Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стасим дав гр στάσιμον та дав гр στάσιμος нерухомий в давньогрецькому театрі трагедії і комедії хорова пісня яка виконув

Стасим

Стасим

Стасим (дав.-гр. στάσιμον та дав.-гр. στάσιμος — нерухомий) в давньогрецькому театрі (трагедії і комедії) — хорова пісня, яка виконувалася хором не в русі (не під час виходу або входу), а в центральній частині п'єси, коли хор перебував в орхестрі, тобто була протилежною пароду. Ці пісні наповнюють собою перерви драматичної дії, тобто виконуються між епізодами вистави. В них виражається співчуття хору до головного героя п'єси. Зазвичай у трагедіях їх було 3.

Визначаючи частини трагедії в «Поетиці», Арістотель виділяє три жанри хорової пісні - парод, стасим та коммос. Згідно з його опису, в трагедії після на сцену виходив хор. Під час руху - особливими проходами-коридорами, які називалися «пародами» - з-за лаштунків в орхестру хор співав першу пісню. Описуючи стасим, Арістотель згадує лише характерну особливість його метрики (в ній «немає анапеста чи хорея»). Це важливе уточнення означає, що музика стасиму не могла бути заснована на основі «маршових» метрів, тобто таких, які використовувалися під час руху. З інших описів зрозуміло, що хор, після виходу через бічні проходи на орхестру, далі залишався на ній, звідси етимологія терміну. Пізніше деякі грецькі словники і довідники (Суда, «Ономастикон» Поллукса, словник «Etymologicum magnum», Псевдо-Пселл) відтворюють класичні визначення Арістотеля.

Стасим (як і парод) були частинами не лише трагедії, а також і комедії, що володіла і власними структурними особливостями. (імовірно конспект втраченої, другої частини «Поетики», присвяченій комедії) не розрізняє парод і стасим та каже лише про «хорову пісню» в цілому. Вважається, що парод і стасим виконувалися хором в унісон.

Література

  • Comotti G. La musica nella tragedia greca // Scena e spettacolo nell'antichità. Atti del convegno internazionale di Studio Trento <...>, a cura di Lia de Finis. Firenze: Olschi, 1989, pp.43-61.
  • Mathiesen T. Apollo's lyre. Greek music and music theory an Antiquity and the Middle Ages . Lincoln; London: University of Nebraska Press, 1999, pp.94-125 ( «Music in the theatre»).
  • П. В. Никитин, "Лекции по истории греческой литературы" (литогр.).
  • Westphal, "Prolegomena zu Aeschylos Tragödien" (Лейпциг, 1669).
  • Croiset, "Histoire de la littérature grecque".

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Stasim dav gr stasimon ta dav gr stasimos neruhomij v davnogreckomu teatri tragediyi i komediyi horova pisnya yaka vikonuvalasya horom ne v rusi ne pid chas vihodu abo vhodu a v centralnij chastini p yesi koli hor perebuvav v orhestri tobto bula protilezhnoyu parodu Ci pisni napovnyuyut soboyu perervi dramatichnoyi diyi tobto vikonuyutsya mizh epizodami vistavi V nih virazhayetsya spivchuttya horu do golovnogo geroya p yesi Zazvichaj u tragediyah yih bulo 3 Viznachayuchi chastini tragediyi v Poetici Aristotel vidilyaye tri zhanri horovoyi pisni parod stasim ta kommos Zgidno z jogo opisu v tragediyi pislya na scenu vihodiv hor Pid chas ruhu osoblivimi prohodami koridorami yaki nazivalisya parodami z za lashtunkiv v orhestru hor spivav pershu pisnyu Opisuyuchi stasim Aristotel zgaduye lishe harakternu osoblivist jogo metriki v nij nemaye anapesta chi horeya Ce vazhlive utochnennya oznachaye sho muzika stasimu ne mogla buti zasnovana na osnovi marshovih metriv tobto takih yaki vikoristovuvalisya pid chas ruhu Z inshih opisiv zrozumilo sho hor pislya vihodu cherez bichni prohodi na orhestru dali zalishavsya na nij zvidsi etimologiya terminu Piznishe deyaki grecki slovniki i dovidniki Suda Onomastikon Polluksa slovnik Etymologicum magnum Psevdo Psell vidtvoryuyut klasichni viznachennya Aristotelya Stasim yak i parod buli chastinami ne lishe tragediyi a takozh i komediyi sho volodila i vlasnimi strukturnimi osoblivostyami imovirno konspekt vtrachenoyi drugoyi chastini Poetiki prisvyachenij komediyi ne rozriznyaye parod i stasim ta kazhe lishe pro horovu pisnyu v cilomu Vvazhayetsya sho parod i stasim vikonuvalisya horom v unison LiteraturaComotti G La musica nella tragedia greca Scena e spettacolo nell antichita Atti del convegno internazionale di Studio Trento lt gt a cura di Lia de Finis Firenze Olschi 1989 pp 43 61 Mathiesen T Apollo s lyre Greek music and music theory an Antiquity and the Middle Ages Lincoln London University of Nebraska Press 1999 pp 94 125 Music in the theatre P V Nikitin Lekcii po istorii grecheskoj literatury litogr Westphal Prolegomena zu Aeschylos Tragodien Lejpcig 1669 Croiset Histoire de la litterature grecque PosilannyaStasim Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 430

Дата публікації:
Топ