Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Спєх Степан (с. Глідно пол. Hłudno, 13 червня 1922 Перемишльський край — 22 лютого 2009, Мюнхен) — український вокаліст, оперний співак, композитор, нотний графік, громадський діяч, популяризатор української музики за межами України.
| Степан Спєх | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 13 червня 1922 |
| Місце народження | Глідно, Гміна Нозджець, Березівський повіт, Республіка Польща |
| Дата смерті | 22 лютого 2009 (86 років) |
| Поховання | Вальдфрідгоф |
| Громадянство | США |
| Професії | композитор, оперний співак |
| Освіта | Український Музичний Інститут в Америці |
 Файли у Вікісховищі | |
Ось як оповідає про себе автор у автобіографії:
Я родився 13 червня1922 р. в селі Глідно (Hłudno) Березівського повіту Львівського воєводства (Надсяння). Син Ігнатія і Меланії з роду Черкес. Батько — римо-католик, поляк (син мішаного супружжя: мама українка з роду Скотніцка), моя мама греко-католичка, українка, дочка українських родичів. Про особи і імена, як рівнож про село Глідно описую докладніше тому, що найбільші переживання і знущання переносили мішані супружжа, а село Глідно попало під переселенчу акцію «Wisła» і всі українці були переселені на Україну, а на Глідні залишилися жінки мішаного супружжя, які були певні себе, при обороні чоловіків, які мали також вплив на рішення, для їхнього забезпечення.
Життєпис
Дитинство
Степан Спєх народився в селі Глідно, яке розташоване в Березівському повіті на Ряшівщині (сьогодні Польща), на історичній території Лемківщини.
У селі проживала велика кількість українців, які мали українську церкву і читальню. Під час святкувань проводили концерти і ставили вистави. Степан ще з дитинства мріяв бути музикантом, тому був активним в громаді та співав у церковному хорі.
Все життя він згадував про своє дитинство і про свого діда Юрка Черкеса, який багато років був війтом села.
Ансбахський період
У 1940 році під час Другої світової війни Степана Спєха разом із багатьма іншими примусово забирають у Німеччину як остарбайтера.
Степан Спєх пригадує той час в автобіографії:
З кінцем лютого, зібравши новий транспорт, ми рушили в дорогу під охороною поліції з собаками. При довших зупинках подавали нам дівчата горячий чай, бо ночі були ще холодні. 3 березня 1940 року, під вечір, ми прибули до Ансбаху (Ansbach/Mittelfranken).
У німецькому місті Ансбах він потрапляє на господарство, де господар Фрідріх Віттеманн йому дає відповідальнісь за коней, довідавшися, що Степан з кіньми вже працював у свойому селі Глідно. Пізніше Степан згадує цього господаря за велику доброту. Бо зустрічаючись з іншими земляками, що працювали в інших господарів, слухав їхні історії і розумів, як сильно йому пощастило. На відміну від інших, Степан жив у господаря як член родини, мав повну волю і сидів зі всіма за одним столом.
Після закінчення війни американські військові звільняли полонених і остарбайтерів, допомагали людям повернутися додому. Степан попадає в табір втікачів, звідки просить помочі в урядника пана Умрата (Umrath), який жив всі роки у сусідстві господарсвта, і з яким він все мав товариські стосунки. Пан Умрат помагає Степанові оформити дозвіл на роботу в Німеччині, і Степан повертається до того ж свого господаря — тепер вже на нормальну роботи з зарплатою. Він переходить з табору на приватне житло. А з часом пересиляється у Мюнхен.
Надія стати музикантом, яку він практично втратив під час війни, повернулася. У Мюнхені Степан Спєх починає навчатися музики у відомих музикантів-виконавців: піаністки [de] і видатного тенора Ореста Руснака.
Нью-Йоркський період
У післявоєнний час багато людей почали емігрувати в США. З надією про продовження музичної освіти, Степан Спєх, разом з американськими солдатами, відправляється на військовому корабліми на інший континент.
