Вели́кі Соро́чинці — село в Україні, у Миргородському районі Полтавської області. Адміністративний центр Великосорочинської сільської громади. Розташоване за 26 кілометрів від райцентру.
село Великі Сорочинці | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Жабокрицька площа — головне місце Сорочинського ярмарку | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Полтавська область | ||||
Район | Миргородський район | ||||
Громада | Великосорочинська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA53060070010056575 | ||||
Облікова картка | Великі Сорочинці | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1660-ті | ||||
Населення | 3533 (на 2010) | ||||
Поштовий індекс | 37645 | ||||
Телефонний код | +380 5355 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря | 99 м | ||||
Відстань до обласного центру | 91,6 км | ||||
Відстань до районного центру | 25,8 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 37645, Полтавська обл., Миргородський р-н, с. Великі Сорочинці, площа Гоголя, 26 | ||||
Сільський голова | Донченко Юрій Михайлович | ||||
Карта | |||||
Великі Сорочинці | |||||
Великі Сорочинці | |||||
Мапа | |||||
Великі Сорочинці у Вікісховищі |
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР в 1932—1933 та 1946—1947 роках.
Географія
Село Великі Сорочинці знаходиться, в основному, на правому березі річки Псел, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Савинці, нижче за течією на відстані 7 км розташоване село Мареничі.
Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Поруч проходить автомобільна дорога Р42 (Т 1710).
Відстань до райцентру становить близько 26 км і проходить автошляхом Р42.
Історія
У давнину — Краснопіль (Краснополь), а з 1620-х років уже відоме під назвою Сорочинці. Засновано на території Київського воєводства Речі Посполитої. Королівський дозвіл на заснування містечка (слободи) на урочищі Краснополя отримав 26 жовтня 1634 р. переяславський староста Лукаш Жолкевський. По смерті останнього новим переяславським старостою став великий гетьман коронний Станіслав Конєцпольський. Певну конкуренцію йому у володінні Краснопіллям/Сорочинцями творив Ієремія (Ярема) Вишневецький (до 1648 року).
1648 року утворена Сорочинська сотня Миргородського полку. Тут з'являються маєтності козацької старшини. Володіння в Сорочинцях і в сусідньому Хомутці мав хомутецький сотник, пізніше миргородський полковник Павло Апостол, який 1659 року був і наказним гетьманом. Він скуповував у Миргородському полку землі. У травні 1641, «пробачені» козаки, які 1638 втекли з Я. Острянином до підмосковської Слобожанщини, повернулися з Чугуєва і були розселені у володіннях С.Конєцпольського на Полтавщині, у тому числі і у Сорочинцях («Сорочин»).
4 (14) грудня 1654 року народився Данило Павлович Апостол — український військовий і державний діяч, гетьман Лівобережної України у 1727–1734 рр.
1689 року Данило Апостол, на той час миргородський полковник, отримує від гетьмана Івана Мазепи універсал на володіння у Сорочинцях та Хомутці.
У 1732–1734 роках у Сорочинцях, на замовлення гетьмана Данила Апостола, була споруджена мурована Спасо-Преображенська церква у стилі бароко. Тими ж майстрами одночасно був побудований будинок Д. Апостола
1809 року у будинку лікаря М. Я. Трохимовського народився український та російський прозаїк, драматург Микола Васильович Гоголь. 22 березня (3 квітня) 1809 він був охрещений у Спасо-Преображенській церкві. Хрещеним батьком був полковник М. М. Трохимовський, син лікаря М. Я. Трохимовського, що приймав пологи у матері Гоголя.
На 1859 рік містечко Сорочинці налічувало 1150 дворів та 7167 жителів.
1900 р. у містечку було 1514 дворів, 8882 жителів, 7 шкіл (1 міністерська, 1 земська, 3 церковно-парафіяльних, 2 школи грамоти). Проводилося до 5 ярмарків на рік.
У 1905—1918 роках у Сорочинцях отримували пошту В. Короленко та його сусіди-дачники, що влітку відпочивали у Хатках. Володимир Короленко описав події «Сорочинської трагедії» 1905 року і брав участь у розслідуванні подій.
