Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дмитро́ Бронісла́вович Смо́льський (біл. Дзмі́трый Бранісла́вавіч Смо́льскі, рос. Дми́трий Бронисла́вович Смо́льский; нар. 25 липня 1937, Мінськ — пом. 29 вересня 2017 рік, там же) — радянський і білоруський композитор, лауреат Державної премії Білоруської РСР (1980) та Премії Ленінського комсомолу БРСР (1972), Народний артист БРСР (1987), член Спілки композиторів Білорусі (1961), професор Білоруської Державної Консерваторії (1986). Батько Віктора Смольського.
| Смольський Дмитро Броніславович | |
|---|---|
| біл. Дзмітрый Браніслававіч Смольскі | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 25 липня 1937 |
| Місце народження | Мінськ, Білоруська РСР, СРСР |
| Дата смерті | 29 вересня 2017 (80 років) |
| Місце смерті | Мінськ, Білорусь |
| Причина смерті | пневмонія |
| Поховання | Східне кладовище |
| Роки активності | з 1949 |
| Громадянство | СРСР і Білорусь |
| Професії | композитор, музичний педагог, кінокомпозитор |
| Освіта | Центральна музична школа, Q58149831? (1950-ті), Білоруська державна академія музики (1960) і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського (1967) |
| Відомі учні | d і d |
| Заклад | Білоруська державна академія музики |
| Нагороди | |
| Батько | d |
| Діти | d |
Біографія
Народився 25 липня 1937 року в Мінську в родині білоруського музикознавця . Музичне середовище, в якому він знаходився з раннього дитинства, сприяло ранньому прояву захоплення музикою. Перша нотна публікація юного композитора відноситься до 12-річного віку. З 7-ми років почалися регулярні заняття музикою (по класу скрипки) спочатку в Московській центральній музичній школі, а потім в музичній школі-десятирічці при Білоруській державній консерваторії. Тоді ж почалися заняття з композиції, які проходили під керівництвом відомого білоруського композитора Євгена Тикоцького. У 1955 р. Д. Смольський вступив до Московської консерваторії до класу професора Юрія Шапоріна, проте через рік за станом здоров'я він змушений був повернутися до Мінська.
Д. Смольський закінчив Білоруську державну консерваторію по класу композиції професора Анатолія Богатирьова (1960), а потім аспірантуру під керівництвом професора Московської консерваторії Миколи Пейка (1967).
З 1962 по 2014 роки Д. Смольський вів клас композиції в Білоруській державній академії музики.
Основним фактами біографії Дмитра Смольського присвячений фільм Білоруського телебачення «10 одкровень Дмитра Смольського» (автор Т. Дубкова).
У 1969 р. у Дмитра Смольського народився син Віктор, який став відомим гітаристом.
Дмитро Смольський помер у вересні 2017 на 81-му році життя.
Творчість
Творчий шлях Дмитра Смольського почався наприкінці 1950-х рр.
Виступивши з симфонією «Октофонія» (1967) та камерною ораторією «Пісні Хіросіми» на вірші японських поетів, написаними в серійній техніці, Дмитро Смольський вступив у протистояння з загальноприйнятим офіціозним стилем, панівним на той час у мистецтві Білорусі. В ці ж роки з'являються п'єси авангардного плану і його камерної музики. У серійній техніці написані «Остінато» для флейти і фортепіано, Соната для флейти і фортепіано (1967), сюїта для фортепіано «Гра світла». В цей же час він написав твори з елементами гумору (Концертіно для скрипки, Варіації для духових і ударних). Цей м'який гумор у пізнішій творчості композитора перетворився на сарказм з елементами трагіфарсу («Варіації з білоруським менталітетом», 15-та симфонія, окремі частини інших симфоній тощо).
Головною темою творів Смольського було філософське осмислення життя і долі людини в тоталітарному суспільстві, глибина психологічного стану людської особистості в драматичних ситуаціях.
У 15-ти симфоніях Дмитра Смольського у драматичному, трагічний або саркастичному аспекті відбилася вся складність переживань особистості у її взаємодії з агресивністю, або байдужістю навколишнього світу.
Крім симфоній великий успіх мали опери Д. Смольського «Сива легенда» (за повістю Володимира Короткевича) і «Франциск Скорина»; монументальні ораторії «Мая Радзіма» на вірші білоруських поетів і «Пает» про творчість і життя Янки Купали; інструментальні концерти (для фортепіано, скрипки, віолончелі, цимбал); камерно-інструментальні та вокальні твори. Музика Д. Смольського з успіхом звучала в багатьох країнах світу (Німеччина, Франція, Італія, Росія, Південна Корея, США та ін.), а CD із записами його симфоній, випущений британською фірмою «Олімпія» був визнаний найкращим на конкурсі компакт-дисків у США в 1992 році.
Дмитро Смольський займався педагогічною діяльністю. Протягом понад півстоліття творчої діяльності в Білоруській державній консерваторії (нині Білоруська державна академія музики) він виховав не одне покоління композиторів, серед яких є заслужені діячі мистецтва Білорусі, лауреати національних премій, доценти, професори.
Нагороди та звання
- Премія Ленінського комсомолу Білоруської РСР (1972)
- Заслужений діяч мистецтв Білоруської РСР (1975)
- Державна премія української РСР (1980)
- Професор (1986)
- Народний артист Білоруської РСР (1987)
- Спеціальна премія Президента РБ (2003)
- Кубок «Гордість нації» (2012)
- Орден Франциска Скорини (2013)
Твори
Сценічні твори:
Опери: «Сива легенда», лібрето В. Короткевича (1978, II ред. 2010); «Франциск Скорина» (1988); концертна опера «Апалон-заканадаўца» за мотивами опери Вардоцького (1991).
Симфонічні твори:
Симфонія № 1 (1962), Октофонія (1967), № 2 (1982), № 3 з соліруючим фортепіано (1985), № 4 з соліруючою скрипкою (1986), № 5 для камерного оркестру (1987), № 6 (1989), № 7 (1990), № 8 з віршами І. Бродського (1992); № 9 з соліруючою електрогітарою (1994); № 10 «Десять одкровень» з соліруючим альтом (1996); № 11 (2003); № 12 (2005); № 13 (2007); № 14 (2010); № 15 (2014).
Оркестрові твори:
Святкова увертюра (1963), Музика для струнних, 2-х труб, сопрано і оркестру (1965), поема «Білорусь» (1968), Симфонічна картина (1974); «Арія» для камерного оркестру (1978), «Симон-музика» для скрипки, ансамблю скрипалів та камерного оркестру (1982)
Інструментальні концерти:
Для фортепіано з оркестром № 1 (1960), № 2 (1975), Концертіно для скрипки (1972), для віолончелі (1973); для цимбалів та народного оркестру № 1 (1961), № 2 «Пам'яті В. Жиновича» (1974), № 3 (1983), Концерт для фортепіано № 2(1996).
Для естрадного оркестру:
«Бассо-остинато» на тему білоруської народної пісні «Чаму ж мені не пець».
Камерно-інструментальна музика:
Для фортепіано. Соната № 1 (1956), № 2 (1959), Вальс (1964), сюїта «Гра світла» (1964), Три прелюдії і фуги (1982). Для флейти та фортепіано: Варіації на бассо-остінато (1963), Соната (1965).
Для валторни та фортепіано: Скерцо, Експромт (1980).
Для скрипки і фортепіано: «Елегія і Токата пам'яті Дмитра Шостаковича» (1975), «Розспів», Танець (1977). Варіації для духових і ударних (1971), Едегія і Рондо для альта і фортепіано (1973), Три п'єси для цимбалів і фортепіано (1973), Рондо для віолончелі та ф-но (1979), Дві п'єси для цимбал соло (1981), Струнний квартет (1983), «До питання про взаєморозуміння» для флейти та фагота (1989).
Вокальна музика:
Вокальні цикли: «Дівочі ліричні» на слова Анатоля Астрейко (1959), «Іспанська триптих» на сл. Фредеріко Г. Лорка (1971), «Вокальний цикл на вірші Федора Тютчева» (1976), «П'ять ліричних інтермецо» на ст. Генріха Гейне (1978), Триптих для голосу, скрипки і фортепіано на сл. Алоїзи Пашкевич, «Три монологи» на сл. Я. Полонського (1978, «Вокальний цикл на вірші Андрія Вознесенського» (1979), «Вокальний цикл на вірші Марини Цвєтаєвої» (1980), «Вокальний цикл на вірші Анни Ахматової» (1980), «Вокальний цикл на вірші Бориса Пастернака» (1983).
Естрадні пісні: Більше тридцяти.
Хорові твори:
«Партызанскі трыпціх» на сл. Максима Танка (1971). Поема «Петрусь» (1979), «Край мій» на сл. Ніла Гілевича (1979).
Музика до театральних постановок:
«Костянтин Заслонов» (1967), «Таблетку під язик» (1972), «Злодій» (1973).
Музика до кінофільмів.
«Речицкая лірична» (1966), «Петро Купріянов та інші», «Сказання про Мінськ» (1967), «Була війна» (1972), «Зворотний зв'язок» (1973), «Вовча зграя» (1975).
Література
- Юденич Н. Н. Надежды и сомнения. Советская музыка.1967, № 5
- Ауэрбах Л. «Нашы кампазітары. Дзмітрый Смольскі. Сяргей Картэс» Мн, «Беларусь», 1973
- Ракова Е. Дмитрий Смольский. Мн.,1975
- Ауэрбах Л. Д.Смольский. Белорусские композиторы. М.,1978
- Дубкова Т. Дмитрий Смольский. М., 1980
- Мдивани Т. Г., Сергиенко Р. И. «Кампазітары Беларусі». Мн., «Беларусь», 1997
Примітки
- Скончался композитор Дмитрий Смольский [Dmitry Smolsky passed away] (рос.). Наша Ніва. 29 вересня 2017. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 16 квітня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dmitro Bronisla vovich Smo lskij bil Dzmi tryj Branisla vavich Smo lski ros Dmi trij Bronisla vovich Smo lskij nar 25 lipnya 1937 Minsk pom 29 veresnya 2017 rik tam zhe radyanskij i biloruskij kompozitor laureat Derzhavnoyi premiyi Biloruskoyi RSR 1980 ta Premiyi Leninskogo komsomolu BRSR 1972 Narodnij artist BRSR 1987 chlen Spilki kompozitoriv Bilorusi 1961 profesor Biloruskoyi Derzhavnoyi Konservatoriyi 1986 Batko Viktora Smolskogo Smolskij Dmitro Bronislavovichbil Dzmitryj Branislavavich SmolskiOsnovna informaciyaData narodzhennya25 lipnya 1937 1937 07 25 Misce narodzhennyaMinsk Biloruska RSR SRSRData smerti29 veresnya 2017 2017 09 29 80 rokiv Misce smertiMinsk BilorusPrichina smertipnevmoniyaPohovannyaShidne kladovisheRoki aktivnostiz 1949GromadyanstvoSRSR i BilorusProfesiyikompozitor muzichnij pedagog kinokompozitorOsvitaCentralna muzichna shkola Q58149831 1950 ti Biloruska derzhavna akademiya muziki 1960 i Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra Chajkovskogo 1967 Vidomi uchniAnna Korotkinad i Halina HarelavadZakladBiloruska derzhavna akademiya muzikiNagorodipremiya Leninskogo komsomolu Biloruskoyi RSRd 1972 Specialna premiya Prezidenta Respubliki Bilorus diyacham kulturi i mistectva d 2003 Q60617436 2012 BatkoBranislav SmolskydDitiVictor Smolskid U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Smolskij Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Nagorodi ta zvannya 4 Tvori 5 Literatura 6 PrimitkiBiografiyared Narodivsya 25 lipnya 1937 roku v Minsku v rodini biloruskogo muzikoznavcya Bronislava Silvestrovicha Smolskogo Muzichne seredovishe v yakomu vin znahodivsya z rannogo ditinstva spriyalo rannomu proyavu zahoplennya muzikoyu Persha notna publikaciya yunogo kompozitora vidnositsya do 12 richnogo viku Z 7 mi rokiv pochalisya regulyarni zanyattya muzikoyu po klasu skripki spochatku v Moskovskij centralnij muzichnij shkoli a potim v muzichnij shkoli desyatirichci pri Biloruskij derzhavnij konservatoriyi Todi zh pochalisya zanyattya z kompoziciyi yaki prohodili pid kerivnictvom vidomogo biloruskogo kompozitora Yevgena Tikockogo U 1955 r D Smolskij vstupiv do Moskovskoyi