Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Спасо Преображенська церква у Великих Сорочинцях один із найкращих зразків церковної архітектури Лівобережної України ст

Спасо-Преображенська церква (Великі Сорочинці)

Спасо-Преображенська церква (Великі Сорочинці)

Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях — один із найкращих зразків церковної архітектури Лівобережної України стилю українського бароко початку XVIII століття. Розташована в селі Великі Сорочинці, Миргородський район, Полтавська область. Пам'ятка архітектури національного значення, охоронний № 594.

Спасо-Преображенська церква
у Великих Сорочинцях
image
Спасо-Преображенська церква. 2013
50°02′ пн. ш. 33°56′ сх. д. / 50.033° пн. ш. 33.933° сх. д. / 50.033; 33.933Координати: 50°02′ пн. ш. 33°56′ сх. д. / 50.033° пн. ш. 33.933° сх. д. / 50.033; 33.933
Тип спорудицерква
Розташуванняimage Україна, Великі Сорочинці
Засновникгетьман Данило Апостол
Початок будівництва1723
Кінець будівництва1732
Стильукраїнське бароко
НалежністьУПЦ(МП)
Станпам'ятка архітектури національного значення України
ЕпонімПреображення Господнє
image
image
Спасо-Преображенська церква (Великі Сорочинці) (Полтавська область)
image Спасо-Преображенська церква у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Спасо-Преображенська церква.

З історії храму

Час спорудження першої, дерев'яної, на честь Преображення Господнього церкви в сотенному містечку Сорочинці невідомий. Імовірно, що це була одна з найдавніших церков містечка. Була вона в межах містечкових фортечних укріплень і, ймовірно, була збудована в другій половині XVII століття за участі Миргородського полковника Павла Апостола

Документально свідчить про існування церкви в I-й чверті XVIII століття компут Миргородського полку 1723 року, що згадує настоятеля храму отця Максима Варлаамовича, пресвітера Свято-Спаського, школу і шпиталь при церкві та церковний шинок. Дерев'яна церква існувала до 1734, коли була розібрана у зв'язку із закінченням будівництва та освяченням нової мурованої церкви.

Спорудження мурованого храму розпочалося 1723 і було викликане бажанням гетьмана Данила Апостола облаштувати свою Сорочинську резиденцію, яка виконувала роль неофіційної столиці гетьманської України. За деякими свідченнями будував храм відомий архітектор Степан Ковнір. Каменярі були з Полтави і Опішні. Допоміжні роботи виконували місцеві козаки. 1732 року будівельні роботи завершилися. У церемонії освячення брав участь фундатор — гетьман Лівобережної України Данило Апостол з 10-ти тисячним почтом козаків.

Збудована в стилі українського бароко церква спочатку була дев'ятидільною, хрещатою в плані спорудою. Первісно церква мала дев'ять бань. Після пожежі 1800, коли церкву вразила блискавка, чотири менші бані були зняті і нині церква має лише п'ять бань.

У 1867 поряд із храмом збудували дерев'яну дзвіницю. У 1895 церква мала три вівтарі: головний на честь Преображення Господнього, другий — Святої Трійці, третій — Покрови Пресвятої Богородиці.

22 березня (3 квітня) 1809 в Спасо-Преображенській церкві був охрещений Микола Гоголь. Хрещеним батьком був полковник М. М. Трохимовський, син лікаря М. Я. Трохимовського, що приймав пологи в матері Гоголя.

Церква відома як усипальня родини Апостолів. 5 лютого 1734 київським митрополитом Рафаїлом (Заборовським) у склепі було поховано Гетьмана Данила Апостола. Там же були прах гетьманової дружини Уляни, його сина — Миргородського полковника Павла Апостола, дочок, фельдмаршала П. Лассі

1937 року дерев'яна дзвіниця була розібрана, а церква закрита.

Богослужіння було відновлено в грудні 1941 року, під час німецької окупації. 1960 року влада знову зняла з реєстрації релігійну громаду.

