Спа́сів — село в Україні, в Червоноградському районі Львівської області. Населення становить 680 осіб.
село Спасів | |
---|---|
Вид на церкву св. Йосафа УГКЦ в с. Спасів | |
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Червоноградський район |
Громада | Сокальська міська |
Основні дані | |
Засноване | 1426 |
Населення | 680 |
Площа | 1,09 км² |
Густота населення | 623,85 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80035 |
Телефонний код | +380 3257 |
День села | 24 липня |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°26′47″ пн. ш. 24°27′24″ сх. д. / 50.44639° пн. ш. 24.45667° сх. д.Координати: 50°26′47″ пн. ш. 24°27′24″ сх. д. / 50.44639° пн. ш. 24.45667° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 209 м |
Водойми | р. Спасівка |
Відстань до обласного центру | 98 км |
Відстань до районного центру | 28 км |
Найближча залізнична станція | Сокаль (станція) |
Відстань до залізничної станції | 18 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80034, Львівська обл., Червоноградський р-н, с.Перв’ятичі |
Староста | Бойко Михайло Володимирович |
Карта | |
Спасів | |
Спасів | |
Мапа | |
Спасів у Вікісховищі |
Назва
Про походження назви села Спасів існує кілька переказів. За одним із них — перші поселенці місцевості сучасних сіл Спасова та Перв'ятич походять із східнослов'янських племен в'ятичів. В'ятичі поселилися в урочищі на схід від теперішнього села. Цю місцевість називали Боженкою (тепер Бужанка). Посілість в'ятичів згодом зруйнувала татарська орда. Тоді нащадки в'ятичів переселилися, ймовірно, дещо далі на захід до річки та болота, де росли очерет та лоза. Чужинецькі наїзники часто приходили за здобиччю. Від них селяни рятувалися у недоступних болотах — спасалися. Від цього пішла назва річки Спасівка, а потім і село — Спасів.
Ще один переказ розповідає, що в давні часи поселення було розташоване на схід від сучасного Спасова і називалося Рогалин, а від нього на південь, до лісу, в напрямку Чорного палю були зроблені рукотворні земляні насипи по обидва боки дороги (зберігаються донині). Біля Чорного палю стояв на чатах вартовий, який сповіщав селян про наближення ординців. Тоді, на шляху в напрямку Чорного палю поселенці Рогалина непоміченими добиралися до лісу, у якому спасалися від татарського нападу. Згодом на ознаменування цієї події поселення назвали Спасів.
Історія
У Спасові виявлено сліди поселень кінця епохи ранньої бронзи і залишки майстерні крем'яного знаряддя культури шнурової кераміки (ІІІ тис. до н.е.), а в урочищі — поселення періоду раннього заліза (поморської культури IV ст. до н.е.). У 1930-х знайдений кремінний молоток зразкової обробки та інші керамічні вироби.
Перша згадка про Спасів сягає XV ст. і припадає на 1426 рік.
У селі був знайдений скарб, в якому налічувалися 1052 гроші короля Вацлава IV.
Як повідомляє архівний документ, 17 травня 1648 року, під час національно-визвольної війни 1648 – 1657рр. українського народу під проводом Богдана Хмельницького, селяни Спасова та сусідніх сіл Тартакова, Перв'ятич і Копитова вчинили напад на маєтки поміщика зі с. Ляшки (тепер Залижня). Після повстання польське шляхетське військо жорстоко розправилося з повсталими селянами.
Всі поміщицькі маєтки Казимира Потоцького в селах Спасів, Перв'ятичі, Тартаків і інші в 1702 році були поділені між його спадкоємцями. В 1854 р. маєток в Спасові належав поміщикові Симеону Шимановському.
У 20-х роках XX ст. громадські діячі, члени товариств «Просвіта», «Відродження» організували споживчу кооперацію під назвою «Любов». Кооператив знаходився поряд церкви в громадському будинку, який у 30-х роках розібрали.
Мешканці Спасова, бійці УГА, учасники українсько-польської війни (1918–1919):
- Братко Павло — стрілець УГА. Обставини, дата загибелі і місце поховання невідомі;
- Буцко Степан Іванович — стрілець УГА. Загинув у бою з поляками;
- Дещиця Лесько — стрілець УГА. Загинув у бою з поляками у с. Ощів Грубешівського повіту, Польща;
- Загурський Петро — стрілець УГА. Обставини, дата загибелі і місце поховання невідомі;
- Іванчук Максим — стрілець УГА. Обставини, дата загибелі і місце поховання невідомі;
- Каліновський К. — стрілець УГА. Обставини, дата загибелі і місце поховання невідомі;
- Квятковський Корнило — стрілець УГА. Обставини, дата загибелі і місце поховання невідомі;
- Ковальчук Левко — стрілець УГА. Обставини, дата загибелі і місце поховання невідомі;
- Очабрук Григорій Миколайович (1897 – † 1932) — стрілець УГА. Засуджений на 15 р. польською владою у 1928 р. Помер у 1932 р. в тюрмі;
- Прокопчук Іван (1901 – † 1980) ― стрілець УГА. У 1918–1920 рр. воював проти поляків, більшовиків, денікінців. Прjтягом року перебував у польському таборі військовополонених у Домб’є. Проживав у с. Спасів. Помер у 1980 р.;
- Савчук Матвій — стрілець УГА. Обставини, дата загибелі і місце поховання невідомі;
- Ткачук Данило (1901 р.н.) — стрілець УГА. Засуджений польською владою. Помер у тюрмі.
В 1948 р. в селі почалася колективізація, її активних противників радянська влада відправляла на виправно-трудові табори Сибіру, так в період 1940–1950 рр. було заслано 50 осіб з їхніми родинами.
31 березня 1948 р. на загальних зборах села мешканці призначили головою колгоспу Боярчука Василя Антоновича, він тривалий час очолював товариство «Сільський господар», проте через непослух перед районним керівництвом, згодом, відправлений з родиною в табори Сибіру. Членами правління колгоспу обрали — Теодора Щудла, Луку Гупала, Романа Гупала, Івана Очабрука. Збори запропонували назвати колгосп «Правда» і ухвалили просити Сокальський райвиконком затвердити цю назву.
Виконком Сокальської райради депутатів трудящих самовільно змінив і затвердив назву колгоспу села Спасів ім. газети «Правда». В усіх протоколах зборів мешканців села запропонована назва колгоспу «Правда». В колективній заяві, де поіменно переписані всі мешканці села, немає жодного підпису.
В 1958 році, на основі об'єднання селян Спасова і Перв'ятич, на території Перв'ятич розмістилася центральна садиба колгоспу ім. газети «Правда», за якою закріплено 2922 гектари сільськогосподарських угідь. З об'єднанням сіл в одному колгоспі була створена єдина сільська рада з назвою «виконавчий комітет сільської Ради депутатів трудящих Перв'ятич». Головою сільської ради обиралися М.П. Дещиця, Д.В. Фігас, Г.А. Сененко, П.І. Кацьма, Л.Я. Чепіль, Р.І. Барило.
В 1950-х рр. за вказівкою партійного комітету в селі були ліквідовані стародавні пам'ятники: пам'ятник Свободи (1848 р.), релігійна фігура в центрі села. В 1992–1995 рр. їх відновили.
В 1967 році в селі було побудовано восьмирічну школу.
З теренових вістей ВО «БУГ» УПА — Захід за 1943–1945 рр.:
- Січень 1944 р. В другій половині місяця почали копати німці окопи в північній частині Сокальщини між селами: Свитазів, Горбків, Спасів. Копають день і ніч, до роботи гонять місцеве населення. Роботу цих окопів оглядав крайсгавптман з Кам’янка–Струмилової.
- 20–21 лютого 1944 р. через Спасів, Перв'ятичі і Лещатів переїжджали німецькі військові частини.
- 12 червня 1944 р. в селах Перв'ятичі та Спасів роздали німці мужчинам, уродженим] 1909–1930 рр., картки праці до копання окопів. Населення догадується, що це чергова провокація німців, яка має за ціль всіх боєздатних мужчин забрати до німецької армії, під фронт до роботи, або в Німеччину. Німці загрозили, що як населення не послухає наказу, вони вжиють терору.
- 2 серпня 1944 р. самооборонний кущ Спасів, що ніччю стаціонував в Перв'ятичах, під час бою з більшовиками вбив більшовицького капітана жида, одного лейтенанта та полонено 5 бійців. Залапаних бійців нагодовано хлібом, салом і звільнено. Бійці після повороту до села казали, що бандерівці не б’ють зброєю, а хлібом і салом. Наступного дня приїхало військо тієї самої частини, арештувало 25 людей, з яких 20 зараз звільнено, військо тієї самої частини, 5 забрано зі собою. Цих п’ятьох людей пустили пізніше, кажучи на дорогу: “Ми пускаємо Вас, бо Ви не вбили наших бійців. Якщо б цю справу просліджувало НКВС, то ані один з Вас не вернувся б.”
- 17 серпня 1944 р. більшовики оточили в лісі Спасова самооборонні відділи під проводом вишкільника «Морського» і почали з ними бій. «Морський», сам ранений, пробився крізь перстень большевиків. Втрати по нашій стороні 17 людей (в тому числі 1 ранений), по більшовицькій около 50 трупів. Більшовики своїх вбитих і ранених забрали зараз з поля бою.
- 19 жовтня 1944 р. до с. Спасова приїхала фіра більшовиків в числі 6 бійців. Двох з них зайшли до Сороки Михайла за бакуном. В хаті застали його сина, обох забрали і відвезли до Сокаля.
- 26 жовтня 1944 р. приїхали большевики за контингентом до с. Спасова. В селі арештували поліцая Сидора Нестора і ще двох мужчин.
- 28 жовтня 1944 р. о 7 год. ранку приїхало до с. Спасова 9 автівок НКВС на облаву. Було їх всіх около 230 осіб. Приїхали з Сокаля і Радехова. Обложили село, ходили по хатах і питали за зброєю і “бандерівцями”. Шукали по ліжках та шафах, скринях, але не в кожного господаря. В деяких хатах взагалі не шукали і не говорили, за чим прийшли. Посиділи трохи і пішли. Не найшли нічого. Забрали лише кілька старих мужчин і голову сільради та від’їхали до Радехова.
- 9 грудня 1944 р. до сіл Спасів, Боб'ятин, Перв'ятичі, Лещатів і Переспа приїхало більшовицьке військо і заквартирувало в числі від 30-50 бійців на село. Ці більшовики ведуть розвідочну роботу в даних селах.
- 6 березня 1945 р. більшовики в числі около 650 людей перевели акції на с. Батятичі, Дмитрів, Топорів і Спасів. В с. Спасові стрінулись більшовики з підвідділом УПА. Під час бою втратили більшовики 2 вбитих і кількох ранених. Підвідділ втратив одного вбитого і 3 ранених. Опісля більшовики зігнали всіх жінок і змасакрували їх за те, що «передержували бандерівців». Вечером зловили 3 мужчин.
- 7 березня 1945 р. більшовики в силі понад 1000 бійців (пограничники, вишкільні частини, війська НКВС, істребітелі) перевели акції на с. Спасів, Перв'ятичі, Товмач, Липники. В с. Спасові і Перв'ятичах вивезли 4 родини. Інші повтікали.
- 8 березня 1945 р. в с. Спасові істребітелі арештували 1 дівчину і 2 ранили.
- 14 червня 1945 р. в село прийшли 3 жінки з Волині з підробленими документами. Вони, збираючи по хатах збіжжа на прожиток, вели розвідку.
Уродженці Спасова, які були членами ОУН-УПА:
- Антонюк Андрій Павлович (1922 – 25.12.1949) — стрілець УПА боївки «Жеста». Загинув під час ліквідації загоном військ НКВС криївки надрайонного провідника ОУН Панаса Михайла — «Жеста» у полі біля с. Спасів. Повстанці розрядили свої пістолети у себе. Місце поховання невідоме;
- Богайко Григорій Степанович (1930 – ?) — член ОУН, в'язень ГУЛАГу;
- Божило Іван (1916 – ?) — стрілець УПА. Загинув у 1944 р. в бою з військами НКВС у с. Спасів. Похований у с. Спасів;
- Братко Василь Степанович (1912–1941) — член ОУН, замордований агентами НКВС у львівських «Бригідках»;
- Братко Григорій Кирилович (1914–1941) — член ОУН, замордований агентами НКВС у львівських «Бригідках»;
- Братко Микола Степанович (1926–1946) — стрілець УПА. Загинув у 1946 р. в бою з військами НКВС у с. Шарпанці, похований у Шарпанцях;
- Бузікевич Василь Маркович (1922–1946) — стрілець УПА. Загинув у 1946 р. в бою з військами НКВС під час облави в с. Спасів. Похований у с. Спасів;
- Бузікевич В. С. (? – 17.12.1945) — стрілець УПА боївки «Колоса». Загинув 17.12.1945 р. під час облави загону військ НКВС у с. Спасів;
- Бузікевич Іван Павлович (1919–1941) — член ОУН. 1941 року арештований агентами НКВС. Під час слідства втік з тюрми. Розстріляний німцями у 1941 р.в с. Спасів. Похований у с.Спасів;
- Гаврилюк Василь Митрофанович (1924–1946) — стрілець УПА, зв’язковий. Поранений в бою з військами НКВС у 1946 р. в с. Шарпанці. Помер від ран у 1946 р. в с. Спасів;
- Гаврилюк Степан ― «Вітовський», «Охрім», «Чуйкевич» (Назар Осип) (1923 – 19.10.1950) ― провідник Горохівського РП ОУН, застрілився в криївці в с. Марковичі під час облави;
- Гой Василь Олексійович (1916 – ?) — стрілець УПА, в'язень ГУЛАГу;
- Гой Іван Ількович (1912–1948) — стрілець УПА. Загинув у 1948 р. в бою з військами НКВС у с. Забава. Похований у с. Спасів;
- Грицай Євген Онуфрійович (1923–1941) — член ОУН, замордований агентами НКВС у львівських «Бригідках». Місце поховання невідоме;
- Грицай Іван Гнатович (1922–1993) — стрілець УПА, в'язень ГУЛАГу. Похований у с. Спасів;
- Грицай Роман Іванович (1924 – 19.03.1946) — стрілець УПА. Загинув у бою з військами НКВС 19.03.1946 р. в с. Спасів. Похований у с. Спасів;
- Гулай Григорій Осипович — «Гордий» (1927–1991) — стрілець УПА, в'язень ГУЛАГу. Похований у м. Сокаль;
- Гупало Дмитро Миколайович (1924 – ?) — стрілець УПА, в'язень ГУЛАГу. Похований у смт. Олесько;
- Гупало Степан Миколайович (1932 – ?) — член молодіжної організації ОУН «Юнацтво», в'язень ГУЛАГу;
- Дацюк Іван Іванович (1921–1943) — член ОУН, референт-пропагандист. Загинув у Похідній групі в 1943 р. на Східній Україні. Місце поховання невідоме;
- Дацюк Микита Іванович — «Ґотур» (1917 – 13.12.1944) — член ОУН, окружний провідник ОУН Сокальщини (осінь 1942), слідчий референтури Служби безпеки ОУН Сокальського округу (1943-1944). Загинув в Розжалівській облаві;
- Дещиця Григорій Андрійович (1926 – ?) — стрілець УПА з 1944 р., в'язень ГУЛАГу;
- Дещиця Іван Миколайович (1909–1944) — член ОУН. Загинув під час облави військ НКВС у 1944 р. в с. Спасів. Похований у с. Спасів;
- Дещиця Йосип Миколайович (1922–1953) — член ОУН, стрілець Служби безпеки ОУН. Загинув під час облави військ НКВС у 1953 р. у с. Спасів. Місце поховання невідоме;
- Дещиця Семен Прокопович — стрілець УПА, в'язень ГУЛАГу;
- Дещиця Сильвестр Вавринович — «Сіроманець» (09.10.1909 – ?) — з 1936 р. член ОУН, політичний в'язень польських тюрем. Районний провідник ОУН, член бойової групи «Вовки» у 1937 р. У липні 1939 р. поранений поляками в засідці. З 1942 р. в’язень німецьких тюрем, в'язень ГУЛАГу. Похований у с. Спасів;
- Іванчук Андрій Павлович (1921–1944) — стрілець боївки Служби безпеки ОУН. Загинув під час облави військ НКВС у 1944 р. в с. Спасів. Похований у с. Спасів;
- Іванчук Іван Дмитрович (1922–1990) — член ОУН, стрілець УПА. В'язень ГУЛАГу. Похований у с. Лещатів;
- Іванчук Іван Тимофійович (25.12.1911 – ?) — член ОУН. Заарештований польською поліцією 05.08.1937 р.;
- Іванчук Петро Семенович (1919–1939) — член ОУН. Замордований польською поліцією у 1939 р. Похований у с. Спасів;
- Іванчук Федір Барткович (1911–1944) — стрілець УПА. Загинув в бою з загоном військ НКВС у 1944 р. в с. Спасів. Похований у с. Спасів;
- Комендат Іван Андрійович (1917–1944) — стрілець УПА. Розстріляний німцями у Львові у 1944 р. Місце поховання невідоме;
- Комендат Федір Андрійович (1913 – ?) — стрілець УПА, в'язень ГУЛАГу. Похований у с. Спасів;
- Костюк Андрій Андрійович (1914–1941) — член ОУН, замордований агентами НКВС у львівських «Бригідках»;
- Лизунець Анастасія Іванівна (1929 – ?) — зв’язкова УПА, в'язень ГУЛАГу;
- Лизунець Василь Іванович — «Кавка» (1924–1948) — стрілець УПА, в'язень ГУЛАГу. Помер у ВТТ Воркути;
- Лизунець Григорій Іванович (1905 – липень 1945) — станичний ОУН, в'язень ГУЛАГу. Помер у таборах Караганди;
- Максимець Петро Томович (1913 – червень 1941) — член ОУН, районовий провідник. Загинув у червні 1941 р. під час переходу р. Західний Буг біля с. Ромош. Місце поховання невідоме;
- Максимець Федір Федорович (1919 – ?) — член ОУН, командир «Вільного козацтва»;
- Максимець Ярослав Федорович ― «Рек» (1930 – ?) — член молодіжної організації ОУН «Юнацтво», член ОУН, в'язень ГУЛАГу, громадський діяч;
- Мельник Іван Григорович (1926–1946) — стрілець УПА. Загинув у бою під час облави військ НКВС у 1946 р. в с. Яструбичі. Місце поховання невідоме;
- Мерко Катерина Іванівна (1919 – ?) — зв’язкова ОУН, в'язень ГУЛАГу. Похована у с. Спасів;
- Мерко Климентій Петрович (1909 – ?) — член ОУН, в'язень ГУЛАГу. Похований у с. Спасів;
- Назар Дмитро Степанович (1911–1979) — стрілець УПА, в'язень ГУЛАГу. Похований у с. Спасів;
- Назар Йосип Степанович (1923–1946) — стрілець УПА. Загинув під час облави військ НКВС у 1946 р. в с. Шарпанці. Місце поховання невідоме;
- Назар Ярослав Іванович (1926–1944) — стрілець УПА. Загинув під час облави військ НКВС у 1944 р. в с. Спасів. Похований у с. Спасів;
- Наконечний Василь Антонович (1922–1945) — стрілець УПА. Загинув під час облави військ НКВС у 1945 р. у с. Спасів. Похований у с. Спасів;
- Наконечний Петро Максимович (1931–1994) — член молодіжної організації ОУН, в'язень ГУЛАГу;
- Наконечний Федір Антонович (1926 – 27.02.1946) — фельдшер районного проводу ОУН. Загинув під час облави військ НКВС в с. Спасів. Похований у с. Спасів;
- Нечай Михайло Григорович (1932–1951) — стрілець УПА. Загинув під час облави військ НКВС в с. Волсвин. Місце поховання невідоме;
- Новосад Павло (1920–1947) — стрілець УПА. Загинув під час облави військ НКВС у с. Шпиколоси. Похований у с. Шпиколоси;
- Новосад Петро (1914–1947) — стрілець УПА. Вбитий агентами НКВС під час облави в с. Спасів. Похований у с. Спасів;
- Палига Тимофій — стрілець УПА. Загинув при нез’ясованих обставинах. Дата смерті і місце поховання невідомі;
- Панас Михайло Савович — «Жест», «Лук» (1918 – 25.12.1949) — член юнацького ОУН (1934–1937), районний провідник (1940–1942, 1944–1949), загинув в криївці в Спасові від облави військ НКВС;
- Панас Феодосія Савівна (1920–1987) — зв’язкова ОУН, в'язень ГУЛАГу. Похована в м. Сокаль;
- Плетінка Дмитро Микитович (1902–1946) — стрілець УПА. Загинув під час облави військ НКВС в с. Перетоки. Місце поховання невідоме;
- Прокопчук Василь Іванович (1930 – ?) — член молодіжної організації ОУН, в'язень ГУЛАГу. Похований в с. Спасів;
- Прокопчук Володимир Іванович (01.01.1929 – 17.03.1993) — член молодіжної групи ОУН, в'язень ГУЛАГу. Похований в с. Спасів;
- Прокопчук Григорій Михайлович (1920–1951) — стрілець УПА. Загинув під час облави військ НКВС в с. Боб’ятин. Місце поховання невідоме;
- Прокопчук Павло Романович (1920 – 13.12.1944) — член ОУН, стрілець Служби безпеки ОУН. Загинув в Розжалівській облаві;
- Прокопчук Сильвестр Кирилович (1908–1956) — член ОУН, господарчий УПА, в'язень ГУЛАГу;
- Росоловський Ярослав Федорович (1929–1950) — стрілець УПА. Загинув у бою під час облави військ НКВС в с. Шарпанці. Місце поховання невідоме;
- Савчук Іванна Іванівна (1919 – ?) — господарча ОУН, зв’язкова УПА, в'язень ГУЛАГу;
- Семенюк Степан Федорович — «Чорнота» (1922–1953) — районний провідник ОУН. 1953 року підступно захоплений агентами НКВС у полон у с. Тартаків. 1954 року ВТ військ МВС засуджений до розстрілу. Вирок виконано у львівській тюрмі. Місце поховання невідоме;
- Сидор Василь Дмитрович — «Шелест» (24 лютого 1910 – 14 квітня 1949) — полковник УПА, командир оперативної групи УПА-Захід (26 січня 1944 – квітень 1949), крайовий провідник ОУН Карпатського краю, Генеральний суддя ОУН, заступник головного командира УПА. Загинув у землянці разом з дружиною і 4 охоронцями 14.04.1949 р. в бою з загоном Перегінського МДБ, поблизу с. Осмолода. Похований у смт. Перегінське;
- Сидор Володимир Іванович (1925–1948) — стрілець УПА. Загинув в Австрії, під час переходу підрозділу УПА в Західну Німеччину;
- Сидор Нестор Прокопович (1885 – 28.10.1944) — член ОУН, арештований агентами Сокальського МДБ, по дорозі до Сокаля начальник районного МДБ Барвінков зупинив машину в с. Горбків і наказав розстріляти Сидора Нестора;
- Сидор Йосип Пилипович (1921–1945) — член ОУН. Загинув у бою під час облави військ НКВС в с. Спасів. Похований у с. Спасів;
- Сидор (Сушко) Софія Василівна — «Наталка», «Тирса» (1920 – 14 квітня 1949) — дружина командуючого УПА-Захід Сидора Василя — «Шелеста». Загинула в бою з загоном Перегінського МДБ у штабній землянці разом з чоловіком 14.04.1949 р. поблизу с. Осмолода. Похована у смт. Перегінське;
- Сорока Іван Миколайович (1924–1950) — стрілець УПА, кущовий. Загинув під час облави військ НКВС в с. Свитазів. Місце поховання невідоме;
- Сорока Іван Михайлович — «Степовий» (1926 – ?) — член ОУН, стрілець УПА, в'язень ГУЛАГу;
- Ткачук Василь Ілліч (1910 – ?) — член ОУН, господарчий УПА, в'язень ГУЛАГу;
- Троць Степан Йосипович (02.03.1932–03.11.1998) — член «Юнацтва» ОУН, стрілець УПА, в'язень ГУЛАГу. Похований в с. Спасів;
- Федчун Іван Петрович (1926–27.02.1946) — стрілець боївки УПА. Загинув під час облави загону військ НКВС в с. Спасів. Похований у с.Спасів;
- Хмара Захарій (1914–27.02.1946) — стрілець боївки УПА. Загинув під час облави військ НКВС в с. Спасів. Похований у с. Спасів;
- Чоп Іван Павлович (1928 – ?) — стрілець УПА, в'язень ГУЛАГу. Похований в с. Спасів;
- Шевчук Василь Андрійович (1924–1944) — стрілець УПА. Катований і розстріляний агентами НКВС в с. Спасів. Похований у с. Спасів;
- Шеремета Василь Михайлович — «Кривавиць» (1923 – ?) — стрілець УПА, в'язень ГУЛАГу;
- Шеремета Михайло Степанович (1908 – ?) — член ОУН, в'язень ГУЛАГу;
- Юзьвяк Василь Тимофійович (1920–1952) — член ОУН, стрілець Служби безпеки ОУН. Загинув у бою з військами НКВС в с. Романівка. Місце поховання невідоме;
- Юзьвяк Михайло Іванович (1920–1948) — стрілець УПА. Загинув у бою з військами НКВС в криївці у школі в с. Равщина;
- Яремко Василь Тимофійович (1904–24.07.1952) — член ОУН, в'язень ГУЛАГу;
- Яремко Степан Тимофійович (1913–28.12.2000) — член ОУН, стрілець відділу УПА «Сіроманці», в'язень ГУЛАГу.
Уродженці Спасова, в'язні сталінських виправно-трудових таборів:
Антонюк Анастасія Павлівна (1927 р.н.), Антонюк Павло, Антонюк Іванна Василівна, Білецька Текля Василівна (1916–1990), Білецький Дмитро Іванович, Білецький Іван Остапович (1907–1984), Богайко Григорій Степанович (1930 р.н.), Братко Василь Степанович (1912–1941), Братко Григорій Кирилович (1914–1941), Бузікевич Іван Павлович (1919–1941), Гой Василь Олександрович (1910 р.н.), Гой Василь Олексійович (1916 р.н.), Грицай Євген Онуфрійович (1923–1941), Грицай Іван Гнатович (1922–1993), Гулай Григорій Осипович (1927–1991), Гупало Богдан (1923 р.н.), Гупало Дмитро Миколайович (1924 р.н.), Гупало Степан Миколайович (1932 р.н.), Дещиця Григорій Андрійович (1926 р.н.), Дещиця Семен Прокопович, Дещиця Сильвестр Вавринович (1909 р.н.), Іванчук Іван Дмитрович (1922–1990), Каліновська Ганна Йосипівна (1922 р.н.), Комендат Федір Андрійович (1913 р.н.), Костюк Андрій Андрійович (1914–1941), о. Кошель Степан Йосипович (1912–19.07.1994), Лизунець Анастасія Іванівна (1929 р.н.), Лизунець Василь Іванович (1924–1948), Лизунець Григорій Іванович (1905–1945), Максимець Іван Федорович (17.06.1922–11.07.2004), Максимець Ярослав Федорович (1930 р.н.), Марчук Володимир (1925–1986), Мерко Катерина Іванівна (1919 р.н.), Мерко Климентій Петрович (1909 р.н.), Назар Дмитро Степанович (1911–1979), Наконечний Петро Максимович (1931–1994), Панас Феодосія Савівна (1920–1987), Прокопчук Василь Іванович (1930 р.н.), Прокопчук Володимир Іванович (01.01.1929 – 17.03.1993), Прокопчук Роман Трофимович (1923 р.н.), Прокопчук Сильвестр Кирилович (1908–1956), Прокопчук Степан Прокопович (1923–1992), Росоловський Тимофій Федорович (1928 р.н.), Савчук Іванна Іванівна (1919 р.н.), Семенюк Ганна Андріївна (1930–1959), Семенюк Ксенія Гаврилівна (1910–1959), Семенюк Степан Федорович (1922–1953), Сорока Євгенія Григорівна (1924 р.н.), Сорока Іван Михайлович (1926 р.н.), Ткачук Василь Ілліч (1910 р.н.), Троць Степан Йосипович (02.03.1932–03.11.1998), Чоп Іван Павлович (1928 р.н.), Шевчук Ярослав Андрійович (1928 р.н.), Шеремета Василь Михайлович (1923 р.н.), Шеремета Михайло Степанович (1908 р.н.), Яремко Василь Тимофійович (1904–24.07.1952).