Спогади з корабля «Генерала Гарі Тейлор» («General Harry Taylor»):
Коротко по обіді всідали на військовий корабель «Harry Taylor» і під вечір рушили в дорогу. Знаючи вже кілька слів по англійськи, був призначений для цілого покладу (відділу) українців на гаусмеістра. Виконавши рано, перед візитою порядку всі вказівки, вже після візити мав цілий день вільний від праці: бігав по кораблі і шукав можливостей для фото-знимок. Після додержання цінних вказівок від товаришів, які виїхали скоріше, подаючи мені листовно потрібні інформиції, від початку їзди, були мені корисні.
26 вересня 1951 року Степан Спєх поїхав до Америки, і там він перебуває у Нью-Йорку, намагаючися знайти засоби для життя й вдосконалення в улюбленому ділі. Він знаходить велику українську громаду, яка створювала безпечне місце для збереження власної культури і традицій, створивши цілу інфраструктуру для цього. Він навчається у Українському музичному інституті у класі сольного співу в Іванни Прийми, а з композиції — у . Навчаючись в інституті нотної грамоти, Степан почав активно займатися переписуванням музичного тексту для українських музикантів за потреби й заробляти на цьому гроші, використовуючи свій каліграфічний талант. Він пізніше часто говорив: «Я є оперний співак, композитор i нотний графік».
Нью-Йоркський період ознаменовується початком його активної кар'єри виконавця-вокаліста, багатьох музичних проектів та концертів. Американській публіці Степан Спєх став відомим через трансляції Нью-Йоркського громадського радіо [en].
Степан був членом театральної студії Олімпії Добровольської та Йосипа Гірняка, а також учасником під керівництвом Леонтія Крушельницького.
Після завершення навчання в інституті Степан Спєх почав працювати в , де виконував оперні арії під керівництвом .
13 квітня 1957 року Степан Спєх зорганізував для свого колишнього учителя тенора Ореста Руснака концерт в Нью Йорку з рамени Українського Літературно-Мистецького Клюбу, де вони після багатьох років знову зустрілися особисто. В цей рік відбувся в Нью Йорку також «Вечір Молодих Мистців», на який Степан Спєх готувався заспівати українські народні пісні під свою власну гармонізацію. Представивши свої ноти його учительці проф. Іванні Прийма, вона похвалила ноти, але відмовилася акомпаніювати на фортепіані запропоновані пісні. Натомість вона заохотила Степана, закомпонувати свою власну пісню. В цей момент Степан переглянув свій збірник поезій і написав мелодію до слів Микола Горішнього «Гей, приснилось мені моє рідне село». Ця його перша композиція в майбутньому мала стати як гимном вихідців села Глідно, між якими також пізніший Патріарх Димитрій Ярема. З Димитрієм Яремою вони в селі товаришували, а вже після повернення з Америки Степан Спєх мав мошливість поїхати в України і знову стрінути Патріарха особисто.
Мюнхенський період
18 вересня 1959 року Степан повертається у Німеччину, перше в Ансбах, а тоді в Мюнхен, і розпочинає співпрацю з піаністкою Аннемарією Ваґнер та її камерним хором. В 1960 роках Степан разом із Аннемарією та її хором здійснили концертний тур Італією. Одним із творів у репертуарі хору була «Божественна Літургія» українською мовою, написана композитором. Цей хор виконував «Божественну Літургію» Степана Спєха дуже часто, подорожуючи багато років по містах Німеччнини та Європи.
В грудні 1979 року Владика Мюнхенської Апостольської Екзархії Платон Корниляк видав книжку з нотами літургії друком з нагоди 20-ліття існування Екзархії.
В цей час Степан Спєх, коли не гастролював з хором, у січні 1967 року записав при супроводі циганського ансамблю на платівці низку українських народних пісень і танців під назвою «Перли України».
Мюнхенський період головно характеризується як плідний на композиторську діяльність. Степан Спєх організовує ряд концертів, де він та інші відомі солісти співають його власні композиції в різних відомих приміщеннях. Також тут розпочинається період у житті Степана Спєха, коли він працює дяком у Мюнхенській Українській Католицькій Церкві. Співаючи сольо і в хорі, він взяв на себе не тільки завдання дяка, а також відповідальність хормейстера: він проводив репетиції, створював і переписував партії для голосів, продовжуючи діяльність нотного графіка та музичного редактора. Його широка церковно-музична діяльнісь приводила до постійних добрих контактів до церкових діячів, священників та владик. Одною з головних зустрічей була в лютому 1982 року імпреза з нагоди відсвядкувань 90-их уродин Патріарха Йосифа Сліпого у Римі, на яку Степан Спєх був особисто запрошений. Там він представляє Патріархові свого сина Степана, який в той час вже також почав розом зі своїм батьком в церкві співати.
Степан Спєх влаштовував зустрічі з керівниками німецьких організацій, знайомлячи всіх з українською культурою, традиціями й мистецтвом.
26 лютого 2009 року в українській церкві в Мюнхені, де він довгі роки був дяком, Владика Петро відправив заупокійну літургію i Панахиду.
27 лютого 2009 року відбувся похорон, його було поховано у Мюнхені на цвинтарі Вальдфрідгоф. Похорон закінчився піснею «Чуєш, брате мій…», а почався його власною композицією «До Тебе, Боже», де на органах грав Тарас Ященко. Після цього відбулася тризна.
Сім'я
Степан Спєх зустрів свою майбутню дружину майже одразу після повернення зі США у Мюнхен. Ірина Качанюк-Спєх була родом зі Львова, як дитина переїхала до Німеччини. Вона навчалася на учительку в у Мюнхені.
Степан й Ірина зустріли один одного вкінці 1959 року, і 16 травня 1964 року одружилися.
12 травня 1965 року у них народився перший син Осип, 20 квітня 1967 — другий син Степан, а 14 жовтня 1969 року — третій син Андрій. У сина Степана народжується 04 липня 2006 року перший внук Степана Спєха: Нестор.
Сини Осип і Степан створили разом компанію ukimedia, метою якої був переклад комп'ютерного забезпечення українською мовою. Пізніше компанія розширила свою діяльність на програмні забезпечення для радія і телевізії, проте обидва брати продовжили активно займатися культурною діяльністю у Мюнхені.
Молодший син Андрій є вчителем танців. Він вів український танцювальний гурток, а також видав українські співаники. Окрім цього, Андрій добре володіє мистецтвом гри на гітарі.
Сини до сьогодні організовують різні культурні події у Мюнхені ніби продовжуючи діло батька як спадок, пропагуючи та популяризуючи українську культуру у світі.
Хронологія відомих концертів
У 1953 році відбувся один із концертів Степана , де співак виконав твір С. Людкевича «Черемоше, брате мій», організований в Нью-Йорку.
23 червня 1957 року у місті Глен Спей (США) відбулося відкриття пам'ятника поетові з нагоди цього ювілею, де Степан Спєх виконав солоспів «Як почуєш вночі» (слова І. Франка, муз. Д. Січинського) і «Навколо шум» (арія Раона з опери «Сафо» М. Лисенка).
31 травня 1963 року відбувся авторський концерт композитора у Мюнхені
31 січня 1976 року відбулася велика авторська програма Степана Спєха, яка представила хорові і вокальні твори композитора у залі зустрічей Товариства українців Німеччини в Мюнхені.
10 липня 1977 року в церкві, в оселі Людвігсфельд вперше прозвучала Божественна Літургія св. Йоана Золотоустого для мішаного хору та солістів українською мовою, яку написав Степан Спєх.
9 червня 1982 року в Лембахґалєрі відбувся авторський концерт Степана Спєха, який організувало Центральне представництво української еміграції в Німеччині.
16 липня 1989 року організував святочну академію з нагоди 175-ліття від дня народження Тараса Шевченка, де композитор виконав твір, до якого написав музику — «Мені тринадцятий минало».
14 липня 1990 року відбувся Шевченківський концерт-лекція, в якому з доповідями про творчість поета виступили доктор Роланд Пітч зі Штутгарда і магістр Мирослав Антохій із Мюнхена. Після лекцій відбувся концерт фолькгрупи «Бандура» зі Штутгарда, а солістами були відомі виконавці Світлана Микитчак Дубровська (сопрано), Степан Спєх (тенор) і Богдан Шарко (баритон, бандурист). Фортепіанний супровід забезпечила Ореста ЦибрівськаМіллер, а декламувала поезію Мартіна Зауер.
Список творів
Збірка «Композиції», видана у 2005 році, де були зібрані понад 100 творів Степана Спєха, між ними також вибрані рукописи:
- 11 хорових композицій
- 5 дуетів
- 1 терцет
- 2 мелодекламації
- 2 твори зі супроводом фортепіано і віолончелі
- декілька творів для фортепіано, флейти і скрипки
- усі інші для сольоспіву, частинно разом із хором
«Божественна Літургія» для мішаного хору українською мовою, видана у 1979 році.
Посилання на записи концертів
- 23 лютого 2020 року у Львівському Палаці Мистецтв відбулася зустріч вихідців зі села Глідно «Гей, приснилось мені моє рідне село», де були виконані твори Степана Спєха
- 1 квітня 2017 року у замку Нюмфенбург в Мюнхені відбувся концерт творів українських композиторів, серед яких були й твори Степана Спєха
Фотоархів
Джерела
- Кавунник О. Закоханий в Україну // Українська музична газета. — 2009. — No 2 (72). — С. 9.
- Карась Г. Актуалізація музично-педагогічної хорової спадщини українського зарубіжжя в сучасному освітньому процесі України / Ганна Карась // Вісник Прикарпатського університету імені Василя Стефаника: Мистецтвознавство. — Вип. 22. — Івано-Франківськ, 2010. — С. 57 — 64.
- Мала українська музична енциклопедія / Упор. О. Залеський. — Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1971. — С. 104.
- Муха А. Композитори України та української діаспори: Довідник / Антон Муха. — К.: Музична Україна, 2004. — С. 279.
- Шарко Б. Німецький хор співав Святу Літургію українською мовою // Християнський голос. — 1977. — Ч. 33 (1490). — 14 серпня.
- Шарко Б. Помер співак і композитор Степан Спєх // Свобода. — 2009. — No 17. — 24 квітня. — С. 22.
- Sonevyts'kyi J., Palidvor-Sonevyts'ka N.
- Dictionary of Ukrainian composers. — Lviv, 1997. –P.267.
- Помер співак і композитор Степан Спєх / Свобода, 24 квітня 2009. — С. 22.
Примітки
- Хрипун, Роман (02.02.2012). Молодь і ринок. Молодь і ринок №4 (87), 2012 (українською) .
- Безмежнеє поле: Українська поезія у переспіві німецькою мовою Ірини Качанюк-Спєх / Упоряд. М. С. Смолій. — Укр. мовою з паралельним німецьким перекладом. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2010. — 160 с. — С. 6.
- Карась, Ганна (2012). Музична культура української діаспори у світовому часопросторі ХХ століття (українською) . Івано-Франківськ.
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spyeh Stepan s Glidno pol Hludno 13 chervnya 1922 Peremishlskij kraj 22 lyutogo 2009 Myunhen ukrayinskij vokalist opernij spivak kompozitor notnij grafik gromadskij diyach populyarizator ukrayinskoyi muziki za mezhami Ukrayini Stepan SpyehOsnovna informaciyaData narodzhennya13 chervnya 1922 1922 06 13 Misce narodzhennyaGlidno Gmina Nozdzhec Berezivskij povit Respublika PolshaData smerti22 lyutogo 2009 2009 02 22 86 rokiv PohovannyaValdfridgofGromadyanstvoSShAProfesiyikompozitor opernij spivakOsvitaUkrayinskij Muzichnij Institut v Americi Fajli u Vikishovishi Os yak opovidaye pro sebe avtor u avtobiografiyi Ya rodivsya 13 chervnya1922 r v seli Glidno Hludno Berezivskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Nadsyannya Sin Ignatiya i Melaniyi z rodu Cherkes Batko rimo katolik polyak sin mishanogo supruzhzhya mama ukrayinka z rodu Skotnicka moya mama greko katolichka ukrayinka dochka ukrayinskih rodichiv Pro osobi i imena yak rivnozh pro selo Glidno opisuyu dokladnishe tomu sho najbilshi perezhivannya i znushannya perenosili mishani supruzhzha a selo Glidno popalo pid pereselenchu akciyu Wisla i vsi ukrayinci buli pereseleni na Ukrayinu a na Glidni zalishilisya zhinki mishanogo supruzhzhya yaki buli pevni sebe pri oboroni cholovikiv yaki mali takozh vpliv na rishennya dlya yihnogo zabezpechennya ZhittyepisDitinstvo Stepan Spyeh narodivsya v seli Glidno yake roztashovane v Berezivskomu poviti na Ryashivshini sogodni Polsha na istorichnij teritoriyi Lemkivshini U seli prozhivala velika kilkist ukrayinciv yaki mali ukrayinsku cerkvu i chitalnyu Pid chas svyatkuvan provodili koncerti i stavili vistavi Stepan she z ditinstva mriyav buti muzikantom tomu buv aktivnim v gromadi ta spivav u cerkovnomu hori Vse zhittya vin zgaduvav pro svoye ditinstvo i pro svogo dida Yurka Cherkesa yakij bagato rokiv buv vijtom sela Ansbahskij period U 1940 roci pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Stepana Spyeha razom iz bagatma inshimi primusovo zabirayut u Nimechchinu yak ostarbajtera Stepan Spyeh prigaduye toj chas v avtobiografiyi Z kincem lyutogo zibravshi novij transport mi rushili v dorogu pid ohoronoyu policiyi z sobakami Pri dovshih zupinkah podavali nam divchata goryachij chaj bo nochi buli she holodni 3 bereznya 1940 roku pid vechir mi pribuli do Ansbahu Ansbach Mittelfranken U nimeckomu misti Ansbah vin potraplyaye na gospodarstvo de gospodar Fridrih Vittemann jomu daye vidpovidalnis za konej dovidavshisya sho Stepan z kinmi vzhe pracyuvav u svojomu seli Glidno Piznishe Stepan zgaduye cogo gospodarya za veliku dobrotu Bo zustrichayuchis z inshimi zemlyakami sho pracyuvali v inshih gospodariv sluhav yihni istoriyi i rozumiv yak silno jomu poshastilo Na vidminu vid inshih Stepan zhiv u gospodarya yak chlen rodini mav povnu volyu i sidiv zi vsima za odnim stolom Pislya zakinchennya vijni amerikanski vijskovi zvilnyali polonenih i ostarbajteriv dopomagali lyudyam povernutisya dodomu Stepan popadaye v tabir vtikachiv zvidki prosit pomochi v uryadnika pana Umrata Umrath yakij zhiv vsi roki u susidstvi gospodarsvta i z yakim vin vse mav tovariski stosunki Pan Umrat pomagaye Stepanovi oformiti dozvil na robotu v Nimechchini i Stepan povertayetsya do togo zh svogo gospodarya teper vzhe na normalnu roboti z zarplatoyu Vin perehodit z taboru na privatne zhitlo A z chasom peresilyayetsya u Myunhen Nadiya stati muzikantom yaku vin praktichno vtrativ pid chas vijni povernulasya U Myunheni Stepan Spyeh pochinaye navchatisya muziki u vidomih muzikantiv vikonavciv pianistki de i vidatnogo tenora Oresta Rusnaka Nyu Jorkskij period U pislyavoyennij chas bagato lyudej pochali emigruvati v SShA Z nadiyeyu pro prodovzhennya muzichnoyi osviti Stepan Spyeh razom z amerikanskimi soldatami vidpravlyayetsya na vijskovomu korablimi na inshij kontinent Spogadi z korablya Generala Gari Tejlor General Harry Taylor Korotko po obidi vsidali na vijskovij korabel Harry Taylor i pid vechir rushili v dorogu Znayuchi vzhe kilka sliv po anglijski buv priznachenij dlya cilogo pokladu viddilu ukrayinciv na gausmeistra Vikonavshi rano pered vizitoyu poryadku vsi vkazivki vzhe pislya viziti mav cilij den vilnij vid praci bigav po korabli i shukav mozhlivostej dlya foto znimok Pislya doderzhannya cinnih vkazivok vid tovarishiv yaki viyihali skorishe podayuchi meni listovno potribni informiciyi vid pochatku yizdi buli meni korisni 26 veresnya 1951 roku Stepan Spyeh poyihav do Ameriki i tam vin perebuvaye u Nyu Jorku namagayuchisya znajti zasobi dlya zhittya j vdoskonalennya v ulyublenomu dili Vin znahodit veliku ukrayinsku gromadu yaka stvoryuvala bezpechne misce dlya zberezhennya vlasnoyi kulturi i tradicij stvorivshi cilu infrastrukturu dlya cogo Vin navchayetsya u Ukrayinskomu muzichnomu instituti u klasi solnogo spivu v Ivanni Prijmi a z kompoziciyi u Navchayuchis v instituti notnoyi gramoti Stepan pochav aktivno zajmatisya perepisuvannyam muzichnogo tekstu dlya ukrayinskih muzikantiv za potrebi j zaroblyati na comu groshi vikoristovuyuchi svij kaligrafichnij talant Vin piznishe chasto govoriv Ya ye opernij spivak kompozitor i notnij grafik Nyu Jorkskij period oznamenovuyetsya pochatkom jogo aktivnoyi kar yeri vikonavcya vokalista bagatoh muzichnih proektiv ta koncertiv Amerikanskij publici Stepan Spyeh stav vidomim cherez translyaciyi Nyu Jorkskogo gromadskogo radio en Stepan buv chlenom teatralnoyi studiyi Olimpiyi Dobrovolskoyi ta Josipa Girnyaka a takozh uchasnikom pid kerivnictvom Leontiya Krushelnickogo Pislya zavershennya navchannya v instituti Stepan Spyeh pochav pracyuvati v de vikonuvav operni ariyi pid kerivnictvom 13 kvitnya 1957 roku Stepan Spyeh zorganizuvav dlya svogo kolishnogo uchitelya tenora Oresta Rusnaka koncert v Nyu Jorku z rameni Ukrayinskogo Literaturno Misteckogo Klyubu de voni pislya bagatoh rokiv znovu zustrilisya osobisto V cej rik vidbuvsya v Nyu Jorku takozh Vechir Molodih Mistciv na yakij Stepan Spyeh gotuvavsya zaspivati ukrayinski narodni pisni pid svoyu vlasnu garmonizaciyu Predstavivshi svoyi noti jogo uchitelci prof Ivanni Prijma vona pohvalila noti ale vidmovilasya akompaniyuvati na fortepiani zaproponovani pisni Natomist vona zaohotila Stepana zakomponuvati svoyu vlasnu pisnyu V cej moment Stepan pereglyanuv svij zbirnik poezij i napisav melodiyu do sliv Mikola Gorishnogo Gej prisnilos meni moye ridne selo Cya jogo persha kompoziciya v majbutnomu mala stati yak gimnom vihidciv sela Glidno mizh yakimi takozh piznishij Patriarh Dimitrij Yarema Z Dimitriyem Yaremoyu voni v seli tovarishuvali a vzhe pislya povernennya z Ameriki Stepan Spyeh mav moshlivist poyihati v Ukrayini i znovu strinuti Patriarha osobisto Myunhenskij period 18 veresnya 1959 roku Stepan povertayetsya u Nimechchinu pershe v Ansbah a todi v Myunhen i rozpochinaye spivpracyu z pianistkoyu Annemariyeyu Vagner ta yiyi kamernim horom V 1960 rokah Stepan razom iz Annemariyeyu ta yiyi horom zdijsnili koncertnij tur Italiyeyu Odnim iz tvoriv u repertuari horu bula Bozhestvenna Liturgiya ukrayinskoyu movoyu napisana kompozitorom Cej hor vikonuvav Bozhestvennu Liturgiyu Stepana Spyeha duzhe chasto podorozhuyuchi bagato rokiv po mistah Nimechchnini ta Yevropi V grudni 1979 roku Vladika Myunhenskoyi Apostolskoyi Ekzarhiyi Platon Kornilyak vidav knizhku z notami liturgiyi drukom z nagodi 20 littya isnuvannya Ekzarhiyi V cej chas Stepan Spyeh koli ne gastrolyuvav z horom u sichni 1967 roku zapisav pri suprovodi ciganskogo ansamblyu na plativci nizku ukrayinskih narodnih pisen i tanciv pid nazvoyu Perli Ukrayini Myunhenskij period golovno harakterizuyetsya yak