Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Степова Дивізія (Олександрійська Дивізія) — збройний підрозділ Армії УНР у період українських національно-визвольних змагань 1920-22 років.
Передумови виникнення
Протягом 1917—1919 років йшла виснажлива боротьба українського народу за власну державність. Після відступу Армії УНР на захід та окупації України військами Радянської Росії, більшовики розпочали наводити власний «комуністичний» лад.
В 1919—1920 роках, серед основних верств населення, особливо селян ширилось розчарування в соціально-економічній політиці більшовиків, зміцнювалось розуміння їх дій як окупації та пограбування України. Особливо селяни усвідомили експлуататорську сутності «комуни»; злочинний характер більшовицької влади, що проявлявся у персональному складі та діях радянських органів; заздрість до добробуту українського селянства — «куркулів».
Під впливом вказаних причин селяни України почали боротьбу проти більшовиків, за повернення Уряду УНР. Водночас, керманичі УНР почали розуміти, що перемогти більшовиків можна лише поєднавши дії армії та повстанців.
Рушійною силою повстанської боротьби було українське селянство, а сільська інтелігенція відіграла роль національного провідника.
Діяльність
12 травня 1920 р. на мобілізаційний пункт у Кривому Розі повинні були з'явитися юнаки 1898—1900 років народження. Новобранцями — згідно з розпорядженням більшовиків — мали опікуватися голова Ганнівського волосного комітету Костянтин Юрович Пестушко та голова Жовтянського волосного комітету колишній капітан царської армії Григорій Кіндратович Гниненко. Саме тоді, насильно мобілізовані радянською владою українські хлопці під проводом Степового і Гнибіди захопили повітове місто Кривий Ріг з усіма його військовими складами.
Звістка про визволення повстанцями Кривого Рогу блискавично розлетілася по навколишніх селах і хуторах. До Костя Блакитного-Степового почали приєднуватися інші загони, зокрема отамани: , Пилип Хмара, Голик-Залізняк, Ілля Іванов. У підрозділі Іванова існував окремий відділ з росіян-старовірів, які хоч і не підтримували український національний рух, але, не витримавши терору більшовиків, приєдналися до повстання.
Дивізія воювала під синьо-жовтими прапорами та визнавала одну суверенну владу: Українську Народну Республіку.
Степова дивізія розпочала свою діяльність в районі сіл Верблюжки — Варварівки — Водяної — Петрової. Поступово розширюючи свою територію.
Успішно воювати проти червоних окупантів допомагала й висока організація Степової дивізії. Вона мала чітку структуру: Головний отаман, штаб, контррозвідка, політична прибудова — Повстанський комітет, Пластові курені, сотні, комендантська сотня, підривна команда, кінний відділ, канцелярія, інспекторський відділ, комісія інженерного майна, збройний відділ, комендатура руху, дивізійний суд, дивізійний госпіталь, господарські частини, а також комісії боротьби з бандитизмом. Особу, помічену в бандитизмі, комісія мала право карати якнайрішучіше, аж до розстрілу
У березні 1920 року Степова Дивізія визволила від більшовиків Херсон та повела вдалий наступ на захід (через Білозерку) по лінії Кам'янка-Єградівка--Чигирин. Зупинилась дивізія в урочищі Холодний Яр, де з'єдналась з Холодноярськими збройними силами (14 тисяч гайдамаків).
24 вересня 1920 в Медведівці, де колись почалася Коліївщина, відбулася нарада холодноярських отаманів, в ній узяли участь командири Степової Дивізії, отамани інших регіонів. На цій нараді Костя Блакитного було обрано Головним отаманом усіх повстанських загонів Холодного Яру і околиць.
На цей час повстанці Поділля, Холодного Яру, Херсонщини, Катеринославщини, Уманщини, повністю нейтралізували на своїй території діяльність Красної армії.
Восени 1920-го року, після підписання перемир'я з Польщею у більшовиків з'явилась можливість перегрупувати сили і спрямувати Кінну армію Будьоного на південь України.
Невдовзі до степовиків дійшли чутки, що будьонівці палять їхні села, розстрілюють родини повстанців. Козаки почали вимагати від отамана вести їх назад — виручати рідних.
В жовтні 1920 року Кость Блакитний склав із себе повноваження Головного отамана Холодного Яру та вирушив в Катеринославську губернію на чолі Степової дивізії.
Вже в районі с. Сентова маршрут Степової дивізії перетнувся з маршрутом Кінної армії Будьонного, що із заходу йшла на південь України для боротьби з Врангелем. Командир ударно-розвідувального загону Степової дивізії Чорний Ворон (Микола Скляр), першим зустрів ворога. Вміло скерувавщи свій загін, відволікши близько двох тисяч будьоновців, Чорний Ворон повів їх у протилежний від Степової дивізії бік. В нерівному бою отаман Чорний Ворон та більшість бійців його загону загинуло.
Але тактичної мети було досягнуто: відволікши своїм нападом увагу, вони дали можливість Степовій дивізії вийти в район свого формування (Верблюжка — Варварівка — Водяна — Петрове) і захистити своїх рідних від червоного терору.
Тим часом стало зрозуміло, що всеукраїнського повстання не відбулося. Армія УНР відійшла за Збруч і чекати від них допомоги теж не слід було. Наближення холодів виявило ще одну проблему повстанців. Козаки Степової дивізії не мали зимової амуніції. Це змусило Костя Блакитного піти на часткову демобілізацію дивізії. Дехто з повстанців повернув до Холодного Яру. Вирішив продовжувати боротьбу й кінний полк отамана Іванова. Інші перейшли у підпілля.
Після демобілізації Степової дивізії, взимку 1920—1921 рр., Кость Блакитній залишився з рештками своєї дивізії на Катеринославщині. Очолив Катеринославський повстанський комітет та готував нове повстання яке мало розпочатися весною 1921 року. Головним координатором повстання був генерал-хорунжий Андрій Гулий-Ґуленко, що діяв на Єлизаветградщині.
Діяльність, очолюваного Пестушко повстанського комітету, проти більшовиків була досить успішною. Для нейтралізації діяльності Степової дивізії та Костя Блакитного ЧК розробило спецоперацію. Завдяки зраді отамана чекістам стало відомо місцезнаходження Костя Блакитного.
Потрапивши до пастки, Кость Блакитний загинув 9 травня 1921 року у рідному селі Ганнівці в бою з підрозділом криворізьких чекістів. Після його смерті перестала існувати і непереможна Степова дивізія.
Але відстоюючи незалежну державу, організувавши за козацьким принципом повстанські загони під керівництвом отаманів, під гаслом «Воля України або смерть!», до 1922 року проіснували незалежними республіки Холодного Яру, Чорного Лісу, та інші республіки півдня та центру України.
Військовики дивізії
- Голик-Залізняк Мефодій Фокович — полковник дивізії
- Іванов Ілля
- Черненко Платон Петрович (Чорний Ворон)
- Терещенко Максим — командир батареї дивізії
- Завгородній Ларіон Захарович — значковий дивізії
- Гупало Денис Мусійович — козак Першого кінного полку дивізії
Джерела
Література
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stepova Diviziya Oleksandrijska Diviziya zbrojnij pidrozdil Armiyi UNR u period ukrayinskih nacionalno vizvolnih zmagan 1920 22 rokiv Shtab Stepovoyi Diviziyi Sidit krajnij sprava Kost BlakitnijPeredumovi viniknennyaProtyagom 1917 1919 rokiv jshla visnazhliva borotba ukrayinskogo narodu za vlasnu derzhavnist Pislya vidstupu Armiyi UNR na zahid ta okupaciyi Ukrayini vijskami Radyanskoyi Rosiyi bilshoviki rozpochali navoditi vlasnij komunistichnij lad V 1919 1920 rokah sered osnovnih verstv naselennya osoblivo selyan shirilos rozcharuvannya v socialno ekonomichnij politici bilshovikiv zmicnyuvalos rozuminnya yih dij yak okupaciyi ta pograbuvannya Ukrayini Osoblivo selyani usvidomili ekspluatatorsku sutnosti komuni zlochinnij harakter bilshovickoyi vladi sho proyavlyavsya u personalnomu skladi ta diyah radyanskih organiv zazdrist do dobrobutu ukrayinskogo selyanstva kurkuliv Pid vplivom vkazanih prichin selyani Ukrayini pochali borotbu proti bilshovikiv za povernennya Uryadu UNR Vodnochas kermanichi UNR pochali rozumiti sho peremogti bilshovikiv mozhna lishe poyednavshi diyi armiyi ta povstanciv Rushijnoyu siloyu povstanskoyi borotbi bulo ukrayinske selyanstvo a silska inteligenciya vidigrala rol nacionalnogo providnika Diyalnist12 travnya 1920 r na mobilizacijnij punkt u Krivomu Rozi povinni buli z yavitisya yunaki 1898 1900 rokiv narodzhennya Novobrancyami zgidno z rozporyadzhennyam bilshovikiv mali opikuvatisya golova Gannivskogo volosnogo komitetu Kostyantin Yurovich Pestushko ta golova Zhovtyanskogo volosnogo komitetu kolishnij kapitan carskoyi armiyi Grigorij Kindratovich Gninenko Same todi nasilno mobilizovani radyanskoyu vladoyu ukrayinski hlopci pid provodom Stepovogo i Gnibidi zahopili povitove misto Krivij Rig z usima jogo vijskovimi skladami Zvistka pro vizvolennya povstancyami Krivogo Rogu bliskavichno rozletilasya po navkolishnih selah i hutorah Do Kostya Blakitnogo Stepovogo pochali priyednuvatisya inshi zagoni zokrema otamani Pilip Hmara Golik Zaliznyak Illya Ivanov U pidrozdili Ivanova isnuvav okremij viddil z rosiyan staroviriv yaki hoch i ne pidtrimuvali ukrayinskij nacionalnij ruh ale ne vitrimavshi teroru bilshovikiv priyednalisya do povstannya Diviziya voyuvala pid sino zhovtimi praporami ta viznavala odnu suverennu vladu Ukrayinsku Narodnu Respubliku Stepova diviziya rozpochala svoyu diyalnist v rajoni sil Verblyuzhki Varvarivki Vodyanoyi Petrovoyi Postupovo rozshiryuyuchi svoyu teritoriyu Uspishno voyuvati proti chervonih okupantiv dopomagala j visoka organizaciya Stepovoyi diviziyi Vona mala chitku strukturu Golovnij otaman shtab kontrrozvidka politichna pribudova Povstanskij komitet Plastovi kureni sotni komendantska sotnya pidrivna komanda kinnij viddil kancelyariya inspektorskij viddil komisiya inzhenernogo majna zbrojnij viddil komendatura ruhu divizijnij sud divizijnij gospital gospodarski chastini a takozh komisiyi borotbi z banditizmom Osobu pomichenu v banditizmi komisiya mala pravo karati yaknajrishuchishe azh do rozstrilu U berezni 1920 roku Stepova Diviziya vizvolila vid bilshovikiv Herson ta povela vdalij nastup na zahid cherez Bilozerku po liniyi Kam yanka Yegradivka Chigirin Zupinilas diviziya v urochishi Holodnij Yar de z yednalas z Holodnoyarskimi zbrojnimi silami 14 tisyach gajdamakiv 24 veresnya 1920 v Medvedivci de kolis pochalasya Koliyivshina vidbulasya narada holodnoyarskih otamaniv v nij uzyali uchast komandiri Stepovoyi Diviziyi otamani inshih regioniv Na cij naradi Kostya Blakitnogo bulo obrano Golovnim otamanom usih povstanskih zagoniv Holodnogo Yaru i okolic Na cej chas povstanci Podillya Holodnogo Yaru Hersonshini Katerinoslavshini Umanshini povnistyu nejtralizuvali na svoyij