Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Адольф Людвіг Густав Фредрік Альберт Бадін (швед. Adolf Ludvig Gustav Fredrik Albert Badin, справжнє ім'я Couchi або Couschi, відомий як Бадін; 1747 або 1750, Санта-Крус, Віргінські острови, Данія — 18 березня 1822, Стокгольм, Швеція) — шведський політик, спочатку був рабом, потім — шведський придворний і мемуарист, дворецький королеви Швеції Луїзи Ульріки, а потім принцеси Софії Альбертини Шведської.
| Густав Бадін | |
 | |
| Народження: | 1747 Санта-Крус, d, USVI |
|---|---|
| Смерть: | 18 березня 1822[1] Швеція |
| Країна: | Швеція |
| Релігія: | лютеранство |
| | |
Біографія
Бадін народився в Африці або на острові Санта-Крус (один з Віргінських островів, що належав тоді Данії). Він сам стверджував, що єдине, що він міг згадати про своє минуле, це — хатина його батьків, що палає. Невідомо, чи це відбулося в Африці, чи на Санта-Крус.
Бадін був куплений данським капітаном Екебергом (швед. Ekeberg) і доставлений в Європу, ймовірно, на кораблі Данської Вест-Індійської компанії. Екеберг передав його шведському державному раднику Андерсу фон Резеру, який, у свою чергу, в 1757 році передав його в якості подарунка королеві Швеції Луїзі Ульріці Прусській. Вважалося, що його первісне ім'я було Couschi, але став широко відомий як «Бадін», що по-французьки означає «бешкетник» або «веселун». Прізвисько «Бадін» почало сприйматися сучасниками як його прізвище. Дата його народження насправді невідома; 1747 рік прийнятий за неї за традицією (1750 рік вважається більш правильним сучасними істориками).
Луїза Ульріка, якій випало читати французьких філософів і листуватися з Вольтером, вирішила провести експеримент з виховання тубільця. Вона цікавилася наукою і заснувала Академію наук, де, серед іншого, обговорювалися питання походження людини і цивілізації, природа «дикунів», співвідношення «благородного дикуна» і «природної людини», а в Бадіні вона бачила можливість перевірити теорії Руссо і Карла Ліннея. Вона охрестила його (11 грудня 1768 року в каплиці палацу Дроттнінггольм у присутності майже всієї королівської родини (християнські імена він отримав на честь дітей королеви) і навчила його читати і писати, але після цього йому було дозволено жити в повній відповідності з його власною волею і думками. Він виріс приятелем дітей королівської сім'ї, які виховувалися в набагато більш жорстких рамках, ніж він, і йому було дозволено говорити з ними природним чином і навіть боротися з ними і дратувати їх, що сприймалося оточенням як скандальний приклад. Канцлер граф Фредрік Спарре писав у 1763 році:
«Правило, якому вимагалось слідувати у вихованні, гласило: дозволити йому робити більшу частину часу те, що він хоче, принаймні ніколи не ганити його і не застосовувати будь-якого тілесного покарання до нього… Його манери і мова непристойні настільки, що ви смієтеся над ними, через що він все більше і більше вважає, що вони є смішними».
Бадін вивчив німецьку, французьку, латинську мови і вільно говорив і читав на них. Портрет Бадіна за шаховою партією створив придворний художник Густав Лундберг. Він знав усі таємні ходи всередині королівських замків і таємниці його стін. Сучасні щоденники описують, що Бадін називав навколишніх аристократів просто «Ви» (замість того, щоб використовувати їхні імена і титули), звертався в грубій формі до дворян і висміював релігію.
Бувши дорослим, він був дворецьким королеви, а після її смерті в 1782 році — принцеси Софії Альбертини, її дочки.
Коли королева лежала на смертному одрі в своїй заміській резиденції, вона послала Бадіна в Стокгольм по особисті документи. Після її смерті Бадін передав їх князю Фредеріку Адольфу і принцесі Софії Альбертині, які спалили їх. Молодий король Густав III розлютився. Вони посварилися, король заявив: «Хіба Ви не знаєте, чорний чоловік, що я можу змусити вас заплатити головою?». Той відповів: «Моя голова перебуває під владою вашої величності, але я не міг діяти інакше». Відносини з представниками молодшого покоління королівської родини у Бадіна були хороші, незважаючи на те, що він назвав по-дружньому герцога Карла «Містер Тютюн», а короля — «Негідник». Він був близький до принцеси Софії Альбертини і написав вірш на її день народження в 1764 році. Вона навіть намагалася втримати його при собі після 1787 року, коли вона стала ігуменею монастиря Кведлінбург.
