Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Казарми 35-го Брянського піхотного полку — пам'ятка архітектури Кременчука, одна з небагатьох збудованих до Жовтневого перевороту споруд міста, що збереглися до сьогодні. Розташовані на розі вулиць Троїцької та Лікаря Овксентія Богаєвського. Зведені у 1910—1911 роках.
| Казарми 35-го Брянського піхотного полку | |
|---|---|
 | |
| 49°04′32″ пн. ш. 33°25′10″ сх. д. / 49.07556° пн. ш. 33.41944° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Місто | м. Кременчук, Полтавська область |
| Розташування | вул. Лікаря О. Богаєвського, 4 |
| Початок будівництва | 1910 |
| Побудовано | 1911 |
| Статус | пам'ятка архітектури місцевого значення |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія та опис
Казарми 35-го Брянського піхотного полку цікаві як частина військової історії нашого міста. Кременчук відігравав важливу роль у військовій історії держав, у складі яких він перебував у різні часи. Навіть своїм виникненням місто завдячує насамперед воєнно-стратегічним міркуванням. Згідно з офіційною версією, в 1571 році польський король Сигізмунд Август Другий видав указ про заснування на березі Дніпра в урочищі Кременчук земляної фортеці для захисту дніпровської переправи та для оборони прикордонних земель Речі Посполитої від набігів кримських татар.
У ХУІІ - першій половині ХУІІІ ст. переважну більшість кременчужан складали люди військового стану – українські козаки, котрі були зобов’язані в разі загрози нападу ворога «кінно та оружно» прибувати у свою сотню, яка входила спочатку до складу гетьманського Чигиринського полку, а потім (після 1667 р.) – Миргородського полку.
У зв’язку з російсько-турецькими війнами починаючи з 1735 р. Кременчук поступово перетворився на головну тилову базу армії Російської імперії на півдні. Тут розміщувалися магазейни (склади) для зберігання зброї, амуніції, обмундирування, провіанту і т.п. У 1788 р. була заснована корабельна верф, де будувалися канонерські човни, фрегати, бомбардирські катери, лансони (невеликі одно-двощоглові парусно-гребні судна довжиною близько 20 метрів, озброєння яких складалося з 4-8 гармат малого калібру або 1-2 великокаліберних гармат чи мортир) та інші невеликі судна для Чорноморського флоту. Тоді ж був розгорнутий Кременчуцький збройовий завод для ремонту всіх видів озброєння.
Після реформ початку 19 ст. зросла роль Кременчука в управлінні сухопутними збройними силами: сюди в 1841 р. переводиться головний штаб інспектора резервної кавалерії та поселень військ, у підпорядкування якого знаходилося близько півмільйона військовослужбовців.
Від 1885 р. в Кременчуці квартирував 35-й Брянський піхотний полк, який брав участь у війні з Наполеоном 1812 р., закордонних походах 1813 і 1814 років, Російсько-турецькій війні 1828-1829, Угорській кампанії 1849, Кримській війні, Російсько-турецькій війні 1877-1878, Російсько-японській війні 1905-1907 рр.
Кременчук на той час був важливим центром розміщення військового контингенту. На 1900 рік в місті розташовувалися управління військового начальника, 2-га бригада 9-ї піхотної дивізії, 35-й піхотний Брянський полк, 34-й піхотний Севський полк, артилерійський склад Одеського військового округу, міська артилерійська бригада, 5-й резервний артилерійський парк, Кременчуцький інтендантський речовий склад Одеського військового округу, а також Кременчуцький міський лазарет. Значна частина військових установ розміщувалася в приватному секторі (житло офіцерів, канцелярія, управління тощо). Рядові проживали в казармах. На початку ХІХ століття в Кременчуці були Дніпровські казарми, «Цукрові казарми» (в приміщеннях колишнього цукрового заводу), «Бульварні казарми», казарми на Піщаній горі, на території артилерійських складів та інтендантського складу, казарми міського гарнізону, 35-го піхотного Брянського полку та 36-го піхотного Орловського полку.
