Сільське господарство Азербайджану

Сільське́ господа́рство Азербайджа́ну — одна з галузей економіки Азербайджану.

Пшеничне поле у Азербайджані.

У Азербайджані вирощують виноград, бавовну, тютюн, цитрусові і овочі. Менше, але відчутне, місце посідає тваринництво.

Історія

Землеробство і скотарство виникли на території Азербайджану за неолітичного періоду. У епоху енеоліту вони стали основою господарства родових общин. У першій половині 1-го тисячоліття до н. е. почалося винекнення держав на території Азербайджану. Одним з них було Атропатена, що виникло наприкінці 4 ст. до н. е., у якому інтенсивно розвивалося сільське господарство.

У перших століттях нашої ери на території Азербайджану відбувався процес інтенсивного розвитку землеробства, скотарства, розведення винограду, плодових культур, баштану. У 3-5 століттях склалися феодальні відносини, селяни виплачували продуктову ренту феодалам. До середини 3 століття південь Азербайджану було підкорено Сасанідами. Наприкінці 5 — початку 6 століть на залежній від них території Азербайджану, як і у Ірані, розповсюдився , що представляв зокрема протест проти феодальної залежності.

У 5-7 століттях ширше почали використовувати плодоносні землі та впроваджувати штучне зрошування.

У 9-10 століттях на території Азербайджану виникла низка феодальних держав. Відбулося посилення феодальної залежності селян. У середині 11 століття Азербайджан зазнав нападу тюркомовних племен, очолених династією Сельджуків, що призвело до занепаду господарства осілого населення. З послабленням влади Сельджуків у 12 столітті відбувся новий підйом сільського господарства.

У 1230-х роках Азербайджан було завойовано монголо-татарами. На завойованих територіях утвориллася держава Хулауїдів. За їхньої влади, що тривала до 1360-х — 1370-х років, було знищено зрошувальні канали, плодоносні ниви перетворені на пасовища. Сільське господарство занепало.

В середині 16 століття весь Азербайджан входив до складу держави Сефевидів. Знову почали оброблятися орні землі, було відновлено зрошувальні системи.

У 2-й половині 18 століття на території Азербайджану існувало близько 15 держав — ханств. Вся земля формально вважалася власністю ханів, але фактично більша її частина перебувала у власності світських феодалів — беків і агаларів. Частина земель належала релігійним установам. Великими землевласниками були також знать кочових племен. Основну масу селян становили прикріплені до землі райяти. Менш чисельну групу селян становили ранджбари — особисто-залежні селяни, що не мали власного господарства. Крім того, були зляти — кочовики-скотарі, що залежали від кочової знаті

Радянський агітаційний плакат 1936 року.

Після приєднання Азербайджану до Російської імперії, феодальні відносини у ньому збереглися. У 1870 році було проведено селянську реформу.

Незважаючи на розвиток промисловості наприкінці 19 століття, Азербайджан залишався переважно сільськогосподарським краєм.

У 1900-х роках у Азербайджані нараховувалося 330 тисяч дрібних селянських господарств. В період Першої світової війни значно скоротилися посівні площі під сільськогосподарськими культурами, особливо під бавовником.

Після встановлення в Азербайджані радянського режиму у колишніх власників було конфісковано 1300 тис. десятин землі. До 1940 року 99 % селянських господарств було занесено у колгоспи.

У 1967 році у валовому продукті на сільське господарство припадало 14,9 %, в республіці було 1 095 колгоспів і 305 радгоспів. Площа зрошуваних земель становила 1 088 тисяч га. Тваринництво давало 25 % прибутків колгоспів і радгоспів.

У 1990-х роках У Азербайджані вирощували виноград, бавовну, тютюн, цитрусові і овочі. Перші три види продукції становили більше половини від загального обсягу виробництва, а на останні два в сукупності припадало ще 30 %. Тваринництво, виробництво молочних продуктів, а також вина також є важливими продуктами сільського господарства.

Рослинництво

Сільсько-господарські культури, тис. т

Культури	Роки
	1913	1940	1950	1967	1975	2018 en:Agriculture_in_Azerbaijan
пшениця	314	298	308	541	629	2000
кукурудза	4	10	17	22	н. д.	247
бавовна-сирець	64	154	284	333	450	233
тютюн	1	5,4	8,1	20,8	н. д.
картопля	38	82	119	122	н. д.
овочі	н. д.	63	67	363	604
виноград	н. д.	81	н. д.	н. д.	706
чайне листя	н. д.	0,24	н. д.	н. д.	13,1
Примітки. н. д. — немає даних.

Тваринництво

Див. також: Буйволівництво в Азербайджані

Склад і кількість поголів'я у тваринництві, тис.

Види тварин	Роки
	1916	1941	1951	1968
Велика рогата худоба	1397	1357	1248	1679
Свині	31	120	73	101

Джерела

1. А. Н. Гулиев. Азербайджаская Советская Социалистическая Республика. Исторический очерк. // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
2. А. М. Гаджизаде. Азербайджанская Советская Социалистическая Республика. Народное хозяйство. // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
3. The Economy. // Glenn E. Curtis, ed. Azerbaijan: A Country Study. — Washington: GPO for the Library of Congress, 1995. (англ.)
4. Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Література

Посилання