Софія Марія Ловиза Фредріка Альбертина Шведська (швед. Sofia Albertina av Sverige; 8 жовтня 1753, Стокгольм — 17 березня 1829, Стокгольм) — шведська принцеса [ru], остання настоятелька Кведлінбурзького абатства. Офіційно носила титул Королівської принцеси.
Софія Альбертина Шведська | |
Народження: | 8 жовтня 1753[1] d, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[1] |
---|---|
Смерть: | 17 березня 1829[1][2][3] (75 років) d, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[1][2] |
Поховання: | Ріддаргольменська церква[4][2] |
Країна: | Швеція |
Релігія: | лютеранство |
Рід: | d[1] |
Батько: | Адольф Фредерік[1] |
Мати: | Луїза Ульріка Прусська[1] |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Народилася 8 жовтня 1753 року в сім'ї шведського короля Адольфа Фредеріка і його дружини Луїзи Ульріки Прусської. По матері була онукою короля Пруссії Фрідріха-Вільгельма I з династії Гогенцоллернів. Племінниця Фрідріха Великого.
Її брат, шведський король Густав III безуспішно намагався одружити її з герцогом Вілемом Ольденбурзьким або королем Речі Посполитої Станіславом Августом Понятовським.
Софія Альбертина була дуже прив'язана до матері, особливо в той час, коли королева-вдова була віддалена від шведського двору її власним сином, королем Густавом III після того як вона публічно звинуватила його дружину в перелюбстві. Софія Альбертина жила при дворі Луїзи Ульріки Прусської і перебувала під її суворим контролем аж до смерті матері в 1782 році.
У 14-річному віці, завдяки королю Пруссії Фрідріху Великому стала коад'ютором монастиря в Кведлінбурзі. У жовтні 1787 року, після смерті своєї тітки [ru] вона стала аббатисою Кведлінбурзького абатства.
Більшу частину часу з 1790 року, обіймаючи посаду настоятельки, вона проводила в Швеції. У 1803 році монастир був секуляризований і відійшов на користь Прусського королівства (доходи і права, однак, були збережені за абатством).
Софія Альбертина була його останньою абатисою .
У вересні 1803 року Софія Альбертина повернулася до Швеції. Користувалася повагою у нової шведської королівської династії Бернадоттів як до останньої представниці з Дому Ваза при шведському дворі, була дуже близька до нової королівської сім'ї.
Софія Альбертина ніколи не була заміжня. Останні роки життя вона провела в самоті в побудованому для неї палаці, де вона жила з 1794 року. За її заповітом палац дістався кронпринцу (в той час принцу Оскару, майбутньому королю Оскару I).
Померла в Стокгольмі 17 березня 1829 року і була похована в церкві Ріддаргольмена, усипальниці шведських монархів.
Була членом Академії Святого Луки. У 1788 році її ім'ям було названо головну церкву м. Ландскруни — Церкву Софії Альбертини.
Приватне життя
Спочатку планувався шлюб Софії Альбертини. У 1772 році в її брата, короля Густава III, який жив у бездітному і непорушному шлюбі, виникла ідея дозволити молодшим побратимам забезпечити спадкоємця престолу, і Софія Альбертина та її брат принц Чарльз розглядалися щодо цього. Серед подружніх партнерів для Софії Альбертини розглядався її двоюрідний брат принц Петер Гольштейн-Готторпський, принц-єпископ Любекський, але ці плани було скасовано у 1780 році. Також пропонувався шлюб з королем Станіславом-Августом Понятовським, незважаючи на релігійні розбіжності, проте були заперечення з боку сестер короля [en] та Ізабелли Понятовської, і нічого з цього не вийшло. Софію Альбертину іноді називали принцесою з крижаним серцем. Однак у Стокгольмі було загальновідомо, що вона не уникає любовних утіх. Ходили відомі та наполегливі чутки, що Софія Альбертина народила дитину десь у 1785/86 роках. Про дитину колись говорили, що це син на ім'я Петер Ніклас, або дочка, яку вона назвала Софією на честь себе. Місцем для народження вважалась [sv], державна лікарня, де жінкам дозволялося народжувати з обличчям, покритим маскою, щоб зберегти анонімність.
Доньку нібито виховували прийомні батьки, і було домовлено, що вона, як виросте, буде одружена з заможним купцем. Ця чутка непідтверджена, і правда щодо цього невідома. Батьком часто вважали графа [sv], сина короля Фрідріха I та його коханки [en]. Ще одним претендентом на батьківство був Густав Бадін, її африканський дворецький, але згадок про те, що дитина була змішаної раси, немає.
Фредрік Вільгельм фон Гессенштейн часто згадується як коханий Софії Альбертини і, як кажуть, вона хотіла одружитися з ним, але Густав III відмовився дозволити йому, оскільки мати Гессенштейна була королівською господинею. Близька подруга Софії Альбертини, Керолайн Руденшьольд в листі від 1792 року згадує два любовні інтереси Софії Альбертини. Руденшьольд зазначила, що її турбує впевненість, з якою принцеса сказала, що «зробить усе, що в її силах, щоб подолати цю нещасну пристрасть» та «використає свої почуття, щоб перемогти її» і вона додає: "Я розумію, що ця твоя схильність набагато нещасніша, ніж остання". Ходять чутки, що її дочка - [en].
Примітки
- Sophia Albertina — 1917.
- Hovförsamlingens kyrkoarkiv, Död- och begravningsböcker, SE/SSA/0007/F I/1 (1766-1853), bildid: C0054458_00197
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Olsson M. Riddarholmskyrkan - inventories and graves — 1937. — С. 420.
- Olof Jägerskiöld: Lovisa Ulrika (1945)
- Alma Söderhjelm (1945). Gustav III:s syskon (The siblings of Gustav III) Stockholm: Albert Bonniers Förlag. p. 180-181. 23033 (Swedish)
- Biogram został opublikowany w 1936 r. w II tomie Polskiego Słownika Biograficznego.
- Lisbet Scheutz (2001 (2003) new edition). Berömda och glömda stockholmskvinnor: sju stadsvandringar: 155 kvinnoporträtt (Famous and forgotten women of Stockholm: Seven tours of the city: 155 women portraits) Stockholm: MBM. Libris 8392583
- Alma Söderhjelm (1945). Gustav III:s syskon (The siblings of Gustav III) Stockholm: Albert Bonniers Förlag. 23033 (Swedish)
- Möllersvärd (Möllerswärd), släkt, urn:sbl:8681, Svenskt biografiskt lexikon (art av H G-m), hämtad 2016-11-05.
Посилання
- Біографія(швед.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sofiya Mariya Loviza Fredrika Albertina Shvedska shved Sofia Albertina av Sverige 8 zhovtnya 1753 17531008 Stokgolm 17 bereznya 1829 Stokgolm shvedska princesa ru ostannya nastoyatelka Kvedlinburzkogo abatstva Oficijno nosila titul Korolivskoyi princesi Sofiya Albertina Shvedska Narodzhennya 8 zhovtnya 1753 1753 10 08 1 d komuna Stokgolm len Stokgolm Shveciya 1 Smert 17 bereznya 1829 1829 03 17 1 2 3 75 rokiv d komuna Stokgolm len Stokgolm Shveciya 1 2 Pohovannya Riddargolmenska cerkva 4 2 Krayina ShveciyaReligiya lyuteranstvoRid d 1 Batko Adolf Frederik 1 Mati Luyiza Ulrika Prusska 1 Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodilasya 8 zhovtnya 1753 roku v sim yi shvedskogo korolya Adolfa Frederika i jogo druzhini Luyizi Ulriki Prusskoyi Po materi bula onukoyu korolya Prussiyi Fridriha Vilgelma I z dinastiyi Gogencollerniv Pleminnicya Fridriha Velikogo Yiyi brat shvedskij korol Gustav III bezuspishno namagavsya odruzhiti yiyi z gercogom Vilemom Oldenburzkim abo korolem Rechi Pospolitoyi Stanislavom Avgustom Ponyatovskim Sofiya Albertina bula duzhe priv yazana do materi osoblivo v toj chas koli koroleva vdova bula viddalena vid shvedskogo dvoru yiyi vlasnim sinom korolem Gustavom III pislya togo yak vona publichno zvinuvatila jogo druzhinu v perelyubstvi Sofiya Albertina zhila pri dvori Luyizi Ulriki Prusskoyi i perebuvala pid yiyi suvorim kontrolem azh do smerti materi v 1782 roci U 14 richnomu vici zavdyaki korolyu Prussiyi Fridrihu Velikomu stala koad yutorom monastirya v Kvedlinburzi U zhovtni 1787 roku pislya smerti svoyeyi titki ru vona stala abbatisoyu Kvedlinburzkogo abatstva Bilshu chastinu chasu z 1790 roku obijmayuchi posadu nastoyatelki vona provodila v Shveciyi U 1803 roci monastir buv sekulyarizovanij i vidijshov na korist Prusskogo korolivstva dohodi i prava odnak buli zberezheni za abatstvom Sofiya Albertina bula jogo ostannoyu abatisoyu Sofiya Albertina v ditinstvi U veresni 1803 roku Sofiya Albertina povernulasya do Shveciyi Koristuvalasya povagoyu u novoyi shvedskoyi korolivskoyi dinastiyi Bernadottiv yak do ostannoyi predstavnici z Domu Vaza pri shvedskomu dvori bula duzhe blizka do novoyi korolivskoyi sim yi Sofiya Albertina nikoli ne bula zamizhnya Ostanni roki zhittya vona provela v samoti v pobudovanomu dlya neyi palaci de vona zhila z 1794 roku Za yiyi zapovitom palac distavsya kronprincu v toj chas princu Oskaru majbutnomu korolyu Oskaru I Pomerla v Stokgolmi 17 bereznya 1829 roku i bula pohovana v cerkvi Riddargolmena usipalnici shvedskih monarhiv Bula chlenom Akademiyi Svyatogo Luki U 1788 roci yiyi im yam bulo nazvano golovnu cerkvu m Landskruni Cerkvu Sofiyi Albertini Privatne zhittyaSpochatku planuvavsya shlyub Sofiyi Albertini U 1772 roci v yiyi brata korolya Gustava III yakij zhiv u bezditnomu i neporushnomu shlyubi vinikla ideya dozvoliti molodshim pobratimam zabezpechiti spadkoyemcya prestolu i Sofiya Albertina ta yiyi brat princ Charlz rozglyadalisya shodo cogo Sered podruzhnih partneriv dlya Sofiyi Albertini rozglyadavsya yiyi dvoyuridnij brat princ Peter Golshtejn Gottorpskij princ yepiskop Lyubekskij ale ci plani bulo skasovano u 1780 roci Takozh proponuvavsya shlyub z korolem Stanislavom Avgustom Ponyatovskim nezvazhayuchi na religijni rozbizhnosti prote buli zaperechennya z boku sester korolya en ta Izabelli Ponyatovskoyi i nichogo z cogo ne vijshlo Sofiyu Albertinu inodi nazivali princesoyu z krizhanim sercem Odnak u Stokgolmi bulo zagalnovidomo sho vona ne unikaye lyubovnih utih Hodili vidomi ta napoleglivi chutki sho Sofiya Albertina narodila ditinu des u 1785 86 rokah Pro ditinu kolis govorili sho ce sin na im ya Peter Niklas abo dochka yaku vona nazvala Sofiyeyu na chest sebe Miscem dlya narodzhennya vvazhalas sv derzhavna likarnya de zhinkam dozvolyalosya narodzhuvati z oblichchyam pokritim maskoyu shob zberegti anonimnist Donku nibito vihovuvali prijomni batki i bulo domovleno sho vona yak viroste bude odruzhena z zamozhnim kupcem Cya chutka nepidtverdzhena i pravda shodo cogo nevidoma Batkom chasto vvazhali grafa sv sina korolya Fridriha I ta jogo kohanki en She odnim pretendentom na batkivstvo buv Gustav Badin yiyi afrikanskij dvoreckij ale zgadok pro te sho ditina bula zmishanoyi rasi nemaye Fredrik Vilgelm fon Gessenshtejn chasto zgaduyetsya yak kohanij Sofiyi Albertini i yak kazhut vona hotila odruzhitisya z nim ale Gustav III vidmovivsya dozvoliti jomu oskilki mati Gessenshtejna bula korolivskoyu gospodineyu Blizka podruga Sofiyi Albertini Kerolajn Rudenshold v listi vid 1792 roku zgaduye dva lyubovni interesi Sofiyi Albertini Rudenshold zaznachila sho yiyi turbuye vpevnenist z yakoyu princesa skazala sho zrobit use sho v yiyi silah shob podolati cyu neshasnu pristrast ta vikoristaye svoyi pochuttya shob peremogti yiyi i vona dodaye Ya rozumiyu sho cya tvoya shilnist nabagato neshasnisha nizh ostannya Hodyat chutki sho yiyi dochka en PrimitkiSophia Albertina 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Hovforsamlingens kyrkoarkiv Dod och begravningsbocker SE SSA 0007 F I 1 1766 1853 bildid C0054458 00197 d Track Q64166606d Track Q10478639 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Olsson M Riddarholmskyrkan inventories and graves 1937 S 420 d Track Q61765464d Track Q61723518d Track Q6027483 Olof Jagerskiold Lovisa Ulrika 1945 Alma Soderhjelm 1945 Gustav III s syskon The siblings of Gustav III Stockholm Albert Bonniers Forlag p 180 181 23033 Swedish Biogram zostal opublikowany w 1936 r w II tomie Polskiego Slownika Biograficznego Lisbet Scheutz 2001 2003 new edition Beromda och glomda stockholmskvinnor sju stadsvandringar 155 kvinnoportratt Famous and forgotten women of Stockholm Seven tours of the city 155 women portraits Stockholm MBM ISBN 91 973725 3 6 Libris 8392583 Alma Soderhjelm 1945 Gustav III s syskon The siblings of Gustav III Stockholm Albert Bonniers Forlag 23033 Swedish Mollersvard Mollersward slakt urn sbl 8681 Svenskt biografiskt lexikon art av H G m hamtad 2016 11 05 PosilannyaBiografiya shved