Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Софія Адольфіна Адлерспаре (швед. Sophie Adlersparre; 6 березня 1808 року — 23 березня 1862 року) — шведська художниця.
| Софія Адлерспаре | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 6 березня 1808[1][2][…] d, Мербілонга, лен Кальмар, Швеція[2][3] | |||
| Смерть | 23 березня 1862[2][4][…] (54 роки) | |||
| d, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[5] | ||||
| Поховання | d[6] | |||
| Країна |  Швеція[7] | |||
| Жанр | портрет[2] | |||
| Діяльність | художниця | |||
| Роки творчості | 1828[1] — 1862[1] | |||
| Вчитель | Леон Коньє, d, d і d | |||
| Відомі учні | Амалія Ліндгрен | |||
| Батько | d[3] | |||
| Брати, сестри | d[2][3] | |||
| Роботи в колекції | Національний музей Швеції і Національна портретна галерея Швеції | |||
| | ||||
 Софія Адлерспаре у Вікісховищі | ||||
Біографія
Софія Адольфіна Адлерспаре народилася 6 березня 1808 року в шведській комуні Мербюлонга. Батько — лютеранський дворянин, Аксель Адлерспарре (1763—1838), губернатор острова Еланд, мати — Кароліна фон Арбін.
Інтерес до образотворчого мистецтва виявила з дитинства. Спочатку дівчинка навчалася живопису в художника К. Ф. Педерсена, що потрапив на острів Еланд після корабельної аварії. У 1830 році сім'я переїхала в Стокгольм. Софія отримала художню освіту в художників [sv] (1810—1867), Йохана Густава Сандберга і [sv] (1790—1848). Дебютувала як художниця в 1836 році, коли наслідна принцеса, Жозефіна Лейхтенберзька, майбутня Королева Швеції, замовила їй свій портрет.
Для вивчення мистецтва живопису Адлерспаре здійснила кілька поїздок в Німеччину, Італію і Францію. В 1839-1840-х роках вона вчилася в Парижі у Леона Коньє, познайомилася з художниками Карлом Вальбомом і [sv]. Після повернення до Швеції відкрила школу малювання, де серед її учнів була шведська художниця Амалія Ліндегрен.
У 1845 році королева Швеції оплатила Софії подальше навчання в Парижі; в 1845—1846 роках вона вчилася в Дрездені у німецьких художників Юхана Крістіана Клаусена Даля і Каспара Давида Фрідріха, копіювала картини старих майстрів. У 1851—1855 роках жила і навчалася в містах Мюнхен, Болонья, Флоренція і Рим. В Римі вона була членкинею шведської і німецької колонії художників, брала участь в русі Назарійців, яким керував художник Фрідріх Овербек. У Римі Софія Адлерспаре перейшла в католицтво (була вихідцем з лютеранської сім'ї), написала портрет папи Пія IX. В її роботах цих років відчувався вплив романтизму і живопису художника Рафаеля. Адлерспарре копіювала картини відомих живописців, включаючи картини художника Чиголи (Лодовіко Карді) «Се людина» і Маркантоніо Франческіні «Смерть Йосипа». У 1855 році Адлерспаре побувала у Швеції, де її роботи були виставлені в Королівському Палаці.
У 1862 році Адлерспаре повернулася на постійне проживання в Швеції. У Швеції їй була призначена пенсія від Litteratörernas och Artisternas pensionsförening. Незабаром після отримання першого платежу художниця померла.
У 1864 її свекруха, піонерка шведського фемінізму Софі Адлерспаре надіслала петицію до парламенту Швеції з вимогою надати жінкам право навчатися в Королівській академії вільних мистецтв нарівні з чоловіками. На той момент жінки могли вивчати там лише спеціальні дисципліни, і, попри те, що Софія Адлеспаре була успішною художницею, її не приймали до академії. Петиція призвела до дебатів у парламенті і, нарешті, до реформи 1864 року, яка дозволила жінкам навчатися в Академії нарівні з чоловіками.
В даний час картини Софії Адольфіни Адлерспаре зберігаються в Міському музеї Стокгольма, Національному музеї Швеції («Принцеса Жозефіна», 1841; «Портрет Першого Оскара», 1846; «Аксель фон Арбін і Генрієта», 1858 та ін.), в Замку Крагехольм і в приватних колекціях. Ряд портретів членів королівської сім'ї, портрет Пія IX знаходяться в королівських колекціях.
Галерея
-
![image]()
Софія Адлерспаре. Подвійний портрет -
![image]()
Портрет жінки -
![image]()
Портрет жінки -
![image]()
Портрет чоловіка -
![image]()
Генрієтта Фредеріка фон Арбін (1852-1880) і Аксель Отто Фредрік фон Арбін (1853-1906) -
![image]()
Жозефіна (1807-1876), принцеса Лейхтенберг, королева Швеції
Примітки
- RKDartists
- Sophie Adolphine Adlersparre — 1917.
- Ås (Kalmar län) kyrkoarkiv, Husförhörslängder, SE/VALA/00464/A I/1 (1806-1822), bildid: C0029441_00198
- Sofia Adolfina Adlersparre — OUP, 2006. —
- S:ta Eugenia katolska församlings kyrkoarkiv, Död- och begravningsböcker, latinska, SE/SSA/0108/F I/1 (1801-1868), bildid: 00067712_00171
- https://gravar.se/forsamling/katolska-kyrkogarden-i-stockholm/katolska-kyrkogarden/0/ix/a-s-adlersparre — Gravar.se.
Література
- Österberg, Carin et al., Svenska kvinnor: föregångare, nyskapare. Lund: Signum 1990. () (швед.)
- Stålberg, Wilhelmina & P. G. Berg. Anteckningar om svenska qvinnor 1864—1866 (швед.)
- Källor: Dagbok, i sammandrag meddelad av Sofie Leijonhufvud i Tidskr. för hemmet, Årg. 5-6, 1863-64;
- Kvinnornas egen konstutställning (Idun, 1911, s. 146); J. Roosval, Svenskt konstgalleri (1912);
- Ida Trotzig, Sophie Adlersparre (Idun, 1911, s. 406);
- Svenska konstnärinnors utställning 1-30 mars 1911. Kataloe.
Посилання
- Sophie Adolphine Adlersparre
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Adlerspare Sofiya Adolfina Adlerspare shved Sophie Adlersparre 6 bereznya 1808 roku 23 bereznya 1862 roku shvedska hudozhnicya Sofiya AdlerspareNarodzhennya6 bereznya 1808 1808 03 06 1 2 Ottenby kungsgardd Merbilonga len Kalmar Shveciya 2 3 Smert23 bereznya 1862 1862 03 23 2 4 54 roki St Eugenia s Churchd komuna Stokgolm len Stokgolm Shveciya 5 PohovannyaCatholic cemetery Northern cemeteryd 6 Krayina Shveciya 7 Zhanrportret 2 DiyalnisthudozhnicyaRoki tvorchosti1828 1 1862 1 VchitelLeon Konye Carl Gustaf Qvarnstromd Johan Gustaf Sandbergd i Olof Johan SodermarkdVidomi uchniAmaliya LindgrenBatkoAxel Adlersparred 3 Brati sestriAxel Adlersparred 2 3 Roboti v kolekciyiNacionalnij muzej Shveciyi i Nacionalna portretna galereya Shveciyi Sofiya Adlerspare u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Galereya 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaBiografiyared Sofiya Adolfina Adlerspare narodilasya 6 bereznya 1808 roku v shvedskij komuni Merbyulonga Batko lyuteranskij dvoryanin Aksel Adlersparre 1763 1838 gubernator ostrova Eland mati Karolina fon Arbin Interes do obrazotvorchogo mistectva viyavila z ditinstva Spochatku divchinka navchalasya zhivopisu v hudozhnika K F Pedersena sho potrapiv na ostriv Eland pislya korabelnoyi avariyi U 1830 roci sim ya pereyihala v Stokgolm Sofiya otrimala hudozhnyu osvitu v hudozhnikiv Karla Gustava Kvarnstrema sv 1810 1867 Johana Gustava Sandberga i Olafa Johana Sedermarka sv 1790 1848 Debyutuvala yak hudozhnicya v 1836 roci koli naslidna princesa Zhozefina Lejhtenberzka majbutnya Koroleva Shveciyi zamovila yij svij portret Dlya vivchennya mistectva zhivopisu Adlerspare zdijsnila kilka poyizdok v Nimechchinu Italiyu i Franciyu V 1839 1840 h rokah vona vchilasya v Parizhi u Leona Konye poznajomilasya z hudozhnikami Karlom Valbomom i Perom Vikenbergom sv Pislya povernennya do Shveciyi vidkrila shkolu malyuvannya de sered yiyi uchniv bula shvedska hudozhnicya Amaliya Lindegren nbsp Koroleva Zhozefina Sofiya Adlerspare U 1845 roci koroleva Shveciyi oplatila Sofiyi podalshe navchannya v Parizhi v 1845 1846 rokah vona vchilasya v Drezdeni u nimeckih hudozhnikiv Yuhana Kristiana Klausena Dalya i Kaspara Davida Fridriha kopiyuvala kartini starih majstriv U 1851 1855 rokah zhila i navchalasya v mistah Myunhen Bolonya Florenciya i Rim V Rimi vona bula chlenkineyu shvedskoyi i nimeckoyi koloniyi hudozhnikiv brala uchast v rusi Nazarijciv yakim keruvav hudozhnik Fridrih Overbek U Rimi Sofiya Adlerspare perejshla v katolictvo bula vihidcem z lyuteranskoyi sim yi napisala portret papi Piya IX V yiyi robotah cih rokiv vidchuvavsya vpliv romantizmu i zhivopisu hudozhnika Rafaelya Adlersparre kopiyuvala kartini vidomih zhivopisciv vklyuchayuchi kartini hudozhnika Chigoli Lodoviko Kardi Se lyudina i Markantonio Francheskini Smert Josipa U 1855 roci Adlerspare pobuvala u Shveciyi de yiyi roboti buli vistavleni v Korolivskomu Palaci U 1862 roci Adlerspare povernulasya na postijne prozhivannya v Shveciyi U Shveciyi yij bula priznachena pensiya vid Litteratorernas och Artisternas pensionsforening Nezabarom pislya otrimannya pershogo platezhu hudozhnicya pomerla U 1864 yiyi svekruha pionerka shvedskogo feminizmu Sofi Adlerspare nadislala peticiyu do parlamentu Shveciyi z vimogoyu nadati zhinkam pravo navchatisya v Korolivskij akademiyi vilnih mistectv narivni z cholovikami Na toj moment zhinki mogli vivchati tam lishe specialni disciplini i popri te sho Sofiya Adlespare bula uspishnoyu hudozhniceyu yiyi ne prijmali do akademiyi Peticiya prizvela do debativ u parlamenti i nareshti do reformi 1864 roku yaka dozvolila zhinkam navchatisya v Akademiyi narivni z cholovikami V danij chas kartini Sofiyi Adolfini Adlerspare zberigayutsya v Miskomu muzeyi Stokgolma Nacionalnomu muzeyi Shveciyi Princesa Zhozefina 1841 Portret Pershogo Oskara 1846 Aksel fon Arbin i Genriyeta 1858 ta in v Zamku Krageholm i v privatnih kolekciyah Ryad portretiv chleniv korolivskoyi sim yi portret Piya IX znahodyatsya v korolivskih kolekciyah Galereyared nbsp Sofiya Adlerspare Podvijnij portret nbsp Portret zhinki nbsp Portret zhinki nbsp Portret cholovika nbsp Genriyetta Frederika fon Arbin 1852 1880 i Aksel Otto Fredrik fon Arbin 1853 1906 nbsp Zhozefina 1807 1876 princesa Lejhtenberg koroleva ShveciyiPrimitkired a b v RKDartists d Track Q17299517 a b v g d Sophie Adolphine Adlersparre 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 a b v g As Kalmar lan kyrkoarkiv Husforhorslangder SE VALA 00464 A I 1 1806 1822 bildid C0029441 00198 d Track Q10527384d Track Q64166606 Sofia Adolfina Adlersparre OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 a b S ta Eugenia katolska forsamlings kyrkoarkiv Dod och begravningsbocker latinska SE SSA 0108 F I 1 1801 1868 bildid 00067712 00171 https gravar se forsamling katolska kyrkogarden i stockholm katolska kyrkogarden 0 ix a s adlersparre Gravar se d Track Q28008113 KulturNav 2016 d Track Q16323063d Track Q16323066Literaturared Osterberg Carin et al Svenska kvinnor foregangare nyskapare Lund Signum 1990 ISBN 91 87896 03 6 shved Stalberg Wilhelmina amp P G Berg Anteckningar om svenska qvinnor 1864 1866 shved Kallor Dagbok i sammandrag meddelad av Sofie Leijonhufvud i Tidskr for hemmet Arg 5 6 1863 64 Kvinnornas egen konstutstallning Idun 1911 s 146 J Roosval Svenskt konstgalleri 1912 Ida Trotzig Sophie Adlersparre Idun 1911 s 406 Svenska konstnarinnors utstallning 1 30 mars 1911 Kataloe Posilannyared Sophie Adolphine Adlersparre Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sofiya Adlerspare amp oldid 43611963