, успішно захистивши кандидатську дисертацію «Озонування курячих яєць під час інкубації».
01 січня 1935 р. зарахований на посаду старшого наукового співробітника відділу генетики Інституту зоології АН УРСР (м. Київ), створеного у 1934 р., яким завідував академік АН УРСР І. Й. Агол, учень відомого генетика О. С. Серебровського. Тут також працювали всесвітньо відомі вчені — І. І. Шмальгаузен, О. О. Любищев та ін.
У січні 1937 р. М. Д. Тарнавський отримав диплом кандидата сільськогосподарських наук, а у липні 1938 р. йому було присуджено вчене звання старшого наукового співробітника зі спеціальності «генетика».
Наукова робота
Перші дослідження, які проводив М. Д. Тарнавський у відділі генетики Інституту зоології, були присвячені отриманню мутацій у курей за допомогою рентгенівських променів. Пізніше основним напрямком його досліджень стало вивчення можливої мутагенної дії різноманітних хімічних сполук з використанням як об'єкта досліджень Drosophyla melanogaster.
Виконуючи дослідження у рамках докторської дисертації «Роль біохімічних факторів у процесах спадковості», М. Д. Тарнавський вивчав вплив різноманітних хімічних сполук на кросинговер та появу нових спадкових ознак у дрозофіли з метою пошуку шляхів управління кросинговером. Першою сполукою, обраною для таких досліджень, стала ДНК, яку Микола Дмитрович вважав генетично активною речовиною. Препарат ДНК, виділеної із тимусу телят, Микола Дмитрович отримав від А. М. Білозерського, відомого фахівця з біохімії нуклеїнових кислот, зав. кафедри біохімії МДУ ім. М. В. Ломоносова.
Перша стаття М. Д. Тарнавського, присвячена результатам дослідження впливу ін'єкцій розчинів ДНК із тимусу телят личинкам дрозофіли на кросинговер у Х-хромосомі дорослих самок, вирощених із таких личинок, надійшла до редакції 11 липня 1938 р. і була опублікована в «Докладах АН СССР» того ж року за поданням академіка А. О. Сапєгіна. У цій роботі, крім зниження частоти кросинговеру в районах хромосом, які межували з так званими інертними (гетерохроматиновими) зонами, М. Д. Тарнавський повідомив також про появу в дослідних мух, личинкам яких ін'єкувалася чужорідна ДНК, характерних морфологічних змін за типом мутацій bithorax та Beadex, які спонтанно виникають у дрозофіли дуже рідко. Повторивши дослідження на значно більшій кількості експериментального матеріалу, М. Д. Тарнавський упевнився у відтворюваності змін, які спричинювала у дрозофіли екзогенна ДНК.
На той час Миколою Дмитровичем було проведено також генетичний аналіз змін, отриманих за допомогою препарату ДНК з тимусу телят у дрозофіли в першій серії досліджень, про які повідомлялося в роботі, що вже вийшла із друку. Частину з них — зміни за типом Beadex (поява глибоких вирізок на крилах)- не вдалося дослідити через загибель мух, проте було доведено успадковування для змін за типом bithorax (виникнення ще однієї пари крил завдяки утворенню ще одного грудного сегменту замість сегменту тіла дрозофіли, на якому містяться галтери).
Таким чином, у результаті досліджень, започаткованих і проведених М. Д. Тарнавським, уперше у світі було встановлено мутагенну дію ДНК як здатність спричинювати спрямовані мутації у багатоклітинних організмах. Це фактично було відкриттям: у ті часи хімічних мутагенів було відомо не так багато, і всі вони були малоефективними. Крім того, мало хто із генетиків пов'язував ДНК зі спадковими процесами: тоді вважалося, що гени побудовані із білків, а всі нуклеїнові кислоти мають однакову будову і ніяк не пов'язані зі спадковістю. Про це відкриття Микола Дмитрович, якому тоді ще не виповнилося 33 роки, повідомляє у другій праці, опублікованій за поданням академіка І. І. Шмальгаузена, яка надійшла до редакції «Доповідей АН УРСР» 1 червня 1939 р.
Мутагенна дія екзогенної ДНК, виділеної із тимусу телят, була досліджена М. Д. Тарнавським на великій кількості експериментального матеріалу у двох серіях дослідів з використанням препарату ДНК, який був люб'язно наданий А. М. Білозерським. Висновок щодо здатності чужорідних ДНК спричинювати спрямовані мутації та гіпотеза щодо їхнього впливу на спадковість свідчить про те, що Микола Дмитрович був добре обізнаний із світовою літературою і дотримувався думки про те, що «нуклеїнова кислота становить активний складовий чинник ядра — зокрема хромосом. Отже, очевидно, що штучне порушення балансу нуклеїнових кислот в ядрі буде викликати нові біохімічні взаємовідношення між складовими чинниками як ядра в цілому, так і хромосом зокрема, що і приводитиме до виникнення нових змін». Це було геніальним передбаченням одного з найважливіших механізмів впливу екзогенних ДНК на спадковість — інформаційно-регуляторного, який набагато пізніше у різних редакціях пропонувався різними дослідниками. Саме регуляторний характер має мутація, отримана на дрозофілі М. Д. Тарнавським, і є найпершою серед мутацій, індукованих за допомогою е-ДНК.
