Густав Лундберг

Ґустав Лундберґ (швед. Gustaf Lundberg; 17 серпня 1695, Стокгольм - 18 березня 1786, Стокгольм) — шведський художник-портретист.

Ґустав Лундберґ
швед. Gustaf Lundberg
Народження	17 серпня 1695 Стокгольм
Смерть	18 березня 1786
	Стокгольм
Поховання	^d
Країна	Швеція
Жанр	портрет
Діяльність	художник, митець
Напрямок	рококо
Покровитель	Карл Густав Тессін
Вчитель	^d, Гіацинт Ріґо, Ніколя де Ларжильєр, Жан-Франсуа де Труа і Розальба Кар'єра
Твори	^d, ^d і ^d
Роботи в колекції	Фінська національна галерея, Національний музей Швеції, Національна портретна галерея Швеції, Ліврусткамарен, Скандинавський музей, Скуклостер і Версальський палац
Густав Лундберг у Вікісховищі

Біографія

Ґустав Лундберґ народився в Стокгольмі 17 серпня 1695 року в родині королівського кухаря Ґустава Лундберґа і його дружини Сабіни Ріхтер, у сім'ї якої були успішні художники та ювеліри. Ґустав осиротів у ранньому віці і був вихований дядьком, Фредріком Ріхтером, ювеліром. У 1712 році став підмайстром живописця Давида фон Крафта. Його навчання закінчилося вже в 1717 році. За порадою учителя він продовжив свою освіту в Парижі.

У Парижі він став учнем Гіацинта Ріго, Нікола де Ларжильера та живописця Жана-Франсуа де Труа. Він також отримав декілька уроків у Французькій Академії витончених мистецтв. Визначальним виявився вплив венеціанської художниці Росальби Каррьєра, яка жила в Парижі з 1720 по 1721 рік. Лундберг був її єдиним учнем у Парижі, від неї він пізнав деякі секрети технології виробництва пастелі. У 1745 році він подорожував по Іспанії і Португалії. Художник зупинявся в Мадриді, щоб створити портрет дочки Людовика XV Марії Луїзи Єлизавети, яка була в шлюбі з Філіпом, сином короля Філіпа V. Ґустав повернувся у Швецію восени 1745 року. Завдяки своїй популярності в Франції він швидко зарекомендував себе провідним художником рококо у Швеції. Використовуючи дружбу з Тессіном, він у 1750 році став придворним живописцем.

Художник був надзвичайно багатим. Йому належали цінні меблі, колекція порцеляни і срібного посуду. Лундберґ не був у шлюбі, проте мав прийомну дочку, зі старшою сестрою якої в минулому він був заручений.

Палітра художника

Лундберґ незабаром зарекомендував себе як один з провідних портретистів в Парижі. Він створив портрети Людовика XV і королеви Марії Лещинської, а також її батьків та короля держави Річ Посполита Станіслава Лещинського і його дружини Катерини Опалинської. Він створив портрети багатьох шведів, відвідуючих Париж, і подружився з графом Карлом Ґуставом Тессіном — послом Швеції, колекціонером мистецтва. Художник також відомий своїми портретами колег — Шарля-Жозефа Натуара і Франсуа Буші. Лундберґ був обраний членом Академії живопису і скульптури Франції. Але його популярність стала швидко згасати після появи нових пастелистов, які більше дотримувалися реалістичного стилю, ніж він. Лундберг написав портрет королеви Луїзи Ульріки, її улюбленця Ґустава Бадина, у минулому чорношкірого хлопчика-раба, а тепер придворного королеви, декілька портретів кронпринца, майбутнього короля Густава III. Пізніше він написав портрет молодого кронпринца Ґустава Адольфа. У майстерні Лундберга працювали декілька учнів, частково виконуючи замовлення, призначені для учителя, зазвичай створюючи фон або виготовляючи копії робіт Лундберґа.

Твори

• 1719 р. Розп'яття. Найбільш відома рання картина художника, написана для шведського посольства, де лютеранська община проводила богослужіння.

Досягнення

1741 р. — Лундберґ обраний членом Академії живопису і скульптури Франції. 1772 р. — художник став одним з перших лицарів Ордену Вази.

Посилання

• Gustaf Lundberg 1695—1786. Nationalmuseum's bookshop.
• Gustaf Lundberg в Кн: Neil Jeffares. Pastels & pastellists: The Dictionary of pastellists before 1800.