Після повернення 35-го піхотного Брянського полку з Російсько-японської війни було прийняте рішення побудувати для нього нові казарми та інші службові приміщення на тому місці, де вони стоять і зараз
Будівництво двоповерхової цегляної споруди казарми проводилось в 1910-1911 рр. під керівництвом міського техніка Т. Ястрембського. Будівничий звернувся до архітектурного стилю класицизму, який відзначається геометрично ясним і зручним плануванням приміщень, строгістю архітектурних форм і стриманістю оздоблення.
Оскільки головна будівля проектувалася для казарм, то її функціональність зумовила композицію та естетичність рішень. З часом утворився комплекс кількох споруд, які оточують плац, де відбувалися шикування солдат.
Ідея військової могутності, надійного захисту була головною при розбудові ансамблю споруд 35-го Брянського полку. На фасаді казарми - чітке повторення основних елементів: напівколон, портиків, пілястр, є орнамент у вигляді стилізованих вінків слави, що характерно для споруд такого типу. Вікна розміщені у певному ритмі, займають дві третіх висоти споруди. Декор казарм відрізняється використанням елементів середньовічної фортечної архітектури, зокрема зубців-бійниць. Будинки комплексу схожі за функціональним призначенням та композицією, проте не є однаковими.
У 1913 році планувалося спорудження дзвіниці над похідною церквою Преображення Господнього, яка входила до архітектурного ансамблю казарм. Але Перша світова війна завадила здійсненню цих планів.
У приміщенні казарм 35-го Брянського полку, у великій двосвітній залі, розрахованій на перебування не менше 400 чоловік, розміщувалася полкова домова церква на честь Преображення Господнього, про що свідчить пам’ятна дошка.
У роки Першої світової війни у дворі Бульварних казарм, як їх називали у місті, розміщувався розподільчий пункт, де формувалися і направлялися на фронт маршові роти і батальйони.
Казарми були переповнені, умови утримування солдат були важкими. 25 жовтня 1916 року почалося солдатське повстання, у якому взяли участь понад 6 тисяч солдат місцевого гарнізону. Солдати вимагали припинити війну, надати відпустки тим, хто повернувся з госпіталів; не відправляти на фронт солдатів після кількох поранень, а замість них посилати городових та етапні команди. Солдати роззброїли розташовану на території казарм 20-ту етапну роту і захопили 140 гвинтівок. 27 жовтня 1916 року в Кременчук прибули каральні загони під командою генерала Гамзагорді. Семеро солдат було засуджено до смертної кари, яку згодом п’ятьом з них замінили безстроковою каторгою. А керівників повстання – М.Г. Зеленського та І.С. Цися – розстріляли; 100 чоловік залишилися під арештом. Кременчуцьке солдатське повстання мало важливе місце серед антиурядових і військових виступів на початку ХХ століття.
З початком трагічних подій 1917 року полк переводили в інші міста, а 1918 року в м. Черкаси полк припинив існування.
На початку 1940-х років тут квартирувала Кременчуцька авіаційна школа початкового навчання льотчиків, евакуйована у 1941 р.
Споруди, які частково вцілілі під час Другої світової війни, були відновлені в радянський період. Довгий час в них дислокувалася десантна частина, пізніше вони використовувалися СБУ як тренувальна база.
Станом на 2018 рік казарми, включені в перелік пам'яток архітектури Кременчука, знаходяться з занедбаному стані. На території розташована похідна церква.
Зараз будівлі колишніх казарм 35-го Брянського піхотного полку є однією з окрас вулиць Лікаря Богаєвського та Троїцької.
Див. також
Примітки
- . Доступ до правди. 12.05.2017. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.
- Ирина Андреева (26.09.2016). . Кременчугская газета. Архів оригіналу за 18 листопада 2017. Процитовано 1 серпня 2018.
- Роман Пацовский (1.03.2016). Утраченные святыни Кременчуга Церковь 35-го пехотного Брянского полка в память Преображения Господня. История Кременчуга и его окраин. Процитовано 1 серпня 2018.[недоступне посилання з липня 2019]
Література
- Архів Кременчуцького краєзнавчого музею, Ф.1, оп. 1, спр. 3, 11, 31, 43.
- Лушакова А. М. Військові казарми у забудові Кременчука другої половини ХІХ — початку ХХ століття [ 8 травня 2018 у Wayback Machine.] / Алла Миколаївна Лушакова // Вісник КрНУ імені Михайла Остроградського. Випуск 5/2011 (70). / Алла Миколаївна Лушакова. — Кременчук, 2011. — С. 195—198.
- Лушакова А.Н., Евселевский Л.И. Улицами старого Кременчуга . ─ 2-е изд.перераб. и доп. ─ Кременчуг : "Кременчук", 2001 . ─ 223 с.
- Лушакова А.М. Військові казарми в забудові Кременчука в 2-й пол. XIX – поч. ХХ ст. // Вісник КрНУ імені Михайла Остроградського. — 2011.
- Кременчуг : любимый город [ Текст ] / [авт. кол. А.Н.Лушакова, И.М.Соколова, Е.В.Коваленко и др.] . ─ [Сумы] : [Университетская книга], 2019 . ─ 495 с. : ил.
- Валкова Зоя, Малюшков Владислав. Конкурсні роботи «Будівля 35 Брянського піхотного полку» літературно-краєзнавчого конкурсу «Дізнайся про Кременчук: будівлі мого міста» (рукописи). 2014.
- Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 02.02.2022 № 50
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kazarmi 35 go Bryanskogo pihotnogo polku pam yatka arhitekturi Kremenchuka odna z nebagatoh zbudovanih do Zhovtnevogo perevorotu sporud mista sho zbereglisya do sogodni Roztashovani na rozi vulic Troyickoyi ta Likarya Ovksentiya Bogayevskogo Zvedeni u 1910 1911 rokah region skasovanij CoordScale Kazarmi 35 go Bryanskogo pihotnogo polkuBudivli v 2020 rociBudivli v 2020 roci49 04 32 pn sh 33 25 10 sh d 49 07556 pn sh 33 41944 sh d 49 07556 33 41944Krayina UkrayinaMistom Kremenchuk Poltavska oblastRoztashuvannyavul Likarya O Bogayevskogo 4Pochatok budivnictva1910Pobudovano1911Status pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya Mediafajli u VikishovishiIstoriya ta opisKazarmi 35 go Bryanskogo pihotnogo polku cikavi yak chastina vijskovoyi istoriyi nashogo mista Kremenchuk vidigravav vazhlivu rol u vijskovij istoriyi derzhav u skladi yakih vin perebuvav u rizni chasi Navit svoyim viniknennyam misto zavdyachuye nasampered voyenno strategichnim mirkuvannyam Zgidno z oficijnoyu versiyeyu v 1571 roci polskij korol Sigizmund Avgust Drugij vidav ukaz pro zasnuvannya na berezi Dnipra v urochishi Kremenchuk zemlyanoyi forteci dlya zahistu dniprovskoyi perepravi ta dlya oboroni prikordonnih zemel Rechi Pospolitoyi vid nabigiv krimskih tatar U HUII pershij polovini HUIII st perevazhnu bilshist kremenchuzhan skladali lyudi vijskovogo stanu ukrayinski kozaki kotri buli zobov yazani v razi zagrozi napadu voroga kinno ta oruzhno pribuvati u svoyu sotnyu yaka vhodila spochatku do skladu getmanskogo Chigirinskogo polku a potim pislya 1667 r Mirgorodskogo polku U zv yazku z rosijsko tureckimi vijnami pochinayuchi z 1735 r Kremenchuk postupovo peretvorivsya na golovnu tilovu bazu armiyi Rosijskoyi imperiyi na pivdni Tut rozmishuvalisya magazejni skladi dlya zberigannya zbroyi amuniciyi obmundiruvannya proviantu i t p U 1788 r bula zasnovana korabelna verf de buduvalisya kanonerski chovni fregati bombardirski kateri lansoni neveliki odno dvoshoglovi parusno grebni sudna dovzhinoyu blizko 20 metriv ozbroyennya yakih skladalosya z 4 8 garmat malogo kalibru abo 1 2 velikokalibernih garmat chi mortir ta inshi neveliki sudna dlya Chornomorskogo flotu Todi zh buv rozgornutij Kremenchuckij zbrojovij zavod dlya remontu vsih vidiv ozbroyennya Pislya reform pochatku 19 st zrosla rol Kremenchuka v upravlinni suhoputnimi zbrojnimi silami syudi v 1841 r perevoditsya golovnij shtab inspektora rezervnoyi kavaleriyi ta poselen vijsk u pidporyadkuvannya yakogo znahodilosya blizko pivmiljona vijskovosluzhbovciv Vid 1885 r v Kremenchuci kvartiruvav 35 j Bryanskij pihotnij polk yakij brav uchast u vijni z Napoleonom 1812 r zakordonnih pohodah 1813 i 1814 rokiv Rosijsko tureckij vijni 1828 1829 Ugorskij kampaniyi 1849 Krimskij vijni Rosijsko tureckij vijni 1877 1878 Rosijsko yaponskij vijni 1905 1907 rr Kremenchuk na toj chas buv vazhlivim centrom rozmishennya vijskovogo kontingentu Na 1900 rik v misti roztashovuvalisya upravlinnya vijskovogo nachalnika 2 ga brigada 9 yi pihotnoyi diviziyi 35 j pihotnij Bryanskij polk 34 j pihotnij Sevskij polk artilerijskij sklad Odeskogo vijskovogo okrugu miska artilerijska brigada 5 j rezervnij artilerijskij park Kremenchuckij intendantskij rechovij sklad Odeskogo vijskovogo okrugu a takozh Kremenchuckij miskij lazaret Znachna chastina vijskovih ustanov rozmishuvalasya v privatnomu sektori zhitlo oficeriv kancelyariya upravlinnya tosho Ryadovi prozhivali v kazarmah Na pochatku HIH stolittya v Kremenchuci buli Dniprovski kazarmi Cukrovi kazarmi v primishennyah kolishnogo cukrovogo zavodu Bulvarni kazarmi kazarmi na Pishanij gori na teritoriyi artilerijskih skladiv ta intendantskogo skladu kazarmi miskogo garnizonu 35 go pihotnogo Bryanskogo polku ta 36 go pihotnogo Orlovskogo polku Pislya povernennya 35 go pihotnogo Bryanskogo polku z Rosijsko yaponskoyi vijni bulo prijnyate rishennya pobuduvati dlya nogo novi kazarmi ta inshi sluzhbovi primishennya na tomu misci de voni stoyat i zaraz Budivnictvo dvopoverhovoyi ceglyanoyi sporudi kazarmi provodilos v 1910 1911 rr pid kerivnictvom miskogo tehnika T Yastrembskogo Budivnichij zvernuvsya do arhitekturnogo stilyu klasicizmu yakij vidznachayetsya geometrichno yasnim i zruchnim planuvannyam primishen strogistyu arhitekturnih form i strimanistyu ozdoblennya Oskilki golovna budivlya proektuvalasya dlya kazarm to yiyi funkcionalnist zumovila kompoziciyu ta estetichnist rishen Z chasom utvorivsya kompleks kilkoh sporud yaki otochuyut plac de vidbuvalisya shikuvannya soldat Ideya vijskovoyi mogutnosti nadijnogo zahistu bula golovnoyu pri rozbudovi ansamblyu sporud 35 go Bryanskogo polku Na fasadi kazarmi chitke povtorennya osnovnih elementiv napivkolon portikiv pilyastr ye ornament u viglyadi stilizovanih vinkiv slavi sho harakterno dlya sporud takogo tipu Vikna rozmisheni u pevnomu ritmi zajmayut dvi tretih visoti sporudi Dekor kazarm vidriznyayetsya vikoristannyam elementiv serednovichnoyi fortechnoyi arhitekturi zokrema zubciv bijnic Budinki kompleksu shozhi za funkcionalnim priznachennyam ta kompoziciyeyu prote ne ye odnakovimi Kazarmi polku u period do 1917 roku U 1913 roci planuvalosya sporudzhennya dzvinici nad pohidnoyu cerkvoyu Preobrazhennya Gospodnogo yaka vhodila do arhitekturnogo ansamblyu kazarm Ale Persha svitova vijna zavadila zdijsnennyu cih planiv U primishenni kazarm 35 go Bryanskogo polku u velikij dvosvitnij zali rozrahovanij na perebuvannya ne menshe 400 cholovik rozmishuvalasya polkova domova cerkva na chest Preobrazhennya Gospodnogo pro sho svidchit pam yatna doshka U roki Pershoyi svitovoyi vijni u dvori Bulvarnih kazarm yak yih nazivali u misti