Пам'ятник Миколі Гоголю був встановлений у селі 1911 року.
1925 Великі Сорочинці перейменовано на Нероновичі на честь більшовика Євгена Васильовича Нероновича.
1931 повернено попередню назву.
Весною 1932 комуністи розпочали в селі терор голодом, жертвою якого стали переважно діти та літні люди. У другій половині 1930-х комуністи проводили точковий терор на селі, зокрема за вироком позасудової трійки НКВС СРСР Полтавської області убито працівника місцевого педагогічного технікуму Андрія Герасименка 1891 року народження. Убивство визнано злочином самими комуністами 1959 року — він реабілітований Полтавським обласним судом. Але це скоріше виняток, оскільки сотні інших великосорочан були депортовані за межі України, позбавлені майна, переслідувалися за релігійні переконання.
На околиці села встановлено пам'ятник партизанці часів Другої світової війни О. А. Бондаренко, страченій німецькими окупантами у грудні 1941 року.
1991 мешканці села проголосували за відновлення державної самостійності України. 2004 значна частка селян взяла участь у Помаранчевій революції.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4723 особи, з яких 2088 чоловіків та 2635 жінок.
За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 4231 особа.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 3968 | 97.98% |
російська | 79 | 1.96% |
білоруська | 1 | 0.02% |
угорська | 1 | 0.02% |
німецька | 1 | 0.02% |
Усього | 4050 | 100% |
Культура
У 1929 році у будинку, де народився М.Гоголь відкрито Літературно-меморіальний музей М. В. Гоголя. Був зруйнований під час війни 1941—1945 років. Відбудований і вдруге відкритий для відвідувачів 14 січня 1951 року. Зберігає близько 4 тис. експонатів: особисті речі М.Гоголя, малюнки, вірші, перші видання творів, фотокопії рукописів, світлини, роботи художників І. Рєпіна, П. Коровіна, І. Крамського, К. Трутовського, В. Маковського, Кукриніксів, М. Дерегуса та майстрів народної творчості.
У 1732-1734 роках у Сорочинцях було зведено Спасо-Преображенську церкву на кошти Данила Апостола. Це один з найсамобутніших витворів української архітектури. У своїй книжці Ігор Шаров зазначає, що гетьман Апостол будував церкву як свою усипальницю, оскільки в Сорочинцях був родовий маєток Апостолів. На відкритті храму був присутній весь Миргородський полк, яким керував у той час Апостолів син. Це хрещатий дев'ятидільний храм, первісно увінчаний дев'ятьма банями, з яких збереглося п'ять. Усі грані храму оформлені широкими пілястрами, кожна грань прорізана вікнами з оригінальними наличниками й фронтончиками. Стіни оздоблено орнаментом, трилистником, розетками, антропоморфними й чоловічими та жіночими фігурками. Орнаменти напрочуд легкі й вишукані. Входи до храму нагадують тріумфальні арки. Витончена, спрямована у височінь, легка й граційна споруда немов прагне полинути в небо. Інтер'єр своєю вишуканістю, надзвичайно вдалим архітектурним розв'язанням створює відчуття дивовижної легкості. Але найбільша окраса храму — славнозвісний іконостас, який вражає складністю й глибиною композиційного задуму. Традиційна для України того часу п'ятиярусна структура з бароковими ритмами виступаючих та западаючих його частин була доведена до семи ярусів і оживлена дивовижною витонченістю всіх його частин і деталей. Висота іконостаса — 17 м, висота храму до зеніту бані — 26 м, ширина іконостаса — 20 м. Незважаючи на такі значні розміри, всі його частини органічно об'єднані в прекрасний ансамбль, якому вишукане різьблення та майстерний живопис ікон надають урочистості й водночас непідробної святковості. Різьблення іконостаса вражає майстерністю, з якою виконані невідомими майстрами плетиво аканта, ажурові виноградні лози, що звиваються по карнизах та колонках або оточують ікони празникового ряду. Особливо вражає величезна різьблена завіса, яка звисає від бані до підлоги. Живопис іконостаса органічно поєднується з позолотою та різьбленням. Ікони, на яких зображено біблійні сцени, вражають своєю життєвою подібністю, відтворенням тогочасної архітектури, костюмів і конкретних персонажів історії. Зокрема, на «Покрові» зображено гетьманську родину разом з оточенням, а у «Введенні до храму» ціле світське товариство на чолі з Уляною Апостол, дружиною гетьмана. Особливо цікава ікона «Свята Уляна», у якій зображено Уляну Апостол — це справжня перлина українського малярства. Дружина гетьмана постає як молода й вродлива українська жінка, у мережаній кофті, темно-зеленій сукні й заквітчаному плащі. Хіба що німб навколо голови вказує на її святість, а так — це реальна історична особа, наділена жіночністю й красою. Спасо-Преображенський собор та його іконостас у 1987 році було капітально відреставровано, й тепер він постає в усій своїй первісній красі як одна з перлин українського бароко першої половини XVIII ст.
Економіка
Туризм
Привабливі туристичні об'єкти Великих Сорочинців:
- Спасо-Преображенська церква,
- Великосорочинський літературно-меморіальний музей Миколи Васильовича Гоголя;
- Миргородський районний історико-краєзнавчий музей;
- пам'ятник М. В. Гоголю, 1911 р.;
- музей духовності Великосорочинської санаторно-курортної школи-інтернату.
Щороку останньої суботи та неділі серпня у селі відбувається Сорочинський ярмарок. З 1999 року він за Указом Президента отримав статус загальнонаціонального заходу.
Вулиці
- вулиця Богдана Хмельницького
- вулиця Бориса Мартоса
- вулиця Героїв Крут
- вулиця Гоголя
- вулиця Данила Апостола
- вулиця Котляревського
- вулиця Коцюбинського
- вулиця Лесі Українки
- вулиця Миргородська
- вулиця Панаса Мирного
- вулиця Шевченка
- вулиця Ярмаркова
Відомі люди
Народились
- Ажажа Володимир Михайлович — український фізик, академік НАН України.
- Ажажа Феодосія Омелянівна — народна майстриня-вишивальниця.
- Данило Апостол — Гетьман Лівобережної України.
- Микола Гоголь — український і російський прозаїк, драматург.
- Михайло Кравченко — відомий кобзар.
- Микола Ковшун — український письменник-прозаїк, драматург.
- Опанас Ляхно — член Української Центральної Ради.
- Іван Максимович — український вчений-медик, доктор медицини.
- Маслівець Григорій Миколайович - український військовий діяч, сотник Армії УНР, підполковник на еміграції. Лицар Воєнного Хреста та Залізного хреста УНР.
- Людмила Мешкова (1938 р.н.) — українська художниця, кераміст, архітектор за фахом.
- Гнат Ручко — український мікробіолог. Член-кореспондент АН УРСР.
- Володимир Самійленко — український поет, драматург.
- Олесь (Олександр) Донченко — український радянський поет, прозаїк, казкар.
Пам'ятки
- Городище доби Київської Русі.
- Спасо-Преображенська церква 1734 р.
- Пам'ятник М. Гоголю.
- Пам'ятник-погруддя гетьману Данилу Апостолу
- Пам'ятник-погруддя письменнику В. І. Самійленку (1864—1925).
- На північ від села зростає вікове дерево —Цар-осика.
Жабокрицька площа — головне місце ярмарку | Спасо-Преображенська церква, 1734 рік | Пам'ятник М. В. Гоголю | Погруддя гетьману Данилу Апостолу | Пам'ятник-погруддя письменнику В. І. Самійленку |
Примітки
- Списки населенныхъ мѣстъ Россійской Имперіи, составленные и издаваемые Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства внутреннихъ дѣлъ. XXXIII. Полтавская губернія: Списокъ населенныхъ местъ по свѣдѣніямъ 1859 года.— Санктпетербургъ, 1862.— С. XXV.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - 053 МИРГОРОДСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Вказали як рідну мову. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 30 березня 2013.
- Енциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К. : Наук. думка, 2003 — Т. 2 : Г—Д. — 2004.— С. 132—133.
Джерела
- Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.— 760 с.