Поруч із церквою в листопаді 1961, на місці розстрілу жителів с. Великі Сорочинці німецькими окупантами, насипана символічна могила і встановлено дерев'яний хрест. На металевій табличці напис: «Вічним в пам'яті народній жертвам кривавого злочину (в листопаді 1941 р.) від земляків — сорочинців».

1963 року храм був включений до списку пам'яток архітектури УРСР, а 1964 року почались рятувальні та реставраційні роботи. Роботи велися до 1988 року.

Архітектура

Церква відзначається багатством декоративного оформлення фасадів у стилі українського бароко. Центральна дільниця храму увінчана багатозаломною банею на 12-гранному світловому барабані. В інтер'єрі панує унікальний дерев'яний 5-ярусний різьблений іконостас, утворений трьома іконостасами. На стіні бабинця — герб гетьмана Данила Апостола.

  • image
    Іконостас храму
  • image
    Загальний вигляд
  • image
    Загальний вигляд

Іконостас

Преображенська церква відома своїм іконостасом,

«який є пам’яткою українського мистецтва першої третини 18 ст. За відсутності стінописів він несе на собі головне змістовне і декоративне навантаження. Іконостас п’ятиярусний, шириною 17, висотою — 22 м, виготовлений із липового дерева. Складається з окремих щитів, з’єднаних між собою каркасом. Поверх синього фону було накладене ажурне різьблення, що складається із орнаментів зі стилізованими рослинними орнаментами — гронами винограду, грушами, яблуками, маківками, дубовим, виноградним та акантовим листям. Різьблення виконує декоративну функцію. Усі його елементи вкриті левкасом і первісно були позолочені, завдяки чому майстрами було досягнуто великої пластичності виробу. Іконостас складається з трьох окремих частин — центральної і бокових, кожна з яких має свої царські врата та дияконські двері. Яруси ідуть не прямими, паралельними лініями, а по вигнутих догори кривих, які ледь намічаються у бокових частинах іконостасу і підсилюються до центральної. Для більшого враження і художньої цілісності крива підтверджується карнизами та формою ікон кожного ярусу. Другий і третій яруси завершуються конструкцією на зразок трилопатевої арки. Увінчаний іконостас Розп’яттям.

Первісно в іконостасі було 130 ікон, 12 з яких не збереглися, а на 18 живопис осипався разом з левкасом. У центральній частині та цокольному ярусі розміщено 14 гербів Д. Апостола та дві ікони: «Страта Св. Катерини» і «Мучениця з левами». У першому ярусі — намісні ікони, зліва направо: «Успіння Богоматері», «Архангел Михайло», «Замилування», «Христос», «Архангел Гавриїл», «Вознесіння»; з боків — ікони Св. Уляни та пророка Даниїла, які деякі дослідники вважають портретами гетьмана Данила Апостола та його дружини Уляни. Над центральними царськими вратами розміщена ікона «Спас-нерукотворний». У другому ярусі — ікони житійного циклу Ісуса Христа з «Таємною вечерею» в центрі. Третій ярус — Деісусний чин без Богоматері та Іоанна Хрестителя. У четвертому — зображення пророків у медальйонах. З боків розміщені вирізані по контуру фігури. Зліва — ангел, що трубить, справа — ангел, що згортає небо. Завершує центральну частину іконостасу різьблений двоголовий орел із вмонтованим круглим медальйоном з іконою Богоматері з немовлям та розп’яттям над ним. Обабіч орла вирізьблені по контуру зображення: зліва — Марія Магдалина, справа — Мати Божа.