teritoriyi diyalnist Krasnoyi armiyi Voseni 1920 go roku pislya pidpisannya peremir ya z Polsheyu u bilshovikiv z yavilas mozhlivist peregrupuvati sili i spryamuvati Kinnu armiyu Budonogo na pivden Ukrayini Nevdovzi do stepovikiv dijshli chutki sho budonivci palyat yihni sela rozstrilyuyut rodini povstanciv Kozaki pochali vimagati vid otamana vesti yih nazad viruchati ridnih V zhovtni 1920 roku Kost Blakitnij sklav iz sebe povnovazhennya Golovnogo otamana Holodnogo Yaru ta virushiv v Katerinoslavsku guberniyu na choli Stepovoyi diviziyi Vzhe v rajoni s Sentova marshrut Stepovoyi diviziyi peretnuvsya z marshrutom Kinnoyi armiyi Budonnogo sho iz zahodu jshla na pivden Ukrayini dlya borotbi z Vrangelem Komandir udarno rozviduvalnogo zagonu Stepovoyi diviziyi Chornij Voron Mikola Sklyar pershim zustriv voroga Vmilo skeruvavshi svij zagin vidvolikshi blizko dvoh tisyach budonovciv Chornij Voron poviv yih u protilezhnij vid Stepovoyi diviziyi bik V nerivnomu boyu otaman Chornij Voron ta bilshist bijciv jogo zagonu zaginulo Ale taktichnoyi meti bulo dosyagnuto vidvolikshi svoyim napadom uvagu voni dali mozhlivist Stepovij diviziyi vijti v rajon svogo formuvannya Verblyuzhka Varvarivka Vodyana Petrove i zahistiti svoyih ridnih vid chervonogo teroru Tim chasom stalo zrozumilo sho vseukrayinskogo povstannya ne vidbulosya Armiya UNR vidijshla za Zbruch i chekati vid nih dopomogi tezh ne slid bulo Nablizhennya holodiv viyavilo she odnu problemu povstanciv Kozaki Stepovoyi diviziyi ne mali zimovoyi amuniciyi Ce zmusilo Kostya Blakitnogo piti na chastkovu demobilizaciyu diviziyi Dehto z povstanciv povernuv do Holodnogo Yaru Virishiv prodovzhuvati borotbu j kinnij polk otamana Ivanova Inshi perejshli u pidpillya Pislya demobilizaciyi Stepovoyi diviziyi vzimku 1920 1921 rr Kost Blakitnij zalishivsya z reshtkami svoyeyi diviziyi na Katerinoslavshini Ocholiv Katerinoslavskij povstanskij komitet ta gotuvav nove povstannya yake malo rozpochatisya vesnoyu 1921 roku Golovnim koordinatorom povstannya buv general horunzhij Andrij Gulij Gulenko sho diyav na Yelizavetgradshini Diyalnist ocholyuvanogo Pestushko povstanskogo komitetu proti bilshovikiv bula dosit uspishnoyu Dlya nejtralizaciyi diyalnosti Stepovoyi diviziyi ta Kostya Blakitnogo ChK rozrobilo specoperaciyu Zavdyaki zradi otamana chekistam stalo vidomo misceznahodzhennya Kostya Blakitnogo Potrapivshi do pastki Kost Blakitnij zaginuv 9 travnya 1921 roku u ridnomu seli Gannivci v boyu z pidrozdilom krivorizkih chekistiv Pislya jogo smerti perestala isnuvati i neperemozhna Stepova diviziya Ale vidstoyuyuchi nezalezhnu derzhavu organizuvavshi za kozackim principom povstanski zagoni pid kerivnictvom otamaniv pid gaslom Volya Ukrayini abo smert do 1922 roku proisnuvali nezalezhnimi respubliki Holodnogo Yaru Chornogo Lisu ta inshi respubliki pivdnya ta centru Ukrayini Vijskoviki diviziyiGolik Zaliznyak Mefodij Fokovich polkovnik diviziyi Ivanov Illya Chernenko Platon Petrovich Chornij Voron Tereshenko Maksim komandir batareyi diviziyi Zavgorodnij Larion Zaharovich znachkovij diviziyi Gupalo Denis Musijovich kozak Pershogo kinnogo polku diviziyiDzherelahttp pavlogradruth narod ru HTML Postati kost html http ukrlife org main evshan zhnyva81 htmLiteratura