Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Великий або Старший жуз каз Ұлы Жүз Ули жуз також Ак арис казахський жуз група родів і племен що разом з племенами панув

Старший жуз

Старший жуз

Великий або Старший жуз (каз. Ұлы Жүз — Ули-жуз), також Ак-арис  — казахський жуз, група родів і племен, що разом з племенами панували на території Семиріччя і сучасного Південного Казахстану та частині сучасної території західного Китаю та Узбекистану (Ташкентська область). Включав в себе племена , , , , , , , , та інших. У XIX столітті чисельність Старшого жузу становило близько 550 тисяч людей.

Старший жуз
Дата створення / заснування 1718
image
Столиця Ташкент
Замінений на Кокандське ханство
На заміну Казахське ханство
Мова комунікації казахська
Час/дата припинення існування 1822
image

Роди і племена старшого жузу

Роди старшого жузу входили в племінний союз «уйсин», що походив від племені усунь.

  • . Мешкали на берегах Ілі, а також в долинах Чу і Таласу і аж до середньої течії Сирдар'ї. Ділиться на чотири великих роди — ботпай, шимир, сіким і жанис.
  • . Переважно заселяли передгір'я Заілійського Алатау та територію навколо сучасного міста Алмати.
  • . Проживали на південно-східній стороні гір , північній частині Заілійського Алатау, верхній течії Ілі, на берегах річок та Чарин, на .
  • . Жили на південно-східній стороні Джунгарського Алатау, передгір'ях Алтинемеля.
  • . Мешкали в передгір'ях Джунгарского Алатау, , , на берегах річок Каратал, Ілі та на південно-східному узбережжі озера Балхаш.
  • . Займали територію сучасної Південно-Казахстанської області, схили .
  • . Кочували переважно лівим берегом Ілі, в передгір'ях Заілійського Алатау, на правому березі Таласу, берегах річки Каргати до її злиття з Чу.
  • . Жили в середній течії Чу, нижній течії Таласу, в передгір'ях Каратау, а також на території сучасної Південно-Казахстанської області, що межує з Узбекистаном і території сучасної Ташкентської області.
  • . Кочували в нижній течії Таласу, південно-східних відрогах Каратау.
  • . Заселяли райони сучасної Південно-Казахстанської області на кордонах з Узбекистаном.
  • . Мешкали на узбережжі північного Балхашу і території сучасної Жамбилської області.

Див. також

Примітки

  1. Казахское ханство. Феодальная раздробленность > Жузы. История Казахстана: имена, события, факты. (рос.)

Джерела

  • * Ұлы жүз // Қазақстан : Ұлттық энциклопедия / Бас редактор Ә. Нысанбаев. — Алматы : «Қазақ энциклопедиясы», 1998. — Т. 9. — . (казах.)
  • Н. Э. Масанов, Ж. Б. Абылхожин, И. В. Ерофеева, А. Н. Алексеенко, Г. С. Баратова. История Казахстана: народы и культуры : учебное пособие. — Алматы : Дайк-Пресс, 2001. — 608 + 28 (вкл.) с. — . (рос.)
  • А. Т. Толеубаев, Ж. К. Касымбаев, М. К. Койгелдиниев, Е. Т. Калиева, Т. Т. Далаева, перевод с казахского языка С. Бакенова, Ф. Сугирбаева. История Казахстана. — Алматы : Мектеп, 2006. — 240 с. — . (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Velikij abo Starshij zhuz kaz Ұly Zhүz Uli zhuz takozh Ak aris kazahskij zhuz grupa rodiv i plemen sho razom z plemenami panuvali na teritoriyi Semirichchya i suchasnogo Pivdennogo Kazahstanu ta chastini suchasnoyi teritoriyi zahidnogo Kitayu ta Uzbekistanu Tashkentska oblast Vklyuchav v sebe plemena ta inshih U XIX stolitti chiselnist Starshogo zhuzu stanovilo blizko 550 tisyach lyudej Starshij zhuz Data stvorennya zasnuvannya1718 StolicyaTashkent Zaminenij naKokandske hanstvo Na zaminuKazahske hanstvo Mova komunikaciyikazahska Chas data pripinennya isnuvannya1822Rodi i plemena starshogo zhuzuRodi starshogo zhuzu vhodili v pleminnij soyuz ujsin sho pohodiv vid plemeni usun Meshkali na beregah Ili a takozh v dolinah Chu i Talasu i azh do serednoyi techiyi Sirdar yi Dilitsya na chotiri velikih rodi botpaj shimir sikim i zhanis Perevazhno zaselyali peredgir ya Zailijskogo Alatau ta teritoriyu navkolo suchasnogo mista Almati Prozhivali na pivdenno shidnij storoni gir pivnichnij chastini Zailijskogo Alatau verhnij techiyi Ili na beregah richok ta Charin na Zhili na pivdenno shidnij storoni Dzhungarskogo Alatau peredgir yah Altinemelya Meshkali v peredgir yah Dzhungarskogo Alatau na beregah richok Karatal Ili ta na pivdenno shidnomu uzberezhzhi ozera Balhash Zajmali teritoriyu suchasnoyi Pivdenno Kazahstanskoyi oblasti shili Kochuvali perevazhno livim beregom Ili v peredgir yah Zailijskogo Alatau na pravomu berezi Talasu beregah richki Kargati do yiyi zlittya z Chu Zhili v serednij techiyi Chu nizhnij techiyi Talasu v peredgir yah Karatau a takozh na teritoriyi suchasnoyi Pivdenno Kazahstanskoyi oblasti sho mezhuye z Uzbekistanom i teritoriyi suchasnoyi Tashkentskoyi oblasti Kochuvali v nizhnij techiyi Talasu pivdenno shidnih vidrogah Karatau Zaselyali rajoni suchasnoyi Pivdenno Kazahstanskoyi oblasti na kordonah z Uzbekistanom Meshkali na uzberezhzhi pivnichnogo Balhashu i teritoriyi suchasnoyi Zhambilskoyi oblasti Div takozhSerednij zhuz Molodshij zhuzPrimitkiKazahskoe hanstvo Feodalnaya razdroblennost gt Zhuzy Istoriya Kazahstana imena sobytiya fakty ros Dzherela Ұly zhүz Қazakstan Ұlttyk enciklopediya Bas redaktor Ә Nysanbaev Almaty Қazak enciklopediyasy 1998 T 9 ISBN 5 89800 123 9 kazah N E Masanov Zh B Abylhozhin I V Erofeeva A N Alekseenko G S Baratova Istoriya Kazahstana narody i kultury uchebnoe posobie Almaty Dajk Press 2001 608 28 vkl s ISBN 9965 441 31 6 ros A T Toleubaev Zh K Kasymbaev M K Kojgeldiniev E T Kalieva T T Dalaeva perevod s kazahskogo yazyka S Bakenova F Sugirbaeva Istoriya Kazahstana Almaty Mektep 2006 240 s ISBN 9965 33 628 8 ros

Дата публікації:
Топ