Володи́мир Теодо́р Якович Сінгале́вич (13 січня 1875, Москалівка (Косів), Івано-Франківська область — 7 листопада 1945, Брегенц, (Австрія) — український громадсько-політичний діяч у Галичині, правник.
Сінгалевич Володимир | |
---|---|
Народився | 13 січня 1875[1] Косів, Косівський повіт[d], Австро-Угорщина |
Помер | 7 листопада 1945[1](70 років) Брегенц, Австрія |
Країна | Австро-Угорщина ЗУНР УНР |
Діяльність | політик, суддя |
Alma mater | юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
Знання мов | українська, латина, німецька і польська |
Посада | посол до Галицького сейму[d] і d |
Партія | Українська національно-демократична партія |
|
Біографія
Народився у Москалівці Косівського повіту в сім'ї Якова Сінгалевича, греко-католицького священика, та Юлії Валерії з роду Сіменович. Походив з німецького роду Шиллінгів.
У 1893 закінчив правничий ф-тет Львівського ун-ту. Працював у судових установах Кам'янки Струмилової, Перемишлян та Глинян.
Діяч Української національно-демократичної партії У 1911—1918 — посол до австрійської Державної ради у Відні, у 1913—1914 — посол до Галицького сойму. З вересня 1914 — заступник голови Бойової управи Українських Січових Стрільців у Відні.
Брав участь у підготовці Листопадового чину 1918 у Львові. Організатор встановлення української влади у Стрийському та сусідніх повітах. Член УНРади ЗУНР 1918–1919. В її станіславських сесіях участі не брав — перебував у Відні, де працював у австрійській Ліквідаційній комісії. З квітня 1919 обіймав посаду дипломатичного представника ЗО УНР у Відні.
1 серпня 1920 року призначений уповноваженим Диктатора ЗУНР Є.Петрушевича у справах фінансів, торгівлі та промислу, в 1922 — уповноваженим для внутрішніх справ. У 1930—1939 — директор Земельного банку у Львові. У січні 1931 став членом-засновником Українського католицького союзу.
Восени 1939 емігрував до Австрії. Помер у м. Бреґенц (земля Форарльберґ, Австрія).
Примітки
- https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/wlodzimierz-teodor-singalewicz
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 квітня 2016. Процитовано 5 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 4 квітня 2011. Процитовано 11 липня 2010.
- . Архів оригіналу за 25 грудня 2007. Процитовано 18 березня 2013.
Джерела та література
- Соляр І., Павлишин О. Сінґалевич Володимир-Теодор Якович // Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія. Т. 3: П — С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 432.
- Соляр І. Я. Сінгалевич Володимир [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 582. — .
Література
- В. І. Головченко. Сінгалевич Володимир // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
Посилання
- Сінгалевич Володимир // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.187-188
- Сінґалевич Володимир // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1745. — 1000 екз.
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Singalevich Volodi mir Teodo r Yakovich Singale vich 13 sichnya 1875 Moskalivka Kosiv Ivano Frankivska oblast 7 listopada 1945 Bregenc Avstriya ukrayinskij gromadsko politichnij diyach u Galichini pravnik Singalevich VolodimirNarodivsya13 sichnya 1875 1875 01 13 1 Kosiv Kosivskij povit d Avstro UgorshinaPomer7 listopada 1945 1945 11 07 1 70 rokiv Bregenc AvstriyaKrayina Avstro Ugorshina ZUNR UNRDiyalnistpolitik suddyaAlma materyuridichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana FrankaZnannya movukrayinska latina nimecka i polskaPosadaposol do Galickogo sejmu d i dPartiyaUkrayinska nacionalno demokratichna partiya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u Moskalivci Kosivskogo povitu v sim yi Yakova Singalevicha greko katolickogo svyashenika ta Yuliyi Valeriyi z rodu Simenovich Pohodiv z nimeckogo rodu Shillingiv U 1893 zakinchiv pravnichij f tet Lvivskogo un tu Pracyuvav u sudovih ustanovah Kam yanki Strumilovoyi Peremishlyan ta Glinyan Diyach Ukrayinskoyi nacionalno demokratichnoyi partiyi U 1911 1918 posol do avstrijskoyi Derzhavnoyi radi u Vidni u 1913 1914 posol do Galickogo sojmu Z veresnya 1914 zastupnik golovi Bojovoyi upravi Ukrayinskih Sichovih Strilciv u Vidni Brav uchast u pidgotovci Listopadovogo chinu 1918 u Lvovi Organizator vstanovlennya ukrayinskoyi vladi u Strijskomu ta susidnih povitah Chlen UNRadi ZUNR 1918 1919 V yiyi stanislavskih sesiyah uchasti ne brav perebuvav u Vidni de pracyuvav u avstrijskij Likvidacijnij komisiyi Z kvitnya 1919 obijmav posadu diplomatichnogo predstavnika ZO UNR u Vidni 1 serpnya 1920 roku priznachenij upovnovazhenim Diktatora ZUNR Ye Petrushevicha u spravah finansiv torgivli ta promislu v 1922 upovnovazhenim dlya vnutrishnih sprav U 1930 1939 direktor Zemelnogo banku u Lvovi U sichni 1931 stav chlenom zasnovnikom Ukrayinskogo katolickogo soyuzu Voseni 1939 emigruvav do Avstriyi Pomer u m Bregenc zemlya Forarlberg Avstriya Primitkihttps www ipsb nina gov pl a biografia wlodzimierz teodor singalewicz PDF Arhiv originalu PDF za 9 kvitnya 2016 Procitovano 5 serpnya 2012 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2011 Procitovano 11 lipnya 2010 Arhiv originalu za 25 grudnya 2007 Procitovano 18 bereznya 2013 Dzherela ta literaturaSolyar I Pavlishin O Singalevich Volodimir Teodor Yakovich Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 3 P S Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2020 S 432 ISBN 978 966 2067 65 1 Solyar I Ya Singalevich Volodimir 21 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 582 ISBN 978 966 00 1290 5 Literatura V I Golovchenko Singalevich Volodimir Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 PosilannyaSingalevich Volodimir Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 187 188 Singalevich Volodimir Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1745 1000 ekz Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi