Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ста рий Дє дін біл Стары Дзе дзін село в Климовицькому районі Могильовської області Білорусі Знаходиться на правому бере

Старий Дєдін

Старий Дєдін

Ста́рий Дє́дін (біл. Стары́ Дзе́дзін) — село в Климовицькому районі Могильовської області Білорусі. Знаходиться на правому березі річки Остер (притока річки Сож), на відстані в п'ять кілометрів від кордону з Російською Федерацією. У п'яти кілометрах на південь від села пролягає шосе Р-43 (Івацевичі — Бобруйськ — Кричев — кордон РФ) і залізниця Кричев — Рославль.

село Старий Дєдін
біл. Стары Дзедзін

Транслітерація назви Stary Dziedzin
Основні дані
53°45′ пн. ш. 32°05′ сх. д. / 53.750° пн. ш. 32.083° сх. д. / 53.750; 32.083Координати: 53°45′ пн. ш. 32°05′ сх. д. / 53.750° пн. ш. 32.083° сх. д. / 53.750; 32.083
Країна image Білорусь
Область Могильовська область
Перша згадка XVI століття
Населення 200 (2010)
Часовий пояс час у Білорусі
Поштовий індекс 213625
Транспорт, відстані
До Мінська
 - фізична 297 км
image
image
Старий Дєдін
image
image
Старий Дєдін
Старий Дєдін (Могильовська область)
image Старий Дєдін у Вікісховищі

Походження назви

Згідно з народними легендами, першим жителем цієї місцевості був дід, який прожив 125 років. Від нього і походить назва села — «Дєдін». Вчені вважають, що назва походить від слова «Дєдіна», яке використовувалося в середньовіччі і позначало тип феодального землеволодіння, відповідно до якого земля переходила від діда до онука, від прадіда до правнука. Спочатку це був центр дрібнопомісного володіння, яке охоплювало кілька сусідніх поселень: Прянички, Роськов, Івановськ, Кулешовка. Після того, як поруч з'явилося ще одне поселення з такою ж назвою, для зручності їх стали іменувати Старий Дєдін і Новий Дєдін. Ці назви збереглися досі .

Історія села

Археологічні розкопки свідчать, що в цих місцях людина з'явилася ще за часів палеоліту. Кілька тисячоліть тому ця територія була заселена представниками фінно-угорських племен, про що свідчить походження назва річки Остер. Перші індоєвропейці прийшли сюди приблизно в другому тисячолітті до н. е.., ймовірно, з півдня, піднімаючись вгору за течією Дніпра, Сожу і їх приток. Це були балтоязичние племена. Першими слов'янськими мешканцями цієї території стали племена радимичів, які також прийшли з півдня тим же шляхом у VIII—IX ст. Зовсім поряд були знайдені і сліди кривичів, які проживали північніше, що дозволяє розглядати ці місця як змішану етнічну зону. Розкопки сусідніх з селом курганів у 1926 році виявили поховання радимичів, що відносяться до X—XIII ст.

Стародедінскій скарб (дивіться нижче), який був заритий у кінці X століття, може свідчити про наявність поселення на цій території вже в той час, але не можна з повною впевненістю стверджувати, що це було село Дєдін або його прямий попередник. Тим не менш, 985 рік був прийнятий як сімволічна дата заснування села, і влітку 2010 року було урочисто відзначено її 1025-річний ювілей . Власне поселення під назвою Дєдін, згідно з дослідником М. Спірідоновим, уперше згадується в документах XVI століття. Археологи знайшли сліди садиб, які відносяться до XIV—XVIII століть .

image
Старий Дєдін на політичній карті XVII—XVIII ст.

У XII—XIV ст. ця територія входила до складу Смоленського князівства, з XIV століття — до складу Великого князівства Литовського. Після того, як почалися московсько-литовські війни та ВКЛ понесло значні територіальні втрати, Дєдін опинився поруч з новою кордоном, через що постійно страждав від воєн протягом наступних двох століть. У 1740—1744 рр.. Дєдін торкнулося Кричевської повстання під проводом Василя Ващіли.

Старий Дєдін увійшов до складу Російської Імперії після першого поділу Речі Посполитої, в 1772 році. У Климовицькому повіті адміністративно село входило в Хотовіжскую волость . Одночасно в релігійному плані село ставилося до приходу Кулешовське церкви.

Під час першої світової і радянсько-польської війн Старий Дєдін не раз перебував у прифронтовому положенні, але лінія фронту до нього так і не дійшла.

У 1924 році Старий Дєдін увійшов до складу БРСР після першого збільшення її території. Спочатку село ставилося до Климовицькому району Калінінського округу. Після встановлення сучасного територіально-адміністративного поділу в 1938 році вона стала ставитися до Могилевської області.

Під час Німецько-радянської війни Старий Дєдіна був окупований на початку серпня 1941 року, звільнений у кінці вересня 1943 року . На фронтах війни загинуло 138 осіб, вихідців із села.

Зараз село відноситься до Кіселевобудскому сільраді. Станом на 1 січня 1994 в ній проживав 251 чоловік . У цей час проживає близько 200.

Місцеві традиції

Селяни зберігають традиції, за якими жили їхні предки протягом століть. Під керівництвом Галини Брикової вже сорок років діє фольклорно-етнографічний ансамбль «Астранка», що отримав назву від річки Остер, учасники якого збирають і виконують місцеві народні пісні. Кілька разів в село приїжджали спеціалісти з Ленінградського університету, щоб їх прослухати та записати . Старий Дєдін славиться і своїми традиціями гончарства та ткачетва, які підтримує Віра Терентіївна Столярова .

Старий Дєдіна також відомий своїм давнім обрядом викликання дощу. Сутність його полягає в тому, що під час сильної посухи жінки «орють» річку Остер плугом, наперво при цьому пісні, які, як припускають вчені, в далекі часи використовувалися для викликання духу дощу. Цей обряд є дуже давнім і має глибоке язичницьке коріння .

Стародедінскій скарб

Село Старий Дєдіна стала відомою після того, як тут було знайдено влітку 1926 року один із найдревніших скарбів Білорусі.

Селянин Трохим Гудков орав свою ділянку землі і побачив глиняний горщик з незнайомими монетами. Алесь і Павло Прудникова написали про знахідку в газету «Беларуская вьоска». Лист передали до Академії Наук БРСР. Монети доставили до Мінська. Після детального аналізу виявилося, що скарб був похований між 980 і 985 роками. Було знайдено 204 монети. У їх числі: 201 куфічних дирхам, 2 німецьких денарії і візайнтійскій міліарисії. Знайдені у скарбі дирхама карбувалися в Антіохії, Багдаді, Хамадані, Ісфахані, Балху, Самарканді, Бухарі та інших місцях. Можливо, скарб належав багатому купцю, який вирішив вберегти його тут у таємному місці, оскільки через дану територію, по всій видимості, проходило одне з відгалужень торгового шляху з варяг у греки .

Скарб знаходився в Білоруському державному музеї. На жаль, він був загублений під час Німецько-радянської війни.

Влітку 2010 року біля в'їзду в село був встановлений пам'ятний камінь з написом про знамениту знахідку 1926 року.

Видатні особистості

Стародедінская земля дала Білорусі кілька видатних людей. Серед них:

Поет Павло Прудніков присвятив своєму рідному селі такі рядки:

'Ты, як віцязь, стаіш на ўзбярэжжы Астра
 З маладою, юнацкай усмешкай.
Пільна слухаеш гоман і хваляў, і траў,
І птушыны канцэрт на узлеску '.

Зовнішні посилання та література

  • Климовицькому районна газета «Рідна нива». Офіційний сайт (біл.). Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 31 серпня 2010.
  • Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Клімавіцк. р-на. — Мн.: Універсітэцкае, 1995. — 645 с.: іл.
  • Супутниковий знімок села - Вікімапія (російською) . Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 31 серпня 2010.

Примітки

  1. Нестарэючая маладосць // Родная нива. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 31 серпня 2010.
  2. Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Клімавіцк. р-на. — Мн.: Універсітэцкае, 1995. — 645 с.: іл. — С. 24-25.
  3. “Ты, як віцязь, стаіш на ўзбярэжжы Астра…” // Родная нива. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 31 серпня 2010.
  4. Памяць. С. 62.
  5. Памяць. С. 261—263, 333.
  6. Памяць. С. 582.
  7. Жанчына, як песня // Родная нива. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 31 серпня 2010.
  8. Хранительница традиций // Родная нива. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 31 серпня 2010.
  9. Заклінальнікі дажджу // Родная нива. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 31 серпня 2010.
  10. Як знайшлі багаты скарб // Родная нива. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 31 серпня 2010.
  11. Рябцевич, В. Н. О чём рассказывают монеты. — Мн., 1977.
  12. Знакамітыя землякі // Родная нива. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 31 серпня 2010.
  13. Пруднікаў, П. І. Крыніцы: Выбранае: Вершы і паэмы / Прадм. А. Марціновіча. — Мн., Маст. літ., 1991. — 334 с., іл. — С. 68-69

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sta rij Dye din bil Stary Dze dzin selo v Klimovickomu rajoni Mogilovskoyi oblasti Bilorusi Znahoditsya na pravomu berezi richki Oster pritoka richki Sozh na vidstani v p yat kilometriv vid kordonu z Rosijskoyu Federaciyeyu U p yati kilometrah na pivden vid sela prolyagaye shose R 43 Ivacevichi Bobrujsk Krichev kordon RF i zaliznicya Krichev Roslavl selo Starij Dyedin bil Stary DzedzinTransliteraciya nazvi Stary DziedzinOsnovni dani53 45 pn sh 32 05 sh d 53 750 pn sh 32 083 sh d 53 750 32 083 Koordinati 53 45 pn sh 32 05 sh d 53 750 pn sh 32 083 sh d 53 750 32 083Krayina BilorusOblast Mogilovska oblastPersha zgadka XVI stolittyaNaselennya 200 2010 Chasovij poyas chas u BilorusiPoshtovij indeks 213625Transport vidstaniDo Minska fizichna 297 kmStarij DyedinStarij DyedinStarij Dyedin Mogilovska oblast Starij Dyedin u VikishovishiPohodzhennya nazviZgidno z narodnimi legendami pershim zhitelem ciyeyi miscevosti buv did yakij prozhiv 125 rokiv Vid nogo i pohodit nazva sela Dyedin Vcheni vvazhayut sho nazva pohodit vid slova Dyedina yake vikoristovuvalosya v serednovichchi i poznachalo tip feodalnogo zemlevolodinnya vidpovidno do yakogo zemlya perehodila vid dida do onuka vid pradida do pravnuka Spochatku ce buv centr dribnopomisnogo volodinnya yake ohoplyuvalo kilka susidnih poselen Pryanichki Roskov Ivanovsk Kuleshovka Pislya togo yak poruch z yavilosya she odne poselennya z takoyu zh nazvoyu dlya zruchnosti yih stali imenuvati Starij Dyedin i Novij Dyedin Ci nazvi zbereglisya dosi Istoriya selaArheologichni rozkopki svidchat sho v cih miscyah lyudina z yavilasya she za chasiv paleolitu Kilka tisyacholit tomu cya teritoriya bula zaselena predstavnikami finno ugorskih plemen pro sho svidchit pohodzhennya nazva richki Oster Pershi indoyevropejci prijshli syudi priblizno v drugomu tisyacholitti do n e jmovirno z pivdnya pidnimayuchis vgoru za techiyeyu Dnipra Sozhu i yih pritok Ce buli baltoyazichnie plemena Pershimi slov yanskimi meshkancyami ciyeyi teritoriyi stali plemena radimichiv yaki takozh prijshli z pivdnya tim zhe shlyahom u VIII IX st Zovsim poryad buli znajdeni i slidi krivichiv yaki prozhivali pivnichnishe sho dozvolyaye rozglyadati ci miscya yak zmishanu etnichnu zonu Rozkopki susidnih z selom kurganiv u 1926 roci viyavili pohovannya radimichiv sho vidnosyatsya do X XIII st Starodedinskij skarb divitsya nizhche yakij buv zaritij u kinci X stolittya mozhe svidchiti pro nayavnist poselennya na cij teritoriyi vzhe v toj chas ale ne mozhna z povnoyu vpevnenistyu stverdzhuvati sho ce bulo selo Dyedin abo jogo pryamij poperednik Tim ne mensh 985 rik buv prijnyatij yak simvolichna data zasnuvannya sela i vlitku 2010 roku bulo urochisto vidznacheno yiyi 1025 richnij yuvilej Vlasne poselennya pid nazvoyu Dyedin zgidno z doslidnikom M Spiridonovim upershe zgaduyetsya v dokumentah XVI stolittya Arheologi znajshli slidi sadib yaki vidnosyatsya do XIV XVIII stolit Starij Dyedin na politichnij karti XVII XVIII st U XII XIV st cya teritoriya vhodila do skladu Smolenskogo knyazivstva z XIV stolittya do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo Pislya togo yak pochalisya moskovsko litovski vijni ta VKL poneslo znachni teritorialni vtrati Dyedin opinivsya poruch z novoyu kordonom cherez sho postijno strazhdav vid voyen protyagom nastupnih dvoh stolit U 1740 1744 rr Dyedin torknulosya Krichevskoyi povstannya pid provodom Vasilya Vashili Starij Dyedin uvijshov do skladu Rosijskoyi Imperiyi pislya pershogo podilu Rechi Pospolitoyi v 1772 roci U Klimovickomu poviti administrativno selo vhodilo v Hotovizhskuyu volost Odnochasno v religijnomu plani selo stavilosya do prihodu Kuleshovske cerkvi Pid chas pershoyi svitovoyi i radyansko polskoyi vijn Starij Dyedin ne raz perebuvav u prifrontovomu polozhenni ale liniya frontu do nogo tak i ne dijshla U 1924 roci Starij Dyedin uvijshov do skladu BRSR pislya pershogo zbilshennya yiyi teritoriyi Spochatku selo stavilosya do Klimovickomu rajonu Kalininskogo okrugu Pislya vstanovlennya suchasnogo teritorialno administrativnogo podilu v 1938 roci vona stala stavitisya do Mogilevskoyi oblasti Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni Starij Dyedina buv okupovanij na pochatku serpnya 1941 roku zvilnenij u kinci veresnya 1943 roku Na frontah vijni zaginulo 138 osib vihidciv iz sela Zaraz selo vidnositsya do Kiselevobudskomu silradi Stanom na 1 sichnya 1994 v nij prozhivav 251 cholovik U cej chas prozhivaye blizko 200 Miscevi tradiciyiSelyani zberigayut tradiciyi za yakimi zhili yihni predki protyagom stolit Pid kerivnictvom Galini Brikovoyi vzhe sorok rokiv diye folklorno etnografichnij ansambl Astranka sho otrimav nazvu vid richki Oster uchasniki yakogo zbirayut i vikonuyut miscevi narodni pisni Kilka raziv v selo priyizhdzhali specialisti z Leningradskogo universitetu shob yih prosluhati ta zapisati Starij Dyedin slavitsya i svoyimi tradiciyami goncharstva ta tkachetva yaki pidtrimuye Vira Terentiyivna Stolyarova Starij Dyedina takozh vidomij svoyim davnim obryadom viklikannya doshu Sutnist jogo polyagaye v tomu sho pid chas silnoyi posuhi zhinki oryut richku Oster plugom napervo pri comu pisni yaki yak pripuskayut vcheni v daleki chasi vikoristovuvalisya dlya viklikannya duhu doshu Cej obryad ye duzhe davnim i maye gliboke yazichnicke korinnya Starodedinskij skarbSelo Starij Dyedina stala vidomoyu pislya togo yak tut bulo znajdeno vlitku 1926 roku odin iz najdrevnishih skarbiv Bilorusi Selyanin Trohim Gudkov orav svoyu dilyanku zemli i pobachiv glinyanij gorshik z neznajomimi monetami Ales i Pavlo Prudnikova napisali pro znahidku v gazetu Belaruskaya voska List peredali do Akademiyi Nauk BRSR Moneti dostavili do Minska Pislya detalnogo analizu viyavilosya sho skarb buv pohovanij mizh 980 i 985 rokami Bulo znajdeno 204 moneti U yih chisli 201 kufichnih dirham 2 nimeckih denariyi i vizajntijskij miliarisiyi Znajdeni u skarbi dirhama karbuvalisya v Antiohiyi Bagdadi Hamadani Isfahani Balhu Samarkandi Buhari ta inshih miscyah Mozhlivo skarb nalezhav bagatomu kupcyu yakij virishiv vberegti jogo tut u tayemnomu misci oskilki cherez danu teritoriyu po vsij vidimosti prohodilo odne z vidgaluzhen torgovogo shlyahu z varyag u greki Skarb znahodivsya v Biloruskomu derzhavnomu muzeyi Na zhal vin buv zagublenij pid chas Nimecko radyanskoyi vijni Vlitku 2010 roku bilya v yizdu v selo buv vstanovlenij pam yatnij kamin z napisom pro znamenitu znahidku 1926 roku Vidatni osobistostiStarodedinskaya zemlya dala Bilorusi kilka vidatnih lyudej Sered nih Ivan Demidenko doktor veterinarnih nauk profesor zasluzhenij diyach nauki URSR Mikola Kovalov doktor veterinarnih nauk profesor Lidiya Kirpichenko zasluzhenij vchitel BRSR Vitalij Mahanko inzhener konstruktor raketno kosmichnoyi korporaciyi Energiya imeni S P Korolova Oles Prudnikov biloruskij poet Pavlo Prudnikov biloruskij poet zasluzhenij diyach kulturi Respubliki Bilorus Poet Pavlo Prudnikov prisvyativ svoyemu ridnomu seli taki ryadki Ty yak vicyaz staish na yzbyarezhzhy Astra Z maladoyu yunackaj usmeshkaj Pilna sluhaesh goman i hvalyay i tray I ptushyny kancert na uzlesku Zovnishni posilannya ta literaturaKlimovickomu rajonna gazeta Ridna niva Oficijnij sajt bil Arhiv originalu za 9 travnya 2012 Procitovano 31 serpnya 2010 Pamyac Gist dakum hronika Klimavick r na Mn Universiteckae 1995 645 s il Suputnikovij znimok sela Vikimapiya rosijskoyu Arhiv originalu za 9 travnya 2012 Procitovano 31 serpnya 2010 PrimitkiNestareyuchaya maladosc Rodnaya niva Arhiv originalu za 9 travnya 2012 Procitovano 31 serpnya 2010 Pamyac Gist dakum hronika Klimavick r na Mn Universiteckae 1995 645 s il S 24 25 Ty yak vicyaz staish na yzbyarezhzhy Astra Rodnaya niva Arhiv originalu za 9 travnya 2012 Procitovano 31 serpnya 2010 Pamyac S 62 Pamyac S 261 263 333 Pamyac S 582 Zhanchyna yak pesnya Rodnaya niva Arhiv originalu za 9 travnya 2012 Procitovano 31 serpnya 2010 Hranitelnica tradicij Rodnaya niva Arhiv originalu za 9 travnya 2012 Procitovano 31 serpnya 2010 Zaklinalniki dazhdzhu Rodnaya niva Arhiv originalu za 5 lyutogo 2012 Procitovano 31 serpnya 2010 Yak znajshli bagaty skarb Rodnaya niva Arhiv originalu za 9 travnya 2012 Procitovano 31 serpnya 2010 Ryabcevich V N O chyom rasskazyvayut monety Mn 1977 Znakamityya zemlyaki Rodnaya niva Arhiv originalu za 9 travnya 2012 Procitovano 31 serpnya 2010 Prudnikay P I Krynicy Vybranae Vershy i paemy Pradm A Marcinovicha Mn Mast lit 1991 334 s il S 68 69

Дата публікації:
Топ