Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вулиця Софіївська — одна з вулиць Кременчука. Протяжність близько 1700 метрів. Розташована у центральній частині міста. Починається з вул. Перемоги та прямує на північний захід. На початку вулиці переважно приватні одноповерхові будинки, після перетину з вул. Небесної Сотні — багатоповерхові. Двічі розривається поперечними вулицями: Небесної сотні і Богаєвського. До 2016 року носила ім'я Чапаєва.
| Вулиця Софіївська Кременчук | |
|---|---|
 Вулиця Софіївська після перетину з вул. Шевченка в сторону вул. Левка Лук'яненка (ліворуч паркан ЗОШ № 19) | |
| Місцевість | Центр |
| Район | Автозаводський, Крюківський |
| Колишні назви | |
| Велика Міщанська, Міщанська, Суворівська, Чапаєва | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1,7 км |
| Номери телефонів | (код міста 0536 для шестизначних номерів та 05366 — для п'ятизначних) 2-0X-XX, 2-1X-XX, 2-2X-XX, 2-3X-XX, 2-4X-XX, 3-1X-XX, 3-5X-XX, 3-9X-XX, 74-XX-XX |
| Транспорт | |
| Рух | двобічний |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Архітектурні пам'ятки | Будинок Шапошникова, маєток фабриканта Рабиновича; обидва місцевого значення |
| Навчальні заклади | |
| Підприємства | Комунальне підприємство «Теплоенерго», страхова компанія «Інкомрезерв» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r4058075 |
| На карті |  На карті населеного пункту |
| Мапа | |
 Софіївська вулиця у Вікісховищі | |
Проходить крізь такі вулиці (від початку до кінця):
Історія
Період Російської імперії
На початку XIX століття Кременчук був великим промисловим і військовим центром. Активно розвивалися промисловість, освіта та медицина, а також релігійне життя міста, що знайшло відображення в історії вулиці. Спочатку вулиця називалася Великою Міщанською. У 1803 році між Великою Міщанською та вулицями Приютська (Горького), Весела (вулиця 1905 року) і Олексіївська (Шевченко) була облаштована Навчальна площа для проведення військових навчань і парадів. На розі з Бульварною вулицею (Богаєвського) розташовувалися дерев'яні одноповерхові казарми, які також називалися «бульварними».
У місті існувала також Мала Міщанська вулиця. Після завершення будівництва Олександрівського реального училища у 1878 році Мала Міщанська вулиця була перейменована в Училищну (нині — Коцюбинського). Таким чином, у місті залишилася лише одна Міщанська вулиця.
Нарпикінці XIX століття почалася активна забудова вулиці. На розі Київської (нині Перемоги) та Міщанською генерал Гутовський побудував собі особняк. На початку XX століття пані Гутовська здавала у ньому квартири. У 1887 році у кварталі між вулицями Кривогрязна (Троїцька), Міщанська, Приютська (Горького) і Бульварна (Богаєвського) «Товариство Ф. Сандомирський і Н. Рабинович» побудувало тютюново — махоркову фабрику. На вулиці також розміщувався мильний завод.
У тому ж році на перетині з Городовою вулицею (нині ця частина вулиці називається вулицею 29 вересня) у найманій будівлі відкрилася лікарня Кременчуцького суспільства лікарів. У цей же період на перехресті вулиць також відкрилася народна аудиторія, де розмістилася бібліотека, а також проходили спектаклі, концерти та виставки.
У 1899 році вулицю у двох місцях перетнула третя лінія Кременчуцького електричного трамваю. Трамваї йшли від Соборної площі (нині — Перемоги) по Київській вулиці (нині — також Перемоги), перетинаючи Міщанську. Пройшовши по Веселій вулиці (нині — 1905 року), вагони поверталися по Херсонській (нині — Лейтенанта Покладова), знову перетинаючи Міщанську.
У 1906 році «Товариство Ф. Сандомирський і Н. Рабинович» розпалося і Нохім Іцкович Рабинович заснував на його місці власне тютюнове підприємство «Самокат» («Самокатъ»). Центром підприємства був будинок його власника. Рабинович був також старостою юудейського молитовного будинку «Бейс-Яків», що розташовувався у будинку його компаньйона Фріделя Сандомирського на тій же вулиці (будинок називався також «синагогою Рабиновича»). У 1910 році на вулиці Пушкінській (колишня Городова, нині — 29 вересня) на розі з Міщанською відкрився католицький костел.
Після повернення у місто 35-о піхотного Брянського полку після закінчення російсько-японської війни було прийнято рішення про перебудову для його потреб бульварних казарм. Полк квартирувався у Кременчуці і був пов'язаний з історією вулиці і раніше: у будинках на Міщанській проживали військові чини, а також розміщувалася похідна церква полку, освячена на честь Преображення Господнього. Протягом 1910-1911 років на місці дерев'яних будівель велося спорудження нового ансамблю з двох кам'яних казарм. У 1913 році планувалося зведення дзвіниці над полковою церквою, що не було здійснено через початок Першої світової війни.
У 1913 році Міщанська вулиця була перейменована на Суворовську, на честь Олександра Суворова. Полководець у 1786 році був призначений командувачем Кременчуцьким гарнізоном, і після поранення у Кінбургській битві лікувався в Кременчуцькому госпіталі.
Радянський довоєнний період
Після визвольних змагань і приходу радянськї влади Суворовська вулиця була перейменована на честь Чапаєва. У 1920 році на місці Навчальної площі був розбитий сквер.
У колишньому будинку Гутовського у 1925 році відкрився нічний санаторій для дорослих хворих закритою формою туберкульоза. У тому ж році в іншому колишньому особняку на перетині з вулицею Херсонською (нині — Лейтенанта Покладова) відкрився венерологічний . У колишній будівлі лікарні відкрилася робоча поліклініка, у будівлі костьолу — будинок санітарної культури.
Наприкінці 1930-х років у центрі скверу на колишній Навчальній площі була побудована школа. Колишню будівлю синагоги було передано під клуб піонерів і школярів. У будівлі костелу відкрився виставковий простір.
З 1933 року у будинку номер 12 проживав , майбутній учасник підпільного руху у період німецької окупації міста, який вступив після звільнення ув ряди Червоної армії і загинув у бою.
Період німецької окупації
У період німецької окупації 1941-1943 років будівлю школи займав військовий госпіталь, у сквері ховали німецьких солдатів. Під час відступу німці зруйнували школу. Колишній будинок Гутовського, у якому розміщувався санаторій, обгорів. Диспансер був зруйнований, народна аудиторія також постраждала та не підлягала відновленню.
Повоєнний радянський період
Після війни особняк Гутовського був відновлений під житло і згодом включений до . Пам'ятниками архітектури також стали будинок Рабиновича і колишній католицький костел. У будівлі костелу розмістився кінотеатр, потім — дитяча спортивна школа. Було відновлено під житло одну з частково збережених будівель тютюнової фабрики (нині — будинок № 71). Були також відновлені колишні казарми Брянського полку, пізніше включені до списку пам'яток архітектури.
Велика частина колишньої Навчальної площі була облаштована під новий Сквер махорочників (роботи з озеленення були проведені навесні 1949 року). У 1960-1962 роках на території скверу була побудована нова школа. У післявоєнний період на вулиці були також побудовані численні будинки та дитячий садок. На місці народної аудиторії була побудована швейна фабрика. Будинок під номером 38/19, побудований у 1950 році, пізніше був включений до переліку
Період Незалежності
У 1990-ті роки закритий та розграбований більшовиками католицький костел був переданий православній церкві. У 2016 році у рамках вулиця була перейменована на Софіївську (у дореволюційний період Софіївською називалася сучасна ).
Будівлі та об'єкти
- Будинок № 1 — Будинок генерала Гутовського (архітектурна пам'ятка місцевого значення).
- Будинок № 2/46 — житловий будинок кінця XIX століття.
- Будинок № 19/11 — Швейна фабрика з пам'ятною дошкою, присвяченій подіям 1905 року у стінах народної аудиторії.
- Будинок № 34/16 — Собор Святого Миколая (колишній католицький костел), пам'ятник архітектури.
- Будинок № 37 — житловий будинок кінця XIX століття.
- Будинок № 38/19 — житловий будинок 1950-о року побудови, пам'ятник архітектури.
- Будинок № 68 — Комунальне підприємство «Теплоенерго».
- Будинок № 69/58 — загальноосвітня школа №19.
- Будинок № 69-А — (колишня станція юних техніків).
- Будинок № 71 — житловий будинок кінця XIX століття, одне з відновлених після війни будівель тютюнової фабрики.
- Будинок № 73 — Маєток фабриканта Рабиновича (пам'ятка архітектури).
- Будинок № 75 — Страхова компанія «Інкомрезерв».
- Будинок № 82 — Дитячий садок №34.
- Казарми 35-го Брянського полку, пам'ятка архітектури, нині не мають адреси по вулиці Софіївській.
Див. також
Примітки
- Список пам'яток архітектури місцевого значення м.Кременчук Полтавська область. Архів оригіналу за 22 грудня 2012. Процитовано 21 травня 2011.
- . Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 21 травня 2011.
- Кременчуцький міський центр позашкільної освіти
- Перелік суб'єктів природних монополій Полтавської області
- . Архів оригіналу за 13 квітня 2008. Процитовано 21 травня 2011.
- Музыченко Н.В., Соколова И.М. Сквер на Учебной площади в Кременчуге (рос.). Окраины Кременчуга. Процитовано 11 вересня 2017.
- Лушакова А.М. Військові казарми у забудові Кременчука другоï половини XIX—початку XX століття : ( )[укр.] // Вісник КрНУ імені Михайла Остроградського.
- Лушакова А.М., Євселевський Л. І. Александровское реальное училище в Кременчуге. okrain.net.ua (рос.). Процитовано 9 жовтня 2017.
- Особняк генерала Гутовського в Кременчуге (рос.). Окраины Кременчуга. Процитовано 11 вересня 2017.
- (рос.). www.histpol.pl.ua. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.
- Лушакова А.М., Євселевський Л. І. Общество врачей в Кременчуге (рос.). Окраины Кременчуга. Процитовано 11 вересня 2017.
- Кобзар В.В. Культурне життя провінційного міста Кременчук (кінець 19 – початок 20 ст.) (укр.). okrain.net.ua. Процитовано 10 жовтня 2017.
- Лушакова А.М. История Пушкинской народной аудитории в Кременчуге (рос.). okrain.net.ua. Процитовано 9 жовтня 2017.
- Тархов С.А., Козлов К.П., Оландер А. Энциклопедический путеводитель «Электротранспорт Украины». — Киев : Варто, 2011.
- Особняк Н.Рабиновича в Кременчуге (рос.). Окраины Кременчуга. Процитовано 11 вересня 2017.
- Религиозная жизнь еврейской общины Кременчуга. Сайт города Кременчуга (рос.). Процитовано 9 жовтня 2017.
- Лушакова А.М., Євселевський Л. І. Костел в Кременчуге (рос.). Окраины Кременчуга. Процитовано 12 вересня 2017.
- Хронологическая история города Кременчуг (рос.). Окраины Кременчуга. Процитовано 11 вересня 2017.
- . Туризм и отдых в Украине (рос.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 9 жовтня 2017.
- Федько И.С. Кожно-венерологическая служба в Кременчуге (рос.). Окраины Кременчуга. Процитовано 11 вересня 2017.
- Емельяненко Константин Викторович (рос.). Окраины Кременчуга. Процитовано 11 вересня 2017.
- Пам'ятки м. Кременчук. Доступ до правди (укр.). Процитовано 9 жовтня 2017.
- Новые названия улиц в Кременчуге. После декоммунизации. Все новости Кременчуга на сайте ТелеграфЪ (рос.). Процитовано 11 вересня 2017.
- Улицы и площади в Кременчуге в 1901 году (рос.). Окраины Кременчуга. Процитовано 12 вересня 2017.
- Старый Дом №71 по улице Софиевской в Кременчуге (рос.). Окраины Кременчуга. Процитовано 11 вересня 2017.
Джерела
- Лушакова А. М., Євселевський Л. І. Вулицями старого Кременчука / А. М. Лушакова, Л. І. Євселевський. — Видання друге, перероблене і доповнене. — Кременчук: Вид–во «Кременчук», 2001. — 224 с. (рос. мовою).
- Лушакова А. М. «Військові казарми у забудові Кременчука другоï половини XIX—початку XX століття» (2011)
- Музиченко Н. В., Соколова І.М. «Смарагдові шати Кременчука: історія міста в парках і скверах» (2016)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Vulicya Sofiyivska Vulicya Sofiyivska odna z vulic Kremenchuka Protyazhnist blizko 1700 metriv Roztashovana u centralnij chastini mista Pochinayetsya z vul Peremogi ta pryamuye na pivnichnij zahid Na pochatku vulici perevazhno privatni odnopoverhovi budinki pislya peretinu z vul Nebesnoyi Sotni bagatopoverhovi Dvichi rozrivayetsya poperechnimi vulicyami Nebesnoyi sotni i Bogayevskogo Do 2016 roku nosila im ya Chapayeva Vulicya Sofiyivska KremenchukVulicya Sofiyivska pislya peretinu z vul Shevchenka v storonu vul Levka Luk yanenka livoruch parkan ZOSh 19 Vulicya Sofiyivska pislya peretinu z vul Shevchenka v storonu vul Levka Luk yanenka livoruch parkan ZOSh 19 MiscevistCentrRajonAvtozavodskij KryukivskijKolishni nazviVelika Mishanska Mishanska Suvorivska ChapayevaZagalni vidomostiProtyazhnist1 7 kmNomeri telefoniv kod mista 0536 dlya shestiznachnih nomeriv ta 05366 dlya p yatiznachnih 2 0X XX 2 1X XX 2 2X XX 2 3X XX 2 4X XX 3 1X XX 3 5X XX 3 9X XX 74 XX XXTransportRuhdvobichnijPokrittyaasfaltBudivli pam yatki infrastrukturaArhitekturni pam yatkiBudinok Shaposhnikova mayetok fabrikanta Rabinovicha obidva miscevogo znachennyaNavchalni zakladiPidpriyemstvaKomunalne pidpriyemstvo Teploenergo strahova kompaniya Inkomrezerv Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapr4058075Na kartiNa karti naselenogo punktuMapa Sofiyivska vulicya u Vikishovishi Prohodit kriz taki vulici vid pochatku do kincya Akademika Maslova 29 Veresnya Lejtenanta Pokladova Nebesnoyi Sotni Shevchenka Levka Luk yanenka Likarya O BogayevskogoIstoriyaPeriod Rosijskoyi imperiyi Na pochatku XIX stolittya Kremenchuk buv velikim promislovim i vijskovim centrom Aktivno rozvivalisya promislovist osvita ta medicina a takozh religijne zhittya mista sho znajshlo vidobrazhennya v istoriyi vulici Spochatku vulicya nazivalasya Velikoyu Mishanskoyu U 1803 roci mizh Velikoyu Mishanskoyu ta vulicyami Priyutska Gorkogo Vesela vulicya 1905 roku i Oleksiyivska Shevchenko bula oblashtovana Navchalna plosha dlya provedennya vijskovih navchan i paradiv Na rozi z Bulvarnoyu vuliceyu Bogayevskogo roztashovuvalisya derev yani odnopoverhovi kazarmi yaki takozh nazivalisya bulvarnimi U misti isnuvala takozh Mala Mishanska vulicya Pislya zavershennya budivnictva Oleksandrivskogo realnogo uchilisha u 1878 roci Mala Mishanska vulicya bula perejmenovana v Uchilishnu nini Kocyubinskogo Takim chinom u misti zalishilasya lishe odna Mishanska vulicya Budinok generala Gutovskogo Narpikinci XIX stolittya pochalasya aktivna zabudova vulici Na rozi Kiyivskoyi nini Peremogi ta Mishanskoyu general Gutovskij pobuduvav sobi osobnyak Na pochatku XX stolittya pani Gutovska zdavala u nomu kvartiri U 1887 roci u kvartali mizh vulicyami Krivogryazna Troyicka Mishanska Priyutska Gorkogo i Bulvarna Bogayevskogo Tovaristvo F Sandomirskij i N Rabinovich pobuduvalo tyutyunovo mahorkovu fabriku Na vulici takozh rozmishuvavsya milnij zavod U tomu zh roci na peretini z Gorodovoyu vuliceyu nini cya chastina vulici nazivayetsya vuliceyu 29 veresnya u najmanij budivli vidkrilasya likarnya Kremenchuckogo suspilstva likariv U cej zhe period na perehresti vulic takozh vidkrilasya narodna auditoriya de rozmistilasya biblioteka a takozh prohodili spektakli koncerti ta vistavki U 1899 roci vulicyu u dvoh miscyah peretnula tretya liniya Kremenchuckogo elektrichnogo tramvayu Tramvayi jshli vid Sobornoyi ploshi nini Peremogi po Kiyivskij vulici nini takozh Peremogi peretinayuchi Mishansku Projshovshi po Veselij vulici nini 1905 roku vagoni povertalisya po Hersonskij nini Lejtenanta Pokladova znovu peretinayuchi Mishansku Budinok fabrikanta Rabinovicha U 1906 roci Tovaristvo F Sandomirskij i N Rabinovich rozpalosya i Nohim Ickovich Rabinovich zasnuvav na jogo misci vlasne tyutyunove pidpriyemstvo Samokat Samokat Centrom pidpriyemstva buv budinok jogo vlasnika Rabinovich buv takozh starostoyu yuudejskogo molitovnogo budinku Bejs Yakiv sho roztashovuvavsya u budinku jogo kompanjona Fridelya Sandomirskogo na tij zhe vulici budinok nazivavsya takozh sinagogoyu Rabinovicha U 1910 roci na vulici Pushkinskij kolishnya Gorodova nini 29 veresnya na rozi z Mishanskoyu vidkrivsya katolickij kostel Vid na kazarmi Bryanskogo polku z boku Sofiyivskoyi vulici Pislya povernennya u misto 35 o pihotnogo Bryanskogo polku pislya zakinchennya rosijsko yaponskoyi vijni bulo prijnyato rishennya pro perebudovu dlya jogo potreb bulvarnih kazarm Polk kvartiruvavsya u Kremenchuci i buv pov yazanij z istoriyeyu vulici i ranishe u budinkah na Mishanskij prozhivali vijskovi chini a takozh rozmishuvalasya pohidna cerkva polku osvyachena na chest Preobrazhennya Gospodnogo Protyagom 1910 1911 rokiv na misci derev yanih budivel velosya sporudzhennya novogo ansamblyu z dvoh kam yanih kazarm U 1913 roci planuvalosya zvedennya dzvinici nad polkovoyu cerkvoyu sho ne bulo zdijsneno cherez pochatok Pershoyi svitovoyi vijni U 1913 roci Mishanska vulicya bula perejmenovana na Suvorovsku na chest Oleksandra Suvorova Polkovodec u 1786 roci buv priznachenij komanduvachem Kremenchuckim garnizonom i pislya poranennya u Kinburgskij bitvi likuvavsya v Kremenchuckomu gospitali Radyanskij dovoyennij period Pislya vizvolnih zmagan i prihodu radyanskyi vladi Suvorovska vulicya bula perejmenovana na chest Chapayeva U 1920 roci na misci Navchalnoyi ploshi buv rozbitij skver U kolishnomu budinku Gutovskogo u 1925 roci vidkrivsya nichnij sanatorij dlya doroslih hvorih zakritoyu formoyu tuberkuloza U tomu zh roci v inshomu kolishnomu osobnyaku na peretini z vuliceyu Hersonskoyu nini Lejtenanta Pokladova vidkrivsya venerologichnij U kolishnij budivli likarni vidkrilasya robocha poliklinika u budivli kostolu budinok sanitarnoyi kulturi Naprikinci 1930 h rokiv u centri skveru na kolishnij Navchalnij ploshi bula pobudovana shkola Kolishnyu budivlyu sinagogi bulo peredano pid klub pioneriv i shkolyariv U budivli kostelu vidkrivsya vistavkovij prostir Z 1933 roku u budinku nomer 12 prozhivav majbutnij uchasnik pidpilnogo ruhu u period nimeckoyi okupaciyi mista yakij vstupiv pislya zvilnennya uv ryadi Chervonoyi armiyi i zaginuv u boyu Period nimeckoyi okupaciyi U period nimeckoyi okupaciyi 1941 1943 rokiv budivlyu shkoli zajmav vijskovij gospital u skveri hovali nimeckih soldativ Pid chas vidstupu nimci zrujnuvali shkolu Kolishnij budinok Gutovskogo u yakomu rozmishuvavsya sanatorij obgoriv Dispanser buv zrujnovanij narodna auditoriya takozh postrazhdala ta ne pidlyagala vidnovlennyu Povoyennij radyanskij period Budinok fabrikanta Rabinovicha Pislya vijni osobnyak Gutovskogo buv vidnovlenij pid zhitlo i zgodom vklyuchenij do Pam yatnikami arhitekturi takozh stali budinok Rabinovicha i kolishnij katolickij kostel U budivli kostelu rozmistivsya kinoteatr potim dityacha sportivna shkola Bulo vidnovleno pid zhitlo odnu z chastkovo zberezhenih budivel tyutyunovoyi fabriki nini budinok 71 Buli takozh vidnovleni kolishni kazarmi Bryanskogo polku piznishe vklyucheni do spisku pam yatok arhitekturi Velika chastina kolishnoyi Navchalnoyi ploshi bula oblashtovana pid novij Skver mahorochnikiv roboti z ozelenennya buli provedeni navesni 1949 roku U 1960 1962 rokah na teritoriyi skveru bula pobudovana nova shkola U pislyavoyennij period na vulici buli takozh pobudovani chislenni budinki ta dityachij sadok Na misci narodnoyi auditoriyi bula pobudovana shvejna fabrika Budinok pid nomerom 38 19 pobudovanij u 1950 roci piznishe buv vklyuchenij do pereliku Period Nezalezhnosti U 1990 ti roki zakritij ta rozgrabovanij bilshovikami katolickij kostel buv peredanij pravoslavnij cerkvi U 2016 roci u ramkah vulicya bula perejmenovana na Sofiyivsku u dorevolyucijnij period Sofiyivskoyu nazivalasya suchasna Budivli ta ob yektiZhitlovij budinok 38 19Budinok 1 Budinok generala Gutovskogo arhitekturna pam yatka miscevogo znachennya Budinok 2 46 zhitlovij budinok kincya XIX stolittya Budinok 19 11 Shvejna fabrika z pam yatnoyu doshkoyu prisvyachenij podiyam 1905 roku u stinah narodnoyi auditoriyi Budinok 34 16 Sobor Svyatogo Mikolaya kolishnij katolickij kostel pam yatnik arhitekturi Budinok 37 zhitlovij budinok kincya XIX stolittya Budinok 38 19 zhitlovij budinok 1950 o roku pobudovi pam yatnik arhitekturi Budinok 68 Komunalne pidpriyemstvo Teploenergo Budinok 69 58 zagalnoosvitnya shkola 19 Budinok 69 A kolishnya stanciya yunih tehnikiv Budinok 71 zhitlovij budinok kincya XIX stolittya odne z vidnovlenih pislya vijni budivel tyutyunovoyi fabriki Budinok 73 Mayetok fabrikanta Rabinovicha pam yatka arhitekturi Budinok 75 Strahova kompaniya Inkomrezerv Budinok 82 Dityachij sadok 34 Kazarmi 35 go Bryanskogo polku pam yatka arhitekturi nini ne mayut adresi po vulici Sofiyivskij Div takozhVulici Kremenchuka Administrativnij ustrij KremenchukaPrimitkiSpisok pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya m Kremenchuk Poltavska oblast Arhiv originalu za 22 grudnya 2012 Procitovano 21 travnya 2011 Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 21 travnya 2011 Kremenchuckij miskij centr pozashkilnoyi osviti Perelik sub yektiv prirodnih monopolij Poltavskoyi oblasti Arhiv originalu za 13 kvitnya 2008 Procitovano 21 travnya 2011 Muzychenko N V Sokolova I M Skver na Uchebnoj ploshadi v Kremenchuge ros Okrainy Kremenchuga Procitovano 11 veresnya 2017 Lushakova A M Vijskovi kazarmi u zabudovi Kremenchuka drugoi polovini XIX pochatku XX stolittya ukr Visnik KrNU imeni Mihajla Ostrogradskogo Lushakova A M Yevselevskij L I Aleksandrovskoe realnoe uchilishe v Kremenchuge okrain net ua ros Procitovano 9 zhovtnya 2017 Osobnyak generala Gutovskogo v Kremenchuge ros Okrainy Kremenchuga Procitovano 11 veresnya 2017 ros www histpol pl ua Arhiv originalu za 11 veresnya 2017 Procitovano 11 veresnya 2017 Lushakova A M Yevselevskij L I Obshestvo vrachej v Kremenchuge ros Okrainy Kremenchuga Procitovano 11 veresnya 2017 Kobzar V V Kulturne zhittya provincijnogo mista Kremenchuk kinec 19 pochatok 20 st ukr okrain net ua Procitovano 10 zhovtnya 2017 Lushakova A M Istoriya Pushkinskoj narodnoj auditorii v Kremenchuge ros okrain net ua Procitovano 9 zhovtnya 2017 Tarhov S A Kozlov K P Olander A Enciklopedicheskij putevoditel Elektrotransport Ukrainy Kiev Varto 2011 Osobnyak N Rabinovicha v Kremenchuge ros Okrainy Kremenchuga Procitovano 11 veresnya 2017 Religioznaya zhizn evrejskoj obshiny Kremenchuga Sajt goroda Kremenchuga ros Procitovano 9 zhovtnya 2017 Lushakova A M Yevselevskij L I Kostel v Kremenchuge ros Okrainy Kremenchuga Procitovano 12 veresnya 2017 Hronologicheskaya istoriya goroda Kremenchug ros Okrainy Kremenchuga Procitovano 11 veresnya 2017 Turizm i otdyh v Ukraine ros Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2017 Procitovano 9 zhovtnya 2017 Fedko I S Kozhno venerologicheskaya sluzhba v Kremenchuge ros Okrainy Kremenchuga Procitovano 11 veresnya 2017 Emelyanenko Konstantin Viktorovich ros Okrainy Kremenchuga Procitovano 11 veresnya 2017 Pam yatki m Kremenchuk Dostup do pravdi ukr Procitovano 9 zhovtnya 2017 Novye nazvaniya ulic v Kremenchuge Posle dekommunizacii Vse novosti Kremenchuga na sajte Telegraf ros Procitovano 11 veresnya 2017 Ulicy i ploshadi v Kremenchuge v 1901 godu ros Okrainy Kremenchuga Procitovano 12 veresnya 2017 Staryj Dom 71 po ulice Sofievskoj v Kremenchuge ros Okrainy Kremenchuga Procitovano 11 veresnya 2017 DzherelaLushakova A M Yevselevskij L I Vulicyami starogo Kremenchuka A M Lushakova L I Yevselevskij Vidannya druge pereroblene i dopovnene Kremenchuk Vid vo Kremenchuk 2001 224 s ros movoyu Lushakova A M Vijskovi kazarmi u zabudovi Kremenchuka drugoi polovini XIX pochatku XX stolittya 2011 Muzichenko N V Sokolova I M Smaragdovi shati Kremenchuka istoriya mista v parkah i skverah 2016