«Со́кіл» (чеськ. Česká obec sokolská) — молодіжне тіловиховне товариство, яке відіграло значну роль у національному відродженні слов'янських народів, зокрема чехів, українців, поляків, хорватів, словенців, болгар, сербів.
Сокіл | |
---|---|
Абревіатура | ČOS(чес.) |
Гасло | В здоровому тілі здоровий дух! Давайте боротися! Руки прямо, Батьківщині служимо! Батьківщина в думках, сила в руці! |
Тип | асоціація видавництво[d] спортивна організація[d] соціальний рух організація |
Засновник | Мірослав Тирш d |
Засновано | 16 лютого 1862 року |
Правовий статус | спілка[d] |
Сфера | спорт[1] |
Вид спорту | гімнастика |
Країна | Чехія, Австро-Угорщина · Чехословаччина |
Штаб-квартира | Прага[2] |
Членство | [cs] (1908–1938) (1994–тепер) |
Офіс голови | d |
Членів | 160 000 |
Вебсайт: sokol.eu | |
Сокіл у Вікісховищі |
Перший «Сокіл», який в історії чеського та словацького спорту посів позицію не тільки найбільшої, але й найуспішнішої спортивної організації, заснували Мірослав Тирш та [cs] у 1862 році в Празі. Сокіл був натхненний німецькими гімнастичними асоціаціями, які базувалися на фізичному вихованні Фрідріха Людвіга Яна. У 1867–1868 роках Тирш створив чеську тіловиховну термінологію, а в 1868–1871 роках на основі стародавньої Калокагатії — чеську гімнастичну систему, яку він представив в 1873 році у праці «Основи тіловиховання». З самого початку обидва засновники товариства пропагували його повну аполітичність і ставили своєю метою фізичний і моральний розвиток чеської нації. Напротивагу, [cs] та інші младочехи намагалися залучити Сокіл до слугування чеському національному визволенню.
Хоча створення «Сокола» спочатку не було спрямоване проти німецького елемента, він не уникав конкуренції з німецькими турнірами, особливо після 1918 року. З кінця 1890-х років «Сокіл» ставився до Католицької Церкви зневажливо (радше дистанційовано). Традиція [cs] започаткована у 1882 році з першого ювілею на [cs]. Сокіл сприяв будівництву іподромів, спортивних майданчиків і спортзалів (соколівень), які стали невід'ємною частиною багатьох муніципалітетів Чехії. Під час Першої світової війни чеське сокільське товариство було ліквідоване. Сокільці брали участь у внутрішньому опорі, а також були активними учасниками у Чехословацьких легіонах. За допомогу у створенні Чехословаччини «Сокіл» часто вважали національною армією. Мер [cs] і начальник [cs] стояли біля народження нової Чехословацької армії. Завдяки чеським емігрантам і сокільським вчителям фізкультури сокільський рух поширився в країнах Західної Європи, США та інших слов'янських країнах. Знову Чехословацькі сокільські осередки були розпущені в 1941 році Рейнхардом Гейдріхом. Ряд сокільських діячів зазнав переслідувань, багато сокільців були залучені до діяльності опору. «Сокільська молодь» була включена до [cs]. Після Другої світової війни «Сокіл» було відновлено, але в 1956 році [cs] знов його заборонив. Відновлення «Чеського сокільського містечка» змогло відбутися лише в 1990 році після падіння комунізму. Рішенням Міністерства внутрішніх справ Чеської Республіки від 31 січня 1994 року була заснована міжнародна неурядова організація .
У 1930-х роках чеський «Сокіл» нараховував 600 000 членів. За прикладом чехів інші слов'янські народи перебрали сокільську ідею, засновуючи свої національні сокільські організації: у 1907 вони об'єдналися у Всеслов'янський сокільський союз, який відбував масові сокільські здвиги з участю «Соколу» слов'янських народів. Після радянської окупації всі «Соколи» ліквідовано як реакційні буржуазно-націоналістичні товариства; подібно ж і в сателітних державах, і в Югославії (деякі з них понині діють у діаспорі).
Перший Чехословацький президент Томаш Гарріг Масарик також був активним членом товариства «Сокіл»
Історія
Ян і німецькі турнери
Фрідріх Людвіг Ян (1778–1852), на прізвисько «Вчитель-батько» (нім. Turnvater) Ян, присвятив себе вивченню теології, німецької мови та вивченню педагогічних принципів Йоганна Генріха Песталоцці та Йоганна Крістофа Фрідріха Гутсмутса. Разом зі своїм співробітником Ернстом Айзеленом він опублікував у 1816 році основоположну працю з німецької гімнастики «Німецьке гімнастичне мистецтво» (нім. Die deutsche Turnkunst). Незабаром ідея турнерського руху поширилася по всій Німеччині. Основною ідеєю турнера Яна було об'єднання мешканців окремих німецьких держав, зміцнення їхньої національної самосвідомості та створення основи німецької армії. Під час Наполеонівських воєн багато турнерів воювали на боці Пруссії. У 1847 році в Німеччині існувало близько 300 асоціацій турнерів з 120 000 членами. Після падіння Меттерніха в монархії Габсбургів відбулася нова хвиля становлення. У 1845 році гімнасії було засновано в Зальцбурзі, Брегенці, Дорнбірні, Інсбруку, Ріді, у 1848 році у Відні та в 1849 році в Аші. «Erster Wiener Turnverein» був офіційно затверджений в Австро-Угорщині 1 червня 1861 року як перший німецький спортивний клуб після невдалої революції 1848/49 років. У 1868 р. у Веймарі була створена головна організація «Німецьке перетворення» (нім. Deutsche Turnerschaft), яка складалася з 15 округ (нім. Turnkreis). Німецька гімнастика охоплювала також гімнастичні товариства Богемії, Моравії та Сілезії.
Чесько-німецькі тренування в Празі
Першу спробу спільних вправ на території Богемії здійснили в 1837 році в Яблонці під керівництвом академічного художника . Перед революційним 1848 роком празькі студенти намагалися заснувати чеську гімнасію в 1847 році (чеськ. Akademický télovychovný spolek), яку відвідували як чеські, так і німецькі студенти. З 1843 року в Малій Страні працював привілейований інститут фізичного виховання, заснований на системі Фрідріха Людвіга Яна, під керівництвом берлінського вчителя фізичного виховання (Стефани), який відвідували як чеські, так і німецькі стажери. У 1844 році Стефані організував перший публічний гімназичний фестиваль із 100 учнями. Серед його учнів у 1844–1845 роках був Фрідріх Еммануель Тирш/Мірослав Тирш. Після його відходу Стефані змінив учитель фізкультури , а потім [cs].
У 1849 році Ян Малипетр став першим чеським учителем фізичного виховання в гімназії Старого міста в Празі, де Тирш вдруге зіткнувся з фізичним вихованням, будучи студентом. У 1851 році заснував інститут фізичного виховання, який уже активно відвідував Мирослав Тирш. Після 1848 року спільні вправи чехів і німців почалися також в ортопедичному інституті д-ра. на Вацлавській площі № 780. Тут же Тирш розпочав свою кар'єру фізичного виховання як платний тренер групи (нім. Turngruppenleiter) у 1856–1857 роках. Обидва інститути займалися фізичним вихованням Фрідріха Людвіга Яна та Ернста Айзелена. Інститут Шмідта став колискою практиків німецької асоціації «Prager Deutsche Turnvereien» і чеської «Pražská tělocvičná jednota Sokol».