- Полтавщина. Короткий довідник-путівник / Друге вид.— Харків: Прапор, 1969. — 260 с.
Посилання
- Сорочинці // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 907.
- Сорочинці Великі // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Сорочинці // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1809. — 1000 екз.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Великі Сорочинці |
- Яким Давиденко. У Сорочинці на ярмарок. Фотонарис. Харків, Прапор, 1978. [ 2 березня 2018 у Wayback Machine.]
- ВЕЛИ́КІ СОРО́ЧИНЦІ [ 13 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- Історична довідка [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Подорож одного дня. Великі Сорочинці [ 1 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Великі Сорочинці. Харків, Прапор, 1971.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veli ki Soro chinci selo v Ukrayini u Mirgorodskomu rajoni Poltavskoyi oblasti Administrativnij centr Velikosorochinskoyi silskoyi gromadi Roztashovane za 26 kilometriv vid rajcentru selo Veliki Sorochinci Gerb Velikih Sorochinciv Prapor Velikih Sorochinciv Zhabokricka plosha golovne misce Sorochinskogo yarmarkuZhabokricka plosha golovne misce Sorochinskogo yarmarku Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Mirgorodskij rajon Gromada Velikosorochinska silska gromada Kod KATOTTG UA53060070010056575 Oblikova kartka Veliki Sorochinci Osnovni dani Zasnovane 1660 ti Naselennya 3533 na 2010 Poshtovij indeks 37645 Telefonnij kod 380 5355 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 01 31 pn sh 33 56 51 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 99 m Vidstan do oblasnogo centru 91 6 km Vidstan do rajonnogo centru 25 8 km Misceva vlada Adresa radi 37645 Poltavska obl Mirgorodskij r n s Veliki Sorochinci plosha Gogolya 26 Silskij golova Donchenko Yurij Mihajlovich Karta Veliki Sorochinci Veliki Sorochinci Mapa Veliki Sorochinci u Vikishovishi Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo uryadom SRSR v 1932 1933 ta 1946 1947 rokah GeografiyaSelo Veliki Sorochinci znahoditsya v osnovnomu na pravomu berezi richki Psel vishe za techiyeyu na vidstani 1 5 km roztashovane selo Savinci nizhche za techiyeyu na vidstani 7 km roztashovane selo Marenichi Richka v comu misci zvivista utvoryuye limani starici i zabolocheni ozera Poruch prohodit avtomobilna doroga R42 T 1710 Vidstan do rajcentru stanovit blizko 26 km i prohodit avtoshlyahom R42 IstoriyaKrasnopil Veliki Sorochinci na karti Boplana 1648 r U davninu Krasnopil Krasnopol a z 1620 h rokiv uzhe vidome pid nazvoyu Sorochinci Zasnovano na teritoriyi Kiyivskogo voyevodstva Rechi Pospolitoyi Korolivskij dozvil na zasnuvannya mistechka slobodi na urochishi Krasnopolya otrimav 26 zhovtnya 1634 r pereyaslavskij starosta Lukash Zholkevskij Po smerti ostannogo novim pereyaslavskim starostoyu stav velikij getman koronnij Stanislav Konyecpolskij Pevnu konkurenciyu jomu u volodinni Krasnopillyam Sorochincyami tvoriv Iyeremiya Yarema Vishneveckij do 1648 roku 1648 roku utvorena Sorochinska sotnya Mirgorodskogo polku Tut z yavlyayutsya mayetnosti kozackoyi starshini Volodinnya v Sorochincyah i v susidnomu Homutci mav homuteckij sotnik piznishe mirgorodskij polkovnik Pavlo Apostol yakij 1659 roku buv i nakaznim getmanom Vin skupovuvav u Mirgorodskomu polku zemli U travni 1641 probacheni kozaki yaki 1638 vtekli z Ya Ostryaninom do pidmoskovskoyi Slobozhanshini povernulisya z Chuguyeva i buli rozseleni u volodinnyah S Konyecpolskogo na Poltavshini u tomu chisli i u Sorochincyah Sorochin 4 14 grudnya 1654 roku narodivsya Danilo Pavlovich Apostol ukrayinskij vijskovij i derzhavnij diyach getman Livoberezhnoyi Ukrayini u 1727 1734 rr 1689 roku Danilo Apostol na toj chas mirgorodskij polkovnik otrimuye vid getmana Ivana Mazepi universal na volodinnya u Sorochincyah ta Homutci U 1732 1734 rokah u Sorochincyah na zamovlennya getmana Danila Apostola bula sporudzhena murovana Spaso Preobrazhenska cerkva u stili baroko Timi zh majstrami odnochasno buv pobudovanij budinok D Apostola 1809 roku u budinku likarya M Ya Trohimovskogo narodivsya ukrayinskij ta rosijskij prozayik dramaturg Mikola Vasilovich Gogol 22 bereznya 3 kvitnya 1809 vin buv ohreshenij u Spaso Preobrazhenskij cerkvi Hreshenim batkom buv polkovnik M M Trohimovskij sin likarya M Ya Trohimovskogo sho prijmav pologi u materi Gogolya Na 1859 rik mistechko Sorochinci nalichuvalo 1150 dvoriv ta 7167 zhiteliv Mistechko Veliki Sorochinci na karti 1863 roku 1900 r u mistechku bulo 1514 dvoriv 8882 zhiteliv 7 shkil 1 ministerska 1 zemska 3 cerkovno parafiyalnih 2 shkoli gramoti Provodilosya do 5 yarmarkiv na rik U 1905 1918 rokah u Sorochincyah otrimuvali poshtu V Korolenko ta jogo susidi dachniki sho vlitku vidpochivali u Hatkah Volodimir Korolenko opisav podiyi Sorochinskoyi tragediyi 1905 roku i brav uchast u rozsliduvanni podij Pam yatnik Mikoli Gogolyu buv vstanovlenij u seli 1911 roku 1925 Veliki Sorochinci perejmenovano na Neronovichi na chest bilshovika Yevgena Vasilovicha Neronovicha 1931 poverneno poperednyu nazvu Vesnoyu 1932 komunisti rozpochali v seli teror golodom zhertvoyu yakogo stali perevazhno diti ta litni lyudi U drugij polovini 1930 h komunisti provodili tochkovij teror na seli zokrema za virokom pozasudovoyi trijki NKVS SRSR Poltavskoyi oblasti ubito pracivnika miscevogo pedagogichnogo tehnikumu Andriya Gerasimenka 1891 roku narodzhennya Ubivstvo viznano zlochinom samimi komunistami 1959 roku vin reabilitovanij Poltavskim oblasnim sudom Ale ce skorishe vinyatok oskilki sotni inshih velikosorochan buli deportovani za mezhi Ukrayini pozbavleni majna peresliduvalisya za religijni perekonannya Na okolici sela vstanovleno pam yatnik partizanci chasiv Drugoyi svitovoyi vijni O A Bondarenko strachenij nimeckimi okupantami u grudni 1941 roku 1991 meshkanci sela progolosuvali za vidnovlennya derzhavnoyi samostijnosti Ukrayini 2004 znachna chastka selyan vzyala uchast u Pomaranchevij revolyuciyi NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 4723 osobi z yakih 2088 cholovikiv ta 2635 zhinok Za danimi perepisu naselennya 2001 roku u seli prozhivali 4231 osoba Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 3968 97 98 rosijska 79 1 96 biloruska 1 0 02 ugorska 1 0 02 nimecka 1 0 02 Usogo 4050 100 KulturaU 1929 roci u budinku de narodivsya M Gogol vidkrito Literaturno memorialnij muzej M V Gogolya Buv zrujnovanij pid chas vijni 1941 1945 rokiv Vidbudovanij i vdruge vidkritij dlya vidviduvachiv 14 sichnya 1951 roku Zberigaye blizko 4 tis eksponativ osobisti rechi M Gogolya malyunki virshi pershi vidannya tvoriv fotokopiyi rukopisiv svitlini roboti hudozhnikiv I Ryepina P Korovina I Kramskogo K Trutovskogo V Makovskogo Kukriniksiv M Deregusa ta majstriv narodnoyi tvorchosti U 1732 1734 rokah u Sorochincyah bulo zvedeno Spaso Preobrazhensku cerkvu na koshti Danila Apostola Ce odin z najsamobutnishih vitvoriv ukrayinskoyi arhitekturi U svoyij knizhci Igor Sharov zaznachaye sho getman Apostol buduvav cerkvu yak svoyu usipalnicyu oskilki v Sorochincyah buv rodovij mayetok Apostoliv Na vidkritti hramu buv prisutnij ves Mirgorodskij polk yakim keruvav u toj chas Apostoliv sin Ce hreshatij dev yatidilnij hram pervisno uvinchanij dev yatma banyami z yakih zbereglosya p yat Usi grani hramu oformleni shirokimi pilyastrami kozhna gran prorizana viknami z originalnimi nalichnikami j frontonchikami Stini ozdobleno ornamentom trilistnikom rozetkami antropomorfnimi j cholovichimi ta zhinochimi figurkami Ornamenti naprochud legki j vishukani Vhodi do hramu nagaduyut triumfalni arki Vitonchena spryamovana u visochin legka j gracijna sporuda nemov pragne polinuti v nebo Inter yer svoyeyu vishukanistyu nadzvichajno vdalim arhitekturnim rozv yazannyam stvoryuye vidchuttya divovizhnoyi legkosti Ale najbilsha okrasa hramu slavnozvisnij ikonostas yakij vrazhaye skladnistyu j glibinoyu kompozicijnogo zadumu Tradicijna dlya Ukrayini togo chasu p yatiyarusna struktura z barokovimi ritmami vistupayuchih ta zapadayuchih jogo chastin bula dovedena do semi yarusiv i ozhivlena divovizhnoyu vitonchenistyu vsih jogo chastin i detalej Visota ikonostasa 17 m visota hramu do zenitu bani 26 m shirina ikonostasa 20 m Nezvazhayuchi na taki znachni rozmiri vsi jogo chastini organichno ob yednani v prekrasnij ansambl yakomu vishukane rizblennya ta majsternij zhivopis ikon nadayut urochistosti j vodnochas nepidrobnoyi svyatkovosti Rizblennya ikonostasa vrazhaye majsternistyu z yakoyu vikonani nevidomimi majstrami pletivo akanta azhurovi vinogradni lozi sho zvivayutsya po karnizah ta kolonkah abo otochuyut ikoni praznikovogo ryadu Osoblivo vrazhaye velichezna rizblena zavisa yaka zvisaye vid bani do pidlogi Zhivopis ikonostasa organichno poyednuyetsya z pozolotoyu ta rizblennyam Ikoni na yakih zobrazheno biblijni sceni vrazhayut svoyeyu zhittyevoyu podibnistyu vidtvorennyam togochasnoyi arhitekturi kostyumiv i konkretnih personazhiv istoriyi Zokrema na Pokrovi zobrazheno getmansku rodinu razom z otochennyam a u Vvedenni do hramu cile svitske tovaristvo na choli z Ulyanoyu Apostol druzhinoyu getmana Osoblivo cikava ikona Svyata Ulyana u yakij zobrazheno Ulyanu Apostol ce spravzhnya perlina ukrayinskogo malyarstva Druzhina getmana postaye yak moloda j vrodliva ukrayinska zhinka u merezhanij kofti temno zelenij sukni j zakvitchanomu plashi Hiba sho nimb navkolo golovi vkazuye na yiyi svyatist a tak ce realna istorichna osoba nadilena zhinochnistyu j krasoyu Spaso Preobrazhenskij sobor ta jogo ikonostas u 1987 roci bulo kapitalno vidrestavrovano j teper vin postaye v usij svoyij pervisnij krasi yak odna z perlin ukrayinskogo baroko pershoyi polovini XVIII st EkonomikaVelikosorochinska fabrika hudozhnih virobivTurizmPrivablivi turistichni ob yekti Velikih Sorochinciv Spaso Preobrazhenska cerkva Velikosorochinskij literaturno memorialnij muzej Mikoli Vasilovicha Gogolya Mirgorodskij rajonnij istoriko krayeznavchij muzej pam yatnik M V Gogolyu 1911 r muzej duhovnosti Velikosorochinskoyi sanatorno kurortnoyi shkoli internatu Shoroku ostannoyi suboti ta nedili serpnya u seli vidbuvayetsya Sorochinskij yarmarok Z 1999 roku vin za Ukazom Prezidenta otrimav status zagalnonacionalnogo zahodu Vulicivulicya Bogdana Hmelnickogo vulicya Borisa Martosa vulicya Geroyiv Krut vulicya Gogolya vulicya Danila Apostola vulicya Kotlyarevskogo vulicya Kocyubinskogo vulicya Lesi Ukrayinki vulicya Mirgorodska vulicya Panasa Mirnogo vulicya Shevchenka vulicya YarmarkovaVidomi lyudiNarodilis Azhazha Volodimir Mihajlovich ukrayinskij fizik akademik NAN Ukrayini Azhazha Feodosiya Omelyanivna narodna majstrinya vishivalnicya Danilo Apostol Getman Livoberezhnoyi Ukrayini Mikola Gogol ukrayinskij i rosijskij prozayik dramaturg Mihajlo Kravchenko vidomij kobzar Mikola Kovshun ukrayinskij pismennik prozayik dramaturg Opanas Lyahno chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Ivan Maksimovich ukrayinskij vchenij medik doktor medicini Maslivec Grigorij Mikolajovich ukrayinskij vijskovij diyach sotnik Armiyi UNR pidpolkovnik na emigraciyi Licar Voyennogo Hresta ta Zaliznogo hresta UNR Lyudmila Meshkova 1938 r n ukrayinska hudozhnicya keramist arhitektor za fahom Gnat Ruchko ukrayinskij mikrobiolog Chlen korespondent AN URSR Volodimir Samijlenko ukrayinskij poet dramaturg Oles Oleksandr Donchenko ukrayinskij radyanskij poet prozayik kazkar Pam yatkiGorodishe dobi Kiyivskoyi Rusi Spaso Preobrazhenska cerkva 1734 r Pam yatnik M Gogolyu Pam yatnik pogruddya getmanu Danilu Apostolu Pam yatnik pogruddya pismenniku V I Samijlenku 1864 1925 Na pivnich vid sela zrostaye vikove derevo Car osika Zhabokricka plosha golovne misce yarmarku Spaso Preobrazhenska cerkva 1734 rik Pam yatnik M V Gogolyu Pogruddya getmanu Danilu Apostolu Pam yatnik pogruddya pismenniku V I SamijlenkuPrimitkiSpiski naselennyh mѣst Rossijskoj Imperii sostavlennye i izdavaemye Centralnym Statisticheskim Komitetom Ministerstva vnutrennih dѣl XXXIII Poltavskaya guberniya Spisok naselennyh mest po svѣdѣniyam 1859 goda Sanktpeterburg 1862 S XXV Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Poltavska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Poltavska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Poltavska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya 053 MIRGORODSKIJ RAJON Rik Vkazali yak ridnu movu Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 30 bereznya 2013 Enciklopediya istoriyi Ukrayini U 10 t Redkol V A Smolij golova ta in K Nauk dumka 2003 T 2 G D 2004 S 132 133 DzherelaPoltavika Poltavska enciklopediya Tom 12 Religiya i Cerkva Poltava Poltavskij literator 2009 760 s Poltavshina Korotkij dovidnik putivnik Druge vid Harkiv Prapor 1969 260 s PosilannyaSorochinci Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 907 Sorochinci Veliki Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Sorochinci Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1809 1000 ekz Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Veliki Sorochinci Yakim Davidenko U Sorochinci na yarmarok Fotonaris Harkiv Prapor 1978 2 bereznya 2018 u Wayback Machine VELI KI SORO ChINCI 13 travnya 2016 u Wayback Machine ESU Istorichna dovidka 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Podorozh odnogo dnya Veliki Sorochinci 1 lipnya 2015 u Wayback Machine Veliki Sorochinci Harkiv Prapor 1971 Div takozhNacionalnij Sorochinskij yarmarok