Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Футбольний клуб «Чорномо́рець» Одеса — український футбольний клуб із міста Одеса, офіційною датою заснування якого вважається 1936 рік, що робить його найстарішим професіональним футбольним клубом міста. Протягом своєї історії клуб мав також інші назви: «Динамо» (1936—1939), «Харчовик» (1940, 1944—1950, 1955—1957), «Спартак» (1941) та «Металург» (1955—1957). Від 1958 року футбольний клуб має назву «Чорноморець» з якою виступає дотепер. Клуб брав участь у 53-х чемпіонатах СРСР, з них у вищому дивізіоні — відіграв 26 сезонів, 24 сезони у другому за силою дивізіоні та 3 у третьому дивізіоні, а також у 45 розіграшах кубку СРСР. «Чорноморець» один з учасників першого чемпіонату України, де виступає дотепер. В українській першості одеський клуб узяв участь 29 разів, 24 з яких у вищому дивізіоні, а п'ять у першій лізі. Найбільшим досягненням команди за історію стало двічі здобуття титулу срібного призера української вищої ліги у 1995 та 1996 роках, а також здобуття третього місця у вищій радянській лізі 1974 року. Також команда неодноразово здобувала кубок України, зокрема стала першим його володарем у 1992 році та вдруге його виграла у 1994 році. У розіграші кубку СРСР найбільше досягнення клубу це вихід до півфіналу турніру у 1966 році. Також клуб здобув у 1990 році Кубок Федерації футболу СРСР, ставши його останнім володарем.
 | |||
| Повна назва | ФК «Чорноморець» Одеса | ||
| Прізвисько | Моряки, Чудо, чорно-сині | ||
| Засновано | 1936 | ||
| Населений пункт | Одеса,  Україна | ||
| Стадіон | «Чорноморець» | ||
| Вміщує | 34 164 | ||
| Власник | «Vertex United» | ||
| Президент | Леонід Клімов | ||
| Головний тренер | Олександр Бабич | ||
| Ліга | Прем'єр-ліга | ||
| 2023/24 | 12-е місце | ||
| Вебсайт | chornomorets.football | ||
| |||
 Поточний сезон | |||
Після розпаду Радянського Союзу у 1991 році «Чорноморець» опинився у першому дивізіоні українського чемпіонату. Саме кінець 1980-х — перша половина 1990-х вважається розквітом команди. Саме у ті часи клуб здобув найбільше кількість своїх найсерйозніших призів. Саме у 1990-ті команда здобувала своє найбільше досягнення у міжнародних турнірах — двічі дійшла до 1/16 фіналу (Кубку УЄФА) та один раз дійшла до 1/16 фіналу Кубку володарів кубків УЄФА. У різні роки за команду виступали відомі радянські та українські футболісти, такі як Василь Москаленко, Валерій Лобановський, Валерій Поркуян, Стефан Решко, Леонід Буряк, Ігор Бєланов, Юрій Никифоров, Ілля Цимбалар, Іван Гецко, Тимерлан Гусейнов, Олег Суслов, Олександр Косирін, Олексій Гай, тощо.
Домашні матчі клуб проводить на Центральному стадіоні «Чорноморець», місткість якого складає понад 34 тисячі глядацьких місць. До структури клубу також входять два спортивно-оздоровчі комплекси, та , клубна академія, , а також клубний музей. У складі клубу діють декілька футбольних команд: основна, молодіжна (U-21), юнацька (U-19), фарм-клуб «Чорноморець-2», «Чорноморець-кадети» (міський чемпіонат) та команди спортивної школи різного віку. Посаду почесного президента клубу обіймає український підприємець Леонід Клімов, генеральний директор — Анатолій Місюра, директор СДЮШОР — Артем Відерко.
Історія
Назви клубу
- 1936—1939: «Динамо»
- 1940: «Харчовик»
- 1941: «Спартак»
- 1944—1950: «Харчовик»
- 1953—1954: «Металург»
- 1955—1957: «Харчовик»
- 1958—дотепер: «Чорноморець»
Одеський футбол до створення клубу
В Одесі, у місті, де нині знаходиться клуб, футбол з'явився у другій половині XIX століття. Через те, що Одеса — портове місто, у ньому неодноразово бувало багато іноземців, що торгували або подорожували. Першими футболістами міста стали англійці, що вважаються засновниками цього виду спорту. Саме вони, подорожуючи у тодішній Російській імперії, привезли до міста футбольні традиції. У 1878 році було засновано перший футбольний клуб Одеси — ОБАК (Одеський британський атлетичний клуб). За даними першого історика одеського футболу, Б. Галинського, це був перший спортивний клуб у країні, який також практикував футбол. Довгий час ОБАК проводив матчі лише із командами англійських морських суден, що навідувалися до місцевого порту, а також із командами румунського міста Галац.
Згодом, на початку XX століття, у місті з'явилися нові футбольні клуби, зокрема «Шереметьєвський гурток спорту», «Одеський гурток футболу», , «Вега» та «Спортінг-Клуб». Згодом ці клуби разом із ОБАК заснували футбольну лігу. Ця першість проходила на англійський кшалт з осені на весну. Серед відомих футболістів, що розбудовували одеський футбол можна відзначити Григорія Богемського, , Джона Ґерда, Олександра Злочевського, тощо.
У сучасного футбольного клубу «Чорноморець» є свій попередник — футбольний клуб «Чорне море». Він не виступав в Одеській футбольній лізі, а був скоріш аматорським. В Олександрівському парку (нині Парк імені Тараса Шевченка) була викопана яма у вигляді Чорного моря, що мала слугувати ставком. Проте, на її облаштування не вистачило коштів і вона стала футбольним полем для місцевих любителів футболу, яких стали називати «чорноморцями». Серед відомих футболістів «Чорного Моря» можна відзначити , , тощо. Після приходу до влади більшовиків у ході російської громадянської та радянсько-української воєн багато місцевих футболістів, як й інших «представників буржуазного класу», покинули країну. Стара футбольна ліга розпалася через воєнні дії, що відбувалися у місті. Радянською владою було засновано новий чемпіонат Одеси, куди входило більше сотні команд, поділених на п'ять класів. Згодом більшість «чорноморців» перейшли до складу іншої футбольної команди — «Местран». У 1920-х роках саме цей клуб п'ять разів ставав чемпіоном міста. Деякі одесити навіть грали у збірній СРСР.
Перші роки (1936—1941)
Офіційною датою народження команди «Чорноморець» вважається 26 березня 1936 року. Тоді у Радянському Союзі було ухвалено рішення про проведення чемпіонату країни з футболу. Честь представляти Одесу випала на долю однієї з міських команд, «Динамо». Ця дата вважається клубом офіційною, бо є документальні підтвердження реєстрації клубу за наказом про створення «показової футбольної команди» «Динамо». І хоча клуб із назвою «Чорноморець» був створений значно пізніше, його вважають прямим нащадком «Динамо», оскільки основний склад перетікав із команди до команди, що закривались і реорганізовувались відповідно до розпоряджень комітетів різних рівнів. Команда існувала з 1923 року і спочатку мала назву «Спарта». Вона виступала в чемпіонаті міста Одеси у другому ешелоні й особливою майстерністю не відзначалася. Проте з 1928 року «Динамо» заграло на рівні з найкращими колективами міста. У сезоні 1933 року команда стала чемпіоном Одеси.
До участі у першому радянському чемпіонаті, що проходив навесні 1936 року, було допущено 28 футбольних колективів з чотирьох радянських республік — Азербайджанської, Української, Російської та Грузинської. Україну представляло дев'ять команд: три з Харкова, дві з Києва та по одній з Одеси, Дніпропетровська та Сталіно. Команди були попередньо поділені на чотири дивізіони: групи «А», «Б», «В» та . Одесити потрапили до третього дивізіону, у групу «В» разом із сімома іншими командами: ростовським «Динамо», бакинським , казанським «Динамо», тбіліським «Локомотивом», харківським «Спартаком», горлівським «Вугільником» та київським «Локомотивом». Одеську команду ж тоді тренував Герман Бланк. Перший офіційний матч чемпіонату «Динамо» зіграло 24 травня 1936 року на полі стадіону імені Станіслава Косіора проти «Спартака» з Харкова та поступилося з рахунком 0:1. Достеменно не відомий точний склад команди у першому офіційному матчі в історії клубу, однак відомий список футболістів, що взяли участь у всьому чемпіонаті того сезону, що складався з семи матчів. Серед футболістів, що взяли участь у першості країни було 13 гравців: воротар — Олександр Михальченко (7 матчів, 9 пропущених м'ячів); захисники — Микола Табачковський (7 матчів) та Микола Хижников (7 матчів); півзахисники — (7 матчів), Володимир Токар (2 матчі), Михайло Хейсон (7 матчів) та (5 матчів); нападники — Марк Гичкін (7 матчів, 1 гол), Петро Калашников (7 матчів, 5 голів), Михайло Малхасов (7 матчів, 3 голи), Леонід Орєхов (7 матчів, 5 голів), Юзеф Сосицький (7 матчів) та Ісаак Фрідман (1 матч, 1 гол). У другому матчі першості одесити забили свій перший гол — його автором став Михайло Малхасов, який закинув м'яч у ворота «динамівців» з Ростова-на-Дону, однак це не допомогло виграти виїзний поєдинок. Рахунок наприкінці гри залишився 3:4 на користь господарів поля. А перша перемога була здобута у третьому поєдинку — у гостях над київським «Локомотивом». За підсумками чемпіонату «Динамо» посіло 3-тє місце в турнірній таблиці групи «В» після ростовських «динамівців», що посіли 1-ше місце, та бакинського «Будівельника», відповідно, 2-ге. Одесити Леонід Орєхов та Петро Калашников забили на двох 10 голів, по п'ять на кожного, що стало найкращим результатом у клубі того сезону. Того ж року одеське «Динамо» взяло участь у першості УРСР. Почало з чвертьфіналу і дійшло до фіналу, де поступилося київському «Динамо» з рахунком 0:6.
Того ж 1936 року команда взяла участь й у першому розіграші Кубку СРСР. Це футбольне змагання проводилося за, так званою, «олімпійською системою», тобто команди грали на вибування. Динамівці почали з 1/32 фіналу, де перемогли київський «Більшовик» з рахунком 6:2. У першому матчі розіграшу кубку країни взяло участь дванадцять футболістів (11 у стартовому складі й один вийшов на заміну). Зокрема, Марк Гичкін, Петро Калашников, Микола Кравченко, Семен Литванчук, Михайло Малхасов, Леонід Орєхов, Л. Піскунов, Юзеф Сосицький, Микола Табачковський, Володимир Токар, Михайло Хейсон та Микола Хижников У наступному раунді, 1/16 фіналу, довелося грати двічі: матч проти тбіліського «Локомотиву» було припинено за рахунку 2:2 через темряву. За два дні відбувся повторний матч, який закінчився перемогою одеситів із рахунком 4:3. В 1/8 фіналу одесити мали грати проти команди «Червоне знамено» з Ногінська, що у Московській області, але через неявку їм було зараховано поразку.
У третьому сезоні чемпіонату СРСР 1937 року динамівці посіли 1-ше місце у групі «В», але через розширення кількості команд у групі «А» до 26-ти зуміли піднятися відразу у найвищий дивізіон чемпіонату. У сезоні 1938 року одесити посіли десяту сходинку, що дозволило їм залишитися в елітному дивізіоні (група «А» на наступний сезон скоротилася до 14 команд), але вже наступного 1939 року динамівці закінчили виступи на останньому, чотирнадцятому, місці і вилетіли до групи «Б». На початку 1940 року динамівські команди Одеси, Харкова, Ростова-на-Дону та Баку були розформовані наказом Центральної ради спортивного товариства. Всі гравці одеської команди перейшли до товариства , команда якого і взяла участь у черговій першості СРСР. 1941 року команда доповнилася футболістами з розформованих профспілкових клубів із Києва та Москви і виступала під прапором ДСО «Спартак». Серед футболістів останніх років передвоєнного часу можна також відзначити Олександра Брагіна, Михайла Воліна, Анатолія Зубрицького, Володимира Онищенка тощо.
Команда під час окупації (1941—1945)
Свій п'ятий сезон у чемпіонаті країни, 1941 року, одеська футбольна команда «Спартак» проводила у вищому дивізіоні. У середині лютого 1941 року відбулася ліквідація другого за силою футбольного дивізіону першості СРСР — Групи «Б». 20 березня трійка представників розформованого дивізіону — мінське «Динамо», одеський та харківський «Спартаки» — були переведені до Групи «А», збільшивши кількість її учасників до п'ятнадцяти. Передбачалося, що турнір триватиме з 27 квітня до 9 листопада, однак останні матчі відбулися 24 червня. Було відіграно сімдесят три гри з передбачених 210, кожна з команд відіграла від восьми до дванадцяти матчів із запланованих двадцяти восьми. Чемпіонат перервався через напад нацистської Німеччини на Радянський Союз у ході Другої світової війни 22 червня 1941 року. На момент припинення чемпіонату одеський «Спартак» знаходився на десятій позначці у турнірній таблиці, відігравши одинадцять матчів, з яких у трьох команда здобула перемогу, ще два звела у нічию, а у п'яти програла. Різниця м'ячів складала 16 забитих та 22 пропущених голів.
Під час воєнних дій у ході Німецько-радянської війни усі офіційні футбольні змагання були призупинені. Дехто з футболістів опинився у лавах радянських солдатів, дехто в окупації, а дехто загинув. Серед тих футболістів, що залишилися в окупованій Одесі більшість пішло працювати на кінематографічний завод «Кінап», що у часи німецько-румунської влади у місті перекваліфікувався на ремонт автотранспорту. Серед футболістів, що там працювали були Олександр Брагін, Анатолій Зубрицький, Петро Калашников, Леонід Орєхов, Микола Хіжников тощо. Власником заводу під час окупації був російський емігрант, що вирішив повернутися на рідні землі й коли він дізнався, що на його підприємстві працюють відомі футболісти, вирішив заснувати свою виробничу команду, назвавши її «Глорія-Форд». Нова одеська команда грала здебільшого з військовими румунськими командами з найближчих румунських міст, а також з іншою новою одеською командою «Вікторія», куди згодом перейшли Орєхов та . І якщо в румунських військовиків «Глорія-Форд» впевнено вигравала, з «Вікторією» в робітників «Кінапу» було справжнє футбольне дербі. Окрім того при німецько-румунській владі була відновлена збірна Одеси, яку відправили у турне в Румунію, де одеські футболісти відіграли декілька матчів із місцевими футбольними клубами.
Після зайняття міста радянською армією у квітні 1944 року, всіх футболістів, що залишилися у місті об'єднали у команду «Динамо». Через те, що чемпіонат мав початися тільки наступного року футболісти мали достатньо часу на тренування та відновлення місцевого стадіону «Спартак». Однак, й серед футболістів багато хто не повернувся із фронту. Зокрема, Михайло Волін помер у лютому 1945 року під Бреслау, загинув у 1941 році в одеській окупації тощо.
Перші післявоєнні роки (1945—1958)
Після війни одеський «Харчовик» представляв місто в чемпіонатах країни до 1950 року, коли програв перехідні ігри чемпіону УРСР і вибув із всесоюзного календаря на два роки.
Найкраще досягнення повоєнного періоду — 1-ше місце в груповому етапі першості української зони в класі «Б» 1949 року, але у додатковому фіналі, переможець якого переходив до групи «А», одесити посіли останнє 3-тє місце і не змогли отримати підвищення у класі.
1953 року найкращих одеських футболістів зібрали в команду «Металург», що входила до класу «Б». Восени 1954 року Центральна рада товариства «Металлург» розформувала клуб як нерентабельний. Гравців перевели до ДСО «Харчовик».
Під такою назвою колектив виступав до листопада 1957 року, коли відповідно до постанови ВЦРПС товариства «Харчовик», «Металург», «Хімік» та інші об'єдналися в ДСО «Авангард». Це товариство представляв 1958 року «Чорноморець» — команда одеського канатного заводу.
Перший матч під цією назвою команда зіграла 12 квітня проти станіславського «Спартака».
Сезон команда почала під керівництвом Ступакова. Виступала вона невдало і в 30 матчах набрала лише 26 очок, фінішувавши дванадцятою в третій зоні.
Заснування «Чорноморця» (1958—1970)
З січня 1959 року «Чорноморець» передали Чорноморському пароплавству (ДСО «Водник»). Команду очолив Анатолій Зубрицький. У першості країни команда грала в четвертій зоні класу «Б», де грала також інша одеська команда — «СКВО» (пізніше «СКА»). За регламентом, одеська команда, що посідала нижче місце, вибувала з класу «Б». «Чорноморець» поступився однією сходинкою команді «СКВО», але реорганізація чемпіонату 1960 року дозволила залишитись у групі «Б» обом одеським командам, щоправда в різних зонах.
1960 року «Чорноморець» посідає лише 4-те місце у своїй зоні. Цього ж року збірна Одеси у товариській зустрічі на домашньому стадіоні переграла міланський «Інтер» — 5:1.
У розпал сезону 1961 року до київського «Динамо» було переведено одного з провідних футболістів «Чорноморця», Володимира Щеголькова, який уже в складі киян став триразовим чемпіоном СРСР. Та все ж «Чорноморець» та одеський «СКА» виграли свої зони в українській групі «Б». Чемпіон УРСР визначався в очній зустрічі одеських команд. Після нічиєї у першій зустрічі «чорноморці» здобули перемогу у другому матчі — 2:1. Згідно з положенням, чемпіон УРСР мав у перехідних матчах зустрітися з українською командою, яка посіла найнижче місце серед команд республіки у групі «А». Такою командою виявився «Шахтар» зі Сталіно, який посів 12-те місце з 22 команд. Але перехідні матчі скасували через те, що «Шахтар» став володарем Кубка СРСР. Республіканська федерація наполягала на додатковому місці для «Чорноморця», Всесоюзна федерація з цим не погоджувалась. Врешті решт прийняли рішення, що незалежно від результату чемпіонату 1962 року, «Чорноморець» отримає право зіграти з чемпіоном УРСР у перехідних матчах за право виходу до класу «А».
1962 року українські клуби групи «Б» були розподілені по трьох зонах, дві найкращі команди з кожної зони виходили до перехідного турніру. «Чорноморець» і «СКА» знову виграли свої зони, але у перехідному турнірі 1-ше місце посіли «Трудові резерви» з Луганська. «Чорноморець» як чемпіон 1961 року мав ще право на додаткові матчі з чемпіоном 1962 року, ігри пройшли у Києві, але перемогу святкували луганчани.
Але 1962 рік запам'ятався ще й товариськими зустрічами. Весною в Києві у контрольній зустрічі перед чемпіонатом світу 1962 року збірна СРСР зустрілася зі збірною командою України класу «Б», значну частину якої складали футболісти двох одеських клубів. Збірна України перемогла з нищівним рахунком 4:0, два голи на рахунку «моряка» Василя Москаленка. «Чорноморець» також переміг бразильський «Фламенго» — 4:2.
Та все ж чемпіонат 1963 року «Чорноморець» розпочав у класі «А». Це було пов'язано з черговою реорганізацією чемпіонату. Тепер клас «А» складався з двох груп: у першій виступало 20 команд і вони вели боротьбу за чемпіонство, а у другій було 18 команд, які боролись за підвищення у класі. Начальником та старшим тренером команди став Всеволод Бобров. «Чорноморець» посів шосте місце, а для підвищення потрібне було мінімум 2-ге.
Початок сезону 1964 року виявився невдалим для «Чорноморця», команда грала невдало та слабко, але зміна тренера спочатку на , а потім призначення тренерами Юрія Войнова і Матвія Черкаського (Шмелін при цьому залишився тренером) виправили цю ситуацію. За результатами сезону «Чорноморець» посів 4-те місце у другій групі класу «А» і перейшов до першої групи; 2-ге місце при цьому посів одеський «СКА», що означало появу одеського дербі у найвищому дивізіоні чемпіонату СРСР.
1965 року команда виступала в першій групі класу «А». Перед початком чемпіонату команда підсилилась: з київського «Динамо» перейшов Валерій Лобановський, з московського «Спартака» — Коршунов, з кіровоградської «Зірки» — молодий Валерій Поркуян. Але через відсутність майстерності та грамотного керівництва не змогла реалізувати свій потенціал. У цей час у команді виникали постійні конфлікти між Войновим та молодим Валерієм Лобановським, що вказував на тренерські помилки та доводив хибність рішень. 1966 року Лобановський став капітаном, але наступного року його відрахували з команди. Перше коло чемпіонату 1965 року «Чорноморець» закінчив на останньому місці, але у підсумку посів 14-те місце серед 17 учасників. Те ж 14-те місце «моряки» посіли і в наступному чемпіонаті, але тепер у найвищому дивізіоні грало 19 команд. На 1966 рік припадає також найвище досягнення «чорноморців» у Кубку СРСР: дійшовши до півфіналу, команда поступилася московському «Торпедо» — 0:3.
Відверто невдалим був сезон 1967 року. Багато гравців залишили команду і вона посідала останні місця в лізі. Певний час «моряків» тренував Валентин Федоров. За вісім турів до кінця чемпіонату «Чорноморець» очолив заслужений тренер СРСР Микола Морозов, котрому вдалося втримати команду в першій групі класу «А», але далі тренувати її він відмовився.
З 1968 року головним тренером був Сергій Шапошніков, який став особливу увагу приділяти ігровій дисципліні та фізичній підготовці. Результат не забарився — восьме місце. 1969 року «Чорноморець» отримує непогане поповнення: Решко, Сапожніков, Прокопенко, і знову фінішує на восьмому місці.
Гроза авторитетів (1970—1991)
Склад «моряків» у фінальному матчі Кубка Федерації футболу СРСР 1990 |
Чемпіонат 1970 року закінчується провалом для «Чорноморця» — клуб посідає 15-те місце з 17 команд вищої групи «А» і вилітає до першої групи класу «А». Наступні три сезони «Чорноморець» намагався повернутись до вищої ліги (нова назва найвищого дивізіону СРСР). Перші дві спроби закінчуються за крок від бажаного результату — два третіх місця. Але чемпіонат 1973 року команда провела сильно і виграла його. Форвард «моряків» Анатолій Шепель став найкращим бомбардиром першої ліги й отримав запрошення київського «Динамо», у складі якого й розпочав наступний сезон. Велика заслуга у цій перемозі належить новому головному тренеру «Чорноморця», Ахмеду Алєскерову, який очолив одеситів протягом сезону.
1974 року клуб став бронзовим призером чемпіонату СРСР. «Чорноморець» добре стартував у чемпіонаті і зміг розвинути цей успіх, певний час знаходився навіть на другій позиції у турнірній таблиці. Успішна гра «моряків» базувалась на активних діях півзахисту та захисту, у нападі відчувалась втрата Шепеля, рівноцінної заміни якому так і не знайшли. Так захисник Віктор Зубков забив шість голів за чемпіонат, а півзахисник Володимир Макаров — тринадцять, що дозволило йому стати найкращим бомбардиром команди.
Але повторити успіх «Чорноморцю» не вдалося: у наступні роки команда фінішує у середині турнірної таблиці.
1975 року команда провела свій перший матч у єврокубках узагалі та в (Кубку УЄФА) зокрема. Цей домашній матч завершився перемогою 1:0 над римським «Лаціо». Автором першого єврокубкового голу став Анатолій Дорошенко. Однак матч-відповідь одесити програли з рахунком 0:3. Перший гол римляни забили з пенальті на останніх хвилинах матчу, інші два — в овертаймі, хет-триком відзначився Джорджо Кіналья.
У сезонах 1984 й 1991 років одесити посідали 4-те місце. 1986 року команда вилетіла з Вищої ліги, але наступного ж року туди повернулася.
Команда брала участь у (Кубках УЄФА) 1975/1976 та 1985/1986, де доходила до 1/16 фіналу.
1986 року «Чорноморець» на чолі з Віктором Прокопенко знову стартував з 1/32 Кубку УЄФА. Першим суперником став один із найкращих клубів Бундесліги — бременський «Вердер» на чолі з Отто Рехагелем. Незважаючи на прогнози, одесити вдома здобули перемогу 2:1. Вдома «Вердер» знов програвав 1:2, хоча згодом зміг відіграти два м'ячі й перемогти 3:2. Проте до наступного раунду пройшов «Чорноморець» через більшу кількість м'ячів, забитих на виїзді. Відзначають упереджене суддівство виїзного матчу, зокрема зарахування на користь «Вердера» голу, забитого з офсайду, вилучення гравця «Чорноморця» та подовження другого тайму на 4 хвилини.
Наступним суперником випав мадридський «Реал», діючий володар Кубку УЄФА. Одесити програли виїзний матч із рахунком 1:2. Проте змогли відзначитись неординарним голом. Одразу після заміни Олександр Багапов першим же доторком із центра поля відправив «парашут» за спину воротарю. За версією програми «Футбольний огляд», цей гол визнали спочатку найкращим голом жовтня, а потім — і року. Вдома матч закінчився нульовою нічиєю. «Реал», якому вдалося пройти до 1/8 фіналу, став і тогорічним володарем Кубку.
1990 року «Чорноморець» вперше завойовував Кубок Федерації футболу СРСР, здобувши у фіналі перемогу з рахунком 2:0 проти діючого володаря призу «Дніпро».
Восени 1990 року одесити знову грали у Кубку УЄФА. У 1/32 фіналу вони переграли «Русенборг» (3:1 вдома та 1:2 на виїзді), і в 1/16 отримали в суперники «Монако» на чолі з Арсеном Венгером. Єдиний гол, забитий у матчі в Монако Джорджем Веа, став на заваді подальшого просування чорноморців.
Перші роки у чемпіонаті України (1992—1996)
Склад «моряків» у фінальному матчі Кубка України 1994 |
Склад «моряків» у фінальному матчі Кубка України 1992 |
У вищій лізі чемпіонату України «Чорноморець» посідав 3-тє місце в сезонах 1992/1993 та 1993/1994 під керівництвом Віктора Прокопенка і 2-ге місце в сезонах 1994/1995 і 1995/1996 під керівництвом Леоніда Буряка.
Клуб двічі завойовував Кубок України: найперший — 1992 року (перемігши харківський «Металіст»), наступний — у сезоні 1993/1994 (перегравши сімферопольську «Таврію» в серії післяматчевих пенальті).
Тоді в «Чорноморці» грали такі зірки як Ілля Цимбалар, Тимерлан Гусейнов та Ігор Жабченко.
Клуб брав участь у розіграші Кубку володарів кубків 1992/1993 та 1994/1995, де обидва рази вибував у 1/16 фіналу, та (Кубках УЄФА) 1995/1996 (дійшов до 1/16) і 1996/1997 (дійшов до 1/32).
У розіграші Кубку володарів кубків сезону 1992/1993 першим суперником став «Вадуц». У матчах проти нього «Чорноморець» здобув свої найбільші єврокубкові перемоги: 5:0 на виїзді та 7:1 вдома (Юрій Никифоров відзначився покером у цьому матчі). Далі одесити перемогли на виїзді «Олімпіакос» 1:0, але раптово програли вдома 0:3. Після такого результату домашнього матчу стало очевидно, що чутки про підкуп гравців керівництвом «Олімпіакосу» небезпідставні. Зокрема, про це заявляв і тренер Віктор Прокопенко.
Вже під керівництвом Леоніда Буряка «Чорноморець» двічі програв «Грасхопперу» в Кубку володарів кубків 1994/1995, але наступного сезону зміг реабілітуватися в Кубку УЄФА. Перший суперник — «Хіберніанс» — не створив перешкод і капітулював двічі 2:5 і 0:2. А от матчі з наступним суперником — «Відзевом» — закінчилися мінімальними перемогами господарів й усе вирішилося в післяматчевих пенальті, де переможний гол забив Юрій Букель. Після матчу він зізнався, що пенальті пробивав вперше. В 1/16 фіналу одесити програли «Лансу» виїзний матч 0:4. Наступного сезону першим суперником Чорноморця став фінський «ГІК», а наступним — румунський «Націонал», котрий виграв у Бухаресті 2:0 та пройшов далі в 1/16 фіналу змагань.
Період застою (1996—2010)
З 1997 року команда почала швидко втрачати позиції. Часто змінюваввся головний тренер, не було другого складу. Вже 1998 року клуб вибув із вищої ліги, а його подальша доля видавалася дуже сумнівною. Того ж 1998 року він став муніципальним. Було створено ЗАТ ФК «Чорноморець». У сезоні 1998/1999 клуб повернувся до вищого дивізіону.
У сезоні 1999/2000 команда знов вилетіла до першої ліги і повернулася до вищої лише за сезон. Проте одразу посіла в чемпіонаті 2002/2003 восьму позицію і надалі під керівництвом Семена Альтмана виступала досить стабільно. А в сезоні 2005/2006 навіть стала бронзовим призером, що дало змогу взяти участь у Кубку УЄФА 2006/2007, де одесити дійшли до першого кола. Наступного сезону команда виступала в , звідки вибула в третьому раунді. Тут на заваді знову став «Ресінг» (Ланс).
З 2007 року по листопад 2008 року «Чорноморець» тренував його колишній гравець Віталій Шевченко.
Через погіршення результатів у листопаді 2008 року було призначено нового головного тренера — Віктора Гришка, що також у минулому захищав кольори клубу.
1 вересня 2009 року тренером клубу став Андрій Баль. Під його керівництвом клуб зіграв 24 матчі, здобувши чотири перемоги, 9 нічиїх і 11 поразок (різниця м'ячів 16-30) і за підсумками сезону 2009/2010 вилетів до першої ліги. 13 травня 2010 року, відразу після завершення провального сезону, відбулися збори акціонерів ЗАТ ФК «Чорноморець», на якому було ухвалено рішення не продовжувати контракт із головним тренером команди Андрієм Балем за обопільною згодою сторін. Новим головним тренером «Чорноморця» призначили Ігоря Наконечного.
Нова історія (з 2010 року)
16 листопада 2010 року підписано контракт із новим тренером — Романом Григорчуком. За підсумками сезону 2010/2011 команда повернулася до Прем'єр-ліги, здобувши 18 перемог у 34 матчах.
Наступного сезону 2011/2012 років «моряки», вже у прем'єр-лізі, посіли дев'яте місце з 37 очками та 10 перемогами. У кубку ж «Чорноморець» дійшов до 1/4 фіналу. Але наступного сезону одесити піднялися у турнірній таблиці ще на три сходинки, а у кубку вийшли до фіналу після перемоги над дніпропетровським «Дніпром» 2:1, де поступилися чинному чемпіонові України — донецькому «Шахтарю» 0:3. Завершення чемпіонату на шостій сходинці та прохід до фіналу кубка України дало змогу команді позмагатися за Суперкубок України, де команда поступилася тому ж «Шахтареві» 1:3 та у наступному сезоні взяти участь у Лізі Європи.
Сезон 2013/2014 почався з декількох нічиїх — із новачком прем'єр ліги, ФК «Севастополь» та полтавською «Ворсклою» (1:1 у кожному матчі). У Лізі Європи команда стартувала у другому кваліфікаційному раунді та пройшла його, обігравши молдовську «Дачію» (3:2 за результатами двох матчів). У подальшому знову зіграла з «Шахтарем», де моряки програли, але вже з кращим рахунком — 0:1. А у третьому кваліфікаційному раунді ЛЄ «моряки» зустрілися із сербською «Црвеною Звездою» й перемогли її з рахунком 3:1 за сумою двох матчів (п.м. 3:1, д.м. 0:0).
17 серпня 2016 року ФК «Чорноморець» (Одеса) отримав офіційне повідомлення про прийняття в число членів Асоціації європейських клубів (ЕСА). У жовтні 2016 року ФК «Чорноморець» підтримав ініціативу Спеціальної Олімпіади України. У кінці грудня 2017 року клуб поміняв організаційно-правову форму.
За підсумками сезону 2017/2018 ФК «Чорноморець» під керівництвом головного тренера Константіна Фролова, зайняв 11-е місце у вищому дивізіоні українського футболу, і в матчах плей-офф за право грати в УПЛ, після домашньої перемоги з рахунком 1:0, поступився 0:3 в додатковий час ФК «Полтава». У результаті ФК «Чорноморець» знизився в класі і команду покинули більшість гравців основного складу на чолі з головним тренером. Новим головним тренером ФК «Чорноморець» з 16 червня 2018 року став болгарський фахівець Ангел Червенков, також до тренерського штабу увійшли тренер Володимир Пятенко і тренер воротарів Володимир Тименко, в одеському клубі погасили заборгованості, зуміли стабілізувати фінансовий стан і запросили когорту молодих і амбітних футболістів. 3 липня 2018 року виконком ФФУ затвердив пропозицію української футбольної Прем'єр-ліги, що в наступному сезоні замість ФК «Полтава» який відмовився від участі в чемпіонаті, в УПЛ гратиме ФК «Чорноморець». Раніше за повернення ФК «Чорноморець» в еліту проголосували всі клуби УПЛ. У сезоні 2018/2019 «Чорноморець» знов зайняв 11-е місце, і брав участь у стикових матчах з «Колосом» з села Ковалівка, Київська область. Матч в Одесі закінчився з рахунком 0:0. А матч у Ковалівці «моряки» програли з рахунком 0:2 і вилетіли в Першу лігу.
За підсумками сезону 2020/2021 ФК «Чорноморець» повернувся до прем'єр-ліги. В першій половині сезону клуб посів передостаннє місце з 10 очками, однак вже в другій половині сезону клуб набрав 25 очки і вийшов в безпечну зону посівши 10 місце.
Досягнення
СРСР
- Чемпіонат СРСР
![image]()
Бронзовий призер: 1974
- Кубок СРСР
![image]()
Півфіналіст: 1966
- Кубок Федерації футболу СРСР
![image]()
Володар: 1990
- Чемпіонат УРСР
![image]()
Чемпіон (2): (1941), 1961
![image]()
Віце-чемпіон (3): 1936 (весна), (1937 (весна)), 1962
- Кубок УРСР
![image]()
Фіналіст: (1947)
- Перша ліга
- Друга ліга
![image]()
Переможець: 1937![image]()
Бронзовий призер: 1936 (весна)
Україна
Міжнародні турніри
- Кубок Інтертото
![image]()
Фіналіст: 2007
Поточний склад
Основний склад
Юнацький склад (U-19)
- Станом на 11 квітня 2024 року відповідно до офіційної заявки на сайті ПЛ
|
|
Рекордсмени клубу
У таблиці вказано тільки офіційні матчі. Позначка ↑ означає, що дані вказані біля неї, можливо, не вірні, через те що відсутня точна інформація по деяким турнірам.
Гвардійці клубу
| № | І'мя | Всього | Чемпіонат | Кубок | Єврокубки | Інше |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 |  Володимир Плоскіна | 473 | 419 | 41 | 6 | 7 |
| 2 | Василь Іщак | 417 | 362 | 33 | 8 | 15 |
| 3 | В'ячеслав Лещук | 349 | 313 | 34 | 2 | 0 |
| 4 | Володимир Нечаєв | 285 | 253 | 30 | 2 | 0 |
| 5 | Віктор Зубков | 283 | 258 | 23 | 1 | 1 |
| 6 |  Віктор Гришко | 275 | 239 | 17 | 8 | 11 |
| 7 | Володимир Дерябін | 262↑ | 246↑ | 16↑ | 0 | 0 |
| 8 | Віталій Колесніченко | 252 | 223 | 23 | 6 | 0 |
| 9 | Василь Москаленко | 249↑ | 233↑ | 15 | 0 | 1 |
| 10 | Тимерлан Гусейнов | 240 | 204 | 25 | 11 | 0 |
Бомбардири клубу
| № | І'мя | Всього | Чемпіонат | Кубок | Єврокубки | Інше |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Тимерлан Гусейнов | 87 (240) | 79 (204) | 6 (25) | 2 (11) | 0 |
| 2 | Костянтин Фурс | 83 (210↑) | 82 (203↑) | 1 (7↑) | 0 | 0 |
| 3 | Анатолій Шепель | 81 (163) | 76 (150) | 5 (13) | 0 | 0 |
| 4 | Василь Москаленко | 68 (249↑) | 63 (233↑) | 5 (15) | 0 | 0 (1) |
| 5 | Леонід Орєхов | 63↑ (128↑) | 53↑ (118↑) | 10↑ (10) | 0 | 0 |
| 6 | Анатолій Колдаков | 62 (177↑) | 59 (167↑) | 3 (10↑) | 0 | 0 |
| 7 | Володимир Плоскіна | 60 (473) | 51 (419) | 8 (41) | 0 (6) | 1 (7) |
| 8 | Олександр Косирін | 59 (121) | 52 (111) | 7 (10) | 0 | 0 |
| 9 | Анатолій Двоєнков | 49 (80↑) | 47 (75↑) | 2 (5↑) | 0 | 0 |
| 10 | Олександр Щербаков | 48 (209) | 42 (186) | 3 (10) | 1 (4) | 2 (9) |
Відомі гравці
|
|
|
|
Головні тренери клубу
|
|
|
|
|
Алея футбольної слави ФК «Чорноморець» (Одеса)
1 вересня 2012 р. біля центральної арки одеського стадіону «Чорноморець» була урочисто відкрита алея футбольної слави ФК «Чорноморець» (Одеса). Цього дня було закладено одинадцять іменних плит із пам'ятними зірками на честь тих, хто зробив великий внесок до успіхів команди «моряків» — Віктор Прокопенко, Тімерлан Гусейнов, Володимир Плоскіна, Ахмед Алескеров, Ігор Беланов, Василь Москаленко, Костянтин Фурс, Анатолій Зубрицький, Юрій Заболотний, Семен Альтман, Леонід Севастеєв. Ще одна плита присвячена «12-му гравцеві» — відданим вболівальникам одеського «Чорноморця» всіх часів.
Рівно через рік, 1 вересня 2013 р. були додані дві іменні плити на честь Віктора Грішко та Ігоря Соколовського. 19 лютого 2014 р. на алеї додалися ще дві плити на честь Валерія Поркуяна та Романа Григорчука. 13 вересня 2014 р. на алеї з'явилися чотири нові іменні плити на честь Іллі Цимбаларя, В'ячеслава Лещука, Матвія Черкаського і Василя Іщака. 13 вересня 2015 р. алея слави поповнилася двома новими іменними плитами на честь Леоніда Буряка та Володимира Нечаєва. 11 вересня 2016 р. на алеї з'явилися дві нові зірки на честь Володимира Соколова та Віталія Серафімова. У вересні 2017 року зірки на честь Віктора Зубкова та Олександра Ругі поповнили алею. Через рік (2018) на алеї з'явилася плита на честь Володимира Фінка. 17 вересня 2023 р. алея слави поповнилася двома новими іменними плитами на честь Олександра Дегтярьова та Олександра Поліщука.
| Дата встановлення плити/плит | На честь |
|---|---|
| 01.09.2012 | Віктор Прокопенко, Тимерлан Гусейнов, Володимир Плоскіна, Ахмед Алескеров, Ігор Бєланов, Василь Москаленко, Костянтин Фурс, Анатолій Зубрицький, Юрій Заболотний, Семен Альтман, , «12-й гравець» |
| 01.09.2013 | Віктор Гришко, Ігор Соколовський |
| 19.02.2014 | Валерій Поркуян, Роман Григорчук |
| 13.09.2014 | Ілля Цимбалар, В'ячеслав Лещук, Матвій Черкаський, Василь Іщак |
| 13.09.2015 | Леонід Буряк, Володимир Нечаєв |
| 11.09.2016 | , |
| 17.09.2017 | Віктор Зубков, |
| 16.09.2018 | Володимир Фінк |
| 17.09.2023 | Олександр Дегтярьов, Олександр Поліщук |
Статистика
Виступи у внутрішніх змаганнях
Міжнародні змагання
Нижче в таблиці показано результати виступів «Чорноморця» в європейських клубних турнірах.
| Турнір | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| (Кубок УЄФА) (Ліга Європи) | 40 | 13 | 11 | 16 | 37 | 42 | −5 |
| Кубок Кубків | 6 | 4 | 0 | 2 | 14 | 7 | +7 |
| Кубок Інтертото | 4 | 2 | 1 | 1 | 7 | 5 | +2 |
| Всього | 50 | 19 | 12 | 19 | 58 | 54 | +4 |
*КУЄФА — Кубок УЄФА, ЛЄ — Ліга Європи, КК — Кубок Кубків УЄФА, КІ — Кубок Інтертото, І — проведено ігор, В — виграші, Н — нічиї, П — програші, МЗ — м'ячів забито, МП — м'ячів пропущено
Рейтинг
У травні 2014 року «Чорноморець» був найкращим українським клубом (57-ме місто) за версією рейтинга IFFHS. Після закінчення сезону 2015/2016 «Чорноморець» займав 106-тe місце в таблиці коефіцієнтів клубних команд УЄФА.
Символіка клубу
Герб клубу
Герб клубу бере свій початок ще від , офіційними кольорами якого були синій, чорний і білий. Це пояснює схожість форм команд одеського «Чорноморця», севастопольського «Чорноморця», турецького , російського «Чорноморця», а також болгарських футбольних клубів — «Чорноморця» та «Черно море».
Згідно з геральдичними канонами, елементи герба означають:
- Синій колір (блакить) — символізує великодушшя, чесність, вірність і бездоганність або просто небо.
- Чорний і білий кольори — означають дві стихії: землю та повітря.
- Чайка — означає гордість.
Емблема клубу
-
![image]()
Стара емблема -
![image]()
Стара емблема -
![image]()
Стара емблема -
![image]()
Стара емблема -
![image]()
1958—1990 -
![image]()
Стара емблема -
![image]()
1991—1992 -
![image]()
1993—2004 -
![image]()
2005 — т. ч.
У 2016 році, у рік 80-ліття команди, ФК «Чорноморець» представив ювілейну емблему команди, яка 5 березня 2016 року вперше з'явилася на футболках гравців у матчі 17-го туру чемпіонату України 2015/2016, у якому «моряки» грали зі львівськими «Карпатами».
Гімн клубу
Гімном клубу вважається пісня Валентина Куби, поета та виконавця в жанрі «блатняк». Гімн написано російською мовою. Також російською написана пісня клубу, авторства гурту «Нумер 482».
| Тексти мовою оригіналу | |
|---|---|
| Гімн клубу | Пісня клубу |
1-й куплет | |
| Записи на сайті клубу | |
Ще до офіційного створення клубу Едуард Багрицький написав «гімн чорноморців» (або «чорноморський гімн»), де були такі рядки:
 | Походим мы на диких горцев, Наряд незатейлив и прост. Но важны для нас, черноморцев, Отвага, осанка и рост… |  |
— | ||
Слоган клубу
5 лютого 2018 року ЗМІ повідомили, що одеська команда вибрала клубний слоган — «З „Чорноморцем“ б'ється серце Одеси!».
Форма
          1999—2000 домашня |     2002—2003 домашня |     2004—2005 домашня |   2005—2007 домашня |     2008—2009 домашня |     з літа 2010 основна |  |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Futbolnij klub Chornomo rec Odesa ukrayinskij futbolnij klub iz mista Odesa oficijnoyu datoyu zasnuvannya yakogo vvazhayetsya 1936 rik sho robit jogo najstarishim profesionalnim futbolnim klubom mista Protyagom svoyeyi istoriyi klub mav takozh inshi nazvi Dinamo 1936 1939 Harchovik 1940 1944 1950 1955 1957 Spartak 1941 ta Metalurg 1955 1957 Vid 1958 roku futbolnij klub maye nazvu Chornomorec z yakoyu vistupaye doteper Klub brav uchast u 53 h chempionatah SRSR z nih u vishomu divizioni vidigrav 26 sezoniv 24 sezoni u drugomu za siloyu divizioni ta 3 u tretomu divizioni a takozh u 45 rozigrashah kubku SRSR Chornomorec odin z uchasnikiv pershogo chempionatu Ukrayini de vistupaye doteper V ukrayinskij pershosti odeskij klub uzyav uchast 29 raziv 24 z yakih u vishomu divizioni a p yat u pershij lizi Najbilshim dosyagnennyam komandi za istoriyu stalo dvichi zdobuttya titulu sribnogo prizera ukrayinskoyi vishoyi ligi u 1995 ta 1996 rokah a takozh zdobuttya tretogo miscya u vishij radyanskij lizi 1974 roku Takozh komanda neodnorazovo zdobuvala kubok Ukrayini zokrema stala pershim jogo volodarem u 1992 roci ta vdruge jogo vigrala u 1994 roci U rozigrashi kubku SRSR najbilshe dosyagnennya klubu ce vihid do pivfinalu turniru u 1966 roci Takozh klub zdobuv u 1990 roci Kubok Federaciyi futbolu SRSR stavshi jogo ostannim volodarem Chornomorec Odesa Povna nazva FK Chornomorec Odesa Prizvisko Moryaki Chudo chorno sini Zasnovano 1936 Naselenij punkt Odesa Ukrayina Stadion Chornomorec Vmishuye 34 164 Vlasnik Vertex United Prezident Leonid Klimov Golovnij trener Oleksandr Babich Liga Prem yer liga 2023 24 12 e misce Vebsajt chornomorets football Domashnya Viyizna Potochnij sezon U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chornomorec Pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu u 1991 roci Chornomorec opinivsya u pershomu divizioni ukrayinskogo chempionatu Same kinec 1980 h persha polovina 1990 h vvazhayetsya rozkvitom komandi Same u ti chasi klub zdobuv najbilshe kilkist svoyih najserjoznishih priziv Same u 1990 ti komanda zdobuvala svoye najbilshe dosyagnennya u mizhnarodnih turnirah dvichi dijshla do 1 16 finalu Kubku UYeFA ta odin raz dijshla do 1 16 finalu Kubku volodariv kubkiv UYeFA U rizni roki za komandu vistupali vidomi radyanski ta ukrayinski futbolisti taki yak Vasil Moskalenko Valerij Lobanovskij Valerij Porkuyan Stefan Reshko Leonid Buryak Igor Byelanov Yurij Nikiforov Illya Cimbalar Ivan Gecko Timerlan Gusejnov Oleg Suslov Oleksandr Kosirin Oleksij Gaj tosho Domashni matchi klub provodit na Centralnomu stadioni Chornomorec mistkist yakogo skladaye ponad 34 tisyachi glyadackih misc Do strukturi klubu takozh vhodyat dva sportivno ozdorovchi kompleksi ta klubna akademiya a takozh klubnij muzej U skladi klubu diyut dekilka futbolnih komand osnovna molodizhna U 21 yunacka U 19 farm klub Chornomorec 2 Chornomorec kadeti miskij chempionat ta komandi sportivnoyi shkoli riznogo viku Posadu pochesnogo prezidenta klubu obijmaye ukrayinskij pidpriyemec Leonid Klimov generalnij direktor Anatolij Misyura direktor SDYuShOR Artem Viderko IstoriyaNazvi klubu 1936 1939 Dinamo 1940 Harchovik 1941 Spartak 1944 1950 Harchovik 1953 1954 Metalurg 1955 1957 Harchovik 1958 doteper Chornomorec Odeskij futbol do stvorennya klubu Poza ligova komanda Chorne more 1916 rik Zliva napravo 1 j ryad stoyat Sherbakov Sadkevich Gecman Belzheckij Koval Mihajlov 2 j ryad Mishin 3 j ryad Tipikin Bard V Odesi u misti de nini znahoditsya klub futbol z yavivsya u drugij polovini XIX stolittya Cherez te sho Odesa portove misto u nomu neodnorazovo buvalo bagato inozemciv sho torguvali abo podorozhuvali Pershimi futbolistami mista stali anglijci sho vvazhayutsya zasnovnikami cogo vidu sportu Same voni podorozhuyuchi u todishnij Rosijskij imperiyi privezli do mista futbolni tradiciyi U 1878 roci bulo zasnovano pershij futbolnij klub Odesi OBAK Odeskij britanskij atletichnij klub Za danimi pershogo istorika odeskogo futbolu B Galinskogo ce buv pershij sportivnij klub u krayini yakij takozh praktikuvav futbol Dovgij chas OBAK provodiv matchi lishe iz komandami anglijskih morskih suden sho naviduvalisya do miscevogo portu a takozh iz komandami rumunskogo mista Galac Zgodom na pochatku XX stolittya u misti z yavilisya novi futbolni klubi zokrema Sheremetyevskij gurtok sportu Odeskij gurtok futbolu Vega ta Sporting Klub Zgodom ci klubi razom iz OBAK zasnuvali futbolnu ligu Cya pershist prohodila na anglijskij kshalt z oseni na vesnu Sered vidomih futbolistiv sho rozbudovuvali odeskij futbol mozhna vidznachiti Grigoriya Bogemskogo Dzhona Gerda Oleksandra Zlochevskogo tosho U suchasnogo futbolnogo klubu Chornomorec ye svij poperednik futbolnij klub Chorne more Vin ne vistupav v Odeskij futbolnij lizi a buv skorish amatorskim V Oleksandrivskomu parku nini Park imeni Tarasa Shevchenka bula vikopana yama u viglyadi Chornogo morya sho mala sluguvati stavkom Prote na yiyi oblashtuvannya ne vistachilo koshtiv i vona stala futbolnim polem dlya miscevih lyubiteliv futbolu yakih stali nazivati chornomorcyami Sered vidomih futbolistiv Chornogo Morya mozhna vidznachiti tosho Pislya prihodu do vladi bilshovikiv u hodi rosijskoyi gromadyanskoyi ta radyansko ukrayinskoyi voyen bagato miscevih futbolistiv yak j inshih predstavnikiv burzhuaznogo klasu pokinuli krayinu Stara futbolna liga rozpalasya cherez voyenni diyi sho vidbuvalisya u misti Radyanskoyu vladoyu bulo zasnovano novij chempionat Odesi kudi vhodilo bilshe sotni komand podilenih na p yat klasiv Zgodom bilshist chornomorciv perejshli do skladu inshoyi futbolnoyi komandi Mestran U 1920 h rokah same cej klub p yat raziv stavav chempionom mista Deyaki odesiti navit grali u zbirnij SRSR Pershi roki 1936 1941 Odeski dinamivci pered pochatkom pershogo chempionatu SRSR z futbolu 1936 rik Zliva napravo Litvachuk Sosickij Kusinskij Kalashnikov Hizhnikov Kravchenko Hejson M Gichkin Oryehov Shtraub Volin Oficijnoyu datoyu narodzhennya komandi Chornomorec vvazhayetsya 26 bereznya 1936 roku Todi u Radyanskomu Soyuzi bulo uhvaleno rishennya pro provedennya chempionatu krayini z futbolu Chest predstavlyati Odesu vipala na dolyu odniyeyi z miskih komand Dinamo Cya data vvazhayetsya klubom oficijnoyu bo ye dokumentalni pidtverdzhennya reyestraciyi klubu za nakazom pro stvorennya pokazovoyi futbolnoyi komandi Dinamo I hocha klub iz nazvoyu Chornomorec buv stvorenij znachno piznishe jogo vvazhayut pryamim nashadkom Dinamo oskilki osnovnij sklad peretikav iz komandi do komandi sho zakrivalis i reorganizovuvalis vidpovidno do rozporyadzhen komitetiv riznih rivniv Komanda isnuvala z 1923 roku i spochatku mala nazvu Sparta Vona vistupala v chempionati mista Odesi u drugomu esheloni j osoblivoyu majsternistyu ne vidznachalasya Prote z 1928 roku Dinamo zagralo na rivni z najkrashimi kolektivami mista U sezoni 1933 roku komanda stala chempionom Odesi Do uchasti u pershomu radyanskomu chempionati sho prohodiv navesni 1936 roku bulo dopusheno 28 futbolnih kolektiviv z chotiroh radyanskih respublik Azerbajdzhanskoyi Ukrayinskoyi Rosijskoyi ta Gruzinskoyi Ukrayinu predstavlyalo dev yat komand tri z Harkova dvi z Kiyeva ta po odnij z Odesi Dnipropetrovska ta Stalino Komandi buli poperedno podileni na chotiri divizioni grupi A B V ta Odesiti potrapili do tretogo divizionu u grupu V razom iz simoma inshimi komandami rostovskim Dinamo bakinskim kazanskim Dinamo tbiliskim Lokomotivom harkivskim Spartakom gorlivskim Vugilnikom ta kiyivskim Lokomotivom Odesku komandu zh todi trenuvav German Blank Pershij oficijnij match chempionatu Dinamo zigralo 24 travnya 1936 roku na poli stadionu imeni Stanislava Kosiora proti Spartaka z Harkova ta postupilosya z rahunkom 0 1 Dostemenno ne vidomij tochnij sklad komandi u pershomu oficijnomu matchi v istoriyi klubu odnak vidomij spisok futbolistiv sho vzyali uchast u vsomu chempionati togo sezonu sho skladavsya z semi matchiv Sered futbolistiv sho vzyali uchast u pershosti krayini bulo 13 gravciv vorotar Oleksandr Mihalchenko 7 matchiv 9 propushenih m yachiv zahisniki Mikola Tabachkovskij 7 matchiv ta Mikola Hizhnikov 7 matchiv pivzahisniki 7 matchiv Volodimir Tokar 2 matchi Mihajlo Hejson 7 matchiv ta 5 matchiv napadniki Mark Gichkin 7 matchiv 1 gol Petro Kalashnikov 7 matchiv 5 goliv Mihajlo Malhasov 7 matchiv 3 goli Leonid Oryehov 7 matchiv 5 goliv Yuzef Sosickij 7 matchiv ta Isaak Fridman 1 match 1 gol U drugomu matchi pershosti odesiti zabili svij pershij gol jogo avtorom stav Mihajlo Malhasov yakij zakinuv m yach u vorota dinamivciv z Rostova na Donu odnak ce ne dopomoglo vigrati viyiznij poyedinok Rahunok naprikinci gri zalishivsya 3 4 na korist gospodariv polya A persha peremoga bula zdobuta u tretomu poyedinku u gostyah nad kiyivskim Lokomotivom Za pidsumkami chempionatu Dinamo posilo 3 tye misce v turnirnij tablici grupi V pislya rostovskih dinamivciv sho posili 1 she misce ta bakinskogo Budivelnika vidpovidno 2 ge Odesiti Leonid Oryehov ta Petro Kalashnikov zabili na dvoh 10 goliv po p yat na kozhnogo sho stalo najkrashim rezultatom u klubi togo sezonu Togo zh roku odeske Dinamo vzyalo uchast u pershosti URSR Pochalo z chvertfinalu i dijshlo do finalu de postupilosya kiyivskomu Dinamo z rahunkom 0 6 Togo zh 1936 roku komanda vzyala uchast j u pershomu rozigrashi Kubku SRSR Ce futbolne zmagannya provodilosya za tak zvanoyu olimpijskoyu sistemoyu tobto komandi grali na vibuvannya Dinamivci pochali z 1 32 finalu de peremogli kiyivskij Bilshovik z rahunkom 6 2 U pershomu matchi rozigrashu kubku krayini vzyalo uchast dvanadcyat futbolistiv 11 u startovomu skladi j odin vijshov na zaminu Zokrema Mark Gichkin Petro Kalashnikov Mikola Kravchenko Semen Litvanchuk Mihajlo Malhasov Leonid Oryehov L Piskunov Yuzef Sosickij Mikola Tabachkovskij Volodimir Tokar Mihajlo Hejson ta Mikola Hizhnikov U nastupnomu raundi 1 16 finalu dovelosya grati dvichi match proti tbiliskogo Lokomotivu bulo pripineno za rahunku 2 2 cherez temryavu Za dva dni vidbuvsya povtornij match yakij zakinchivsya peremogoyu odesitiv iz rahunkom 4 3 V 1 8 finalu odesiti mali grati proti komandi Chervone znameno z Noginska sho u Moskovskij oblasti ale cherez neyavku yim bulo zarahovano porazku U tretomu sezoni chempionatu SRSR 1937 roku dinamivci posili 1 she misce u grupi V ale cherez rozshirennya kilkosti komand u grupi A do 26 ti zumili pidnyatisya vidrazu u najvishij divizion chempionatu U sezoni 1938 roku odesiti posili desyatu shodinku sho dozvolilo yim zalishitisya v elitnomu divizioni grupa A na nastupnij sezon skorotilasya do 14 komand ale vzhe nastupnogo 1939 roku dinamivci zakinchili vistupi na ostannomu chotirnadcyatomu misci i viletili do grupi B Na pochatku 1940 roku dinamivski komandi Odesi Harkova Rostova na Donu ta Baku buli rozformovani nakazom Centralnoyi radi sportivnogo tovaristva Vsi gravci odeskoyi komandi perejshli do tovaristva komanda yakogo i vzyala uchast u chergovij pershosti SRSR 1941 roku komanda dopovnilasya futbolistami z rozformovanih profspilkovih klubiv iz Kiyeva ta Moskvi i vistupala pid praporom DSO Spartak Sered futbolistiv ostannih rokiv peredvoyennogo chasu mozhna takozh vidznachiti Oleksandra Bragina Mihajla Volina Anatoliya Zubrickogo Volodimira Onishenka tosho Komanda pid chas okupaciyi 1941 1945 Svij p yatij sezon u chempionati krayini 1941 roku odeska futbolna komanda Spartak provodila u vishomu divizioni U seredini lyutogo 1941 roku vidbulasya likvidaciya drugogo za siloyu futbolnogo divizionu pershosti SRSR Grupi B 20 bereznya trijka predstavnikiv rozformovanogo divizionu minske Dinamo odeskij ta harkivskij Spartaki buli perevedeni do Grupi A zbilshivshi kilkist yiyi uchasnikiv do p yatnadcyati Peredbachalosya sho turnir trivatime z 27 kvitnya do 9 listopada odnak ostanni matchi vidbulisya 24 chervnya Bulo vidigrano simdesyat tri gri z peredbachenih 210 kozhna z komand vidigrala vid vosmi do dvanadcyati matchiv iz zaplanovanih dvadcyati vosmi Chempionat perervavsya cherez napad nacistskoyi Nimechchini na Radyanskij Soyuz u hodi Drugoyi svitovoyi vijni 22 chervnya 1941 roku Na moment pripinennya chempionatu odeskij Spartak znahodivsya na desyatij poznachci u turnirnij tablici vidigravshi odinadcyat matchiv z yakih u troh komanda zdobula peremogu she dva zvela u nichiyu a u p yati prograla Riznicya m yachiv skladala 16 zabitih ta 22 propushenih goliv Pid chas voyennih dij u hodi Nimecko radyanskoyi vijni usi oficijni futbolni zmagannya buli prizupineni Dehto z futbolistiv opinivsya u lavah radyanskih soldativ dehto v okupaciyi a dehto zaginuv Sered tih futbolistiv sho zalishilisya v okupovanij Odesi bilshist pishlo pracyuvati na kinematografichnij zavod Kinap sho u chasi nimecko rumunskoyi vladi u misti perekvalifikuvavsya na remont avtotransportu Sered futbolistiv sho tam pracyuvali buli Oleksandr Bragin Anatolij Zubrickij Petro Kalashnikov Leonid Oryehov Mikola Hizhnikov tosho Vlasnikom zavodu pid chas okupaciyi buv rosijskij emigrant sho virishiv povernutisya na ridni zemli j koli vin diznavsya sho na jogo pidpriyemstvi pracyuyut vidomi futbolisti virishiv zasnuvati svoyu virobnichu komandu nazvavshi yiyi Gloriya Ford Nova odeska komanda grala zdebilshogo z vijskovimi rumunskimi komandami z najblizhchih rumunskih mist a takozh z inshoyu novoyu odeskoyu komandoyu Viktoriya kudi zgodom perejshli Oryehov ta I yaksho v rumunskih vijskovikiv Gloriya Ford vpevneno vigravala z Viktoriyeyu v robitnikiv Kinapu bulo spravzhnye futbolne derbi Okrim togo pri nimecko rumunskij vladi bula vidnovlena zbirna Odesi yaku vidpravili u turne v Rumuniyu de odeski futbolisti vidigrali dekilka matchiv iz miscevimi futbolnimi klubami Pislya zajnyattya mista radyanskoyu armiyeyu u kvitni 1944 roku vsih futbolistiv sho zalishilisya u misti ob yednali u komandu Dinamo Cherez te sho chempionat mav pochatisya tilki nastupnogo roku futbolisti mali dostatno chasu na trenuvannya ta vidnovlennya miscevogo stadionu Spartak Odnak j sered futbolistiv bagato hto ne povernuvsya iz frontu Zokrema Mihajlo Volin pomer u lyutomu 1945 roku pid Breslau zaginuv u 1941 roci v odeskij okupaciyi tosho Pershi pislyavoyenni roki 1945 1958 Harchovik Odesa 1947 rik Zliva napravo golovnij trener Fomin Bragin Blizinskij Puhovskij Chubinskij Shumilov Hizhnikov Chirklis Boginskij Potapov Cherkaskij Spivak Pislya vijni odeskij Harchovik predstavlyav misto v chempionatah krayini do 1950 roku koli prograv perehidni igri chempionu URSR i vibuv iz vsesoyuznogo kalendarya na dva roki Najkrashe dosyagnennya povoyennogo periodu 1 she misce v grupovomu etapi pershosti ukrayinskoyi zoni v klasi B 1949 roku ale u dodatkovomu finali peremozhec yakogo perehodiv do grupi A odesiti posili ostannye 3 tye misce i ne zmogli otrimati pidvishennya u klasi 1953 roku