Північна частина іконостасу складається із чотирьох ярусів. У цокольному збереглись лише три ікони: «Антоній Печерський», «Страта Святої Варвари» та «Адам і Єва». Перший ярус займають зображення отців церкви та намісні ікони: «Покрова», «Введення до храму» та «Благовіщення». Другий ярус присвячено житію Іоакима та Анни. У третьому — Деісусна композиція з центральною іконою «Мати Божа з немовлям та ангелами». Четвертий ярус займають зображення пророків у медальйонах.
Південний іконостас також чотириярусний. У цокольній частині збереглася лише одна ікона — «Страта Святої Катерини». Перший ярус складається із намісних ікон — «Зішестя до пекла», «Вознесіння», «Зішестя Святого духа», «Трійця», зображення отців церкви. Південні врата займає зображення Мельхиседека на повен зріст. Другий ярус займають ікони святкового циклу. Третій ярус — Деісусний чин з центральною іконою «Христос з Іоанном Хрестителем», обабіч якої дві ікони із зображенням апостолів — по три на кожній іконі. Четвертий ярус завершують ікони «Бог Саваоф» у центрі, обабіч якого по два медальйони із зображенням пророків.

Усі ікони іконостасу написані на липових дошках. Частина ікон виконана кількома художниками, на що вказують відмінности у стилі виконання. Ряд дослідників висловлює припущення, що місцем виготовлення іконостасу могли бути майстерні Києво-Печерської лаври, однак не виключена робота над ними і майстрів Лівобережжя. Серед авторів ікон називають художників Києво-Печерської лаври Івана Максимовича та Феоктиста Павловського, миргородського художника Луку Боровика та Василя Реклинського (останньому приписують ікони «Успіння Богородиці», «Мати Божа Знамення» та «Свята Уляна». Загальною рисою, яку відмічають для всіх майстрів ікон, є поява нових прийомів письма: світлотіні та лінійної перспективи, розвиток майстерності портрету, пейзажу.

Живопис сорочинського іконостасу зробив великий вплив на подальший розвиток українського мистецтва.»

Сучасність

У 1992 р. храм знову був повернений релігійній громаді.

1996 року нащадки Гетьмана Данила Апостола, що проживають нині у Франції, подарували 7 мідних дзвонів. Того ж року було збудовано 15-метрову дзвіницю

Розклад богослужінь

Суботній день:
15:00 — вечірня

Недільний день:
09:00 — ранкова літургія

Великі свята в будні та вихідні дні:
09:00 — ранкова літургія
15:00 — вечірня

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 13 березня 2015.
  2. Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква. — Полтава: «Полтавський літератор», 2009. — C. 109-111.
  3. Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.— C. 110.