plidnij na kompozitorsku diyalnist Stepan Spyeh organizovuye ryad koncertiv de vin ta inshi vidomi solisti spivayut jogo vlasni kompoziciyi v riznih vidomih primishennyah Takozh tut rozpochinayetsya period u zhitti Stepana Spyeha koli vin pracyuye dyakom u Myunhenskij Ukrayinskij Katolickij Cerkvi Spivayuchi solo i v hori vin vzyav na sebe ne tilki zavdannya dyaka a takozh vidpovidalnist hormejstera vin provodiv repeticiyi stvoryuvav i perepisuvav partiyi dlya golosiv prodovzhuyuchi diyalnist notnogo grafika ta muzichnogo redaktora Jogo shiroka cerkovno muzichna diyalnis privodila do postijnih dobrih kontaktiv do cerkovih diyachiv svyashennikiv ta vladik Odnoyu z golovnih zustrichej bula v lyutomu 1982 roku impreza z nagodi vidsvyadkuvan 90 ih urodin Patriarha Josifa Slipogo u Rimi na yaku Stepan Spyeh buv osobisto zaproshenij Tam vin predstavlyaye Patriarhovi svogo sina Stepana yakij v toj chas vzhe takozh pochav rozom zi svoyim batkom v cerkvi spivati Stepan Spyeh vlashtovuvav zustrichi z kerivnikami nimeckih organizacij znajomlyachi vsih z ukrayinskoyu kulturoyu tradiciyami j mistectvom 26 lyutogo 2009 roku v ukrayinskij cerkvi v Myunheni de vin dovgi roki buv dyakom Vladika Petro vidpraviv zaupokijnu liturgiyu i Panahidu 27 lyutogo 2009 roku vidbuvsya pohoron jogo bulo pohovano u Myunheni na cvintari Valdfridgof Pohoron zakinchivsya pisneyu Chuyesh brate mij a pochavsya jogo vlasnoyu kompoziciyeyu Do Tebe Bozhe de na organah grav Taras Yashenko Pislya cogo vidbulasya trizna Sim yaStepan Spyeh zustriv svoyu majbutnyu druzhinu majzhe odrazu pislya povernennya zi SShA u Myunhen Irina Kachanyuk Spyeh bula rodom zi Lvova yak ditina pereyihala do Nimechchini Vona navchalasya na uchitelku v u Myunheni Stepan j Irina zustrili odin odnogo vkinci 1959 roku i 16 travnya 1964 roku odruzhilisya 12 travnya 1965 roku u nih narodivsya pershij sin Osip 20 kvitnya 1967 drugij sin Stepan a 14 zhovtnya 1969 roku tretij sin Andrij U sina Stepana narodzhuyetsya 04 lipnya 2006 roku pershij vnuk Stepana Spyeha Nestor Sini Osip i Stepan stvorili razom kompaniyu ukimedia metoyu yakoyi buv pereklad komp yuternogo zabezpechennya ukrayinskoyu movoyu Piznishe kompaniya rozshirila svoyu diyalnist na programni zabezpechennya dlya radiya i televiziyi prote obidva brati prodovzhili aktivno zajmatisya kulturnoyu diyalnistyu u Myunheni Molodshij sin Andrij ye vchitelem tanciv Vin viv ukrayinskij tancyuvalnij gurtok a takozh vidav ukrayinski spivaniki Okrim cogo Andrij dobre volodiye mistectvom gri na gitari Sini do sogodni organizovuyut rizni kulturni podiyi u Myunheni nibi prodovzhuyuchi dilo batka yak spadok propaguyuchi ta populyarizuyuchi ukrayinsku kulturu u sviti Hronologiya vidomih koncertivU 1953 roci vidbuvsya odin iz koncertiv Stepana de spivak vikonav tvir S Lyudkevicha Cheremoshe brate mij organizovanij v Nyu Jorku 23 chervnya 1957 roku u misti Glen Spej SShA vidbulosya vidkrittya pam yatnika poetovi z nagodi cogo yuvileyu de Stepan Spyeh vikonav solospiv Yak pochuyesh vnochi slova I Franka muz D Sichinskogo i Navkolo shum ariya Raona z operi Safo M Lisenka 31 travnya 1963 roku vidbuvsya avtorskij koncert kompozitora u Myunheni 31 sichnya 1976 roku vidbulasya velika avtorska programa Stepana Spyeha yaka predstavila horovi i vokalni tvori kompozitora u zali