Церква св. Йосафата УГКЦ 1871 р.
Попередня дерев`яна церква була збудована в XVIII ст. коштом дідича села Адама Шимановського. 1864 року закладено наріжний камінь під муровану споруду, проєкт якої виконав у 1868 р. дідич села Боянець Ґлоґовський. Будівництво завершене у 1871 р. Це тридільна одноверха церква, ширша нава якої завершена вужчим восьмибічником, вкритим великою банею з ліхтарем. 1888 року для неї Корнило Устиянович намалював великий образ св. Івана Милостивого, патріарха Александрійського.
Під час Другої світової війни церква зазнала пошкоджень, але згодом її відремонтували мешканці.
В роки радянської влади мешканці змушені були молитися по своїх домівках. У будинках Ганни Палиги та Анастасії Панас були обладнані кімнати, в яких проводились Богослужіння. Такі Богослужіння як молебні, Хресну Дорогу проводили Ганна Палига, Текля Дещиця, Анастасія Панас (дружина районного провідника УПА Михайла Панаса ― «Жеста», який загинув у бункері неподалік Спасова). Не забували про своїх вірних і підпільні священники: о. Юрій та о. Ігнатій Янтухи, о. Дам’ян Богун та інші.
У 1941–1953 роках у Спасові служив о. Степан Кошіль, родом із Хлівчан. 1953 року отця заарештували. Забрали просто з церкви. Звинувачували у співпраці з УПА. Отця засудили на 25 років та з часом оправдали і відпустили.
Чотири роки після отця Кошеля в селі не було пароха. При потребі привозили отців із Скоморох, Боб’ятина, Стенятина, Розжалова.
У 1957 році село став обслуговувати о. Мирон Кохалевич, який, щоб не закрили церкву перейшов в РПЦ. Проте, з 1962 року церква була закрита.
Тодішній голова колгоспу Богдан Чепіль домігся ремонту церкви під «Дім урочистих подій». 1988 року спасівці просять у влади дозволу на відкриття церкви. Та хоч влада відмовила, люди самовільно відкрили церкву і вперше за 26 років на храмовий празник св. Йосафата була відправлена Служба Божа в церкві.
У лютому 1990 р. храм повернувся в лоно УГКЦ. Належить до Тартаківського деканату Сокальсько-Жовківської єпархії.
Роки | Ім'я |
---|---|
1821-1863 | о. Дам'ян Маґурський |
1864-1910 | о. Тит Ковальський |
о. Юрій та о. Ігнатій Янтухи | |
1941–1953 | о. Степан Кошіль |
о. Володимир Палчинський | |
? – 1990 | о. Степан Домашівець |
після 1990 р. | |
о. Антоній Масюк | |
о. Володимир Сокирко | |
о. Іван Дацишків | |
о. Віктор Батіг | |
о. Мирон і диякон Атаназій Кулинич | |
о. Мар’ян Чернега | |
о. Григорій Бардак | |
о. Микола Кук | |
о. Назарій Лех | |
о. Єронім Кокоцький | |
о. Дмитро Дмитраш | |
о. Теодозій Крещак | |
о. Григорій Планчак | |
о. Йосафат Воротняк | |
о. Атаназій Кулинич | |
1993–2000 | о. Павло Кремінець |
з 2000 р. | о. Андрій Палюх |
Інфраструктура
На захисті громадян працює місцева пожежна команда, створена в 2018 р.
Освіта
Спасівська ЗШ І-ІІ ст. ім. Василя Сидора ― «Шелеста», Дошкільний навчальний заклад (Спасівський ясла-садок).
Культура
Діє Народний дім.
В 2016 році у приміщенні Спасівського ДНЗ було відкрито міні-музей писанок. Це традиційні писанки з воскомим розписом, крашанки, мотанки, круп’янки. Нині тут налічується більше 300 писанок.
Пам'ятки
- Бронзовий пам'ятник Василю Сидору — «Шелесту», полковнику УПА (скульптор Л. Яремчук, архітектор В.Каменщик), відкритий в 1994 році;
Відомі люди
Народилися
- Ковальський Тит (1834 ― † 24 березня 1910, Спасів) — священник Перемишльської єпархії ГКЦ, громадський діяч;
- Сидор Василь Дмитрович — «Шелест» (24 лютого 1910 — † 14 квітня 1949, поблизу с. Осмолода, тепер Рожнятівський район, Івано-Франківська область) — полковник УПА, командир оперативної групи УПА-Захід (26 січня 1944 — квітень 1949), крайовий провідник ОУН Карпатського краю, Генеральний суддя ОУН, заступник головного командира УПА;
- Дацюк Микита Іванович — «Ґотур» (1917 р. — † 13 грудня 1944 р., Розжалів) — член ОУН, окружний провідник ОУН Сокальщини (осінь 1942), слідчий референтури Служби безпеки ОУН Сокальського округу (1943-1944);
- Прокопчук Павло ― «Туган» (1920 — † 13 грудня 1944, Розжалів) — окружний господарчий референт ОУН Сокальщини;
- Дінець Богдан Ілліч ― «Самур» (1924 — † 13 грудня 1944, Розжалів) — повітовий референт Служби безпеки ОУН(р) Сокальщини;
- Дещиця Андрій Богданович (нар. 22 вересня 1965) — український дипломат, Надзвичайний і повноважний Посол, виконувач обов'язків Міністра закордонних справ України з 27 лютого по 19 червня 2014 року. З 13 жовтня 2014 року — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Польщі.
Загинули
- Панас Михайло Салович — «Жест», «Лук» (1918, Спасів – † 25.12.1949) — член юнацького ОУН (1934–1937), районний провідник (1940–1942, 1944–1949), загинув в криївці в Спасові від облави військ НКВС;
- Скопик Володимир ― «Борознюк» (1923, Ордів – † 25.12.1949) ― боєць відділу УПА під командуванням «Шумського», згодом під «Штилем», перейшов рейдом Польщу, зв'язківець при районному проводі Радехівщини (1947–1949), загинув в криївці в Спасові від облави військ НКВС;
- Трачек Василь — «Мотиль» (1929, Радванці – † 25.12.1949) — зв'язковий при районному проводі Радехівщини (1949), загинув в криївці в Спасові від облави військ НКВС;
Боротьба жителів села за українську самостійну соборну державу
Із проголошенням в селі була створена комісія, яка збирала свідчення про депортації, репресії та боротьбу жителів села у передвоєнні, воєнні та повоєнні роки.
Склад комісії
- Грабовий Василь
- Чоп Йосип
- Дещиця Сильвестр
- Яремко Степан
- Шеремета Василь
- Барановський Дмитро
- Росоловський Тимко
- Мусій Іванна
- Панас Анастасія
- Шеремета Михайло
- Юзв’як Левко
Родини, вислані в Казахстан 1939-41 рр.
№ | Прізвище, ім’я та по-батькові | Рік народження | Рік повернення (якщо ні то † ) | Місце проживання | Рік і місце смерті, чи був засуджений | |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
1 | Бузікевич Єфросинія Максимівна | 1886 | 1956 | Пом. 1980 р., с. Спасів | ||
Бузікевич Ганна Павлівна | 1910 | † | Пом. 1941, Казахстан | |||
Бузікевич Петро Павлович | 1906 | 1956 | Пом. 1989 р., с. Спасів | |||
Бузікевич Катерина Павлівна | 1926 | 1956 | м.Червоноград | |||
Бузікевич Марія Павлівна | 1929 | 1956 | м.Миколаїв | |||
2 | Дацюк Христина Семенівна | 1882 | † | Пом. 1943, Казахстан | ||
Дацюк Хима | 1908 | † | Пом. 1943, Казахстан | |||
3 | Дещиця Іван Вавринович | 1909 | 1956 | с. Спасів | ||
Дещиця Єфросинія Ільківна | 1910 | 1956 | с. Спасів | |||
Дещиця Марія Микитівна | 1885 | 1956 | с. Спасів | с. Спасів, пом. 1973 р. | ||
Дещиця Лука Семенович | 1882 | 1946 | с. Спасів | с. Спасів, пом. 1949 р. | ||
Дещиця Єфросинія Степанівна | 1883 | 1946 | с. Спасів | с. Спасів, пом. 1958 р. | ||
Дещиця Любов Іванівна | 1937 | 1956 | с. Спасів | |||
Дещиця Степан Вавринович | 1911 | 1956 | с. Спасів | |||
Дещиця Михайло Іванович | 1948 | 1956 | м. Львів | нар. в Казахстані |
Всього вислано 10 родин — 45 осіб Померли в Казахстані — 19 осіб Засуджені на засланні та ув’язнені: Яремко Василь Тимофійович (10 років), Панас Феодосія Савівна (8 років)
Повний Список наведено нижче (“клікніть” двічі щоб отримати виразне зображення).
Остання передвоєнна депортація відбулась наприкінці травня 1941 року. Росіяни мали на меті залякати та впокорити населення, що проживало на кордоні з тою частиною Польщі, яку окупувала Німеччина. Проте цей злочин викликав ненависть до радянської окупаційної влади та різке зростання рядів Організації Українських Націоналістів, про що свідчить Таблиця в наступному параграфі. У ній наведено список жителів села — членів ОУН та воїнів Української Повстанської Армії. Стрічаємо прізвища, які збігаються з прізвищами усіх десяти родин, депортованих у 41-му до Казахстану: Бузікевич, Дещиця, Максимець та інші. Про те, як відбувалось вивезення та що чекало депортованих на чужині можемо судити зі спогадів Григорія Яремка, якому в травні 41-го виповнилось всього десять років.
Жителі Спасова — воїни УПА та члени ОУН
Збройну боротьбу провадив 61 житель села — члени Організації українських націоналістів та стрільці Української повстанської армії (“клікніть” двічі щоб отримати виразне зображення Таблиці).
Родини, репресовані в 1944—1952 рр., та вивезені в Сибір та на Далекий Схід
На початок 2-ї Світової війни в селі проживало 220 родин, 994 мешканці. Репресовано 54 родини — 231 чоловік. В Сибіру загинула 31 людина.
Повоєнні депортації були набагато масштабнішими (клацніть двічі щоб отримати виразне зображення Таблиці). Порівнявши її із списком, наведеним у попередньому параграфі бачимо, що вивозились родичі бійців УПА та членів ОУН.
Григорій Яремко: Трагічна історія моєї родини
Мій дідо Тимофій Яремко, 1866 р. н., служив в австрійській армії у званні цугс-фюрера (молодший командний склад). Був одружений з Тетяною, дівоче прізвище Соляр, родом з с. Перв'ятичі Сокальського р-ну. Вони мали чотирьох синів: Петра (1906 р. н.), Богдана (1909 р. н.), Степана (1912 р. н.), і Василя (1904 р. н.), мого батька. Під час першої світової війни дідо зголосився добровольцем в австрійську армію. Брав участь в бою з царськими військами на горі Маківка. В 1915р. при захисті Перемишля, після тривалої облоги коли гарнізон був доведений до голоду, потрапив у полон. Полонених вояків завезли в Ташкент, де вони масово вмирали, і лише після втручання міжнародного Червоного Хреста їх перевезли в Харківську губернію.
Повернувся дід з полону у 1917р., заснував у с. Спасів «Просвіту» та товариства «Січ» (вишкіл проводив Марко Мельник) і «Луг» (вишкіл проводив Семенюк родом з с. Перв'ятичі). В громадській роботі брали активну участь також Микита Мельник і Олексій Іванчук, які діяли в с. Спасів.
За часів існування ЗУНР був військовим комісаром села. В селі був спиртзавод, і перед приходом поляків, щоб спиртом не заволоділи поляки, наказав вилити його на землю. За це був підданий тортурам польською армією. Помер в 1948 році в с. Спасів. Його сини були виховані свідомими українцями.
Старший син, Василь, був одружений з Анастасією, з дому Буцко, родом з с. Перв’ятичі. Мали четверо синів: Григорія (1930 р. н.), Олексія (1932 р. н.), Євгена (1935 р. н.), Ярослава (1939 р. н.). З 1932 по 1939р. очолював «Просвіту», секретарями були Іван Сидор та Сильвестр Дещиця. В селі був створений церковний хор яким керував Іван Дещиця. При «Просвіті» діяли гуртки: драматичний (керівник Марко Мельник), історично-ідеологічний (керівники Василь Сидор та Петро Максимець), кухарсько-кравецький та «Сільський господар».
«Просвіта» не мала свого приміщення, тому доводилося орендувати його у польського пана. Згодом, на зібрані від проведених вистав, концертів і різних культурно-масових заходів кошти, за ініціативи Василя Яремка це приміщення було викуплене в пана, відремонтоване та використовувалося як хата-читальня.
Крім культурно-просвітницької роботи «Просвіта» с. Спасів проводила патріотично-виховну роботу серед молоді, завдяки чому в селі сформувались такі nостаті, як полковник УПА Василь Сидор («Шелест»), Сильвестр Дещиця («Сіроманець») — організатор і командир загону «Сірі вовки», Михайло Панас («Жест») — районовий провідник ОУН, та ін. За період з 1944 по 1953 р. із с. Спасів загинуло в битвах УПА і розстріляно НКВД 37 юнаків-патріотів.
У 1918, у віці 14 років мій батько Василь Яремко зголосився до Січових Стрільців, але його не взяли як малолітнього. 1939 року прагнув підтримати боротьбу Карпатської України nроти мадярських окупантів, aлe польські війська до цього не допустили. Для потреб ОУН віддав пару коней разом з возом.
В 1940 р. його викликали до Сокаля органи НКВД і запропонували йому, аби повідомив, коли прийде додому його брат Степан. Він був членом ОУН і перебував на нелегальному становищі (пізніше став вояком УПА). Проте батько категорично відмовився від цієї пропозиції, заявивши енкаведистам, що він своїх рідних не продає.