rozmishuvavsya rozpodilchij punkt de formuvalisya i napravlyalisya na front marshovi roti i bataljoni Kazarmi buli perepovneni umovi utrimuvannya soldat buli vazhkimi 25 zhovtnya 1916 roku pochalosya soldatske povstannya u yakomu vzyali uchast ponad 6 tisyach soldat miscevogo garnizonu Soldati vimagali pripiniti vijnu nadati vidpustki tim hto povernuvsya z gospitaliv ne vidpravlyati na front soldativ pislya kilkoh poranen a zamist nih posilati gorodovih ta etapni komandi Soldati rozzbroyili roztashovanu na teritoriyi kazarm 20 tu etapnu rotu i zahopili 140 gvintivok 27 zhovtnya 1916 roku v Kremenchuk pribuli karalni zagoni pid komandoyu generala Gamzagordi Semero soldat bulo zasudzheno do smertnoyi kari yaku zgodom p yatom z nih zaminili bezstrokovoyu katorgoyu A kerivnikiv povstannya M G Zelenskogo ta I S Cisya rozstrilyali 100 cholovik zalishilisya pid areshtom Kremenchucke soldatske povstannya malo vazhlive misce sered antiuryadovih i vijskovih vistupiv na pochatku HH stolittya Z pochatkom tragichnih podij 1917 roku polk perevodili v inshi mista a 1918 roku v m Cherkasi polk pripiniv isnuvannya Na pochatku 1940 h rokiv tut kvartiruvala Kremenchucka aviacijna shkola pochatkovogo navchannya lotchikiv evakujovana u 1941 r Sporudi yaki chastkovo vcilili pid chas Drugoyi svitovoyi vijni buli vidnovleni v radyanskij period Dovgij chas v nih dislokuvalasya desantna chastina piznishe voni vikoristovuvalisya SBU yak trenuvalna baza Stanom na 2018 rik kazarmi vklyucheni v perelik pam yatok arhitekturi Kremenchuka znahodyatsya z zanedbanomu stani Na teritoriyi roztashovana pohidna cerkva Zaraz budivli kolishnih kazarm 35 go Bryanskogo pihotnogo polku ye odniyeyu z okras vulic Likarya Bogayevskogo ta Troyickoyi Div takozhPam yatki arhitekturi KremenchukaPrimitki Dostup do pravdi 12 05 2017 Arhiv originalu za 8 bereznya 2018 Procitovano 1 serpnya 2018 Irina Andreeva 26 09 2016 Kremenchugskaya gazeta Arhiv originalu za 18 listopada 2017 Procitovano 1 serpnya 2018 Roman Pacovskij 1 03 2016 Utrachennye svyatyni Kremenchuga Cerkov 35 go pehotnogo Bryanskogo polka v pamyat Preobrazheniya Gospodnya Istoriya Kremenchuga i ego okrain Procitovano 1 serpnya 2018 nedostupne posilannya z lipnya 2019 LiteraturaArhiv Kremenchuckogo krayeznavchogo muzeyu F 1 op 1 spr 3 11 31 43 Lushakova A M Vijskovi kazarmi u zabudovi Kremenchuka drugoyi polovini HIH pochatku HH stolittya 8 travnya 2018 u Wayback Machine Alla Mikolayivna Lushakova Visnik KrNU imeni Mihajla Ostrogradskogo Vipusk 5 2011 70 Alla Mikolayivna Lushakova Kremenchuk 2011 S 195 198 Lushakova A N Evselevskij L I Ulicami starogo Kremenchuga 2 e izd pererab i dop Kremenchug Kremenchuk 2001 223 s Lushakova A M Vijskovi kazarmi v zabudovi Kremenchuka v 2 j pol XIX poch HH st Visnik KrNU imeni Mihajla Ostrogradskogo 2011 Kremenchug lyubimyj gorod Tekst avt kol A N Lushakova I M Sokolova E V Kovalenko i dr Sumy Universitetskaya kniga 2019 495 s il Valkova Zoya Malyushkov Vladislav Konkursni roboti Budivlya 35 Bryanskogo pihotnogo polku literaturno krayeznavchogo konkursu Diznajsya pro Kremenchuk budivli mogo mista rukopisi 2014 Nakaz Ministerstva kulturi ta informacijnoyi politiki Ukrayini vid 02 02 2022 50