zustrichej Tovaristva ukrayinciv Nimechchini v Myunheni 10 lipnya 1977 roku v cerkvi v oseli Lyudvigsfeld vpershe prozvuchala Bozhestvenna Liturgiya sv Joana Zolotoustogo dlya mishanogo horu ta solistiv ukrayinskoyu movoyu yaku napisav Stepan Spyeh 9 chervnya 1982 roku v Lembahgalyeri vidbuvsya avtorskij koncert Stepana Spyeha yakij organizuvalo Centralne predstavnictvo ukrayinskoyi emigraciyi v Nimechchini 16 lipnya 1989 roku organizuvav svyatochnu akademiyu z nagodi 175 littya vid dnya narodzhennya Tarasa Shevchenka de kompozitor vikonav tvir do yakogo napisav muziku Meni trinadcyatij minalo 14 lipnya 1990 roku vidbuvsya Shevchenkivskij koncert lekciya v yakomu z dopovidyami pro tvorchist poeta vistupili doktor Roland Pitch zi Shtutgarda i magistr Miroslav Antohij iz Myunhena Pislya lekcij vidbuvsya koncert folkgrupi Bandura zi Shtutgarda a solistami buli vidomi vikonavci Svitlana Mikitchak Dubrovska soprano Stepan Spyeh tenor i Bogdan Sharko bariton bandurist Fortepiannij suprovid zabezpechila Oresta Cibrivska Miller a deklamuvala poeziyu Martina Zauer Spisok tvorivStepan Spyeh KOMPOZICIYi Obkladinka do tvoru Arhiyerejska Bozhestvenna Liturgiya Stepana Speha Zbirka Kompoziciyi vidana u 2005 roci de buli zibrani ponad 100 tvoriv Stepana Spyeha mizh nimi takozh vibrani rukopisi 11 horovih kompozicij 5 duetiv 1 tercet 2 melodeklamaciyi 2 tvori zi suprovodom fortepiano i violoncheli dekilka tvoriv dlya fortepiano flejti i skripki usi inshi dlya solospivu chastinno razom iz horom Bozhestvenna Liturgiya dlya mishanogo horu ukrayinskoyu movoyu vidana u 1979 roci Posilannya na zapisi koncertiv23 lyutogo 2020 roku u Lvivskomu Palaci Mistectv vidbulasya zustrich vihidciv zi sela Glidno Gej prisnilos meni moye ridne selo de buli vikonani tvori Stepana Spyeha 1 kvitnya 2017 roku u zamku Nyumfenburg v Myunheni vidbuvsya koncert tvoriv ukrayinskih kompozitoriv sered yakih buli j tvori Stepana SpyehaFotoarhivDzherelaKavunnik O Zakohanij v Ukrayinu Ukrayinska muzichna gazeta 2009 No 2 72 S 9 Karas G Aktualizaciya muzichno pedagogichnoyi horovoyi spadshini ukrayinskogo zarubizhzhya v suchasnomu osvitnomu procesi Ukrayini Ganna Karas Visnik Prikarpatskogo universitetu imeni Vasilya Stefanika Mistectvoznavstvo Vip 22 Ivano Frankivsk 2010 S 57 64 Mala ukrayinska muzichna enciklopediya Upor O Zaleskij Myunhen Dniprova hvilya 1971 S 104 Muha A Kompozitori Ukrayini ta ukrayinskoyi diaspori Dovidnik Anton Muha K Muzichna Ukrayina 2004 S 279 Sharko B Nimeckij hor spivav Svyatu Liturgiyu ukrayinskoyu movoyu Hristiyanskij golos 1977 Ch 33 1490 14 serpnya Sharko B Pomer spivak i kompozitor Stepan Spyeh Svoboda 2009 No 17 24 kvitnya S 22 Sonevyts kyi J Palidvor Sonevyts ka N Dictionary of Ukrainian composers Lviv 1997 P 267 Pomer spivak i kompozitor Stepan Spyeh Svoboda 24 kvitnya 2009 S 22 PrimitkiHripun Roman 02 02 2012 Molod i rinok Molod i rinok 4 87 2012 ukrayinskoyu Bezmezhneye pole Ukrayinska poeziya u perespivi nimeckoyu movoyu Irini Kachanyuk Spyeh Uporyad M S Smolij Ukr movoyu z paralelnim nimeckim perekladom Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2010 160 s S 6 Karas Ganna 2012 Muzichna kultura ukrayinskoyi diaspori u svitovomu chasoprostori HH stolittya ukrayinskoyu Ivano Frankivsk Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi