Спаська (рос. Спасская) — станція Петербурзького метрополітену, розташована на Правобережній лінії. Відкрита 7 березня 2009 року. Нині є кінцевою станцією Правобережної лінії. Частина єдиного в місті тристанційного пересадного вузла «Спаська» — «Садова» — «Сінна площа».
Спаська | |
---|---|
Загальні дані | |
Тип | пілонна |
Глибина закладення | 60 м |
Проєктна назва | «Площа Миру-2» |
Кількість | 1 |
Тип | острівна |
Форма | пряма |
Дата відкриття | 7 березня 2009 |
Архітектор(и) | Е. М. Рапопорт(рос.), В. Н. Морозова(рос.), В. Г. Хозацкий(рос.) |
Пересадка на | «Садова», «Сінна площа» |
Виходи до | вулиця Єфімова, Сінна площа |
Код станції | СК |
Географічні координати | 59°55′36″ пн. ш. 30°19′10″ сх. д. / 59.9267444° пн. ш. 30.3195472° сх. д. |
4 Лахтинсько-Правобережна лінія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Проектна назва — «Площа Миру-2».
Технічна характеристика
Конструкція станції —пілонна (глибина закладення — 61 м).
На станції застосована збірна залізобетонна тюбінгова оправа діаметром 8,5 м і прорізи з чавунних рамах. Бічні і центральний зали з'єднують 7 прорізів для проходу, довжина пілонів від 10 до 23 м, ширина прорізів — 3 м.
Походження назви
Біля станції є місце, де до 1961 року стояв Успенський собор, відомий також як «Спас на Сінній».
Пересадки
З південного торця залу починається четиристричковий похилий хід, що веде в тунель до станції «Сінна площа». Перехід на станцію «Садова» здійснюється чотиристрічковим похилим ходом, що з'єднаний з північним торцем станції переходом по сходах.
Вперше у малому похилому ході на пересадку застосовуються вузькобалюстрадне ескалатори нового покоління. З'явилася можливість у тунелях діаметром 7,7 м встановлювати 4 ескалатора замість 3. Проте дані машини мали ряд технічних прорахунків у конструкції, внаслідок чого Ростехнагляд не міг прийняти в експлуатацію небезпечні для пасажирів конструкції, і це затримало відкриття станції.
За рік, 2 квітня 2010, зламалися 3 з 4 пересадних ескалаторів зі станції «Спаська» на «Садову». Перехід з «Садової» було закрито цілком, а зі «Спаської» працював лише один ескалатор на спуск. У результаті пасажири Фрунзенсько-Приморської лінії, які мають намір продовжити рух по Правобережній лінії, були змушені спочатку переходити на станцію «Сінна площа» і вже потім — на «Спаську».
Ще за місяць, 13 травня, вийшов з ладу ескалатор в переході «Сінна площа» — «Спаська». В результаті даний похилий хід працював тільки на спуск: з «Сінний площі» на «Спаську». З Правобережної лінії на Московсько-Петроградську лінію було можна потрапити лише через станцію «Садова».
Вестибюль
7 листопада 2013 було відкрито власний вихід зі станції. До цього вихід в місто здійснювався через станції «Сінна площа» і «Садова» .
Вихід у місто на Сінну площу, Садову вулицю, вулицю Єфімова, до Московського проспекту, провулків Бринько і Гривцова, Спаського до Сінного ринку.
Колійний розвиток
Станція з колійним розвитком — 5 стрілочних переводів, перехресний з'їзд, 2 станційних колії для оберту та відстою рухомого складу і 1 колія для відстою рухомого складу. У оборотному тупику розташований пункт технічного огляду.
Оздоблення
Пілони і колійні стіни оздоблені темно-жовтим полірованим китайським гранітом. Оздоблення станції присвячено зодчеству Санкт-Петербурга, на цю ж тему виконані і два мозаїчних панно. Спочатку в мозаїках повинна була прочитуватися тема втрачених храмів, але за рішенням керівництва метрополітену вона була замінена новим варіантом, присвяченим трьом століттям петербурзької архітектури.
Одна з них — «зодчества Петербурга» — розташована навпроти майбутнього виходу в місто і є увінчано коринфською капітеллю тріумфальну колону з притуленим до неї кам'яним диском, на якому викарбувані імена будівничих, що будували велике місто (проте, в списку допущено відразу три помилки: «Детомон» замість «Тома де Томон», «Деламот» замість «Валлен-Деламот» і «Монферан» замість «Монферран»). Колону фланкирують розімкнуті врата з декоративними елементами петербурзьких будівель. Зверху композицію завершує кесоноване арочне склепіння.
Друга композиція, розташована навпроти переходу на «Садову», майже повторює попередню, але її центральним елементом є зімкнуті врата.
У 2010 році на станції було запроваджено новий інформаційний простір.
Цікаві факти
- Єдина нині станція Петербурзького метрополітену, що є водночас пересадною і кінцевою;
- Єдина пілонна станція на лінії
Посилання
- «Спаська» на офіційному сайті Петербурзького метрополітену [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- «Спаська» на metro.vpeterburge.ru [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- (рос.)
- «Спаська» на сайті Метрострой [ 5 листопада 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- «Спаська» на сайті Проекти Петербурга [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- «Спаська» на форумі Metro.NWD.ru [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет