Андрій Михайлович Баль (16 лютого 1958, Розділ, Львівська область — 9 серпня 2014, Київ, Україна) — радянський та український футболіст, український футбольний тренер. Майстер спорту міжнародного класу (1977), Заслужений майстер спорту СРСР (1986). Володар Кубка Кубків УЄФА, чотириразовий чемпіон СРСР. З 6 по 17 жовтня 2012 року тимчасово виконував обов'язки головного тренера збірної України, керуючи командою у двох матчах.
Андрій Баль | ||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Андрій Михайлович Баль | |||||||||||||||||||||
Народження | 16 лютого 1958 | |||||||||||||||||||||
Розділ, Миколаївський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР | ||||||||||||||||||||||
Смерть | 9 серпня 2014 (56 років) | |||||||||||||||||||||
Київ, Україна | ||||||||||||||||||||||
Поховання | Байкове кладовище | |||||||||||||||||||||
Зріст | 178 см | |||||||||||||||||||||
Вага | 73 кг | |||||||||||||||||||||
Громадянство | Україна | |||||||||||||||||||||
Позиція | правий захисник, півзахисник | |||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||
Роки | Збірна | І (г) | ||||||||||||||||||||
1981—1989 | СРСР | 20 (1) | ||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||
Звання | ||||||||||||||||||||||
Нагороди | | |||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||
Андрій Баль у Вікісховищі |
Життєпис
Клубна кар'єра
Вихованець львівського футболу. У 1969 році зарахований до футбольної секції ДЮСШ в Новому Роздолі. З 1971 року — у львівському спортінтернаті. 1975 року почав виступи у дублі команди «Карпати» (Львів), а вже за два роки, у 1977 — в основному складі головної команди Львівщини. Допоміг команді повернутися до вищого дивізіону чемпіонату СРСР за результатами сезону 1979.
З 1981 року — гравець київського «Динамо». У складі команди чотири рази вигравав золоті медалі першості СРСР і стільки ж разів — Кубок країни. Переможець розіграшу Кубку Кубків УЄФА 1986 року.
1991 року переїхав до Ізраїлю, де протягом одного сезону грав за «Маккабі» (Тель-Авів), а згодом за клуб «Бней-Єгуда», у складі якого 1993 року завершив ігрову кар'єру.
Виступи за збірні
Викликався до збірних команд СРСР різних вікових категорій. Вигравав чемпіонат світу серед юнаків до 19 років у 1976, чемпіонат Європи серед юніорів до 20 років у 1977, молодіжний чемпіонат світу 1980.
У складі основної радянської збірної дебютував у 1981, відігравши протягом 8 років у її складі загалом 20 ігор, у тому числі в рамках фінальних частин чемпіонатів світу 1982 та 1986 років. У формі національної збірної відзначився одним забитим голом — у ворота збірної Бразилії на чемпіонаті світу 1982.
Тренерська кар'єра
Після завершення ігрової кар'єри, залишився в Ізраїлі, де почав працювати на посаді помічника головного тренера спочатку у клубі «Маккабі» (Хайфа), згодом у «Маккабі» (Герцлія). Як головний тренер дебютував 1999 року в ізраїльському клубі «Акоах». Протягом 2001—2003 років очолював полтавську «Ворсклу».
З 2003 року тісно співпрацював зі своїм колишнім партнером по київському «Динамо» Олегом Блохіним. Протягом 2003—2007 років входив до очолюваного останнім тренерського штабу національної збірної України, згодом у 2008 — до тренерського штабу ФК «Москва».
Упродовж сезону 2009/2010 тандем Блохін — Баль повернувся до українського футболу, аби допомогти покращити турнірне становище у чемпіонаті України одеському «Чорноморцю». Цього разу Баль став головним тренером, Блохін — спортивним директором клубу.
21 квітня 2012 року повернувся разом з Блохіним до керма національної збірної України, а 25 вересня того ж року увійшов до тренерського штабу Олега Блохіна у київському Динамо. Через хворобу Олега Блохіна, його нездатність виконувати обов'язки очільника збірної, Андрій Баль був тимчасово призначений виконувати обов'язки головного тренера національної команди України. Готував її до двох поєдинків відбору ЧС-2014: з Молдовою і Чорногорією. Незважаючи на задеклароване завдання здобути перемоги в обох двобоях, збірна України під керівництвом Баля виступила невдало, спочатку зігравши на виїзді унічию проти молдован, згодом поступившись на власному полі чорногорцям.
В останні роки працював в структурі «Динамо»: спершу асистентом тренера Олега Блохіна, потім тренером-селекціонером.
9 серпня 2014 року раптово помер під час матчу ветеранів футболу в Києві на 57-му році життя. Похований на Байковому кладовищі Києва 12 серпня 2014 року (ділянка № 52а).
Сім'я
Дружина — Світлана, колишня артистка балету на льоду, син — Данило.
Досягнення
У складі «Динамо» (Київ)
- Володар Кубку Кубків УЄФА 1986.
- Чемпіон СРСР (4): 1981, 1985, 1986 та 1990.
- Володар Кубка СРСР (4): 1982, 1985, 1987 та 1990.
У складі «Карпат» (Львів)
- Переможець першої ліги Чемпіонату СРСР: 1979.
У складі збірних СРСР
- Срібний призер Чемпіонату Європи з футболу 1988.
- Бронзовий призер Літніх Олімпійських ігор 1980.
- Чемпіон Європи (U-18): 1976
- Чемпіон світу (U-20): 1977
- Чемпіон молодіжного Чемпіонату Європи (2): 1980, 1990.
- Учасник чемпіонатів світу 1982 та 1986 років.
Державні нагороди
- Орден «За заслуги» I ст. (13 травня 2016, посмертно) — за вагомі особисті заслуги у розвитку і популяризації вітчизняного футболу, піднесення міжнародного спортивного престижу України та з нагоди 30-річчя перемоги у фінальному матчі Кубка володарів кубків УЄФА, здобутої під керівництвом головного тренера футбольного клубу «„Динамо“ Київ», Героя України Лобановського Валерія Васильовича
- Нагороджений орденом «За заслуги» ІІ ступеня (2011)
- Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2006, за результатами виступу збірної України на Чемпіонаті світу)
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 14 серпня 2014.
- Головним тренером «Чорноморця» буде не Блохін, а Баль [ 26 червня 2010 у Wayback Machine.] — новини УНІАН.
- . Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 14 серпня 2014.
- УШЕЛ ИЗ ЖИЗНИ АНДРЕЙ БАЛЬ [ 14 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Газета по-українськи.— 12 серпня 2014.— С. 1—2.
- Указ Президента України від 13 травня 2016 року № 210/2016 «Про відзначення державними нагородами України ветеранів команди товариства «Футбольний клуб „Динамо“ Київ»»
- Указ президента України № 1096/2011. Інтернет-представництво президента України. Архів оригіналу за 28 листопада 2012. Процитовано 9 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 4 лютого 2010.
Джерела
Посилання
- на turnir.com.ua
- Андрей Баль: «Мой промах в Ленинграде стал роковым…» [ 12 серпня 2014 у Wayback Machine.] — інтерв'ю А. Баля, березень 2010. (рос.)
- Профіль [ 21 жовтня 2014 у Wayback Machine.] на сайті rusteam.permian.ru (рос.)
- Статистика[недоступне посилання з лютого 2019] на klisf.info (рос.)
- Профіль [ 14 липня 2020 у Wayback Machine.] на сайті legioner.kulichki.com (рос.)
- Профіль гравця на сайті «Український футбол в цифрах»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bal Andrij Mihajlovich Bal 16 lyutogo 1958 Rozdil Lvivska oblast 9 serpnya 2014 Kiyiv Ukrayina radyanskij ta ukrayinskij futbolist ukrayinskij futbolnij trener Majster sportu mizhnarodnogo klasu 1977 Zasluzhenij majster sportu SRSR 1986 Volodar Kubka Kubkiv UYeFA chotirirazovij chempion SRSR Z 6 po 17 zhovtnya 2012 roku timchasovo vikonuvav obov yazki golovnogo trenera zbirnoyi Ukrayini keruyuchi komandoyu u dvoh matchah Andrij BalAndrij BalOsobisti daniPovne im ya Andrij Mihajlovich BalNarodzhennya 16 lyutogo 1958 1958 02 16 Rozdil Mikolayivskij rajon Lvivska oblast Ukrayinska RSR SRSRSmert 9 serpnya 2014 2014 08 09 56 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannya Bajkove kladovisheZrist 178 smVaga 73 kgGromadyanstvo UkrayinaPoziciya pravij zahisnik pivzahisnikProfesionalni klubi Roki Klub I g 1977 1980 Karpati Lviv 134 12 1981 1990 Dinamo Kiyiv 240 11 1990 1991 Makkabi Tel Aviv 28 4 1991 1993 Bnej Yeguda Tel Aviv 62 3 Nacionalna zbirnaRoki Zbirna I g 1981 1989 SRSR 20 1 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada1999 20002001 2003 Vorskla 2003 2007 Ukrayina pomichnik 2009 2010 Chornomorec 2012 Ukrayina t v o Zvannya nagorodiZvannya Zasluzhenij majster sportu SRSRNagorodi Orden Za zaslugi I stupenya Orden Za zaslugi II stupenya Orden Za zaslugi III stupenya Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Andrij Bal u VikishovishiZhittyepisKlubna kar yera Vihovanec lvivskogo futbolu U 1969 roci zarahovanij do futbolnoyi sekciyi DYuSSh v Novomu Rozdoli Z 1971 roku u lvivskomu sportinternati 1975 roku pochav vistupi u dubli komandi Karpati Lviv a vzhe za dva roki u 1977 v osnovnomu skladi golovnoyi komandi Lvivshini Dopomig komandi povernutisya do vishogo divizionu chempionatu SRSR za rezultatami sezonu 1979 Z 1981 roku gravec kiyivskogo Dinamo U skladi komandi chotiri razi vigravav zoloti medali pershosti SRSR i stilki zh raziv Kubok krayini Peremozhec rozigrashu Kubku Kubkiv UYeFA 1986 roku 1991 roku pereyihav do Izrayilyu de protyagom odnogo sezonu grav za Makkabi Tel Aviv a zgodom za klub Bnej Yeguda u skladi yakogo 1993 roku zavershiv igrovu kar yeru Vistupi za zbirni Viklikavsya do zbirnih komand SRSR riznih vikovih kategorij Vigravav chempionat svitu sered yunakiv do 19 rokiv u 1976 chempionat Yevropi sered yunioriv do 20 rokiv u 1977 molodizhnij chempionat svitu 1980 U skladi osnovnoyi radyanskoyi zbirnoyi debyutuvav u 1981 vidigravshi protyagom 8 rokiv u yiyi skladi zagalom 20 igor u tomu chisli v ramkah finalnih chastin chempionativ svitu 1982 ta 1986 rokiv U formi nacionalnoyi zbirnoyi vidznachivsya odnim zabitim golom u vorota zbirnoyi Braziliyi na chempionati svitu 1982 Trenerska kar yera Pislya zavershennya igrovoyi kar yeri zalishivsya v Izrayili de pochav pracyuvati na posadi pomichnika golovnogo trenera spochatku u klubi Makkabi Hajfa zgodom u Makkabi Gercliya Yak golovnij trener debyutuvav 1999 roku v izrayilskomu klubi Akoah Protyagom 2001 2003 rokiv ocholyuvav poltavsku Vorsklu Z 2003 roku tisno spivpracyuvav zi svoyim kolishnim partnerom po kiyivskomu Dinamo Olegom Blohinim Protyagom 2003 2007 rokiv vhodiv do ocholyuvanogo ostannim trenerskogo shtabu nacionalnoyi zbirnoyi Ukrayini zgodom u 2008 do trenerskogo shtabu FK Moskva Uprodovzh sezonu 2009 2010 tandem Blohin Bal povernuvsya do ukrayinskogo futbolu abi dopomogti pokrashiti turnirne stanovishe u chempionati Ukrayini odeskomu Chornomorcyu Cogo razu Bal stav golovnim trenerom Blohin sportivnim direktorom klubu 21 kvitnya 2012 roku povernuvsya razom z Blohinim do kerma nacionalnoyi zbirnoyi Ukrayini a 25 veresnya togo zh roku uvijshov do trenerskogo shtabu Olega Blohina u kiyivskomu Dinamo Cherez hvorobu Olega Blohina jogo nezdatnist vikonuvati obov yazki ochilnika zbirnoyi Andrij Bal buv timchasovo priznachenij vikonuvati obov yazki golovnogo trenera nacionalnoyi komandi Ukrayini Gotuvav yiyi do dvoh poyedinkiv vidboru ChS 2014 z Moldovoyu i Chornogoriyeyu Nezvazhayuchi na zadeklarovane zavdannya zdobuti peremogi v oboh dvoboyah zbirna Ukrayini pid kerivnictvom Balya vistupila nevdalo spochatku zigravshi na viyizdi unichiyu proti moldovan zgodom postupivshis na vlasnomu poli chornogorcyam V ostanni roki pracyuvav v strukturi Dinamo spershu asistentom trenera Olega Blohina potim trenerom selekcionerom Mogila Andriya Balya 9 serpnya 2014 roku raptovo pomer pid chas matchu veteraniv futbolu v Kiyevi na 57 mu roci zhittya Pohovanij na Bajkovomu kladovishi Kiyeva 12 serpnya 2014 roku dilyanka 52a Sim yaDruzhina Svitlana kolishnya artistka baletu na lodu sin Danilo DosyagnennyaU skladi Dinamo Kiyiv Volodar Kubku Kubkiv UYeFA 1986 Chempion SRSR 4 1981 1985 1986 ta 1990 Volodar Kubka SRSR 4 1982 1985 1987 ta 1990 U skladi Karpat Lviv Peremozhec pershoyi ligi Chempionatu SRSR 1979 U skladi zbirnih SRSR Sribnij prizer Chempionatu Yevropi z futbolu 1988 Bronzovij prizer Litnih Olimpijskih igor 1980 Chempion Yevropi U 18 1976 Chempion svitu U 20 1977 Chempion molodizhnogo Chempionatu Yevropi 2 1980 1990 Uchasnik chempionativ svitu 1982 ta 1986 rokiv Derzhavni nagorodi Orden Za zaslugi I st 13 travnya 2016 posmertno za vagomi osobisti zaslugi u rozvitku i populyarizaciyi vitchiznyanogo futbolu pidnesennya mizhnarodnogo sportivnogo prestizhu Ukrayini ta z nagodi 30 richchya peremogi u finalnomu matchi Kubka volodariv kubkiv UYeFA zdobutoyi pid kerivnictvom golovnogo trenera futbolnogo klubu Dinamo Kiyiv Geroya Ukrayini Lobanovskogo Valeriya Vasilovicha Nagorodzhenij ordenom Za zaslugi II stupenya 2011 Nagorodzhenij ordenom Za zaslugi III stupenya 2006 za rezultatami vistupu zbirnoyi Ukrayini na Chempionati svitu Primitki Arhiv originalu za 14 serpnya 2014 Procitovano 14 serpnya 2014 Golovnim trenerom Chornomorcya bude ne Blohin a Bal 26 chervnya 2010 u Wayback Machine novini UNIAN Arhiv originalu za 14 serpnya 2014 Procitovano 14 serpnya 2014 UShEL IZ ZhIZNI ANDREJ BAL 14 serpnya 2014 u Wayback Machine ros Gazeta po ukrayinski 12 serpnya 2014 S 1 2 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 13 travnya 2016 roku 210 2016 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini veteraniv komandi tovaristva Futbolnij klub Dinamo Kiyiv Ukaz prezidenta Ukrayini 1096 2011 Internet predstavnictvo prezidenta Ukrayini Arhiv originalu za 28 listopada 2012 Procitovano 9 serpnya 2014 Arhiv originalu za 6 bereznya 2012 Procitovano 4 lyutogo 2010 DzherelaDovidnik kalendar Kiyiv Zdorov ya 1991 Dinamo Kiyiv 1927 2007 Kiyiv 2007 S 121 Posilannyana turnir com ua Andrej Bal Moj promah v Leningrade stal rokovym 12 serpnya 2014 u Wayback Machine interv yu A Balya berezen 2010 ros Profil 21 zhovtnya 2014 u Wayback Machine na sajti rusteam permian ru ros Statistika nedostupne posilannya z lyutogo 2019 na klisf info ros Profil 14 lipnya 2020 u Wayback Machine na sajti legioner kulichki com ros Profil gravcya na sajti Ukrayinskij futbol v cifrah