Спарапет (вірм. Սպարապետ) — древньовірменське військове звання (потім почесний титул), що позначає посаду верховного головнокомандувача військом. Виникло в II столітті до н. е.. Посада ця була спадковою в роді не лише при Аршакідах, а й у марзпанський період. Як головнокомандувачі усіма військовими силами країни Маміконяни користувалися особливим авторитетом і мали велику політичну вагу. З другої половини VIII століття посада спарапета стала спадковою в роді Багратуні.
Список спарапетів
За царя Хосрова III спарапетом був Ваче Маміконян, при Тирані — син Ваче, ; при Аршаці прославився в тій же посаді знаменитий Васак, а при Папі — . Наступник Папи, Вараздат, ставленик римського імператора, бажаючи позбавити могутності князів Маміконянов, вбив Мушега та передав спарапетство Бату з роду Сахаруні, але нащадок Маміконянов, , зумів відстояти родинне право, знову захопив спарапетство, яке перейшло потім до його сина Арташира. У період марзпанства те ж саме звання продовжували носити Маміконяни в особі відомих князів , та Варда.
Цар Вірменії | Спарапет Вірменії | Рік |
---|---|---|
Трдат III Великий | 303 — 330 | |
Хосров III Котак | Ваче Маміконян | 330 — 339 |
Тиран | 339 — 350 | |
Аршак II | | 350 — 367 |
Пап | 367 — 374 | |
Вараздат | 374 — 378 | |
430 — 440 | ||
Вардан Маміконян | 450 — 451 | |
480 — 506 | ||
Теодорос Рштуні | 641 — 658 | |
Ашот Багратуни | 885 | |
Смбат Спарапет | 1226 — 1276 |
Спарапет Нжде
Гарегін Нжде, який організував самооборону Сюніку та Зангезуру, 25 грудня 1920 проголосив «Автономну Сюнікську республіку» та очолив її уряд. У квітні 1921 це державне утворення проголосило незалежність та стало іменуватися Республіка Гірська Вірменія, а Нжде призначений її спарапетом.
Фільм
У 1978 кіностудії «Вірменфільм» та «Мосфільм» випустила в прокат фільм , створений за мотивами історичного роману «Мхітар Спарапет» , про героїчну боротьбу та Давіда Бека.
Див. також
Примітки
- http://rbedrosian.com/spar1.htm The Sparapetut'iwn in Armenia in the Fourth and Fifth Centuries Sparapet List for Fourth-Fifth Century Armenia
- http://mirslovarei.com/content_his/SPARAPET-49406.html Спарапет
- Фавстоса Бузанда->ІСТОРІЯ ВІРМЕНІЇ->КНИГА 3
- http://rbedrosian.com/sparlist.htm Sparapet List for Fourth-Fifth Century Armenia
- НЖДЕ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sparapet virm Սպարապետ drevnovirmenske vijskove zvannya potim pochesnij titul sho poznachaye posadu verhovnogo golovnokomanduvacha vijskom Viniklo v II stolitti do n e Posada cya bula spadkovoyu v rodi ne lishe pri Arshakidah a j u marzpanskij period Yak golovnokomanduvachi usima vijskovimi silami krayini Mamikonyani koristuvalisya osoblivim avtoritetom i mali veliku politichnu vagu Z drugoyi polovini VIII stolittya posada sparapeta stala spadkovoyu v rodi Bagratuni Sparapet Vardan MamikonyanSpisok sparapetivZa carya Hosrova III sparapetom buv Vache Mamikonyan pri Tirani sin Vache pri Arshaci proslavivsya v tij zhe posadi znamenitij Vasak a pri Papi Nastupnik Papi Varazdat stavlenik rimskogo imperatora bazhayuchi pozbaviti mogutnosti knyaziv Mamikonyanov vbiv Mushega ta peredav sparapetstvo Batu z rodu Saharuni ale nashadok Mamikonyanov zumiv vidstoyati rodinne pravo znovu zahopiv sparapetstvo yake perejshlo potim do jogo sina Artashira U period marzpanstva te zh same zvannya prodovzhuvali nositi Mamikonyani v osobi vidomih knyaziv ta Varda Car Virmeniyi Sparapet Virmeniyi Rik Trdat III Velikij 303 330 Hosrov III Kotak Vache Mamikonyan 330 339 Tiran 339 350 Arshak II 350 367 Pap 367 374 Varazdat 374 378 430 440 Vardan Mamikonyan 450 451 480 506 Teodoros Rshtuni 641 658 Ashot Bagratuni 885 Smbat Sparapet 1226 1276Sparapet NzhdeGaregin Nzhde yakij organizuvav samooboronu Syuniku ta Zangezuru 25 grudnya 1920 progolosiv Avtonomnu Syuniksku respubliku ta ocholiv yiyi uryad U kvitni 1921 ce derzhavne utvorennya progolosilo nezalezhnist ta stalo imenuvatisya Respublika Girska Virmeniya a Nzhde priznachenij yiyi sparapetom FilmU 1978 kinostudiyi Virmenfilm ta Mosfilm vipustila v prokat film stvorenij za motivami istorichnogo romanu Mhitar Sparapet pro geroyichnu borotbu ta Davida Beka Div takozhHronologiya istoriyi VirmeniyiPrimitkihttp rbedrosian com spar1 htm The Sparapetut iwn in Armenia in the Fourth and Fifth Centuries Sparapet List for Fourth Fifth Century Armenia http mirslovarei com content his SPARAPET 49406 html Sparapet Favstosa Buzanda gt ISTORIYa VIRMENIYi gt KNIGA 3 http rbedrosian com sparlist htm Sparapet List for Fourth Fifth Century Armenia NZhDE