Бадін іноді допомагав придворному поету Карлу-Мікаелю Бельману складати вірші для особливих випадків. Деякі з них були опубліковані під ім'ям поета. Бадін брав участь у виставах французького театру в Bollhuset; він згаданий як танцюрист в балеті у сезоні 1769—1770 років і грав головну роль у п'єсі «Дикий Арлекін» у сезоні 1770—1771 років, у виставі він був «дикуном», який стикається з цивілізацією, також він грав у еротичній виставі за п'єсою Маріво. Бадін зібрав велику бібліотеку, що складається з 800—900 томів, переважно французькою мовою. Вона була продана в Стокгольмі в рік його смерті з друкованим каталогом. Це робить його одним з перших книжкових колекціонерів африканського походження.
Статус його був не цілком зрозумілий навіть сучасникам; він отримав кілька посад: камергер, секретар двору, балетмейстер і «державний службовець»; сам Бадін ніколи не використовував останню назву, яку король Густав III дав йому, і говорив з іронією: «Ви коли-небудь бачили чорного чиновника?». Волів сам називати себе фермером, оскільки він є власником двох ферм. Був видною фігурою серед шведських масонів.
Бадін служив послідовно трьом шведським монархам: королю Густаву III, який був убитий в 1792 році, Густаву IV (1792—1809) і Карлу XIII (1809—1818). Користуючись значним авторитетом і демонструючи відданість шведській королівській родині, Бадін рідко згадувався в документах того часу. Він помер у 1822 році в Стокгольмі у віці 75 років. Його останки поховані на [sv] в Стокгольмі.
Особа й особисте життя
Бадін був одружений двічі, але помер бездітним. Ходили чутки, що він був батьком таємної доньки Софії Альбертини, але вони ніколи не були підтверджені. Він одружився з Елізабет Сварт (Elisabet Svart) (пом. 1798) у 1782 році і Магдаленою Елеонорою Норелл (Magdalena Eleonora Norell) в 1799 році. Він був сприйнятий сучасниками як інтелектуал і надійна людина, для якої властива неабияка самовпевненість. Хоча він був поінформований про багато секретів королівської родини і двору, проте ніколи не пишався їхнім знанням і був лояльний до королівського дому протягом всього свого життя. Його щоденники, написані французькою мовою, зберігаються в бібліотеці Університету Уппсали. У кінці життя він, як повідомляється, користувався фінансовою підтримкою з боку принцеси Софії Альбертини.
Бадін в літературі
Література
- Badin's Diary: An English Translation. Copyright Eric Basir. 2015. .
Примітки
- Adolph Ludvig Gustaf Fredric Albert Couschi Badin — 1917.
- . Архів оригіналу за 13 вересня 2016. Процитовано 26 червня 2019.
- . Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 26 червня 2019.
- . Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 26 червня 2019.