Наприкінці 1937 р., після арешту й засудження до страти академіка І. Й. Агола як «ворога народу», відділ, у якому працював М. Д. Тарнавський, очолив кандидат біологічних наук С. М. Гершензон, який переїхав до Києва з Москви. Ним також були проведені дослідження впливу чужорідної ДНК на дрозофілу, тільки з використанням препаратів ДНК, які він виділив із вилочкової залози телят власноруч згідно з методом Нейманна і додавав до корму личинок дрозофіл, що належали до 4-х ліній, у напівлетальних дозах. Крім морфозів, які спостерігалися виключно в особин, що виростали з таких личинок, С. М. Гершензону також вдалося, спочатку на невеликому експериментальному матеріалі, отримати спадкові зміни за типом Beadex, crossweinless та ін., про що він повідомив у своїй роботі, яка надійшла до редакції пізніше аналогічної статті М. Д. Тарнавського і мала подання академіка М. І. Вавилова. У своїй роботі С. М. Гершензон засвідчує, що зміни за типом Beadex були отримані у дрозофіли за допомогою тимусної ДНК також М. Д. Тарнавським, і їхня природа, очевидно, така сама. У наступній науковій праці С. М. Гершензона, котра вийшла у 1940 р., повідомлялося про детальніше дослідження характеру мутацій, спричинюваних у дрозофіли чужорідною ДНК при додаванні її у корм личинкам дрозофіли в сублетальних дозах.
Для подальшого вивчення закономірностей мутагенної дії ДНК на багатоклітинні організми з використанням дрозофіли як модельного об'єкта та ДНК з вилочкової залози телят були залучені співробітники відділу генетики Інституту зоології АН УРСР, яким керував С. М. Гершензон. Серед них особливої уваги заслуговує Пантелеймон Онопрійович Сітько, соратник і однодумець М. Д. Тарнавського, видатний генетик, праці якого відомі також в зарубіжніх країнах і творче надбання якого є гордістю національної науки.
У повоєнні роки вийшла велика стаття, присвячена генетичному аналізу змін, отриманих у дрозофіли за допомогою е-ДНК, у якій одними із співавторів є М. Д. Тарнавський та П. О. Сітько. У цій статті є посилання на дослідження, проведені М. Д. Тарнавським, та на статті С. М. Гершензона.
Після реабілітації генетики у відділі, яким керував С. М. Гершензон, і який перебував спочатку в Інституті зоології АН УРСР, потім — Інституті мікробіології АН УРСР та Інституті молекулярної біології та генетики АН УРСР, були продовжені дослідження мутагенної дії ДНК з використанням препаратів ДНК різного походження. На жаль, колеги та продовжувачі справи М. Д. Тарнавського забули згадати про першовідкривача у монографії, присвяченій узагальненню результатів досліджень мутагенної дії препаратів екзогенних ДНК. У переліку цитованих джерел російськомовного варіанту цієї роботи наводиться стаття М. Д. Тарнавського, присвячена відкриттю мутагенної дії е-ДНК, проте без дати її опублікування. Не згадується про внесок М. Д. Тарнавського і у оглядовій статті, присвяченій мутагенній дії нуклеїнових кислот і вірусів. Його ім'я як першовідкривача відоме нащадкам лише завдяки посиланням у поодиноких працях.
Властивість екзогенних ДНК спричинювати вибіркові мутації, спектр яких обумовлюється природою ДНК, стала предметом відкриття, на яке Держкомітетом СРСР у справах винаходів та відкриттів 15 травня 1988 р. було видано диплом № 340. Автором цього відкриття зазначено академіка С. М. Гершензона. Ім'я академіка С. М. Гершензона як першовідкривача і дослідника основних закономірностей дії е-ДНК на живі організми відоме всьому світові.
Життя Миколи Дмитровича Тарнавського, який започаткував дослідження впливу екзогенних ДНК на процеси, пов'язані зі спадковістю, незалежно від С. М. Гершензона, до приїзду його в Київ, обірвалося рано. Після горезвісної сесії ВАСГНІЛ, яка відбулася у 1948 р., його переслідували як одного із найнебезпечніших вейсманістів-морганістів — його ім'я згадували поруч із іменами академіків І. І. Шмальгаузена, М. Г. Холодного, М. М. Гришка, Д. К. Третьякова, В. Я. Юр'єва, чл.-кор. І. М. Полякова, професорів Л. М. Делоне, С. М. Гершензона та канд. біол. наук Ю. П. Мірюти, двічі звільняли з роботи, і, позбавивши можливості займатися улюбленою справою, фактично вигнали із Києва, незважаючи на значні досягнення М. Д. Тарнавського у науці — у 1947 р. ним була повністю підготовлена до захисту докторська дисертація «Роль біохімічних факторів у процесах спадковості», але захистити її так і не вдалося у зв'язку із горезвісною сесією ВАСГНІЛ 1948 р.
Крім екзогенних ДНК, М. Д. Тарнавський дослідив можливий вплив на кросинговер екзогенно введених різноманітних біохімічних та органічних сполук — амінокислот, гіпоксантину, алантоїну, азотистих основ, які входять до складу ДНК, органічних ароматичних сполук тощо. Ним було також досліджено вплив деяких мутацій на проходження кросинговеру у дрозофіли.
Найважливіші нові наукові положення, сформульовані в його наукових дослідженнях, виконаних на дрозофілі — виявлення впливу екзогенних ДНК на кросинговер, відкриття мутагенної дії ДНК як здатності спричинювати спрямовані мутації та експериментальне підтвердження взаємодії негомологічних хромосом під час кон'югації. Вражають сучасників погляди М. Д. Тарнавського на геном як на єдине ціле та на гени як на пластичні структури, робота яких залежить від стану метаболізму та довкілля. І це висловлювалося у ті часи, коли крайніми полюсами уявлень про природу спадковості були погляд на гени, як щось незмінне і абсолютну детермінованість ними ознак організму, або ж взагалі заперечення існування генів як одиниць, що детермінують спадковість, і уявлення про формування ознак організму виключно під впливом довкілля. Спроба М. Д. Тарнавського пояснити вплив екзогенно уведених ДНК та амінокислот на частоту кросинговеру, як реалізацію взаємодій функціонально активних груп цих сполук із генами, є предвісником епохи молекулярної біології.
Одночасно з науково-дослідницькою роботою М. Д. Тарнавський читав курс лекцій з генетики та дарвінізму у Київському педагогічному інституті; займався просвітницькою роботою, постійно публікуючи науково-популярні статті з біології у періодичних виданнях; з 1938 р. по 1948 р. провадив велику організаційну роботу на посаді вченого секретаря Інституту зоології, брав участь в організації евакуації академічних інститутів до м. Уфи і чимало зусиль доклав для відродження наукових робіт в Інституті зоології після звільнення Києва радянськими військами.
У 1940 р. Микола Дмитрович започаткував в Україні дослідження з селекції китайських шовкопрядів, створив лабораторію дубового шовкопряда в Інституті зоології і був її першим керівником. Як організатор селекційної роботи з дубовим шовкопрядом, він встановив творчі зв'язки з професором С. С. Четвериковим, від нього отримав моновольтинні лінії шовкопряду, що послужили вихідним матеріалом у селекційній роботі. У 1946 р. Миколою Дмитровичем були започатковані також дослідження впливу амінокислот та інших хімічних сполук на спадковість дубового шовкопряда. Перші в Україні дослідження із селекції дубових шовкопрядів були здійснені М. Д. Тарнавським та П. О. Сітьком. У відділі генетики Інституту зоології М. Д. Тарнавський працював над виведенням моновольтинних порід дубового шовкопряду, П. О. Сітько — бівольтинних. Об'єктом дослідження М. Д. Тарнавського та П. О. Сітька став також шовковичний шовкопряд. На основі досліджень, проведених на дубовому та шовковичному шовкопрядах, М. Д. Тарнавським та П. О. Сітьком також були сформульовані важливі теоретичні положення, що є вагомим внеском у скарбницю української та світової науки.
Попри те, що М. Д. Тарнавський досяг значних успіхів і у цій галузі, створивши перспективні лінії та породи дубового шовкопряда, в кінці 1948 р., згідно з рішенням керівництва Інституту зоології, усі напрацьовані ним матеріали були передані С. М. Гершензону, якого після ліквідації відділу генетики перевели в інший відділ і призначили керівником досліджень із селекції дубового шовкопряда. З 1948 р. китайський дубовий шовкопряд став об'єктом досліджень С. М. Гершензона, а М. Д. Тарнавського разом із двома науковими працівниками відділу генетики, О. Л. Льовочкіною та Р. А. Зільберман, звільнили з роботи як «вейсманіста-морганіста», який «надалі не може бути використаний для роботи в Інституті зоології».
Протягом року Микола Дмитрович був безробітнім і зазнав поневірянь у пошуках роботи за фахом. Його не брали в жодну із науково- дослідних установ міста Києва. У листопаді 1949 р. вийшов наказ про зарахування М. Д. Тарнавського на посаду старшого наукового співробітника відділу тваринництва Інституту зоології, проте в лютому наступного року його знову звільнили — цього разу за скороченням штатів. Микола Дмитрович ледве влаштувався на викладацьку роботу до Білоцерківського сільськогосподарського інституту, де отримав посаду в. о. зав. кафедри зоології та наукове звання доцента і працював останні роки свого життя, не доживши до 47 років. Крім викладацької роботи, на кафедрі зоології Білоцерківського сільськогосподарського інституту М.Д Тарнавський проводив генетичні дослідження на китайських дубовому та шовковичному шовкопрядах, які були належним чином оцінені в колективі й увійшли до літопису інституту, присвяченого 75-літтю від його заснування, як видатні досягнення.
Про внесок М. Д. Тарнавського в дослідження впливу екзогенних ДНК на спадковість і його фактично світовий пріоритет свідчать його дві наукові праці, які він устиг опублікувати до війни, подані вченими, світовий авторитет яких був беззаперечним — А. О. Сапєгіним та І. І. Шмальгаузеном. Але ці наукові праці є листами у вічність до наступних поколінь, бо в них уперше у світі повідомлялося про одну із фундаментальних властивостей, притаманних ДНК — здатність змінювати спадковість, і ця властивість була відкрита на 5 років раніше, ніж була встановлена роль ДНК як носія спадкової інформації і на 15 років раніше відкриття Уотсоном і Кріком подвійної спіралі ДНК.
За свідченням сучасників, М. Д. Тарнавський був дуже порядною, доброю і надзвичайно талановитою людиною, як багато вчених, знищених, але не зламаних тодішньою тоталітарною системою, і загинув від неї у розквіті сил. Але все-таки він був першим, бо якраз його дослідженнями було започатковано не тільки новий напрямок досліджень у відділі, де він працював, але і в світовій науці. Чому про це не пам'ятали деякі його колеги й співавтори при житті і не знають нащадки після його відходу у Вічність — вічна проблема української дійсності. Життя справжнього вченого — постійний подвиг, протистояння силам зла, тому Великі Істини відкриваються тільки чистим серцем. І для майбутніх поколінь не повинно залишатися невідомих і маловідомих імен тих, хто з гідністю склав екзамен на високе звання Людини в часи лихоліття. Історія життя й наукової діяльності М. Д. Тарнавського та П. О. Сітька є яскравим свідченням того, що генетики того часу, які залишили помітний слід у науці, були також мужніми борцями за Істину, великими мислителями й провидцями, тому не повинно залишатися невідомих імен, неопублікованих праць — їх видатні творіння є інтелектуальним надбанням нашого народу.
Творча спадщина, яка залишена М. Д. Тарнавським, потребує подальшого осмислення сучасниками. Це перш за все стосується його докторської дисертації та наукових праць, виконаних в Білоцерківському аграрному університеті. Тільки тоді постане перед нами на повний зріст дуже скромна і добра людина, самобутній вчений, геніальний український генетик і мислитель М. Д. Тарнавський.
Джерела
- Листи у вічність українського генетика Миколи Тарнавського. (до 100-річчя від дня народження М. Д. Тарнавського та 70-річчя першої його публікації про вплив ДНК на генетичні процеси).-Голда Д. М., Потопальський А. І., Кацан В. А.
- Бердышев Г. Д. 50 лет на арене генетики (моя жизнь и гладиаторские бои, педагогика и наука, библиография). — К.: Фитосоциоцентр, 2004. — С. 42-138.
Посилання
- Олег БУДЗЕЙ. ТАРНАВСЬКОМУ – ТАРНАВСЬКЕ. Подолянин, 19 Серпня 2016
- Світлана Кабачинська. Микола Тарнавський: повернення із забуття. Дзеркало тижня, 9 липня 2019
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Tarnavskij Tarnavskij Mikola Dmitrovich 6 serpnya 1906 13 lipnya 1953 ukrayinskij radyanskij biolog genetik Mikola Dmitrovich TarnavskijNarodivsya6 serpnya 1906 1906 08 06 Dovzhockij rajonPomer13 lipnya 1953 1953 07 13 46 rokiv KrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnistnaukovo pedagogichnij pracivnikGaluzgenetikaZakladInstitut zoologiyi AN URSRBiografiyaM D Tarnavskij narodivsya u seli Muksha Kitajgorodska z 7 bereznya 1946 po 2016 rr selo Zhovtneve Kam yanec Podilskogo rajonu Kam yanec Podilskoyi z 16 sichnya 1954 r Hmelnickoyi oblasti u rodini kamenyara Rano stav sirotoyu batko zaginuv u 1914 r pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Pislya zdobuttya serednoyi osviti pracyuvav sadovim robitnikom u radgospi Oslamiv 1924 1926 r U 1927 r vstupiv do Kam yanec Podilskogo silskogospodarskogo institutu uspishno jogo zakinchiv u lyutomu 1931 r otrimavshi diplom agronoma ta rekomendaciyu do aspiranturi Vidrazu zh pislya otrimannya diploma M D Tarnavskogo bulo zarahovano na posadu naukovogo spivrobitnika Kam yanec Podilskoyi filiyi Vsesoyuznogo institutu tyutyunnictva de vin pracyuvav uprodovzh roku Voseni 1931 r Mikola Dmitrovich vstupiv do aspiranturi Kam yanec Podilskogo zootehnichnogo institutu kafedra rozvedennya tvarin ta genetiki i selekciyi Naprikinci 1934 r zakinchiv aspiranturu uspishno zahistivshi kandidatsku disertaciyu Ozonuvannya kuryachih yayec pid chas inkubaciyi 01 sichnya 1935 r zarahovanij na posadu starshogo naukovogo spivrobitnika viddilu genetiki Institutu zoologiyi AN URSR m Kiyiv stvorenogo u 1934 r yakim zaviduvav akademik AN URSR I J Agol uchen vidomogo genetika O S Serebrovskogo Tut takozh pracyuvali vsesvitno vidomi vcheni I I Shmalgauzen O O Lyubishev ta in U sichni 1937 r M D Tarnavskij otrimav diplom kandidata silskogospodarskih nauk a u lipni 1938 r jomu bulo prisudzheno vchene zvannya starshogo naukovogo spivrobitnika zi