Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Адлерспаре Софі Карін Софі Адлерспаре швед Carin Sophie Adlersparre на

Софі Адлерспаре

Софі Адлерспаре
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Адлерспаре.

Софі Карін Софі Адлерспаре (швед. Carin Sophie Adlersparre; нар. 6 липня 1823 — пом. 27 червня 1895) — шведська феміністка, журналістка, редакторка, піонерка руху за права жінок у Швеції. Обстоювала жіночу освіту та працевлаштування. Засновниця і редакторка першого скандинавського часопису для жінок «Журнал для дому» (Tidskrift för hemmet) і двох організацій: Handarbetets vänner (займалася виробництвом і розробкою текстильних виробів) і Асоціації Фредріки Бремер (Fredrika Bremer-förbundet, перша організація із захисту прав жінок). Одна з двох перших жінок, які стали членкинями державного комітету Швеції. Як журналістка відома під псевдонімом Ессельд.

Софі Адлерспаре
image
ПсевдоEsselde[1][2]
Народилася6 липня 1823(1823-07-06)[3][5][…]
Q10718453?, Швеція[3][5][…]
Померла27 червня 1895(1895-06-27)[3][4][2](71 рік)
d, Швеція[3][4]
Похованняd[6]
Країнаimage Швеція
Діяльністьактивістка за права жінок, редакторка газети
Галузьфемінізм
Знання мовшведська
ЗакладDagny[d][7][4] і d[4]
Родичіd[4]
У шлюбі зd[3][4][2]
Нагороди
image
image

Життя

Софі отримала домашню освіту, а потім провела два роки в одному з кращих пансіонатів для дівчат у Стокгольмі. У 1868 році вона вступила в шлюб з аристократом Алексом Карін Софі Адлерспаре і стала мачухою п'ятьох його дітей. Чоловік підтримував її роботу з проведення соціальних реформ.

Карін Софі Карін Софі Адлерспаре була шанувальницею творчості шведської письменниці і феміністки Фредрики Бремер, а також подругою феміністки , завдяки чому зацікавилася феміністичними темами. На той час у Швеції, завдяки роману Фредрики Бремер Carrol, вже почалося громадське обговорення жіночих прав, що призвело до скасування і створення першої державної школи для жінок.

image
Обкладинка Tidskrift för hemmet, 1878 рік

Перший феміністичний журнал

У 1859 році Карін Софі Адлерспаре та Оліверкуна заснували перший в Скандинавії часопис для жінок Tidskrift för hemmet, який відразу став популярним. Фінансову підтримку видання надавала аристократка і господиня салону Фредріка Лімнелл. Часопис став першим постійним майданчиком для обговорення жіночих прав, гендерних ролей і фемінізму в Швеції. Розалі та Софі ділили посаду головної редакторки аж до 1868 року, коли Розалі вирішила покинути часопис. Софі продовжила його видавати вже без подруги. Як журналістка Софі стала відома під псевдонімом Ессельд (Esselde).

У 1886 році «Tidskrift för hemmet» був закритий і замінений на новий успішний жіночий часопис під назвою Dagny, в якому Софі також працювала головною редакторкою з 1886 по 1888 роки. Цей часопис випускався «асоціацією Фредрики Бремер», засновницею якої була сама Софі Карін Софі Адлерспаре.

image
Софі Карін Софі Адлерспаре, 1892 рік

Боротьба за жіночу освіту

Софі Адлерспаре не фокусувала свою увагу лише на боротьбі за виборчі права для жінок, попри те, що в Швеції жінки не могли голосувати аж до 1862 року. Пріоритетом її була освіта жінок і робота, яка дозволила б жінкам бути фінансово незалежними. Вона говорила: «Жінкам потрібна робота, а роботі потрібні жінки».

У 1862 році вона організувала вечірні курси для жінок, щоб дати їм професійну освіту. Наступного року вона відкрила секретарськк бюро, яке стало успішним кадровим агентством. Ще через рік, натхненна своєю майбутньою невісткою, художницею Софією Адлерспаре, вона надіслала петицію до парламенту Швеції з вимогою надати жінкам право на навчання в Королівській академії вільних мистецтв нарівні з чоловіками. На той момент жінки в Королівській академії могли вивчати тільки спеціальні дисципліни, і, попри те, що Софія була успішною художницею, її не приймали до академії. Її петиція призвела до дебатів у парламенті і, нарешті, до реформи 1864 року, яка дозволила жінкам навчатися в Академії нарівні з чоловіками.

У 1866 році Адлерспаре заснувала «Стокгольмську кімнату для читання» (Stockholms läsesalong), яка стала безкоштовною бібліотекою для жінок і дозволила збільшити рівень жіночої освіченості та професіоналізму. Метою безкоштовної бібліотеки, за словами Адлерспаре, було надання жінкам можливості «продовжити самоосвіту і розширити свій кругозір».

Софі Адлерспаре активно сприяла просуванню жіночої освіти не тільки тому, що хотіла бачити більше жінок у професійній сфері, але й тому, що хотіла, аби жінки стали більш активними у суспільстві в цілому. «Чим більше ми бажаємо і очікуємо від жіночої участі в реформації суспільства, тим важливіше, щоб вони були добре підготовлені», — говорила вона. У цей період часу було здійснено багато реформ у сфері освіти для жінок. У 1865 році Софі Адлерспаре стала членкинею шкільного комітету для дівчаток, який був призначений урядом для проведення дослідження і проведення реформ, спрямованих на поліпшення системи жіночої освіти. Це був перший державний комітет, членкинями якого стали жінки: Софі Адлерспаре і .

Подруги рукоділля

У 1874 році Софі Адлерспаре, спільно з мисткинею-феміністкою Ганною Тенгелін-Вінге, заснувала організацію «Подруги рукоділля» (Handarbetets vänner) і головувала в ній до 1887 року. Організація навчала жінок дизайну одягу та роботи з текстилем, а також виробництва і розробки передових текстильних виробів. «Подруги рукоділля» були організовані з метою підвищення якості, а тим самим і статусу жіночої рукодільної роботи, яка на той час була важливим джерелом доходів жінок, вимушених самостійно заробляти на життя.

Софі Адлерспаре брала участь у літературному житті Швеції. У тому числі вона фінансово підтримувала письменницю Сельму Лагерлеф під час її роботи. А в останні роки свого життя Адлерспаре працювала над написанням біографії Фредрики Бремер, але не встигла закінчити її.

Асоціація Фредрики Бремер

Можливо, Софі Адлерспаре найбільш відома тим, що заснувала асоціацію Фредрики Бремер (Fredrika Bremer-Förbundet) — першу організацію із захисту прав жінок у Швеції. Асоціація була створена у 1884 році і названа на честь письменниці Бремер, прихильницею якої була Адлерспаре. Пост голови Асоціації був формально зайнятий Гансом Гільдебрандом, оскільки Адлерспаре вважала, що організацію сприйматимуть набагато серйозніше, якщо її очолить чоловік. Однак насправді головуючою була сама Адлерспаре, вона обіймала цю посаду до своєї смерті в 1895 році. Також вона вважала, що участь чоловіків у боротьбі за рівність досить важлива. Метою організації була «робота над здоровим і спокійним прогресом у підйомі жінок як морально і інтелектуально, так і суспільно й економічно».

Примітки

  1. Fredrika Bremerförbundets historia — Fredrika-Bremer-Förbundet, 2015.
    d:Track:Q5499556
  2. https://runeberg.org/spg/15/0014.html — С. 2.
    d:Track:Q21600483d:Track:Q10685696
  3. K Sophie Adlersparre (f. Leijonhuvud) — 1917.
    d:Track:Q379406d:Track:Q1724971
  4. Carin Sophie Adlersparre 1823-07-06 — 1895-06-27 Kvinnosakskvinna, tidskriftsredaktör, Fredrika-Bremer-Förbundets initiativtagare
  5. Västrums kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker. Huvudserien, SE/VALA/00454/C I/2 (1796-1827), bildid: C0029358_00127 — С. 238.
    d:Track:Q10501038d:Track:Q64166606
  6. http://www.svenskagravar.se/gravsatt/46035886 — Svenskagravar.se.
    d:Track:Q26699962
  7. Digitalt arkiv över äldre svenska kvinnotidskrifter

Література

  • Lilla Focus Uppslagsbok [Little Focus Encyclopedia] (in Swedish). Focus Uppslagsböcker AB. 1979
  • «Sophie Adlersparre». Göteborgs universitetsbibliotek (in Swedish). 2012-09-01
  • Сігрід Leijonhufvud (1910). Victoria Benedictsson, Ernst Ahlgren och Esselde: en brefväxling (in Swedish). Stockholm
  • Сігрід Leijonhufvud (1922-23). Sophie Adlersparre 1-2
  • U. Manns, Den sanna frigörelsen: Fredrika Bremer-förbundet 1884—1921 (1997)
  • Anna Nordenstam (2001). Begynnelser: Litteraturforskningens pionjärkvinnor 1850—1930
  • Barbro Hedwall (2011). Susanna Eriksson Lundqvist, ed. Vår rättmätiga plats. Om kvinnornas kamp för rösträtt [Our Rightful Place. About women's struggle for suffrage] (in Swedish). Förlag Bonnier. ISBN 978-91-7424-119-8
  • Österberg, Carin (1990). Svenska kvinnor; Föregångare Nyskapare[Swedish women; Predecessors, pioneers] (in Swedish).
  • Сігрід Leijonhufvud. «K Sophie Adlersparre (f. Leijonhuvud)». Svenskt biografiskt lexikon. Retrieved 2015-06-16

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Adlerspare Sofi Karin Sofi Adlerspare shved Carin Sophie Adlersparre nar 6 lipnya 1823 pom 27 chervnya 1895 shvedska feministka zhurnalistka redaktorka pionerka ruhu za prava zhinok u Shveciyi Obstoyuvala zhinochu osvitu ta pracevlashtuvannya Zasnovnicya i redaktorka pershogo skandinavskogo chasopisu dlya zhinok Zhurnal dlya domu Tidskrift for hemmet i dvoh organizacij Handarbetets vanner zajmalasya virobnictvom i rozrobkoyu tekstilnih virobiv i Asociaciyi Fredriki Bremer Fredrika Bremer forbundet persha organizaciya iz zahistu prav zhinok Odna z dvoh pershih zhinok yaki stali chlenkinyami derzhavnogo komitetu Shveciyi Yak zhurnalistka vidoma pid psevdonimom Esseld Sofi AdlersparePsevdoEsselde 1 2 Narodilasya6 lipnya 1823 1823 07 06 3 5 Q10718453 Shveciya 3 5 Pomerla27 chervnya 1895 1895 06 27 3 4 2 71 rik d Shveciya 3 4 Pohovannyad 6 Krayina ShveciyaDiyalnistaktivistka za prava zhinok redaktorka gazetiGaluzfeminizmZnannya movshvedskaZakladDagny d 7 4 i d 4 Rodichid 4 U shlyubi zd 3 4 2 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyaSofi otrimala domashnyu osvitu a potim provela dva roki v odnomu z krashih pansionativ dlya divchat u Stokgolmi U 1868 roci vona vstupila v shlyub z aristokratom Aleksom Karin Sofi Adlerspare i stala machuhoyu p yatoh jogo ditej Cholovik pidtrimuvav yiyi robotu z provedennya socialnih reform Karin Sofi Karin Sofi Adlerspare bula shanuvalniceyu tvorchosti shvedskoyi pismennici i feministki Fredriki Bremer a takozh podrugoyu feministki zavdyaki chomu zacikavilasya feministichnimi temami Na toj chas u Shveciyi zavdyaki romanu Fredriki Bremer Carrol vzhe pochalosya gromadske obgovorennya zhinochih prav sho prizvelo do skasuvannya i stvorennya pershoyi derzhavnoyi shkoli dlya zhinok Obkladinka Tidskrift for hemmet 1878 rikPershij feministichnij zhurnalU 1859 roci Karin Sofi Adlerspare ta Oliverkuna zasnuvali pershij v Skandinaviyi chasopis dlya zhinok Tidskrift for hemmet yakij vidrazu stav populyarnim Finansovu pidtrimku vidannya nadavala aristokratka i gospodinya salonu Fredrika Limnell Chasopis stav pershim postijnim majdanchikom dlya obgovorennya zhinochih prav gendernih rolej i feminizmu v Shveciyi Rozali ta Sofi dilili posadu golovnoyi redaktorki azh do 1868 roku koli Rozali virishila pokinuti chasopis Sofi prodovzhila jogo vidavati vzhe bez podrugi Yak zhurnalistka Sofi stala vidoma pid psevdonimom Esseld Esselde U 1886 roci Tidskrift for hemmet buv zakritij i zaminenij na novij uspishnij zhinochij chasopis pid nazvoyu Dagny v yakomu Sofi takozh pracyuvala golovnoyu redaktorkoyu z 1886 po 1888 roki Cej chasopis vipuskavsya asociaciyeyu Fredriki Bremer zasnovniceyu yakoyi bula sama Sofi Karin Sofi Adlerspare Sofi Karin Sofi Adlerspare 1892 rikBorotba za zhinochu osvituSofi Adlerspare ne fokusuvala svoyu uvagu lishe na borotbi za viborchi prava dlya zhinok popri te sho v Shveciyi zhinki ne mogli golosuvati azh do 1862 roku Prioritetom yiyi bula osvita zhinok i robota yaka dozvolila b zhinkam buti finansovo nezalezhnimi Vona govorila Zhinkam potribna robota a roboti potribni zhinki U 1862 roci vona organizuvala vechirni kursi dlya zhinok shob dati yim profesijnu osvitu Nastupnogo roku vona vidkrila sekretarskk byuro yake stalo uspishnim kadrovim agentstvom She cherez rik nathnenna svoyeyu majbutnoyu nevistkoyu hudozhniceyu Sofiyeyu Adlerspare vona nadislala peticiyu do parlamentu Shveciyi z vimogoyu nadati zhinkam pravo na navchannya v Korolivskij akademiyi vilnih mistectv narivni z cholovikami Na toj moment zhinki v Korolivskij akademiyi mogli vivchati tilki specialni disciplini i popri te sho Sofiya bula uspishnoyu hudozhniceyu yiyi ne prijmali do akademiyi Yiyi peticiya prizvela do debativ u parlamenti i nareshti do reformi 1864 roku yaka dozvolila zhinkam navchatisya v Akademiyi narivni z cholovikami U 1866 roci Adlerspare zasnuvala Stokgolmsku kimnatu dlya chitannya Stockholms lasesalong yaka stala bezkoshtovnoyu bibliotekoyu dlya zhinok i dozvolila zbilshiti riven zhinochoyi osvichenosti ta profesionalizmu Metoyu bezkoshtovnoyi biblioteki za slovami Adlerspare bulo nadannya zhinkam mozhlivosti prodovzhiti samoosvitu i rozshiriti svij krugozir Sofi Adlerspare aktivno spriyala prosuvannyu zhinochoyi osviti ne tilki tomu sho hotila bachiti bilshe zhinok u profesijnij sferi ale j tomu sho hotila abi zhinki stali bilsh aktivnimi u suspilstvi v cilomu Chim bilshe mi bazhayemo i ochikuyemo vid zhinochoyi uchasti v reformaciyi suspilstva tim vazhlivishe shob voni buli dobre pidgotovleni govorila vona U cej period chasu bulo zdijsneno bagato reform u sferi osviti dlya zhinok U 1865 roci Sofi Adlerspare stala chlenkineyu shkilnogo komitetu dlya divchatok yakij buv priznachenij uryadom dlya provedennya doslidzhennya i provedennya reform spryamovanih na polipshennya sistemi zhinochoyi osviti Ce buv pershij derzhavnij komitet chlenkinyami yakogo stali zhinki Sofi Adlerspare i Podrugi rukodillyaU 1874 roci Sofi Adlerspare spilno z mistkineyu feministkoyu Gannoyu Tengelin Vinge zasnuvala organizaciyu Podrugi rukodillya Handarbetets vanner i golovuvala v nij do 1887 roku Organizaciya navchala zhinok dizajnu odyagu ta roboti z tekstilem a takozh virobnictva i rozrobki peredovih tekstilnih virobiv Podrugi rukodillya buli organizovani z metoyu pidvishennya yakosti a tim samim i statusu zhinochoyi rukodilnoyi roboti yaka na toj chas bula vazhlivim dzherelom dohodiv zhinok vimushenih samostijno zaroblyati na zhittya Sofi Adlerspare brala uchast u literaturnomu zhitti Shveciyi U tomu chisli vona finansovo pidtrimuvala pismennicyu Selmu Lagerlef pid chas yiyi roboti A v ostanni roki svogo zhittya Adlerspare pracyuvala nad napisannyam biografiyi Fredriki Bremer ale ne vstigla zakinchiti yiyi Asociaciya Fredriki BremerMozhlivo Sofi Adlerspare najbilsh vidoma tim sho zasnuvala asociaciyu Fredriki Bremer Fredrika Bremer Forbundet pershu organizaciyu iz zahistu prav zhinok u Shveciyi Asociaciya bula stvorena u 1884 roci i nazvana na chest pismennici Bremer prihilniceyu yakoyi bula Adlerspare Post golovi Asociaciyi buv formalno zajnyatij Gansom Gildebrandom oskilki Adlerspare vvazhala sho organizaciyu sprijmatimut nabagato serjoznishe yaksho yiyi ocholit cholovik Odnak naspravdi golovuyuchoyu bula sama Adlerspare vona obijmala cyu posadu do svoyeyi smerti v 1895 roci Takozh vona vvazhala sho uchast cholovikiv u borotbi za rivnist dosit vazhliva Metoyu organizaciyi bula robota nad zdorovim i spokijnim progresom u pidjomi zhinok yak moralno i intelektualno tak i suspilno j ekonomichno PrimitkiFredrika Bremerforbundets historia Fredrika Bremer Forbundet 2015 d Track Q5499556 https runeberg org spg 15 0014 html S 2 d Track Q21600483d Track Q10685696 K Sophie Adlersparre f Leijonhuvud 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Carin Sophie Adlersparre 1823 07 06 1895 06 27 Kvinnosakskvinna tidskriftsredaktor Fredrika Bremer Forbundets initiativtagare Vastrums kyrkoarkiv Fodelse och dopbocker Huvudserien SE VALA 00454 C I 2 1796 1827 bildid C0029358 00127 S 238 d Track Q10501038d Track Q64166606 http www svenskagravar se gravsatt 46035886 Svenskagravar se d Track Q26699962 Digitalt arkiv over aldre svenska kvinnotidskrifterLiteraturaLilla Focus Uppslagsbok Little Focus Encyclopedia in Swedish Focus Uppslagsbocker AB 1979 Sophie Adlersparre Goteborgs universitetsbibliotek in Swedish 2012 09 01 Sigrid Leijonhufvud 1910 Victoria Benedictsson Ernst Ahlgren och Esselde en brefvaxling in Swedish Stockholm Sigrid Leijonhufvud 1922 23 Sophie Adlersparre 1 2 U Manns Den sanna frigorelsen Fredrika Bremer forbundet 1884 1921 1997 Anna Nordenstam 2001 Begynnelser Litteraturforskningens pionjarkvinnor 1850 1930 Barbro Hedwall 2011 Susanna Eriksson Lundqvist ed Var rattmatiga plats Om kvinnornas kamp for rostratt Our Rightful Place About women s struggle for suffrage in Swedish Forlag Bonnier ISBN 978 91 7424 119 8 Osterberg Carin 1990 Svenska kvinnor Foregangare Nyskapare Swedish women Predecessors pioneers in Swedish Sigrid Leijonhufvud K Sophie Adlersparre f Leijonhuvud Svenskt biografiskt lexikon Retrieved 2015 06 16

Дата публікації:
Топ