Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сторо́на (Сторо́нна) — село Дрогобицького району Львівської області. У верхньому кінці села знаходиться дерев'яна церква Благовіщення Пр. Богородиці, а внизу церква св. Миколая.
| село Сторона | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Дрогобицький район |
| Громада | Східницька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA46020070220011188 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1650 рік |
| Населення | 1887 |
| Площа | 60500 (тис.кв.м) км² |
| Густота населення | 31.190 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82182 |
| Телефонний код | +380 3244 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°20′22″ пн. ш. 23°12′11″ сх. д. / 49.33944° пн. ш. 23.20306° сх. д.Координати: 49°20′22″ пн. ш. 23°12′11″ сх. д. / 49.33944° пн. ш. 23.20306° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | смт.Східниця,вул.Золота Баня,3 |
| Карта | |
  Сторона | |
 Сторона | |
| Мапа | |
Сторона – село на берегах потоків Сторонявки (яка впадає до Бистриці а далі до Дністра) і Тисовця, за 32 км на південний захід від Дрогобича. Лежить на Підгір’ї.
28 серпня 2017 року в селі відкрито нову школу.
Символіка
Прапор
Квадратне полотнище, що складається з 3 рівновеликих вертикальних смуг — синьої, жовтої та синьої, на середній жовтій — два стилізовані сині грона винограду з зеленими хвостиками. На даному полотнищі розміщений виноградний кущ, який є символом щедрості й багатства та дві сині смуги, що уособлюють дві річки — Бистрицю і Сторонявку. На прапорі зображені два грона, які вказують на 2 населені пункти, підпорядковані селищній раді, тобто Підбуж та Сторону.
Герб
У золотому полі, на зеленому пагорбі, зелена виноградна лоза з листочками і синіми гронами. Герб вписано у декоративний картуш, увінчаний срібною міською короною, що свідчить про статус поселення.
Зображення виноградного куща з ґронами виступало на печатці селища (на той час — містечка Дрогобицького повіту Королівства Галичини) ще в 1870-х рр., про що свідчать матеріали колекції документів відомого галицького краєзнавця XIX століття Антонія Шнайдера.
Історія
Походження назви села Сторона
Перша назва: Сторонна. Назву виводять від слова «сторонній». За переказами, ймовірно в XVI ст., один з отців-монахів, який жив у монастирі ЧСВВ в с.Монастирці, покинув згромадження, тобто відсторонився, пішов жити «на сторону», і обняв невеличку доти безіменну парафію на горі Ковтаві. Монах-«відсторонник, «сторонна» парафія і спричинились до назви села, що звучала як Сторонна. За іншим переказом, назва походить від «сторонніх» утікачів, які переховувались тут від ординців. В історичній назві наголошують другу літеру «о». За СРСР селу дали назву Сторона. В сучасній назві наголошують літеру «а». Сусідує з селищем міського типу Підбужем, селами Залокотем, Жданівкою, Смільною, а також Недільною, Спринею, Монастирцем, Лопушною Самбірського району. Мікротопоніми: Шовтиство, Загор, Рудки, Жупка, Горбок, Луг, Левків, Медвежа, Шеньк, Запуст, Ковтава (Ковтало), Сторонявка. Відомі колишні власники села: пани Левицькі, граф Смолявський, який мав у Сторонній фільварок, який продав барону Ґутману, а той передав його в оренду жидам.
На території села виявлено сліди селища давньоруського періоду. За ЛОАТПщо таке ЛОАТП?, село засновано в 1540 р. на горі Ковтаві й розбудовувалося з горішнього кінця. Селяни займались рільництвом, тваринництвом, мисливством. У XVII ст. жителі мали повинність возити до королівської солеварні по 150 возів дров на рік. У XVIII ст. село постачало робітників на королівську солеварню. Після скасування панщини в Галичині у 1848 р. селяни не змогли заплатити державі визначену суму за викуп своїх же лісів, і за рішенням Відня їх придбав за мінімальні гроші чеський барон Лібіґ.
Колись Сторона належала до Самбірського повіту. За Австрії село передано до Дрогобицького повіту. До Першої світової війни проживали 1 тис. 724 особи: 1 тис. 656 українців, 34 поляки, 34 жиди. Восени 1914 р., починаючи від свята Покрови, на території села, що опинилося між двома фронтами, три тижні точилися запеклі бої, тричі рукопашні, між австрійськими і російськими військами. Загинуло понад 600 чоловік, у т.ч. кілька десятків селян. Взимку 1916 р. австрійська влада організувала перепоховання полеглих вояків на окремому цвинтарі в Підбужі біля підніжжя сторонянської гори.
До 1939 р. чисельність жителів села збільшилась до 1 тис. 860 українців, натомість поляків зменшилась до 15 осіб, жидів – до 20 осіб. Були ковалі, ткачі, стельмахи, гончарі, кошикарі, бондарі. Наприкінці 2007 р. проживали 1 тис. 887 осіб, з них 620 пенсіонерів.
За СРСР створено Сторонянську сільську раду, перегодом, село перейшло до Підбузької селищної ради. Землі у розподрядженні колгоспу, згодом перейшов у радгосп «Підбузький». Загальна площа земельних угідь – 2 682 га.
В урочищі Кути в листопаді 1944 року відбувся Бій під Стороною.
Культура
Першу школу відкрито в 1886 р. у приміщенні панського фільварку, який громада купила в барона Ґутмана. До Першої світової війни існувала початкова школа на 2 класи, згодом розширена до 7-класної. Протягом 50 р. у ній вчителював подвижник шкільної освіти і народної просвіти Атанасій Томашек (похований у 1945 р. в Підбужі). Нині працює школа І-ІІ ступенів: 39 вчителів, 8 технічних працівників, 203 учні. У школі створено музейну кімнату з історії села на 35 експонатів.
У 1895 р. споруджено дім для читальні «Просвіти», громадської канцелярії, громадського шпихліру, тимчасового утримання під арештом порушників. У 1897 р. через москвофільські погляди священика замість читальні «Просвіти» відкрито читальню москвофільського товариства ім. М.Качковського. Проіснувала до 1914 р., коли австрійська влада запроторила її керівників і активістів до концтабору в Талєрґофі (Австрія).
Першу читальню «Просвіти» відкрито в цьому приміщенні в 1914 р. після початку Першої світової війни. При читальні був хор, драматичний гурток, бібліотека. Після проголошення ЗУНР 79 молодих хлопців, у т.ч. 3 малолітні, добровільно зголосилися служити в УГА. До 1939 р. існували осередки товариств «Просвіта», «Сільський господар», інших. Нині працює Народний дім. При ньому є бібліотека на 15 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт, 9 продуктових і промислових крамниць.
Є сакральні споруди XVIII-XIX ст.ст.
Релігія
Перша згадка про церкву належить до 1507 р. В 1561 р. церкві надано ерекційну грамоту. Згодом польські королі Ян Казимир, Август ІІ надали церкві привілеї. У 1782 р. (за іншими джерелами в 1761 або 1769 р.) споруджено другу дерев’яну церкву. В 1872 р. замість неї споруджено (чи відновлено і добудовано стару) третю дерев’яну церкву Святого Миколи. У 1910 р. за проектом львівського архітектора Василя Нагірного споруджено четверту, кам’яну церкву Святого Миколи УГКЦ, нині УПЦ КП. При церкві був колись і є нині церковний хор. Є парафільний дім для священика. Протягом 1963-1989 рр. стояла закрита. 1 тис. 200 віруючих.
У 1660 р. споруджено ще одну дерев’яну церкву. В 1738 р. над бабинцем на емпорі церкви зведено каплицю. У 1830 р. замість неї споруджено другу дерев’яну церкву Благовіщення Пресвятої Богородиці УГКЦ. При церкві був колись і є нині церковний хор. Був парафіяльний дім для священика.
Православні УПЦ (МП): 5 віруючих. Інші віровизнання (баптисти): 23 віруючі.
9 каплиць. 8 придорожних хрестів.
Храмові празники в с. Сторона – на свято Благовіщення 7 квітня, на свято Перенесення мощів святого Миколая 22 травня.
Населення
На 01.01.1939 в селі було 2170 мешканців — 2110 українців, 20 поляків, 10 латинників і 30 євреїв.
Видатні постаті
Терентій Піхоцький
(псевдо: «Оса», «Криця») — окружний провідник Дрогобицької округи ОУНР, старшина УПА, командир охорони Першого великого збору, на якому в лісничівці поблизу с. Сприня була утворена Українська Головна Визвольна Рада (УГВР). Один з організаторів старшинської школи у селі Недільна Старосамбірського району. Очолював охорону Президента Української Головної Визвольної Ради Кирила Осьмака. Загинув у бою за Україну в 1944 році. Терентій Піхоцький був в'язнем польських тюрем.
Терентій Піхоцький народився у селі Сторона в 1912 році у бідній селянській родині. Його батько Василь походив із села Недільна Самбірського району.
Марія Кундик
З села походить письменниця Марія Кундик (нар. в 1951 р.).
Василь Якимів
Народився 29 травня 1914 р. Стрілець УНС із куреня «Омеляна»
Іван Хом’як
Народився 7 вересня 1921 р. Псевдо «Лис» - командир повітової боївки ОУН
Галина Пагутяк
Москале́ць Гали́на Васи́лівна, відома під творчим псевдонімом Пагутя́к Гали́на (26 липня 1958, Залокоть, Дрогобицький район, Львівська область) — сучасна українська письменниця. Лауреат Шевченківської премії з літератури (2010).
Батько — Василь Пагутяк, мати — Іванна Басараб.
Батьків рід походить з бойківського села Сторона, де, за словами письменниці, кожен другий — її близький або далекий родич.
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2020. Процитовано 8 квітня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Відкрито нову школу
- Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника. — Відділ рукописів. — Фонд 144. — Опис 3. — Спр. 14. — Арк. 116
- . Підбузька селищна рада (укр.). 30 жовтня 2016. Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 23 (PDF).
- . zik.ua (ua) . Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
- . zik.ua (ua) . Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
- Діячі ОУН та УПА загиблі в боротьбі з німцями. REIBERT.info (ru-RU) . Процитовано 29 грудня 2018.
- Приватна історія війни. Галина Пагутяк (укр.). Процитовано 18 червня 2019.
Посилання
 | Це незавершена стаття з географії Дрогобицького району. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Storo na Storo nna selo Drogobickogo rajonu Lvivskoyi oblasti U verhnomu kinci sela znahoditsya derev yana cerkva Blagovishennya Pr Bogorodici a vnizu cerkva sv Mikolaya selo StoronaKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Drogobickij rajonGromada Shidnicka selishna gromadaKod KATOTTG UA46020070220011188Osnovni daniZasnovane 1650 rikNaselennya 1887Plosha 60500 tis kv m km Gustota naselennya 31 190 osib km Poshtovij indeks 82182Telefonnij kod 380 3244Geografichni daniGeografichni koordinati 49 20 22 pn sh 23 12 11 sh d 49 33944 pn sh 23 20306 sh d 49 33944 23 20306 Koordinati 49 20 22 pn sh 23 12 11 sh d 49 33944 pn sh 23 20306 sh d 49 33944 23 20306Misceva vladaAdresa radi smt Shidnicya vul Zolota Banya 3KartaStoronaStoronaMapa Storona selo na beregah potokiv Storonyavki yaka vpadaye do Bistrici a dali do Dnistra i Tisovcya za 32 km na pivdennij zahid vid Drogobicha Lezhit na Pidgir yi 28 serpnya 2017 roku v seli vidkrito novu shkolu SimvolikaPrapor Prapor Kvadratne polotnishe sho skladayetsya z 3 rivnovelikih vertikalnih smug sinoyi zhovtoyi ta sinoyi na serednij zhovtij dva stilizovani sini grona vinogradu z zelenimi hvostikami Na danomu polotnishi rozmishenij vinogradnij kush yakij ye simvolom shedrosti j bagatstva ta dvi sini smugi sho uosoblyuyut dvi richki Bistricyu i Storonyavku Na prapori zobrazheni dva grona yaki vkazuyut na 2 naseleni punkti pidporyadkovani selishnij radi tobto Pidbuzh ta Storonu Gerb U zolotomu poli na zelenomu pagorbi zelena vinogradna loza z listochkami i sinimi gronami Gerb vpisano u dekorativnij kartush uvinchanij sribnoyu miskoyu koronoyu sho svidchit pro status poselennya Zobrazhennya vinogradnogo kusha z gronami vistupalo na pechatci selisha na toj chas mistechka Drogobickogo povitu Korolivstva Galichini she v 1870 h rr pro sho svidchat materiali kolekciyi dokumentiv vidomogo galickogo krayeznavcya XIX stolittya Antoniya Shnajdera GerbIstoriyaPohodzhennya nazvi sela Storona Persha nazva Storonna Nazvu vivodyat vid slova storonnij Za perekazami jmovirno v XVI st odin z otciv monahiv yakij zhiv u monastiri ChSVV v s Monastirci pokinuv zgromadzhennya tobto vidstoronivsya pishov zhiti na storonu i obnyav nevelichku doti bezimennu parafiyu na gori Kovtavi Monah vidstoronnik storonna parafiya i sprichinilis do nazvi sela sho zvuchala yak Storonna Za inshim perekazom nazva pohodit vid storonnih utikachiv yaki perehovuvalis tut vid ordinciv V istorichnij nazvi nagoloshuyut drugu literu o Za SRSR selu dali nazvu Storona V suchasnij nazvi nagoloshuyut literu a Susiduye z selishem miskogo tipu Pidbuzhem selami Zalokotem Zhdanivkoyu Smilnoyu a takozh Nedilnoyu Sprineyu Monastircem Lopushnoyu Sambirskogo rajonu Mikrotoponimi Shovtistvo Zagor Rudki Zhupka Gorbok Lug Levkiv Medvezha Shenk Zapust Kovtava Kovtalo Storonyavka Vidomi kolishni vlasniki sela pani Levicki graf Smolyavskij yakij mav u Storonnij filvarok yakij prodav baronu Gutmanu a toj peredav jogo v orendu zhidam Na teritoriyi sela viyavleno slidi selisha davnoruskogo periodu Za LOATPsho take LOATP selo zasnovano v 1540 r na gori Kovtavi j rozbudovuvalosya z gorishnogo kincya Selyani zajmalis rilnictvom tvarinnictvom mislivstvom U XVII st zhiteli mali povinnist voziti do korolivskoyi solevarni po 150 voziv drov na rik U XVIII st selo postachalo robitnikiv na korolivsku solevarnyu Pislya skasuvannya panshini v Galichini u 1848 r selyani ne zmogli zaplatiti derzhavi viznachenu sumu za vikup svoyih zhe lisiv i za rishennyam Vidnya yih pridbav za minimalni groshi cheskij baron Libig Kolis Storona nalezhala do Sambirskogo povitu Za Avstriyi selo peredano do Drogobickogo povitu Do Pershoyi svitovoyi vijni prozhivali 1 tis 724 osobi 1 tis 656 ukrayinciv 34 polyaki 34 zhidi Voseni 1914 r pochinayuchi vid svyata Pokrovi na teritoriyi sela sho opinilosya mizh dvoma frontami tri tizhni tochilisya zapekli boyi trichi rukopashni mizh avstrijskimi i rosijskimi vijskami Zaginulo ponad 600 cholovik u t ch kilka desyatkiv selyan Vzimku 1916 r avstrijska vlada organizuvala perepohovannya poleglih voyakiv na okremomu cvintari v Pidbuzhi bilya pidnizhzhya storonyanskoyi gori Do 1939 r chiselnist zhiteliv sela zbilshilas do 1 tis 860 ukrayinciv natomist polyakiv zmenshilas do 15 osib zhidiv do 20 osib Buli kovali tkachi stelmahi gonchari koshikari bondari Naprikinci 2007 r prozhivali 1 tis 887 osib z nih 620 pensioneriv Za SRSR stvoreno Storonyansku silsku radu peregodom selo perejshlo do Pidbuzkoyi selishnoyi radi Zemli u rozpodryadzhenni kolgospu zgodom perejshov u radgosp Pidbuzkij Zagalna plosha zemelnih ugid 2 682 ga V urochishi Kuti v listopadi 1944 roku vidbuvsya Bij pid Storonoyu KulturaPershu shkolu vidkrito v 1886 r u primishenni panskogo filvarku yakij gromada kupila v barona Gutmana Do Pershoyi svitovoyi vijni isnuvala pochatkova shkola na 2 klasi zgodom rozshirena do 7 klasnoyi Protyagom 50 r u nij vchitelyuvav podvizhnik shkilnoyi osviti i narodnoyi prosviti Atanasij Tomashek pohovanij u 1945 r v Pidbuzhi Nini pracyuye shkola I II stupeniv 39 vchiteliv 8 tehnichnih pracivnikiv 203 uchni U shkoli stvoreno muzejnu kimnatu z istoriyi sela na 35 eksponativ U 1895 r sporudzheno dim dlya chitalni Prosviti gromadskoyi kancelyariyi gromadskogo shpihliru timchasovogo utrimannya pid areshtom porushnikiv U 1897 r cherez moskvofilski poglyadi svyashenika zamist chitalni Prosviti vidkrito chitalnyu moskvofilskogo tovaristva im M Kachkovskogo Proisnuvala do 1914 r koli avstrijska vlada zaprotorila yiyi kerivnikiv i aktivistiv do konctaboru v Talyergofi Avstriya Pershu chitalnyu Prosviti vidkrito v comu primishenni v 1914 r pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Pri chitalni buv hor dramatichnij gurtok biblioteka Pislya progoloshennya ZUNR 79 molodih hlopciv u t ch 3 malolitni dobrovilno zgolosilisya sluzhiti v UGA Do 1939 r isnuvali oseredki tovaristv Prosvita Silskij gospodar inshih Nini pracyuye Narodnij dim Pri nomu ye biblioteka na 15 tisyach knig feldshersko akusherskij punkt 9 produktovih i promislovih kramnic Ye sakralni sporudi XVIII XIX st st ReligiyaPersha zgadka pro cerkvu nalezhit do 1507 r V 1561 r cerkvi nadano erekcijnu gramotu Zgodom polski koroli Yan Kazimir Avgust II nadali cerkvi privileyi U 1782 r za inshimi dzherelami v 1761 abo 1769 r sporudzheno drugu derev yanu cerkvu V 1872 r zamist neyi sporudzheno chi vidnovleno i dobudovano staru tretyu derev yanu cerkvu Svyatogo Mikoli U 1910 r za proektom lvivskogo arhitektora Vasilya Nagirnogo sporudzheno chetvertu kam yanu cerkvu Svyatogo Mikoli UGKC nini UPC KP Pri cerkvi buv kolis i ye nini cerkovnij hor Ye parafilnij dim dlya svyashenika Protyagom 1963 1989 rr stoyala zakrita 1 tis 200 viruyuchih U 1660 r sporudzheno she odnu derev yanu cerkvu V 1738 r nad babincem na empori cerkvi zvedeno kaplicyu U 1830 r zamist neyi sporudzheno drugu derev yanu cerkvu Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici UGKC Pri cerkvi buv kolis i ye nini cerkovnij hor Buv parafiyalnij dim dlya svyashenika Pravoslavni UPC MP 5 viruyuchih Inshi viroviznannya baptisti 23 viruyuchi 9 kaplic 8 pridorozhnih hrestiv Hramovi prazniki v s Storona na svyato Blagovishennya 7 kvitnya na svyato Perenesennya moshiv svyatogo Mikolaya 22 travnya NaselennyaNa 01 01 1939 v seli bulo 2170 meshkanciv 2110 ukrayinciv 20 polyakiv 10 latinnikiv i 30 yevreyiv Vidatni postatiTerentij Pihockij psevdo Osa Kricya okruzhnij providnik Drogobickoyi okrugi OUNR starshina UPA komandir ohoroni Pershogo velikogo zboru na yakomu v lisnichivci poblizu s Sprinya bula utvorena Ukrayinska Golovna Vizvolna Rada UGVR Odin z organizatoriv starshinskoyi shkoli u seli Nedilna Starosambirskogo rajonu Ocholyuvav ohoronu Prezidenta Ukrayinskoyi Golovnoyi Vizvolnoyi Radi Kirila Osmaka Zaginuv u boyu za Ukrayinu v 1944 roci Terentij Pihockij buv v yaznem polskih tyurem Terentij Pihockij narodivsya u seli Storona v 1912 roci u bidnij selyanskij rodini Jogo batko Vasil pohodiv iz sela Nedilna Sambirskogo rajonu Mariya Kundik Z sela pohodit pismennicya Mariya Kundik nar v 1951 r Vasil Yakimiv Narodivsya 29 travnya 1914 r Strilec UNS iz kurenya Omelyana Ivan Hom yak Narodivsya 7 veresnya 1921 r Psevdo Lis komandir povitovoyi boyivki OUN Galina Pagutyak Moskale c Gali na Vasi livna vidoma pid tvorchim psevdonimom Pagutya k Gali na 26 lipnya 1958 Zalokot Drogobickij rajon Lvivska oblast suchasna ukrayinska pismennicya Laureat Shevchenkivskoyi premiyi z literaturi 2010 Batko Vasil Pagutyak mati Ivanna Basarab Batkiv rid pohodit z bojkivskogo sela Storona de za slovami pismennici kozhen drugij yiyi blizkij abo dalekij rodich Primitki Arhiv originalu za 9 veresnya 2016 Procitovano 25 sichnya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 27 listopada 2020 Procitovano 8 kvitnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Vidkrito novu shkolu Lvivska naukova biblioteka im V Stefanika Viddil rukopisiv Fond 144 Opis 3 Spr 14 Ark 116 Pidbuzka selishna rada ukr 30 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 30 grudnya 2018 Procitovano 29 grudnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 23 PDF zik ua ua Arhiv originalu za 30 grudnya 2018 Procitovano 29 grudnya 2018 zik ua ua Arhiv originalu za 30 grudnya 2018 Procitovano 29 grudnya 2018 Diyachi OUN ta UPA zagibli v borotbi z nimcyami REIBERT info ru RU Procitovano 29 grudnya 2018 Privatna istoriya vijni Galina Pagutyak ukr Procitovano 18 chervnya 2019 PosilannyaDrogobickij rajon 1 Ce nezavershena stattya z geografiyi Drogobickogo rajonu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi