«Стріла» (рос. "Стрела") — цифрова обчислювальна машина загального призначення, розроблена 1953 у Москві під керівництвом Юрія Базилевського. У розробці також брав участь Башир Рамеєв, який пізніше створив серію ЕОМ «Урал».
Це була перша в СРСР серійна ЕОМ — було випущено сім екземплярів.
Особливості будови
Основні технічні характеристики машини:
- Формат представлення чисел — з рухомою комою, 10 розрядів.
- Структура команд — триадресна.
- Розрядність — 43.
- Оперативна пам'ять на електронно-променевих трубках ємністю 2048 слів.
- Постійна пам'ять на напівпровідникових діодах, ємністю 16 підпрограм[] та 256 операндів.
- Зовнішній накопичувач на магнітній стрічці ємністю 200 тисяч слів. Також було можливо введення інформації за допомогою перфокарт.
- Продуктивність — 2 тисячі операцій за секунду.
- Площа до 300 м², використовувана потужність до 150 кВт.
«Стріла» була побудована з 6000 електронних ламп.
Різні види групових арифметичних і логічних операцій, умовні переходи й змінювані стандартні програми та системи контрольних тестів і організуючих програм давали змогу створювати бібліотеки ефективних програм різного тематичного напряму, здійснювати автоматизацію програмування і розв'язування широкого кола математичних задач.
Застосування
1957 одну з машин було встановлено у перший в СРСР обчислювальний центр при Академії наук СРСР.
ЕОМ «Стріла» використовувалась для вирішення задач балістики при підготовці першого штучного супутника Землі. Також ця машина виконувала розрахунки для створення реактивного літака Ту-104.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 січня 2016. Процитовано 13 червня 2015.
- Казакова, И. А. История вычислительной техники: учебное пособие [ 12 червня 2015 у Wayback Machine.]/ И. А. Казакова. — Пенза: Изд-во ПГУ, 2011. — 232 с.
- Енциклопедія кібернетики : у 2 т. / за ред. В. М. Глушкова. — Київ : Гол. ред. Української радянської енциклопедії, 1973.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Strila ros Strela cifrova obchislyuvalna mashina zagalnogo priznachennya rozroblena 1953 u Moskvi pid kerivnictvom Yuriya Bazilevskogo U rozrobci takozh brav uchast Bashir Rameyev yakij piznishe stvoriv seriyu EOM Ural Ce bula persha v SRSR serijna EOM bulo vipusheno sim ekzemplyariv Osoblivosti budoviOsnovni tehnichni harakteristiki mashini Format predstavlennya chisel z ruhomoyu komoyu 10 rozryadiv Struktura komand triadresna Rozryadnist 43 Operativna pam yat na elektronno promenevih trubkah yemnistyu 2048 sliv Postijna pam yat na napivprovidnikovih diodah yemnistyu 16 pidprogram yak ta 256 operandiv Zovnishnij nakopichuvach na magnitnij strichci yemnistyu 200 tisyach sliv Takozh bulo mozhlivo vvedennya informaciyi za dopomogoyu perfokart Produktivnist 2 tisyachi operacij za sekundu Plosha do 300 m vikoristovuvana potuzhnist do 150 kVt Strila bula pobudovana z 6000 elektronnih lamp Rizni vidi grupovih arifmetichnih i logichnih operacij umovni perehodi j zminyuvani standartni programi ta sistemi kontrolnih testiv i organizuyuchih program davali zmogu stvoryuvati biblioteki efektivnih program riznogo tematichnogo napryamu zdijsnyuvati avtomatizaciyu programuvannya i rozv yazuvannya shirokogo kola matematichnih zadach Zastosuvannya1957 odnu z mashin bulo vstanovleno u pershij v SRSR obchislyuvalnij centr pri Akademiyi nauk SRSR EOM Strila vikoristovuvalas dlya virishennya zadach balistiki pri pidgotovci pershogo shtuchnogo suputnika Zemli Takozh cya mashina vikonuvala rozrahunki dlya stvorennya reaktivnogo litaka Tu 104 Div takozhRadyanska komp yuterna tehnika Ural komp yuter Primitki Arhiv originalu za 11 sichnya 2016 Procitovano 13 chervnya 2015 Kazakova I A Istoriya vychislitelnoj tehniki uchebnoe posobie 12 chervnya 2015 u Wayback Machine I A Kazakova Penza Izd vo PGU 2011 232 s Enciklopediya kibernetiki u 2 t za red V M Glushkova Kiyiv Gol red Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973