Заснування празької гімназії Сокіл
Погіршення здоров'я Фердинанда Шмідта спричинило відтік слухачів і поступовий занепад інституту. Це також було основною причиною, чому чеські та німецькі ентузіасти вирішили заснувати власний тренажерний клуб Utraquist. 29 липня 1861 р. була створена підготовча комісія (купець Рудольф Мюллер, д-р Корнеліус Шеффнер, бухгалтер Йозеф Куцер, банківський писар Теодор Чертек і прокурор Пауль Штадлер), яка через брак коштів звернулася до директора Празького банку з проханням: філії "Kreditanstalt für Handel und Gewerbe" Едуарда Зойттера фон Льотцена за фінансову підтримку. Зойтеру дозволялося фінансувати створення асоціації, лише якщо це була німецька асоціація. Мирослав Тирш був обурений такою поведінкою і відмовився перекладати подані німецькі статути чеською мовою. Суперечка між чеськими та німецькими ентузіастами фізичного виховання зрештою призвела до заснування чесько-німецької асоціації. 16 січня 1862 року німецькі стажери з інституту фізичного виховання Шмідта заснували «Deutscher Prager Turnverein» і, отримавши 950 золотих спілка розпочала свою діяльність 1 березня 1862 року в гімназії на вулиці [cs].
Тирш і взяли ініціативу, і 16 лютого 1862 року в реальній гімназії чеських жінок на вулиці [cs] у Празі було засновано Чеську гімназію празького єдності з символом сокола в польоті. Статут німецької гімнастичної асоціації Deutscher Prager Männerturnverein послужив Тиршу шаблоном для створення статуту асоціації. З цієї причини перша назва також була її еквівалентом (Prager Turnverein). До чеських наметів Тирш додав фехтування, а до прогулянок на природі – спів. Лише в 1864 році, після внесення змін до статуту, товариство було затверджено під новою назвою «Празький гімнастичний союз Сокіл». «Соколи» почали називатися членами товариства лише з 1870 року. За словами історика [cs], план Тирша був по суті ідентичним плану Яна. В обох випадках за допомогою фізичних вправ та їх публічної презентації йшлося про об'єднання нації та формування національної свідомості.
Відносини між Празьким Соколом і Празьким Німецьким гімнастичним товариством залишалися дружніми. 25 лютого 1862 року Сокіл взяв участь у щорічних турнірних змаганнях, натомість Сокіл запросив їх на танцювальну вечірку в Жофіні, 13 липня 1863 року проводжали в останню путь загиблого мера Праги, а 22 травня 1864 року делегація «Сокола» взяла участь у церемонії освячення нового турнерського батальйону, на якій були присутні й турнери з Райху. Чорно-червоно-жовтий триколор німецького Turnverein був замінений на жовто-білий прапор. На жовтій стороні був зображений федеральний орел, а на білій — чеський лев у зеленому вінку з написом «Deutscher Turnverein. Прага 1862.» DT з Берліна і Лейпцига тоді прийняли запрошення на публічні вправи Соколу. У 1870 році сокільські турнери, на заміну, звернулися за порадою щодо фінансування снарядів (козли, коні та сани) та їх придбання. Незважаючи на те, що початкові контакти поступово згасли, «Сокіл» продовжував стежити за діяльністю турнерів, особливо за ходом німецьких «турнфестів».
Початки чеського Соколу
Значний вплив на створення чеського Соколу з самого початку мали прихильники чеського національного усвідомлення та радикальні позапарламентські політики. Цей вплив був безсумнівним навіть під час першого складу федерального виконавчого комітету. На установчих загальних зборах були присутні 75 членів. Хоча було обрано старостою (пізніше заступником), а Мірослава Тирша — заступником мера (пізніше головою), у комітеті з самого початку домінували впливові політики та націоналісти: молодочеський граф [cs] (засновник [cs] та покровитель чеського національного життя), [cs] (політик), MUDr. [cs], JUDr. [cs] (головні упорядники [cs]), [cs] (професор і борець за рівноправність чехів і німців), а також патріот [cs] (Напрстек) і ЮДр. [cs] (політик і захисник у політично вмотивованих кримінальних справах проти редакторів Національних документів та Поступу), який намагався привити Соколу характер національного руху. З дванадцяти членів ради лише Мирослав Тирш, Ян Кришпін, Франтішек Пісарович і Томаш Черні змогли підтвердити досвід фізичного виховання. Йозеф Манес, Ян Неруда, Я. Е. Пуркіне та Кароліна Светла також брали участь у народженні Сокола. Ось чому, як каже історик спорту Д-р. , «перший публічний виступ національного паломництва до Ржипа (1862), організований молодою богемою за участю , мав сильний політичний підтекст. Тирш і Фюгнер змушені були підкоритися бажанням усіх членів і взяти участь».
Навчання [cs] під керівництвом Тирша та його тренерів розпочалося в приватному закладі Яна Малипетра, потім у будівлі «Аполло» на [cs], а після розірвання договору оренди у квітні 1863 року Їндржих Фюґнер вирішив придбати земельну ділянку для асоціації, на основі якої архітектор [cs] спроектував будівлю гімназії в стилі неоренесанс. У грудні 1863 р. була введена в дію гімназія на Сокільській вулиці No 1437, і Фюгнер уклав договір про оренду з комітетом гімназії для щоденного користування з 18.00 до 24.00. Після смерті він заповів її «Соколу». Система тренажерного залу Тирша базувалася на стародавніх часах, тому біг, стрибки, метання диска, метання списа, бокс і боротьба стали її частиною з самого початку. У 1867–1869 роках Тирш додав змагання з легкої атлетики (біг, стрибки у висоту, стрибки з жердиною, вдовжину) та важкої атлетики. Інструментальне навчання було додано лише в 1871 році. У 1865 році плавання, веслування і бокс з'явилися в двох класах, боротьба в одинадцяти, фехтування в семи і катання на ковзанах в одному. Поступово додалася стрільба на п'ятьох і верхова їзда. Великою популярністю користувалися польові навчання. Чеську номенклатуру гімнастики та систему гімнастики опублікував Тирш у 1873 році в праці «Основна гімнастика».
Неофіційний сокільський штаб «Збір для плекання взаємності слов'янських гімнастичних товариств» почав діяти лише в 1863 році, але вже в 1862 році Тирш під час зустрічей з тренерами ініціював заснування сокільських відділів і в інших містах, що суперечило статутам, і Сокіл одразу потрапив у поле зору австрійських поліцейських. Того ж року були створені підрозділи в [cs] (1 червня 1862), Коліні (25 червня 1862), [cs] (4 липня 1862), Турнові, Пржибрамі (18 серпня 1862), Їчині (5 листопада 1862). ) і в Кутній Горі (1 грудня 1862 р.). У 1865 році в асоціації налічували 1949 членів. У 1867 році в Моравії та Сілезії діяло вже 13 сокільських загонів. «Сокіл» першим у Моравії був заснований у Брні (2 січня 1862 р.), потім, наприклад, в Оломоуці (1862 р.), Валаському-Межиржичі (1864 р.), [cs] (1868 р.), [cs] (1870 р.), [cs] (1871 р.) , Годоніні (1872), у Тршебичі (1863, вдруге 1872, нарешті 1882), у Зноймо (1883), у Тельчі (1890), у Моравській Остраві (1891), Їглаві (1892), у Простейові та Славкові (1889).
Тиршівська ідея перестороги
Однією з головних цілей Тирша було створення організації фізичного виховання, яка могла б стати основою армії. Виховання молоді базувалося на припущенні, що кожен чех до тридцяти років буде військовим соколом. У тодішніх намірах Австро-Угорщини він не міг ефектно представити ідею військової повинності, але тим більше висловлював її у зв’язку із завданнями Сокола. Так само він використовував цілий ряд символів, якими просякнув не тільки публічні вправи. Під час пруссько-австрійської війни Мирослав Тирш подав 9 травня 1866 року Генеральній Асамблеї пропозицію запровадити військову підготовку та запропонував уряду військову підтримку, яка мала стосуватися захисних патрулів без участі в боях. На початку 1867 року Сокіл створив військовий комітет, а Тирш розвів навчання у два етапи: взимку (жовтень–квітень) проходило теоретичне навчання з послідовних вправ, із вчення про зброю, з польового бою, у таборі, у патрульно-охоронній службі, в літній період (травень–вересень) проходили практичні заняття зі стрільби, кидки, маршу, вправи та поводження з багнетом.
У 1867 році Тирш звернувся до графа [cs] з проханням створити військові частини для захисту державного кордону. Цісарський уряд не ставив під сумнів лояльність чеського сокільського товариства, але не реагував на створення сокільської армії. Він підкреслив, що цінує пропозицію захищати монархію під дулом зброї, і подякував Сокільській гвардії за їхню зразкову службу, зокрема за захист [cs] від пограбування розлюченого населення. У 1848 році Елвін Буріан склав «Правила військової муштри» з військовою термінологією. Військова термінологія Тирша «Чеське командування і військова термінологія» (1867) ґрунтувалася не лише на поточній воєнній ситуації, але й на чесько-німецькому словнику Юнгмана, який уже містив військову термінологію Буріана. У 1909 році Міністерство оборони видало «постанову про заохочення добровільної стрільби» для підтримки стрілецької підготовки. ЧСМ відповіло на це в січні 1912 року звернувшись до штабу оборони землі в Празі з проханням надати тир, амуніцію та зброю для навчання сокільства, що було дозволено як ЧСМ, так і празькому відділу. Військова підготовка тривала до початку війни. Тому не дивно, що бойова доблесть соколів була доведена в боях Першої світової війни. Військову термінологію Тирша перейняла чехословацька армія після 1918 року.
Протипожежні та християнські традиції
Як і німецькі турнери, при товариствах яких утворилася група «Turner-feuerwehr», чеський «Сокіл» також поєднав сокільство з вогнеборством. Особливо в той час, коли в «Соколі» далася взнаки криза й інтерес до тренувань спадав. У 1868 році комітет Празького соколу під гаслом «Хто пожежник, той сокіл» затвердив протипожежні вправи як частину своєї діяльності. У 1875 році було зареєстровано 71 сокільський загін із 7812 членів, з яких займалися лише 1156 соколів. У 1874–1876 роках деякі частини були перетворені на пожежні та гімназічні товариства. З 1876 року журнал «Сокіл» друкував рубрику «Пожежна справа». Пізніше Мирослав Тирш рішуче виступив проти цього поєднання, і в 1882 році пожежна частина відокремилася від «Сокола». Так само, як і турнерські товариства, осередок «Сокіл» освячував свої хоругви (90%), брав участь у церковних урочистостях, процесіях на свята Божого Тіла та Воскресіння, вітав єпископів, освячував свої спортзали. Перелом відбувся лише за правління [cs], після Баденської виборчої реформи та [cs], особливо після 1897 року. Мовна нетерпимість, викликана тим, що німецькі чиновники повинні вивчати чеську мову, викликала агресію щодо чеського населення, особливо в прикордонних районах. Це знайшло відображення і в релігійних суперечках. Релігійна нетерпимість Соколів зрештою призвела до заснування католицької асоціації фізичного виховання [cs].
6 вересня 1883 року «Сокіл» у [cs] освятив прапор товариства, а Франтішек Ладіслав Ріґер був урочистим промовцем. Порівнюючи Сокільство з лицарством у своїй промові, він сказав: «Я не повинен оминути того факту, що вони вважали обов'язком християнського лицаря гарячу пошану до Бога і що вони принесли своє життя в жертву своїй вірі. У цьому дусі постало стародавнє лицарство у своєму найшляхетнішому розвитку, і я бажаю, щоб ви, як справжні, сучасні лицарі, керувалися тим самим духом і дбали про ті самі шляхетні завдання. Нехай ви, як справжні християнські лицарі в дусі найславетніших часів нашої історії, станете борцями за правду всюди." У 1871 р. "Сокіл" у Карліні брав участь у святкуванні 900-літнього ювілею заснування другого католицького храму в Богемії, св. Вацлава в [cs]. Того ж року «Сокіл» із Дачиць брав участь у святкуванні папського ювілею, під час якого соколи несли смолоскипи, а в 1878 році організував «Сокіл» у Німі. У Броді урочиста смолоскипна хода на честь гостюючого єпископа Краловеградецького, який там затримався. У 1885 році «Сокіл» з Хлумека с. Цидл з хоругвою і в повному складі був на месі св. Після Святої Меси хоругва була урочисто освячена костелом. У 1871 році «Соколи» в Брно освятили свою хоругву великою церковною церемонією, під час якої брав участь у Святій Месі з хоругвою «Сокіл» з Пардубіце У 1882 році «Сокіл» з Пардубіце взяв участь в освяченні храму місцевої гімназії. У 1882 році «Сокіл» у Ломниці започаткував знамениту Святу Месу на честь одруження кронпринца Рудольфа і взяв у ній участь зі своєю освяченою церквою хоругвою. Того ж року Сокіл в Опочному брав участь у повному складі з освяченою церквою хоругвою у святкуванні освячення католицького цвинтаря поблизу Опочного. У 1876 році «Сокіл» із Праги був присутній на похороні міського радника Ганке в Тинському храмі 15 листопада 1876 р. «Сокіл» у місті Болеславі вшанував смерть Фюґнера святою Месою. У 1885 році «Сокіл» у Літомишлі вшанував пам'ять Тирша відомим реквіємом. У 1876 році «Сокіл» у Їлемніцах відправив службу для Фюґнера та взяв участь у великодніх святах. У 1872 році той же Сокіл запросив на лекцію католицького священика Шкоду. У 1871 р. «Сокіл» у Кундратицях збудував пам'ятник Гавлічку і освятив його, а місцевого пароха попросив провести проповідь, тощо. | ||
— уривок зі статті "З літописів сокільських"., |
Назви, гасла та прапори
Пізніше в 1864 році, за пропозицією Емануеля Тоннера, Празька гімназія отримала нову назву Празький Сокіл (чеськ. Sokol Pražský). 1 червня 1862 року в залі «Аполло» Кароліна Свєтла передала асоціації прапор «Сокіл» — подарунок чеських дівчат і жінок, розроблений Йозефом Манесом. На білому боці, обведеному слов'янськими мотивами, Манес розмістив великий напис «Сокіл». На іншій червоній стороні прапора було зображено білого сокола в польоті з девізом «Будемо прагнути». Асоціація проголошувала рівність, свободу, братерство, а Їндржіх Фюґнер пропонував використовувати звертатання «брате». Оригінальне привітання «Zdař Bóh» було замінено на [cs]» у червні 1862 року.
Тирш і «Сокіл» використовували різні цитати та гасла з моменту заснування.
|
Сокільське вбрання
Див. також
Зауваження
- 1. kraj: Severovýchod (Nordosten), 2. kraj: Slezsko a jižní Poznaňsko (Schlesien und Südposen), 3. kraj a: Pomořany (Pommern), 3. kraj b: Braniborská marka (Mark Brandenburg), 3. kraj c: Provincie Sasko a Anhaltsko (Provinz Sachsen und Anhalt), 4. kraj: Sever (Norden), 5. kraj: Dolní Wesera a Ems (Niederweser uns Ems), 6. kraj: Hannover, 7. kraj: Horní Wesera (Oberweser), 8. kraj: Porýní a Vestfálsko (Rheinland und Westfalen), 9. kraj: Střední Rýn (Mittelrhein), 10. kraj: Horní Rýn (Oberrhein), 11. kraj: Švábsko (Schwaben), 12. kraj: Bavorsko (Bayern), 13. kraj: Duryňsko (Thüringen), 14. kraj: Saské království (Königreich Sachsen), 15. kraj: Německo-Rakousko (Deutsch-Österreich). Ve statistice z roku 1865 je poslední kraj rozdělen ještě na 15. kraj a: Čechy, Morava a Rakouské Slezsko (Böhmen, Mähren und Österreichisch-Schlesien) a 15. kraj b: Rakousko (Österreich). Viz G. HIRT, Zwietes statistisches Jahrbuch, s. XXXV, s. 118, 124; pro pozdější dělení krajů do jednotlivých žup viz např. Statistische Erhebung innerhalb der Deutschen Turnerschaft am 1. Januar 1887, in: Deutsche Turnzeitung 28, 1887, s. 401-407. (нім.)
Примітки
- Rejstřík sportu — National Sports Agency.
- Administrativní registr ekonomických subjektů
- Як галичани 100 років тому з Іваном Боберським їздили в Прагу на VI Всесокільський злет 1912 року
- BAUER, Zdeněk a kol. (2018). Klub zvídavých dětí • Jaroslav Foglar a Protektorát. Praha: NZB. с. 16, 35, 64, 74–76, 132–137, 189, 223–224, 230–232, 240–249, 263, 323, 325. ISBN .
{{}}
: Вказано більш, ніж один|pages=
та|page=
() - (cs) PRECLÍK, Vratislav: Prezident Masaryk a sokolská myšlenka, in Čas: časopis Masarykova demokratického hnutí, duben — červen 2018, roč. XXVI. čís. 122. ISSN 1210—1648, str.10–16
- [cs]: Lidé a hry, historická geneze sportu, s. 489.
- Monika Ruffíni, Juraj Sivulka: Die historische Entwicklung der Sokolbewegung in Böhmen und Mähren im 19. und in der ersten Hälfte des 20. Jahrhunderts in Bezug auf das deutsche Turnen. Dissertation zur Erlangung der Doktorwürde durch den Promotionsausschuss Dr. phil. der Universität Bremen, Juni 2005.
- : Lidé a hry, historická geneze sportu, s. 490.
- Waic Marek: Tělovýchova a sport ve službách české národní emancipace, Karolinum Press, 2014
- WAIC Marek: Sokol v české společnosti 1862–1938. 1. vyd. Praha: Univerzita Karlova, Fakulta tělesné výchovy a sportu, 1997. 209 s. .
- Podvečer Masarykova demokratického hnutí v [cs] 9. května 2012
- Výstava Pod křídly Sokola - Sokol v prvních letech existence
- Výstava Pod křídly Sokola - Rozmach sokolství
- Jaroslav Nešpor: Z historie první tělocvičné jednoty v Brně - nynějšího Sokola Brno I.
- SOUKUP František Alois: Tyršova idea národní armády. 2. vyd. Praha: Orbis, 1936. s. 97, 99.
- Fremden-Blatt, 10. ledna 1867, s. 4 - Aus Prag.
- SOUKUP František Alois: Tyršova idea národní armády, 2. vyd. Praha: Orbis, 1936. s. 103.
- Stanislav Málek: Z historie požární ochrany (Aus der Geschichte des Brandschutzes), vydalo ČSPO, Říčany, 1961. Jakub Alois Jindra: Česká literatura hasičská (Tschechische Feuerwehrliteratur), vydáno vlastním nákladem v Táboře, 1893.
- URBAN Otto: Česká společnost 1848–1918. Praha: Svoboda, 1982.
- Čech/Der Böhme, 21. prosinec 1910, s. 1
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Sokol |
Посилання
- Сокіл // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1796-1798. — 1000 екз.
Це незавершена стаття про організацію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
So kil chesk Ceska obec sokolska molodizhne tilovihovne tovaristvo yake vidigralo znachnu rol u nacionalnomu vidrodzhenni slov yanskih narodiv zokrema chehiv ukrayinciv polyakiv horvativ slovenciv bolgar serbiv SokilAbreviaturaCOS ches GasloV zdorovomu tili zdorovij duh Davajte borotisya Ruki pryamo Batkivshini sluzhimo Batkivshina v dumkah sila v ruci Tipasociaciya vidavnictvo d sportivna organizaciya d socialnij ruh organizaciyaZasnovnikMiroslav Tirsh dZasnovano16 lyutogo 1862 rokuPravovij statusspilka d Sferasport 1 Vid sportugimnastikaKrayina Chehiya Avstro Ugorshina ChehoslovachchinaShtab kvartiraPraga 2 Chlenstvo cs 1908 1938 1994 teper Ofis golovidChleniv160 000Vebsajt sokol eu Sokil u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sokil znachennya Sokoli v kostyumah Zlit tovaristva Sokil Praga 1920 rik Pershij Sokil yakij v istoriyi cheskogo ta slovackogo sportu posiv poziciyu ne tilki najbilshoyi ale j najuspishnishoyi sportivnoyi organizaciyi zasnuvali Miroslav Tirsh ta cs u 1862 roci v Prazi Sokil buv nathnennij nimeckimi gimnastichnimi asociaciyami yaki bazuvalisya na fizichnomu vihovanni Fridriha Lyudviga Yana U 1867 1868 rokah Tirsh stvoriv chesku tilovihovnu terminologiyu a v 1868 1871 rokah na osnovi starodavnoyi Kalokagatiyi chesku gimnastichnu sistemu yaku vin predstaviv v 1873 roci u praci Osnovi tilovihovannya Z samogo pochatku obidva zasnovniki tovaristva propaguvali jogo povnu apolitichnist i stavili svoyeyu metoyu fizichnij i moralnij rozvitok cheskoyi naciyi Naprotivagu cs ta inshi mladochehi namagalisya zaluchiti Sokil do sluguvannya cheskomu nacionalnomu vizvolennyu Hocha stvorennya Sokola spochatku ne bulo spryamovane proti nimeckogo elementa vin ne unikav konkurenciyi z nimeckimi turnirami osoblivo pislya 1918 roku Z kincya 1890 h rokiv Sokil stavivsya do Katolickoyi Cerkvi znevazhlivo radshe distancijovano Tradiciya cs zapochatkovana u 1882 roci z pershogo yuvileyu na cs Sokil spriyav budivnictvu ipodromiv sportivnih majdanchikiv i sportzaliv sokoliven yaki stali nevid yemnoyu chastinoyu bagatoh municipalitetiv Chehiyi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni cheske sokilske tovaristvo bulo likvidovane Sokilci brali uchast u vnutrishnomu opori a takozh buli aktivnimi uchasnikami u Chehoslovackih legionah Za dopomogu u stvorenni Chehoslovachchini Sokil chasto vvazhali nacionalnoyu armiyeyu Mer cs i nachalnik cs stoyali bilya narodzhennya novoyi Chehoslovackoyi armiyi Zavdyaki cheskim emigrantam i sokilskim vchitelyam fizkulturi sokilskij ruh poshirivsya v krayinah Zahidnoyi Yevropi SShA ta inshih slov yanskih krayinah Znovu Chehoslovacki sokilski oseredki buli rozpusheni v 1941 roci Rejnhardom Gejdrihom Ryad sokilskih diyachiv zaznav peresliduvan bagato sokilciv buli zalucheni do diyalnosti oporu Sokilska molod bula vklyuchena do cs Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Sokil bulo vidnovleno ale v 1956 roci cs znov jogo zaboroniv Vidnovlennya Cheskogo sokilskogo mistechka zmoglo vidbutisya lishe v 1990 roci pislya padinnya komunizmu Rishennyam Ministerstva vnutrishnih sprav Cheskoyi Respubliki vid 31 sichnya 1994 roku bula zasnovana mizhnarodna neuryadova organizaciya U 1930 h rokah cheskij Sokil narahovuvav 600 000 chleniv Za prikladom chehiv inshi slov yanski narodi perebrali sokilsku ideyu zasnovuyuchi svoyi nacionalni sokilski organizaciyi u 1907 voni ob yednalisya u Vseslov yanskij sokilskij soyuz yakij vidbuvav masovi sokilski zdvigi z uchastyu Sokolu slov yanskih narodiv Pislya radyanskoyi okupaciyi vsi Sokoli likvidovano yak reakcijni burzhuazno nacionalistichni tovaristva podibno zh i v satelitnih derzhavah i v Yugoslaviyi deyaki z nih ponini diyut u diaspori Pershij Chehoslovackij prezident Tomash Garrig Masarik takozh buv aktivnim chlenom tovaristva Sokil IstoriyaYan i nimecki turneri Fridrih Lyudvig Yan 1778 1852 na prizvisko Vchitel batko nim Turnvater Yan prisvyativ sebe vivchennyu teologiyi nimeckoyi movi ta vivchennyu pedagogichnih principiv Joganna Genriha Pestalocci ta Joganna Kristofa Fridriha Gutsmutsa Razom zi svoyim spivrobitnikom Ernstom Ajzelenom vin opublikuvav u 1816 roci osnovopolozhnu pracyu z nimeckoyi gimnastiki Nimecke gimnastichne mistectvo nim Die deutsche Turnkunst Nezabarom ideya turnerskogo ruhu poshirilasya po vsij Nimechchini Osnovnoyu ideyeyu turnera Yana bulo ob yednannya meshkanciv okremih nimeckih derzhav zmicnennya yihnoyi nacionalnoyi samosvidomosti ta stvorennya osnovi nimeckoyi armiyi Pid chas Napoleonivskih voyen bagato turneriv voyuvali na boci Prussiyi U 1847 roci v Nimechchini isnuvalo blizko 300 asociacij turneriv z 120 000 chlenami Pislya padinnya Metterniha v monarhiyi Gabsburgiv vidbulasya nova hvilya stanovlennya U 1845 roci gimnasiyi bulo zasnovano v Zalcburzi Bregenci Dornbirni Insbruku Ridi u 1848 roci u Vidni ta v 1849 roci v Ashi Erster Wiener Turnverein buv oficijno zatverdzhenij v Avstro Ugorshini 1 chervnya 1861 roku yak pershij nimeckij sportivnij klub pislya nevdaloyi revolyuciyi 1848 49 rokiv U 1868 r u Vejmari bula stvorena golovna organizaciya Nimecke peretvorennya nim Deutsche Turnerschaft yaka skladalasya z 15 okrug nim Turnkreis Nimecka gimnastika ohoplyuvala takozh gimnastichni tovaristva Bogemiyi Moraviyi ta Sileziyi Chesko nimecki trenuvannya v Prazi Pershu sprobu spilnih vprav na teritoriyi Bogemiyi zdijsnili v 1837 roci v Yablonci pid kerivnictvom akademichnogo hudozhnika Pered revolyucijnim 1848 rokom prazki studenti namagalisya zasnuvati chesku gimnasiyu v 1847 roci chesk Akademicky telovychovny spolek yaku vidviduvali yak cheski tak i nimecki studenti Z 1843 roku v Malij Strani pracyuvav privilejovanij institut fizichnogo vihovannya zasnovanij na sistemi Fridriha Lyudviga Yana pid kerivnictvom berlinskogo vchitelya fizichnogo vihovannya Stefani yakij vidviduvali yak cheski tak i nimecki stazheri U 1844 roci Stefani organizuvav pershij publichnij gimnazichnij festival iz 100 uchnyami Sered jogo uchniv u 1844 1845 rokah buv Fridrih Emmanuel Tirsh Miroslav Tirsh Pislya jogo vidhodu Stefani zminiv uchitel fizkulturi a potim cs U 1849 roci Yan Malipetr stav pershim cheskim uchitelem fizichnogo vihovannya v gimnaziyi Starogo mista v Prazi de Tirsh vdruge zitknuvsya z fizichnim vihovannyam buduchi studentom U 1851 roci zasnuvav institut fizichnogo vihovannya yakij uzhe aktivno vidviduvav Miroslav Tirsh Pislya 1848 roku spilni vpravi chehiv i nimciv pochalisya takozh v ortopedichnomu instituti d ra na Vaclavskij ploshi 780 Tut zhe Tirsh rozpochav svoyu kar yeru fizichnogo vihovannya yak platnij trener grupi nim Turngruppenleiter u 1856 1857 rokah Obidva instituti zajmalisya fizichnim vihovannyam Fridriha Lyudviga Yana ta Ernsta Ajzelena Institut Shmidta stav koliskoyu praktikiv nimeckoyi asociaciyi Prager Deutsche Turnvereien i cheskoyi Prazska telocvicna jednota Sokol Zasnuvannya prazkoyi gimnaziyi Sokil Miroslav Tirsh Yindrzhih Fyugner Pogirshennya zdorov ya Ferdinanda Shmidta sprichinilo vidtik sluhachiv i postupovij zanepad institutu Ce takozh bulo osnovnoyu prichinoyu chomu cheski ta nimecki entuziasti virishili zasnuvati vlasnij trenazhernij klub Utraquist 29 lipnya 1861 r bula stvorena pidgotovcha komisiya kupec Rudolf Myuller d r Kornelius Sheffner buhgalter Jozef Kucer bankivskij pisar Teodor Chertek i prokuror Paul Shtadler yaka cherez brak koshtiv zvernulasya do direktora Prazkogo banku z prohannyam filiyi Kreditanstalt fur Handel und Gewerbe Eduarda Zojttera fon Lotcena za finansovu pidtrimku Zojteru dozvolyalosya finansuvati stvorennya asociaciyi lishe yaksho ce bula nimecka asociaciya Miroslav Tirsh buv oburenij takoyu povedinkoyu i vidmovivsya perekladati podani nimecki statuti cheskoyu movoyu Superechka mizh cheskimi ta nimeckimi entuziastami fizichnogo vihovannya zreshtoyu prizvela do zasnuvannya chesko nimeckoyi asociaciyi 16 sichnya 1862 roku nimecki stazheri z institutu fizichnogo vihovannya Shmidta zasnuvali Deutscher Prager Turnverein i otrimavshi 950 zolotih spilka rozpochala svoyu diyalnist 1 bereznya 1862 roku v gimnaziyi na vulici cs Tirsh i vzyali iniciativu i 16 lyutogo 1862 roku v realnij gimnaziyi cheskih zhinok na vulici cs u Prazi bulo zasnovano Chesku gimnaziyu prazkogo yednosti z simvolom sokola v poloti Statut nimeckoyi gimnastichnoyi asociaciyi Deutscher Prager Mannerturnverein posluzhiv Tirshu shablonom dlya stvorennya statutu asociaciyi Z ciyeyi prichini persha nazva takozh bula yiyi ekvivalentom Prager Turnverein Do cheskih nametiv Tirsh dodav fehtuvannya a do progulyanok na prirodi spiv Lishe v 1864 roci pislya vnesennya zmin do statutu tovaristvo bulo zatverdzheno pid novoyu nazvoyu Prazkij gimnastichnij soyuz Sokil Sokoli pochali nazivatisya chlenami tovaristva lishe z 1870 roku Za slovami istorika cs plan Tirsha buv po suti identichnim planu Yana V oboh vipadkah za dopomogoyu fizichnih vprav ta yih publichnoyi prezentaciyi jshlosya pro ob yednannya naciyi ta formuvannya nacionalnoyi svidomosti Vidnosini mizh Prazkim Sokolom i Prazkim Nimeckim gimnastichnim tovaristvom zalishalisya druzhnimi 25 lyutogo 1862 roku Sokil vzyav uchast u shorichnih turnirnih zmagannyah natomist Sokil zaprosiv yih na tancyuvalnu vechirku v Zhofini 13 lipnya 1863 roku provodzhali v ostannyu put zagiblogo mera Pragi a 22 travnya 1864 roku delegaciya Sokola vzyala uchast u ceremoniyi osvyachennya novogo turnerskogo bataljonu na yakij buli prisutni j turneri z Rajhu Chorno chervono zhovtij trikolor nimeckogo Turnverein buv zaminenij na zhovto bilij prapor Na zhovtij storoni buv zobrazhenij federalnij orel a na bilij cheskij lev u zelenomu vinku z napisom Deutscher Turnverein Praga 1862 DT z Berlina i Lejpciga todi prijnyali zaproshennya na publichni vpravi Sokolu U 1870 roci sokilski turneri na zaminu zvernulisya za poradoyu shodo finansuvannya snaryadiv kozli koni ta sani ta yih pridbannya Nezvazhayuchi na te sho pochatkovi kontakti postupovo zgasli Sokil prodovzhuvav stezhiti za diyalnistyu turneriv osoblivo za hodom nimeckih turnfestiv Pochatki cheskogo Sokolu Znachnij vpliv na stvorennya cheskogo Sokolu z samogo pochatku mali prihilniki cheskogo nacionalnogo usvidomlennya ta radikalni pozaparlamentski politiki Cej vpliv buv bezsumnivnim navit pid chas pershogo skladu federalnogo vikonavchogo komitetu Na ustanovchih zagalnih zborah buli prisutni 75 chleniv Hocha bulo obrano starostoyu piznishe zastupnikom a Miroslava Tirsha zastupnikom mera piznishe golovoyu u komiteti z samogo pochatku dominuvali vplivovi politiki ta nacionalisti molodocheskij graf cs zasnovnik cs ta pokrovitel cheskogo nacionalnogo zhittya cs politik MUDr cs JUDr cs golovni uporyadniki cs cs profesor i borec za rivnopravnist chehiv i nimciv a takozh patriot cs Naprstek i YuDr cs politik i zahisnik u politichno vmotivovanih kriminalnih spravah proti redaktoriv Nacionalnih dokumentiv ta Postupu yakij namagavsya priviti Sokolu harakter nacionalnogo ruhu Z dvanadcyati chleniv radi lishe Miroslav Tirsh Yan Krishpin Frantishek Pisarovich i Tomash Cherni zmogli pidtverditi dosvid fizichnogo vihovannya Jozef Manes Yan Neruda Ya E Purkine ta Karolina Svetla takozh brali uchast u narodzhenni Sokola Os chomu yak kazhe istorik sportu D r pershij publichnij vistup nacionalnogo palomnictva do Rzhipa 1862 organizovanij molodoyu bogemoyu za uchastyu mav silnij politichnij pidtekst Tirsh i Fyugner zmusheni buli pidkoritisya bazhannyam usih chleniv i vzyati uchast Navchannya cs pid kerivnictvom Tirsha ta jogo treneriv rozpochalosya v privatnomu zakladi Yana Malipetra potim u budivli Apollo na cs a pislya rozirvannya dogovoru orendi u kvitni 1863 roku Yindrzhih Fyugner virishiv pridbati zemelnu dilyanku dlya asociaciyi na osnovi yakoyi arhitektor cs sproektuvav budivlyu gimnaziyi v stili neorenesans U grudni 1863 r bula vvedena v diyu gimnaziya na Sokilskij vulici No 1437 i Fyugner uklav dogovir pro orendu z komitetom gimnaziyi dlya shodennogo koristuvannya z 18 00 do 24 00 Pislya smerti vin zapoviv yiyi Sokolu Sistema trenazhernogo zalu Tirsha bazuvalasya na starodavnih chasah tomu big stribki metannya diska metannya spisa boks i borotba stali yiyi chastinoyu z samogo pochatku U 1867 1869 rokah Tirsh dodav zmagannya z legkoyi atletiki big stribki u visotu stribki z zherdinoyu vdovzhinu ta vazhkoyi atletiki Instrumentalne navchannya bulo dodano lishe v 1871 roci U 1865 roci plavannya vesluvannya i boks z yavilisya v dvoh klasah borotba v odinadcyati fehtuvannya v semi i katannya na kovzanah v odnomu Postupovo dodalasya strilba na p yatoh i verhova yizda Velikoyu populyarnistyu koristuvalisya polovi navchannya Chesku nomenklaturu gimnastiki ta sistemu gimnastiki opublikuvav Tirsh u 1873 roci v praci Osnovna gimnastika Slovanska gimnaziya 1899 Sokilskij vishkil na podvir yi zamku v cs do 1913 roku Neoficijnij sokilskij shtab Zbir dlya plekannya vzayemnosti slov yanskih gimnastichnih tovaristv pochav diyati lishe v 1863 roci ale vzhe v 1862 roci Tirsh pid chas zustrichej z trenerami iniciyuvav zasnuvannya sokilskih viddiliv i v inshih mistah sho superechilo statutam i Sokil odrazu potrapiv u pole zoru avstrijskih policejskih Togo zh roku buli stvoreni pidrozdili v cs 1 chervnya 1862 Kolini 25 chervnya 1862 cs 4 lipnya 1862 Turnovi Przhibrami 18 serpnya 1862 Yichini 5 listopada 1862 i v Kutnij Gori 1 grudnya 1862 r U 1865 roci v asociaciyi nalichuvali 1949 chleniv U 1867 roci v Moraviyi ta Sileziyi diyalo vzhe 13 sokilskih zagoniv Sokil pershim u Moraviyi buv zasnovanij u Brni 2 sichnya 1862 r potim napriklad v Olomouci 1862 r Valaskomu Mezhirzhichi 1864 r cs 1868 r cs 1870 r cs 1871 r Godonini 1872 u Trshebichi 1863 vdruge 1872 nareshti 1882 u Znojmo 1883 u Telchi 1890 u Moravskij Ostravi 1891 Yiglavi 1892 u Prostejovi ta Slavkovi 1889 Tirshivska ideya perestorogi Odniyeyu z golovnih cilej Tirsha bulo stvorennya organizaciyi fizichnogo vihovannya yaka mogla b stati osnovoyu armiyi Vihovannya molodi bazuvalosya na pripushenni sho kozhen cheh do tridcyati rokiv bude vijskovim sokolom U todishnih namirah Avstro Ugorshini vin ne mig efektno predstaviti ideyu vijskovoyi povinnosti ale tim bilshe vislovlyuvav yiyi u zv yazku iz zavdannyami Sokola Tak samo vin vikoristovuvav cilij ryad simvoliv yakimi prosyaknuv ne tilki publichni vpravi Pid chas prussko avstrijskoyi vijni Miroslav Tirsh podav 9 travnya 1866 roku Generalnij Asambleyi propoziciyu zaprovaditi vijskovu pidgotovku ta zaproponuvav uryadu vijskovu pidtrimku yaka mala stosuvatisya zahisnih patruliv bez uchasti v boyah Na pochatku 1867 roku Sokil stvoriv vijskovij komitet a Tirsh rozviv navchannya u dva etapi vzimku zhovten kviten prohodilo teoretichne navchannya z poslidovnih vprav iz vchennya pro zbroyu z polovogo boyu u tabori u patrulno ohoronnij sluzhbi v litnij period traven veresen prohodili praktichni zanyattya zi strilbi kidki marshu vpravi ta povodzhennya z bagnetom U 1867 roci Tirsh zvernuvsya do grafa cs z prohannyam stvoriti vijskovi chastini dlya zahistu derzhavnogo kordonu Cisarskij uryad ne staviv pid sumniv loyalnist cheskogo sokilskogo tovaristva ale ne reaguvav na stvorennya sokilskoyi armiyi Vin pidkresliv sho cinuye propoziciyu zahishati monarhiyu pid dulom zbroyi i podyakuvav Sokilskij gvardiyi za yihnyu zrazkovu sluzhbu zokrema za zahist cs vid pograbuvannya rozlyuchenogo naselennya U 1848 roci Elvin Burian sklav Pravila vijskovoyi mushtri z vijskovoyu terminologiyeyu Vijskova terminologiya Tirsha Cheske komanduvannya i vijskova terminologiya 1867 gruntuvalasya ne lishe na potochnij voyennij situaciyi ale j na chesko nimeckomu slovniku Yungmana yakij uzhe mistiv vijskovu terminologiyu Buriana U 1909 roci Ministerstvo oboroni vidalo postanovu pro zaohochennya dobrovilnoyi strilbi dlya pidtrimki strileckoyi pidgotovki ChSM vidpovilo na ce v sichni 1912 roku zvernuvshis do shtabu oboroni zemli v Prazi z prohannyam nadati tir amuniciyu ta zbroyu dlya navchannya sokilstva sho bulo dozvoleno yak ChSM tak i prazkomu viddilu Vijskova pidgotovka trivala do pochatku vijni Tomu ne divno sho bojova doblest sokoliv bula dovedena v boyah Pershoyi svitovoyi vijni Vijskovu terminologiyu Tirsha perejnyala chehoslovacka armiya pislya 1918 roku Protipozhezhni ta hristiyanski tradiciyi Yak i nimecki turneri pri tovaristvah yakih utvorilasya grupa Turner feuerwehr cheskij Sokil takozh poyednav sokilstvo z vogneborstvom Osoblivo v toj chas koli v Sokoli dalasya vznaki kriza j interes do trenuvan spadav U 1868 roci komitet Prazkogo sokolu pid gaslom Hto pozhezhnik toj sokil zatverdiv protipozhezhni vpravi yak chastinu svoyeyi diyalnosti U 1875 roci bulo zareyestrovano 71 sokilskij zagin iz 7812 chleniv z yakih zajmalisya lishe 1156 sokoliv U 1874 1876 rokah deyaki chastini buli peretvoreni na pozhezhni ta gimnazichni tovaristva Z 1876 roku zhurnal Sokil drukuvav rubriku Pozhezhna sprava Piznishe Miroslav Tirsh rishuche vistupiv proti cogo poyednannya i v 1882 roci pozhezhna chastina vidokremilasya vid Sokola Tak samo yak i turnerski tovaristva oseredok Sokil osvyachuvav svoyi horugvi 90 brav uchast u cerkovnih urochistostyah procesiyah na svyata Bozhogo Tila ta Voskresinnya vitav yepiskopiv osvyachuvav svoyi sportzali Perelom vidbuvsya lishe za pravlinnya cs pislya Badenskoyi viborchoyi reformi ta cs osoblivo pislya 1897 roku Movna neterpimist viklikana tim sho nimecki chinovniki povinni vivchati chesku movu viklikala agresiyu shodo cheskogo naselennya osoblivo v prikordonnih rajonah Ce znajshlo vidobrazhennya i v religijnih superechkah Religijna neterpimist Sokoliv zreshtoyu prizvela do zasnuvannya katolickoyi asociaciyi fizichnogo vihovannya cs 6 veresnya 1883 roku Sokil u cs osvyativ prapor tovaristva a Frantishek Ladislav Riger buv urochistim promovcem Porivnyuyuchi Sokilstvo z licarstvom u svoyij promovi vin skazav Ya ne povinen ominuti togo faktu sho voni vvazhali obov yazkom hristiyanskogo licarya garyachu poshanu do Boga i sho voni prinesli svoye zhittya v zhertvu svoyij viri U comu dusi postalo starodavnye licarstvo u svoyemu najshlyahetnishomu rozvitku i ya bazhayu shob vi yak spravzhni suchasni licari keruvalisya tim samim duhom i dbali pro ti sami shlyahetni zavdannya Nehaj vi yak spravzhni hristiyanski licari v dusi najslavetnishih chasiv nashoyi istoriyi stanete borcyami za pravdu vsyudi U 1871 r Sokil u Karlini brav uchast u svyatkuvanni 900 litnogo yuvileyu zasnuvannya drugogo katolickogo hramu v Bogemiyi sv Vaclava v cs Togo zh roku Sokil iz Dachic brav uchast u svyatkuvanni papskogo yuvileyu pid chas yakogo sokoli nesli smoloskipi a v 1878 roci organizuvav Sokil u Nimi U Brodi urochista smoloskipna hoda na chest gostyuyuchogo yepiskopa Kralovegradeckogo yakij tam zatrimavsya U 1885 roci Sokil z Hlumeka s Cidl z horugvoyu i v povnomu skladi buv na mesi sv Pislya Svyatoyi Mesi horugva bula urochisto osvyachena kostelom U 1871 roci Sokoli v Brno osvyatili svoyu horugvu velikoyu cerkovnoyu ceremoniyeyu pid chas yakoyi brav uchast u Svyatij Mesi z horugvoyu Sokil z Pardubice U 1882 roci Sokil z Pardubice vzyav uchast v osvyachenni hramu miscevoyi gimnaziyi U 1882 roci Sokil u Lomnici zapochatkuvav znamenitu Svyatu Mesu na chest odruzhennya kronprinca Rudolfa i vzyav u nij uchast zi svoyeyu osvyachenoyu cerkvoyu horugvoyu Togo zh roku Sokil v Opochnomu brav uchast u povnomu skladi z osvyachenoyu cerkvoyu horugvoyu u svyatkuvanni osvyachennya katolickogo cvintarya poblizu Opochnogo U 1876 roci Sokil iz Pragi buv prisutnij na pohoroni miskogo radnika Ganke v Tinskomu hrami 15 listopada 1876 r Sokil u misti Boleslavi vshanuvav smert Fyugnera svyatoyu Mesoyu U 1885 roci Sokil u Litomishli vshanuvav pam yat Tirsha vidomim rekviyemom U 1876 roci Sokil u Yilemnicah vidpraviv sluzhbu dlya Fyugnera ta vzyav uchast u velikodnih svyatah U 1872 roci toj zhe Sokil zaprosiv na lekciyu katolickogo svyashenika Shkodu U 1871 r Sokil u Kundraticyah zbuduvav pam yatnik Gavlichku i osvyativ jogo a miscevogo paroha poprosiv provesti propovid tosho urivok zi statti Z litopisiv sokilskih Nazvi gasla ta prapori Piznishe v 1864 roci za propoziciyeyu Emanuelya Tonnera Prazka gimnaziya otrimala novu nazvu Prazkij Sokil chesk Sokol Prazsky 1 chervnya 1862 roku v zali Apollo Karolina Svyetla peredala asociaciyi prapor Sokil podarunok cheskih divchat i zhinok rozroblenij Jozefom Manesom Na bilomu boci obvedenomu slov yanskimi motivami Manes rozmistiv velikij napis Sokil Na inshij chervonij storoni prapora bulo zobrazheno bilogo sokola v poloti z devizom Budemo pragnuti Asociaciya progoloshuvala rivnist svobodu braterstvo a Yindrzhih Fyugner proponuvav vikoristovuvati zvertatannya brate Originalne privitannya Zdar Boh bulo zamineno na cs u chervni 1862 roku Miroslav Tirsh u kostyumi sokola roboti skulptora cs 1926 rik Sokilska molod trenuvalna forma Sokilska yizda cs 1902 Tirsh i Sokil vikoristovuvali rizni citati ta gasla z momentu zasnuvannya Individ nisho cil vse Ni pributku ni slavi De stanovlennya tam smert Tuzhimosya Vpered vpered ni kroku nazad Mi zhivemo lishe v rusi Tudi svit ruhayetsya kudi sila prikladayetsya Vichnij ruh vichnij nespokij Chogo lyud neznaye nihto ne znaye chogo lyud ne dovidavsya nihto ne dovidavsya sho lyudom ne stalo nikim ne stalo Ni zisku ni slavi Za naciyu dorogu batkivshinu V zdorovomu tili zdorovij duh Budte virnimi sobi pravdi ta spravedlivosti Pravda peremagaye cs z polotom sokola Budte nastorozhi Marshirujmo dali za Sokilskim praporom Chehiya ridna nasha mati Zlitaye barvistij sokil Sokilske vbrannyaDiv takozh Sokil Ukrayina VMGO Sokil Jozef Klenka Dinamo sportivne tovaristvo ru Plast organizaciya Zauvazhennya1 kraj Severovychod Nordosten 2 kraj Slezsko a jizni Poznansko Schlesien und Sudposen 3 kraj a Pomorany Pommern 3 kraj b Braniborska marka Mark Brandenburg 3 kraj c Provincie Sasko a Anhaltsko Provinz Sachsen und Anhalt 4 kraj Sever Norden 5 kraj Dolni Wesera a Ems Niederweser uns Ems 6 kraj Hannover 7 kraj Horni Wesera Oberweser 8 kraj Poryni a Vestfalsko Rheinland und Westfalen 9 kraj Stredni Ryn Mittelrhein 10 kraj Horni Ryn Oberrhein 11 kraj Svabsko Schwaben 12 kraj Bavorsko Bayern 13 kraj Durynsko Thuringen 14 kraj Saske kralovstvi Konigreich Sachsen 15 kraj Nemecko Rakousko Deutsch Osterreich Ve statistice z roku 1865 je posledni kraj rozdelen jeste na 15 kraj a Cechy Morava a Rakouske Slezsko Bohmen Mahren und Osterreichisch Schlesien a 15 kraj b Rakousko Osterreich Viz G HIRT Zwietes statistisches Jahrbuch s XXXV s 118 124 pro pozdejsi deleni kraju do jednotlivych zup viz napr Statistische Erhebung innerhalb der Deutschen Turnerschaft am 1 Januar 1887 in Deutsche Turnzeitung 28 1887 s 401 407 nim PrimitkiRejstrik sportu National Sports Agency d Track Q97312254 Administrativni registr ekonomickych subjektu d Track Q8182488 Yak galichani 100 rokiv tomu z Ivanom Boberskim yizdili v Pragu na VI Vsesokilskij zlet 1912 roku BAUER Zdenek a kol 2018 Klub zvidavych deti Jaroslav Foglar a Protektorat Praha NZB s 16 35 64 74 76 132 137 189 223 224 230 232 240 249 263 323 325 ISBN 978 80 906755 6 8 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Vkazano bilsh nizh odin pages ta page dovidka cs PRECLIK Vratislav Prezident Masaryk a sokolska myslenka in Cas casopis Masarykova demokratickeho hnuti duben cerven 2018 roc XXVI cis 122 ISSN 1210 1648 str 10 16 cs Lide a hry historicka geneze sportu s 489 Monika Ruffini Juraj Sivulka Die historische Entwicklung der Sokolbewegung in Bohmen und Mahren im 19 und in der ersten Halfte des 20 Jahrhunderts in Bezug auf das deutsche Turnen Dissertation zur Erlangung der Doktorwurde durch den Promotionsausschuss Dr phil der Universitat Bremen Juni 2005 Lide a hry historicka geneze sportu s 490 Waic Marek Telovychova a sport ve sluzbach ceske narodni emancipace Karolinum Press 2014 WAIC Marek Sokol v ceske spolecnosti 1862 1938 1 vyd Praha Univerzita Karlova Fakulta telesne vychovy a sportu 1997 209 s ISBN 80 238 3287 5 Podvecer Masarykova demokratickeho hnuti v cs 9 kvetna 2012 Vystava Pod kridly Sokola Sokol v prvnich letech existence Vystava Pod kridly Sokola Rozmach sokolstvi Jaroslav Nespor Z historie prvni telocvicne jednoty v Brne nynejsiho Sokola Brno I SOUKUP Frantisek Alois Tyrsova idea narodni armady 2 vyd Praha Orbis 1936 s 97 99 Fremden Blatt 10 ledna 1867 s 4 Aus Prag SOUKUP Frantisek Alois Tyrsova idea narodni armady 2 vyd Praha Orbis 1936 s 103 Stanislav Malek Z historie pozarni ochrany Aus der Geschichte des Brandschutzes vydalo CSPO Ricany 1961 Jakub Alois Jindra Ceska literatura hasicska Tschechische Feuerwehrliteratur vydano vlastnim nakladem v Tabore 1893 URBAN Otto Ceska spolecnost 1848 1918 Praha Svoboda 1982 Cech Der Bohme 21 prosinec 1910 s 1LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SokolPosilannyaSokil Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1796 1798 1000 ekz Ce nezavershena stattya pro organizaciyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi