Вулиця Дибенка (станція метро)

Координати: 59°54′26″ пн. ш. 30°29′00″ сх. д. / 59.90722° пн. ш. 30.48333° сх. д. / 59.90722; 30.48333

«Вулиця Дибенка» (рос. Улица Дыбенко) — кінцева станція Правобережної лінії Петербурзького метрополітену. Відкрита 1 жовтня 1987 у складі ділянки «Проспект Більшовиків» — «Вулиця Дибенко». Найменування отримала по розташуванню на .

Вулиця Дибенка
Петербурзький метрополітен
Загальні дані
Тип	колонно-стінова трисклепінна глибокого закладення
Глибина закладення	65 м
Проєктна назва	«Червоних комісарів», «Веселе селище»
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Дата відкриття	1 жовтня 1987
Архітектор(и)	О.Г.Кравцов (рос.), М.П.Антонов (рос.), Г.А.Васильев (рос.)
Архітектор(и) вестибюлів	В.Г.Хильченко (рос.), К.Г.Леонтьева (рос.)
Виходи до	вулиця Дибенко, проспект Більшовиків
Код станції	ДБ

4 Лахтинсько-Правобережна лінія
Оборотний тупик та ПТО Спаська Фонтанка СЗГ до ФПЛ Достоєвська Ліговський проспект СЗГ до НВЛ Оборотний тупик та ПТО Площа Олександра Невського-2 Монастирка Нева Новочеркаська Оккервиль Ладозька Оккервиль Проспект Більшовиків розібраний з'їзд Вулиця Дибенка Оборотний тупик

Технічна характеристика

Конструкція станції — колонно-стінова трисклепінна глибокого закладення (глибина закладення — 65 м)

Ряди колон перериваються короткими стінками на початку, середині і наприкінці залу. Вихід у місто починається з південного торця станції і здійснюється по чотиристрічковому похилому ходу. При спорудженні похилого ходу довелося вдатися до буро-вибухового способу: на шляху прохідників встала скеля.

Вестибюль

Наземний вестибюль виконаний у формі чотирикутника, з високим заскленим гранітним порталом (вітражна площина заглиблена в об'єм павільйону), влаштованим на скошеному розі, який орієнтований до перехрестя і розташовується на території парку імені Єсеніна. Стіни оздоблені вапняком. Автори відмовилися від традиційного підходу враховувати роль оточення. Вони не вписали, а протиставили об'єкт середовищу. У результаті з'явилося помпезна, прямокутна в плані будівля з височенним гранітним порталом. Ідея павільйону запозичена у станції «Обухово», має складну форму, в яку вписана типова сфера внутрішнього вестибюля, що захищає людей від авіанальоту. Між зовнішніми стінами і внутрішньої сферою розташований прохід для пасажирів, каси метрополітену та ларьки преси. Ескалаторний зал перекритий залізобетонним куполом. Спрямована вгору баня підсвічується масивним «фартухом», що оперізовує зал навколо.

Вихід у місто — на проспект Більшовиків, вулицю Дибенко, до парку імені Єсеніна.

Колійний розвиток

Станція має 5 стрілочних переводів, перехресний з'їзд, 2 станційних колії для обороту та відстою рухомого складу і 1 колія для відстою рухомого складу.

Правобережну лінію ще в радянські роки планувалося продовжити до станції , а потім — в ТЧ-7 . Тому було побудовано 600 метрів тунелю по першій колії. На середину 2010-х тунель законсервовано.

Оздоблення

Колони станції оздоблені темно-сірим гранітом. Колійні стіни викладено біло-жовтим мармуром. Біле склепіння підземного залу підсвічується закарнізний лампами. Станція прикрашена мозаїчними композиціями «Символи революції» з природного каменю (художники І. Г. Уралов, С. Н. Рєпін, М. П. Фомін, В. В. Сухов). Свідомо входячи в гру з часом, в мозаїках використовуються лапідарні гіпертрофовані символи та графічні ритми революційної епохи — серп, молот, полум'я, багнет, сніп, стяг. На панно в глухому торці станції зображена молода, одягнена в шкірянку жінка, з гвинтівкою в одній руці і книгою з гаслом «СВОБОДА МИР БРАТСТВО РІВНІСТЬ ТРУД» в інший, що уособлює молоду Радянську республіку. Все разом це створює складний і переконливий пластичний архітектурно-художній образ.

Ресурси Інтернету

• «Вулиця Дибенка» на metro.vpeterburge.ru [ 16 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
• (рос.)
• «Вулиця Дибенка» на форумі SubwayTalks.ru [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
• (рос.)