Стріла (комп'ютер)

«Стріла» (рос. "Стрела") — цифрова обчислювальна машина загального призначення, розроблена 1953 у Москві під керівництвом Юрія Базилевського. У розробці також брав участь Башир Рамеєв, який пізніше створив серію ЕОМ «Урал».

Це була перша в СРСР серійна ЕОМ — було випущено сім екземплярів.

Особливості будови

Основні технічні характеристики машини:

• Формат представлення чисел — з рухомою комою, 10 розрядів.
• Структура команд — триадресна.
• Розрядність — 43.
• Оперативна пам'ять на електронно-променевих трубках ємністю 2048 слів.
• Постійна пам'ять на напівпровідникових діодах, ємністю 16 підпрограм^[] та 256 операндів.
• Зовнішній накопичувач на магнітній стрічці ємністю 200 тисяч слів. Також було можливо введення інформації за допомогою перфокарт.
• Продуктивність — 2 тисячі операцій за секунду.
• Площа до 300 м², використовувана потужність до 150 кВт.

«Стріла» була побудована з 6000 електронних ламп.

Різні види групових арифметичних і логічних операцій, умовні переходи й змінювані стандартні програми та системи контрольних тестів і організуючих програм давали змогу створювати бібліотеки ефективних програм різного тематичного напряму, здійснювати автоматизацію програмування і розв'язування широкого кола математичних задач.

Застосування

1957 одну з машин було встановлено у перший в СРСР обчислювальний центр при Академії наук СРСР.

ЕОМ «Стріла» використовувалась для вирішення задач балістики при підготовці першого штучного супутника Землі. Також ця машина виконувала розрахунки для створення реактивного літака Ту-104.

Див. також

• Радянська комп'ютерна техніка
• Урал (комп'ютер)

Примітки

1. . Архів оригіналу за 11 січня 2016. Процитовано 13 червня 2015.
2. Казакова, И. А. История вычислительной техники: учебное пособие [ 12 червня 2015 у Wayback Machine.]/ И. А. Казакова. — Пенза: Изд-во ПГУ, 2011. — 232 с.
3. Енциклопедія кібернетики : у 2 т. / за ред. В. М. Глушкова. — Київ : Гол. ред. Української радянської енциклопедії, 1973.