Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Список деяких запусків космічних супутників власними ракетами-носіями за країною.
Космічна гонка почалася в 1950-х між СРСР та США. 4 жовтня 1957 СРСР вивів на орбіту перший штучний супутник Землі — «Супутник-1».
Станом на 2013, на земній орбіті перебувають штучні супутники близько 50 країн, проте лише 13 держав історично досягали можливості запускати їх власними ракетами-носіями, і 10 мають цю можливість зараз. Ці країни, а також іноді ЄС з його космічним агентством ЄКА, називають «космічними державами » і членами «космічного клубу». З цих країн 9 продовжують пуски з власних космодромів, Україна — з іноземних, а 2 країни, які раніше також використовували іноземні космодроми (Франція та Велика Британія) здійснюють пускову діяльність у складі ЄКА. Пускову діяльність здійснюють також приватні компанії — американська компанія SpaceX, Orbital Sciences Corporation та міжнародна програма «Морський старт».
Освоївши технологію самостійних пусків ШСЗ, 3 країни (СРСР і його наступниця Росія, США та КНР) освоїли технологію самостійних пілотованих космічних польотів.
Список деяких орбітальних запусків
| № | Країна[0] | Дата | Ракета-носій | Космодром | Супутник |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 |  СРСР [2] | 4 жовтня 1957 | «Р-7» («Супутник») | СРСР, Байконур | «Супутник-1» |
| 2 |  США | 31 січня 1958 | «Юпітер-С» | США, Мис Канаверал | «Експлорер-1» |
| 3 |  Франція [4][1] | 26 листопада 1965 | «Діамант-А» | Алжир, Хаммагір | |
| 4 |  Японія | 11 лютого 1970 | «Ламбда-4S» | Японія, Утіноура | «Осумі» |
| 5 |  Китай | 24 квітня 1970 | «Великий похід» | Китай, Цзюцюань | «Дунфан Хун-1» |
| 6 |  Велика Британія [5][1] | 28 жовтня 1971 | Австралія, Вумера | ||
| 7 |  Євросоюз [3] | 24 грудня 1979 | Франція, Куру | ||
| 8 |  Індія | 18 липня 1980 | «SLV» | Індія, Шрихарикота | |
| 9 |  Ізраїль | 19 вересня 1988 | «Шавіт» | Ізраїль, Пальмахім | «Офек» |
| — (10) |  Росія [6][2] | 21 січня 1992 | «Союз-У» | Росія, Плесецьк | |
| — (11) |  Україна [6][7][1] | 31 серпня 1995 | «Циклон-3» | Росія, Плесецьк | «Січ-1» |
| — (12) |  «Морський старт»[8] | 28 березня 1999 | «Зеніт-3SL» | «Морський старт» | DemoSat |
| — (13) |  SpaceX | 28 вересня 2008 | «Falcon 1» | «Омелек» | Вантажний макет |
| 10 (14) |  Іран | 2 лютого 2009 | «Сафір-2» | Іран, Семнан | «Омід» |
| 11 (15) |  Північна Корея | 12 грудня 2012 | КНДР, | ||
| 12 (16) |  Південна Корея | 30 січня 2013 | «Наро-1» | Південна Корея, Наро | STSAT-2C |
| 13 | Україна | 13 січня 2022 | «Falcon 9» | Флорида (США), мис Канаверал | «Січ-2-30» |
Примітки до таблиці:
- 0 Діючі космічні держави виділені жирним.
- 2 Правонаступниця СРСР, Росія після його розпаду переважно продовжила радянську космічну програму.
- 3 Запускаюча ШСЗ своїми РН, ЄКА є загальним космічним агентством для кількох країн Європи та деякими джерелами враховується як космічна держава.
- 4 Франція раніше власними РН спочатку вивела перший ШСЗ з космодрому в Алжирі, після чого запускала супутники з власного космодрому на Французькій Гвіані, який потім був переданий ЄКА для експлуатації європейськими РН.
- 5 Велика Британія запустила ШСЗ власної РН єдиний раз з контрольованого нею космодрому в Австралії, після чого відмовилася від здійснення незалежної космічної програми та увійшла в ЄКА.
- 6 Росія та Україна успадкували виробництво та розробку ракет-носіїв від СРСР.
- 7 Україна має незвичайний статус: незважаючи на достатньо великий науково-технічний потенціал, вона не є космічною державою в прямому сенсі цього слова, оскільки не має незалежного доступу в космос — свого космодрому, а вироблені в Україні РН мають у своєму складі російські елементи та експлуатуються переважно Росією.
- 8 Демонстраційний запуск міжнародного супутника з нейтральних вод, за комерційним проектом
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 1 вересня 2014.
- Ракета «Диамант» выводит первый французский искусственный спутник «Астерикс». Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 1 вересня 2014.
- . Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 1 вересня 2014.
Посилання
- Запускаюча держава [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spisok deyakih zapuskiv kosmichnih suputnikiv vlasnimi raketami nosiyami za krayinoyu R 7 raketa nosij pershogo v istoriyi lyudstva shtuchnogo suputnika Zemli Kosmichna gonka pochalasya v 1950 h mizh SRSR ta SShA 4 zhovtnya 1957 SRSR viviv na orbitu pershij shtuchnij suputnik Zemli Suputnik 1 Stanom na 2013 na zemnij orbiti perebuvayut shtuchni suputniki blizko 50 krayin prote lishe 13 derzhav istorichno dosyagali mozhlivosti zapuskati yih vlasnimi raketami nosiyami i 10 mayut cyu mozhlivist zaraz Ci krayini a takozh inodi YeS z jogo kosmichnim agentstvom YeKA nazivayut kosmichnimi derzhavami i chlenami kosmichnogo klubu Z cih krayin 9 prodovzhuyut puski z vlasnih kosmodromiv Ukrayina z inozemnih a 2 krayini yaki ranishe takozh vikoristovuvali inozemni kosmodromi Franciya ta Velika Britaniya zdijsnyuyut puskovu diyalnist u skladi YeKA Puskovu diyalnist zdijsnyuyut takozh privatni kompaniyi amerikanska kompaniya SpaceX Orbital Sciences Corporation ta mizhnarodna programa Morskij start Osvoyivshi tehnologiyu samostijnih puskiv ShSZ 3 krayini SRSR i jogo nastupnicya Rosiya SShA ta KNR osvoyili tehnologiyu samostijnih pilotovanih kosmichnih polotiv Kosmichni derzhavi Viznani zapuski RN Nepidtverdzheni zapuski RN Zaplanovani zapuski RNSpisok deyakih orbitalnih zapuskiv Krayina 0 Data Raketa nosij Kosmodrom Suputnik1 SRSR 2 4 zhovtnya 1957 R 7 Suputnik SRSR Bajkonur Suputnik 1 2 SShA 31 sichnya 1958 Yupiter S SShA Mis Kanaveral Eksplorer 1 3 Franciya 4 1 26 listopada 1965 Diamant A Alzhir Hammagir4 Yaponiya 11 lyutogo 1970 Lambda 4S Yaponiya Utinoura Osumi 5 Kitaj 24 kvitnya 1970 Velikij pohid Kitaj Czyucyuan Dunfan Hun 1 6 Velika Britaniya 5 1 28 zhovtnya 1971 Avstraliya Vumera7 Yevrosoyuz 3 24 grudnya 1979 Franciya Kuru8 Indiya 18 lipnya 1980 SLV Indiya Shriharikota9 Izrayil 19 veresnya 1988 Shavit Izrayil Palmahim Ofek 10 Rosiya 6 2 21 sichnya 1992 Soyuz U Rosiya Pleseck 11 Ukrayina 6 7 1 31 serpnya 1995 Ciklon 3 Rosiya Pleseck Sich 1 12 Morskij start 8 28 bereznya 1999 Zenit 3SL Morskij start DemoSat 13 SpaceX 28 veresnya 2008 Falcon 1 Omelek Vantazhnij maket10 14 Iran 2 lyutogo 2009 Safir 2 Iran Semnan Omid 11 15 Pivnichna Koreya 12 grudnya 2012 KNDR 12 16 Pivdenna Koreya 30 sichnya 2013 Naro 1 Pivdenna Koreya Naro STSAT 2C13 Ukrayina 13 sichnya 2022 Falcon 9 Florida SShA mis Kanaveral Sich 2 30 Primitki do tablici 0 Diyuchi kosmichni derzhavi vidileni zhirnim 2 Pravonastupnicya SRSR Rosiya pislya jogo rozpadu perevazhno prodovzhila radyansku kosmichnu programu 3 Zapuskayucha ShSZ svoyimi RN YeKA ye zagalnim kosmichnim agentstvom dlya kilkoh krayin Yevropi ta deyakimi dzherelami vrahovuyetsya yak kosmichna derzhava 4 Franciya ranishe vlasnimi RN spochatku vivela pershij ShSZ z kosmodromu v Alzhiri pislya chogo zapuskala suputniki z vlasnogo kosmodromu na Francuzkij Gviani yakij potim buv peredanij YeKA dlya ekspluataciyi yevropejskimi RN 5 Velika Britaniya zapustila ShSZ vlasnoyi RN yedinij raz z kontrolovanogo neyu kosmodromu v Avstraliyi pislya chogo vidmovilasya vid zdijsnennya nezalezhnoyi kosmichnoyi programi ta uvijshla v YeKA 6 Rosiya ta Ukrayina uspadkuvali virobnictvo ta rozrobku raket nosiyiv vid SRSR 7 Ukrayina maye nezvichajnij status nezvazhayuchi na dostatno velikij naukovo tehnichnij potencial vona ne ye kosmichnoyu derzhavoyu v pryamomu sensi cogo slova oskilki ne maye nezalezhnogo dostupu v kosmos svogo kosmodromu a virobleni v Ukrayini RN mayut u svoyemu skladi rosijski elementi ta ekspluatuyutsya perevazhno Rosiyeyu 8 Demonstracijnij zapusk mizhnarodnogo suputnika z nejtralnih vod za komercijnim proektomDiv takozhPershi poloti kosmonavtiv riznih krayin svitu Pershi shtuchni suputniki Zemli riznih krayin svituPrimitki Arhiv originalu za 15 bereznya 2012 Procitovano 1 veresnya 2014 Raketa Diamant vyvodit pervyj francuzskij iskusstvennyj sputnik Asteriks Arhiv originalu za 19 bereznya 2012 Procitovano 1 veresnya 2014 Arhiv originalu za 21 serpnya 2014 Procitovano 1 veresnya 2014 PosilannyaZapuskayucha derzhava 7 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8