specialnosti genetika Naukova robotaPershi doslidzhennya yaki provodiv M D Tarnavskij u viddili genetiki Institutu zoologiyi buli prisvyacheni otrimannyu mutacij u kurej za dopomogoyu rentgenivskih promeniv Piznishe osnovnim napryamkom jogo doslidzhen stalo vivchennya mozhlivoyi mutagennoyi diyi riznomanitnih himichnih spoluk z vikoristannyam yak ob yekta doslidzhen Drosophyla melanogaster Vikonuyuchi doslidzhennya u ramkah doktorskoyi disertaciyi Rol biohimichnih faktoriv u procesah spadkovosti M D Tarnavskij vivchav vpliv riznomanitnih himichnih spoluk na krosingover ta poyavu novih spadkovih oznak u drozofili z metoyu poshuku shlyahiv upravlinnya krosingoverom Pershoyu spolukoyu obranoyu dlya takih doslidzhen stala DNK yaku Mikola Dmitrovich vvazhav genetichno aktivnoyu rechovinoyu Preparat DNK vidilenoyi iz timusu telyat Mikola Dmitrovich otrimav vid A M Bilozerskogo vidomogo fahivcya z biohimiyi nukleyinovih kislot zav kafedri biohimiyi MDU im M V Lomonosova Persha stattya M D Tarnavskogo prisvyachena rezultatam doslidzhennya vplivu in yekcij rozchiniv DNK iz timusu telyat lichinkam drozofili na krosingover u H hromosomi doroslih samok viroshenih iz takih lichinok nadijshla do redakciyi 11 lipnya 1938 r i bula opublikovana v Dokladah AN SSSR togo zh roku za podannyam akademika A O Sapyegina U cij roboti krim znizhennya chastoti krosingoveru v rajonah hromosom yaki mezhuvali z tak zvanimi inertnimi geterohromatinovimi zonami M D Tarnavskij povidomiv takozh pro poyavu v doslidnih muh lichinkam yakih in yekuvalasya chuzhoridna DNK harakternih morfologichnih zmin za tipom mutacij bithorax ta Beadex yaki spontanno vinikayut u drozofili duzhe ridko Povtorivshi doslidzhennya na znachno bilshij kilkosti eksperimentalnogo materialu M D Tarnavskij upevnivsya u vidtvoryuvanosti zmin yaki sprichinyuvala u drozofili ekzogenna DNK Na toj chas Mikoloyu Dmitrovichem bulo provedeno takozh genetichnij analiz zmin otrimanih za dopomogoyu preparatu DNK z timusu telyat u drozofili v pershij seriyi doslidzhen pro yaki povidomlyalosya v roboti sho vzhe vijshla iz druku Chastinu z nih zmini za tipom Beadex poyava glibokih virizok na krilah ne vdalosya dosliditi cherez zagibel muh prote bulo dovedeno uspadkovuvannya dlya zmin za tipom bithorax viniknennya she odniyeyi pari kril zavdyaki utvorennyu she odnogo grudnogo segmentu zamist segmentu tila drozofili na yakomu mistyatsya galteri Takim chinom u rezultati doslidzhen zapochatkovanih i provedenih M D Tarnavskim upershe u sviti bulo vstanovleno mutagennu diyu DNK yak zdatnist sprichinyuvati spryamovani mutaciyi u bagatoklitinnih organizmah Ce faktichno bulo vidkrittyam u ti chasi himichnih mutageniv bulo vidomo ne tak bagato i vsi voni buli maloefektivnimi Krim togo malo hto iz genetikiv pov yazuvav DNK zi spadkovimi procesami todi vvazhalosya sho geni pobudovani iz bilkiv a vsi nukleyinovi kisloti mayut odnakovu budovu i niyak ne pov yazani zi spadkovistyu Pro ce vidkrittya Mikola Dmitrovich yakomu todi she ne vipovnilosya 33 roki povidomlyaye u drugij praci opublikovanij za podannyam akademika I I Shmalgauzena yaka nadijshla do redakciyi Dopovidej AN URSR 1 chervnya 1939 r Mutagenna diya ekzogennoyi DNK vidilenoyi iz timusu telyat bula doslidzhena M D Tarnavskim na velikij kilkosti eksperimentalnogo materialu u dvoh seriyah doslidiv z vikoristannyam preparatu DNK yakij buv lyub yazno nadanij A M Bilozerskim Visnovok shodo zdatnosti chuzhoridnih DNK sprichinyuvati spryamovani mutaciyi ta gipoteza shodo yihnogo vplivu na spadkovist svidchit pro te sho Mikola Dmitrovich buv dobre obiznanij iz svitovoyu literaturoyu i dotrimuvavsya dumki pro te sho nukleyinova kislota stanovit aktivnij skladovij chinnik yadra zokrema hromosom Otzhe ochevidno sho shtuchne porushennya balansu nukleyinovih kislot v yadri bude viklikati novi biohimichni vzayemovidnoshennya mizh skladovimi chinnikami yak yadra v cilomu tak i hromosom zokrema sho i privoditime do viniknennya novih zmin Ce bulo genialnim peredbachennyam odnogo z najvazhlivishih mehanizmiv vplivu ekzogennih DNK na spadkovist informacijno regulyatornogo yakij nabagato piznishe u riznih redakciyah proponuvavsya riznimi doslidnikami Same regulyatornij harakter maye mutaciya otrimana na drozofili M D Tarnavskim i ye najpershoyu sered mutacij indukovanih za dopomogoyu e DNK Naprikinci 1937 r pislya areshtu j zasudzhennya do strati akademika I J Agola yak voroga narodu viddil u yakomu pracyuvav M D Tarnavskij ocholiv kandidat biologichnih nauk S M Gershenzon yakij pereyihav do Kiyeva z Moskvi Nim takozh buli provedeni doslidzhennya vplivu chuzhoridnoyi DNK na drozofilu tilki z vikoristannyam preparativ DNK yaki vin vidiliv iz vilochkovoyi zalozi telyat vlasnoruch zgidno z metodom Nejmanna i dodavav do kormu lichinok drozofil sho nalezhali do 4 h linij u napivletalnih dozah Krim morfoziv yaki sposterigalisya viklyuchno v osobin sho virostali z takih lichinok S M Gershenzonu takozh vdalosya spochatku na nevelikomu eksperimentalnomu materiali otrimati spadkovi zmini za tipom Beadex crossweinless ta in pro sho vin povidomiv u svoyij roboti yaka nadijshla do redakciyi piznishe analogichnoyi statti M D Tarnavskogo i mala podannya akademika M I Vavilova U svoyij roboti S M Gershenzon zasvidchuye sho zmini za tipom Beadex buli otrimani u drozofili za dopomogoyu timusnoyi DNK takozh M D Tarnavskim i yihnya priroda ochevidno taka sama U nastupnij naukovij praci S M Gershenzona kotra vijshla u 1940 r povidomlyalosya pro detalnishe doslidzhennya harakteru mutacij sprichinyuvanih u drozofili chuzhoridnoyu DNK pri dodavanni yiyi u korm lichinkam drozofili v subletalnih dozah Dlya podalshogo vivchennya zakonomirnostej mutagennoyi diyi DNK na bagatoklitinni organizmi z vikoristannyam drozofili yak modelnogo ob yekta ta DNK z vilochkovoyi zalozi telyat buli zalucheni spivrobitniki viddilu genetiki Institutu zoologiyi AN URSR yakim keruvav S M Gershenzon Sered nih osoblivoyi uvagi zaslugovuye Pantelejmon Onoprijovich Sitko soratnik i odnodumec M D Tarnavskogo vidatnij genetik praci yakogo vidomi takozh v zarubizhnih krayinah i tvorche nadbannya yakogo ye gordistyu nacionalnoyi nauki U povoyenni roki vijshla velika stattya prisvyachena genetichnomu analizu zmin otrimanih u drozofili za dopomogoyu e DNK u yakij odnimi iz spivavtoriv ye M D Tarnavskij ta P O Sitko U cij statti ye posilannya na doslidzhennya provedeni M D Tarnavskim ta na statti S M Gershenzona Pislya reabilitaciyi genetiki u viddili yakim keruvav S M Gershenzon i yakij perebuvav spochatku v Instituti zoologiyi AN URSR potim Instituti mikrobiologiyi AN URSR ta Instituti molekulyarnoyi biologiyi ta genetiki AN URSR buli prodovzheni doslidzhennya mutagennoyi diyi DNK z vikoristannyam preparativ DNK riznogo pohodzhennya Na zhal kolegi ta prodovzhuvachi spravi M D Tarnavskogo zabuli zgadati pro pershovidkrivacha u monografiyi prisvyachenij uzagalnennyu rezultativ doslidzhen mutagennoyi diyi preparativ ekzogennih DNK U pereliku citovanih dzherel rosijskomovnogo variantu ciyeyi roboti navoditsya stattya M D Tarnavskogo prisvyachena vidkrittyu mutagennoyi diyi e DNK prote bez dati yiyi opublikuvannya Ne zgaduyetsya pro vnesok M D Tarnavskogo i u oglyadovij statti prisvyachenij mutagennij diyi nukleyinovih kislot i virusiv Jogo im ya yak pershovidkrivacha vidome nashadkam lishe zavdyaki posilannyam u poodinokih pracyah Vlastivist ekzogennih DNK sprichinyuvati vibirkovi mutaciyi spektr yakih obumovlyuyetsya prirodoyu DNK stala predmetom vidkrittya na yake Derzhkomitetom SRSR u spravah vinahodiv ta vidkrittiv 15 travnya 1988 r bulo vidano diplom 340 Avtorom cogo vidkrittya zaznacheno akademika S M Gershenzona Im ya akademika S M Gershenzona yak pershovidkrivacha i doslidnika osnovnih zakonomirnostej diyi e DNK na zhivi organizmi vidome vsomu svitovi Zhittya Mikoli Dmitrovicha Tarnavskogo yakij zapochatkuvav doslidzhennya vplivu ekzogennih DNK na procesi pov yazani zi spadkovistyu nezalezhno vid S M Gershenzona do priyizdu jogo v Kiyiv obirvalosya rano Pislya gorezvisnoyi sesiyi VASGNIL yaka vidbulasya u 1948 r jogo peresliduvali yak odnogo iz najnebezpechnishih vejsmanistiv morganistiv jogo im ya zgaduvali poruch iz imenami akademikiv I I Shmalgauzena M G Holodnogo M M Grishka D K Tretyakova V Ya Yur yeva chl kor I M Polyakova profesoriv L M Delone S M Gershenzona ta kand biol nauk Yu P Miryuti dvichi zvilnyali z roboti i pozbavivshi mozhlivosti zajmatisya ulyublenoyu spravoyu faktichno vignali iz Kiyeva nezvazhayuchi na znachni dosyagnennya M D Tarnavskogo u nauci u 1947 r nim bula povnistyu pidgotovlena do zahistu doktorska disertaciya Rol biohimichnih faktoriv u procesah spadkovosti ale zahistiti yiyi tak i ne vdalosya u zv yazku iz gorezvisnoyu sesiyeyu VASGNIL 1948 r Krim ekzogennih DNK M D Tarnavskij doslidiv mozhlivij vpliv na krosingover ekzogenno vvedenih riznomanitnih biohimichnih ta organichnih spoluk aminokislot gipoksantinu alantoyinu azotistih osnov yaki vhodyat do skladu DNK organichnih aromatichnih spoluk tosho Nim bulo takozh doslidzheno vpliv deyakih mutacij na prohodzhennya krosingoveru u drozofili Najvazhlivishi novi naukovi polozhennya sformulovani v jogo naukovih doslidzhennyah vikonanih na drozofili viyavlennya vplivu ekzogennih DNK na krosingover vidkrittya mutagennoyi diyi DNK yak zdatnosti sprichinyuvati spryamovani mutaciyi ta eksperimentalne pidtverdzhennya vzayemodiyi negomologichnih hromosom pid chas kon yugaciyi Vrazhayut suchasnikiv poglyadi M D Tarnavskogo na genom yak na yedine cile ta na geni yak na plastichni strukturi robota yakih zalezhit vid stanu metabolizmu ta dovkillya I ce vislovlyuvalosya u ti chasi koli krajnimi polyusami uyavlen pro prirodu spadkovosti buli poglyad na geni yak shos nezminne i absolyutnu determinovanist nimi oznak organizmu abo zh vzagali zaperechennya isnuvannya geniv yak odinic sho determinuyut spadkovist i uyavlennya pro formuvannya oznak organizmu viklyuchno pid vplivom dovkillya Sproba M D Tarnavskogo poyasniti vpliv ekzogenno uvedenih DNK ta aminokislot na chastotu krosingoveru yak realizaciyu vzayemodij funkcionalno aktivnih grup cih spoluk iz genami ye predvisnikom epohi molekulyarnoyi biologiyi Odnochasno z naukovo doslidnickoyu robotoyu M D Tarnavskij chitav kurs lekcij z genetiki ta darvinizmu u Kiyivskomu pedagogichnomu instituti zajmavsya prosvitnickoyu robotoyu postijno publikuyuchi naukovo populyarni statti z biologiyi u periodichnih vidannyah z 1938 r po 1948 r provadiv veliku organizacijnu robotu na posadi vchenogo sekretarya Institutu zoologiyi brav uchast v organizaciyi evakuaciyi akademichnih institutiv do m Ufi i chimalo zusil doklav dlya vidrodzhennya naukovih robit v Instituti zoologiyi pislya zvilnennya Kiyeva radyanskimi vijskami U 1940 r Mikola Dmitrovich zapochatkuvav v Ukrayini doslidzhennya z selekciyi kitajskih shovkopryadiv stvoriv laboratoriyu dubovogo shovkopryada v Instituti zoologiyi i buv yiyi pershim kerivnikom Yak organizator selekcijnoyi roboti z dubovim shovkopryadom vin vstanoviv tvorchi zv yazki z profesorom S S Chetverikovim vid nogo otrimav monovoltinni liniyi shovkopryadu sho posluzhili vihidnim materialom u selekcijnij roboti U 1946 r Mikoloyu Dmitrovichem buli zapochatkovani takozh doslidzhennya vplivu aminokislot ta inshih himichnih spoluk na spadkovist dubovogo shovkopryada Pershi v Ukrayini doslidzhennya iz selekciyi dubovih shovkopryadiv buli zdijsneni M D Tarnavskim ta P O Sitkom U viddili genetiki Institutu zoologiyi M D Tarnavskij pracyuvav nad vivedennyam monovoltinnih porid dubovogo shovkopryadu P O Sitko bivoltinnih Ob yektom doslidzhennya M D Tarnavskogo ta P O Sitka stav takozh shovkovichnij shovkopryad Na osnovi doslidzhen provedenih na dubovomu ta shovkovichnomu shovkopryadah M D Tarnavskim ta P O Sitkom takozh buli sformulovani vazhlivi teoretichni polozhennya sho ye vagomim vneskom u skarbnicyu ukrayinskoyi ta svitovoyi nauki Popri te sho M D Tarnavskij dosyag znachnih uspihiv i u cij galuzi stvorivshi perspektivni liniyi ta porodi dubovogo shovkopryada v kinci 1948 r zgidno z rishennyam kerivnictva Institutu zoologiyi usi napracovani nim materiali buli peredani S M Gershenzonu yakogo pislya likvidaciyi viddilu genetiki pereveli v inshij viddil i priznachili kerivnikom doslidzhen iz selekciyi