- Carl Forsstrand. Sophie Hagman och hennes samtida. Några anteckningar från det gustavianska Stockholm. Second edition. Wahlström & Widstrand, Stockholm (1911).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Adolf Lyudvig Gustav Fredrik Albert Badin shved Adolf Ludvig Gustav Fredrik Albert Badin spravzhnye im ya Couchi abo Couschi vidomij yak Badin 1747 abo 1750 Santa Krus Virginski ostrovi Daniya 18 bereznya 1822 Stokgolm Shveciya shvedskij politik spochatku buv rabom potim shvedskij pridvornij i memuarist dvoreckij korolevi Shveciyi Luyizi Ulriki a potim princesi Sofiyi Albertini Shvedskoyi Gustav Badin Narodzhennya 1747 Santa Krus d USVISmert 18 bereznya 1822 1822 03 18 1 ShveciyaKrayina ShveciyaReligiya lyuteranstvo Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaAntuan Pen Luyiza Ulrika pokrovitelka Badina Badin narodivsya v Africi abo na ostrovi Santa Krus odin z Virginskih ostroviv sho nalezhav todi Daniyi Vin sam stverdzhuvav sho yedine sho vin mig zgadati pro svoye minule ce hatina jogo batkiv sho palaye Nevidomo chi ce vidbulosya v Africi chi na Santa Krus Badin buv kuplenij danskim kapitanom Ekebergom shved Ekeberg i dostavlenij v Yevropu jmovirno na korabli Danskoyi Vest Indijskoyi kompaniyi Ekeberg peredav jogo shvedskomu derzhavnomu radniku Andersu fon Rezeru yakij u svoyu chergu v 1757 roci peredav jogo v yakosti podarunka korolevi Shveciyi Luyizi Ulrici Prusskij Vvazhalosya sho jogo pervisne im ya bulo Couschi ale stav shiroko vidomij yak Badin sho po francuzki oznachaye beshketnik abo veselun Prizvisko Badin pochalo sprijmatisya suchasnikami yak jogo prizvishe Data jogo narodzhennya naspravdi nevidoma 1747 rik prijnyatij za neyi za tradiciyeyu 1750 rik vvazhayetsya bilsh pravilnim suchasnimi istorikami Lorens Pash Sofiya Albertina pokrovitelka Badina Luyiza Ulrika yakij vipalo chitati francuzkih filosofiv i listuvatisya z Volterom virishila provesti eksperiment z vihovannya tubilcya Vona cikavilasya naukoyu i zasnuvala Akademiyu nauk de sered inshogo obgovoryuvalisya pitannya pohodzhennya lyudini i civilizaciyi priroda dikuniv spivvidnoshennya blagorodnogo dikuna i prirodnoyi lyudini a v Badini vona bachila mozhlivist pereviriti teoriyi Russo i Karla Linneya Vona ohrestila jogo 11 grudnya 1768 roku v kaplici palacu Drottninggolm u prisutnosti majzhe vsiyeyi korolivskoyi rodini hristiyanski imena vin otrimav na chest ditej korolevi i navchila jogo chitati i pisati ale pislya cogo jomu bulo dozvoleno zhiti v povnij vidpovidnosti z jogo vlasnoyu voleyu i dumkami Vin viris priyatelem ditej korolivskoyi sim yi yaki vihovuvalisya v nabagato bilsh zhorstkih ramkah nizh vin i jomu bulo dozvoleno govoriti z nimi prirodnim chinom i navit borotisya z nimi i dratuvati yih sho sprijmalosya otochennyam yak skandalnij priklad Kancler graf Fredrik Sparre pisav u 1763 roci Pravilo yakomu vimagalos sliduvati u vihovanni glasilo dozvoliti jomu robiti bilshu chastinu chasu te sho vin hoche prinajmni nikoli ne ganiti jogo i ne zastosovuvati bud yakogo tilesnogo pokarannya do nogo Jogo maneri i mova nepristojni nastilki sho vi smiyetesya nad nimi cherez sho vin vse bilshe i bilshe vvazhaye sho voni ye smishnimi Gustav Badin na ksilografiyi 1877 Badin vivchiv nimecku francuzku latinsku movi i vilno govoriv i chitav na nih Portret Badina za shahovoyu partiyeyu stvoriv pridvornij hudozhnik Gustav Lundberg Vin znav usi tayemni hodi vseredini korolivskih zamkiv i tayemnici jogo stin Suchasni shodenniki opisuyut sho Badin nazivav navkolishnih aristokrativ prosto Vi zamist togo shob vikoristovuvati yihni imena i tituli zvertavsya v grubij formi do dvoryan i vismiyuvav religiyu Buvshi doroslim vin buv dvoreckim korolevi a pislya yiyi smerti v 1782 roci princesi Sofiyi Albertini yiyi dochki Koli koroleva lezhala na smertnomu odri v svoyij zamiskij rezidenciyi vona poslala Badina v Stokgolm po osobisti dokumenti Pislya yiyi smerti Badin peredav yih knyazyu Frederiku Adolfu i princesi Sofiyi Albertini yaki spalili yih Molodij korol Gustav III rozlyutivsya Voni posvarilisya korol zayaviv Hiba Vi ne znayete chornij cholovik sho ya mozhu zmusiti vas zaplatiti golovoyu Toj vidpoviv Moya golova perebuvaye pid vladoyu vashoyi velichnosti ale ya ne mig diyati inakshe Vidnosini z predstavnikami molodshogo pokolinnya korolivskoyi rodini u Badina buli horoshi nezvazhayuchi na te sho vin nazvav po druzhnomu gercoga Karla Mister Tyutyun a korolya Negidnik Vin buv blizkij do princesi Sofiyi Albertini i napisav virsh na yiyi den narodzhennya v 1764 roci Vona navit namagalasya vtrimati jogo pri sobi pislya 1787 roku koli vona stala igumeneyu monastirya Kvedlinburg Kniga z biblioteki Gustava Badina Zolotom na paliturci vibito napis BADIN Badin inodi dopomagav pridvornomu poetu Karlu Mikaelyu Belmanu skladati virshi dlya osoblivih vipadkiv Deyaki z nih buli opublikovani pid im yam poeta Badin brav uchast u vistavah francuzkogo teatru v Bollhuset vin zgadanij yak tancyurist v baleti u sezoni 1769 1770 rokiv i grav golovnu rol u p yesi Dikij Arlekin u sezoni 1770 1771 rokiv u vistavi vin buv dikunom yakij stikayetsya z civilizaciyeyu takozh vin grav u erotichnij vistavi za p yesoyu Marivo Badin zibrav veliku biblioteku sho skladayetsya z 800 900 tomiv perevazhno francuzkoyu movoyu Vona bula prodana v Stokgolmi v rik jogo smerti z drukovanim katalogom Ce robit jogo odnim z pershih knizhkovih kolekcioneriv afrikanskogo pohodzhennya Status jogo buv ne cilkom zrozumilij navit suchasnikam vin otrimav kilka posad kamerger sekretar dvoru baletmejster i derzhavnij sluzhbovec sam Badin nikoli ne vikoristovuvav ostannyu nazvu yaku korol Gustav III dav jomu i govoriv z ironiyeyu Vi koli nebud bachili chornogo chinovnika Voliv sam nazivati sebe fermerom oskilki vin ye vlasnikom dvoh ferm Buv vidnoyu figuroyu sered shvedskih masoniv Badin sluzhiv poslidovno trom shvedskim monarham korolyu Gustavu III yakij buv ubitij v 1792 roci Gustavu IV 1792 1809 i Karlu XIII 1809 1818 Koristuyuchis znachnim avtoritetom i demonstruyuchi viddanist shvedskij korolivskij rodini Badin ridko zgaduvavsya v dokumentah togo chasu Vin pomer u 1822 roci v Stokgolmi u vici 75 rokiv Jogo ostanki pohovani na sv v Stokgolmi Osoba j osobiste zhittyaBadin buv odruzhenij dvichi ale pomer bezditnim Hodili chutki sho vin buv batkom tayemnoyi donki Sofiyi Albertini ale voni nikoli ne buli pidtverdzheni Vin odruzhivsya z Elizabet Svart Elisabet Svart pom 1798 u 1782 roci i Magdalenoyu Eleonoroyu Norell Magdalena Eleonora Norell v 1799 roci Vin buv sprijnyatij suchasnikami yak intelektual i nadijna lyudina dlya yakoyi vlastiva neabiyaka samovpevnenist Hocha vin buv poinformovanij pro bagato sekretiv korolivskoyi rodini i dvoru prote nikoli ne pishavsya yihnim znannyam i buv loyalnij do korolivskogo domu protyagom vsogo svogo zhittya Jogo shodenniki napisani francuzkoyu movoyu zberigayutsya v biblioteci Universitetu Uppsali U kinci zhittya vin yak povidomlyayetsya koristuvavsya finansovoyu pidtrimkoyu z boku princesi Sofiyi Albertini Badin v literaturiBadin personazh u romani Morianen ru stvorenomu v 1838 roci de vin opisanij yak spivuchasnik usih tayemnic i velikih podij korolivskoyi sim yi z 1772 roku do 1809 LiteraturaBadin s Diary An English Translation Copyright Eric Basir 2015 ISBN 9781329559592 PrimitkiAdolph Ludvig Gustaf Fredric Albert Couschi Badin 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Arhiv originalu za 13 veresnya 2016 Procitovano 26 chervnya 2019 Arhiv originalu za 16 serpnya 2016 Procitovano 26 chervnya 2019 Arhiv originalu za 9 chervnya 2016 Procitovano 26 chervnya 2019 Carl Forsstrand Sophie Hagman och hennes samtida Nagra anteckningar fran det gustavianska Stockholm Second edition Wahlstrom amp Widstrand Stockholm 1911