Тара с Володи мирович Жирко нар 31 січня 1961 Львів Українська РСР український актор театру і кіно театральний режисер Л

Влітку 2016 року разом з родиною приєднався до патріотичного флешмобу #яЛюблюСвоюКраїну, опублікувавши відеозвернення, у якому разом з дружиною Тетяною, донькою Анною-Марією та сином Володимиром-Іваном продекламували вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну».

Фільмографія

2018 — «Таємний щоденник Симона Петлюри» — Жан Пелісьє, кінооператор
2012 — «Гайдамака» — Панько Хрущ, режисер Роман Синчук;
2008 — «Владика Андрей» — Климентій Шептицький, режисер Олесь Янчук;
2008 — — Максим, режисер Артем Литвиненко;
2004 — «Залізна сотня» — отець Кадило, режисер Олесь Янчук;
1998 — «Сьомий Перстень Чаклунки» — Галат, режисер Борис Небієрідзе;
1997 — («Роксолана 2. Улюблена дружина Халіфа») — Еневер, режисер Борис Небієрідзе;
1997 — («Роксолана 1. Настуня») — Еневер, режисер Борис Небієрідзе;
1995 — — головна роль, режисер Федір Стригун;
1990—1996 — «…час збирати каміння», 9 серій— Стась Шиманський, режисер Володимир Андрощук;
1992 — «Для домашнього огнища» — Поручник, режисер Борис Савченко; 1992 -''Одержима'' — Ісус, режисер Володимир Миронюк;
1991 — — Герасим Смотрицький, режисери: Ю.Сорокін, Ю.Швирьов;

Нагороди

2002 — Заслужений артист України
2018 — Народний артист України

Примітки

. Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
Родина Жирко - Я люблю свою країну.
Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 6 жовтня 2023.

Посилання

Жирко Тарас Володимирович [ 29 жовтня 2017 у Wayback Machine.] «Енциклопедія Сучасної України»
Родина Жирко — Я люблю свою країну на YouTube

Це незавершена стаття про українського актора чи акторку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[:0-1] . Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.

[2] Родина Жирко - Я люблю свою країну.

[3] Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 6 жовтня 2023.