Пам'ятаю випадок, як батько послав мене вночі до скирти, щоб повідомити прибулу тоді одну поважну особу, що в селі все спокійно, і наказав мені,що якби мене хтось зустрів у дорозі і спитав, куди я йду, то я мав відповісти, що шукаю корову і якщо я не знайду, то батько мене заб'є (хоч батько своїх дітей ніколи не бив). Батьків наказ я виконав.
За те, що ми любили Україну і робили все можливе, щоб вона стала вільною і незалежною, 20 травня 1941 р. нас — батька, матір Анастасію, мене та моїх братів Євгена, Олексія і Ярослава та бабусю Тетяну — за рішенням опертрійки вислали на спецпоселення в Казахстан.
Непрохані гості прийшли вночі, розбудили всіх ударами прикладів у вікна і двері, дорослих посадили у білизні на лави та почали тортури. Коли я попросився за потребою надвір, мене супроводжував солдат, наставивши на мене штик гвинтівки. Дідо був хворий, лежав у ліжку і його на поселення не взяли. Фірою нас відвезли до Стоянова, де загнали в переповнений такими, як ми, вагон. Із села Спасів вислали в цей час десять родин. Це була перша висилка. Люди думали, що їх везуть до лісу на розстріл.
До місця призначення нас везли більше місяця. На станціях тільки дІтям і жінкам дозволяли йти за окропом. Хворим медична допомога не надавалась, померлих в дорозі забирали в окремий вагон і на ходу потяга викидали.
Привезли нас в Південно-Казахстанську область, Пахти-Аральський район, Велико-Олексіївський каучук-радгосп, відділення Кара-Кир. До початку війни батько написав до діда. Коли той довідався де ми опинились, то сказав, щоб ми втікали бо пропадемо. Сам був у тих місцях полоненим і добре, знав, що то за край. Поселили в бараках. Наступного дня примусили йти на роботу. Батька направили до коней їздовим, а матІр — на прополку бавовника. При 50-градусній спеці людей не забезпечили питною водою. Поряд була проточна вода в каналі в якій було повно бактерій: там купалися люди, плавала здохлятина. Про те, що цю воду не можна було пити, ніхто не попередив. Від нестерпної спеки люди пили цю воду, це призводило до масових захворювань. ЗахворІла моя мати. У жовтні 1941 року померла. Не було можливості поховати її за християнським звичаєм, бо не було священика, не було труни. Захворіла на тиф і в 1942р. померла бабуся Тетяна, а невдовзі у цьому ж році помер і наш наймолодший брат Ярослав.
Були введені продовольчі картки на хліб — 200 г чорного глевкого хліба на працюючого та 100 г — на непрацюючого. Батько ходив на роботу, тому за хлібом у черзі стояли ми, діти. Часто ставалося так, що місцеві жителі застосовували силу витісняючи з черги нас, слабших, тому ми часто залишалися без хліба і голодували, бо цього хліба завжди бракувало для «отаварення» всіх людей.
Батько організував гурток з числа висланих українців, які збиралися нелегально, обговорюючи насущні проблеми. Він завжди закликав своїх земляків триматися разом. Але знайшовся провокатор Родіон Луцюк з Волинської області, який доніс органам на батька. За це провокатора призначили бригадиром овочевої бригади.
Батька заарештували і 2 серпня 1946р. засудили на 1О років позбавлення волі плюс З роки позбавлення прав за ст. 58-11, 58-10 ч.2. Покарання відбував у Караrандинській області, в Степному таборі в селищі Джизди, n/я 393-3. Помер 24 липня 1952р., похований на цвинтарі табірного відділення № 5.
Після арешту батька ми, троє маполітніх дітей-сиріт, ще рік поневірялися серед чужих людей, голодні і беззахисні. Ми змушені були щотижня відмічатися в комендатурі. Комендант обзивав нас бандитами і, вийнявши хлібину, розмахував нею перед нашими обличчями, погрожував і матюкався.
Щоб не померти голодною смертю, я влаштувався на роботу візником і працював різноробочим. Після року поневірянь нас забрали в дитячий притулок ім. Крупської, який знаходився в центральній садибі Велико-Олексіївського каучукрадгоспу Пахта-Аральського р-ну. В цьому притулку нас намагалися зрусифікувати, почавши зі зміни мого nрізвища. Мене викликали до директора цього закладу, де поряд з ним сиділа невідома мені особа, котрий запитав у мене, яке у мене прізвище. Я йому відповів: «Яремко», а він пише в якійсь анкеті, що я «Яремков». Я наполягаю на своєму. Так ми сперечалися з ним кілька разів. Далі він запитав, якої я національності. Я відповів, що я українець, а він пише «русский». Я не погоджуюсь, і знову ми сперечаємося. Він тоді говорить: «Какая тєбє разніца, вєдь рускій і украінєц — ето всьо равно». Я йому відповдаю: «Єслі по-вашему всьо равно, то я украінєц». Після цього він вигнав мене зі словами: «Іді отсюда». Я попередив своїх братів і сказав, як вони повинні поводитися в разі їх виклику. І вони теж не піддалися.
А скільки українських дітей таким способом зрусифікували!
По досягненню 17-річного віку нас по черзі відрахували з дитячого будинку, після чого ми зібралися разом, і твердо вирішили, що нам необхідно вчитися. Я добре пам'ятав наказ-заповіт свого батька: “Виведи своїх братІв у люди, бо ти старший”.
І я почав з себе. В 1950р. поступив і в 1954 р. закінчив Капланбекський сільськогосподарський технікум. Брат Євген поступив у ФЗО в м.Ташкенті, а брату ОлексІю я сказав, щоб він працював в радгоспі, закінчив 7 класів, і що коли я закінчу технікум, то заберу його до себе і пішлю на навчання. Мою пораду він виконав. Після закінчення технікуму мене в обов'язковому порядку направили на цілину в Кокчетавську область. Там я працював у радгоспі бригадиром тракторної бригади, потім викладачем в училищі механізації. Викликав до себе брата Олексія, влаштував його в училище, де він вивчився на тракториста пізніше направив його на навчання в технікум меліорації.
Повернувся в Україну в 1958 р. в с Первятичі, до своєї тітки. Вже на другий день після приїзду мене викликав голова сільради Фіrас і запитав: “Ти чого сюди приїхав?“ Я відповів, що приїхав до себе додому. Він далі питає, чи маю я паспорт, я йому показав. Тоді він говорить мені, щоб я терміново прописався. Я запевнив, що встигну прописатися протягом місяця, але мені сказали в сільраді, що мушу прописатися за три дні.
Мені вдалося влаштуватися на роботу в Угнівське училище механізації викладачем без прописки, а прописався я тільки через півроку. Своє навчання продовжив далі, закінчивши в 1966 р. заочно Львівський сільськогосподарський інститут. В 1960р. одружився із Марією, з дому Мацюра. З дружиною переїхав у село Перв'ятичі. Працюючи на різних посадах, постійно відчував на собі від керівництва різні приниження і безпідставні звинувачення, що продовжувалися аж до моменту моєї реабілітації. Мене реабілітували на підставі Закону УРСР від 17.04.1991р. “Про реабілітацію• жертв політичних репресій в Україні”. Спочатку пограбували, винищили людей, а потім реабілітовують. А хто буде відшкодовувати моральні і матеріальні збитки? На мою думку, це повинна робити Російська Федерація як правонаступниця Союзу, а уряд України давно повинен був пред'явити цій правонаступниці відповідний рахунок.
Під час проведення реабілітації у мене відбулася розмова зі слідчим з цього питання. Він викликав до Львова мене і мого дядька Степана Яремка. Дядькові він висловив звинувачення, ніби у нього руки по лікті в крові. Той спитав у слідчого: «Де факти? Раз немає фактів, то до чого ці звинувачення?» А мені той же слідчий сказав, що дивується з того, що ми не стали шпаною, залишившись без батьків в дитячому віці на чужині, і всі троє здобули освіту. На це я йому відповів, що це є підтвердженням того, що наші батьки були порядними, вихованими і освіченими людьми, а не бандитами, як ви їх називали, і що ця порядність і вихованість передалась нам їхніми генами. І ще я йому сказав, що не знаходжу складу злочину свого батька, бо бувши головою «Просвіти», він боровся проти ополячення нашого населення, що таких людей слід вважати героями і ставити їм пам'ятники. На це він відповів, що це було перед війною і тут творилося не знати що, а я йому сказав, що це ви тут творили казна що. Далі я йому зауважив, що в дитячому притулку нам говорили, що СССР найдемократичніша країна в світі, а ви назвіть мені країну, де б дітей у 1О-ти річному віці виселяли з рідних домівок і робили з них політичних засланців. На це він не зміг нічого відповісти. Ще я йому сказав про голод на Великій Україні 32-33 років і про те, що в Галичині Червоний Хрест організовував продовольчу допомогу голодуючим, мій дідо дав для голодуючих два мішки пшениці. Але кінні валки доїхали лише до Збруча, а далі їх не пустили прикордонники, заявивши: «Не робіть наклеп на молоду радянську республіку, ніякого голоду у нас немає.»
Зараз я є членом СПВУ і членом КУНу. Пам'ятаючи настанову свого батька про необхідність навчання наших дітей, я зміг дати освіту і своїм дітям. Дочка Галина закінчила Львівський сільськогосподарський інститут, працює економістом, а син Юрій закінчив Львівський університет ім. Ів. Франка, захистив кандидатську дисертацію і працює в Інституті фізики конденсованих систем на посаді старшого наукового співробітника.
Брат Євген закінчив Ташкентський індустріальний технікум та заочно Ташкентський Середньоазіатський університет, зараз на пенсії, прийняв українське громадянство і проживає в Ташкенті на правах іноземця. Мріє про повернення в Україну, але поки не може з матеріальних причин. Брат Олексій проживає в Ростовській області. Моєї настанови він не забув та дотримується українського патріотизму, живе, радіючи та боляче переймаючись українськими справами. Судячи з його листів, він в курсі політичного, економічного і соціального становища в Україні.
Примітки
- Буцко М.; Дещиця С. (1988). З глибини століть. Вперед. с. 3.
- ФОРМУВАННЯ МОНЕТНИХ СИСТЕМ ТА ОСОБЛИВОСТІ ГРОШОВОГО ОБІГУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ (XIV—XVIII СТ.). Pidru4niki. Процитовано 6 травня 2021.
- ЦДІАЛ: ф.1, о.1, спр. 236, арк. 1126
- ЦДІАЛ: ф.1, о.1, спр. 236, арк. 380-381
- . www.sokal.lviv.ua. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 25 травня 2021.
- Буцко Микола (2004). Книжка пам'яті Перв'ятич та Спасова на Сокальщині. Сокаль: ТзОВ "Вісник". с. 32—35.
- . Нова серія. Т. 13. Літопис УПА. 2009. с. 72, 104, 125, 133, 149, 150, 200, 274, 300, 310, 361, 724, 968, 969. ISBN . Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 травня 2021.
- Антонюк Ярослав (2014). П. Й. Потічний (ред.). . Т. 13. Торонто-Львів: "Літопис УПА”. с. 189. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 15 серпня 2021.
- . www.sokal.lviv.ua. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 травня 2021.
- . www.sokaleparchy.org.ua. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 6 травня 2021.
- Бугу, Голос з-над (17 липня 2018). (укр.). Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 6 травня 2021.
- . registry.edbo.gov.ua. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 травня 2021.
- . lv.isuo.org. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 6 травня 2021.
