Парод (дав.-гр. πάροδος) — хорова пісня у давньогрецькому театрі (трагедії і комедії), що виконувалася хором під час виходу на сцену, при русі в орхестру. Слово «парод» також стосується до самого проходу (відкритого коридору), конструктивного елемента античного театру.
Визначаючи частини трагедії в «Поетиці», Арістотель виділяє три жанри хорової пісні (дав.-гр. χορικόν) — парод, стасім і (дав.-гр. κομμός). Відповідно до Аристотеля, парод — це вступний хор, перший виступ хору, що відбувається відразу після Прологу. Пізніші грецькі словники й довідники (Суда, «Ономастикон» Поллукса, словник «Etymologicum magnum»,Псевдо-Пселл) з варіантами відтворюють класичні визначення Аристотеля.
Парод і стасим були важливими елементами структури не тільки трагедії, але й комедії. [ru] (який уважається коротким конспектом другої, втраченої частини Поетики) не містить термін «парод», але згадує про «вихід хору» (дав.-гр. εἴσοδος τοῦ χοροῦ) як про важливий вододіл у структурі комедії.
Драматургічне значення пароду полягало в тому, щоб дати слухачам перші відомості про подальшу фабулу й настроїти публіку в цілому на відповідний до оповідання лад. Найранніші трагедії (з тих, що дійшли до нас) не містять пародів. Парод, як припускається, був монодичним і виконувався хором в унісон. Оскільки повних нотних зразків пародів (втім, як і інших жанрів хорової театральної музики) не збереглося, говорити про більш часткові композиційно-технічні їхні особливості (наприклад, про музичну ритміку й гармонію) важко.
Примітки
- Поллукс. Ономастикон 4.108
- Об'ємний візантійський словник, див. детальніше [de].
Література
- Comotti G. La musica nella tragedia greca // Scena e spettacolo nell'antichita. Atti del convegno internazionale di Studio Trento <…>, a cura di Lia de Finis. Firenze: Olschi, 1989, pp.43-61.
- Mathiesen T. Apollo's lyre. Greek music and music theory an Antiquity and the Middle Ages. Lincoln; London: University of Nebraska Press, 1999, pp.94-125 («Music in the theatre»).
Посилання
- Парод // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 186.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Parod dav gr parodos horova pisnya u davnogreckomu teatri tragediyi i komediyi sho vikonuvalasya horom pid chas vihodu na scenu pri rusi v orhestru Slovo parod takozh stosuyetsya do samogo prohodu vidkritogo koridoru konstruktivnogo elementa antichnogo teatru Viznachayuchi chastini tragediyi v Poetici Aristotel vidilyaye tri zhanri horovoyi pisni dav gr xorikon parod stasim i dav gr kommos Vidpovidno do Aristotelya parod ce vstupnij hor pershij vistup horu sho vidbuvayetsya vidrazu pislya Prologu Piznishi grecki slovniki j dovidniki Suda Onomastikon Polluksa slovnik Etymologicum magnum Psevdo Psell z variantami vidtvoryuyut klasichni viznachennya Aristotelya Parod i stasim buli vazhlivimi elementami strukturi ne tilki tragediyi ale j komediyi ru yakij uvazhayetsya korotkim konspektom drugoyi vtrachenoyi chastini Poetiki ne mistit termin parod ale zgaduye pro vihid horu dav gr eἴsodos toῦ xoroῦ yak pro vazhlivij vododil u strukturi komediyi Dramaturgichne znachennya parodu polyagalo v tomu shob dati sluhacham pershi vidomosti pro podalshu fabulu j nastroyiti publiku v cilomu na vidpovidnij do opovidannya lad Najrannishi tragediyi z tih sho dijshli do nas ne mistyat parodiv Parod yak pripuskayetsya buv monodichnim i vikonuvavsya horom v unison Oskilki povnih notnih zrazkiv parodiv vtim yak i inshih zhanriv horovoyi teatralnoyi muziki ne zbereglosya govoriti pro bilsh chastkovi kompozicijno tehnichni yihni osoblivosti napriklad pro muzichnu ritmiku j garmoniyu vazhko PrimitkiPolluks Onomastikon 4 108 Ob yemnij vizantijskij slovnik div detalnishe de LiteraturaComotti G La musica nella tragedia greca Scena e spettacolo nell antichita Atti del convegno internazionale di Studio Trento lt gt a cura di Lia de Finis Firenze Olschi 1989 pp 43 61 Mathiesen T Apollo s lyre Greek music and music theory an Antiquity and the Middle Ages Lincoln London University of Nebraska Press 1999 pp 94 125 Music in the theatre PosilannyaParod Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 186