Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мико́ла Васи́льович Сутя́гін (рос. Николай Васильевич Сутягин; 5 травня 1923, Смагіно — 12 листопада 1986) — радянський льотчик-винищувач, Герой Радянського Союзу (1951), генерал-майор авіації (1967), «Заслужений військовий льотчик СРСР» (1971).
| Микола Васильович Сутягін | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Николай Васильевич Сутягин | ||||||||||
 | ||||||||||
| Народження | 5 травня 1923 Смагіно | |||||||||
| Смерть | 12 листопада 1986 (63 роки) Київ | |||||||||
| Поховання | Байкове кладовище | |||||||||
| Країна |  СРСР | |||||||||
| Вид збройних сил |  ВПС СРСР | |||||||||
| Рід військ |  винищувальна авіація | |||||||||
| Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації | |||||||||
| Роки служби | 1941–1978 | |||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||
| Звання |  Генерал-майор авіації | |||||||||
| Війни / битви | Радянсько-японська війна Корейська війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Життєпис
Народився 5 травня 1923 року в селі Смагіному (нині Бутурлінського району Нижньогородської області) в сім'ї селянина. Росіянин. У 11-річному віці переїхав у місто Горький (нині Нижній Новгород) до дідуся. Навчався в школі і працював, щоб допомагати родині. У 1938 році закінчив середню школу № 18 у Горькому. У 1939 році поступив в місцевий аероклуб імені Баранова, закінчив його в 1940 році.
З 1941 року в лавах Червоної армії. У 1942 році закінчив Чернігівську військову авіаційну школу пілотів. У жовтні 1942 року отримав призначення в , що базувався на Далекому Сході. Через місяць, після переформування був переведений в 5-й винищувальний авіаційний полк тієї ж дивізії. Освоїв І-16, Як-7, Як-9.
У серпні-вересні 1945 року брав участь у радянсько-японській війні. Зробив 13 вильотів на Як-3 і По-2, з них три бойові. За участь у бойових діях проти японських мілітаристів командир ланки лейтенант Сутягін був нагороджений орденом Червоної Зірки.
Після війни залишився служити у військовій авіації. У 1946 році закінчив курси підвищення кваліфікації. Член ВКП(б) з 1946 року. З квітня 1947 року служив командиром ланки в 17-му винищувальному авіаційному полку. Спочатку літав на P-63 «Кінгкобра», з переходом на реактивну авіацію в 1950 році успішно освоїв МіГ-15. У жовтні 1950 року полк передали в 303-ю винищувальну авіадивізію 54-ї повітряної армії і перекинули на Далекий Схід.
З квітня 1951 року в складі полку знаходився в урядовому відрядженні в Північному Китаї, базуючись на аеродромі міста Мукдена. З 11 червня 1951 року заступник командира ескадрильї з льотної частини старший лейтенант М. В. Сутягін у боях Корейської війни. Першу перемогу здобув уже 19 червня 1951 року — збив F-86 «Сейбр». До 12 серпня 1951 року на рахунку Сутягіна було вже 7 збитих особисто американських літаків в 30 бойових вильотах і в 12 повітряних боях.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 жовтня 1951 року за зразкове виконання урядового завдання і проявлені при цьому мужність і героїзм капітану Сутягіну Миколі Володимировичу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 9 282).
Продовжуючи брати участь у бойових діях, до лютого 1952 року Микола Сутягін довів свій рахунок до 21 (за іншими даними — 23) збитих літаків. Всього в небі Кореї він зробив 149 бойових вильотів і провів 66 повітряних боїв. Неодноразово водив на бойові завдання полк. У січні 1952 року був представлений до другої медалі «Золота Зірка», проте нагороду так і не отримав.
По поверненню в СРСР в березні 1952 року вступив на підготовчі курси, а у вересні 1953 року — на основний факультет Військово-повітряної академії, яку закінчив в 1956 році.
З жовтня 1956 року — заступник командира з льотної підготовки 826-го навчального винищувального полку 2-х Центральних курсів удосконалення льотного складу у Таганрозі.
З травня 1960 року — командир 963-го навчального винищувального авіаційного полку Єйського військового авіаційного училища льотчиків.
З жовтня 1961 року — заступник начальника з льотної підготовки Качинського військового авіаційного училища льотчиків, з липня 1962 року — на навчанні.
У 1964 році закінчив Військову академію Генерального штабу, у вересні цього року призначений начальником Харківського вищого авіаційного училища льотчиків.
З травня 1968 року — заступник командувача з бойової підготовки та військових навчальних закладів 69-ї повітряної армії (Київ).
У жовтні 1970 — жовтні 1971 років — головний військовий радник з авіації Демократичній Республіці В'єтнам, нагороджений орденом Червоної Зірки. По поверненню з відрядження в жовтні 1971 року генерал-майор Сутягін отримав призначення на посаду заступника командувача з ППО 16-й повітряною армією (Група радянських військ у Німеччині, ).
З травня 1978 року — у розпорядженні Головнокомандувача ВПС, в серпні 1978 року звільнений в запас. Жив у Києві. Працював начальником штабу цивільної оборони НДІ гідротехніки і меліорації.
Помер 12 листопада 1986 року. Похований на Байковому кладовищі міста Києва.
Нагороди
Нагороджений орденами Леніна (10 жовтня 1951), Вітчизняної війни 1-го ступеня (11 березня 1985), трьома орденами орденами Червоної Зірки (26 серпня 1945, 30 грудня 1956, 4 травня 1972), орденом «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня (22 лютого 1977), медаллю «За бойові заслуги» (17 травня 1950), іншими медалями.
Вшанування пам'яті
У червні 2004 року в селі Смагіному, на будинку, де народився Микола Сутягін, була відкрита меморіальна дошка. Центральна вулиця села носить ім'я Героя.
Джерела
- (рос.)Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Т.2. М., 1988;
- (рос.)Докучаев А. Тайна подвига Николая Сутягина. (Красная Звезда. 14.09.1993);
- (рос.)Сейдов И. Советские асы Корейской войны. Москва, 2010;
- (рос.)Сейдов И., Сутягин Ю. Гроза «Сейбров». М.: ЭКСМО, 2006;
- (рос.)Тюльников Л. К., Басович Я. И. Герои Советского Союза — горьковчане. Горький, 1981.
Посилання
- Біографія на сайті «Красные соколы» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miko la Vasi lovich Sutya gin ros Nikolaj Vasilevich Sutyagin 5 travnya 1923 Smagino 12 listopada 1986 radyanskij lotchik vinishuvach Geroj Radyanskogo Soyuzu 1951 general major aviaciyi 1967 Zasluzhenij vijskovij lotchik SRSR 1971 Mikola Vasilovich Sutyaginros Nikolaj Vasilevich SutyaginNarodzhennya5 travnya 1923 1923 05 05 SmaginoSmert12 listopada 1986 1986 11 12 63 roki KiyivPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskvinishuvalna aviaciyaOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi1941 1978PartiyaKPRSZvannya General major aviaciyiVijni bitviRadyansko yaponska vijna Korejska vijnaNagorodi 9282 Medal Za bojovi zaslugi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sutyagin ZhittyepisNarodivsya 5 travnya 1923 roku v seli Smaginomu nini Buturlinskogo rajonu Nizhnogorodskoyi oblasti v sim yi selyanina Rosiyanin U 11 richnomu vici pereyihav u misto Gorkij nini Nizhnij Novgorod do didusya Navchavsya v shkoli i pracyuvav shob dopomagati rodini U 1938 roci zakinchiv serednyu shkolu 18 u Gorkomu U 1939 roci postupiv v miscevij aeroklub imeni Baranova zakinchiv jogo v 1940 roci Z 1941 roku v lavah Chervonoyi armiyi U 1942 roci zakinchiv Chernigivsku vijskovu aviacijnu shkolu pilotiv U zhovtni 1942 roku otrimav priznachennya v sho bazuvavsya na Dalekomu Shodi Cherez misyac pislya pereformuvannya buv perevedenij v 5 j vinishuvalnij aviacijnij polk tiyeyi zh diviziyi Osvoyiv I 16 Yak 7 Yak 9 U serpni veresni 1945 roku brav uchast u radyansko yaponskij vijni Zrobiv 13 vilotiv na Yak 3 i Po 2 z nih tri bojovi Za uchast u bojovih diyah proti yaponskih militaristiv komandir lanki lejtenant Sutyagin buv nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki Pislya vijni zalishivsya sluzhiti u vijskovij aviaciyi U 1946 roci zakinchiv kursi pidvishennya kvalifikaciyi Chlen VKP b z 1946 roku Z kvitnya 1947 roku sluzhiv komandirom lanki v 17 mu vinishuvalnomu aviacijnomu polku Spochatku litav na P 63 Kingkobra z perehodom na reaktivnu aviaciyu v 1950 roci uspishno osvoyiv MiG 15 U zhovtni 1950 roku polk peredali v 303 yu vinishuvalnu aviadiviziyu 54 yi povitryanoyi armiyi i perekinuli na Dalekij Shid Z kvitnya 1951 roku v skladi polku znahodivsya v uryadovomu vidryadzhenni v Pivnichnomu Kitayi bazuyuchis na aerodromi mista Mukdena Z 11 chervnya 1951 roku zastupnik komandira eskadrilyi z lotnoyi chastini starshij lejtenant M V Sutyagin u boyah Korejskoyi vijni Pershu peremogu zdobuv uzhe 19 chervnya 1951 roku zbiv F 86 Sejbr Do 12 serpnya 1951 roku na rahunku Sutyagina bulo vzhe 7 zbitih osobisto amerikanskih litakiv v 30 bojovih vilotah i v 12 povitryanih boyah Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 10 zhovtnya 1951 roku za zrazkove vikonannya uryadovogo zavdannya i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm kapitanu Sutyaginu Mikoli Volodimirovichu bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 9 282 Prodovzhuyuchi brati uchast u bojovih diyah do lyutogo 1952 roku Mikola Sutyagin doviv svij rahunok do 21 za inshimi danimi 23 zbitih litakiv Vsogo v nebi Koreyi vin zrobiv 149 bojovih vilotiv i proviv 66 povitryanih boyiv Neodnorazovo vodiv na bojovi zavdannya polk U sichni 1952 roku buv predstavlenij do drugoyi medali Zolota Zirka prote nagorodu tak i ne otrimav Po povernennyu v SRSR v berezni 1952 roku vstupiv na pidgotovchi kursi a u veresni 1953 roku na osnovnij fakultet Vijskovo povitryanoyi akademiyi yaku zakinchiv v 1956 roci Z zhovtnya 1956 roku zastupnik komandira z lotnoyi pidgotovki 826 go navchalnogo vinishuvalnogo polku 2 h Centralnih kursiv udoskonalennya lotnogo skladu u Taganrozi Z travnya 1960 roku komandir 963 go navchalnogo vinishuvalnogo aviacijnogo polku Yejskogo vijskovogo aviacijnogo uchilisha lotchikiv Z zhovtnya 1961 roku zastupnik nachalnika z lotnoyi pidgotovki Kachinskogo vijskovogo aviacijnogo uchilisha lotchikiv z lipnya 1962 roku na navchanni U 1964 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu Generalnogo shtabu u veresni cogo roku priznachenij nachalnikom Harkivskogo vishogo aviacijnogo uchilisha lotchikiv Z travnya 1968 roku zastupnik komanduvacha z bojovoyi pidgotovki ta vijskovih navchalnih zakladiv 69 yi povitryanoyi armiyi Kiyiv U zhovtni 1970 zhovtni 1971 rokiv golovnij vijskovij radnik z aviaciyi Demokratichnij Respublici V yetnam nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki Po povernennyu z vidryadzhennya v zhovtni 1971 roku general major Sutyagin otrimav priznachennya na posadu zastupnika komanduvacha z PPO 16 j povitryanoyu armiyeyu Grupa radyanskih vijsk u Nimechchini Z travnya 1978 roku u rozporyadzhenni Golovnokomanduvacha VPS v serpni 1978 roku zvilnenij v zapas Zhiv u Kiyevi Pracyuvav nachalnikom shtabu civilnoyi oboroni NDI gidrotehniki i melioraciyi Pomer 12 listopada 1986 roku Pohovanij na Bajkovomu kladovishi mista Kiyeva NagorodiNagorodzhenij ordenami Lenina 10 zhovtnya 1951 Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 11 bereznya 1985 troma ordenami ordenami Chervonoyi Zirki 26 serpnya 1945 30 grudnya 1956 4 travnya 1972 ordenom Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih Silah SRSR 3 go stupenya 22 lyutogo 1977 medallyu Za bojovi zaslugi 17 travnya 1950 inshimi medalyami Vshanuvannya pam yatiU chervni 2004 roku v seli Smaginomu na budinku de narodivsya Mikola Sutyagin bula vidkrita memorialna doshka Centralna vulicya sela nosit im ya Geroya Dzherela ros Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar T 2 M 1988 ros Dokuchaev A Tajna podviga Nikolaya Sutyagina Krasnaya Zvezda 14 09 1993 ros Sejdov I Sovetskie asy Korejskoj vojny Moskva 2010 ros Sejdov I Sutyagin Yu Groza Sejbrov M EKSMO 2006 ros Tyulnikov L K Basovich Ya I Geroi Sovetskogo Soyuza gorkovchane Gorkij 1981 PosilannyaBiografiya na sajti Krasnye sokoly ros