Старонива (пол. Staroniwa) — колишнє село на Закерзонні, а тепер — округ у західній частині міста Ряшів, розташованого в Польщі, Підкарпатське воєводство
Мікрорайон
Координати H G O
|
Історія
20 січня 1461 р. петрашівський дідич Миколай продав римо-католицькому пробощу за 130 гривень щорічний чинш зі свого села Старонива.
За податковим реєстром 1589 р. село належало Ліґензам, входило до Перемишльської землі Руського воєводства, в селі були 8 і 1/2 ланів (коло 200 га) оброблюваної землі, корчма, 1 загородник, 5 коморників з тягловою худобою і 2 без худоби.
Шематизми Перемишльської єпархії до 1885 р. фіксують у селі рештки українського населення, яке належало до греко-католицької парафії Залісє Каньчузького деканату Перемишльської єпархії. Наступного року внаслідок півтисячоліття насильної асиміляції українці зникають повністю і село більше не згадується в переліку парафії.
Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1890 р. Старонива знаходилась у Ряшівському повіті Королівства Галичини і Володимирії Австро-Угорщини, до гміни Старонива входило 3 селища: власне Старонива нараховувала 68 будинків і 376 жителів, Псарнисько зі Стойнем нараховували 29 будинків і 281 житель, Вигнанець з Рудками нараховувала 36 будинків і 286 жителів, на землях фільварку Станіслава Скринського Підзамче було 3 будинки і 57 жителів, загалом було 919 римо-католиків і 81 юдей.
У 1891 р. через село прокладена залізниця з Ряшева до Ясла з будинком залізничної станції в селі.
У 1934-1939 рр. село входило до ґміни Рацлавівка Ряшівського повіту Львівського воєводства Польщі.
Східну частину села з залізничною станцією в 1902 р. було приєднано до міста Ряшів, у 1951 р. село повністю ввійшло в межі міста. У східній частині також знаходяться корпуси факультетів електротехніки й інформатики Ряшівської політехніки та промислова зона.
Примітки
- Акти ґродські і земські. — Львів, 1870. — Т. 3. (пол., лат.) с. 222-225, XCVII.
- Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 13. (лат.)
- Схиматісм всего клира католіков обряду греческо-руского Епархіи Перемиской на год от Рожд. Хр. 1885. — с. 129 (лат.)
- Staroniwa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 261. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Staroniva pol Staroniwa kolishnye selo na Zakerzonni a teper okrug u zahidnij chastini mista Ryashiv roztashovanogo v Polshi Pidkarpatske voyevodstvoMikrorajon Staroniva pol Staroniwa Gerb Koordinati 50 01 36 pn sh 21 58 37 sh d H G O Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo PidkarpatskeMisto RyashivPersha zgadka 1461Plosha 4 45 km Naselennya 4000 osib Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 1Telefonnij kod 48 17Avtomobilnij kod RZE StaronivaStaroniva Polsha Istoriyared 20 sichnya 1461 r petrashivskij didich Mikolaj prodav rimo katolickomu proboshu za 130 griven shorichnij chinsh zi svogo sela Staroniva 1 Za podatkovim reyestrom 1589 r selo nalezhalo Ligenzam vhodilo do Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva v seli buli 8 i 1 2 laniv kolo 200 ga obroblyuvanoyi zemli korchma 1 zagorodnik 5 komornikiv z tyaglovoyu hudoboyu i 2 bez hudobi 2 Shematizmi Peremishlskoyi yeparhiyi do 1885 r fiksuyut u seli reshtki ukrayinskogo naselennya yake nalezhalo do greko katolickoyi parafiyi Zalisye Kanchuzkogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi 3 Nastupnogo roku vnaslidok pivtisyacholittya nasilnoyi asimilyaciyi ukrayinci znikayut povnistyu i selo bilshe ne zgaduyetsya v pereliku parafiyi Vidpovidno do Geografichnogo slovnika Korolivstva Polskogo v 1890 r Staroniva znahodilas u Ryashivskomu poviti Korolivstva Galichini i Volodimiriyi Avstro Ugorshini do gmini Staroniva vhodilo 3 selisha vlasne Staroniva narahovuvala 68 budinkiv i 376 zhiteliv Psarnisko zi Stojnem narahovuvali 29 budinkiv i 281 zhitel Vignanec z Rudkami narahovuvala 36 budinkiv i 286 zhiteliv na zemlyah filvarku Stanislava Skrinskogo Pidzamche bulo 3 budinki i 57 zhiteliv zagalom bulo 919 rimo katolikiv i 81 yudej 4 U 1891 r cherez selo prokladena zaliznicya z Ryasheva do Yasla z budinkom zaliznichnoyi stanciyi v seli U 1934 1939 rr selo vhodilo do gmini Raclavivka Ryashivskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Polshi Shidnu chastinu sela z zaliznichnoyu stanciyeyu v 1902 r bulo priyednano do mista Ryashiv u 1951 r selo povnistyu vvijshlo v mezhi mista U shidnij chastini takozh znahodyatsya korpusi fakultetiv elektrotehniki j informatiki Ryashivskoyi politehniki ta promislova zona Primitkired Akti grodski i zemski Lviv 1870 T 3 pol lat s 222 225 XCVII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym T 7 Ziemie ruskie Rus Czerwona Cz 1 p 13 lat Shimatism vsego klira katolikov obryadu grechesko ruskogo Eparhii Peremiskoj na god ot Rozhd Hr 1885 s 129 lat Staroniwa Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 261 pol Otrimano z https uk wikipedia org wiki Staroniva