konservatoriyi do klasu profesora Yuriya Shaporina prote cherez rik za stanom zdorov ya vin zmushenij buv povernutisya do Minska D Smolskij zakinchiv Bilorusku derzhavnu konservatoriyu po klasu kompoziciyi profesora Anatoliya Bogatirova 1960 a potim aspiranturu pid kerivnictvom profesora Moskovskoyi konservatoriyi Mikoli Pejka 1967 Z 1962 po 2014 roki D Smolskij viv klas kompoziciyi v Biloruskij derzhavnij akademiyi muziki Osnovnim faktami biografiyi Dmitra Smolskogo prisvyachenij film Biloruskogo telebachennya 10 odkroven Dmitra Smolskogo avtor T Dubkova U 1969 r u Dmitra Smolskogo narodivsya sin Viktor yakij stav vidomim gitaristom Dmitro Smolskij pomer u veresni 2017 na 81 mu roci zhittya 1 Tvorchistred Tvorchij shlyah Dmitra Smolskogo pochavsya naprikinci 1950 h rr Vistupivshi z simfoniyeyu Oktofoniya 1967 ta kamernoyu oratoriyeyu Pisni Hirosimi na virshi yaponskih poetiv napisanimi v serijnij tehnici Dmitro Smolskij vstupiv u protistoyannya z zagalnoprijnyatim oficioznim stilem panivnim na toj chas u mistectvi Bilorusi V ci zh roki z yavlyayutsya p yesi avangardnogo planu i jogo kamernoyi muziki U serijnij tehnici napisani Ostinato dlya flejti i fortepiano Sonata dlya flejti i fortepiano 1967 syuyita dlya fortepiano Gra svitla V cej zhe chas vin napisav tvori z elementami gumoru Koncertino dlya skripki Variaciyi dlya duhovih i udarnih Cej m yakij gumor u piznishij tvorchosti kompozitora peretvorivsya na sarkazm z elementami tragifarsu Variaciyi z biloruskim mentalitetom 15 ta simfoniya okremi chastini inshih simfonij tosho Golovnoyu temoyu tvoriv Smolskogo bulo filosofske osmislennya zhittya i doli lyudini v totalitarnomu suspilstvi glibina psihologichnogo stanu lyudskoyi osobistosti v dramatichnih situaciyah U 15 ti simfoniyah Dmitra Smolskogo u dramatichnomu tragichnij abo sarkastichnomu aspekti vidbilasya vsya skladnist perezhivan osobistosti u yiyi vzayemodiyi z agresivnistyu abo bajduzhistyu navkolishnogo svitu Krim simfonij velikij uspih mali operi D Smolskogo Siva legenda za povistyu Volodimira Korotkevicha i Francisk Skorina monumentalni oratoriyi Maya Radzima na virshi biloruskih poetiv i Paet pro tvorchist i zhittya Yanki Kupali instrumentalni koncerti dlya fortepiano skripki violoncheli cimbal kamerno instrumentalni ta vokalni tvori Muzika D Smolskogo z uspihom zvuchala v bagatoh krayinah svitu Nimechchina Franciya Italiya Rosiya Pivdenna Koreya SShA ta in a CD iz zapisami jogo simfonij vipushenij britanskoyu firmoyu Olimpiya buv viznanij najkrashim na konkursi kompakt diskiv u SShA v 1992 roci Dmitro Smolskij zajmavsya pedagogichnoyu diyalnistyu Protyagom ponad pivstolittya tvorchoyi diyalnosti v Biloruskij derzhavnij konservatoriyi nini Biloruska derzhavna akademiya muziki vin vihovav ne odne pokolinnya kompozitoriv sered yakih ye zasluzheni diyachi mistectva Bilorusi laureati nacionalnih premij docenti profesori Nagorodi ta zvannyared Premiya Leninskogo komsomolu Biloruskoyi RSR 1972 Zasluzhenij diyach mistectv Biloruskoyi RSR 1975 Derzhavna premiya ukrayinskoyi RSR 1980 Profesor 1986 Narodnij artist Biloruskoyi RSR 1987 Specialna premiya Prezidenta RB 2003 Kubok Gordist naciyi 2012 Orden Franciska Skorini 2013 Tvorired Scenichni tvori Operi Siva legenda libreto V Korotkevicha 1978 II red 2010 Francisk Skorina 1988 koncertna opera Apalon zakanadayca za motivami operi Vardockogo 1991 Simfonichni tvori Simfoniya 1 1962 Oktofoniya 1967 2 1982 3 z soliruyuchim fortepiano 1985 4 z soliruyuchoyu skripkoyu 1986 5 dlya kamernogo orkestru 1987 6 1989 7 1990 8 z virshami I Brodskogo 1992 9 z soliruyuchoyu elektrogitaroyu 1994 10 Desyat odkroven z soliruyuchim altom 1996 11 2003 12 2005 13 2007 14 2010 15 2014 Orkestrovi tvori Svyatkova uvertyura 1963 Muzika dlya strunnih 2 h trub soprano i orkestru 1965 poema Bilorus 1968 Simfonichna kartina 1974 Ariya dlya kamernogo orkestru 1978 Simon muzika dlya skripki ansamblyu skripaliv ta kamernogo orkestru 1982 Instrumentalni koncerti Dlya fortepiano z orkestrom 1 1960 2 1975 Koncertino dlya skripki 1972 dlya violoncheli 1973 dlya cimbaliv ta narodnogo orkestru 1 1961 2 Pam yati V Zhinovicha 1974 3 1983 Koncert dlya fortepiano 2 1996 Dlya estradnogo orkestru Basso ostinato na temu biloruskoyi narodnoyi pisni Chamu zh meni ne pec Kamerno instrumentalna muzika Dlya fortepiano Sonata 1 1956 2 1959 Vals 1964 syuyita Gra svitla 1964 Tri prelyudiyi i fugi 1982 Dlya flejti ta fortepiano Variaciyi na basso ostinato 1963 Sonata 1965 Dlya valtorni ta fortepiano Skerco Ekspromt 1980 Dlya skripki i fortepiano Elegiya i Tokata pam yati Dmitra Shostakovicha 1975 Rozspiv Tanec 1977 Variaciyi dlya duhovih i udarnih 1971 Edegiya i Rondo dlya alta i fortepiano 1973 Tri p yesi dlya cimbaliv i fortepiano 1973 Rondo dlya violoncheli ta f no 1979 Dvi p yesi dlya cimbal solo 1981 Strunnij kvartet 1983 Do pitannya pro vzayemorozuminnya dlya flejti ta fagota 1989 Vokalna muzika Vokalni cikli Divochi lirichni na slova Anatolya Astrejko 1959 Ispanska triptih na sl Frederiko G Lorka 1971 Vokalnij cikl na virshi Fedora Tyutcheva 1976 P yat lirichnih intermeco na st Genriha Gejne 1978 Triptih dlya golosu skripki i fortepiano na sl Aloyizi Pashkevich Tri monologi na sl Ya Polonskogo 1978 Vokalnij cikl na virshi Andriya Voznesenskogo 1979 Vokalnij cikl na virshi Marini Cvyetayevoyi 1980 Vokalnij cikl na virshi Anni Ahmatovoyi 1980 Vokalnij cikl na virshi Borisa Pasternaka 1983 Estradni pisni Bilshe tridcyati Horovi tvori Partyzanski trypcih na sl Maksima Tanka 1971 Poema Petrus 1979 Kraj mij na sl Nila Gilevicha 1979 Muzika do teatralnih postanovok Kostyantin Zaslonov 1967 Tabletku pid yazik 1972 Zlodij 1973 Muzika do kinofilmiv Rechickaya lirichna 1966 Petro Kupriyanov ta inshi Skazannya pro Minsk 1967 Bula vijna 1972 Zvorotnij zv yazok 1973 Vovcha zgraya 1975 Literaturared Yudenich N N Nadezhdy i somneniya Sovetskaya muzyka 1967 5 Auerbah L Nashy kampazitary Dzmitryj Smolski Syargej Kartes Mn Belarus 1973 Rakova E Dmitrij Smolskij Mn 1975 Auerbah L D Smolskij Belorusskie kompozitory M 1978 Dubkova T Dmitrij Smolskij M 1980 Mdivani T G Sergienko R I Kampazitary Belarusi Mn Belarus 1997Primitkired Skonchalsya kompozitor Dmitrij Smolskij Dmitry Smolsky passed away ros Nasha Niva 29 veresnya 2017 Arhiv originalu za 29 veresnya 2017 Procitovano 16 kvitnya 2021 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Smolskij Dmitro Bronislavovich amp oldid 43228290