Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Печера Табун (Танур) (араб. مغارة الطابون, Maghārat at-Tābūn; івр. מערת תנור, Me’arat Tannur) — карстова печера, пам'ятка археології, частина природного заповідника Нахаль-Меарот. Печера знаходиться на західному схилі хребта гори Кармель в Ізраїлі. Вона була заселена в період нижнього та середнього палеоліту (500 000 — 40 000 років тому). У 2012 році печера як частина заповідника Нахаль-Меарот була внесена у список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
| Табун | |
|---|---|
 Доісторичні печери в заповіднику Нахаль-Меарот. Печера Табун(справа) | |
| Відвідування | |
| Вільний доступ | вхід платний |
| Розташування | |
| 32°40′13″ пн. ш. 34°57′55″ сх. д. / 32.67050000002777210° пн. ш. 34.96550000002777381° сх. д. | |
| Країна |  Ізраїль |
| Регіон | Хайфський округ |
| Місцевість | 32°40′13″ пн. ш. 34°57′55″ сх. д. / 32.6705000° пн. ш. 34.9655000° сх. д.Координати: 32°40′13″ пн. ш. 34°57′55″ сх. д. / 32.6705000° пн. ш. 34.9655000° сх. д. |
| Карти розташування | |
 
| |
 Табун у Вікісховищі | |
Загальний опис
Заповідник Нахаль-Меарот також відомий як Ваді ель-Мугара, в якому розташована печера Табун, розташований вздовж русла однойменного струмка на західному схилі гори Кармель неподалік Хайфи. Окрім, власне печери Табун, яка розташована найвище, до його складу входять печери Джамаль(Гамаль), аль-Вад(ха-Нахаль) і Схул(Гді), у яких також було знайдено рештки прадавніх культур.
Цю величезну природну печеру прадавні люди використовували як місце для житла, розведення вогню і як сховок. Зараз печера є відкритою для відвідування, щоправда потрібно заплатити за вхід на територію заповідника. У задній частині печери є отвір і вона чимось схожа на трубу. Власне, назва печери дослівно перекладається з арабської як піч.
Дослідження
Дослідники Коли у 1927 році британською владою, яка в той час мала мандат в Палестині, ухвалила рішення про будівництво порту в Хайфі, то було піднято питання збереження печер Нахаль-Меарот, де планували зробити каменоломню. До печер було направлено археологічну експедицію під керівництвом Дороті Гарод.
У 1967-1971 роках у печері Табун вів розкопки американський спеціаліст Артур Єлінек, а пізніше в печерах працювали ізраїльські та французькі археологи.
З 1971 року печери Нахаль-Меарот були передані до Управління природи і парків Ізраїлю.
З 1988 року постійно ведуться розкопки у печерах Табун і ха-Нахаль.
У 2012 році печера була внесена до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
Культурні шари
У ході розкопок була досліджена, мабуть, найдовша послідовність культурних шарів доісторичної Палестини. Протягом часу в печері накопичився шар із крупно- і дрібнозернистого піску і глини, подекуди до 25 метрів. Ці відкладення ховали під собою залишки слідів життя людей і їхніх знарядь праці трьох культур: ашельської (близько 250 000 років тому, шари F-G на схемі справа), проміжної ашельсько-ябрудської (шар G) та мустьєрської (близько 40 000 років тому, шари B-C-D).
Ашельський та ябрудський період
Нижні шари печери містять велику кількість морського піску. Це, а також пилок сліди квіткового пилку, свідчить про жаркий клімат в час, коли ці шари утворилися. Глобальне потепління, яке викликало танення льодовиків (250 000-150 000 років тому) привело до підвищення рівня моря і зміну берегової лінії Середземного моря. яка доходила до самої печери (зараз вона проходить за 3,5 км на захід). Як наслідок, Прибережна рівнина у ті часи займала меншу територію ніж зараз і була вкритою рослинністю саванного типу.
В одному місці біля входу в грот виявилося скупчення знарядь, що складалося з 29 спеціально захованих ручних рубил. Всього в розкопаних ділянках грота було знайдено близько 50 тис. виробів, причому переважну масу їх становили готові, цілком закінчені знаряддя: рубила, скребки, вістря, ретушовані відщепи і пластини.
У той час мешканці печери використовували рубила з кремнію чи щільного вапняку для полювання на газелей, гіпопотамів, носорогів і диких биків, а також для викопування їстівних коренів. З часом знаряддя вдосконалювались: рубила ставали менші і мали кращу форму, а скребла, виготовлені з великих сколів кремнію, ймовірно, служили для відділення м'яса від костей і для вичинки шкур тварин.
У пізньоашельському шарі було виявлено залишки вогнищ у вигляді темно-бурих або жовтих плям випаленої землі. Оброблені кремені розташовувалися неоднаково, переважно біля скелястої стіни грота.
Під час розкопок Артура Єлінека в 1967–1972 роках було знайдено понад 1900 цілих і фрагментарних кам'яних рубил пізньоашельської і культури.
Період мустьє
Верхні шари в Табуні складаються переважно з глини і дрібнозернистого піску. Це означає, що по мірі формування нового льодовика клімат змінився: став більш холодним і вологим. Це привело до утворення широкої прибережної зони, яка була вкрита лісами і болотами, рівень моря впав на 100 метрів до теперішнього рівня.
Матеріальні знахідки у верхніх шарах печери відносять до мустьєрської культури . У цих шарах переважають знахідки невеликих кремнієвих знарядь, які здебільшого виготовлені за леваллуазькою технікою. Серед типових мустьєрських знарядь зустрічаються видовжені наконечники, різної форми сколи кремнію, які використовувалися як скребки, та інші гострі знаряддя для різання і пиляння.
Раціон людей, які використовували ці знаряддя у той час, складали фрукти, насіння, корінці та листя, а також м'ясо газелей, ланей, козуль та кабанів. Кістки Велика кількість кісток лані, які були знайдені у верхніх шарах печери, може бути пов'язана з отвором у задній частині печери, який служив природною пасткою для тварин. Можливо, тварин зганяли до цього отвору, вони падали у печеру і були забиті.
У печері Табун рівні С були знайдені рештки на 30-ти річної жінки ()неандертальського типу,низького зросту всього 151 см, яким приблизно 120 000 років. Це одні з найбільш давніх людських решток, які було знайдено на території Ізраїлю.
Також археологи відкопали щелепу дорослого чоловіка (Табун II). Масивна щелепа неандертальця привернула увагу вчених, оскільки на ній можна побачити чітке підборіддя. Воно, яка правило, відсутнє у неандертальців. Це породило дуже багато дискусій на тему чи були жителі печери Табун проміжною ланкою між неандертальцями і кроманьйонцями. Суперечки тривають і досі.
Культурне значення
У печерах Близького Сходу Табун та Схул йшло формування людини сучасного типу Homo sapiens. В печерах знайдено унікальні сліди співіснування неандертальців і людини розумної в межах однієї епохи – мустьєрської. Достовірно невідомо чи були жителі гори Кармел в центрі цього процесу чи на окраїні, але без сумніву вони брали в ньому участь.
Див. також
Примітки
- http://whc.unesco.org/en/list/1393/gallery/
- http://whc.unesco.org/en/list/1393
- http://www.biblewalks.com/Sites/carmelcaves.html
- . Архів оригіналу за 9 серпня 2014. Процитовано 10 грудня 2014.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Всемирная история. Энциклопедия: в 10-ти т./Ред. И. Лурье, М. Полтавский.- М.:Госдарственное издательство политической литературы, 1956 г. - с.748. http://historic.ru/books/item/f00/s00/z0000016/index.shtml
- http://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/Archaeology/carmel.html
- Эйдельман Н.Я. 'Ищу предка' - Москва: Молодая гвардия, 1970 - с. 240 с ил. http://historic.ru/books/item/f00/s00/z0000198/st014.shtml
Джерела
- Табун на Антропогенез.ру
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pechera Tabun Tanur arab مغارة الطابون Magharat at Tabun ivr מערת תנור Me arat Tannur karstova pechera pam yatka arheologiyi chastina prirodnogo zapovidnika Nahal Mearot Pechera znahoditsya na zahidnomu shili hrebta gori Karmel v Izrayili Vona bula zaselena v period nizhnogo ta serednogo paleolitu 500 000 40 000 rokiv tomu U 2012 roci pechera yak chastina zapovidnika Nahal Mearot bula vnesena u spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO TabunDoistorichni pecheri v zapovidniku Nahal Mearot Pechera Tabun sprava VidviduvannyaVilnij dostup vhid platnijRoztashuvannya32 40 13 pn sh 34 57 55 sh d 32 67050000002777210 pn sh 34 96550000002777381 sh d 32 67050000002777210 34 96550000002777381Krayina IzrayilRegion Hajfskij okrugMiscevist 32 40 13 pn sh 34 57 55 sh d 32 6705000 pn sh 34 9655000 sh d 32 6705000 34 9655000 Koordinati 32 40 13 pn sh 34 57 55 sh d 32 6705000 pn sh 34 9655000 sh d 32 6705000 34 9655000Karti roztashuvannya Tabun u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tabun znachennya Zagalnij opisZapovidnik Nahal Mearot takozh vidomij yak Vadi el Mugara v yakomu roztashovana pechera Tabun roztashovanij vzdovzh rusla odnojmennogo strumka na zahidnomu shili gori Karmel nepodalik Hajfi Okrim vlasne pecheri Tabun yaka roztashovana najvishe do jogo skladu vhodyat pecheri Dzhamal Gamal al Vad ha Nahal i Shul Gdi u yakih takozh bulo znajdeno reshtki pradavnih kultur Cyu velicheznu prirodnu pecheru pradavni lyudi vikoristovuvali yak misce dlya zhitla rozvedennya vognyu i yak shovok Zaraz pechera ye vidkritoyu dlya vidviduvannya shopravda potribno zaplatiti za vhid na teritoriyu zapovidnika U zadnij chastini pecheri ye otvir i vona chimos shozha na trubu Vlasne nazva pecheri doslivno perekladayetsya z arabskoyi yak pich DoslidzhennyaShema rozkopok riznih kulturnih shariv u pecheri Tabun Doslidniki Koli u 1927 roci britanskoyu vladoyu yaka v toj chas mala mandat v Palestini uhvalila rishennya pro budivnictvo portu v Hajfi to bulo pidnyato pitannya zberezhennya pecher Nahal Mearot de planuvali zrobiti kamenolomnyu Do pecher bulo napravleno arheologichnu ekspediciyu pid kerivnictvom Doroti Garod U 1967 1971 rokah u pecheri Tabun viv rozkopki amerikanskij specialist Artur Yelinek a piznishe v pecherah pracyuvali izrayilski ta francuzki arheologi Z 1971 roku pecheri Nahal Mearot buli peredani do Upravlinnya prirodi i parkiv Izrayilyu Z 1988 roku postijno vedutsya rozkopki u pecherah Tabun i ha Nahal U 2012 roci pechera bula vnesena do spisku ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO Kulturni shariU hodi rozkopok bula doslidzhena mabut najdovsha poslidovnist kulturnih shariv doistorichnoyi Palestini Protyagom chasu v pecheri nakopichivsya shar iz krupno i dribnozernistogo pisku i glini podekudi do 25 metriv Ci vidkladennya hovali pid soboyu zalishki slidiv zhittya lyudej i yihnih znaryad praci troh kultur ashelskoyi blizko 250 000 rokiv tomu shari F G na shemi sprava promizhnoyi ashelsko yabrudskoyi shar G ta mustyerskoyi blizko 40 000 rokiv tomu shari B C D Ashelskij ta yabrudskij period Nizhni shari pecheri mistyat veliku kilkist morskogo pisku Ce a takozh pilok slidi kvitkovogo pilku svidchit pro zharkij klimat v chas koli ci shari utvorilisya Globalne poteplinnya yake viklikalo tanennya lodovikiv 250 000 150 000 rokiv tomu privelo do pidvishennya rivnya morya i zminu beregovoyi liniyi Seredzemnogo morya yaka dohodila do samoyi pecheri zaraz vona prohodit za 3 5 km na zahid Yak naslidok Priberezhna rivnina u ti chasi zajmala menshu teritoriyu nizh zaraz i bula vkritoyu roslinnistyu savannogo tipu V odnomu misci bilya vhodu v grot viyavilosya skupchennya znaryad sho skladalosya z 29 specialno zahovanih ruchnih rubil Vsogo v rozkopanih dilyankah grota bulo znajdeno blizko 50 tis virobiv prichomu perevazhnu masu yih stanovili gotovi cilkom zakincheni znaryaddya rubila skrebki vistrya retushovani vidshepi i plastini U toj chas meshkanci pecheri vikoristovuvali rubila z kremniyu chi shilnogo vapnyaku dlya polyuvannya na gazelej gipopotamiv nosorogiv i dikih bikiv a takozh dlya vikopuvannya yistivnih koreniv Z chasom znaryaddya vdoskonalyuvalis rubila stavali menshi i mali krashu formu a skrebla vigotovleni z velikih skoliv kremniyu jmovirno sluzhili dlya viddilennya m yasa vid kostej i dlya vichinki shkur tvarin U piznoashelskomu shari bulo viyavleno zalishki vognish u viglyadi temno burih abo zhovtih plyam vipalenoyi zemli Obrobleni kremeni roztashovuvalisya neodnakovo perevazhno bilya skelyastoyi stini grota Pid chas rozkopok Artura Yelineka v 1967 1972 rokah bulo znajdeno ponad 1900 cilih i fragmentarnih kam yanih rubil piznoashelskoyi i kulturi Rubila znajdeni v pecheri Tabun u 1929 1931 1934 Period mustye Verhni shari v Tabuni skladayutsya perevazhno z glini i dribnozernistogo pisku Ce oznachaye sho po miri formuvannya novogo lodovika klimat zminivsya stav bilsh holodnim i vologim Ce privelo do utvorennya shirokoyi priberezhnoyi zoni yaka bula vkrita lisami i bolotami riven morya vpav na 100 metriv do teperishnogo rivnya Materialni znahidki u verhnih sharah pecheri vidnosyat do mustyerskoyi kulturi U cih sharah perevazhayut znahidki nevelikih kremniyevih znaryad yaki zdebilshogo vigotovleni za levalluazkoyu tehnikoyu Sered tipovih mustyerskih znaryad zustrichayutsya vidovzheni nakonechniki riznoyi formi skoli kremniyu yaki vikoristovuvalisya yak skrebki ta inshi gostri znaryaddya dlya rizannya i pilyannya Racion lyudej yaki vikoristovuvali ci znaryaddya u toj chas skladali frukti nasinnya korinci ta listya a takozh m yaso gazelej lanej kozul ta kabaniv Kistki Velika kilkist kistok lani yaki buli znajdeni u verhnih sharah pecheri mozhe buti pov yazana z otvorom u zadnij chastini pecheri yakij sluzhiv prirodnoyu pastkoyu dlya tvarin Mozhlivo tvarin zganyali do cogo otvoru voni padali u pecheru i buli zabiti U pecheri Tabun rivni S buli znajdeni reshtki na 30 ti richnoyi zhinki neandertalskogo tipu nizkogo zrostu vsogo 151 sm yakim priblizno 120 000 rokiv Ce odni z najbilsh davnih lyudskih reshtok yaki bulo znajdeno na teritoriyi Izrayilyu Takozh arheologi vidkopali shelepu doroslogo cholovika Tabun II Masivna shelepa neandertalcya privernula uvagu vchenih oskilki na nij mozhna pobachiti chitke pidboriddya Vono yaka pravilo vidsutnye u neandertalciv Ce porodilo duzhe bagato diskusij na temu chi buli zhiteli pecheri Tabun promizhnoyu lankoyu mizh neandertalcyami i kromanjoncyami Superechki trivayut i dosi Kulturne znachennyaU pecherah Blizkogo Shodu Tabun ta Shul jshlo formuvannya lyudini suchasnogo tipu Homo sapiens V pecherah znajdeno unikalni slidi spivisnuvannya neandertalciv i lyudini rozumnoyi v mezhah odniyeyi epohi mustyerskoyi Dostovirno nevidomo chi buli zhiteli gori Karmel v centri cogo procesu chi na okrayini ale bez sumnivu voni brali v nomu uchast Div takozhShulPrimitkihttp whc unesco org en list 1393 gallery http whc unesco org en list 1393 http www biblewalks com Sites carmelcaves html Arhiv originalu za 9 serpnya 2014 Procitovano 10 grudnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Vsemirnaya istoriya Enciklopediya v 10 ti t Red I Lure M Poltavskij M Gosdarstvennoe izdatelstvo politicheskoj literatury 1956 g s 748 http historic ru books item f00 s00 z0000016 index shtml http www jewishvirtuallibrary org jsource Archaeology carmel html Ejdelman N Ya Ishu predka Moskva Molodaya gvardiya 1970 s 240 s il http historic ru books item f00 s00 z0000198 st014 shtmlDzherelaTabun na Antropogenez ru