Суху́мі (груз. სოხუმი [сохумі], абх. Аҟəа, Аква; раніше , Себастополіс, Цхуми (ცხუმი), Сухум-Кале, в 1810–1936 — Сухум) — місто на східному узбережжі Чорного моря, столиця і найбільше місто Абхазії, яку більшість країн світу визнає як автономію в складі Грузії і яка фактично є окупованою РФ територією.
Демографія
За часів Російської імперії та Радянського Союзу Сухумі був багатонаціональним містом. У 1921-1979 рр. населення міста зросло в п'ять разів. У радянський період зросла частка грузинів і абхазів у населенні міста. Зростання населення визначалося не лише природним приростом, а й міграцією із сіл у міста. Історичного максимуму популяція досягла в 1989 році. Після війни в Абхазії структура населення істотно змінилася.
Етимологія
Стара назва міста — «Цхум/Цхомі», яка етимологічно, ймовірно, походить від Трсхіла (сванською «Цхвіімра», « Цхвіім»; Сухум), яка знайшла широке поширення в Шегдомі в різних мовах, включаючи саму Грузію. Абхазькою мовою місто називається «Акха» (Аҟəа). тюрк. «жирний») або від назв риб (зан. «чхоми»). Від грузинського «Цхум» походить його тюркізована форма «Сукхум»
Географія
Сухумі знаходиться переважно в нижній течії річок Гуміст і Келасур на рівнині між її південно-східною частиною — річками Беслеца та Келасур на вузькій прибережній рівнині. . Поселення міста простягається на пагорби, які облямовують прибережну рівнину на північному сході. Площа Сухумі становить 23,3 км². За даними на 1987 рік забудовано 42% території міста. Річки Гуміста, Кельсаурі та Беслет впадають у Чорне море в межах міста та в його околицях.
У місті та його околицях поширено багато видів субтропічних рослин. Переважають штучно окультурені парки та цитрусові насадження. У Сухумі багато парків, серед яких і , де налічується понад 900 видів рослин. За даними на 1987 рік у місті озеленено 842 га.
Погода
Погода помірно волога субтропічна, з теплою зимою і жарким літом. Середня температура січня 5,8-6°С, серпня — 23°С. Середньорічна температура повітря 15°С. Річна кількість опадів 1480 мм. Тривалість сонячного світла 2100 годин. Заморозки бувають рідко. Сніг випадає рідко і швидко тане. Відносна вологість повітря 70%, влітку - 75%.
Історія
Історія міста нараховує понад 2500 років. Це одне з найдавніших міст світу. На місці міста до VI століття нашої ери вихідцями із Мілета була заснована грецька колонія Діоскурія (названа на честь братів Діоскурів), що належала пізніше Понтійському царству. Топонім «Аку» зустрічається в грецькому написі на золотих монетах колхідського карбування (III—II ст. до н. е.) і порівнюється з абхазькою назвою міста Акуа. Пізніше на цьому місці була побудована римська фортеця Себастополіс, відома також в часи генуезької колонізації. З 736 поселення відоме під назвою Цхум (від абхазької назви «Гума») в складі Абхазького царства. В Середньовіччі — місто Цхумі в складі Грузинського царства, з другої половини XVI ст. — під владою Османської імперії: в 1724 побудована турецька фортеця Сухум-Кале на Чорному морі. З кінця XVIII століття до 1808 і з 1864 — столиця Абхазії.
В 1810 приєднано до Росії, статус міста отримав в 1848 році. Після скасування Абхазького князівства в 1864 — центр Сухумської військової області, підпорядкованої Кутаїському генерал-губернатору, з 1866 — Сухумського округу Кутаїської губернії.
Із 1991 — у складі незалежної Грузії. 27 вересня 1993 року під час війни у Абхазії місто було захоплене сепаратистами за підтримки Росії. Зафіксовано ряд жорстоких розправ і знущань росіян над мирним грузинським населенням.
Відомі люди
- Гамсахурдія Давид Михайлович (1989—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Вера Кобалія (нар. 1981) — міністр економіки Грузії;
- Мехузла Микола Аполлонович (1934—2011)— радянський вчений в галузі виноробства.
- Гицба Аліса Шалвівна (нар. 1970) — російська і абхазька оперна співачка (драматичне сопрано).
- (1906—1986) — грузинський лінгвіст, філолог, кандидат наук.
- (1910—1982) — грузинський моряк, один із засновників та перший начальник грузинського флоту.
- Автанділ Гогоберідзе (1922—1980) — радянський футболіст, заслужений майстер спорту СРСР.
- Фазіль Іскандер (1929—2016) — письменник, завоював публіку своїми іронічними творами про життя людей на Кавказі.
- Георгій Граматикопуло (1930—1992) — радянський футболіст, грецько-грузинського походження.
- (1943—2007) — грузинський гідролог.
- Віктор Санєєв (1945—2022) — грузинський радянський легкоатлет.
- Габескірія Гурам (1947—1993) — минулий мер Сухумі, також був радянським футболістом.
Примітки
- Алиас Лабахуа вступил в должность мэра столицы
- http://ugsra.org/abkhaziya-v-tsifrakh/2015-god.php
- http://www.gercekbandirma.com/bandirma-kardes-kentleriyle-el-ele
- http://www.kurskadmin.ru/node/911
- https://krd.ru/administratsiya/administratsii-krasnodara/upravlenie-kontrolya-i-protokola/mezhdunarodnye-svyazi/goroda-pobratimy/suhum/
- საქართველოს საფოსტო ინდექსები — „საქართველოს ფოსტა“
- Ю. Н. Воронов Диоскуриада — Себастополіс — Цхум. Москва: Наука, 1980. — 128 с.
- 29 річниця падіння Сухумі
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (вересень 2013) |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сухумі |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
lon deg zobrazhennya rozmir mapy mapx lat deg lat lon dir lat min lon sec lat sec marksize lon min lat dir long misto Suhumi Aҟea სოხუმი Gerb Prapor Panorama mistaPanorama mistaOsnovni dani 43 00 12 pn sh 41 00 55 sh d H G O WD 43 0 12 N 41 0 55 EKrayina GruziyaMhare Abhazka ARMunicipalitet Abhazka Avtonomna Respublika Abhazke knyazivstvo Kutayiska guberniya d Socialistichna Radyanska Respublika Abhaziya Abhazka Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika WD Abhazka Avtonomna Respublika Abhazke knyazivstvo Kutayiska guberniya d Socialistichna Radyanska Respublika Abhaziya Abhazka Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika Suhumskij municipalitetAdministrativnij centr Respublika Abhaziya Suhumskij rajon Socialistichna Radyanska Respublika Abhaziya Abhazka Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika Abhazka Avtonomna Respublika i Suhumskij municipalitetZasnovano VI st Status z 1848 rokuVisota nad r m 20 mPlosha 27 km Naselennya 62 914 2011 WD 64 441 osib 2015 2 Chasovij poyas UTC 3 i MSDMista pobratimi Tiraspol d 3 Kursk 2009 4 Nizhnij Novgorod Krasnodar 2012 5 Avtomob nom ABHPoshtovij indeks 384900 i 6600 6 Poshta Gruziyi Misceva vlada Vebstorinka sukhumcity ruMer Alias LabahuaIdentifikatori i posilannya GeoNames 611847OpenStreetMap 3572912 R Abhazka Avtonomna Respublika Abhazke knyazivstvo Kutayiska guberniya Suhumskij okrug Socialistichna Radyanska Respublika Abhaziya Abhazka Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika Suhumskij municipalitet Vidstan Do centru krayu Do Tbilisi KartaSuhumiSuhumi Gruziya Suhumi u Vikishovishi Suhu mi gruz სოხუმი sohumi abh Aҟea Akva ranishe Sebastopolis Chumi ცხუმი Suhum Kale v 1810 1936 Suhum misto na shidnomu uzberezhzhi Chornogo morya stolicya i najbilshe misto Abhaziyi yaku bilshist krayin svitu viznaye yak avtonomiyu v skladi Gruziyi i yaka faktichno ye okupovanoyu RF teritoriyeyu DemografiyaZa chasiv Rosijskoyi imperiyi ta Radyanskogo Soyuzu Suhumi buv bagatonacionalnim mistom U 1921 1979 rr naselennya mista zroslo v p yat raziv U radyanskij period zrosla chastka gruziniv i abhaziv u naselenni mista Zrostannya naselennya viznachalosya ne lishe prirodnim prirostom a j migraciyeyu iz sil u mista Istorichnogo maksimumu populyaciya dosyagla v 1989 roci Pislya vijni v Abhaziyi struktura naselennya istotno zminilasya EtimologiyaStara nazva mista Chum Chomi yaka etimologichno jmovirno pohodit vid Trshila svanskoyu Chviimra Chviim Suhum yaka znajshla shiroke poshirennya v Shegdomi v riznih movah vklyuchayuchi samu Gruziyu Abhazkoyu movoyu misto nazivayetsya Akha Aҟea tyurk zhirnij abo vid nazv rib zan chhomi Vid gruzinskogo Chum pohodit jogo tyurkizovana forma Sukhum GeografiyaSuhumi znahoditsya perevazhno v nizhnij techiyi richok Gumist i Kelasur na rivnini mizh yiyi pivdenno shidnoyu chastinoyu richkami Besleca ta Kelasur na vuzkij priberezhnij rivnini Poselennya mista prostyagayetsya na pagorbi yaki oblyamovuyut priberezhnu rivninu na pivnichnomu shodi Plosha Suhumi stanovit 23 3 km Za danimi na 1987 rik zabudovano 42 teritoriyi mista Richki Gumista Kelsauri ta Beslet vpadayut u Chorne more v mezhah mista ta v jogo okolicyah U misti ta jogo okolicyah poshireno bagato vidiv subtropichnih roslin Perevazhayut shtuchno okultureni parki ta citrusovi nasadzhennya U Suhumi bagato parkiv sered yakih i de nalichuyetsya ponad 900 vidiv roslin Za danimi na 1987 rik u misti ozeleneno 842 ga Pogoda Pogoda pomirno vologa subtropichna z teployu zimoyu i zharkim litom Serednya temperatura sichnya 5 8 6 S serpnya 23 S Serednorichna temperatura povitrya 15 S Richna kilkist opadiv 1480 mm Trivalist sonyachnogo svitla 2100 godin Zamorozki buvayut ridko Snig vipadaye ridko i shvidko tane Vidnosna vologist povitrya 70 vlitku 75 IstoriyaIstoriya mista narahovuye ponad 2500 rokiv Ce odne z najdavnishih mist svitu Na misci mista do VI stolittya nashoyi eri vihidcyami iz Mileta bula zasnovana grecka koloniya Dioskuriya nazvana na chest brativ Dioskuriv sho nalezhala piznishe Pontijskomu carstvu Toponim Aku zustrichayetsya v greckomu napisi na zolotih monetah kolhidskogo karbuvannya III II st do n e i porivnyuyetsya z abhazkoyu nazvoyu mista Akua Piznishe na comu misci bula pobudovana rimska fortecya Sebastopolis vidoma takozh v chasi genuezkoyi kolonizaciyi Z 736 poselennya vidome pid nazvoyu Chum vid abhazkoyi nazvi Guma v skladi Abhazkogo carstva V Serednovichchi misto Chumi v skladi Gruzinskogo carstva z drugoyi polovini XVI st pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi v 1724 pobudovana turecka fortecya Suhum Kale na Chornomu mori Z kincya XVIII stolittya do 1808 i z 1864 stolicya Abhaziyi V 1810 priyednano do Rosiyi status mista otrimav v 1848 roci Pislya skasuvannya Abhazkogo knyazivstva v 1864 centr Suhumskoyi vijskovoyi oblasti pidporyadkovanoyi Kutayiskomu general gubernatoru z 1866 Suhumskogo okrugu Kutayiskoyi guberniyi Iz 1991 u skladi nezalezhnoyi Gruziyi 27 veresnya 1993 roku pid chas vijni u Abhaziyi misto bulo zahoplene separatistami za pidtrimki Rosiyi Zafiksovano ryad zhorstokih rozprav i znushan rosiyan nad mirnim gruzinskim naselennyam Vidomi lyudiGamsahurdiya David Mihajlovich 1989 2016 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Vera Kobaliya nar 1981 ministr ekonomiki Gruziyi Mehuzla Mikola Apollonovich 1934 2011 radyanskij vchenij v galuzi vinorobstva Gicba Alisa Shalvivna nar 1970 rosijska i abhazka operna spivachka dramatichne soprano 1906 1986 gruzinskij lingvist filolog kandidat nauk 1910 1982 gruzinskij moryak odin iz zasnovnikiv ta pershij nachalnik gruzinskogo flotu Avtandil Gogoberidze 1922 1980 radyanskij futbolist zasluzhenij majster sportu SRSR Fazil Iskander 1929 2016 pismennik zavoyuvav publiku svoyimi ironichnimi tvorami pro zhittya lyudej na Kavkazi Georgij Gramatikopulo 1930 1992 radyanskij futbolist grecko gruzinskogo pohodzhennya 1943 2007 gruzinskij gidrolog Viktor Sanyeyev 1945 2022 gruzinskij radyanskij legkoatlet Gabeskiriya Guram 1947 1993 minulij mer Suhumi takozh buv radyanskim futbolistom PrimitkiAlias Labahua vstupil v dolzhnost mera stolicy http ugsra org abkhaziya v tsifrakh 2015 god php http www gercekbandirma com bandirma kardes kentleriyle el ele http www kurskadmin ru node 911 https krd ru administratsiya administratsii krasnodara upravlenie kontrolya i protokola mezhdunarodnye svyazi goroda pobratimy suhum საქართველოს საფოსტო ინდექსები საქართველოს ფოსტა Yu N Voronov Dioskuriada Sebastopolis Chum Moskva Nauka 1980 128 s 29 richnicya padinnya Suhumi Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2013 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Suhumi