dubovogo shovkopryada Z 1948 r kitajskij dubovij shovkopryad stav ob yektom doslidzhen S M Gershenzona a M D Tarnavskogo razom iz dvoma naukovimi pracivnikami viddilu genetiki O L Lovochkinoyu ta R A Zilberman zvilnili z roboti yak vejsmanista morganista yakij nadali ne mozhe buti vikoristanij dlya roboti v Instituti zoologiyi Protyagom roku Mikola Dmitrovich buv bezrobitnim i zaznav poneviryan u poshukah roboti za fahom Jogo ne brali v zhodnu iz naukovo doslidnih ustanov mista Kiyeva U listopadi 1949 r vijshov nakaz pro zarahuvannya M D Tarnavskogo na posadu starshogo naukovogo spivrobitnika viddilu tvarinnictva Institutu zoologiyi prote v lyutomu nastupnogo roku jogo znovu zvilnili cogo razu za skorochennyam shtativ Mikola Dmitrovich ledve vlashtuvavsya na vikladacku robotu do Bilocerkivskogo silskogospodarskogo institutu de otrimav posadu v o zav kafedri zoologiyi ta naukove zvannya docenta i pracyuvav ostanni roki svogo zhittya ne dozhivshi do 47 rokiv Krim vikladackoyi roboti na kafedri zoologiyi Bilocerkivskogo silskogospodarskogo institutu M D Tarnavskij provodiv genetichni doslidzhennya na kitajskih dubovomu ta shovkovichnomu shovkopryadah yaki buli nalezhnim chinom ocineni v kolektivi j uvijshli do litopisu institutu prisvyachenogo 75 littyu vid jogo zasnuvannya yak vidatni dosyagnennya Pro vnesok M D Tarnavskogo v doslidzhennya vplivu ekzogennih DNK na spadkovist i jogo faktichno svitovij prioritet svidchat jogo dvi naukovi praci yaki vin ustig opublikuvati do vijni podani vchenimi svitovij avtoritet yakih buv bezzaperechnim A O Sapyeginim ta I I Shmalgauzenom Ale ci naukovi praci ye listami u vichnist do nastupnih pokolin bo v nih upershe u sviti povidomlyalosya pro odnu iz fundamentalnih vlastivostej pritamannih DNK zdatnist zminyuvati spadkovist i cya vlastivist bula vidkrita na 5 rokiv ranishe nizh bula vstanovlena rol DNK yak nosiya spadkovoyi informaciyi i na 15 rokiv ranishe vidkrittya Uotsonom i Krikom podvijnoyi spirali DNK Za svidchennyam suchasnikiv M D Tarnavskij buv duzhe poryadnoyu dobroyu i nadzvichajno talanovitoyu lyudinoyu yak bagato vchenih znishenih ale ne zlamanih todishnoyu totalitarnoyu sistemoyu i zaginuv vid neyi u rozkviti sil Ale vse taki vin buv pershim bo yakraz jogo doslidzhennyami bulo zapochatkovano ne tilki novij napryamok doslidzhen u viddili de vin pracyuvav ale i v svitovij nauci Chomu pro ce ne pam yatali deyaki jogo kolegi j spivavtori pri zhitti i ne znayut nashadki pislya jogo vidhodu u Vichnist vichna problema ukrayinskoyi dijsnosti Zhittya spravzhnogo vchenogo postijnij podvig protistoyannya silam zla tomu Veliki Istini vidkrivayutsya tilki chistim sercem I dlya majbutnih pokolin ne povinno zalishatisya nevidomih i malovidomih imen tih hto z gidnistyu sklav ekzamen na visoke zvannya Lyudini v chasi liholittya Istoriya zhittya j naukovoyi diyalnosti M D Tarnavskogo ta P O Sitka ye yaskravim svidchennyam togo sho genetiki togo chasu yaki zalishili pomitnij slid u nauci buli takozh muzhnimi borcyami za Istinu velikimi mislitelyami j providcyami tomu ne povinno zalishatisya nevidomih imen neopublikovanih prac yih vidatni tvorinnya ye intelektualnim nadbannyam nashogo narodu Tvorcha spadshina yaka zalishena M D Tarnavskim potrebuye podalshogo osmislennya suchasnikami Ce persh za vse stosuyetsya jogo doktorskoyi disertaciyi ta naukovih prac vikonanih v Bilocerkivskomu agrarnomu universiteti Tilki todi postane pered nami na povnij zrist duzhe skromna i dobra lyudina samobutnij vchenij genialnij ukrayinskij genetik i mislitel M D Tarnavskij DzherelaListi u vichnist ukrayinskogo genetika Mikoli Tarnavskogo do 100 richchya vid dnya narodzhennya M D Tarnavskogo ta 70 richchya pershoyi jogo publikaciyi pro vpliv DNK na genetichni procesi Golda D M Potopalskij A I Kacan V A Berdyshev G D 50 let na arene genetiki moya zhizn i gladiatorskie boi pedagogika i nauka bibliografiya K Fitosociocentr 2004 S 42 138 PosilannyaOleg BUDZEJ TARNAVSKOMU TARNAVSKE Podolyanin 19 Serpnya 2016 Svitlana Kabachinska Mikola Tarnavskij povernennya iz zabuttya Dzerkalo tizhnya 9 lipnya 2019