najkrashih odeskih futbolistiv zibrali v komandu Metalurg sho vhodila do klasu B Voseni 1954 roku Centralna rada tovaristva Metallurg rozformuvala klub yak nerentabelnij Gravciv pereveli do DSO Harchovik Pid takoyu nazvoyu kolektiv vistupav do listopada 1957 roku koli vidpovidno do postanovi VCRPS tovaristva Harchovik Metalurg Himik ta inshi ob yednalisya v DSO Avangard Ce tovaristvo predstavlyav 1958 roku Chornomorec komanda odeskogo kanatnogo zavodu Pershij match pid ciyeyu nazvoyu komanda zigrala 12 kvitnya proti stanislavskogo Spartaka Sezon komanda pochala pid kerivnictvom Stupakova Vistupala vona nevdalo i v 30 matchah nabrala lishe 26 ochok finishuvavshi dvanadcyatoyu v tretij zoni Zasnuvannya Chornomorcya 1958 1970 Z sichnya 1959 roku Chornomorec peredali Chornomorskomu paroplavstvu DSO Vodnik Komandu ocholiv Anatolij Zubrickij U pershosti krayini komanda grala v chetvertij zoni klasu B de grala takozh insha odeska komanda SKVO piznishe SKA Za reglamentom odeska komanda sho posidala nizhche misce vibuvala z klasu B Chornomorec postupivsya odniyeyu shodinkoyu komandi SKVO ale reorganizaciya chempionatu 1960 roku dozvolila zalishitis u grupi B obom odeskim komandam shopravda v riznih zonah 1960 roku Chornomorec posidaye lishe 4 te misce u svoyij zoni Cogo zh roku zbirna Odesi u tovariskij zustrichi na domashnomu stadioni peregrala milanskij Inter 5 1 U rozpal sezonu 1961 roku do kiyivskogo Dinamo bulo perevedeno odnogo z providnih futbolistiv Chornomorcya Volodimira Shegolkova yakij uzhe v skladi kiyan stav trirazovim chempionom SRSR Ta vse zh Chornomorec ta odeskij SKA vigrali svoyi zoni v ukrayinskij grupi B Chempion URSR viznachavsya v ochnij zustrichi odeskih komand Pislya nichiyeyi u pershij zustrichi chornomorci zdobuli peremogu u drugomu matchi 2 1 Zgidno z polozhennyam chempion URSR mav u perehidnih matchah zustritisya z ukrayinskoyu komandoyu yaka posila najnizhche misce sered komand respubliki u grupi A Takoyu komandoyu viyavivsya Shahtar zi Stalino yakij posiv 12 te misce z 22 komand Ale perehidni matchi skasuvali cherez te sho Shahtar stav volodarem Kubka SRSR Respublikanska federaciya napolyagala na dodatkovomu misci dlya Chornomorcya Vsesoyuzna federaciya z cim ne pogodzhuvalas Vreshti resht prijnyali rishennya sho nezalezhno vid rezultatu chempionatu 1962 roku Chornomorec otrimaye pravo zigrati z chempionom URSR u perehidnih matchah za pravo vihodu do klasu A 1962 roku ukrayinski klubi grupi B buli rozpodileni po troh zonah dvi najkrashi komandi z kozhnoyi zoni vihodili do perehidnogo turniru Chornomorec i SKA znovu vigrali svoyi zoni ale u perehidnomu turniri 1 she misce posili Trudovi rezervi z Luganska Chornomorec yak chempion 1961 roku mav she pravo na dodatkovi matchi z chempionom 1962 roku igri projshli u Kiyevi ale peremogu svyatkuvali luganchani Ale 1962 rik zapam yatavsya she j tovariskimi zustrichami Vesnoyu v Kiyevi u kontrolnij zustrichi pered chempionatom svitu 1962 roku zbirna SRSR zustrilasya zi zbirnoyu komandoyu Ukrayini klasu B znachnu chastinu yakoyi skladali futbolisti dvoh odeskih klubiv Zbirna Ukrayini peremogla z nishivnim rahunkom 4 0 dva goli na rahunku moryaka Vasilya Moskalenka Chornomorec takozh peremig brazilskij Flamengo 4 2 Ta vse zh chempionat 1963 roku Chornomorec rozpochav u klasi A Ce bulo pov yazano z chergovoyu reorganizaciyeyu chempionatu Teper klas A skladavsya z dvoh grup u pershij vistupalo 20 komand i voni veli borotbu za chempionstvo a u drugij bulo 18 komand yaki borolis za pidvishennya u klasi Nachalnikom ta starshim trenerom komandi stav Vsevolod Bobrov Chornomorec posiv shoste misce a dlya pidvishennya potribne bulo minimum 2 ge Pochatok sezonu 1964 roku viyavivsya nevdalim dlya Chornomorcya komanda grala nevdalo ta slabko ale zmina trenera spochatku na a potim priznachennya trenerami Yuriya Vojnova i Matviya Cherkaskogo Shmelin pri comu zalishivsya trenerom vipravili cyu situaciyu Za rezultatami sezonu Chornomorec posiv 4 te misce u drugij grupi klasu A i perejshov do pershoyi grupi 2 ge misce pri comu posiv odeskij SKA sho oznachalo poyavu odeskogo derbi u najvishomu divizioni chempionatu SRSR 1965 roku komanda vistupala v pershij grupi klasu A Pered pochatkom chempionatu komanda pidsililas z kiyivskogo Dinamo perejshov Valerij Lobanovskij z moskovskogo Spartaka Korshunov z kirovogradskoyi Zirki molodij Valerij Porkuyan Ale cherez vidsutnist majsternosti ta gramotnogo kerivnictva ne zmogla realizuvati svij potencial U cej chas u komandi vinikali postijni konflikti mizh Vojnovim ta molodim Valeriyem Lobanovskim sho vkazuvav na trenerski pomilki ta dovodiv hibnist rishen 1966 roku Lobanovskij stav kapitanom ale nastupnogo roku jogo vidrahuvali z komandi Pershe kolo chempionatu 1965 roku Chornomorec zakinchiv na ostannomu misci ale u pidsumku posiv 14 te misce sered 17 uchasnikiv Te zh 14 te misce moryaki posili i v nastupnomu chempionati ale teper u najvishomu divizioni gralo 19 komand Na 1966 rik pripadaye takozh najvishe dosyagnennya chornomorciv u Kubku SRSR dijshovshi do pivfinalu komanda postupilasya moskovskomu Torpedo 0 3 Vidverto nevdalim buv sezon 1967 roku Bagato gravciv zalishili komandu i vona posidala ostanni miscya v lizi Pevnij chas moryakiv trenuvav Valentin Fedorov Za visim turiv do kincya chempionatu Chornomorec ocholiv zasluzhenij trener SRSR Mikola Morozov kotromu vdalosya vtrimati komandu v pershij grupi klasu A ale dali trenuvati yiyi vin vidmovivsya Z 1968 roku golovnim trenerom buv Sergij Shaposhnikov yakij stav osoblivu uvagu pridilyati igrovij disciplini ta fizichnij pidgotovci Rezultat ne zabarivsya vosme misce 1969 roku Chornomorec otrimuye nepogane popovnennya Reshko Sapozhnikov Prokopenko i znovu finishuye na vosmomu misci Groza avtoritetiv 1970 1991 Grishko Krapivkin Shelepnickij Kulish Puchkov Kuznecov Ishak Spicin Gusyev Savelyev Imrekov Cimbalar Tretyak Gecko Nikiforov Kondratyev Sklad moryakiv u finalnomu matchi Kubka Federaciyi futbolu SRSR 1990 Chempionat 1970 roku zakinchuyetsya provalom dlya Chornomorcya klub posidaye 15 te misce z 17 komand vishoyi grupi A i vilitaye do pershoyi grupi klasu A Nastupni tri sezoni Chornomorec namagavsya povernutis do vishoyi ligi nova nazva najvishogo divizionu SRSR Pershi dvi sprobi zakinchuyutsya za krok vid bazhanogo rezultatu dva tretih miscya Ale chempionat 1973 roku komanda provela silno i vigrala jogo Forvard moryakiv Anatolij Shepel stav najkrashim bombardirom pershoyi ligi j otrimav zaproshennya kiyivskogo Dinamo u skladi yakogo j rozpochav nastupnij sezon Velika zasluga u cij peremozi nalezhit novomu golovnomu treneru Chornomorcya Ahmedu Alyeskerovu yakij ocholiv odesitiv protyagom sezonu 1974 roku klub stav bronzovim prizerom chempionatu SRSR Chornomorec dobre startuvav u chempionati i zmig rozvinuti cej uspih pevnij chas znahodivsya navit na drugij poziciyi u turnirnij tablici Uspishna gra moryakiv bazuvalas na aktivnih diyah pivzahistu ta zahistu u napadi vidchuvalas vtrata Shepelya rivnocinnoyi zamini yakomu tak i ne znajshli Tak zahisnik Viktor Zubkov zabiv shist goliv za chempionat a pivzahisnik Volodimir Makarov trinadcyat sho dozvolilo jomu stati najkrashim bombardirom komandi Ale povtoriti uspih Chornomorcyu ne vdalosya u nastupni roki komanda finishuye u seredini turnirnoyi tablici 1975 roku komanda provela svij pershij match u yevrokubkah uzagali ta v Kubku UYeFA zokrema Cej domashnij match zavershivsya peremogoyu 1 0 nad rimskim Lacio Avtorom pershogo yevrokubkovogo golu stav Anatolij Doroshenko Odnak match vidpovid odesiti prograli z rahunkom 0 3 Pershij gol rimlyani zabili z penalti na ostannih hvilinah matchu inshi dva v overtajmi het trikom vidznachivsya Dzhordzho Kinalya U sezonah 1984 j 1991 rokiv odesiti posidali 4 te misce 1986 roku komanda viletila z Vishoyi ligi ale nastupnogo zh roku tudi povernulasya Komanda brala uchast u Kubkah UYeFA 1975 1976 ta 1985 1986 de dohodila do 1 16 finalu 1986 roku Chornomorec na choli z Viktorom Prokopenko znovu startuvav z 1 32 Kubku UYeFA Pershim supernikom stav odin iz najkrashih klubiv Bundesligi bremenskij Verder na choli z Otto Rehagelem Nezvazhayuchi na prognozi odesiti vdoma zdobuli peremogu 2 1 Vdoma Verder znov progravav 1 2 hocha zgodom zmig vidigrati dva m yachi j peremogti 3 2 Prote do nastupnogo raundu projshov Chornomorec cherez bilshu kilkist m yachiv zabitih na viyizdi Vidznachayut uperedzhene suddivstvo viyiznogo matchu zokrema zarahuvannya na korist Verdera golu zabitogo z ofsajdu viluchennya gravcya Chornomorcya ta podovzhennya drugogo tajmu na 4 hvilini Nastupnim supernikom vipav madridskij Real diyuchij volodar Kubku UYeFA Odesiti prograli viyiznij match iz rahunkom 1 2 Prote zmogli vidznachitis neordinarnim golom Odrazu pislya zamini Oleksandr Bagapov pershim zhe dotorkom iz centra polya vidpraviv parashut za spinu vorotaryu Za versiyeyu programi Futbolnij oglyad cej gol viznali spochatku najkrashim golom zhovtnya a potim i roku Vdoma match zakinchivsya nulovoyu nichiyeyu Real yakomu vdalosya projti do 1 8 finalu stav i togorichnim volodarem Kubku 1990 roku Chornomorec vpershe zavojovuvav Kubok Federaciyi futbolu SRSR zdobuvshi u finali peremogu z rahunkom 2 0 proti diyuchogo volodarya prizu Dnipro Voseni 1990 roku odesiti znovu grali u Kubku UYeFA U 1 32 finalu voni peregrali Rusenborg 3 1 vdoma ta 1 2 na viyizdi i v 1 16 otrimali v superniki Monako na choli z Arsenom Vengerom Yedinij gol zabitij u matchi v Monako Dzhordzhem Vea stav na zavadi podalshogo prosuvannya chornomorciv Pershi roki u chempionati Ukrayini 1992 1996 Suslov Smotrich Telesnenko Buligin Shramko Kulik Parfonov Zhabchenko Yablonskij Korniyec Yeremeyev Bogatir Parahnevich Gusejnov Sklad moryakiv u finalnomu matchi Kubka Ukrayini 1994 Grishko Shelepnickij Parfonov Bukel Tretyak Sak Cimbalar Nikiforov Yablonskij Koshelyuk Spicin Gecko Gusyev Zirchenko Sklad moryakiv u finalnomu matchi Kubka Ukrayini 1992 Timerlan Gusejnov najkrashij bombardir za usyu istoriyu klubu U vishij lizi chempionatu Ukrayini Chornomorec posidav 3 tye misce v sezonah 1992 1993 ta 1993 1994 pid kerivnictvom Viktora Prokopenka i 2 ge misce v sezonah 1994 1995 i 1995 1996 pid kerivnictvom Leonida Buryaka Klub dvichi zavojovuvav Kubok Ukrayini najpershij 1992 roku peremigshi harkivskij Metalist nastupnij u sezoni 1993 1994 peregravshi simferopolsku Tavriyu v seriyi pislyamatchevih penalti Todi v Chornomorci grali taki zirki yak Illya Cimbalar Timerlan Gusejnov ta Igor Zhabchenko Klub brav uchast u rozigrashi Kubku volodariv kubkiv 1992 1993 ta 1994 1995 de obidva razi vibuvav u 1 16 finalu ta Kubkah UYeFA 1995 1996 dijshov do 1 16 i 1996 1997 dijshov do 1 32 U rozigrashi Kubku volodariv kubkiv sezonu 1992 1993 pershim supernikom stav Vaduc U matchah proti nogo Chornomorec zdobuv svoyi najbilshi yevrokubkovi peremogi 5 0 na viyizdi ta 7 1 vdoma Yurij Nikiforov vidznachivsya pokerom u comu matchi Dali odesiti peremogli na viyizdi Olimpiakos 1 0 ale raptovo prograli vdoma 0 3 Pislya takogo rezultatu domashnogo matchu stalo ochevidno sho chutki pro pidkup gravciv kerivnictvom Olimpiakosu nebezpidstavni Zokrema pro ce zayavlyav i trener Viktor Prokopenko Vzhe pid kerivnictvom Leonida Buryaka Chornomorec dvichi prograv Grashopperu v Kubku volodariv kubkiv 1994 1995 ale nastupnogo sezonu zmig reabilituvatisya v Kubku UYeFA Pershij supernik Hibernians ne stvoriv pereshkod i kapitulyuvav dvichi 2 5 i 0 2 A ot matchi z nastupnim supernikom Vidzevom zakinchilisya minimalnimi peremogami gospodariv j use virishilosya v pislyamatchevih penalti de peremozhnij gol zabiv Yurij Bukel Pislya matchu vin ziznavsya sho penalti probivav vpershe V 1 16 finalu odesiti prograli Lansu viyiznij match 0 4 Nastupnogo sezonu pershim supernikom Chornomorcya stav finskij GIK a nastupnim rumunskij Nacional kotrij vigrav u Buharesti 2 0 ta projshov dali v 1 16 finalu zmagan Period zastoyu 1996 2010 Z 1997 roku komanda pochala shvidko vtrachati poziciyi Chasto zminyuvavvsya golovnij trener ne bulo drugogo skladu Vzhe 1998 roku klub vibuv iz vishoyi ligi a jogo podalsha dolya vidavalasya duzhe sumnivnoyu Togo zh 1998 roku vin stav municipalnim Bulo stvoreno ZAT FK Chornomorec U sezoni 1998 1999 klub povernuvsya do vishogo divizionu U sezoni 1999 2000 komanda znov viletila do pershoyi ligi i povernulasya do vishoyi lishe za sezon Prote odrazu posila v chempionati 2002 2003 vosmu poziciyu i nadali pid kerivnictvom Semena Altmana vistupala dosit stabilno A v sezoni 2005 2006 navit stala bronzovim prizerom sho dalo zmogu vzyati uchast u Kubku UYeFA 2006 2007 de odesiti dijshli do pershogo kola Nastupnogo sezonu komanda vistupala v zvidki vibula v tretomu raundi Tut na zavadi znovu stav Resing Lans Z 2007 roku po listopad 2008 roku Chornomorec trenuvav jogo kolishnij gravec Vitalij Shevchenko Cherez pogirshennya rezultativ u listopadi 2008 roku bulo priznacheno novogo golovnogo trenera Viktora Grishka sho takozh u minulomu zahishav kolori klubu Komanda pered domashnoyu groyu Ligi Yevropi UYeFA z niderlandskim PSV 03 10 2013 Zliva napravo Gaj Fontanello Riyera Santana Berger Kovalchuk K Bezotosnij Antonov Bakaj Bobko Dzha Dzhedzhe 1 veresnya 2009 roku trenerom klubu stav Andrij Bal Pid jogo kerivnictvom klub zigrav 24 matchi zdobuvshi chotiri peremogi 9 nichiyih i 11 porazok riznicya m yachiv 16 30 i za pidsumkami sezonu 2009 2010 viletiv do pershoyi ligi 13 travnya 2010 roku vidrazu pislya zavershennya provalnogo sezonu vidbulisya zbori akcioneriv ZAT FK Chornomorec na yakomu bulo uhvaleno rishennya ne prodovzhuvati kontrakt iz golovnim trenerom komandi Andriyem Balem za obopilnoyu zgodoyu storin Novim golovnim trenerom Chornomorcya priznachili Igorya Nakonechnogo Nova istoriya z 2010 roku 16 listopada 2010 roku pidpisano kontrakt iz novim trenerom Romanom Grigorchukom Za pidsumkami sezonu 2010 2011 komanda povernulasya do Prem yer ligi zdobuvshi 18 peremog u 34 matchah Nastupnogo sezonu 2011 2012 rokiv moryaki vzhe u prem yer lizi posili dev yate misce z 37 ochkami ta 10 peremogami U kubku zh Chornomorec dijshov do 1 4 finalu Ale nastupnogo sezonu odesiti pidnyalisya u turnirnij tablici she na tri shodinki a u kubku vijshli do finalu pislya peremogi nad dnipropetrovskim Dniprom 2 1 de postupilisya chinnomu chempionovi Ukrayini doneckomu Shahtaryu 0 3 Zavershennya chempionatu na shostij shodinci ta prohid do finalu kubka Ukrayini dalo zmogu komandi pozmagatisya za Superkubok Ukrayini de komanda postupilasya tomu zh Shahtarevi 1 3 ta u nastupnomu sezoni vzyati uchast u Lizi Yevropi Sezon 2013 2014 pochavsya z dekilkoh nichiyih iz novachkom prem yer ligi FK Sevastopol ta poltavskoyu Vorskloyu 1 1 u kozhnomu matchi U Lizi Yevropi komanda startuvala u drugomu kvalifikacijnomu raundi ta projshla jogo obigravshi moldovsku Dachiyu 3 2 za rezultatami dvoh matchiv U podalshomu znovu zigrala z Shahtarem de moryaki prograli ale vzhe z krashim rahunkom 0 1 A u tretomu kvalifikacijnomu raundi LYe moryaki zustrilisya iz serbskoyu Crvenoyu Zvezdoyu j peremogli yiyi z rahunkom 3 1 za sumoyu dvoh matchiv p m 3 1 d m 0 0 17 serpnya 2016 roku FK Chornomorec Odesa otrimav oficijne povidomlennya pro prijnyattya v chislo chleniv Asociaciyi yevropejskih klubiv ESA U zhovtni 2016 roku FK Chornomorec pidtrimav iniciativu Specialnoyi Olimpiadi Ukrayini U kinci grudnya 2017 roku klub pominyav organizacijno pravovu formu Za pidsumkami sezonu 2017 2018 FK Chornomorec pid kerivnictvom golovnogo trenera Konstantina Frolova zajnyav 11 e misce u vishomu divizioni ukrayinskogo futbolu i v matchah plej off za pravo grati v UPL pislya domashnoyi peremogi z rahunkom 1 0 postupivsya 0 3 v dodatkovij chas FK Poltava U rezultati FK Chornomorec znizivsya v klasi i komandu pokinuli bilshist gravciv osnovnogo skladu na choli z golovnim trenerom Novim golovnim trenerom FK Chornomorec z 16 chervnya 2018 roku stav bolgarskij fahivec Angel Chervenkov takozh do trenerskogo shtabu uvijshli trener Volodimir Pyatenko i trener vorotariv Volodimir Timenko v odeskomu klubi pogasili zaborgovanosti zumili stabilizuvati finansovij stan i zaprosili kogortu molodih i ambitnih futbolistiv 3 lipnya 2018 roku vikonkom FFU zatverdiv propoziciyu ukrayinskoyi futbolnoyi Prem yer ligi sho v nastupnomu sezoni zamist FK Poltava yakij vidmovivsya vid uchasti v chempionati v UPL gratime FK Chornomorec Ranishe za povernennya FK Chornomorec v elitu progolosuvali vsi klubi UPL U sezoni 2018 2019 Chornomorec znov zajnyav 11 e misce i brav uchast u stikovih matchah z Kolosom z sela Kovalivka Kiyivska oblast Match v Odesi zakinchivsya z rahunkom 0 0 A match u Kovalivci moryaki prograli z rahunkom 0 2 i viletili v Pershu ligu Za pidsumkami sezonu 2020 2021 FK Chornomorec povernuvsya do prem yer ligi V pershij polovini sezonu klub posiv peredostannye misce z 10 ochkami odnak vzhe v drugij polovini sezonu klub nabrav 25 ochki i vijshov v bezpechnu zonu posivshi 10 misce DosyagnennyaSRSR Chempionat SRSR Bronzovij prizer 1974 Kubok SRSR Pivfinalist 1966 Kubok Federaciyi futbolu SRSR Volodar 1990 Chempionat URSR Chempion 2 1941 1961 Vice chempion 3 1936 vesna 1937 vesna 1962 Kubok URSR Finalist 1947 Persha liga Peremozhec 3 1961 1973 1987 Sribnij prizer 1962 Bronzovij prizer 4 1947 1949 1971 1972 Druga liga Peremozhec 1937 Bronzovij prizer 1936 vesna Ukrayina Chempionat Ukrayini Vice chempion 2 1994 1995 1995 1996 Bronzovij prizer 3 1992 1993 1993 1994 2005 2006 Kubok Ukrayini Volodar 2 1992 1993 1994 Finalist 2012 2013 Pivfinalist 5 1994 1995 2003 2004 2007 2008 2013 2014 2023 2024 Persha liga Sribnij prizer 4 1998 1999 2001 2002 2010 2011 2020 2021 Mizhnarodni turniri Kubok Intertoto Finalist 2007Potochnij skladOsnovnij sklad Futbolist Data narodzhennya Krayina Vorotari 1 Danilo Varakuta 4 listopada 2001 Ukrayina 31 Oleg Bilik 11 sichnya 1998 Ukrayina 71 Yan Vichnij 27 lyutogo 1997 Ukrayina Zahisniki 3 Vitalij Yermakov 7 chervnya 1992 Ukrayina 5 Luka Guchek 29 sichnya 1999 Sloveniya 12 Vladislav Shapoval 8 travnya 1995 Ukrayina 22 Vladimir Arsich 20 kvitnya 2001 Bosniya i Gercegovina 37 Vladislav Ogirya 3 kvitnya 1990 Ukrayina 79 Volodimir Salyuk 25 chervnya 2002 Ukrayina Pivzahisniki 4 Mikita Sitnikov 23 chervnya 2004 Ukrayina 7 Orest Kuzik 17 travnya 1995 Ukrayina 8 Jon Shporn 22 travnya 1997 Sloveniya 9 Illya Putrya 15 travnya 1998 Ukrayina 18 Fabrisio Alvarenga 17 lyutogo 1996 Argentina 20 Artur Avagimyan 16 sichnya 1997 Ukrayina 27 Oleksandr Vasilyev 27 kvitnya 1994 Ukrayina 30 12 sichnya 2003 Ukrayina 32 Artem Prisyazhnyuk 17 lipnya 2005 Ukrayina 39 Zigi Badibanga 26 listopada 1991 Belgiya Napadniki 11 Bogdan Bojchuk 30 travnya 1996 Ukrayina 17 Danilo Golub 3 lipnya 2003 Ukrayina 23 Zhoze Gomish 8 kvitnya 1999 Portugaliya 70 Samson Iyede 28 sichnya 1998 Nigeriya 77 Andrij Shtogrin 14 grudnya 1998 Ukrayina Yunackij sklad U 19 Stanom na 11 kvitnya 2024 roku vidpovidno do oficijnoyi zayavki na sajti PL Poz Nac Gravec VR Kirilo Ivannikov 99 VR Danilo Pirozhok VR Illya Tarabanov VR Oleksandr Cherkasov ZH Dmitro Grazhdan 34 ZH Yevgenij Debelko ZH Artem Zaharov ZH Maksim Markov ZH Oleg Ter ZH Maksim Shekotilin PZ Artem Bakalyarov PZ Stanislav Vyenik Poz Nac Gravec PZ Yaroslav Gopkalo PZ Yegor Kaptenko PZ Nazarij Makzenko PZ Bogdan Melnik PZ Roman Pilipenko 33 PZ Oleksandr Pshenichnyuk PZ Daniyil Chebonenko NP Danilo Bozhek NP Mikita Drach NP Oleksandr Yevdokimenko NP Lyubomir Kuzik NP Oleksandr RatushnyakRekordsmeni klubuDokladnishe Statistika ta rekordi FK Chornomorec Odesa U tablici vkazano tilki oficijni matchi Poznachka oznachaye sho dani vkazani bilya neyi mozhlivo ne virni cherez te sho vidsutnya tochna informaciya po deyakim turniram Gvardijci klubu I mya Vsogo Chempionat Kubok Yevrokubki Inshe 1 Ploskina Volodimir Volodimir Ploskina 473 419 41 6 7 2 Ishak Vasil Vasil Ishak 417 362 33 8 15 3 Leshuk V yacheslav V yacheslav Leshuk 349 313 34 2 0 4 Nechayev Volodimir Volodimir Nechayev 285 253 30 2 0 5 Zubkov Viktor Viktor Zubkov 283 258 23 1 1 6 Grishko Viktor Viktor Grishko 275 239 17 8 11 7 Deryabin Volodimir Volodimir Deryabin 262 246 16 0 0 8 Kolesnichenko Vitalij Vitalij Kolesnichenko 252 223 23 6 0 9 Moskalenko Vasil Vasil Moskalenko 249 233 15 0 1 10 Gusejnov Timerlan Timerlan Gusejnov 240 204 25 11 0 Bombardiri klubu I mya Vsogo Chempionat Kubok Yevrokubki Inshe 1 Gusejnov Timerlan Timerlan Gusejnov 87 240 79 204 6 25 2 11 0 2 Furs Kostyantin Kostyantin Furs 83 210 82 203 1 7 0 0 3 Shepel Anatolij Anatolij Shepel 81 163 76 150 5 13 0 0 4 Moskalenko Vasil Vasil Moskalenko 68 249 63 233 5 15 0 0 1 5 Oryehov Leonid Leonid Oryehov 63 128 53 118 10 10 0 0 6 Koldakov Anatolij Anatolij Koldakov 62 177 59 167 3 10 0 0 7 Ploskina Volodimir Volodimir Ploskina 60 473 51 419 8 41 0 6 1 7 8 Kosirin Oleksandr Oleksandr Kosirin 59 121 52 111 7 10 0 0 9 Dvoyenkov Anatolij Anatolij Dvoyenkov 49 80 47 75 2 5 0 0 10 Sherbakov Oleksandr Oleksandr Sherbakov 48 209 42 186 3 10 1 4 2 9 Vidomi gravciRadyanski futbolisti Igor Byelanov Leonid Buryak Viktor Grishko Oleksandr Degtyarov Volodimir Deryabin Ivan Zhekyu Yurij Zabolotnij Vasil Ishak V yacheslav Leshuk Valerij Lobanovskij Vasil Moskalenko Oleksij Nefodov Volodimir Nechayev Leonid Oryehov Viktor Pasulko Volodimir Ploskina Stefan Reshko Yurij Romenskij Kostyantin Furs Anatolij Shepel Ukrayinski futbolisti Dmitro Bezotosnij Yurij Bukel Ivan Gecko Viktor Grishko Timerlan Gusejnov Sergij Gusyev Oleksandr Kosirin Yurij Nikiforov Vitalij Rudenko Yurij Sak Oleg Suslov Sergij Tretyak Oleksandr Sherbakov Illya Cimbalar Yevropejski futbolisti Markus Berger Elis Bakaj Volodimir Koritko Pavlo Kirilchik Sito Riyera Vladimirs Kolesnichenko Valerij Katinsus Yurij Mityeryev Amerikanski futbolisti Leo Matos Anderson Santana Pablo Vitti Sebastian Setti Pablo Fontanello Afrikanski futbolisti Adolf Tejku Frank Dzha DzhedzheGolovni treneri klubuGerman Blank 1936 1939 1939 Volodimir Kozirskij 1940 Yurij Hodotov 1941 Akim Fomin 1945 Konstyantin Shegockij 1946 1947 Akim Fomin 1947 1950 Mikola Hizhnikov 1950 Oleksij Kostilyev 1953 1954 Akim Fomin 1955 1955 1956 Petro Stupakov 1956 1958 Boris Galinskij 1958 Mikola Golyakov 1961 1962 Anatolij Zubrickij 1959 1962 Vsevolod Bobrov 1963 Volodimir Gorohov 1964 Yurij Vojnov 1964 1967 Valentin Fedorov 1967 Mikola Morozov 1967 Sergij Shaposhnikov 1968 1970 Viktor Zhilin 1971 Mikola Morozov 1971 Anatolij Zubrickij 1971 1973 Ahmed Alaskarov 1973 1977 Anatolij Zubrickij 1977 1979 Viktor Zubkov 1979 Mikita Simonyan 1980 1981 Viktor Prokopenko 1982 1986 Anatolij Polosin 1987 1988 Yurij Zabolotnij 1988 Viktor Prokopenko 1989 1994 Leonid Buryak 1994 1997 Volodimir Kozerenko 1997 Leonid Buryak 1997 1998 Volodimir Kozerenko 1998 Oleksandr Golokolosov 1998 1999 1999 Anatolij Azarenkov 1999 2001 Oleksandr Skripnik 2001 2002 Leonid Gajdarzhi 2002 2003 Semen Altman 2003 2007 Viktor Dogadajlo 2007 Vitalij Shevchenko 2007 2008 Viktor Grishko 2008 2009 Igor Nakonechnij 2009 Andrij Bal 2009 2010 Igor Nakonechnij 2010 Roman Grigorchuk 2010 2014 Oleksandr Babich 2014 2017 Oleksandr Granovskij v o 2017 Oleksij Chistyakov v o 2017 Oleg Dulub 2017 Kostyantin Frolov 2018 Angel Chervenkov 2018 2019 Vitalij Starovik v o 2019 Ostap Markevich 2019 2020 Sergij Kovalec 2020 2021 Oleksij Antonov 2021 Yurij Moroz 2021 Roman Grigorchuk 2022 t ch Aleya futbolnoyi slavi FK Chornomorec Odesa Vhid na aleyu futbolnoyi slavi FK Chornomorec Odesa 1 veresnya 2012 r bilya centralnoyi arki odeskogo stadionu Chornomorec bula urochisto vidkrita aleya futbolnoyi slavi FK Chornomorec Odesa Cogo dnya bulo zakladeno odinadcyat imennih plit iz pam yatnimi zirkami na chest tih hto zrobiv velikij vnesok do uspihiv komandi moryakiv Viktor Prokopenko Timerlan Gusejnov Volodimir Ploskina Ahmed Aleskerov Igor Belanov Vasil Moskalenko Kostyantin Furs Anatolij Zubrickij Yurij Zabolotnij Semen Altman Leonid Sevasteyev She odna plita prisvyachena 12 mu gravcevi viddanim vbolivalnikam odeskogo Chornomorcya vsih chasiv Rivno cherez rik 1 veresnya 2013 r buli dodani dvi imenni pliti na chest Viktora Grishko ta Igorya Sokolovskogo 19 lyutogo 2014 r na aleyi dodalisya she dvi pliti na chest Valeriya Porkuyana ta Romana Grigorchuka 13 veresnya 2014 r na aleyi z yavilisya chotiri novi imenni pliti na chest Illi Cimbalarya V yacheslava Leshuka Matviya Cherkaskogo i Vasilya Ishaka 13 veresnya 2015 r aleya slavi popovnilasya dvoma novimi imennimi plitami na chest Leonida Buryaka ta Volodimira Nechayeva 11 veresnya 2016 r na aleyi z yavilisya dvi novi zirki na chest Volodimira Sokolova ta Vitaliya Serafimova U veresni 2017 roku zirki na chest Viktora Zubkova ta Oleksandra Rugi popovnili aleyu Cherez rik 2018 na aleyi z yavilasya plita na chest Volodimira Finka 17 veresnya 2023 r aleya slavi popovnilasya dvoma novimi imennimi plitami na chest Oleksandra Degtyarova ta Oleksandra Polishuka Data vstanovlennya pliti plit Na chest 01 09 2012 Viktor Prokopenko Timerlan Gusejnov Volodimir Ploskina Ahmed Aleskerov Igor Byelanov Vasil Moskalenko Kostyantin Furs Anatolij Zubrickij Yurij Zabolotnij Semen Altman 12 j gravec 01 09 2013 Viktor Grishko Igor Sokolovskij 19 02 2014 Valerij Porkuyan Roman Grigorchuk 13 09 2014 Illya Cimbalar V yacheslav Leshuk Matvij Cherkaskij Vasil Ishak 13 09 2015 Leonid Buryak Volodimir Nechayev 11 09 2016 17 09 2017 Viktor Zubkov 16 09 2018 Volodimir Fink 17 09 2023 Oleksandr Degtyarov Oleksandr PolishukStatistikaDokladnishe Statistika ta rekordi FK Chornomorec Odesa Vistupi u vnutrishnih zmagannyah Dokladnishe Spisok sezoniv FK Chornomorec Odesa Mizhnarodni zmagannya Dokladnishe Spisok matchiv FK Chornomorec Odesa u yevrokubkovih turnirah Nizhche v tablici pokazano rezultati vistupiv Chornomorcya v yevropejskih klubnih turnirah Turnir I V N P MZ MP RM Kubok UYeFA Liga Yevropi 40 13 11 16 37 42 5 Kubok Kubkiv 6 4 0 2 14 7 7 Kubok Intertoto 4 2 1 1 7 5 2 Vsogo 50 19 12 19 58 54 4 KUYeFA Kubok UYeFA LYe Liga Yevropi KK Kubok Kubkiv UYeFA KI Kubok Intertoto I provedeno igor V vigrashi N nichiyi P prograshi MZ m yachiv zabito MP m yachiv propusheno Rejting U travni 2014 roku Chornomorec buv najkrashim ukrayinskim klubom 57 me misto za versiyeyu rejtinga IFFHS Pislya zakinchennya sezonu 2015 2016 Chornomorec zajmav 106 te misce v tablici koeficiyentiv klubnih komand UYeFA Simvolika klubuGerb klubu Prapor klubu Gerb klubu bere svij pochatok she vid oficijnimi kolorami yakogo buli sinij chornij i bilij Ce poyasnyuye shozhist form komand odeskogo Chornomorcya sevastopolskogo Chornomorcya tureckogo rosijskogo Chornomorcya a takozh bolgarskih futbolnih klubiv Chornomorcya ta Cherno more Zgidno z geraldichnimi kanonami elementi gerba oznachayut Sinij kolir blakit simvolizuye velikodushshya chesnist virnist i bezdogannist abo prosto nebo Chornij i bilij kolori oznachayut dvi stihiyi zemlyu ta povitrya Chajka oznachaye gordist Emblema klubu Yuvilejna emblema komandi 2016 r Stara emblema Stara emblema Stara emblema Stara emblema 1958 1990 Stara emblema 1991 1992 1993 2004 2005 t ch U 2016 roci u rik 80 littya komandi FK Chornomorec predstaviv yuvilejnu emblemu komandi yaka 5 bereznya 2016 roku vpershe z yavilasya na futbolkah gravciv u matchi 17 go turu chempionatu Ukrayini 2015 2016 u yakomu moryaki grali zi lvivskimi Karpatami Gimn klubu Gimnom klubu vvazhayetsya pisnya Valentina Kubi poeta ta vikonavcya v zhanri blatnyak Gimn napisano rosijskoyu movoyu Takozh rosijskoyu napisana pisnya klubu avtorstva gurtu Numer 482 Teksti movoyu originalu Gimn klubu Pisnya klubu 1 j kuplet Goryachee serdce kak simvol nadezhdy Vedet nas k pobede vsegda Rokochut tribuny komandy na meste Vot skoro nachnetsya igra Zelenoe pole rodnoe do boli Prozhektorov moshnyh ogni Vzorvutsya tribuny nachalo otkroet Svistok osnovnogo sudi Prispiv Chernomorskoe solnce chernomorskoe nebo Chernomorec komanda moya Tolko sila i razum tolko volya k pobede Tolko krepkoe bratstvo plecha dvichi 2 j kuplet Nad nami kruzhat belokrylye chajki I Chernoe more u nog Rodnaya Odessa kak ty velichava Futbolnyh istokov urok My chtim veteranov i nashi pobedy Ostanutsya v nashih serdcah I gde b ne stoyala komanda na rejde My budem igrat do konca Prispiv Zapisi na sajti klubu She do oficijnogo stvorennya klubu Eduard Bagrickij napisav gimn chornomorciv abo chornomorskij gimn de buli taki ryadki Pohodim my na dikih gorcev Naryad nezatejliv i prost No vazhny dlya nas chernomorcev Otvaga osanka i rost Slogan klubu 5 lyutogo 2018 roku ZMI povidomili sho odeska komanda vibrala klubnij slogan Z Chornomorcem b yetsya serce Odesi Forma 1999 2000 domashnya 2002 2003 domashnya 2004 2005 domashnya 2005 2007 domashnya 2008 2009 domashnya z lita 2010 osnovna img