Джерела

Посилання

  • Наталя Дмитренко. Сорочинський SOS [ 4 вересня 2014 у Wayback Machine.] // Україна молода, 4.11.2010
  • Дорофієнко Інна, Рутковська Ольга.  // Сорочинський іконостас. Альбом / Інна Дорофієнко, Людмила Міляєва, Ольга Рутковська. — К.: Родовід, 2010. — С. 27-41.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Spaso Preobrazhenska cerkva u Velikih Sorochincyah odin iz najkrashih zrazkiv cerkovnoyi arhitekturi Livoberezhnoyi Ukrayini stilyu ukrayinskogo baroko pochatku XVIII stolittya Roztashovana v seli Veliki Sorochinci Mirgorodskij rajon Poltavska oblast Pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya ohoronnij 594 Spaso Preobrazhenska cerkva u Velikih SorochincyahSpaso Preobrazhenska cerkva 201350 02 pn sh 33 56 sh d 50 033 pn sh 33 933 sh d 50 033 33 933 Koordinati 50 02 pn sh 33 56 sh d 50 033 pn sh 33 933 sh d 50 033 33 933Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina Veliki SorochinciZasnovnikgetman Danilo ApostolPochatok budivnictva1723Kinec budivnictva1732Stilukrayinske barokoNalezhnistUPC MP Stanpam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniEponimPreobrazhennya GospodnyeSpaso Preobrazhenska cerkva Veliki Sorochinci Poltavska oblast Spaso Preobrazhenska cerkva u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Spaso Preobrazhenska cerkva Z istoriyi hramuChas sporudzhennya pershoyi derev yanoyi na chest Preobrazhennya Gospodnogo cerkvi v sotennomu mistechku Sorochinci nevidomij Imovirno sho ce bula odna z najdavnishih cerkov mistechka Bula vona v mezhah mistechkovih fortechnih ukriplen i jmovirno bula zbudovana v drugij polovini XVII stolittya za uchasti Mirgorodskogo polkovnika Pavla Apostola Dokumentalno svidchit pro isnuvannya cerkvi v I j chverti XVIII stolittya komput Mirgorodskogo polku 1723 roku sho zgaduye nastoyatelya hramu otcya Maksima Varlaamovicha presvitera Svyato Spaskogo shkolu i shpital pri cerkvi ta cerkovnij shinok Derev yana cerkva isnuvala do 1734 koli bula rozibrana u zv yazku iz zakinchennyam budivnictva ta osvyachennyam novoyi murovanoyi cerkvi Sporudzhennya murovanogo hramu rozpochalosya 1723 i bulo viklikane bazhannyam getmana Danila Apostola oblashtuvati svoyu Sorochinsku rezidenciyu yaka vikonuvala rol neoficijnoyi stolici getmanskoyi Ukrayini Za deyakimi svidchennyami buduvav hram vidomij arhitektor Stepan Kovnir Kamenyari buli z Poltavi i Opishni Dopomizhni roboti vikonuvali miscevi kozaki 1732 roku budivelni roboti zavershilisya U ceremoniyi osvyachennya brav uchast fundator getman Livoberezhnoyi Ukrayini Danilo Apostol z 10 ti tisyachnim pochtom kozakiv Zbudovana v stili ukrayinskogo baroko cerkva spochatku bula dev yatidilnoyu hreshatoyu v plani sporudoyu Pervisno cerkva mala dev yat ban Pislya pozhezhi 1800 koli cerkvu vrazila bliskavka chotiri menshi bani buli znyati i nini cerkva maye lishe p yat ban U 1867 poryad iz hramom zbuduvali derev yanu dzvinicyu U 1895 cerkva mala tri vivtari golovnij na chest Preobrazhennya Gospodnogo drugij Svyatoyi Trijci tretij Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici 22 bereznya 3 kvitnya 1809 v Spaso Preobrazhenskij cerkvi buv ohreshenij Mikola Gogol Hreshenim batkom buv polkovnik M M Trohimovskij sin likarya M Ya Trohimovskogo sho prijmav pologi v materi Gogolya Cerkva vidoma yak usipalnya rodini Apostoliv 5 lyutogo 1734 kiyivskim mitropolitom Rafayilom Zaborovskim u sklepi bulo pohovano Getmana Danila Apostola Tam zhe buli prah getmanovoyi druzhini Ulyani jogo sina Mirgorodskogo polkovnika Pavla Apostola dochok feldmarshala P Lassi 1937 roku derev yana dzvinicya bula rozibrana a cerkva zakrita Bogosluzhinnya bulo vidnovleno v grudni 1941 roku pid chas nimeckoyi okupaciyi 1960 roku vlada znovu znyala z reyestraciyi religijnu gromadu Poruch iz cerkvoyu v listopadi 1961 na misci rozstrilu zhiteliv s Veliki Sorochinci nimeckimi okupantami nasipana simvolichna mogila i vstanovleno derev yanij hrest Na metalevij tablichci napis Vichnim v pam yati narodnij zhertvam krivavogo zlochinu v listopadi 1941 r vid zemlyakiv sorochinciv 1963 roku hram buv vklyuchenij do spisku pam yatok arhitekturi URSR a 1964 roku pochalis ryatuvalni ta restavracijni roboti Roboti velisya do 1988 roku ArhitekturaCerkva vidznachayetsya bagatstvom dekorativnogo oformlennya fasadiv u stili ukrayinskogo baroko Centralna dilnicya hramu uvinchana bagatozalomnoyu baneyu na 12 grannomu svitlovomu barabani V inter yeri panuye unikalnij derev yanij 5 yarusnij rizblenij ikonostas utvorenij troma ikonostasami Na stini babincya gerb getmana Danila Apostola Ikonostas hramu Zagalnij viglyad Zagalnij viglyad Ikonostas Preobrazhenska cerkva vidoma svoyim ikonostasom yakij ye pam yatkoyu ukrayinskogo mistectva pershoyi tretini 18 st Za vidsutnosti stinopisiv vin nese na sobi golovne zmistovne i dekorativne navantazhennya Ikonostas p yatiyarusnij shirinoyu 17 visotoyu 22 m vigotovlenij iz lipovogo dereva Skladayetsya z okremih shitiv z yednanih mizh soboyu karkasom Poverh sinogo fonu bulo nakladene azhurne rizblennya sho skladayetsya iz ornamentiv zi stilizovanimi roslinnimi ornamentami gronami vinogradu grushami yablukami makivkami dubovim vinogradnim ta akantovim listyam Rizblennya vikonuye dekorativnu funkciyu Usi jogo elementi vkriti levkasom i pervisno buli pozolocheni zavdyaki chomu majstrami bulo dosyagnuto velikoyi plastichnosti virobu Ikonostas skladayetsya z troh okremih chastin centralnoyi i bokovih kozhna z yakih maye svoyi carski vrata ta diyakonski dveri Yarusi idut ne pryamimi paralelnimi liniyami a po vignutih dogori krivih yaki led namichayutsya u bokovih chastinah ikonostasu i pidsilyuyutsya do centralnoyi Dlya bilshogo vrazhennya i hudozhnoyi cilisnosti kriva pidtverdzhuyetsya karnizami ta formoyu ikon kozhnogo yarusu Drugij i tretij yarusi zavershuyutsya konstrukciyeyu na zrazok trilopatevoyi arki Uvinchanij ikonostas Rozp yattyam Pervisno v ikonostasi bulo 130 ikon 12 z yakih ne zbereglisya a na 18 zhivopis osipavsya razom z levkasom U centralnij chastini ta cokolnomu yarusi rozmisheno 14 gerbiv D Apostola ta dvi ikoni Strata Sv Katerini i Muchenicya z levami U pershomu yarusi namisni ikoni zliva napravo Uspinnya Bogomateri Arhangel Mihajlo Zamiluvannya Hristos Arhangel Gavriyil Voznesinnya z bokiv ikoni Sv Ulyani ta proroka Daniyila yaki deyaki doslidniki vvazhayut portretami getmana Danila Apostola ta jogo druzhini Ulyani Nad centralnimi carskimi vratami rozmishena ikona Spas nerukotvornij U drugomu yarusi ikoni zhitijnogo ciklu Isusa Hrista z Tayemnoyu vechereyu v centri Tretij yarus Deisusnij chin bez Bogomateri ta Ioanna Hrestitelya U chetvertomu zobrazhennya prorokiv u medaljonah Z bokiv rozmisheni virizani po konturu figuri Zliva angel sho trubit sprava angel sho zgortaye nebo Zavershuye centralnu chastinu ikonostasu rizblenij dvogolovij orel iz vmontovanim kruglim medaljonom z ikonoyu Bogomateri z nemovlyam ta rozp yattyam nad nim Obabich orla virizbleni po konturu zobrazhennya zliva Mariya Magdalina sprava Mati Bozha Pivnichna chastina ikonostasu skladayetsya iz chotiroh yarusiv U cokolnomu zbereglis lishe tri ikoni Antonij Pecherskij Strata Svyatoyi Varvari ta Adam i Yeva Pershij yarus zajmayut zobrazhennya otciv cerkvi ta namisni ikoni Pokrova Vvedennya do hramu ta Blagovishennya Drugij yarus prisvyacheno zhitiyu Ioakima ta Anni U tretomu Deisusna kompoziciya z centralnoyu ikonoyu Mati Bozha z nemovlyam ta angelami Chetvertij yarus zajmayut zobrazhennya prorokiv u medaljonah Pivdennij ikonostas takozh chotiriyarusnij U cokolnij chastini zbereglasya lishe odna ikona Strata Svyatoyi Katerini Pershij yarus skladayetsya iz namisnih ikon Zishestya do pekla Voznesinnya Zishestya Svyatogo duha Trijcya zobrazhennya otciv cerkvi Pivdenni vrata zajmaye zobrazhennya Melhisedeka na poven zrist Drugij yarus zajmayut ikoni svyatkovogo ciklu Tretij yarus Deisusnij chin z centralnoyu ikonoyu Hristos z Ioannom Hrestitelem obabich yakoyi dvi ikoni iz zobrazhennyam apostoliv po tri na kozhnij ikoni Chetvertij yarus zavershuyut ikoni Bog Savaof u centri obabich yakogo po dva medaljoni iz zobrazhennyam prorokiv Usi ikoni ikonostasu napisani na lipovih doshkah Chastina ikon vikonana kilkoma hudozhnikami na sho vkazuyut vidminnosti u stili vikonannya Ryad doslidnikiv vislovlyuye pripushennya sho miscem vigotovlennya ikonostasu mogli buti majsterni Kiyevo Pecherskoyi lavri odnak ne viklyuchena robota nad nimi i majstriv Livoberezhzhya Sered avtoriv ikon nazivayut hudozhnikiv Kiyevo Pecherskoyi lavri Ivana Maksimovicha ta Feoktista Pavlovskogo mirgorodskogo hudozhnika Luku Borovika ta Vasilya Reklinskogo ostannomu pripisuyut ikoni Uspinnya Bogorodici Mati Bozha Znamennya ta Svyata Ulyana Zagalnoyu risoyu yaku vidmichayut dlya vsih majstriv ikon ye poyava novih prijomiv pisma svitlotini ta linijnoyi perspektivi rozvitok majsternosti portretu pejzazhu Zhivopis sorochinskogo ikonostasu zrobiv velikij vpliv na podalshij rozvitok ukrayinskogo mistectva SuchasnistU 1992 r hram znovu buv povernenij religijnij gromadi 1996 roku nashadki Getmana Danila Apostola sho prozhivayut nini u Franciyi podaruvali 7 midnih dzvoniv Togo zh roku bulo zbudovano 15 metrovu dzvinicyu Rozklad bogosluzhin Subotnij den 15 00 vechirnya Nedilnij den 09 00 rankova liturgiya Veliki svyata v budni ta vihidni dni 09 00 rankova liturgiya 15 00 vechirnyaDiv takozhSpisok murovanih hramiv u stili ukrayinskogo barokoPrimitki Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2013 Procitovano 13 bereznya 2015 Poltavika Poltavska enciklopediya Tom 12 Religiya i Cerkva Poltava Poltavskij literator 2009 C 109 111 Poltavika Poltavska enciklopediya Tom 12 Religiya i Cerkva Poltava Poltavskij literator 2009 C 110 DzherelaVortman D Ya Spaso Preobrazhenska cerkva u Velikih Sorochincyah 21 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 741 ISBN 978 966 00 1290 5 Poltavika Poltavska enciklopediya Tom 12 Religiya i Cerkva Poltava Poltavskij literator 2009 Inna Dorofiyenko Lyudmila Milyayeva Olga Rutkovska Sorochinskij ikonostas Albom Mova tekstu ukrayinska anglijska K Rodovid 2010 168 stor ISBN 978 966 7845 64 3PosilannyaNatalya Dmitrenko Sorochinskij SOS 4 veresnya 2014 u Wayback Machine Ukrayina moloda 4 11 2010 Dorofiyenko Inna Rutkovska Olga Sorochinskij ikonostas Albom Inna Dorofiyenko Lyudmila Milyayeva Olga Rutkovska K Rodovid 2010 S 27 41

Дата публікації:
Топ