Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Абрам Давидович Столяр (10 травня 1921 року, Мелітополь, Українська РСР — 20 квітня 2014 року, Санкт-Петербург) — радянський російський історик, археолог, мистецтвознавець. Доктор історичних наук (1972), професор історичного факультету Санкт-Петербурзького університету, почесний професор СПбДУ, член міжнародних товариств з історії первісної культури. Заслужений працівник вищої школи Російської Федерації, почесний працівник вищої професійної освіти Російської Федерації.
| Столяр Абрам Давидович | |
|---|---|
| рос. Абрам Давыдович Столяр | |
 | |
| Народився | 10 травня 1921 Мелітополь, Запорізька губернія, Українська СРР |
| Помер | 20 квітня 2014 (92 роки) Санкт-Петербург, Росія |
| Країна |  Українська Радянська Соціалістична Республіка Росія |
| Національність | єврей |
| Діяльність | історик, археолог, мистецтвознавець, викладач університету |
| Alma mater | d (1948) |
| Галузь | історія, археологія і мистецтвознавство |
| Заклад | Санкт-Петербурзький державний університет |
| Вчене звання | професор[d] |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук (1972) |
| Вчителі | Артамонов Михайло Іларіонович |
| Аспіранти, докторанти | d |
| Нагороди |     |
| Особ. сторінка | spbu.ru/faces/professors/history/stolyar/ |
Біографія
Народився в єврейській родині майстра годинникової справи і домогосподарки в Мелітополі. У 1932 році родина переїхала до Ленінграда. Столяр навчався в школах № 7, № 17 («Гімназія Травня»), № 1. У 16 років брав участь в експедиції відомого археолога на .
У 1938 році вступив на історичний факультет ЛДУ. В університеті студіював у Бориса Грекова, , Борис Романова та інших видатних істориків. Брав участь в гурткахЕрмітажа. Наставником і, за словами Столяра, його «духовним батьком», став відомий археолог, мистецтвознавець і майбутній директор Ермітажу Михайло Артамонов.
У серпні 1941 року Столяр воював на Волховському і Ленінградському фронтах. Був політруком, комісаром частини. Нагороджений Орденом Вітчизняної війни II ступеня, медаллю «За оборону Ленінграда».
У 1946 році повернувся на історичний факультет. На IV курсі опублікував твір «Маріупольський могильник», що внесла нововведення в вивчення первісної історії України, отримував іменну стипендію. У 1948-1951 роках — аспірант Михайла Артамонова. В аспірантурі Столяр слухав лекції Артамонова, Равдонікаса, Валка, Володимира Мавродіна, Петра Єфименко, , і . У 1952 році захистив кандидатську дисертацію «Маріупольський могильник як історичне джерело».
Наукова діяльність
З 1952 року Столяр завідував Науковим відділом Ленінградського Палацу піонерів, з 1954 року — старший науковий співробітник Кримського філіалу Академії наук Української РСР, а з 1956 року — старший науковий співробітник Державного Ермітажу.
У 1964 році став доцентом кафедри археології історичного факультету ЛДУ.
У 1972 році Михайло Артамонов наполіг на захисті Столяром докторської дисертації на тему «Походження образотворчого мистецтва Євразії». З 1972 по 1995 рік — завідувач кафедри археології та керівник секції археології Головної ради з історії СРСР. У 1974 році був обраний професором. Читав курси «Історія первісного суспільства», «Основи археології», «Первісна культура» і ряд спеціальних курсів. Працював з аспірантами, в тому числі іноземними. Читав курси з археології в різних вузах СРСР, Болгарії, Фінляндії, Норвегії та Угорщини. У 1997—2007 роках — професор кафедри філософії культури і культурології філософського факультету СПбГУ.
Столяр брав участь в 34 археологічних експедиціях у Наддніпрящині, Криму, Забайкаллі, Сибіру, Біломор'ї, тундрі. Був начальником експедиції на Дону і багатьох інших. Виявив і вивчив Василівський могильник на лівобережжі Дніпра у Надпоріжжі (1959), енеолітичне поселення Мешоко в Адигеї (1958—1965). Серед наукових інтересів Столяра була первісна культура 250 тисяч років тому. Столяр займався також палеографією Півночі Європейської Росії, зокрема Карелії.
У 1985 році вийшла монографія «Походження образотворчого мистецтва», відзначена дипломом лауреата Університетській премії. У 1994 році Столяр організував семінар до сторіччя Владислава Равдонікаса, а в 1998 році — Михайла Артамонова.
Столяр брав участь в написанні сценаріїв наукових фільмів, зняв діафільм «Як народилося мистецтво», вів авторські телепередачі. Був учасником міжнародних наукових конгресів в Росії, Фінляндії, Швеції, Естонії, виступав з доповідями на конференціях, співпрацював з ЮНЕСКО .
У 1996 році отримав почесне звання «Заслужений працівник вищої школи Російської Федерації», отримав нагороду «Почесний працівник вищої професійної освіти Російської Федерації», в 2004 році став почесним професором СПбГУ. Був почесним членом Міжнародного товариства вивчення історії первісного мистецтва.
Основні роботи
Автор понад 230 публікацій, серед яких 28 на іноземних мовах. Найвідоміші серед них:
- «Мариупольский могильник как исторический источник» // Советская археология, 1955
- «Первый Васильевский мезолитический могильник» // Археологический сборник Эрмитажа, вып.1; Л., 1959
- «Мешоко — поселение майкопской культуры» // Сборник материалов по истории Адыгеи, Т.2; Майкоп, 1961
- «Натуральное творчество неандертальцев как основа генезиса искусства» // Первобытное искусство; Новосибирск, 1971.
- «Об археологическом аспекте генезиса анималистического искусства в палеолите Евразии» // Советская Этнография. 1978. № 3 (перевод в США — Soviet Anthropology and Archaeology. 1977/1978. № 17).
- «Происхождение изобразительного искусства»; М., 1985.
- «Milestones of spiritual evolution of prehistoric Karelia» // Folklore. Vol. 18/19. Tartu, 2001.
- «Проблема исторической гуманизации первобытной археологии эпохи камня; Архив археологических свидетельств генезиса первобытного сознания» // Структурно-семиотические исследования в археологии. Т. 3. Донецк, 2006.
- «Уроки гражданского мужества историков: научное содружество В. В. Мавродина и М. И. Артамонова» (1936—1974 гг.) // Мавродинские чтения. СПб., 2009.
- «Маріупольський могильник як історичне джерело» // Радянська археологія, 1955
- «Перший Василівський мезолітичний могильник» // Археологічний збірник Ермітажу, вип.1; Л., 1959
- «Мішок — поселення майкопською культури» // Збірник матеріалів з історії Адигеї, Т.2; Майкоп, 1961
- «Натуральне творчість неандертальців як основа генезису мистецтва» // Первісне мистецтво; Новосибірськ, 1971.
- «Про археологічному аспекті генезису анімалістичного мистецтва в палеоліті Євразії» // Радянська Етнографія. 1978. № 3 (переклад в США — Soviet Anthropology and Archaeology. 1977/1978. № 17).
- «Походження образотворчого мистецтва»; М., 1985.
- «Milestones of spiritual evolution of prehistoric Karelia» // Folklore. Vol. 18/19. Tartu, 2001..
- "Проблема історичної гуманізації первісної археології епохи каменю; Архів археологічних свідоцтв генезису первісної свідомості "// Структурно-семіотичні дослідження в археології. Т. 3. Донецьк, 2006.
- «Уроки громадянської мужності істориків: наукове співтовариство В. В. Мавродін та М. І. Артамонова» (1936—1974 рр.) // Мавродінскіе читання. СПб. 2009.
Книги про Столяр
Статті про Абрама Столяр увійшли до деяких наукових російських і міжнародних збірників, також Столяру присвячені окремі книги:
- «Археология в пути или путь археолога» СПб., 2001
- «In situ» СПб., 2006
- Malina J. «Archeologia vectra a dnes» T. I—II. Brno, Czech Republic, 1980—1981.
- «Археология в пути или путь археолога» СПб., 2001
- «In situ» СПб., 2006
- Malina J. «Archeologia vectra a dnes» T. I—II. Brno, Czech Republic, 1980—1981.
Посилання
- Стаття на сайті «біографіка СПбГУ»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abram Davidovich Stolyar 10 travnya 1921 roku Melitopol Ukrayinska RSR 20 kvitnya 2014 roku Sankt Peterburg radyanskij rosijskij istorik arheolog mistectvoznavec Doktor istorichnih nauk 1972 profesor istorichnogo fakultetu Sankt Peterburzkogo universitetu pochesnij profesor SPbDU chlen mizhnarodnih tovaristv z istoriyi pervisnoyi kulturi Zasluzhenij pracivnik vishoyi shkoli Rosijskoyi Federaciyi pochesnij pracivnik vishoyi profesijnoyi osviti Rosijskoyi Federaciyi Stolyar Abram Davidovichros Abram Davydovich StolyarNarodivsya10 travnya 1921 1921 05 10 Melitopol Zaporizka guberniya Ukrayinska SRRPomer20 kvitnya 2014 2014 04 20 92 roki Sankt Peterburg RosiyaKrayina Ukrayinska Radyanska Socialistichna Respublika RosiyaNacionalnistyevrejDiyalnististorik arheolog mistectvoznavec vikladach universitetuAlma materd 1948 Galuzistoriya arheologiya i mistectvoznavstvoZakladSankt Peterburzkij derzhavnij universitetVchene zvannyaprofesor d Naukovij stupindoktor istorichnih nauk 1972 VchiteliArtamonov Mihajlo IlarionovichAspiranti doktorantidNagorodiOsob storinkaspbu ru faces professors history stolyar BiografiyaNarodivsya v yevrejskij rodini majstra godinnikovoyi spravi i domogospodarki v Melitopoli U 1932 roci rodina pereyihala do Leningrada Stolyar navchavsya v shkolah 7 17 Gimnaziya Travnya 1 U 16 rokiv brav uchast v ekspediciyi vidomogo arheologa na U 1938 roci vstupiv na istorichnij fakultet LDU V universiteti studiyuvav u Borisa Grekova Boris Romanova ta inshih vidatnih istorikiv Brav uchast v gurtkahErmitazha Nastavnikom i za slovami Stolyara jogo duhovnim batkom stav vidomij arheolog mistectvoznavec i majbutnij direktor Ermitazhu Mihajlo Artamonov U serpni 1941 roku Stolyar voyuvav na Volhovskomu i Leningradskomu frontah Buv politrukom komisarom chastini Nagorodzhenij Ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stupenya medallyu Za oboronu Leningrada U 1946 roci povernuvsya na istorichnij fakultet Na IV kursi opublikuvav tvir Mariupolskij mogilnik sho vnesla novovvedennya v vivchennya pervisnoyi istoriyi Ukrayini otrimuvav imennu stipendiyu U 1948 1951 rokah aspirant Mihajla Artamonova V aspiranturi Stolyar sluhav lekciyi Artamonova Ravdonikasa Valka Volodimira Mavrodina Petra Yefimenko i U 1952 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu Mariupolskij mogilnik yak istorichne dzherelo Pomer v Sankt Peterburzi 20 kvitnya 2014 roku Naukova diyalnistZ 1952 roku Stolyar zaviduvav Naukovim viddilom Leningradskogo Palacu pioneriv z 1954 roku starshij naukovij spivrobitnik Krimskogo filialu Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR a z 1956 roku starshij naukovij spivrobitnik Derzhavnogo Ermitazhu U 1964 roci stav docentom kafedri arheologiyi istorichnogo fakultetu LDU U 1972 roci Mihajlo Artamonov napolig na zahisti Stolyarom doktorskoyi disertaciyi na temu Pohodzhennya obrazotvorchogo mistectva Yevraziyi Z 1972 po 1995 rik zaviduvach kafedri arheologiyi ta kerivnik sekciyi arheologiyi Golovnoyi radi z istoriyi SRSR U 1974 roci buv obranij profesorom Chitav kursi Istoriya pervisnogo suspilstva Osnovi arheologiyi Pervisna kultura i ryad specialnih kursiv Pracyuvav z aspirantami v tomu chisli inozemnimi Chitav kursi z arheologiyi v riznih vuzah SRSR Bolgariyi Finlyandiyi Norvegiyi ta Ugorshini U 1997 2007 rokah profesor kafedri filosofiyi kulturi i kulturologiyi filosofskogo fakultetu SPbGU Stolyar brav uchast v 34 arheologichnih ekspediciyah u Naddnipryashini Krimu Zabajkalli Sibiru Bilomor yi tundri Buv nachalnikom ekspediciyi na Donu i bagatoh inshih Viyaviv i vivchiv Vasilivskij mogilnik na livoberezhzhi Dnipra u Nadporizhzhi 1959 eneolitichne poselennya Meshoko v Adigeyi 1958 1965 Sered naukovih interesiv Stolyara bula pervisna kultura 250 tisyach rokiv tomu Stolyar zajmavsya takozh paleografiyeyu Pivnochi Yevropejskoyi Rosiyi zokrema Kareliyi U 1985 roci vijshla monografiya Pohodzhennya obrazotvorchogo mistectva vidznachena diplomom laureata Universitetskij premiyi U 1994 roci Stolyar organizuvav seminar do storichchya Vladislava Ravdonikasa a v 1998 roci Mihajla Artamonova Stolyar brav uchast v napisanni scenariyiv naukovih filmiv znyav diafilm Yak narodilosya mistectvo viv avtorski teleperedachi Buv uchasnikom mizhnarodnih naukovih kongresiv v Rosiyi Finlyandiyi Shveciyi Estoniyi vistupav z dopovidyami na konferenciyah spivpracyuvav z YuNESKO U 1996 roci otrimav pochesne zvannya Zasluzhenij pracivnik vishoyi shkoli Rosijskoyi Federaciyi otrimav nagorodu Pochesnij pracivnik vishoyi profesijnoyi osviti Rosijskoyi Federaciyi v 2004 roci stav pochesnim profesorom SPbGU Buv pochesnim chlenom Mizhnarodnogo tovaristva vivchennya istoriyi pervisnogo mistectva Osnovni robotiAvtor ponad 230 publikacij sered yakih 28 na inozemnih movah Najvidomishi sered nih Mariupolskij mogilnik kak istoricheskij istochnik Sovetskaya arheologiya 1955 Pervyj Vasilevskij mezoliticheskij mogilnik Arheologicheskij sbornik Ermitazha vyp 1 L 1959 Meshoko poselenie majkopskoj kultury Sbornik materialov po istorii Adygei T 2 Majkop 1961 Naturalnoe tvorchestvo neandertalcev kak osnova genezisa iskusstva Pervobytnoe iskusstvo Novosibirsk 1971 Ob arheologicheskom aspekte genezisa animalisticheskogo iskusstva v paleolite Evrazii Sovetskaya Etnografiya 1978 3 perevod v SShA Soviet Anthropology and Archaeology 1977 1978 17 Proishozhdenie izobrazitelnogo iskusstva M 1985 Milestones of spiritual evolution of prehistoric Karelia Folklore Vol 18 19 Tartu 2001 Problema istoricheskoj gumanizacii pervobytnoj arheologii epohi kamnya Arhiv arheologicheskih svidetelstv genezisa pervobytnogo soznaniya Strukturno semioticheskie issledovaniya v arheologii T 3 Doneck 2006 Uroki grazhdanskogo muzhestva istorikov nauchnoe sodruzhestvo V V Mavrodina i M I Artamonova 1936 1974 gg Mavrodinskie chteniya SPb 2009 Mariupolskij mogilnik yak istorichne dzherelo Radyanska arheologiya 1955 Pershij Vasilivskij mezolitichnij mogilnik Arheologichnij zbirnik Ermitazhu vip 1 L 1959 Mishok poselennya majkopskoyu kulturi Zbirnik materialiv z istoriyi Adigeyi T 2 Majkop 1961 Naturalne tvorchist neandertalciv yak osnova genezisu mistectva Pervisne mistectvo Novosibirsk 1971 Pro arheologichnomu aspekti genezisu animalistichnogo mistectva v paleoliti Yevraziyi Radyanska Etnografiya 1978 3 pereklad v SShA Soviet Anthropology and Archaeology 1977 1978 17 Pohodzhennya obrazotvorchogo mistectva M 1985 Milestones of spiritual evolution of prehistoric Karelia Folklore Vol 18 19 Tartu 2001 Problema istorichnoyi gumanizaciyi pervisnoyi arheologiyi epohi kamenyu Arhiv arheologichnih svidoctv genezisu pervisnoyi svidomosti Strukturno semiotichni doslidzhennya v arheologiyi T 3 Doneck 2006 Uroki gromadyanskoyi muzhnosti istorikiv naukove spivtovaristvo V V Mavrodin ta M I Artamonova 1936 1974 rr Mavrodinskie chitannya SPb 2009 Knigi pro Stolyar Statti pro Abrama Stolyar uvijshli do deyakih naukovih rosijskih i mizhnarodnih zbirnikiv takozh Stolyaru prisvyacheni okremi knigi Arheologiya v puti ili put arheologa SPb 2001 In situ SPb 2006 Malina J Archeologia vectra a dnes T I II Brno Czech Republic 1980 1981 Arheologiya v puti ili put arheologa SPb 2001 In situ SPb 2006 Malina J Archeologia vectra a dnes T I II Brno Czech Republic 1980 1981 PosilannyaStattya na sajti biografika SPbGU