- . www.sokal.lviv.ua. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 травня 2021.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spa siv selo v Ukrayini v Chervonogradskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 680 osib selo SpasivVid na cerkvu sv Josafa UGKC v s SpasivVid na cerkvu sv Josafa UGKC v s SpasivKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Chervonogradskij rajonGromada Sokalska miskaOsnovni daniZasnovane 1426Naselennya 680Plosha 1 09 km Gustota naselennya 623 85 osib km Poshtovij indeks 80035Telefonnij kod 380 3257Den sela 24 lipnyaGeografichni daniGeografichni koordinati 50 26 47 pn sh 24 27 24 sh d 50 44639 pn sh 24 45667 sh d 50 44639 24 45667 Koordinati 50 26 47 pn sh 24 27 24 sh d 50 44639 pn sh 24 45667 sh d 50 44639 24 45667Serednya visota nad rivnem morya 209 mVodojmi r SpasivkaVidstan do oblasnogo centru 98 kmVidstan do rajonnogo centru 28 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya Sokal stanciya Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 18 kmMisceva vladaAdresa radi 80034 Lvivska obl Chervonogradskij r n s Perv yatichiStarosta Bojko Mihajlo VolodimirovichKartaSpasivSpasivMapa Spasiv u VikishovishiNazvaPro pohodzhennya nazvi sela Spasiv isnuye kilka perekaziv Za odnim iz nih pershi poselenci miscevosti suchasnih sil Spasova ta Perv yatich pohodyat iz shidnoslov yanskih plemen v yatichiv V yatichi poselilisya v urochishi na shid vid teperishnogo sela Cyu miscevist nazivali Bozhenkoyu teper Buzhanka Posilist v yatichiv zgodom zrujnuvala tatarska orda Todi nashadki v yatichiv pereselilisya jmovirno desho dali na zahid do richki ta bolota de rosli ocheret ta loza Chuzhinecki nayizniki chasto prihodili za zdobichchyu Vid nih selyani ryatuvalisya u nedostupnih bolotah spasalisya Vid cogo pishla nazva richki Spasivka a potim i selo Spasiv She odin perekaz rozpovidaye sho v davni chasi poselennya bulo roztashovane na shid vid suchasnogo Spasova i nazivalosya Rogalin a vid nogo na pivden do lisu v napryamku Chornogo palyu buli zrobleni rukotvorni zemlyani nasipi po obidva boki dorogi zberigayutsya donini Bilya Chornogo palyu stoyav na chatah vartovij yakij spovishav selyan pro nablizhennya ordinciv Todi na shlyahu v napryamku Chornogo palyu po selenci Rogalina nepomichenimi dobiralisya do lisu u yakomu spasalisya vid tatarskogo napadu Zgodom na oznamenuvannya ciyeyi podiyi poselennya nazvali Spasiv IstoriyaU Spasovi viyavleno slidi poselen kincya epohi rannoyi bronzi i zalishki majsterni krem yanogo znaryaddya kulturi shnurovoyi keramiki III tis do n e a v urochishi poselennya periodu rannogo zaliza pomorskoyi kulturi IV st do n e U 1930 h znajdenij kreminnij molotok zrazkovoyi obrobki ta inshi keramichni virobi Persha zgadka pro Spasiv syagaye XV st i pripadaye na 1426 rik U seli buv znajdenij skarb v yakomu nalichuvalisya 1052 groshi korolya Vaclava IV Yak povidomlyaye arhivnij dokument 17 travnya 1648 roku pid chas nacionalno vizvolnoyi vijni 1648 1657rr ukrayinskogo narodu pid provodom Bogdana Hmelnickogo selyani Spasova ta susidnih sil Tartakova Perv yatich i Kopitova vchinili napad na mayetki pomishika zi s Lyashki teper Zalizhnya Pislya povstannya polske shlyahetske vijsko zhorstoko rozpravilosya z povstalimi selyanami Vsi pomishicki mayetki Kazimira Potockogo v selah Spasiv Perv yatichi Tartakiv i inshi v 1702 roci buli podileni mizh jogo spadkoyemcyami V 1854 r mayetok v Spasovi nalezhav pomishikovi Simeonu Shimanovskomu Polska respublika 1918 1939 U 20 h rokah XX st gromadski diyachi chleni tovaristv Prosvita Vidrodzhennya organizuvali spozhivchu kooperaciyu pid nazvoyu Lyubov Kooperativ znahodivsya poryad cerkvi v gromadskomu budinku yakij u 30 h rokah rozibrali Meshkanci Spasova bijci UGA uchasniki ukrayinsko polskoyi vijni 1918 1919 Bratko Pavlo strilec UGA Obstavini data zagibeli i misce pohovannya nevidomi Bucko Stepan Ivanovich strilec UGA Zaginuv u boyu z polyakami Deshicya Lesko strilec UGA Zaginuv u boyu z polyakami u s Oshiv Grubeshivskogo povitu Polsha Zagurskij Petro strilec UGA Obstavini data zagibeli i misce pohovannya nevidomi Ivanchuk Maksim strilec UGA Obstavini data zagibeli i misce pohovannya nevidomi Kalinovskij K strilec UGA Obstavini data zagibeli i misce pohovannya nevidomi Kvyatkovskij Kornilo strilec UGA Obstavini data zagibeli i misce pohovannya nevidomi Kovalchuk Levko strilec UGA Obstavini data zagibeli i misce pohovannya nevidomi Ochabruk Grigorij Mikolajovich 1897 1932 strilec UGA Zasudzhenij na 15 r polskoyu vladoyu u 1928 r Pomer u 1932 r v tyurmi Prokopchuk Ivan 1901 1980 strilec UGA U 1918 1920 rr voyuvav proti polyakiv bilshovikiv denikinciv Prjtyagom roku perebuvav u polskomu tabori vijskovopolonenih u Domb ye Prozhivav u s Spasiv Pomer u 1980 r Savchuk Matvij strilec UGA Obstavini data zagibeli i misce pohovannya nevidomi Tkachuk Danilo 1901 r n strilec UGA Zasudzhenij polskoyu vladoyu Pomer u tyurmi URSR 1939 1991 V 1948 r v seli pochalasya kolektivizaciya yiyi aktivnih protivnikiv radyanska vlada vidpravlyala na vipravno trudovi tabori Sibiru tak v period 1940 1950 rr bulo zaslano 50 osib z yihnimi rodinami 31 bereznya 1948 r na zagalnih zborah sela meshkanci priznachili golovoyu kolgospu Boyarchuka Vasilya Antonovicha vin trivalij chas ocholyuvav tovaristvo Silskij gospodar prote cherez neposluh pered rajonnim kerivnictvom zgodom vidpravlenij z rodinoyu v tabori Sibiru Chlenami pravlinnya kolgospu obrali Teodora Shudla Luku Gupala Romana Gupala Ivana Ochabruka Zbori zaproponuvali nazvati kolgosp Pravda i uhvalili prositi Sokalskij rajvikonkom zatverditi cyu nazvu Vikonkom Sokalskoyi rajradi deputativ trudyashih samovilno zminiv i zatverdiv nazvu kolgospu sela Spasiv im gazeti Pravda V usih protokolah zboriv meshkanciv sela zaproponovana nazva kolgospu Pravda V kolektivnij zayavi de poimenno perepisani vsi meshkanci sela nemaye zhodnogo pidpisu V 1958 roci na osnovi ob yednannya selyan Spasova i Perv yatich na teritoriyi Perv yatich rozmistilasya centralna sadiba kolgospu im gazeti Pravda za yakoyu zakripleno 2922 gektari silskogospodarskih ugid Z ob yednannyam sil v odnomu kolgospi bula stvorena yedina silska rada z nazvoyu vikonavchij komitet silskoyi Radi deputativ trudyashih Perv yatich Golovoyu silskoyi radi obiralisya M P Deshicya D V Figas G A Senenko P I Kacma L Ya Chepil R I Barilo V 1950 h rr za vkazivkoyu partijnogo komitetu v seli buli likvidovani starodavni pam yatniki pam yatnik Svobodi 1848 r religijna figura v centri sela V 1992 1995 rr yih vidnovili V 1967 roci v seli bulo pobudovano vosmirichnu shkolu Diyalnist OUN UPA na terenah sela Z terenovih vistej VO BUG UPA Zahid za 1943 1945 rr Sichen 1944 r V drugij polovini misyacya pochali kopati nimci okopi v pivnichnij chastini Sokalshini mizh selami Svitaziv Gorbkiv Spasiv Kopayut den i nich do roboti gonyat misceve naselennya Robotu cih okopiv oglyadav krajsgavptman z Kam yanka Strumilovoyi 20 21 lyutogo 1944 r cherez Spasiv Perv yatichi i Leshativ pereyizhdzhali nimecki vijskovi chastini 12 chervnya 1944 r v selah Perv yatichi ta Spasiv rozdali nimci muzhchinam urodzhenim 1909 1930 rr kartki praci do kopannya okopiv Naselennya dogaduyetsya sho ce chergova provokaciya nimciv yaka maye za cil vsih boyezdatnih muzhchin zabrati do nimeckoyi armiyi pid front do roboti abo v Nimechchinu Nimci zagrozili sho yak naselennya ne posluhaye nakazu voni vzhiyut teroru 2 serpnya 1944 r samooboronnij kush Spasiv sho nichchyu stacionuvav v Perv yatichah pid chas boyu z bilshovikami vbiv bilshovickogo kapitana zhida odnogo lejtenanta ta poloneno 5 bijciv Zalapanih bijciv nagodovano hlibom salom i zvilneno Bijci pislya povorotu do sela kazali sho banderivci ne b yut zbroyeyu a hlibom i salom Nastupnogo dnya priyihalo vijsko tiyeyi samoyi chastini areshtuvalo 25 lyudej z yakih 20 zaraz zvilneno vijsko tiyeyi samoyi chastini 5 zabrano zi soboyu Cih p yatoh lyudej pustili piznishe kazhuchi na dorogu Mi puskayemo Vas bo Vi ne vbili nashih bijciv Yaksho b cyu spravu proslidzhuvalo NKVS to ani odin z Vas ne vernuvsya b 17 serpnya 1944 r bilshoviki otochili v lisi Spasova samooboronni viddili pid provodom vishkilnika Morskogo i pochali z nimi bij Morskij sam ranenij probivsya kriz persten bolshevikiv Vtrati po nashij storoni 17 lyudej v tomu chisli 1 ranenij po bilshovickij okolo 50 trupiv Bilshoviki svoyih vbitih i ranenih zabrali zaraz z polya boyu 19 zhovtnya 1944 r do s Spasova priyihala fira bilshovikiv v chisli 6 bijciv Dvoh z nih zajshli do Soroki Mihajla za bakunom V hati zastali jogo sina oboh zabrali i vidvezli do Sokalya 26 zhovtnya 1944 r priyihali bolsheviki za kontingentom do s Spasova V seli areshtuvali policaya Sidora Nestora i she dvoh muzhchin 28 zhovtnya 1944 r o 7 god ranku priyihalo do s Spasova 9 avtivok NKVS na oblavu Bulo yih vsih okolo 230 osib Priyihali z Sokalya i Radehova Oblozhili selo hodili po hatah i pitali za zbroyeyu i banderivcyami Shukali po lizhkah ta shafah skrinyah ale ne v kozhnogo gospodarya V deyakih hatah vzagali ne shukali i ne govorili za chim prijshli Posidili trohi i pishli Ne najshli nichogo Zabrali lishe kilka starih muzhchin i golovu silradi ta vid yihali do Radehova 9 grudnya 1944 r do sil Spasiv Bob yatin Perv yatichi Leshativ i Perespa priyihalo bilshovicke vijsko i zakvartiruvalo v chisli vid 30 50 bijciv na selo Ci bilshoviki vedut rozvidochnu robotu v danih selah 6 bereznya 1945 r bilshoviki v chisli okolo 650 lyudej pereveli akciyi na s Batyatichi Dmitriv Toporiv i Spasiv V s Spasovi strinulis bilshoviki z pidviddilom UPA Pid chas boyu vtratili bilshoviki 2 vbitih i kilkoh ranenih Pidviddil vtrativ odnogo vbitogo i 3 ranenih Opislya bilshoviki zignali vsih zhinok i zmasakruvali yih za te sho perederzhuvali banderivciv Vecherom zlovili 3 muzhchin 7 bereznya 1945 r bilshoviki v sili ponad 1000 bijciv pogranichniki vishkilni chastini vijska NKVS istrebiteli pereveli akciyi na s Spasiv Perv yatichi Tovmach Lipniki V s Spasovi i Perv yatichah vivezli 4 rodini Inshi povtikali 8 bereznya 1945 r v s Spasovi istrebiteli areshtuvali 1 divchinu i 2 ranili 14 chervnya 1945 r v selo prijshli 3 zhinki z Volini z pidroblenimi dokumentami Voni zbirayuchi po hatah zbizhzha na prozhitok veli rozvidku Urodzhenci Spasova yaki buli chlenami OUN UPA Antonyuk Andrij Pavlovich 1922 25 12 1949 strilec UPA boyivki Zhesta Zaginuv pid chas likvidaciyi zagonom vijsk NKVS kriyivki nadrajonnogo providnika OUN Panasa Mihajla Zhesta u poli bilya s Spasiv Povstanci rozryadili svoyi pistoleti u sebe Misce pohovannya nevidome Bogajko Grigorij Stepanovich 1930 chlen OUN v yazen GULAGu Bozhilo Ivan 1916 strilec UPA Zaginuv u 1944 r v boyu z vijskami NKVS u s Spasiv Pohovanij u s Spasiv Bratko Vasil Stepanovich 1912 1941 chlen OUN zamordovanij agentami NKVS u lvivskih Brigidkah Bratko Grigorij Kirilovich 1914 1941 chlen OUN zamordovanij agentami NKVS u lvivskih Brigidkah Bratko Mikola Stepanovich 1926 1946 strilec UPA Zaginuv u 1946 r v boyu z vijskami NKVS u s Sharpanci pohovanij u Sharpancyah Buzikevich Vasil Markovich 1922 1946 strilec UPA Zaginuv u 1946 r v boyu z vijskami NKVS pid chas oblavi v s Spasiv Pohovanij u s Spasiv Buzikevich V S 17 12 1945 strilec UPA boyivki Kolosa Zaginuv 17 12 1945 r pid chas oblavi zagonu vijsk NKVS u s Spasiv Buzikevich Ivan Pavlovich 1919 1941 chlen OUN 1941 roku areshtovanij agentami NKVS Pid chas slidstva vtik z tyurmi Rozstrilyanij nimcyami u 1941 r v s Spasiv Pohovanij u s Spasiv Gavrilyuk Vasil Mitrofanovich 1924 1946 strilec UPA zv yazkovij Poranenij v boyu z vijskami NKVS u 1946 r v s Sharpanci Pomer vid ran u 1946 r v s Spasiv Gavrilyuk Stepan Vitovskij Ohrim Chujkevich Nazar Osip 1923 19 10 1950 providnik Gorohivskogo RP OUN zastrilivsya v kriyivci v s Markovichi pid chas oblavi Goj Vasil Oleksijovich 1916 strilec UPA v yazen GULAGu Goj Ivan Ilkovich 1912 1948 strilec UPA Zaginuv u 1948 r v boyu z vijskami NKVS u s Zabava Pohovanij u s Spasiv Gricaj Yevgen Onufrijovich 1923 1941 chlen OUN zamordovanij agentami NKVS u lvivskih Brigidkah Misce pohovannya nevidome Gricaj Ivan Gnatovich 1922 1993 strilec UPA v yazen GULAGu Pohovanij u s Spasiv Gricaj Roman Ivanovich 1924 19 03 1946 strilec UPA Zaginuv u boyu z vijskami NKVS 19 03 1946 r v s Spasiv Pohovanij u s Spasiv Gulaj Grigorij Osipovich Gordij 1927 1991 strilec UPA v yazen GULAGu Pohovanij u m Sokal Gupalo Dmitro Mikolajovich 1924 strilec UPA v yazen GULAGu Pohovanij u smt Olesko Gupalo Stepan Mikolajovich 1932 chlen molodizhnoyi organizaciyi OUN Yunactvo v yazen GULAGu Dacyuk Ivan Ivanovich 1921 1943 chlen OUN referent propagandist Zaginuv u Pohidnij grupi v 1943 r na Shidnij Ukrayini Misce pohovannya nevidome Dacyuk Mikita Ivanovich Gotur 1917 13 12 1944 chlen OUN okruzhnij providnik OUN Sokalshini osin 1942 slidchij referenturi Sluzhbi bezpeki OUN Sokalskogo okrugu 1943 1944 Zaginuv v Rozzhalivskij oblavi Deshicya Grigorij Andrijovich 1926 strilec UPA z 1944 r v yazen GULAGu Deshicya Ivan Mikolajovich 1909 1944 chlen OUN Zaginuv pid chas oblavi vijsk NKVS u 1944 r v s Spasiv Pohovanij u s Spasiv Deshicya Josip Mikolajovich 1922 1953 chlen OUN strilec Sluzhbi bezpeki OUN Zaginuv pid chas oblavi vijsk NKVS u 1953 r u s Spasiv Misce pohovannya nevidome Deshicya Semen Prokopovich strilec UPA v yazen GULAGu Deshicya Silvestr Vavrinovich Siromanec 09 10 1909 z 1936 r chlen OUN politichnij v yazen polskih tyurem Rajonnij providnik OUN chlen bojovoyi grupi Vovki u 1937 r U lipni 1939 r poranenij polyakami v zasidci Z 1942 r v yazen nimeckih tyurem v yazen GULAGu Pohovanij u s Spasiv Ivanchuk Andrij Pavlovich 1921 1944 strilec boyivki Sluzhbi bezpeki OUN Zaginuv pid chas oblavi vijsk NKVS u 1944 r v s Spasiv Pohovanij u s Spasiv Ivanchuk Ivan Dmitrovich 1922 1990 chlen OUN strilec UPA V yazen GULAGu Pohovanij u s Leshativ Ivanchuk Ivan Timofijovich 25 12 1911 chlen OUN Zaareshtovanij polskoyu policiyeyu 05 08 1937 r Ivanchuk Petro Semenovich 1919 1939 chlen OUN Zamordovanij polskoyu policiyeyu u 1939 r Pohovanij u s Spasiv Ivanchuk Fedir Bartkovich 1911 1944 strilec UPA Zaginuv v boyu z zagonom vijsk NKVS u 1944 r v s Spasiv Pohovanij u s Spasiv Komendat Ivan Andrijovich 1917 1944 strilec UPA Rozstrilyanij nimcyami u Lvovi u 1944 r Misce pohovannya nevidome Komendat Fedir Andrijovich 1913 strilec UPA v yazen GULAGu Pohovanij u s Spasiv Kostyuk Andrij Andrijovich 1914 1941 chlen OUN zamordovanij agentami NKVS u lvivskih Brigidkah Lizunec Anastasiya Ivanivna 1929 zv yazkova UPA v yazen GULAGu Lizunec Vasil Ivanovich Kavka 1924 1948 strilec UPA v yazen GULAGu Pomer u VTT Vorkuti Lizunec Grigorij Ivanovich 1905 lipen 1945 stanichnij OUN v yazen GULAGu Pomer u taborah Karagandi Maksimec Petro Tomovich 1913 cherven 1941 chlen OUN rajonovij providnik Zaginuv u chervni 1941 r pid chas perehodu r Zahidnij Bug bilya s Romosh Misce pohovannya nevidome Maksimec Fedir Fedorovich 1919 chlen OUN komandir Vilnogo kozactva Maksimec Yaroslav Fedorovich Rek 1930 chlen molodizhnoyi organizaciyi OUN Yunactvo chlen OUN v yazen GULAGu gromadskij diyach Melnik Ivan Grigorovich 1926 1946 strilec UPA Zaginuv u boyu pid chas oblavi vijsk NKVS u 1946 r v s Yastrubichi Misce pohovannya nevidome Merko Katerina Ivanivna 1919 zv yazkova OUN v yazen GULAGu Pohovana u s Spasiv Merko Klimentij Petrovich 1909 chlen OUN v yazen GULAGu Pohovanij u s Spasiv Nazar Dmitro Stepanovich 1911 1979 strilec UPA v yazen GULAGu Pohovanij u s Spasiv Nazar Josip Stepanovich 1923 1946 strilec UPA Zaginuv pid chas oblavi vijsk NKVS u 1946 r v s Sharpanci Misce pohovannya nevidome Nazar Yaroslav Ivanovich 1926 1944 strilec UPA Zaginuv pid chas oblavi vijsk NKVS u 1944 r v s Spasiv Pohovanij u s Spasiv Nakonechnij Vasil Antonovich 1922 1945 strilec UPA Zaginuv pid chas oblavi vijsk NKVS u 1945 r u s Spasiv Pohovanij u s Spasiv Nakonechnij Petro Maksimovich 1931 1994 chlen molodizhnoyi organizaciyi OUN v yazen GULAGu Nakonechnij Fedir Antonovich 1926 27 02 1946 feldsher rajonnogo provodu OUN Zaginuv pid chas oblavi vijsk NKVS v s Spasiv Pohovanij u s Spasiv Nechaj Mihajlo Grigorovich 1932 1951 strilec UPA Zaginuv pid chas oblavi vijsk NKVS v s Volsvin Misce pohovannya nevidome Novosad Pavlo 1920 1947 strilec UPA Zaginuv pid chas oblavi vijsk NKVS u s Shpikolosi Pohovanij u s Shpikolosi Novosad Petro 1914 1947 strilec UPA Vbitij agentami NKVS pid chas oblavi v s Spasiv Pohovanij u s Spasiv Paliga Timofij strilec UPA Zaginuv pri nez yasovanih obstavinah Data smerti i misce pohovannya nevidomi Panas Mihajlo Savovich Zhest Luk 1918 25 12 1949 chlen yunackogo OUN 1934 1937 rajonnij providnik 1940 1942 1944 1949 zaginuv v kriyivci v Spasovi vid oblavi vijsk NKVS Panas Feodosiya Savivna 1920 1987 zv yazkova OUN v yazen GULAGu Pohovana v m Sokal Pletinka Dmitro Mikitovich 1902 1946 strilec UPA Zaginuv pid chas oblavi vijsk NKVS v s Peretoki Misce pohovannya nevidome Prokopchuk Vasil Ivanovich 1930 chlen molodizhnoyi organizaciyi OUN v yazen GULAGu Pohovanij v s Spasiv Prokopchuk Volodimir Ivanovich 01 01 1929 17 03 1993 chlen molodizhnoyi grupi OUN v yazen GULAGu Pohovanij v s Spasiv Prokopchuk Grigorij Mihajlovich 1920 1951 strilec UPA Zaginuv pid chas oblavi vijsk NKVS v s Bob yatin Misce pohovannya nevidome Prokopchuk Pavlo Romanovich 1920 13 12 1944 chlen OUN strilec Sluzhbi bezpeki OUN Zaginuv v Rozzhalivskij oblavi Prokopchuk Silvestr Kirilovich 1908 1956 chlen OUN gospodarchij UPA v yazen GULAGu Rosolovskij Yaroslav Fedorovich 1929 1950 strilec UPA Zaginuv u boyu pid chas oblavi vijsk NKVS v s Sharpanci Misce pohovannya nevidome Savchuk Ivanna Ivanivna 1919 gospodarcha OUN zv yazkova UPA v yazen GULAGu Semenyuk Stepan Fedorovich Chornota 1922 1953 rajonnij providnik OUN 1953 roku pidstupno zahoplenij agentami NKVS u polon u s Tartakiv 1954 roku VT vijsk MVS zasudzhenij do rozstrilu Virok vikonano u lvivskij tyurmi Misce pohovannya nevidome Sidor Vasil Dmitrovich Shelest 24 lyutogo 1910 14 kvitnya 1949 polkovnik UPA komandir operativnoyi grupi UPA Zahid 26 sichnya 1944 kviten 1949 krajovij providnik OUN Karpatskogo krayu Generalnij suddya OUN zastupnik golovnogo komandira UPA Zaginuv u zemlyanci razom z druzhinoyu i 4 ohoroncyami 14 04 1949 r v boyu z zagonom Pereginskogo MDB poblizu s Osmoloda Pohovanij u smt Pereginske Sidor Volodimir Ivanovich 1925 1948 strilec UPA Zaginuv v Avstriyi pid chas perehodu pidrozdilu UPA v Zahidnu Nimechchinu Sidor Nestor Prokopovich 1885 28 10 1944 chlen OUN areshtovanij agentami Sokalskogo MDB po dorozi do Sokalya nachalnik rajonnogo MDB Barvinkov zupiniv mashinu v s Gorbkiv i nakazav rozstrilyati Sidora Nestora Sidor Josip Pilipovich 1921 1945 chlen OUN Zaginuv u boyu pid chas oblavi vijsk NKVS v s Spasiv Pohovanij u s Spasiv Sidor Sushko Sofiya Vasilivna Natalka Tirsa 1920 14 kvitnya 1949 druzhina komanduyuchogo UPA Zahid Sidora Vasilya Shelesta Zaginula v boyu z zagonom Pereginskogo MDB u shtabnij zemlyanci razom z cholovikom 14 04 1949 r poblizu s Osmoloda Pohovana u smt Pereginske Soroka Ivan Mikolajovich 1924 1950 strilec UPA kushovij Zaginuv pid chas oblavi vijsk NKVS v s Svitaziv Misce pohovannya nevidome Soroka Ivan Mihajlovich Stepovij 1926 chlen OUN strilec UPA v yazen GULAGu Tkachuk Vasil Illich 1910 chlen OUN gospodarchij UPA v yazen GULAGu Troc Stepan Josipovich 02 03 1932 03 11 1998 chlen Yunactva OUN strilec UPA v yazen GULAGu Pohovanij v s Spasiv Fedchun Ivan Petrovich 1926 27 02 1946 strilec boyivki UPA Zaginuv pid chas oblavi zagonu vijsk NKVS v s Spasiv Pohovanij u s Spasiv Hmara Zaharij 1914 27 02 1946 strilec boyivki UPA Zaginuv pid chas oblavi vijsk NKVS v s Spasiv Pohovanij u s Spasiv Chop Ivan Pavlovich 1928 strilec UPA v yazen GULAGu Pohovanij v s Spasiv Shevchuk Vasil Andrijovich 1924 1944 strilec UPA Katovanij i rozstrilyanij agentami NKVS v s Spasiv Pohovanij u s Spasiv Sheremeta Vasil Mihajlovich Krivavic 1923 strilec UPA v yazen GULAGu Sheremeta Mihajlo Stepanovich 1908 chlen OUN v yazen GULAGu Yuzvyak Vasil Timofijovich 1920 1952 chlen OUN strilec Sluzhbi bezpeki OUN Zaginuv u boyu z vijskami NKVS v s Romanivka Misce pohovannya nevidome Yuzvyak Mihajlo Ivanovich 1920 1948 strilec UPA Zaginuv u boyu z vijskami NKVS v kriyivci u shkoli v s Ravshina Yaremko Vasil Timofijovich 1904 24 07 1952 chlen OUN v yazen GULAGu Yaremko Stepan Timofijovich 1913 28 12 2000 chlen OUN strilec viddilu UPA Siromanci v yazen GULAGu Urodzhenci Spasova v yazni stalinskih vipravno trudovih taboriv Antonyuk Anastasiya Pavlivna 1927 r n Antonyuk Pavlo Antonyuk Ivanna Vasilivna Bilecka Teklya Vasilivna 1916 1990 Bileckij Dmitro Ivanovich Bileckij Ivan Ostapovich 1907 1984 Bogajko Grigorij Stepanovich 1930 r n Bratko Vasil Stepanovich 1912 1941 Bratko Grigorij Kirilovich 1914 1941 Buzikevich Ivan Pavlovich 1919 1941 Goj Vasil Oleksandrovich 1910 r n Goj Vasil Oleksijovich 1916 r n Gricaj Yevgen Onufrijovich 1923 1941 Gricaj Ivan Gnatovich 1922 1993 Gulaj Grigorij Osipovich 1927 1991 Gupalo Bogdan 1923 r n Gupalo Dmitro Mikolajovich 1924 r n Gupalo Stepan Mikolajovich 1932 r n Deshicya Grigorij Andrijovich 1926 r n Deshicya Semen Prokopovich Deshicya Silvestr Vavrinovich 1909 r n Ivanchuk Ivan Dmitrovich 1922 1990 Kalinovska Ganna Josipivna 1922 r n Komendat Fedir Andrijovich 1913 r n Kostyuk Andrij Andrijovich 1914 1941 o Koshel Stepan Josipovich 1912 19 07 1994 Lizunec Anastasiya Ivanivna 1929 r n Lizunec Vasil Ivanovich 1924 1948 Lizunec Grigorij Ivanovich 1905 1945 Maksimec Ivan Fedorovich 17 06 1922 11 07 2004 Maksimec Yaroslav Fedorovich 1930 r n Marchuk Volodimir 1925 1986 Merko Katerina Ivanivna 1919 r n Merko Klimentij Petrovich 1909 r n Nazar Dmitro Stepanovich 1911 1979 Nakonechnij Petro Maksimovich 1931 1994 Panas Feodosiya Savivna 1920 1987 Prokopchuk Vasil Ivanovich 1930 r n Prokopchuk Volodimir Ivanovich 01 01 1929 17 03 1993 Prokopchuk Roman Trofimovich 1923 r n Prokopchuk Silvestr Kirilovich 1908 1956 Prokopchuk Stepan Prokopovich 1923 1992 Rosolovskij Timofij Fedorovich 1928 r n Savchuk Ivanna Ivanivna 1919 r n Semenyuk Ganna Andriyivna 1930 1959 Semenyuk Kseniya Gavrilivna 1910 1959 Semenyuk Stepan Fedorovich 1922 1953 Soroka Yevgeniya Grigorivna 1924 r n Soroka Ivan Mihajlovich 1926 r n Tkachuk Vasil Illich 1910 r n Troc Stepan Josipovich 02 03 1932 03 11 1998 Chop Ivan Pavlovich 1928 r n Shevchuk Yaroslav Andrijovich 1928 r n Sheremeta Vasil Mihajlovich 1923 r n Sheremeta Mihajlo Stepanovich 1908 r n Yaremko Vasil Timofijovich 1904 24 07 1952 Cerkva sv Josafata UGKC 1871 r Poperednya derev yana cerkva bula zbudovana v XVIII st koshtom didicha sela Adama Shimanovskogo 1864 roku zakladeno narizhnij kamin pid murovanu sporudu proyekt yakoyi vikonav u 1868 r didich sela Boyanec Glogovskij Budivnictvo zavershene u 1871 r Ce tridilna odnoverha cerkva shirsha nava yakoyi zavershena vuzhchim vosmibichnikom vkritim velikoyu baneyu z lihtarem 1888 roku dlya neyi Kornilo Ustiyanovich namalyuvav velikij obraz sv Ivana Milostivogo patriarha Aleksandrijskogo Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni cerkva zaznala poshkodzhen ale zgodom yiyi vidremontuvali meshkanci V roki radyanskoyi vladi meshkanci zmusheni buli molitisya po svoyih domivkah U budinkah Ganni Paligi ta Anastasiyi Panas buli obladnani kimnati v yakih provodilis Bogosluzhinnya Taki Bogosluzhinnya yak molebni Hresnu Dorogu provodili Ganna Paliga Teklya Deshicya Anastasiya Panas druzhina rajonnogo providnika UPA Mihajla Panasa Zhesta yakij zaginuv u bunkeri nepodalik Spasova Ne zabuvali pro svoyih virnih i pidpilni svyashenniki o Yurij ta o Ignatij Yantuhi o Dam yan Bogun ta inshi U 1941 1953 rokah u Spasovi sluzhiv o Stepan Koshil rodom iz Hlivchan 1953 roku otcya zaareshtuvali Zabrali prosto z cerkvi Zvinuvachuvali u spivpraci z UPA Otcya zasudili na 25 rokiv ta z chasom opravdali i vidpustili Chotiri roki pislya otcya Koshelya v seli ne bulo paroha Pri potrebi privozili otciv iz Skomoroh Bob yatina Stenyatina Rozzhalova U 1957 roci selo stav obslugovuvati o Miron Kohalevich yakij shob ne zakrili cerkvu perejshov v RPC Prote z 1962 roku cerkva bula zakrita Todishnij golova kolgospu Bogdan Chepil domigsya remontu cerkvi pid Dim urochistih podij 1988 roku spasivci prosyat u vladi dozvolu na vidkrittya cerkvi Ta hoch vlada vidmovila lyudi samovilno vidkrili cerkvu i vpershe za 26 rokiv na hramovij praznik sv Josafata bula vidpravlena Sluzhba Bozha v cerkvi U lyutomu 1990 r hram povernuvsya v lono UGKC Nalezhit do Tartakivskogo dekanatu Sokalsko Zhovkivskoyi yeparhiyi Svyashenniki yaki obslugovuvali parafiyu s Spasova Roki Im ya1821 1863 o Dam yan Magurskij1864 1910 o Tit Kovalskijo Yurij ta o Ignatij Yantuhi1941 1953 o Stepan Koshilo Volodimir Palchinskij 1990 o Stepan Domashivecpislya 1990 r o Antonij Masyuko Volodimir Sokirkoo Ivan Dacishkivo Viktor Batigo Miron i diyakon Atanazij Kulinicho Mar yan Chernegao Grigorij Bardako Mikola Kuko Nazarij Leho Yeronim Kokockijo Dmitro Dmitrasho Teodozij Kreshako Grigorij Planchako Josafat Vorotnyako Atanazij Kulinich1993 2000 o Pavlo Kreminecz 2000 r o Andrij PalyuhCerkva sv Josafata UGKC u socialnih merezhahCerkva sv Josafata UGKC na sajti FacebookInfrastrukturaNa zahisti gromadyan pracyuye misceva pozhezhna komanda stvorena v 2018 r Osvita Spasivska ZSh I II st im Vasilya Sidora Shelesta Doshkilnij navchalnij zaklad Spasivskij yasla sadok Kultura Diye Narodnij dim V 2016 roci u primishenni Spasivskogo DNZ bulo vidkrito mini muzej pisanok Ce tradicijni pisanki z voskomim rozpisom krashanki motanki krup yanki Nini tut nalichuyetsya bilshe 300 pisanok Pam yatkiBronzovij pam yatnik Vasilyu Sidoru Shelestu polkovniku UPA skulptor L Yaremchuk arhitektor V Kamenshik vidkritij v 1994 roci Vidomi lyudiNarodilisya Kovalskij Tit 1834 24 bereznya 1910 Spasiv svyashennik Peremishlskoyi yeparhiyi GKC gromadskij diyach Sidor Vasil Dmitrovich Shelest 24 lyutogo 1910 14 kvitnya 1949 poblizu s Osmoloda teper Rozhnyativskij rajon Ivano Frankivska oblast polkovnik UPA komandir operativnoyi grupi UPA Zahid 26 sichnya 1944 kviten 1949 krajovij providnik OUN Karpatskogo krayu Generalnij suddya OUN zastupnik golovnogo komandira UPA Dacyuk Mikita Ivanovich Gotur 1917 r 13 grudnya 1944 r Rozzhaliv chlen OUN okruzhnij providnik OUN Sokalshini osin 1942 slidchij referenturi Sluzhbi bezpeki OUN Sokalskogo okrugu 1943 1944 Prokopchuk Pavlo Tugan 1920 13 grudnya 1944 Rozzhaliv okruzhnij gospodarchij referent OUN Sokalshini Dinec Bogdan Illich Samur 1924 13 grudnya 1944 Rozzhaliv povitovij referent Sluzhbi bezpeki OUN r Sokalshini Deshicya Andrij Bogdanovich nar 22 veresnya 1965 ukrayinskij diplomat Nadzvichajnij i povnovazhnij Posol vikonuvach obov yazkiv Ministra zakordonnih sprav Ukrayini z 27 lyutogo po 19 chervnya 2014 roku Z 13 zhovtnya 2014 roku Nadzvichajnij i Povnovazhnij Posol Ukrayini v Polshi Zaginuli Panas Mihajlo Salovich Zhest Luk 1918 Spasiv 25 12 1949 chlen yunackogo OUN 1934 1937 rajonnij providnik 1940 1942 1944 1949 zaginuv v kriyivci v Spasovi vid oblavi vijsk NKVS Skopik Volodimir Boroznyuk 1923 Ordiv 25 12 1949 boyec viddilu UPA pid komanduvannyam Shumskogo zgodom pid Shtilem perejshov rejdom Polshu zv yazkivec pri rajonnomu provodi Radehivshini 1947 1949 zaginuv v kriyivci v Spasovi vid oblavi vijsk NKVS Trachek Vasil Motil 1929 Radvanci 25 12 1949 zv yazkovij pri rajonnomu provodi Radehivshini 1949 zaginuv v kriyivci v Spasovi vid oblavi vijsk NKVS Borotba zhiteliv sela za ukrayinsku samostijnu sobornu derzhavuIz progoloshennyam v seli bula stvorena komisiya yaka zbirala svidchennya pro deportaciyi represiyi ta borotbu zhiteliv sela u peredvoyenni voyenni ta povoyenni roki Sklad komisiyi Grabovij Vasil Chop Josip Deshicya Silvestr Yaremko Stepan Sheremeta Vasil Baranovskij Dmitro Rosolovskij Timko Musij Ivanna Panas Anastasiya Sheremeta Mihajlo Yuzv yak LevkoRodini vislani v Kazahstan 1939 41 rr Prizvishe im ya ta po batkovi Rik narodzhennya Rik povernennya yaksho ni to Misce prozhivannya Rik i misce smerti chi buv zasudzhenij1 2 3 4 51 Buzikevich Yefrosiniya Maksimivna 1886 1956 Pom 1980 r s SpasivBuzikevich Ganna Pavlivna 1910 Pom 1941 KazahstanBuzikevich Petro Pavlovich 1906 1956 Pom 1989 r s SpasivBuzikevich Katerina Pavlivna 1926 1956 m ChervonogradBuzikevich Mariya Pavlivna 1929 1956 m Mikolayiv2 Dacyuk Hristina Semenivna 1882 Pom 1943 KazahstanDacyuk Hima 1908 Pom 1943 Kazahstan3 Deshicya Ivan Vavrinovich 1909 1956 s SpasivDeshicya Yefrosiniya Ilkivna 1910 1956 s SpasivDeshicya Mariya Mikitivna 1885 1956 s Spasiv s Spasiv pom 1973 r Deshicya Luka Semenovich 1882 1946 s Spasiv s Spasiv pom 1949 r Deshicya Yefrosiniya Stepanivna 1883 1946 s Spasiv s Spasiv pom 1958 r Deshicya Lyubov Ivanivna 1937 1956 s SpasivDeshicya Stepan Vavrinovich 1911 1956 s SpasivDeshicya Mihajlo Ivanovich 1948 1956 m Lviv nar v Kazahstani Vsogo vislano 10 rodin 45 osib Pomerli v Kazahstani 19 osib Zasudzheni na zaslanni ta uv yazneni Yaremko Vasil Timofijovich 10 rokiv Panas Feodosiya Savivna 8 rokiv Povnij Spisok navedeno nizhche kliknit dvichi shob otrimati virazne zobrazhennya Rodini sela Spasiv vislani v Kazahstan 1939 41 rr Ostannya peredvoyenna deportaciya vidbulas naprikinci travnya 1941 roku Rosiyani mali na meti zalyakati ta vpokoriti naselennya sho prozhivalo na kordoni z toyu chastinoyu Polshi yaku okupuvala Nimechchina Prote cej zlochin viklikav nenavist do radyanskoyi okupacijnoyi vladi ta rizke zrostannya ryadiv Organizaciyi Ukrayinskih Nacionalistiv pro sho svidchit Tablicya v nastupnomu paragrafi U nij navedeno spisok zhiteliv sela chleniv OUN ta voyiniv Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi Strichayemo prizvisha yaki zbigayutsya z prizvishami usih desyati rodin deportovanih u 41 mu do Kazahstanu Buzikevich Deshicya Maksimec ta inshi Pro te yak vidbuvalos vivezennya ta sho chekalo deportovanih na chuzhini mozhemo suditi zi spogadiv Grigoriya Yaremka yakomu v travni 41 go vipovnilos vsogo desyat rokiv Zhiteli Spasova voyini UPA ta chleni OUN Zbrojnu borotbu provadiv 61 zhitel sela chleni Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv ta strilci Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi kliknit dvichi shob otrimati virazne zobrazhennya Tablici UPA OUN SpasivRodini represovani v 1944 1952 rr ta vivezeni v Sibir ta na Dalekij Shid Na pochatok 2 yi Svitovoyi vijni v seli prozhivalo 220 rodin 994 meshkanci Represovano 54 rodini 231 cholovik V Sibiru zaginula 31 lyudina Rodini represovani v 1944 52 rr v Sibir Na pochatok 2 yi Svitovoyi vijni v seli prozhivalo 220 rodin 994 meshkanci Represovano 54 rodini 231 cholovik Zaginulo v Sibiru 31 cholovik Povoyenni deportaciyi buli nabagato masshtabnishimi klacnit dvichi shob otrimati virazne zobrazhennya Tablici Porivnyavshi yiyi iz spiskom navedenim u poperednomu paragrafi bachimo sho vivozilis rodichi bijciv UPA ta chleniv OUN Grigorij Yaremko Tragichna istoriya moyeyi rodini Mij dido Timofij Yaremko 1866 r n sluzhiv v avstrijskij armiyi u zvanni cugs fyurera molodshij komandnij sklad Buv odruzhenij z Tetyanoyu divoche prizvishe Solyar rodom z s Perv yatichi Sokalskogo r nu Voni mali chotiroh siniv Petra 1906 r n Bogdana 1909 r n Stepana 1912 r n i Vasilya 1904 r n mogo batka Pid chas pershoyi svitovoyi vijni dido zgolosivsya dobrovolcem v avstrijsku armiyu Brav uchast v boyu z carskimi vijskami na gori Makivka V 1915r pri zahisti Peremishlya pislya trivaloyi oblogi koli garnizon buv dovedenij do golodu potrapiv u polon Polonenih voyakiv zavezli v Tashkent de voni masovo vmirali i lishe pislya vtruchannya mizhnarodnogo Chervonogo Hresta yih perevezli v Harkivsku guberniyu Povernuvsya did z polonu u 1917r zasnuvav u s Spasiv Prosvitu ta tovaristva Sich vishkil provodiv Marko Melnik i Lug vishkil provodiv Semenyuk rodom z s Perv yatichi V gromadskij roboti brali aktivnu uchast takozh Mikita Melnik i Oleksij Ivanchuk yaki diyali v s Spasiv Za chasiv isnuvannya ZUNR buv vijskovim komisarom sela V seli buv spirtzavod i pered prihodom polyakiv shob spirtom ne zavolodili polyaki nakazav viliti jogo na zemlyu Za ce buv piddanij torturam polskoyu armiyeyu Pomer v 1948 roci v s Spasiv Jogo sini buli vihovani svidomimi ukrayincyami Starshij sin Vasil buv odruzhenij z Anastasiyeyu z domu Bucko rodom z s Perv yatichi Mali chetvero siniv Grigoriya 1930 r n Oleksiya 1932 r n Yevgena 1935 r n Yaroslava 1939 r n Z 1932 po 1939r ocholyuvav Prosvitu sekretaryami buli Ivan Sidor ta Silvestr Deshicya V seli buv stvorenij cerkovnij hor yakim keruvav Ivan Deshicya Pri Prosviti diyali gurtki dramatichnij kerivnik Marko Melnik istorichno ideologichnij kerivniki Vasil Sidor ta Petro Maksimec kuharsko kraveckij ta Silskij gospodar Prosvita ne mala svogo primishennya tomu dovodilosya orenduvati jogo u polskogo pana Zgodom na zibrani vid provedenih vistav koncertiv i riznih kulturno masovih zahodiv koshti za iniciativi Vasilya Yaremka ce primishennya bulo vikuplene v pana vidremontovane ta vikoristovuvalosya yak hata chitalnya Krim kulturno prosvitnickoyi roboti Prosvita s Spasiv provodila patriotichno vihovnu robotu sered molodi zavdyaki chomu v seli sformuvalis taki nostati yak polkovnik UPA Vasil Sidor Shelest Silvestr Deshicya Siromanec organizator i komandir zagonu Siri vovki Mihajlo Panas Zhest rajonovij providnik OUN ta in Za period z 1944 po 1953 r iz s Spasiv zaginulo v bitvah UPA i rozstrilyano NKVD 37 yunakiv patriotiv U 1918 u vici 14 rokiv mij batko Vasil Yaremko zgolosivsya do Sichovih Strilciv ale jogo ne vzyali yak malolitnogo 1939 roku pragnuv pidtrimati borotbu Karpatskoyi Ukrayini nroti madyarskih okupantiv ale polski vijska do cogo ne dopustili Dlya potreb OUN viddav paru konej razom z vozom V 1940 r jogo viklikali do Sokalya organi NKVD i zaproponuvali jomu abi povidomiv koli prijde dodomu jogo brat Stepan Vin buv chlenom OUN i perebuvav na nelegalnomu stanovishi piznishe stav voyakom UPA Prote batko kategorichno vidmovivsya vid ciyeyi propoziciyi zayavivshi enkavedistam sho vin svoyih ridnih ne prodaye Pam yatayu vipadok yak batko poslav mene vnochi do skirti shob povidomiti pribulu todi odnu povazhnu osobu sho v seli vse spokijno i nakazav meni sho yakbi mene htos zustriv u dorozi i spitav kudi ya jdu to ya mav vidpovisti sho shukayu korovu i yaksho ya ne znajdu to batko mene zab ye hoch batko svoyih ditej nikoli ne biv Batkiv nakaz ya vikonav Za te sho mi lyubili Ukrayinu i robili vse mozhlive shob vona stala vilnoyu i nezalezhnoyu 20 travnya 1941 r nas batka matir Anastasiyu mene ta moyih brativ Yevgena Oleksiya i Yaroslava ta babusyu Tetyanu za rishennyam opertrijki vislali na specposelennya v Kazahstan Neprohani gosti prijshli vnochi rozbudili vsih udarami prikladiv u vikna i dveri doroslih posadili u bilizni na lavi ta pochali torturi Koli ya poprosivsya za potreboyu nadvir mene suprovodzhuvav soldat nastavivshi na mene shtik gvintivki Dido buv hvorij lezhav u lizhku i jogo na poselennya ne vzyali Firoyu nas vidvezli do Stoyanova de zagnali v perepovnenij takimi yak mi vagon Iz sela Spasiv vislali v cej chas desyat rodin Ce bula persha visilka Lyudi dumali sho yih vezut do lisu na rozstril Do miscya priznachennya nas vezli bilshe misyacya Na stanciyah tilki dItyam i zhinkam dozvolyali jti za okropom Hvorim medichna dopomoga ne nadavalas pomerlih v dorozi zabirali v okremij vagon i na hodu potyaga vikidali Privezli nas v Pivdenno Kazahstansku oblast Pahti Aralskij rajon Veliko Oleksiyivskij kauchuk radgosp viddilennya Kara Kir Do pochatku vijni batko napisav do dida Koli toj dovidavsya de mi opinilis to skazav shob mi vtikali bo propademo Sam buv u tih miscyah polonenim i dobre znav sho to za kraj Poselili v barakah Nastupnogo dnya primusili jti na robotu Batka napravili do konej yizdovim a matIr na propolku bavovnika Pri 50 gradusnij speci lyudej ne zabezpechili pitnoyu vodoyu Poryad bula protochna voda v kanali v yakij bulo povno bakterij tam kupalisya lyudi plavala zdohlyatina Pro te sho cyu vodu ne mozhna bulo piti nihto ne poperediv Vid nesterpnoyi speki lyudi pili cyu vodu ce prizvodilo do masovih zahvoryuvan ZahvorIla moya mati U zhovtni 1941 roku pomerla Ne bulo mozhlivosti pohovati yiyi za hristiyanskim zvichayem bo ne bulo svyashenika ne bulo truni Zahvorila na tif i v 1942r pomerla babusya Tetyana a nevdovzi u comu zh roci pomer i nash najmolodshij brat Yaroslav Buli vvedeni prodovolchi kartki na hlib 200 g chornogo glevkogo hliba na pracyuyuchogo ta 100 g na nepracyuyuchogo Batko hodiv na robotu tomu za hlibom u cherzi stoyali mi diti Chasto stavalosya tak sho miscevi zhiteli zastosovuvali silu vitisnyayuchi z chergi nas slabshih tomu mi chasto zalishalisya bez hliba i goloduvali bo cogo hliba zavzhdi brakuvalo dlya otavarennya vsih lyudej Batko organizuvav gurtok z chisla vislanih ukrayinciv yaki zbiralisya nelegalno obgovoryuyuchi nasushni problemi Vin zavzhdi zaklikav svoyih zemlyakiv trimatisya razom Ale znajshovsya provokator Rodion Lucyuk z Volinskoyi oblasti yakij donis organam na batka Za ce provokatora priznachili brigadirom ovochevoyi brigadi Batka zaareshtuvali i 2 serpnya 1946r zasudili na 1O rokiv pozbavlennya voli plyus Z roki pozbavlennya prav za st 58 11 58 10 ch 2 Pokarannya vidbuvav u Kararandinskij oblasti v Stepnomu tabori v selishi Dzhizdi n ya 393 3 Pomer 24 lipnya 1952r pohovanij na cvintari tabirnogo viddilennya 5 Pislya areshtu batka mi troye mapolitnih ditej sirit she rik poneviryalisya sered chuzhih lyudej golodni i bezzahisni Mi zmusheni buli shotizhnya vidmichatisya v komendaturi Komendant obzivav nas banditami i vijnyavshi hlibinu rozmahuvav neyu pered nashimi oblichchyami pogrozhuvav i matyukavsya Shob ne pomerti golodnoyu smertyu ya vlashtuvavsya na robotu viznikom i pracyuvav riznorobochim Pislya roku poneviryan nas zabrali v dityachij pritulok im Krupskoyi yakij znahodivsya v centralnij sadibi Veliko Oleksiyivskogo kauchuk radgospu Pahta Aralskogo r nu V comu pritulku nas namagalisya zrusifikuvati pochavshi zi zmini mogo nrizvisha Mene viklikali do direktora cogo zakladu de poryad z nim sidila nevidoma meni osoba kotrij zapitav u mene yake u mene prizvishe Ya jomu vidpoviv Yaremko a vin pishe v yakijs anketi sho ya Yaremkov Ya napolyagayu na svoyemu Tak mi sperechalisya z nim kilka raziv Dali vin zapitav yakoyi ya nacionalnosti Ya vidpoviv sho ya ukrayinec a vin pishe russkij Ya ne pogodzhuyus i znovu mi sperechayemosya Vin todi govorit Kakaya tyebye raznica vyed ruskij i ukrainyec eto vso ravno Ya jomu vidpovdayu Yesli po vashemu vso ravno to ya ukrainyec Pislya cogo vin vignav mene zi slovami Idi otsyuda Ya poperediv svoyih brativ i skazav yak voni povinni povoditisya v razi yih vikliku I voni tezh ne piddalisya A skilki ukrayinskih ditej takim sposobom zrusifikuvali Po dosyagnennyu 17 richnogo viku nas po cherzi vidrahuvali z dityachogo budinku pislya chogo mi zibralisya razom i tverdo virishili sho nam neobhidno vchitisya Ya dobre pam yatav nakaz zapovit svogo batka Vivedi svoyih bratIv u lyudi bo ti starshij I ya pochav z sebe V 1950r postupiv i v 1954 r zakinchiv Kaplanbekskij silskogospodarskij tehnikum Brat Yevgen postupiv u FZO v m Tashkenti a bratu OleksIyu ya skazav shob vin pracyuvav v radgospi zakinchiv 7 klasiv i sho koli ya zakinchu tehnikum to zaberu jogo do sebe i pishlyu na navchannya Moyu poradu vin vikonav Pislya zakinchennya tehnikumu mene v obov yazkovomu poryadku napravili na cilinu v Kokchetavsku oblast Tam ya pracyuvav u radgospi brigadirom traktornoyi brigadi potim vikladachem v uchilishi mehanizaciyi Viklikav do sebe brata Oleksiya vlashtuvav jogo v uchilishe de vin vivchivsya na traktorista piznishe napraviv jogo na navchannya v tehnikum melioraciyi Povernuvsya v Ukrayinu v 1958 r v s Pervyatichi do svoyeyi titki Vzhe na drugij den pislya priyizdu mene viklikav golova silradi Firas i zapitav Ti chogo syudi priyihav Ya vidpoviv sho priyihav do sebe dodomu Vin dali pitaye chi mayu ya pasport ya jomu pokazav Todi vin govorit meni shob ya terminovo propisavsya Ya zapevniv sho vstignu propisatisya protyagom misyacya ale meni skazali v silradi sho mushu propisatisya za tri dni Meni vdalosya vlashtuvatisya na robotu v Ugnivske uchilishe mehanizaciyi vikladachem bez propiski a propisavsya ya tilki cherez pivroku Svoye navchannya prodovzhiv dali zakinchivshi v 1966 r zaochno Lvivskij silskogospodarskij institut V 1960r odruzhivsya iz Mariyeyu z domu Macyura Z druzhinoyu pereyihav u selo Perv yatichi Pracyuyuchi na riznih posadah postijno vidchuvav na sobi vid kerivnictva rizni prinizhennya i bezpidstavni zvinuvachennya sho prodovzhuvalisya azh do momentu moyeyi reabilitaciyi Mene reabilituvali na pidstavi Zakonu URSR vid 17 04 1991r Pro reabilitaciyu zhertv politichnih represij v Ukrayini Spochatku pograbuvali vinishili lyudej a potim reabilitovuyut A hto bude vidshkodovuvati moralni i materialni zbitki Na moyu dumku ce povinna robiti Rosijska Federaciya yak pravonastupnicya Soyuzu a uryad Ukrayini davno povinen buv pred yaviti cij pravonastupnici vidpovidnij rahunok Pid chas provedennya reabilitaciyi u mene vidbulasya rozmova zi slidchim z cogo pitannya Vin viklikav do Lvova mene i mogo dyadka Stepana Yaremka Dyadkovi vin visloviv zvinuvachennya nibi u nogo ruki po likti v krovi Toj spitav u slidchogo De fakti Raz nemaye faktiv to do chogo ci zvinuvachennya A meni toj zhe slidchij skazav sho divuyetsya z togo sho mi ne stali shpanoyu zalishivshis bez batkiv v dityachomu vici na chuzhini i vsi troye zdobuli osvitu Na ce ya jomu vidpoviv sho ce ye pidtverdzhennyam togo sho nashi batki buli poryadnimi vihovanimi i osvichenimi lyudmi a ne banditami yak vi yih nazivali i sho cya poryadnist i vihovanist peredalas nam yihnimi genami I she ya jomu skazav sho ne znahodzhu skladu zlochinu svogo batka bo buvshi golovoyu Prosviti vin borovsya proti opolyachennya nashogo naselennya sho takih lyudej slid vvazhati geroyami i staviti yim pam yatniki Na ce vin vidpoviv sho ce bulo pered vijnoyu i tut tvorilosya ne znati sho a ya jomu skazav sho ce vi tut tvorili kazna sho Dali ya jomu zauvazhiv sho v dityachomu pritulku nam govorili sho SSSR najdemokratichnisha krayina v sviti a vi nazvit meni krayinu de b ditej u 1O ti richnomu vici viselyali z ridnih domivok i robili z nih politichnih zaslanciv Na ce vin ne zmig nichogo vidpovisti She ya jomu skazav pro golod na Velikij Ukrayini 32 33 rokiv i pro te sho v Galichini Chervonij Hrest organizovuvav prodovolchu dopomogu goloduyuchim mij dido dav dlya goloduyuchih dva mishki pshenici Ale kinni valki doyihali lishe do Zbrucha a dali yih ne pustili prikordonniki zayavivshi Ne robit naklep na molodu radyansku respubliku niyakogo golodu u nas nemaye Zaraz ya ye chlenom SPVU i chlenom KUNu Pam yatayuchi nastanovu svogo batka pro neobhidnist navchannya nashih ditej ya zmig dati osvitu i svoyim dityam Dochka Galina zakinchila Lvivskij silskogospodarskij institut pracyuye ekonomistom a sin Yurij zakinchiv Lvivskij universitet im Iv Franka zahistiv kandidatsku disertaciyu i pracyuye v Instituti fiziki kondensovanih sistem na posadi starshogo naukovogo spivrobitnika Brat Yevgen zakinchiv Tashkentskij industrialnij tehnikum ta zaochno Tashkentskij Serednoaziatskij universitet zaraz na pensiyi prijnyav ukrayinske gromadyanstvo i prozhivaye v Tashkenti na pravah inozemcya Mriye pro povernennya v Ukrayinu ale poki ne mozhe z materialnih prichin Brat Oleksij prozhivaye v Rostovskij oblasti Moyeyi nastanovi vin ne zabuv ta dotrimuyetsya ukrayinskogo patriotizmu zhive radiyuchi ta bolyache perejmayuchis ukrayinskimi spravami Sudyachi z jogo listiv vin v kursi politichnogo ekonomichnogo i socialnogo stanovisha v Ukrayini PrimitkiBucko M Deshicya S 1988 Z glibini stolit Vpered s 3 FORMUVANNYa MONETNIH SISTEM TA OSOBLIVOSTI GROShOVOGO OBIGU NA UKRAYiNSKIH ZEMLYaH U SKLADI INOZEMNIH DERZhAV XIV XVIII ST Pidru4niki Procitovano 6 travnya 2021 CDIAL f 1 o 1 spr 236 ark 1126 CDIAL f 1 o 1 spr 236 ark 380 381 www sokal lviv ua Arhiv originalu za 25 travnya 2021 Procitovano 25 travnya 2021 Bucko Mikola 2004 Knizhka pam yati Perv yatich ta Spasova na Sokalshini Sokal TzOV Visnik s 32 35 Nova seriya T 13 Litopis UPA 2009 s 72 104 125 133 149 150 200 274 300 310 361 724 968 969 ISBN 978 966 2105 13 1 Arhiv originalu za 6 travnya 2021 Procitovano 6 travnya 2021 Antonyuk Yaroslav 2014 P J Potichnij red T 13 Toronto Lviv Litopis UPA s 189 Arhiv originalu za 15 serpnya 2021 Procitovano 15 serpnya 2021 www sokal lviv ua Arhiv originalu za 6 travnya 2021 Procitovano 6 travnya 2021 www sokaleparchy org ua Arhiv originalu za 7 travnya 2021 Procitovano 6 travnya 2021 Bugu Golos z nad 17 lipnya 2018 ukr Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 6 travnya 2021 registry edbo gov ua Arhiv originalu za 6 travnya 2021 Procitovano 6 travnya 2021 lv isuo org Arhiv originalu za 10 travnya 2021 Procitovano 6 travnya 2021 www sokal lviv ua Arhiv originalu za 6 travnya 2021 Procitovano 6 travnya 2021 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi